Тренд пошуку "3 Вересня Свято"
Стрічка оновлень
Коментарі
ІМІ рекомендує
22°
вашингтонтернопіль вибухи3 вересня святометрополітензбірна аргентини з футболуросійський добровольчий корпусхвилина мовчанняголовне управління розвідки міністерства оборони україникомандирпогода кривий рігміг-29боксмиг-29погода в києвіповітряна тривога заразцінакинефпротиповітряна оборонаеліна світолінасвітолінаметте-маріт, королева норвегіїновини тернополяпогода чернівцітрабзонспоррівненська областьслоун стівенсвінницяновини вінниціпогода на завтра9 вересняЩе..
1 вересня діти пішли до школи.
Діти є діти. Вони можуть заговоритися з один з одним, задуматися, вибігти на дорогу чи не подивитися в потрібний бік. Дорослий теж може бути неуважним або просто невиспаним після нічної тривоги.
Люди помиляються та хіба вони мають платити за це власними життями? Тим паче, коли містом летить автомобіль на швидкості 150 км/год, часу виправити помилку немає.
5 червня загинув наш 12-річний син Гріша. Та він не здійснив жодної помилки. Він повертався додому зі школи, користувався підземним переходом (кажуть, вони створені для безпеки пішоходів…) Автомобіль на швидкості 150 км/год влетів всередину підземного переходу і вбив чотирьох людей. В Києві, на Караваєвих Дачах, вся країна бачила це відео.
Після загибелі сина ми з дружиною домовилися про дві речі. Перша — зробити все, щоби домогтися справедливого покарання винуватцю. Відповідно до закону. Друга — зробити все, щоб змінити реальність на наших дорогах.
Бо загибель Гріши — це не просто жахливий збіг обставин. Вона сталася в країні, де небезпечні порушення правил дорожнього руху роками сприймаються майже як буденність.
Стало нормально їхати містом 70 км/год. Часто — 100. Хтось їде 150. Спробуйте їхати дозволені 50 — і дуже швидко хтось пояснить вам фарами, сигналом чи непристойними жестами, що ви всім заважаєте.
Так само ми звикли до статистики смертей на дорогах. Читаємо чергову новину про ДТП, співчуваємо і гортаємо далі. Аж поки черговою цифрою не стає твоя дитина. І тоді ти дивишся на аналогічну статистику Європи, і — сюрприз — вона в рази менша. В рази!
Читайте також: Трагедії на дорогах: де шукати крайнього?
Безкарність створює вседозволеність
Останнім часом я багато думаю про те, чому люди дозволяють собі так поводитися за кермом. Моя відповідь проста: тому що їм за це нічого не буде.
Можна постійно перевищувати швидкість, проїжджати на червоне, створювати аварійні ситуації — і ризикувати лише невеликим грошовим штрафом, якщо порушення взагалі зафіксують.
Поки ти когось не скалічив або не вбив, система знову і знову даватиме тобі можливість це зробити.
Для мене це і є безкарність. А безкарність створює вседозволеність.
Всі три місяці після загибелі Гріши я бачу одну резонансну аварію за іншою:
- 4 липня — ДТП на трасі Одеса–Миколаїв із 12 загиблими.
- 31 липня в Луцьку загинув 14-річний хлопець.
- 17 серпня у центрі Києва два автомобілі знесли літню терасу ресторану, чудом без жертв.
- 19 серпня — знову Караваєві Дачі, за кількасот метрів від місця загибелі Гріши, двоє загиблих на автобусній зупинці.
- Розслідування нардепа Железняка про гонщика-стрімера під 300 км/год, який поки нікого не вбив. На авто матері. Зі знятими номерами. В прямому етері з двома тисячами глядачів.
І це лише те, що потрапило в новини.
Саме тому після загибелі Гріши ми з дружиною вирішили боротися не лише за справедливість у його справі, а й за зміни, які можуть попередити наступні смерті. Запобігти.
Я подав петицію до Президента з вимогою системних змін у сфері безпеки дорожнього руху. За 14 днів її підтримали понад 25 тисяч людей. Для нас це був важливий сигнал: проблема болить далеко не лише нашій родині.
Президент відповів на петицію і кілька разів публічно говорив про ситуацію на дорогах. 20 серпня питання безпеки дорожнього руху окремо обговорювали на нараді при РНБО за участі представників держави, парламенту та громадськості.
Я вдячний усім, хто не відмахнувся від цієї теми. Але після загибелі Гріші мене не цікавлять слова. Я хочу бачити реальні зміни.
Читайте також: 39 сигналів перед трагічною ДТП у Києві: як має змінитися суспільство
Нині рішення за Верховною Радою
3-го вересня 2026 року парламент має розглядати законопроєкти №15348 та №15348-1 щодо посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
Ці законопроєкти різні, і навколо їхніх положень можна та потрібно дискутувати. До них можна вносити правки, їх можна посилювати між читаннями.
Жоден закон сам по собі не зробить українські дороги безпечними наступного ранку. Але сьогодні це необхідний крок, must have.
Тому моє прохання до народних депутатів дуже просте: 3 вересня прийдіть у зал і підтримайте зміни, щоб парламент нарешті міг рухатися далі.
Не відкладайте це питання до наступної резонансної ДТП.
Якщо людина раз за разом грубо порушує правила, очевидно, штрафу їй недостатньо. Вона має втратити право кермувати. А якщо сідає за кермо попри заборону — має сісти у вʼязницю.
Так само нам потрібно переглянути підхід, за якого відповідальність за перевищення швидкості сьогодні фактично починається лише після перевищення встановленого обмеження більш ніж на 20 км/год.
За ці місяці ми прочитали, мабуть, тисячі коментарів про такі зміни. Здебільшого на підтримку, іноді нерозуміння: "Знову хочуть залізти водіям у кишеню". "Спочатку зробіть нормальні дороги". "Навіщо зменшувати 20 до 10?" "Камери потрібні тільки заради штрафів".
Іноді складається враження, що можливість безкарно порушувати ми захищаємо як якесь фундаментальне право людини.
Але право доїхати швидше не може бути важливішим за право дитини повернутися додому живою.
Коли ви вирішуєте їхати містом 100 км/год, ви ризикуєте не лише собою (ваше тіло — ваше діло). Він робите цей вибір і за пішохода на переході, за дитину на велосипеді, за пасажира іншого автомобіля, за маму з візочком, за людину, яка не виспалася після тривоги і на секунду втратила увагу.
Водій пошкодить авто. Пішохід втратить життя. Має значення, хто з них був неправий?
Я хочу сказати це депутатам особисто
Я прямо попросив Верховну Раду дати мені можливість виступити перед голосуванням. Сподіваюся, депутати мене почують і дадуть ці дві хвилини виступу.
Я хочу сказати їм те саме, що пишу зараз: не чекайте наступної трагедії, щоб повернутися до цього питання.
Бо 3 вересня це голосування буде не просто про розміри штрафів чи зміни до кодексів. Воно буде про те, яку поведінку на українських дорогах держава вважає допустимою.
Можна ще роками пояснювати водіям, що 100 км/год у місті — небезпечно, просити бути уважними, проводити інформаційні кампанії, а після чергової трагедії — висловлювати співчуття.
А можна зробити так, щоб небезпечна поведінка мала реальні наслідки до того, як вона когось уб'є.
Тому 3 вересня я прошу народних депутатів про дуже просту річ: прийдіть у зал і проголосуйте щодо посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху (№15348 та №15348-1). Вони вже у Верховній Раді. Якщо вони потребують посилення — посилюйте їх між читаннями. Але не залишайте все, як є.
І коли будете натискати кнопку, подумайте не про те, чи сподобається виборцям новий штраф. Подумайте про дітей цих виборців. Про наших дітей. Про людей, які просто переходять дорогу.
Грішу ми не повернемо.
Але наступну смерть ще можна не допустити.
Зі святом всіх, хто пішов сьогодні у школу!
Олексій Глушич, батько загиблого 12-річного Гріши Глушича, військовослужбовець 2 Корпусу НГУ "Хартія"
Одним з найпопулярніших залізничних міжнародних напрямків Укрзалізниці для українців залишається Польща. З найбільших польських міст зручно летіти до більшості курортів. З України до Європи курсують вагони габариту RIC із 3-ярусними купе.
Новини.LIVE розкажуть, скільки коштують квитки на потяг Укрзалізниці з Києва до Варшави у вересні 2026 року.
Скільки доведеться віддати за квитки на потяг Київ-Варшава
Придбати квитки Укрзалізниці до Польщі нині можна лише онлайн — через мобільний застосунок чи офіційний сайт перевізника. Крім того, кожен пасажир має підтвердити особу через Дія.Підпис — відповідні вимоги були запроваджені для боротьби із перекупами.
Між столицями України та Польща щодня курсує прямий потяг 067 К. Рейс відправляється з Києва о 19:29 та зупиняється в Хелмі о 06:18. Поїзд прямує до станції Варшава Західна, куди прибуває о 10:20 наступного дня. Дорога займає 15 годин 43 хвилини. Проте пасажирам варто закладати час із запасом, адже можливі затримки на кордоні, особливо перед вихідними та святами.
За одне місце в RIC купе пасажиру доведеться віддати 5 964 грн. Посадкові талони краще купувати якомога раніше. Квитки стають доступними в додатку та на сайті перевізника за 20 календарних днів до дати відправлення о 09:00.
Купівля квитків на потяг Київ — Варшава. Фото: скриншот
З Києва до Варшави курсує потяг із вагонами RIC, вони трохи вужчі за звичні нам, адже відповідають стандартам Регламенту міжнародного залізничного транспорту (RIC, нім. Regolamento Internazionale delle Carrozze — Ред.). Відповідні вагони курсують євроколією, шириною 1435 мм. В той час ширина української колії складає 1520 мм.
В таких вагонах 3 місця, замість 4 звичних нам. Всі полиці розташовані з одного боку. Крім невеликого столика для пасажирів, в кожному купе також є раковина.
Раніше Новини.LIVE розповідали, у які потяги Укрзалізниці не пустять без роздрукованих квитків. Пасажирам, які мандрують внутрішніми рейсами, достатньо показати провіднику під час посадки лише електронний формат квитка. Проте на деяких міжнародних маршрутах ситуація кардинально інша.
Також Новини.LIVE писали, що Укрзалізниця додала в застосунку та на сайті спеціальну позначку. Тепер під час купівлі квитків система показує пасажирів, які подорожують із домашніми тваринами. Значок лапки буде допомагати орієнтуватися під час бронювання місць. Зокрема, це буде корисно для тих, хто має алергію на шерсть.
Ваша пробная версия Premium закончилась
Новини.LIVE розкажуть, скільки коштують квитки на потяг Укрзалізниці з Києва до Варшави у вересні 2026 року.
Скільки доведеться віддати за квитки на потяг Київ-Варшава
Придбати квитки Укрзалізниці до Польщі нині можна лише онлайн — через мобільний застосунок чи офіційний сайт перевізника. Крім того, кожен пасажир має підтвердити особу через Дія.Підпис — відповідні вимоги були запроваджені для боротьби із перекупами.
Між столицями України та Польща щодня курсує прямий потяг 067 К. Рейс відправляється з Києва о 19:29 та зупиняється в Хелмі о 06:18. Поїзд прямує до станції Варшава Західна, куди прибуває о 10:20 наступного дня. Дорога займає 15 годин 43 хвилини. Проте пасажирам варто закладати час із запасом, адже можливі затримки на кордоні, особливо перед вихідними та святами.
За одне місце в RIC купе пасажиру доведеться віддати 5 964 грн. Посадкові талони краще купувати якомога раніше. Квитки стають доступними в додатку та на сайті перевізника за 20 календарних днів до дати відправлення о 09:00.
Купівля квитків на потяг Київ — Варшава. Фото: скриншот
З Києва до Варшави курсує потяг із вагонами RIC, вони трохи вужчі за звичні нам, адже відповідають стандартам Регламенту міжнародного залізничного транспорту (RIC, нім. Regolamento Internazionale delle Carrozze — Ред.). Відповідні вагони курсують євроколією, шириною 1435 мм. В той час ширина української колії складає 1520 мм.
В таких вагонах 3 місця, замість 4 звичних нам. Всі полиці розташовані з одного боку. Крім невеликого столика для пасажирів, в кожному купе також є раковина.
