11 серпня 1919 року Головний отаман Армії УНР Симон Петлюра віддав наказ розпочати наступ на Правобережній Україні з головними напрямками на Київ та Одесу. Це був перший великий спільний стратегічний наступ Армії УНР і Української галицької армії, проведений за єдиним оперативним задумом і під керівництвом спільного Штабу Головного отамана. Для наступу українські сили поділили на кілька груп: основні частини УГА разом із Запорізьким корпусом рушили на Київ, Січові стрільці та 2-й Галицький корпус діяли на житомирському напрямку, інші частини Армії УНР і УГА просувалися через Умань і Бірзулу до Одеси.

Наступ розвивався одночасно на широкому фронті. 12 серпня українські війська зайняли Вінницю, 19 серпня — Бердичів, 21 серпня — Житомир, згодом просунулися через Білу Церкву, Фастів і Васильків. На півдні вони дійшли до району Бірзули. Під ударами українських і денікінських сил більшовицькі війська наприкінці серпня залишили Київ і значну частину Правобережної України. 30–31 серпня частини УГА й Армії УНР увійшли до Києва.

На короткий час українські сили отримали контроль над столицею значною територією від Поділля до Київщини.