У найбільш забруднених радіацією місцях зони відчуження навколо ЧАЕС у 1997 році українська мікологиня Неллі Жданова зафіксувала колонії чорної плісняви на стінах, стелях і всередині пошкодженого реактора. Подальші дослідження показали, що гриби можуть рости швидше в умовах радіації. Такий механізм отримав назву «радіосинтез» — процес, за якого організми використовують енергію іонізуючого випромінювання у своєму метаболізмі.У подальших експериментах дослідники перевіряли поведінку грибка в умовах космічного випромінювання. На Міжнародній космічній станції, де гриб продемонстрував активний ріст і здатність частково екранувати радіацію. Вчені розглядають можливість використання таких грибів як біологічного радіаційного захисту для космічних апаратів і майбутніх позаземних поселень. Серед запропонованих ідей — вирощування «живих» радіаційних бар’єрів або конструкцій із грибного міцелію, здатних поглинати частину космічного випромінювання. Не вперше пліснява рятує людство!
https://youtu.be/EpwMTlla0Os