Раніше Новини.LIVE розповідали, у які потяги Укрзалізниці не пустять без роздрукованих квитків. Пасажирам, які мандрують внутрішніми рейсами, достатньо показати провіднику під час посадки лише електронний формат квитка. Проте на деяких міжнародних маршрутах ситуація кардинально інша.
Також Новини.LIVE писали, що Укрзалізниця додала в застосунку та на сайті спеціальну позначку. Тепер під час купівлі квитків система показує пасажирів, які подорожують із домашніми тваринами. Значок лапки буде допомагати орієнтуватися під час бронювання місць. Зокрема, це буде корисно для тих, хто має алергію на шерсть.
Ваша пробная версия Premium закончилась
Перейти на novyny.live
Через безпекову ситуацію в Києві на фоні масованих атак реактивних ударних дронів, які тривають п’яту добу поспіль, проведення святкових заходів у навчальних закладах столиці до 1 вересня — початку нового навчального року — опинилось під загрозою. Ще кілька днів тому освітня омбудсменка Надія Лещик закликала заклади освіти відмовитися від масових святкових лінійок. Водночас керівники освітніх закладів наголошують — школам потрібні не поради, а конкретні алгоритми дій щодо навчального процесу, бо збереження життя дітей в умовах війни і так є пріоритетом.
Ще у п’ятницю, 28 серпня, освітня омбудсменка Надія Лещик публічно заявила, що з огляду на безпекову ситуацію в країні та реальні ризики, пов'язані з можливими обстрілами, проведення масових заходів, зокрема шкільних лінійок, 1 вересня та й загалом під час освітнього процесу є небезпечним.
«Масові скупчення людей створюють додаткові ризики, адже в разі оголошення сигналу «Повітряна тривога» забезпечити швидку та безпечну евакуацію великої кількості дітей на відкритій території вкрай складно», - написала вона в Facebook.
Вона закликала керівників закладів освіти:
відмовитися від проведення масових урочистостей у закладах освіти;
організувати початок навчального року у форматах, що мінімізують ризики для учасників освітнього процесу;
провести інструктажі з безпеки, перевірку готовності укриттів та підготуватись до психологічної підтримки дітей.
«Безпека дитини — це спільна відповідальність. Давайте зробимо так, щоб 1 вересня запам’ятався учням та батькам безпекою, турботою, спокоєм та впевненістю у власному захисті», - наголосила вона.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Перший дзвоник без дзвоника: як починається навчальний рік у Швейцарії
Того ж дня Міністерство освіти і науки України опублікувало рекомендації щодо проведення урочистих заходів до Дня знань, в яких заявило, що рішення про проведення урочистостей заклади освіти мають ухвалювати з урахуванням безпекової ситуації у громаді. Водночас безпека учнів, освітян і батьків залишається головним пріоритетом.
На територіях із високим рівнем ризику, до яких віднесені Київ та частина Київської області, проводити масові заходи МОН не рекомендує.
Якщо ж заклад ухвалив рішення провести урочистості, то їх рекомендують за можливості організувати у захищеному приміщенні, не запрошувати більше людей, ніж може вмістити укриття та заздалегідь визначити порядок дій під час повітряної тривоги.
В міністерстві також зазначили, що святкові заходи можна провести окремо для різних класів, організувати лише для першокласників і випускників або замінити традиційну масову лінійку тематичним уроком у навчальних кабінетах.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Новий навчальний рік 2026/2027: які нові правила чекають на дітей і батьків
Зі свого боку директорка ліцею N179 Києва Ірина Чернілевська наголосила, що безпеці учнів загрожують не лінійки, оскільки більшість закладів освіти давно відмовилися від тривалих «урочистостей», а паніка від чиновників та відсутність реальних інструментів для роботи в реальності війни.
Вона зазначила, що чиновники на практиці часто просто імітують бурхливу діяльність та відверто перекладають всю відповідальність на директора закладу освіти.
«Я вже, чесно кажучи, шаленію від цих «порад». Бо ми чудово розуміємо: ніхто, крім директора, не візьме на себе відповідальність за рішення, які доводиться приймати щодня. І за будь-яке з них нас можуть потім критикувати. Насправді все дуже просто. Війна триває п’ятий рік. Діти мають вчитися. Батьки — працювати. Держава — воювати. А ми, директори, вже починаємо п’ятий навчальний рік в умовах війни.
У нас є напрацьовані алгоритми. Є системи комунікації з батьками, учнями, колегами. Є досвід, якого не знайдеш у жодній інструкції.
Але зараз маємо ще один виклик: тривога може пролунати одночасно з вибухами або за 2–3 хвилини до них.
Якщо пряме влучання в заклад — тут немає про що говорити.
Але якщо вибух стався поруч, перша небезпека — паніка.
Друга — вибухова хвиля, вікна, уламки скла», - вказала вона.
Чернілевська підкреслила, що ці питання постійно проговорюють на нарадах, як і алгоритми дій в таких умовах, а на початку навчального року ці питання детально обговорюють з батьками.
Каша, блекаут і 60 гривень. Як школи годуватимуть усіх дітей із 1 вересня
«1 вересня — це день для учнів. І якщо кількість місць в укритті розрахована на учнів — ми це знаємо. Ми це враховуємо. Ми не перший рік працюємо в умовах війни. Тому дуже хочеться попросити чиновників від освіти: не потрібно імітувати діяльність і піклування. Або надавайте конкретні, обґрунтовані та реалістичні рішення, які справді допомагають нам працювати й забезпечувати безпеку дітей, — або не заважайте», - заявила директорка.
Вона додала, що питання не в збереженні життя дітей, бо на цьому і так всі зосереджені, а у таких моментах: чи можна проводити навчання і харчування дітей у ситуації фактично постійних тривог?
Поки міська влада Києва ще не оголосила якогось плану дій на наступний навчальний рік та зокрема свято 1 вересня, деякі навчальні заклади міста самі скасували будь-які урочисті заходи. Такі повідомлення батькам ще напередодні розіслали адміністрації окремих шкіл Оболонського та Деснянського районів.
До них почали долучатись і дошкільні заклади. Один із садочків Святошинського району Києва повідомив, що заплановане для дітей свято перенесли на невизначений термін задля безпеки дітей, батьків та працівників закладу, а новий навчальний рік розпочнуть як звичайний день.
Ще у п’ятницю, 28 серпня, освітня омбудсменка Надія Лещик публічно заявила, що з огляду на безпекову ситуацію в країні та реальні ризики, пов'язані з можливими обстрілами, проведення масових заходів, зокрема шкільних лінійок, 1 вересня та й загалом під час освітнього процесу є небезпечним.
«Масові скупчення людей створюють додаткові ризики, адже в разі оголошення сигналу «Повітряна тривога» забезпечити швидку та безпечну евакуацію великої кількості дітей на відкритій території вкрай складно», - написала вона в Facebook.
Вона закликала керівників закладів освіти:
відмовитися від проведення масових урочистостей у закладах освіти;
організувати початок навчального року у форматах, що мінімізують ризики для учасників освітнього процесу;
провести інструктажі з безпеки, перевірку готовності укриттів та підготуватись до психологічної підтримки дітей.
«Безпека дитини — це спільна відповідальність. Давайте зробимо так, щоб 1 вересня запам’ятався учням та батькам безпекою, турботою, спокоєм та впевненістю у власному захисті», - наголосила вона.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Перший дзвоник без дзвоника: як починається навчальний рік у Швейцарії
Того ж дня Міністерство освіти і науки України опублікувало рекомендації щодо проведення урочистих заходів до Дня знань, в яких заявило, що рішення про проведення урочистостей заклади освіти мають ухвалювати з урахуванням безпекової ситуації у громаді. Водночас безпека учнів, освітян і батьків залишається головним пріоритетом.
На територіях із високим рівнем ризику, до яких віднесені Київ та частина Київської області, проводити масові заходи МОН не рекомендує.
Якщо ж заклад ухвалив рішення провести урочистості, то їх рекомендують за можливості організувати у захищеному приміщенні, не запрошувати більше людей, ніж може вмістити укриття та заздалегідь визначити порядок дій під час повітряної тривоги.
В міністерстві також зазначили, що святкові заходи можна провести окремо для різних класів, організувати лише для першокласників і випускників або замінити традиційну масову лінійку тематичним уроком у навчальних кабінетах.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Новий навчальний рік 2026/2027: які нові правила чекають на дітей і батьків
Зі свого боку директорка ліцею N179 Києва Ірина Чернілевська наголосила, що безпеці учнів загрожують не лінійки, оскільки більшість закладів освіти давно відмовилися від тривалих «урочистостей», а паніка від чиновників та відсутність реальних інструментів для роботи в реальності війни.
Вона зазначила, що чиновники на практиці часто просто імітують бурхливу діяльність та відверто перекладають всю відповідальність на директора закладу освіти.
«Я вже, чесно кажучи, шаленію від цих «порад». Бо ми чудово розуміємо: ніхто, крім директора, не візьме на себе відповідальність за рішення, які доводиться приймати щодня. І за будь-яке з них нас можуть потім критикувати. Насправді все дуже просто. Війна триває п’ятий рік. Діти мають вчитися. Батьки — працювати. Держава — воювати. А ми, директори, вже починаємо п’ятий навчальний рік в умовах війни.
У нас є напрацьовані алгоритми. Є системи комунікації з батьками, учнями, колегами. Є досвід, якого не знайдеш у жодній інструкції.
Але зараз маємо ще один виклик: тривога може пролунати одночасно з вибухами або за 2–3 хвилини до них.
Якщо пряме влучання в заклад — тут немає про що говорити.
Але якщо вибух стався поруч, перша небезпека — паніка.
Друга — вибухова хвиля, вікна, уламки скла», - вказала вона.
Чернілевська підкреслила, що ці питання постійно проговорюють на нарадах, як і алгоритми дій в таких умовах, а на початку навчального року ці питання детально обговорюють з батьками.
Каша, блекаут і 60 гривень. Як школи годуватимуть усіх дітей із 1 вересня
«1 вересня — це день для учнів. І якщо кількість місць в укритті розрахована на учнів — ми це знаємо. Ми це враховуємо. Ми не перший рік працюємо в умовах війни. Тому дуже хочеться попросити чиновників від освіти: не потрібно імітувати діяльність і піклування. Або надавайте конкретні, обґрунтовані та реалістичні рішення, які справді допомагають нам працювати й забезпечувати безпеку дітей, — або не заважайте», - заявила директорка.
Вона додала, що питання не в збереженні життя дітей, бо на цьому і так всі зосереджені, а у таких моментах: чи можна проводити навчання і харчування дітей у ситуації фактично постійних тривог?
Поки міська влада Києва ще не оголосила якогось плану дій на наступний навчальний рік та зокрема свято 1 вересня, деякі навчальні заклади міста самі скасували будь-які урочисті заходи. Такі повідомлення батькам ще напередодні розіслали адміністрації окремих шкіл Оболонського та Деснянського районів.
До них почали долучатись і дошкільні заклади. Один із садочків Святошинського району Києва повідомив, що заплановане для дітей свято перенесли на невизначений термін задля безпеки дітей, батьків та працівників закладу, а новий навчальний рік розпочнуть як звичайний день.
Перейти на zn.uaВ Україні спільне проживання та організація похорону військового не гарантують статусу члена сім'ї. Колишня дружина загиблого на Донеччині військового не змогла довести у суді, що вони продовжували жити разом, як одна родина, після офіційного розлучення. Виявилося, що для судді не стали аргументами ані наявність спільних фото, ані листування та свідчення батька бійця. А отже жінка не змогла й довести в суді право на виплату компенсацій.
Новини.LIVE повідомляє про це з посиланням на розгляд справи у "Судово-юридичній газеті".
Деяких доказів буде недостатньо в суді для доведення спільного проживання
Українки мають право на виплати в разі загибелі чоловіка на фронті, але без штампа в паспорті це складно довести, тому й права на відповідні пільги та виплати може бути заблокованими. Українські суди мають жорсткі вимоги до громадян, які намагаються юридично підтвердити проживання однією сім'єю без офіційного шлюбу.
Судді наголошують, що самого лише факту перебування під одним дахом абсолютно недостатньо. Предметом доказування у таких процесах є цілий комплекс обставин.
