22 вересня 1692 року в Массачусетсі відбулися останні страти в межах Сейлемського «полювання на відьом». На шибениці загинули сім жінок — Марта Корі, Маргарет Скотт, Мері Істі, Еліс Паркер, Енн Пудеатор, Вілмот Редд і Мері Паркер — та чоловік Семюел Вордвелл. Спеціальний суд приймав так звані «примарні свідчення»: заяви людей про те, що дух або примара обвинуваченого нібито нападали на них. На перебіг процесів впливали релігійні страхи, місцеві конфлікти та політична нестабільність у Массачусетсі.

Загалом 1692 року за звинуваченнями у чаклунстві повісили 19 людей. Ще один обвинувачений, 71-річний Джайлз Корі, відмовився визнати повноваження суду і помер після того, як його протягом кількох годин притискали важким камінням. Уже в жовтні губернатор Вільям Фіпс розпустив спеціальний суд, а новому суду заборонили використовувати «примарні свідчення» як доказ. Упродовж наступних століть влада Массачусетсу поступово скасовувала вироки і очищала імена засуджених: відповідні рішення ухвалювали у 1711, 1957, 2001 роках, а останню формально не реабілітовану засуджену — Елізабет Джонсон-молодшу — виправдали 2022 року.