13 жовтня 1792 року в майбутній столиці США Вашингтоні заклали наріжний камінь президентської резиденції, яку згодом назвуть Білим домом. Місце для нової столиці на річці Потомак визначили рішенням Конгресу (1790). На конкурсі архітектурних проєктів переміг ірландець Джеймс Гобан, чий задум схвалив перший президент США Джордж Вашингтон. Закладення каменя супроводжувалося масонською церемонією, а під ним розмістили латунну пластину з пам’ятним написом. На будівництві працювали наймані американські та європейські ремісники, вільні темношкірі робітники і поневолені афроамериканці. Гроші за працю останніх отримували рабовласники. Першим президентом, який оселився в резиденції, став Джон Адамс (1 листопада 1800 року), коли внутрішнє оздоблення будівлі ще тривало.

Після спалення британськими та канадськими військами (1814) будівлю відновили, згодом спорудили північний і південний портики, а в XX столітті добудували Східне та Західне крила.

У жовтні 2025 року за розпорядженням Дональда Трампа Східне крило знесли, щоб спорудити на його місці бальну залу для державних прийомів. Вартість проєкту оцінювали приблизно у 400 мільйонів доларів. Демонтаж розпочали до завершення федеральних процедур погодження та громадського обговорення, що спричинило судові позови від організацій із захисту історичної спадщини.

Ілюстрація: рисунок першого Білого дому, спроектованого архітектором Джеймсом Хобаном, який у 1792 році переміг у конкурсі на проектування нової резиденції президента.