Щоб доказати, що чоловік та жінка справді були сім'єю навіть без оформленого шлюбу, вони зобов'язані надати документальні підтвердження ведення спільного господарства та побуту, наявності об'єднаного сімейного бюджету і здійснення спільних витрат.
Крім того, необхідно довести факт придбання майна саме в інтересах родини та наявність взаємних прав і обов'язків, чим зазвичай і займається подружжя.
Та нюанс у тому, що чинний закон не містить вичерпного переліку необхідних паперів, тому кожна справа в судах розглядається індивідуально достатності доказів на основі балансу вірогідностей.
Жінка не матиме право на виплати за загиблого чоловіка без оформленого шлюбу
Показовим прикладом застосування цих норм стала справа №686/19687/25, яку розглядав Хмельницький апеляційний суд. Жінка намагалася довести, що з моменту офіційного розлучення 7 липня 2020 року і до дня загибелі колишнього чоловіка вони залишалися повноцінною родиною.
Офіційно пара перебувала у шлюбі з 23 липня 2008 року. Захисник був мобілізований 23 серпня 2023 року, а 14 травня 2025 року зник безвісти і згодом загинув під час боїв.
Позивачці потрібен був статус члена сім'ї загиблого військовослужбовця для оформлення пенсій, пільг, субсидій та отримання грошової допомоги.
У суді вона, зокрема, надала довідку від садівничого товариства про спільну реєстрацію та проживання за однією адресою з вересня 2018 року. Але суд відхилив цей аргумент, оскільки садовий будинок та ділянку пара придбала у рівних частках ще у 2018 році, коли перебувала в офіційному шлюбі.
Так само судді не визнали доказом роздруковані скриншоти листування у месенджерах за 27, 30 квітня та 3, 4 травня 2025 року разом із фотографіями. Знімки не мали ідентифікації часу та місця, а спілкування, привітання зі святами чи переказ коштів самі по собі не доводять наявності спільного бюджету.
Не допомогли позивачці навіть й показання свідків, серед яких був батько полеглого бійця. Він стверджував, що пара не припиняла стосунків, а про їхнє розлучення він нібито й підозрював.
Суд вказав, що свідчення не були конкретизовані в часі і юридично не можуть виступати єдиною підставою для визнання шлюбних відносин. Крім того, жінка акцентувала на тому, що саме вона отримала сповіщення про смерть і займалася похованням.
Однак апеляція послалася на практику Верховного Суду у справі, де визнали, що наявність документів про організацію похорону не підтверджує статусу сім'ї. Ситуацію ускладнив і той факт, що у послужному списку військового та довідці військової частини про загибель членами родини значилися лише його батько та син, без жодних згадок про дружину. Апеляційну скаргу залишили без задоволення, постанова набрала законної сили з моменту ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.
Новини.LIVE висвітлювали й інші судові прецеденти, які мають суперечливі рішення щодо громадян. Так виявилось, що порушення процедури призову з боку територіального центру комплектування ще не є підставою для автоматичного повернення мобілізованого додому. Згідно з позицією Верховного Суду, після офіційного зарахування громадянина до списків особового складу військової частини на нього поширюється виключно військове законодавство.
Тим часом у Самборі на Львівщині суд виніс обвинувальний вирок місцевому мешканцю, який відмовився від отримання "бойової" повістки, ухилившись у такий спосіб від проходження військової служби. За вчинене правопорушення чоловіка засуджено до трьох років реального позбавлення волі.
Новини.LIVE повідомляє про це з посиланням на розгляд справи у "Судово-юридичній газеті".
Деяких доказів буде недостатньо в суді для доведення спільного проживання
Українки мають право на виплати в разі загибелі чоловіка на фронті, але без штампа в паспорті це складно довести, тому й права на відповідні пільги та виплати може бути заблокованими. Українські суди мають жорсткі вимоги до громадян, які намагаються юридично підтвердити проживання однією сім'єю без офіційного шлюбу.
Судді наголошують, що самого лише факту перебування під одним дахом абсолютно недостатньо. Предметом доказування у таких процесах є цілий комплекс обставин.
Щоб доказати, що чоловік та жінка справді були сім'єю навіть без оформленого шлюбу, вони зобов'язані надати документальні підтвердження ведення спільного господарства та побуту, наявності об'єднаного сімейного бюджету і здійснення спільних витрат.
Крім того, необхідно довести факт придбання майна саме в інтересах родини та наявність взаємних прав і обов'язків, чим зазвичай і займається подружжя.
Та нюанс у тому, що чинний закон не містить вичерпного переліку необхідних паперів, тому кожна справа в судах розглядається індивідуально достатності доказів на основі балансу вірогідностей.
Жінка не матиме право на виплати за загиблого чоловіка без оформленого шлюбу
Показовим прикладом застосування цих норм стала справа №686/19687/25, яку розглядав Хмельницький апеляційний суд. Жінка намагалася довести, що з моменту офіційного розлучення 7 липня 2020 року і до дня загибелі колишнього чоловіка вони залишалися повноцінною родиною.
Офіційно пара перебувала у шлюбі з 23 липня 2008 року. Захисник був мобілізований 23 серпня 2023 року, а 14 травня 2025 року зник безвісти і згодом загинув під час боїв.
Позивачці потрібен був статус члена сім'ї загиблого військовослужбовця для оформлення пенсій, пільг, субсидій та отримання грошової допомоги.
У суді вона, зокрема, надала довідку від садівничого товариства про спільну реєстрацію та проживання за однією адресою з вересня 2018 року. Але суд відхилив цей аргумент, оскільки садовий будинок та ділянку пара придбала у рівних частках ще у 2018 році, коли перебувала в офіційному шлюбі.
Так само судді не визнали доказом роздруковані скриншоти листування у месенджерах за 27, 30 квітня та 3, 4 травня 2025 року разом із фотографіями. Знімки не мали ідентифікації часу та місця, а спілкування, привітання зі святами чи переказ коштів самі по собі не доводять наявності спільного бюджету.
Не допомогли позивачці навіть й показання свідків, серед яких був батько полеглого бійця. Він стверджував, що пара не припиняла стосунків, а про їхнє розлучення він нібито й підозрював.
Суд вказав, що свідчення не були конкретизовані в часі і юридично не можуть виступати єдиною підставою для визнання шлюбних відносин. Крім того, жінка акцентувала на тому, що саме вона отримала сповіщення про смерть і займалася похованням.
Однак апеляція послалася на практику Верховного Суду у справі, де визнали, що наявність документів про організацію похорону не підтверджує статусу сім'ї. Ситуацію ускладнив і той факт, що у послужному списку військового та довідці військової частини про загибель членами родини значилися лише його батько та син, без жодних згадок про дружину. Апеляційну скаргу залишили без задоволення, постанова набрала законної сили з моменту ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.
Новини.LIVE висвітлювали й інші судові прецеденти, які мають суперечливі рішення щодо громадян. Так виявилось, що порушення процедури призову з боку територіального центру комплектування ще не є підставою для автоматичного повернення мобілізованого додому. Згідно з позицією Верховного Суду, після офіційного зарахування громадянина до списків особового складу військової частини на нього поширюється виключно військове законодавство.
Тим часом у Самборі на Львівщині суд виніс обвинувальний вирок місцевому мешканцю, який відмовився від отримання "бойової" повістки, ухилившись у такий спосіб від проходження військової служби. За вчинене правопорушення чоловіка засуджено до трьох років реального позбавлення волі.
Перейти на novyny.liveУкраїнські регіони дедалі частіше стають об’єктом наукового зацікавлення як автентичні осередки української культури, виплеканої століттями й не здеформованої новітніми впливами. Попри відсутність багатьох цивілізаційних вигод, такі місцини бережуть у собі живу духовну пам’ять українського народу.
Підкамінщина — територія на сході Львівської області, сьогодні сформована в окрему Підкамінську територіальну громаду. Це історичне пограниччя спочатку Польської Корони і Великого князівства Литовського, згодом, відповідно, Руського і Волинського воєводств, а у довгому ХІХ столітті — Австро-Угорщини і Російської імперії. Таке пограниччя залишило слід на культурі цієї місцевості, зокрема сформувало оригінальну рецепцію релігійної культури, яка, особливо в ранньомодерний період, часто запозичувала волинські зразки і практики.
Останнім часом дослідники частіше звертають увагу на сакральні пам’ятки Підкамінщини. Вже нормою стала не тільки концентрація дослідницької уваги виключно на Підкамінському домініканському монастирі як визначній архітектурній та історичній пам’ятці України і Центрально-Східної Європи, а й на менших, донедавна взагалі непримітних парафіяльних храмах. Пожвавленню наукового зацікавлення до цієї території неабияк сприяє щорічна наукова конференція для істориків і краєзнавців, а публікація збірників матеріалів дає можливість одразу вводити наші знахідки до наукового обігу.
Дослідницькі пошуки виходять далеко за межі архівних і бібліотечних колекцій, адже ми стараємося щорічно проводити експедиції на Підкамінщині, завдяки яким вже вдалося віднайти чимало цікавого. Я цільово запрошую фахових спеціалістів: істориків, мистецтвознавців, архітекторів і реставраторів. Виявлені пам’ятки одразу впроваджуємо до наукового обігу. Зокрема, дослідження професора Володимира Александровича «Мистецька спадщина сільських церков Підкамінської околиці ХVІІІ століття: відкриття невідомого явища в історії української культури», чи ж реставратора Андрія Лінинського «Малярство сільської церкви в околицях Підкаменя: “реставрації” і проблеми збереження», які повністю побудовані на основі матеріалів, виявлених під час експедицій.
У серпні цього року відбулася чергова дослідницька експедиція селами північно-східної і східної частин Підкамінської громади. У ній взяли участь мистецтвознавець, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник відділу середніх віків Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України професор Володимир Александрович; кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства НАН України Андрій Фелонюк; PhD, старший викладач кафедри історії Гуманітарного факультету УКУ Ігор Букало; PhD, місцевий краєзнавець Андрій Корчак.
Читайте також: Найдинамічніша галузь історії України: конференція про ранньомодерну війну і церкву
Майстерні розписи церков і витончене малярство
Виконання окремих ікон Підкамінщини вражає майстерністю. Найдавніша збережена ікона цієї околиці походить із парафіяльної церкви села Голубиця, вона сьогодні зберігається в Підгорецькому василіянському монастирі і визнана чудотворною. За припущенням дослідниці Роксолани Косів, пам’ятку слід датувати серединою ХVІ століття і вона створена в місцевих малярських майстернях. Зрештою, професор Володимир Александрович зафіксував кілька малярів, які працювали безпосередньо у Підкамені у ХVІІ–ХVІІІ століттях. А в сусідніх містах, таких як Броди, Буськ чи Золочів, існували цілі малярські осередки.
Експедиція дала цікавий результат: наприклад, у одній із церков св. Миколая вдалося виявити надзвичайно гарні модерні розписи храму в стилі сецесії початку ХХ століття. До речі, до його внутрішнього вистрою також був причетний митрополит Андрей Шептицький, адже після візитації у 1904 році він направив сюди здібних малярів зі Львова. Ймовірно, розписував храм хтось із представників «Краківської школи» іконопису, а фундовані митрополитом розписи належать до його ранніх ініціатив, буквально до одних із перших, після очолення Шептицьким митрополичої катедри.
Захопливе враження справляє комплекс двох пар бічних і запристольного вівтарів у церкві Покрову Пресвятої Богородиці на Підкамінщині. Несподіванкою виявилося те, що у церкві, побудованій на початку ХХ століття, є ікони і вівтарі із середини ХVІІІ століття. Виявляється, їх придбали для новозбудованого храму в селі Лідихів на Волині, де, найімовірніше, бічні вівтарі змушені були розібрати під час синодальної уніфікації простору храмів у ХІХ столітті.
Купівля в сусідньому Лідихові цих мистецьких речей вчергове свідчить про відносно жвавий рух на австрійсько-російському прикордонні і вказує на комунікацію українців по обидва боки кордону.
Ікони вівтарів із Лідихова вражають майстерністю. Ймовірно, їх автора слід шукати серед малярів Почаївського василіянського монастиря середини ХVІІІ століття. Наявність хронологічно старших ікон у новіших храмах свідчить про потребу таких пошуків, незважаючи на вік церкви чи її конфесійну належність.
