Голову ОУН і полковника Армії УНР Андрія Мельника, похованого у Люксембурзі, перепоховають на Національному військовому меморіальному кладовищі. Також перепоховають його дружину Софію Федак-Мельник. В УГКЦ заявили, що заупокійні богослужіння у зв’язку з прибуттям останків до України відбудуться 22–24 травня у Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві.

Андрій Мельник народився 12 грудня 1890 року в селі Воля Якубова на Дрогобиччині. Під час Першої світової війни служив у лавах Легіону Українських січових стрільців, був у російському полоні, після повернення став одним із найближчих соратників Євгена Коновальця. У добу Української революції служив у корпусі Січових стрільців, у 1919 році був начальником штабу Дієвої армії УНР, мав звання полковника. Після поразки визвольних змагань жив у Галичині, вів активне громадське життя, працював управителем маєтків митрополита Андрея Шептицького.

У 1929 році Мельник узяв участь у створенні Організації українських націоналістів, а після загибелі Євгена Коновальця у 1938 році очолив Провід українських націоналістів. У 1940 році після розколу ОУН став керівником ОУН(м). Під час Другої світової війни був заарештований німецькою владою і перебував у концтаборі Заксенгаузен. Після війни жив в еміграції та продовжував очолювати ОУН(м). Андрій Мельник помер 1 листопада 1964 року в Люксембурзі.