Це Пантеон у Парижі, який збудували у 1764–1790 роках за проєктом архітектора Жака-Жермена Суффло. Король Людовик XV наказав спорудити нову церкву Святої Женев’єви після одужання від тяжкої хвороби, яке пов’язував із заступництвом покровительки Парижа. Будівля має неокласичний фасад із колонадою, план у формі грецького хреста, простору наву, чотири бічні частини, потрійний купол і підземну крипту. У 1791 році, під час Французької революції, колишню церкву перетворили на національну усипальницю для вшанування видатних діячів Франції.

У крипті Пантеону поховані письменники Вольтер, Жан-Жак Руссо, Віктор Гюго, Еміль Золя та Александр Дюма, науковці Марія і П’єр Кюрі, математик Жозеф-Луї Лагранж, політик Жан Жорес, діяч французького Опору Жан Мулен, письменник і державний діяч Андре Мальро, правозахисниця та політикиня Сімона Вейль. Тут також вшановані діячка Опору Жозефіна Бейкер, письменник Моріс Женевуа, аболіціоніст Віктор Шельшер і борець проти рабства Туссен Лувертюр, чиї останки перебувають в інших місцях.