Під час експедиції виявлено цілу низку пам’яток українського іконопису в церквах Підкамінщини, що яскраво демонструють різноманіття традиції. Для прикладу, у празничних рядах іконостасів вдалося зафіксувати три варіації малювання образу Успіння Пресвятої Богородиці. У більшості храмів, звичайно, намальоване канонічне зображення цього свята. А от у церкві св. Юрія у празничному ряд замість Успіння зображено менш поширену іконографію Внебовзяття Богородиці. Тим часом у храмі Великомученика Дмитрія, де іконостас походить із середини ХVІІІ століття, виявлено рідкісну іконографію Несення Тіла Богородиці.
Читайте також: Про що розказують свята: політика й повсякдення
Найбільше знахідок — у посторінкових записах на парафіяльних стародруках
Важливо розуміти, що ці парафії віддалені від освітніх та економічних центрів і від осередків книгодрукування. Проте вони вже у ХVІІ столітті були повністю укомплектовані потрібними для проведення Літургії книгами, про що свідчать не тільки збережені примірники, а й описи парафіяльних храмів під час тодішніх візитацій. Тільки в кількох випадках згадано про побутування рукописної книги, а в більшості богослужбові тексти на початку ХVІІІ століття вже були друкованими.
Упродовж експедиції нам вдалося віднайти принаймні шість стародруків, виданих Львівським Ставропігійським братством у ХVІІ столітті. Саме із цієї друкарні походить найбільше видань ХVІІ століття на парафіях Підкамінщини. Звичайно, найпопулярнішим було Євангеліє 1690 року. Разом із книгами, що були виявлені в попередніх експедиціях, у громаді зафіксовано понад десять друків ХVІІ століття.
Читайте також: Боротьба за книговидання в ранньомодерній Україні: конкуренція, прибутки, читачі, заборони
Якщо книги ХVІІ століття були надруковані у Львові, то більшість видань ХVІІІ століття походять із Почаївської василіянської друкарні. Це можна пояснити близькістю до цього видавничого центру, адже відстань він Підкаменя до Почаєва становить усього 14 кілометрів. Серед почаївських видань найчастіше трапляються Євангеліє 1759 року (на більшості парафій), а також Мінеї, Служебники та інші видання. На одній із парафій вдалося віднайти Почаївський Богогласник 1791 року видання — унікальну пам’ятку української духовної пісні. Саме там опубліковано руською мовою іконославильну пісню на похвалу Підкамінської ікони Богородиці «Пречистая Діво, Мати Руського краю».
Більшість стародруків мають дуже цінні дарчі записи від осіб, які їх придбали і передали до храму, часто з типовими формулюваннями на кшталт «за відпущення гріхів» або ж із засторогою про Страшний Суд для осіб, які наважаться викрасти цю цінну річ. Так, 20 березня 1699 року «обиватель наквашський» Даніель із дружиною Марією придбали до одного з храмів Євангеліє львівського друку 1690 року. Пожертва відбулася за тодішнього пароха Михаїла Крачевича і власника Підкамінського ключа маєтностей Юзефа Цетнера. Жертводавець одразу прописав пересторогу для можливих крадіїв: «хто б міг [цю книгу] від престолу віддалити, з тим я буду мати суд перед страшним суддею».
Читайте також: Жіночі досвіди на маргінесах історії Києво-Печерської лаври
Євангеліє 1690 року для сусідньої парафії 12 серпня 1701 року придбав «обиватель серетецький до храму Рождества Пресвятої Богородиці». Ця парафія тоді входила до володінь Потоцьких, зокрема в записі йдеться про Юзефа Потоцького. 14 березня 1762 року «обиватель немʼяцький» Григорій Ковальчук із дружиною Марією «за держави його милості пана Ігнатія Цетнера обозного коронного» придбали до одного з храмів Євангеліє 1759 року, видане в Почаєві.
Не менш цінними для розширення знань з локальної історії стали супровідні записи, зроблені вже пізніше. Наприклад, у 1902 році Петро і Михайлина — парафіяни церкви св. Юрія в околицях Підкаменя — склали кошти на «переплет», або ж оправу для Євангелія. Що важливо, оправу здійснювали «за границею», тобто у підросійському Почаївському монастирі. Запис про це на сторінках Євангелія зробив о. Йосиф Застирець — зять одного з місцевих парохів, до речі, близький товариш Івана Франка.
Кілька зафіксованих посторінкових нотаток на богослужбових книгах зроблено під час Першої світової війни. 7 вересня 1914 року дарчий запис для однієї з парафій здійснив намісник Києво-Печерської Лаври Амвросій для новоприбулого православного священника Федора Борецького. Справа в тому, що за російськими військовими одразу прибували православні священники, які ставали адміністраторами місцевих греко-католицьких парафій, примусово змушуючи вірян переходити на православ’я.
Читайте також: Архієпископ Ігор Ісіченко: «Година зневаги та нищення ідеалів стала поштовхом для людей із почуттям гідності»
Особливо цінним виявився комплекс богослужбових текстів з особистим підписом митрополита Андрея Шептицького. Справа в тому, що навесні-влітку 1904 року митрополит здійснив велику візитацію на Підкамінщину і сусідні парафії. Він зупинявся в кожному з храмів, спілкувався з парафіяльним духовенством і обдарованою молоддю, навіть згодом надавав стипендії для навчання закордоном. У червні 1904 року митрополит відвідав парафію Воскресіння Господнього в околицях Підкаменя й погодив використання тамтешніх стародруків, записавши на них: «Позваляю уживати». Частина записів митрополита заклеєна спеціальною стрічкою — ймовірно, так їх приховували від радянської влади.
Окрім стародруків, принаймні на одній із парафій вдалося віднайти цілий парафіяльний архів першої половини ХХ століття з особистими документами репресованих у радянський час греко-католицьких священників, контрактами на виготовлення риз і богослужбового посуду, закупівлю книг. Під час експедиції також виявлено парафіяльні печатки, статути братств, другі примірники метричних книг тощо.
Ці богослужбові книги й документи є не тільки важливими пам’ятками українського книжного мистецтва, а й неоціненим джерелом локальної історії. Як на мене, друге навіть набагато цікавіше. Це так звана культурна або соціальна історія книги, адже посторінкові записи дають можливість простежити історію самої пам’ятки і через неї — історію громади. Записи були різноманітними: від увіковічнення фундаторів до доволі буденних справ. Наприклад, у одній з попередніх експедицій ми виявили Євангеліє, де місцевий дяк детально занотував події 1915 року, коли в селі стояв фронт. А ось одна з моїх улюблених нотаток із книги у церкві Покрову Пресвятої Богородиці на Підкамінщині, де хтось із місцевих жителів українською і польською мовами записав: «Ryky, 1909. Пововиденію 3 дна у ночи Тенча Stojała», тобто зафіксував унікальне природне явище — веселку у грудні, яка, за словами записувача, стояла аж три дні і три ночі.
Читайте також: Як історія церкви пояснює історію України | Ігор Скочиляс, Володимир Маслійчук | Ідеї, які об’єднують книги
Тож, без перебільшення, такі локальні, але водночас колоритні знахідки тільки доповнюють різноманітну і багату українську релігійну культуру. Парафії Підкамінської громади слугують яскравим прикладом спільного українського релігійного простору, який був єдиним, незважаючи на політичні і конфесійні кордони, і виявлені переміщення пам’яток є цьому яскравим підтвердженням. Я впевнений, що такі скарби можна віднайти у багатьох регіонах України, і вони зможуть показати ще більше різноманіття, багатогранність і багатство нашої культури.
Відбулися матчі 1/32 фіналу розіграшу Кубка України сезону-2026/27. Цього року елітні клуби поставилися до турніру з повною відповідальністю, виставивши навіть проти аматорських колективів основні склади.
Тож на цій стадії було зафіксовано небагато несподіваних результатів. Втім, не обійшлося без кількох гучних сенсацій, ефектних голів та драматичних розв'язок.
"Чемпіон" відібрав найцікавіші моменти 1/32 фіналу Кубку України, які точно варті уваги.
Результати всіх матчів 1/32 фіналу Кубку України
Четвер, 20 серпня
Діназ (Вишгород) – Фенікс-Маріуполь (Маріуполь) 0:6
П'ятниця, 21 серпня
Брацлав (Вінницька область) – Олександрія 0:2
Ребел (Київ) – Агробізнес (Волочиськ) 0:4
Дружба-Козаки (Ніжин) – Базис (Кочубіївка, Черкаська область) 3:5
Поділля (Хмельницький) – Вікторія (Суми) 1:3
Локомотив (Київ) – Пробій (Городенка) 1:3
Субота, 22 серпня
То4ка (Одеса) – Епіцентр (Кам'янець-Подільський) 1:2
Авангард (Лозова) – Кудрівка 1:6
ЮКСА (Тарасівка) – Колос (Ковалівка) 0:3
Скала 1911 (Стрий) – Зоря (Луганськ) 0:6
Маяк (Сарни) – СК Полтава 0:0 (по пен. 4:2)
Решетилівка (Полтавська область) – Прикарпаття-Благо (Івано-Франківськ) 1:4
Рокита (Полтавська область) – Кривбас (Кривий Ріг) 0:3
Колос (Полонне) – Тростянець 1:2
Калинівка (Київська область) – Харків 0:9
Інгулець (Петрове) – Верес (Рівне) 1:4
Дністер (Заліщики) – Лівий Берег (Київ) 0:3
Нива (Тернопіль) – Буковина (Чернівці) 0:4
Нива (Вінниця) – Рух (Львів) 2:2 (по пен. 4:3)
Карпати (Львів) – Оболонь (Київ) 2:0
Неділя, 23 серпня
Пальміра (Одеса) – Куликів-Білка (Куликів) 1:2
Агротех (Тишківка, Кіровоградська область) – Вільхівці (Івано-Франківська область) 2:1
Пенуел (Кривий Ріг) – Металіст (Харків) 0:1
Покуття (Коломия, Івано-Франківська область) – Карбон (Черкаси) 0:1
Олімпія (Савинці, Полтавська область) – Металург (Запоріжжя) 2:1
Новий Розділ (Львівська область) – Атлет (Київ) 2:1
Вільхівці (Закарпатська область) – Чорноморець (Одеса) 1:0
Луцьксантехмонтаж №536 (Луцьк) – ФК Чернігів 1:2
Неймовірний гол не врятував Локомотив
У минулому сезоні київський Локомотив став одним з відкриттів розіграшу Кубку України. "Залізничники", які тоді виступали в Другій лізі, зуміли вибити двох представників УПЛ – Колос і Верес, та дійти до чвертьфіналу.
ФК Локомотив
У протистоянні з Пробоєм Локомотив вважався незначним фаворитом, враховуючи успішну кубкову історію. Проте представник Івано-Франківщини, який лише у 2024 році отримав професійний статус, зумів здобути путівку до 1/16 фіналу.
Поєдинок у Києві запам'ятався неймовірним голом зі своєї половини поля у виконанні "залізничника" Олексія Сахненка. Цей гол став справжньою окрасою цієї стадії Кубку України, хоча й не врятував Локомотив від вильоту.
Відеоогляд матчу Локомотив – Пробій
Вісім голів та два шедеври від аматорів
Справжнє свято футболу влаштували аматорські команди Дружба-Козаки та Базис. Суперники забили вісім голів, серед яких було місце й шедеврам.
На 24-й хвилині поєдинку гравець Базису Едуард Суханов ударом бісіклетою відправив м'яч у сітку воріт суперника.
ФК Базис
Наступний гол команди з Черкащини виявився не менш красивим. На 43-й хвилині Тимофій Брижчук ударом із гострого кута змусив згадати неймовірний гол Андрія Шевченка в матчі Мілана проти Ювентуса у грудні 2001 року.
У гольовій перестрілці влучнішими виявилися гравці Базису, які вивели команду в наступний раунд. Неймовірний поєдинок довів, що на аматорському рівні достатньо самородків, які нічим не поступаються професіоналам.
Відеоогляд матчу Дружба-Козаки – Базис
Паненка відбита лежачи або як команда Кулача вибила Полтаву
Однією з головних несподіванок 1/32 фіналу Кубку України став підсумок матчу між Полтавою, яка ще минулого сезону грала в УПЛ, та аматорським Маяком Сарни.
Владислав Кулач
ФК Маяк
Команду з Рівненщини напередодні кубкового протистояння очолив найкращий бомбардир УПЛ сезону-2020/21 Владислав Кулач. Новий головний тренер не відсиджувався на лаві запасних, а вийшов на поле разом із колишніми зірками елітного дивізіону – Андрієм Тотовицьким, Михайлом Сергійчуком та Юрієм Романюком.
