17 серпня 1982 року на заводі PolyGram у Лангенгагені поблизу Ганновера виготовили перший серійний комерційний компакт-диск — альбом ABBA The Visitors. Сам альбом уже мав успіх: після виходу на вінілі наприкінці 1981 року він очолив британський чарт і став сьомим поспіль альбомом ABBA, що посів перше місце у Великій Британії.

Технологію компакт-диска розробляли Philips і Sony. Philips наприкінці 1970-х працювала над оптичним диском із лазерним зчитуванням, Sony — над цифровим кодуванням звуку. 1979 року компанії об’єднали роботу й узгодили спільний стандарт. Диск діаметром 12 сантиметрів зберігав цифровий аудіозапис, який лазер зчитував без фізичного контакту голки з поверхнею.

У момент, коли альбом The Visitors почали штампувати, більшості покупців програвати такі диски було ще ні на чому. Перший серійний побутовий CD-програвач Sony CDP-101 надійшов у продаж у Японії восени 1982 року; разом із програвачами там почали продавати і перший каталог компакт-дисків. До старту продажів PolyGram встигла виготовити близько 150 назв. Європейський і американський масовий запуск формату відбувся 1983 року. Перші програвачі були дорогими, а вибір дисків обмеженим; у наступні роки ціни знижувалися, асортимент зростав, і до кінця 1980-х продажі музики на CD вже перевищили продажі вінілових альбомів у США.