19 березня 1534 року померла Айше Хафса Султан, мати султана Османської імперії Сулеймана І Пишного, яка до того часу очолювала імператорський гарем і мала значний вплив при дворі. Після її смерті провідне становище в гаремі перейшло до улюбленої наложниці султана — Роксолани (Гюррем Султан). Вона стала першою жінкою в османській історії, яка отримала офіційний шлюб із правлячим султаном після сходження його на престол. Роксолана брала участь у придворному листуванні, підтримувала дипломатичні контакти, а також впливала на внутрішню політику, зокрема у питаннях престолонаслідування.

Після Роксолани значний вплив у державі зосередили жінки султанського дому, зокрема Нурбану Султан, Сафіє Султан, Кьосем Султан і Турхан Султан. Вони виконували роль валіде-султан — матерів правлячих султанів — і брали участь у політичних рішеннях. Цей період, який в історіографії називають «Жіночим султанатом», тривав приблизно з середини XVI до середини XVII століття і завершився після смерті Турхан Султан у 1683 році.