Основний час поєдинку завершився нульовою нічиєю. Переможець визначився у серії одинадцятиметрових ударів, героєм якої став воротар Маяка Андрій Тимошицький. 31-річний капітан, уже лежачи на газоні, зумів відбити удар паненкою у виконанні Дмитра Касімова та вивести свою команду в 1/16 фіналу.
Відеоогляд матчу Маяк – Полтава
Гол Гладкого не допоміг Авангарду проти Кудрівки
У складі Авангарду Лозова на матч проти Кудрівки вийшли ексгравці збірної України – Олександр Гладкий та Євген Селін. Обидва ветерани українського футболу відзначилися у матчі, щоправда, по-різному: захисник зрізав м'яч у власні ворота, подвоївши перевагу Кудрівки, а зірковий форвард скоротив розрив у рахунку, ефектно реалізувавши гольовий момент.
Переглянути цей допис в Instagram Допис, поширений Кубок України з футболу (@ua_kubok)
Ще до перерви Кудрівка зробила рахунок 3:1 на свою користь, а у другому таймі відвантажила ще три м'ячі ексголкіперу Дніпра-1 Валерію Юрчуку. Команда УПЛ впевнено довела матч до перемоги та продовжить боротьбу за трофей.
Відеоогляд матчу Авангард – Кудрівка
Харків встановив рекорд турніру
З 1994 року рекорд результативності Кубку України належав донецькому Шахтарю, який у 1/8 фіналу розгромив Ворсклу (8:0). Повторити досягнення "гірників" згодом вдавалося харківському Арсеналу, Динамо та Карпатам, а от перевершити цей результат зумів лише Харків.
ФК Харків
Команда Младена Бартуловича розгромила аматорську Калинівку з рахунком 9:0 і таким чином побила 32-річний рекорд донеччан. При цьому всі дев'ять голів Харкова забили різні футболісти.
Відеоогляд матчу Калинівка – Харків
Команда із Закарпаття створила найбільшу сенсацію
У більшості поєдинків за участю команд УПЛ перемоги здобули представники елітного дивізіону. Винятком став матч за участю Чорноморця.
Справжню сенсацію створили Вільхівці. Завдяки голу екснападника Вереса Михайла Шестакова команда Другої ліги зуміла залишити поза Кубком України його дворазового переможця – Чорноморець.
ФК Чорноморець
Серед інших результатів варто виокремити перемогу Карпат над Оболонню в битві команд УПЛ. Зоря, Колос, Кривбас, Верес, Буковина та Лівий Берег розгромили своїх суперників із нижчих дивізіонів. А от Епіцентр з мінімальним рахунком обіграв аматорську То4ка, ворота якої захищав ексголкіпер Динамо Артур Рудько.
Фіналіст Кубка України Чернігів не без проблем обіграв Луцьксантехмонтаж №536 та сподівається повторити минулорічний успіх.
Хто вийшов до 1/16 фіналу Кубку України
За підсумками матчів 1/32 фіналу Кубку України визначилися 28 учасників наступного раунду. До них на цій стадії приєднаються чотири команди, які представляють або представляли Україну в єврокубках: Шахтар, ЛНЗ, Полісся і Динамо.
Тож боротьбу за трофей продовжать 14 із 16 команд УПЛ: Шахтар, ЛНЗ, Полісся, Динамо, Харків, Колос, Кривбас, Зоря, Карпати, Епіцентр, Верес, Кудрівка, Буковина та Лівий Берег.
ФК Лівий Берег
З 14 команд Першої ліги продовжать участь в турнірі 9: Вікторія, Фенікс-Маріуполь, Олександрія, Агробізнес, Пробій, Прикарпаття-Благо, Куликів-Білка, Металіст та Чернігів.
Чотири представники Другої ліги продовжать боротьбу в 1/16 фіналу: вінницька Нива, Вільхівці, Тростянець та Карбон. Зазначимо, що у Кубку України не беруть участь резервні команди: Колос-2, Полісся-2, Олександрія-2, Самбір-Нива-2, Полтава-2.
Із 15 представників аматорського футболу у стадії 1/16 фіналу зіграють 5: Базис, Маяк, Агротех, Новий Розділ і Олімпія.
Точну дату жеребкування 1/16 фіналу Кубку України мають оголосити найближчим часом. Базові дати матчів на цій стадії: 8-10 вересня 2026 року.
УАФ
Найкращі бомбардири Кубку України сезону-2026/27
Жодному з футболістів наразі не вдалося одноосібно очолити список бомбардирів Кубка України. Натомість одразу 10 гравців мають на своєму рахунку по два голи.
Олександр Беляєв (Кудрівка) – 2 голи (1 матч)
Едуард Суханов (Базис) – 2 голи (2 матчі)
Ігор Горбач (Зоря) – 2 голи (1 матч)
Сергій Кисленко (Фенікс-Маріуполь) – 2 голи (1 матч)
Валерій Кучеров (Фенікс-Маріуполь) – 2 голи (1 матч)
Владислав Катинов (Дружба-Козаки) – 2 голи (1 матч)
Максим Чеглов (Тростянець) – 2 голи (1 матч)
Артем Сьомка (Агробізнес) – 2 голи (1 матч)
Артем Федушко (Рух) – 2 голи (1 матч)
Максим Грабан (Прикарпаття-Благо) – 2 голи (1 матч)
Читайте також :
Кубок України 2026/27: розклад, трансляції та результати матчів
Тож на цій стадії було зафіксовано небагато несподіваних результатів. Втім, не обійшлося без кількох гучних сенсацій, ефектних голів та драматичних розв'язок.
"Чемпіон" відібрав найцікавіші моменти 1/32 фіналу Кубку України, які точно варті уваги.
Результати всіх матчів 1/32 фіналу Кубку України
Четвер, 20 серпня
Діназ (Вишгород) – Фенікс-Маріуполь (Маріуполь) 0:6
П'ятниця, 21 серпня
Брацлав (Вінницька область) – Олександрія 0:2
Ребел (Київ) – Агробізнес (Волочиськ) 0:4
Дружба-Козаки (Ніжин) – Базис (Кочубіївка, Черкаська область) 3:5
Поділля (Хмельницький) – Вікторія (Суми) 1:3
Локомотив (Київ) – Пробій (Городенка) 1:3
Субота, 22 серпня
То4ка (Одеса) – Епіцентр (Кам'янець-Подільський) 1:2
Авангард (Лозова) – Кудрівка 1:6
ЮКСА (Тарасівка) – Колос (Ковалівка) 0:3
Скала 1911 (Стрий) – Зоря (Луганськ) 0:6
Маяк (Сарни) – СК Полтава 0:0 (по пен. 4:2)
Решетилівка (Полтавська область) – Прикарпаття-Благо (Івано-Франківськ) 1:4
Рокита (Полтавська область) – Кривбас (Кривий Ріг) 0:3
Колос (Полонне) – Тростянець 1:2
Калинівка (Київська область) – Харків 0:9
Інгулець (Петрове) – Верес (Рівне) 1:4
Дністер (Заліщики) – Лівий Берег (Київ) 0:3
Нива (Тернопіль) – Буковина (Чернівці) 0:4
Нива (Вінниця) – Рух (Львів) 2:2 (по пен. 4:3)
Карпати (Львів) – Оболонь (Київ) 2:0
Неділя, 23 серпня
Пальміра (Одеса) – Куликів-Білка (Куликів) 1:2
Агротех (Тишківка, Кіровоградська область) – Вільхівці (Івано-Франківська область) 2:1
Пенуел (Кривий Ріг) – Металіст (Харків) 0:1
Покуття (Коломия, Івано-Франківська область) – Карбон (Черкаси) 0:1
Олімпія (Савинці, Полтавська область) – Металург (Запоріжжя) 2:1
Новий Розділ (Львівська область) – Атлет (Київ) 2:1
Вільхівці (Закарпатська область) – Чорноморець (Одеса) 1:0
Луцьксантехмонтаж №536 (Луцьк) – ФК Чернігів 1:2
Неймовірний гол не врятував Локомотив
У минулому сезоні київський Локомотив став одним з відкриттів розіграшу Кубку України. "Залізничники", які тоді виступали в Другій лізі, зуміли вибити двох представників УПЛ – Колос і Верес, та дійти до чвертьфіналу.
ФК Локомотив
У протистоянні з Пробоєм Локомотив вважався незначним фаворитом, враховуючи успішну кубкову історію. Проте представник Івано-Франківщини, який лише у 2024 році отримав професійний статус, зумів здобути путівку до 1/16 фіналу.
Поєдинок у Києві запам'ятався неймовірним голом зі своєї половини поля у виконанні "залізничника" Олексія Сахненка. Цей гол став справжньою окрасою цієї стадії Кубку України, хоча й не врятував Локомотив від вильоту.
Відеоогляд матчу Локомотив – Пробій
Вісім голів та два шедеври від аматорів
Справжнє свято футболу влаштували аматорські команди Дружба-Козаки та Базис. Суперники забили вісім голів, серед яких було місце й шедеврам.
На 24-й хвилині поєдинку гравець Базису Едуард Суханов ударом бісіклетою відправив м'яч у сітку воріт суперника.
ФК Базис
Наступний гол команди з Черкащини виявився не менш красивим. На 43-й хвилині Тимофій Брижчук ударом із гострого кута змусив згадати неймовірний гол Андрія Шевченка в матчі Мілана проти Ювентуса у грудні 2001 року.
У гольовій перестрілці влучнішими виявилися гравці Базису, які вивели команду в наступний раунд. Неймовірний поєдинок довів, що на аматорському рівні достатньо самородків, які нічим не поступаються професіоналам.
Відеоогляд матчу Дружба-Козаки – Базис
Паненка відбита лежачи або як команда Кулача вибила Полтаву
Однією з головних несподіванок 1/32 фіналу Кубку України став підсумок матчу між Полтавою, яка ще минулого сезону грала в УПЛ, та аматорським Маяком Сарни.
Владислав Кулач
ФК Маяк
Команду з Рівненщини напередодні кубкового протистояння очолив найкращий бомбардир УПЛ сезону-2020/21 Владислав Кулач. Новий головний тренер не відсиджувався на лаві запасних, а вийшов на поле разом із колишніми зірками елітного дивізіону – Андрієм Тотовицьким, Михайлом Сергійчуком та Юрієм Романюком.
Основний час поєдинку завершився нульовою нічиєю. Переможець визначився у серії одинадцятиметрових ударів, героєм якої став воротар Маяка Андрій Тимошицький. 31-річний капітан, уже лежачи на газоні, зумів відбити удар паненкою у виконанні Дмитра Касімова та вивести свою команду в 1/16 фіналу.
Відеоогляд матчу Маяк – Полтава
Гол Гладкого не допоміг Авангарду проти Кудрівки
У складі Авангарду Лозова на матч проти Кудрівки вийшли ексгравці збірної України – Олександр Гладкий та Євген Селін. Обидва ветерани українського футболу відзначилися у матчі, щоправда, по-різному: захисник зрізав м'яч у власні ворота, подвоївши перевагу Кудрівки, а зірковий форвард скоротив розрив у рахунку, ефектно реалізувавши гольовий момент.
Переглянути цей допис в Instagram Допис, поширений Кубок України з футболу (@ua_kubok)
Ще до перерви Кудрівка зробила рахунок 3:1 на свою користь, а у другому таймі відвантажила ще три м'ячі ексголкіперу Дніпра-1 Валерію Юрчуку. Команда УПЛ впевнено довела матч до перемоги та продовжить боротьбу за трофей.
Відеоогляд матчу Авангард – Кудрівка
Харків встановив рекорд турніру
З 1994 року рекорд результативності Кубку України належав донецькому Шахтарю, який у 1/8 фіналу розгромив Ворсклу (8:0). Повторити досягнення "гірників" згодом вдавалося харківському Арсеналу, Динамо та Карпатам, а от перевершити цей результат зумів лише Харків.
ФК Харків
Команда Младена Бартуловича розгромила аматорську Калинівку з рахунком 9:0 і таким чином побила 32-річний рекорд донеччан. При цьому всі дев'ять голів Харкова забили різні футболісти.
