У 1954 році за ініціативою першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова в СРСР розпочалося освоєння цілинних і перелогових земель. Кампанія мала швидко збільшити виробництво зерна через розорювання мільйонів гектарів степу, передусім у Північному Казахстані, Західному Сибіру, Поволжі та на Уралі. До Казахстану направляли молодь, механізаторів і фахівців з інших республік, створювали нові радгоспи, прокладали дороги, будували селища та елеватори. Уже протягом перших років площа розораних земель значно перевищила початкові плани.

«Цілина» стала одним із масштабних радянських проєктів екстенсивного освоєння природних ресурсів, заснованого на розширенні посівних площ і централізованому перетворенні великих територій. У Центральній Азії ця модель проявилася також у розбудові зрошувальних систем, створенні каналів і збільшенні площ під бавовником, рисом та іншими культурами.

Про катастрофу, до якої це призвело.
https://youtu.be/4y6lJM6LhxI