Відеоогляд матчу Калинівка – Харків
Команда із Закарпаття створила найбільшу сенсацію
У більшості поєдинків за участю команд УПЛ перемоги здобули представники елітного дивізіону. Винятком став матч за участю Чорноморця.
Справжню сенсацію створили Вільхівці. Завдяки голу екснападника Вереса Михайла Шестакова команда Другої ліги зуміла залишити поза Кубком України його дворазового переможця – Чорноморець.
ФК Чорноморець
Серед інших результатів варто виокремити перемогу Карпат над Оболонню в битві команд УПЛ. Зоря, Колос, Кривбас, Верес, Буковина та Лівий Берег розгромили своїх суперників із нижчих дивізіонів. А от Епіцентр з мінімальним рахунком обіграв аматорську То4ка, ворота якої захищав ексголкіпер Динамо Артур Рудько.
Фіналіст Кубка України Чернігів не без проблем обіграв Луцьксантехмонтаж №536 та сподівається повторити минулорічний успіх.
Хто вийшов до 1/16 фіналу Кубку України
За підсумками матчів 1/32 фіналу Кубку України визначилися 28 учасників наступного раунду. До них на цій стадії приєднаються чотири команди, які представляють або представляли Україну в єврокубках: Шахтар, ЛНЗ, Полісся і Динамо.
Тож боротьбу за трофей продовжать 14 із 16 команд УПЛ: Шахтар, ЛНЗ, Полісся, Динамо, Харків, Колос, Кривбас, Зоря, Карпати, Епіцентр, Верес, Кудрівка, Буковина та Лівий Берег.
ФК Лівий Берег
З 14 команд Першої ліги продовжать участь в турнірі 9: Вікторія, Фенікс-Маріуполь, Олександрія, Агробізнес, Пробій, Прикарпаття-Благо, Куликів-Білка, Металіст та Чернігів.
Чотири представники Другої ліги продовжать боротьбу в 1/16 фіналу: вінницька Нива, Вільхівці, Тростянець та Карбон. Зазначимо, що у Кубку України не беруть участь резервні команди: Колос-2, Полісся-2, Олександрія-2, Самбір-Нива-2, Полтава-2.
Із 15 представників аматорського футболу у стадії 1/16 фіналу зіграють 5: Базис, Маяк, Агротех, Новий Розділ і Олімпія.
Точну дату жеребкування 1/16 фіналу Кубку України мають оголосити найближчим часом. Базові дати матчів на цій стадії: 8-10 вересня 2026 року.
УАФ
Найкращі бомбардири Кубку України сезону-2026/27
Жодному з футболістів наразі не вдалося одноосібно очолити список бомбардирів Кубка України. Натомість одразу 10 гравців мають на своєму рахунку по два голи.
Олександр Беляєв (Кудрівка) – 2 голи (1 матч)
Едуард Суханов (Базис) – 2 голи (2 матчі)
Ігор Горбач (Зоря) – 2 голи (1 матч)
Сергій Кисленко (Фенікс-Маріуполь) – 2 голи (1 матч)
Валерій Кучеров (Фенікс-Маріуполь) – 2 голи (1 матч)
Владислав Катинов (Дружба-Козаки) – 2 голи (1 матч)
Максим Чеглов (Тростянець) – 2 голи (1 матч)
Артем Сьомка (Агробізнес) – 2 голи (1 матч)
Артем Федушко (Рух) – 2 голи (1 матч)
Максим Грабан (Прикарпаття-Благо) – 2 голи (1 матч)
Читайте також :
Кубок України 2026/27: розклад, трансляції та результати матчів
Перейти на champion.com.ua
Джерело: Букви
23 серпня в Україні відзначають День Державного прапора – одного з головних державних символів країни. На загальнодержавному рівні свято запровадили у 2004 році указом тодішнього президента Леоніда Кучми.
Третій Президент України Віктор Ющенко доповнив цей указ і започаткував традицію урочистого підняття Державного прапора 23 серпня, а також під час інших державних свят і загальнонаціональних заходів.
До запровадження офіційного свята День прапора відзначали у Києві на міському рівні – 24 липня. Саме цього дня 1990 року синьо-жовтий стяг підняли над будівлею Київської міської ради.
Чому День прапора відзначають 23 серпня
Офіційно дату пов’язують із подіями серпня 1991 року. За поширеною версією, 23 серпня, після провалу путчу в Москві, група народних депутатів внесла синьо-жовтий прапор до сесійної зали Верховної Ради. Стяг освятив священник Української автокефальної православної церкви Петро Бойко.
Цей прапор зберігається як реліквія у музеї Верховної Ради, а сам момент його внесення до парламенту відтворений на картині у будівлі Ради.
Водночас архівні матеріали та свідчення учасників тих подій вказують, що прапор могли внести до сесійної зали наступного дня – 24 серпня 1991 року, коли Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України.
Того дня В’ячеслав Чорновіл запропонував встановити у залі прапор, з яким українці перебували на барикадах біля Верховної Ради Росії, а також підняти український стяг над куполом парламенту.
“Я прошу, щоб саме цей прапор був встановлений у нашому залі. І ще я пропоную, щоб до того, коли приймемо рішення про національну символіку, про національний прапор, наш прапор був піднятий над куполом Верховної Ради”, – сказав Чорновіл.
Над будівлею Верховної Ради синьо-жовтий стяг підняли 4 вересня 1991 року. А 18 вересня Президія Верховної Ради ухвалила постанову “Про прапор України”, якою фактично закріпила за ним статус офіційного прапора держави. Відтоді його використовують під час державних церемоній, прийняття присяги, міжнародних зустрічей та в українських дипломатичних установах.
Історія синього та жовтого кольорів
Поєднання синього і жовтого кольорів на українських землях має багатовікову історію. Одним із ранніх прикладів вважають герб Львова – золотого лева на синьому тлі, який пов’язують із заснуванням міста у XIII столітті.
Сині й жовті кольори також часто зустрічалися у символіці козацької доби. Запорозькі козаки використовували сині знамена із золотими орнаментами, зображеннями святих і козаків.
Існує версія, що поєднання синього та жовтого як елемент державної символіки набуло поширення за часів гетьмана Івана Мазепи. Однак остаточно як кольори українського національного руху вони закріпилися значно пізніше.
Під час революційних подій 1848 року, відомих як “Весна народів”, синьо-жовтий стяг почали дедалі частіше використовувати як символ українців. У червні того року його підняли над львівською ратушею.
На Наддніпрянщині, яка тоді перебувала у складі Російської імперії, синьо-жовтий прапор став помітним символом українського руху після революції 1905-1907 років.
У 1917 році він уже широко використовувався як символ української державності. Під синьо-жовтими прапорами проходили українські маніфестації, а військові вирушали на фронт. У квітні 1918 року такі стяги підняли й над кораблями Чорноморського флоту у Севастополі.
Після втрати Україною незалежності синьо-жовтий прапор не зник – він залишався символом національного руху та боротьби за відновлення державності.
Український прапор у радянські часи
Попри заборони, синьо-жовті стяги час від часу з’являлися в Українській РСР.
1 травня 1966 року студент Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса підняли український прапор над будівлею Київського інституту народного господарства, нині – Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.
Вони розраховували, що стяг побачать учасники першотравневої демонстрації. Через дев’ять місяців КДБ встановив їхні особи. Москаленка засудили до трьох років, а Куксу – до двох років таборів суворого режиму.
У січні 1973 року Володимир Мармус разом із вісьмома однодумцями вивісив чотири синьо-жовті прапори у Чорткові на Тернопільщині.
Наприкінці 1980-х українська національна символіка почала дедалі частіше з’являтися на масових заходах. 26 квітня 1989 року у Львові під синьо-жовтим прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи, а 22 травня того ж року – Шевченківське свято у Києві.
У 1990 році українські прапори почали офіційно піднімати над міськими радами. 14 березня стяг з’явився над ратушею Стрия, 23 березня – над Тернопільською міськрадою, 3 квітня – над львівською ратушею, а 24 липня – над Київською міською радою.
Чому синій зверху, а жовтий знизу
Суперечки щодо порядку кольорів українського прапора виникали ще за часів Української Народної Республіки, коли використовували різні варіанти розташування смуг.
Сьогодні офіційний прапор України складається з двох рівновеликих горизонтальних смуг: синьої зверху та жовтої знизу.
Найпоширеніше сучасне тлумачення кольорів – синє небо над золотим пшеничним полем. Водночас у різні історичні періоди їм надавали й інші символічні значення.
Цікаві факти про український прапор
У 1976 році під час футбольного матчу між збірними НДР і СРСР у Монреалі Данило Мигаль вибіг на поле у вишиванці з українським прапором і станцював гопак. Акція тривала близько 15 секунд, після чого його затримала поліція. На трибунах тоді також розгорнули плакат із написом “Свобода Україні!”.
У 2007 році в Донецьку вперше розгорнули прапор площею 1350 квадратних метрів – 30 на 45 метрів. Його пошила пенсіонерка Марія Бєляткова за ініціативи Союзу творчої молоді Донбасу. Стяг внесли до Книги рекордів України.
У 2010 році в Тернополі розгорнули синьо-жовтий прапор завдовжки 9,5 кілометра і завширшки 75 сантиметрів. Ним фактично оточили Тернопільський став, а досягнення також зафіксували у Книзі рекордів України.
Під час оборони Донецького аеропорту українські військові неодноразово встановлювали прапор над його будівлями. Один зі стягів майорів над диспетчерською вежею до її знищення. Згодом прапор із летовища почали урочисто піднімати над військовою частиною у Кропивницькому.
У 2016 році українські альпіністи встановили прапор на вершині Охос-дель-Саладо в Андах – найвищого вулкана світу, висота якого становить майже 6,9 тисячі метрів.
Того ж року, до 25-річчя Незалежності України, у Національному музеї народної архітектури та побуту України в Пирогові створили синьо-жовтий прапор із квітів площею понад 13 тисяч квадратних метрів. Його внесли до Книги рекордів Гіннеса та Книги рекордів України як найбільший квітковий килим.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії компанія Pantone присвятила Україні два відтінки – Freedom Blue та Energising Yellow, натхнені кольорами українського прапора. Вони мали символізувати свободу та енергію до дії.
- Щороку 15 липня українці відзначають День Української Державності – свято, покликане вшанувати багатовікову традицію українського державотворення. Воно нагадує про історичну тяглість української державності, витоки якої пов’язують із середньовічною Руссю, політичним і культурним центром якої був Київ.
Запис 23 серпня – День Державного прапора: історія та цікаві факти про синьо-жовтий стяг спершу з'явиться на Букви.
До 1 вересня залишилося менше двох тижнів, а отже для батьків стартував традиційний шкільний квест — зібрати дитину й нічого не забути. Рюкзак, одяг, взуття, канцелярія, спортивний костюм і вишиванка — список чималий. Тож поки учні ще насолоджуються останніми днями літа, дорослі вже активно готуються до нового навчального року.
Журналісти Новини.LIVE пройшлися ринком 7 км і з’ясували, скільки загалом доведеться витратити на одного школяра.
Рюкзаки до школи
Без рюкзака шкільні збори точно не обходяться — і тут важливо, щоб він був не лише гарним, а й зручним для дитини. Цього року ціни на шкільні ранці майже не змінилися: ортопедичні моделі коштують близько 1700 гривень. Оскільки товар привозять із Китаю, вартість може коливатись через курс долара. Нова колекція цього сезону розійшлась досить швидко, але продавці запевняють, що пропозиції ще є.
"Асортимент з 1 по 4 клас весь ортопедичний. Вибираємо, приміряємо, кому яка спинка підходить. Якість повинна бути гарна, бо діти з 1 по 4 клас вже повинні носити рюкзачки", — пояснює продавчиня Тетяна.
Продавчиня Тетяна про рюкзаки. Фото: Новини.LIVE
При виборі рюкзака варто звертати увагу насамперед на його вагу, посадку на спині та ширину лямок. Важливо, щоб він не був завеликим для дитини, щільно прилягав до спини, а лямки можна було відрегулювати за зростом. Також варто перевірити міцність швів і застібок, якість та вологостійкість матеріалу, адже саме від цього залежить, чи зможе він прослужити дитині 3–4 роки навчання.
Рюкзаки на ринку "7 км". Фото: Новини.LIVE
Шкільний одяг
Окремо батькам доведеться витратитися і на одяг до школи. Тут вибір великий: для хлопців беруть сорочки, брюки та кардигани, для дівчат — блузки, сарафани й сукні. Але порівняно з минулим роком усе стало трохи дорожчим — продавці кажуть, що ціни в середньому зросли приблизно на 200 гривень. Базовий комплект для дівчинки — сарафан і блузка — обійдеться приблизно у 2 тисячі гривень. Хлопчика одягнути трохи дешевше: комплект із брюк та сорочки коштуватиме орієнтовно на 200 гривень менше. Проте продавці помічають, що перед початком цього навчального року покупців на ринку стало менше.
"Багато людей, я так розумію, повиїжджало. Я думаю, що і війна теж на це вплинула. Покупців стало трохи менше, але сподіваємося, що все буде добре", — ділиться продавчиня Олена.
Продавчиня Олена про шкільний одяг. Фото: Новини.LIVE
Вартість шкільної форми
сорочки для хлопчиків — 600-800 грн;
брюки для хлопчиків — 1000-1400 грн;
блузки для дівчаток — від 600 грн;
сарафани та сукні — від 1000 грн;
Шкільна форма на ринку "7 км". Фото: Новини.LIVE
Вартість канцелярії
Ще одна обов’язкова частина шкільних зборів — канцтовари, і тут список довший, ніж здається. Зошити, ручки, олівці, пенал, лінійки, ножиці, обкладинки, атласи та контурні карти — усе залежить від класу й вимог конкретної школи. Продавці кажуть, що цього року канцтовари подорожчали приблизно на 30%, тому батьки частіше шукають бюджетніші варіанти й обирають лише те, що справді потрібно. Для першокласників окремо радять звертати увагу на ручки з гумовою вставкою, щоб пальці не ковзали, а також на безпечні ножиці із затупленими кінцями. Водночас навіть базовий набір можна зібрати на різний бюджет
"Якщо, дивіться, на перший клас, то виходить приблизно 1000-1200 гривень. Все залежить від того, що батьки підбирають. Бо в школі може бути вимога, якщо немає умов, то вибирають більш бюджетно. Це може коштувати і 800 гривень", — каже продавчиня Інна.
Продавчиня Інна про канцелярію. Фото: Новини.LIVE
Ціни на канцелярію
Пенали — від 100 грн
Пенал на два відділення — 375 грн
Зошити "Школярик" — 10 грн
Зошити "Перше вересня" — 8 грн
Фонові зошити — 7 грн
Кольорові олівці, 6 кольорів — 40 грн
Кольорові олівці, 12 кольорів — 95 грн
Ручка "10 км" — 45 грн
Бюджетні ручки — від 5 до 25 грн
Атлас для 7 класу — 260 грн
Контурна карта — 90 грн
Щоденники Kite — від 150 грн
Щоденник без малюнку — 30 грн
Канцелярія на ринку "7 км". Фото: Новини.LIVE
Вартість взуття
З новою одежею зазвичай купують і нове взуття. Якщо раніше найчастіше шукали класичні туфлі, то зараз вибір став значно ширшим. Молодшим школярам батьки частіше обирають стримані моделі, а підлітки віддають перевагу кедам, кросівкам і лоферам, які можна поєднувати і зі шкільним, і з повсякденним одягом. Продавці кажуть, що особливо популярне універсальне взуття, яке дитина зможе носити не лише на уроки.
"Змінилися ціни, звичайно, дуже змінилися. У нас, по-перше, оренду сильно підняли, також налоги піднялися. І, ну, все росте", — розповідає продавчиня Олена.
Продавчиня Олена про взуття. Фото: Новини.LIVE
Ціни на взуття
Взуття — від 1300 грн
Турецьке взуття з натуральної шкіри — 2600 грн
Легкі кеди/кросівки — 1000–1100 грн
Моделі з минулого сезону зі знижкою — від 800 грн
Преміальні моделі — до 2000–2600 грн
Взуття на ринку "7 км". Фото: Новини.LIVE
Спортивний одяг
Для уроків фізкультури батьки також шукають окремий комплект. Найчастіше обирають костюми, які підійдуть не лише для уроків фізкультури, а й на щодень. У продажу є моделі для хлопців і дівчат різного віку, а вартість залежить від виробника та розміру. У середньому спортивний костюм зараз коштує від 1,5 до 2,5 тисяч гривень.
"Я дуже розумію батьків, які вдягають не одну дитину, а кількох. Стало дорого перевозити товар, також є проблеми з логістикою і тому ціна змінилась. Не можу сказати на скільки відсотків, але це відчувається", — коментує продавчиня Міла.
Продавчиня Міла про спортивний одяг. Фото: Новини.LIVE
Спортивні костюми на ринку "7 км". Фото: Новини.LIVE
Вартість вишиванок
Ну, і річ без якої не може відбутись жодне свято — вишиванка. Сучасні, класичні, з різними орнаментами та кольорами — вибір сьогодні є як для хлопчиків, так і для дівчаток. Вартість залежить насамперед від тканини, способу оздоблення та складності роботи, тож підібрати варіант можна під різний бюджет.
"Ціни не змінюєм. Зараз мало дуже покупців, тому ціни в нас стабільні. Перед 1 вересня трошки беруть, але всі хочуть дешевше", — говорить продавчиня Катерина.
Продавчиня Катерина про вишиванки. Фото: Новини.LIVE
Ціни на вишиванки
Вишиванки — від 400 грн
Вишиванки ручної роботи — 750 грн
Вишиванки нашивочки — від 350 грн
Набір зі спідничкою та вишиванкою — 450 грн
Вишиванки на ринку "7 км". Фото: Новини.LIVE
Кошик школяра
Якщо скласти все докупи, то сума виходить доволі відчутною. Рюкзак, одяг, канцелярія, взуття, спортивний костюм і вишиванка потягнуть приблизно на 7700 гривень. І це ще без додаткових покупок та з найдешевшими варіантами. Тож якщо обирати за якістю, сума дуже легко переходить за 10 тисяч гривень на одну дитину.
Покупці купують канцелярію на ринку. Фото: Новини.LIVE
Тож головна порада перед 1 вересня — написати список потрібного і розставити пріорітети. Так буде легше нічого не забути, спокійно порівняти різні варіанти та обрати те, що справді підійде дитині. А головне — не відкладати все на останній момент, бо перед самим стартом навчання вибір уже менший, а метушні — значно більше.
Також Новини.LIVE повідомляли, що у 2026 році на муніципальні виплати працівникам освітньої галузі в Одесі передбачили понад 165 мільйонів гривень. Окремі педагоги можуть отримувати місцеві надбавки, а з 1 вересня зарплати освітян в Україні мають зрости ще на 20%.
Раніше Новини.LIVE дізналися, скільки одесити витрачають на підготовку дітей до школи у 2026 році. За словами батьків, витрати на одну дитину можуть перевищувати 5 тисяч гривень, а якщо школярів у родині двоє — сума сягає близько 12 тисяч.
Журналісти Новини.LIVE пройшлися ринком 7 км і з’ясували, скільки загалом доведеться витратити на одного школяра.
Рюкзаки до школи
Без рюкзака шкільні збори точно не обходяться — і тут важливо, щоб він був не лише гарним, а й зручним для дитини. Цього року ціни на шкільні ранці майже не змінилися: ортопедичні моделі коштують близько 1700 гривень. Оскільки товар привозять із Китаю, вартість може коливатись через курс долара. Нова колекція цього сезону розійшлась досить швидко, але продавці запевняють, що пропозиції ще є.
"Асортимент з 1 по 4 клас весь ортопедичний. Вибираємо, приміряємо, кому яка спинка підходить. Якість повинна бути гарна, бо діти з 1 по 4 клас вже повинні носити рюкзачки", — пояснює продавчиня Тетяна.
Продавчиня Тетяна про рюкзаки. Фото: Новини.LIVE
При виборі рюкзака варто звертати увагу насамперед на його вагу, посадку на спині та ширину лямок. Важливо, щоб він не був завеликим для дитини, щільно прилягав до спини, а лямки можна було відрегулювати за зростом. Також варто перевірити міцність швів і застібок, якість та вологостійкість матеріалу, адже саме від цього залежить, чи зможе він прослужити дитині 3–4 роки навчання.
Рюкзаки на ринку "7 км". Фото: Новини.LIVE
Шкільний одяг
Окремо батькам доведеться витратитися і на одяг до школи. Тут вибір великий: для хлопців беруть сорочки, брюки та кардигани, для дівчат — блузки, сарафани й сукні. Але порівняно з минулим роком усе стало трохи дорожчим — продавці кажуть, що ціни в середньому зросли приблизно на 200 гривень. Базовий комплект для дівчинки — сарафан і блузка — обійдеться приблизно у 2 тисячі гривень. Хлопчика одягнути трохи дешевше: комплект із брюк та сорочки коштуватиме орієнтовно на 200 гривень менше. Проте продавці помічають, що перед початком цього навчального року покупців на ринку стало менше.
"Багато людей, я так розумію, повиїжджало. Я думаю, що і війна теж на це вплинула. Покупців стало трохи менше, але сподіваємося, що все буде добре", — ділиться продавчиня Олена.
Продавчиня Олена про шкільний одяг. Фото: Новини.LIVE
Вартість шкільної форми
сорочки для хлопчиків — 600-800 грн;
брюки для хлопчиків — 1000-1400 грн;
блузки для дівчаток — від 600 грн;
сарафани та сукні — від 1000 грн;
Шкільна форма на ринку "7 км". Фото: Новини.LIVE
Вартість канцелярії
Ще одна обов’язкова частина шкільних зборів — канцтовари, і тут список довший, ніж здається. Зошити, ручки, олівці, пенал, лінійки, ножиці, обкладинки, атласи та контурні карти — усе залежить від класу й вимог конкретної школи. Продавці кажуть, що цього року канцтовари подорожчали приблизно на 30%, тому батьки частіше шукають бюджетніші варіанти й обирають лише те, що справді потрібно. Для першокласників окремо радять звертати увагу на ручки з гумовою вставкою, щоб пальці не ковзали, а також на безпечні ножиці із затупленими кінцями. Водночас навіть базовий набір можна зібрати на різний бюджет
"Якщо, дивіться, на перший клас, то виходить приблизно 1000-1200 гривень. Все залежить від того, що батьки підбирають. Бо в школі може бути вимога, якщо немає умов, то вибирають більш бюджетно. Це може коштувати і 800 гривень", — каже продавчиня Інна.
Продавчиня Інна про канцелярію. Фото: Новини.LIVE
Ціни на канцелярію
Пенали — від 100 грн
Пенал на два відділення — 375 грн
Зошити "Школярик" — 10 грн
Зошити "Перше вересня" — 8 грн
Фонові зошити — 7 грн
Кольорові олівці, 6 кольорів — 40 грн
Кольорові олівці, 12 кольорів — 95 грн
Ручка "10 км" — 45 грн
Бюджетні ручки — від 5 до 25 грн
Атлас для 7 класу — 260 грн
Контурна карта — 90 грн
Щоденники Kite — від 150 грн
Щоденник без малюнку — 30 грн
Канцелярія на ринку "7 км". Фото: Новини.LIVE
Вартість взуття
З новою одежею зазвичай купують і нове взуття. Якщо раніше найчастіше шукали класичні туфлі, то зараз вибір став значно ширшим. Молодшим школярам батьки частіше обирають стримані моделі, а підлітки віддають перевагу кедам, кросівкам і лоферам, які можна поєднувати і зі шкільним, і з повсякденним одягом. Продавці кажуть, що особливо популярне універсальне взуття, яке дитина зможе носити не лише на уроки.
"Змінилися ціни, звичайно, дуже змінилися. У нас, по-перше, оренду сильно підняли, також налоги піднялися. І, ну, все росте", — розповідає продавчиня Олена.
Продавчиня Олена про взуття. Фото: Новини.LIVE
Ціни на взуття
Взуття — від 1300 грн
Турецьке взуття з натуральної шкіри — 2600 грн
Легкі кеди/кросівки — 1000–1100 грн
Моделі з минулого сезону зі знижкою — від 800 грн
Преміальні моделі — до 2000–2600 грн
Взуття на ринку "7 км". Фото: Новини.LIVE
Спортивний одяг
Для уроків фізкультури батьки також шукають окремий комплект. Найчастіше обирають костюми, які підійдуть не лише для уроків фізкультури, а й на щодень. У продажу є моделі для хлопців і дівчат різного віку, а вартість залежить від виробника та розміру. У середньому спортивний костюм зараз коштує від 1,5 до 2,5 тисяч гривень.
"Я дуже розумію батьків, які вдягають не одну дитину, а кількох. Стало дорого перевозити товар, також є проблеми з логістикою і тому ціна змінилась. Не можу сказати на скільки відсотків, але це відчувається", — коментує продавчиня Міла.
Продавчиня Міла про спортивний одяг. Фото: Новини.LIVE
Спортивні костюми на ринку "7 км". Фото: Новини.LIVE
Вартість вишиванок
Ну, і річ без якої не може відбутись жодне свято — вишиванка. Сучасні, класичні, з різними орнаментами та кольорами — вибір сьогодні є як для хлопчиків, так і для дівчаток. Вартість залежить насамперед від тканини, способу оздоблення та складності роботи, тож підібрати варіант можна під різний бюджет.
"Ціни не змінюєм. Зараз мало дуже покупців, тому ціни в нас стабільні. Перед 1 вересня трошки беруть, але всі хочуть дешевше", — говорить продавчиня Катерина.
Продавчиня Катерина про вишиванки. Фото: Новини.LIVE
Ціни на вишиванки
Вишиванки — від 400 грн
Вишиванки ручної роботи — 750 грн
Вишиванки нашивочки — від 350 грн
Набір зі спідничкою та вишиванкою — 450 грн
Вишиванки на ринку "7 км". Фото: Новини.LIVE
Кошик школяра
Якщо скласти все докупи, то сума виходить доволі відчутною. Рюкзак, одяг, канцелярія, взуття, спортивний костюм і вишиванка потягнуть приблизно на 7700 гривень. І це ще без додаткових покупок та з найдешевшими варіантами. Тож якщо обирати за якістю, сума дуже легко переходить за 10 тисяч гривень на одну дитину.
Покупці купують канцелярію на ринку. Фото: Новини.LIVE
Тож головна порада перед 1 вересня — написати список потрібного і розставити пріорітети. Так буде легше нічого не забути, спокійно порівняти різні варіанти та обрати те, що справді підійде дитині. А головне — не відкладати все на останній момент, бо перед самим стартом навчання вибір уже менший, а метушні — значно більше.
Також Новини.LIVE повідомляли, що у 2026 році на муніципальні виплати працівникам освітньої галузі в Одесі передбачили понад 165 мільйонів гривень. Окремі педагоги можуть отримувати місцеві надбавки, а з 1 вересня зарплати освітян в Україні мають зрости ще на 20%.
Раніше Новини.LIVE дізналися, скільки одесити витрачають на підготовку дітей до школи у 2026 році. За словами батьків, витрати на одну дитину можуть перевищувати 5 тисяч гривень, а якщо школярів у родині двоє — сума сягає близько 12 тисяч.
Перейти на novyny.liveДжерело: Букви
17 серпня відзначають Всесвітній день бездомних тварин, День секонд хенду та Міжнародний день чорного кота. Християни сьогодні вшановують мученика Мирона.
Всесвітній день бездомних тварин: започаткований 1992 року за ініціативи Міжнародного товариства з прав тварин (International Society for Animal Rights, ISAR) для привернення уваги до проблеми безпритульних тварин. Мета цього дня – підвищити обізнаність про труднощі, з якими стикаються бездомні тварини, та закликати до відповідального ставлення до домашніх улюбленців. За статистикою, 75% безпритульних тварин були покинуті своїми господарями.
День секонд хенду: такі магазини стають все більш популярними завдяки низьким цінам на товари. Вони також привертають поціновувачів антикварних речей та фірмових товарів, які вони можуть купити за доступною ціною.
Міжнародний день чорного кота: започатковано 2011 року організацією Cats Protection, щоб розвіяти стереотипи та забобони навколо чорних котів.
У різних країнах світу сьогодні відзначають:
- Габон – День Незалежності
- Індонезія – День Проголошення Незалежності
- Аргентина – День пам’яті генерала Сан-Мартіна
- Колумбія – День інженера
- Болівія – День прапора
Цього дня у світі:
- 1245 — у битві поблизу галицького міста Ярослава Данило Романович розгромив угорське військо і покінчив з боярським спротивом у Галицько-Волинському князівстві.
- 1502 — Христофор Колумб проголосив Гондурас іспанською територією.
- 1771 — британський хімік Джозеф Прістлі встановив, що рослини виділяють кисень.
- 1896 — початок золотовидобування на Клондайку: Джордж Кармак закріпив за собою права на ділянку Кролячого струмка, дрібну притоку річки Клондайк, перейменувавши його в струмок Удачі (Bonanza Creek).
- 1908 — вийшов на екрани перший анімаційний фільм “Фантасмагорія” (Fantasmagorie) французького художника-карикатуриста Еміля Коля.
- 1914 — у Львові створено українську національну військову формацію — легіон “Українських Січових Стрільців”
- 1916 — Румунське королівство приєдналося до Антанти під час Першої світової війни
- 1918 — гетьман Павло Скоропадський встановив в Українській Державі 8-годинний робочий день
- 1919 — Чорноморський полк під командою Євгена Царенка 3-ї Залізної дивізії Армії УНР здобув станцію Рудниця на залізниці, що вела до Одеси.
- 1920 — закінчилася Варшавська битва, на фронті стався перелом і Червона армія під ударами польсько-українського війська покотилася на схід.
- 1933 — випробувана перша радянська ракета на рідинному паливі.
- 1940 — Адольф Гітлер проголошує повну блокаду Великої Британії.
- 1941 — розпочалася депортація жителів Кримського півострова німецької національності, до 20 серпня було виселено 50 тисяч осіб.
- 1945 — Індонезія проголосила незалежність від Нідерландів.
- 1946 — початок громадянської війни у Королівстві Греція.
- 1950 — Сполучені Штати Індонезії перетворюються на унітарну державу.
- 1953 — перша зустріч Анонімних Наркоманів у Південній Каліфорнії.
- 1958 — китайський політичний лідер Мао Цзедун проголосив початок політики “великого стрибка”.
- 1960 — Габон декларує незалежність від Франції.
- 1962 — перший вбитий за спробу перетину Берлінської стіни. Прикордонники Східної Німеччини вбили 18-річного Пітера Фетчара.
- 1969 — львівські “Карпати” стали володарями кубка СРСР.
- 1982 — Royal Philips Electronics (PHG) створило перший компакт-диск.
- 1991 — відзнято відеокліп на пісню гурту Nirvana “Smells Like Teen Spirit”.
- 1995 — вокаліст гурту Depeche Mode Девід Геан здійснив спробу самогубства.
- 1998 — Уряд Російської Федерації проголошує дефолт.
- 1999 — затверджено прапор Донецької області.
- 2009 — англійська Вікіпедія перетнула рубіж у 3 мільйони статей.
- 2011 — на навколоземну орбіту вивели український супутник “Січ-2” (супутник оптико-електронного спостереження Землі; 3-й із серії супутників “Січ”).
Яке сьогодні церковне свято:
17 серпня в церковному календарі – день пам’яті святого мученика Мирона. Він постраждав 250 року за часів імператора Декія. Мирон був відомий своєю лагідністю та милосердям до людей, але також і мужністю у захисті своїх вірян.
Прикмети:
- Погожо і ясно — чекайте на негоду
- Дуже спекотний день — у вересні буде багато дощів
- Низько пливуть хмари — скоро почнуться затяжні дощі
- Полин має товстий корінь — наступний рік буде неврожайним
Традиції:
- Одна з головних традицій цього дня – допомогти, чим можеш, вдовам, сиротам і знедоленим.
- За старих часів викидали або спалювали старі речі – вважалося, що разом із ними з дому йдуть хвороби і печалі.
Іменини сьогодні святкують:
Олексій, Дмитро, Ілля, Мирон, Павло, Уляна.
- Букви повідомляли про свята, іменини, традиції, прикмети 16 серпня.
Запис 17 серпня: яке сьогодні свято, іменини, традиції, прикмети спершу з'явиться на Букви.
15 серпня 2026 року Варшава влаштувала найбільший військовий парад у своїй сучасній історії: тисячі військових, сотні одиниць техніки, літаки й кораблі. Не вистачало тільки одного – нащадків тих, без кого свято взагалі не існувало б. Більше про цей польський парадокс розповість Еспресо. Парад без запрошенняДень Війська Польського 15 серпня 2026 року, фото: Kancelaria Prezydenta RP15 серпня Польща відзначала День Війська Польського – річницю Варшавської битви 1920 року, тієї самої, яку історики й публіцисти охрестили "Дивом на Віслі". Цього року святкування вийшло справді небувалим: у Варшаві на Віслостраді пройшли близько двох тисяч військових, понад 300 одиниць наземної техніки, понад 60 літаків і гелікоптерів. У Гдині та Гданську паралельно відбувся морський парад – понад 20 кораблів, а безпеку заходу забезпечували ще близько 9 тисяч військовослужбовців. Президент Кароль Навроцький того дня встиг присвоїти генеральські й адміральські звання 21 офіцеру, а прем'єр Дональд Туск говорив про прагнення Польщі уникнути війни.До параду долучилися військові США, Канади, Австралії, Литви, Естонії, Швеції, Румунії – а найчисельніший іноземний контингент представила Франція, зокрема підрозділ Іноземного легіону.Українців серед них не було. Міністерство оборони України ще за кілька днів до цього офіційно підтвердило: запрошення на парад Київ не отримував. Пресслужба Міноборони Польщі пояснила це буденно – усталених правил щодо переліку гостей немає, а окремі підрозділи ЗСУ не брали участі у варшавській дефіляді ні у 2022-му, ні у 2023-му, ні у 2024-му, ні у 2025-му, бо, за логікою Варшави, під час війни українським військовим краще виконувати бойові завдання, ніж марширувати парадами за кордоном. Аргумент по-своєму логічний. Проблема лише в тому, що саме цей парад – історично не байдужий для українців. Бо це свято річниці події, в якій українська зброя була не масовкою, а однією з причин перемоги."Диво", яке починалося зі спільного походу на КиївПольсько-український парад на Хрещатику, 9 травня 1920, фото: ВікіпедіяЩоб зрозуміти іронію ситуації, варто повернутися на сто шість років назад. Навесні 1920 року Юзеф Пілсудський і Симон Петлюра підписали союзницьку угоду – так звані Варшавські угоди, які були суперечливим, та все ж: Польща визнавала УНР, натомість Україна погоджувалася на польський контроль над частиною Галичини й Волині. Разом польсько-українські війська рушили на схід, і вже 7 травня 1920-го спільними зусиллями звільнили Київ від більшовиків, відкинувши Червону армію за Дніпро.Однак цей тріумф виявився недовгим. Уже за місяць, 6 червня, союзники залишили Київ і почали відступ – Червона армія перейшла в контрнаступ і покотилася на захід через Полісся, Поділля й Галичину аж до польської території. У липні більшовицькі війська прорвалися до Львова, а армія Тухачевського розгорнула наступ на Варшаву. Над самим існуванням молодої польської держави, яка щойно відродилася після 123 років поділів, нависла реальна загроза знову канути в Лету. Замостя: дванадцять днів, які виграли ВаршавуМарко Безручко (другий зліва на передньому плані) й Симон Петлюра (крайній справа) під час військового параду в Києві 9 травня 1920 року, фото: з фондів Centralne Archiwum WojskoweСаме тоді на історичну сцену виходить постать, про яку в самій Польщі сьогодні згадують значно рідше, ніж вона того заслуговує, а часом і применшують, кажучи, що поляки самі справилися. Тож, його ім’я – полковник, згодом генерал-хорунжий Армії УНР Марко Безручко.Поки польське командування готувало контрудар під Варшавою, більшовицьке командування кинуло в обхід, у тил польському фронту, 1-шу Кінну армію Семена Будьонного – близько 20-25 тисяч шабель, кінні тачанки з кулеметами, десятки гармат. Завдання Будьонного було прорватися через Замостя й Люблін і вийти на Варшаву з тилу, замкнувши оточення. Зупинити цю лавину мав гарнізон Замостя – 6-та Січова стрілецька дивізія Безручка разом із польським 31-м полком, загалом трохи більш як 3 тисячі багнетів проти майже 25-тисячного кінного корпусу.Дванадцять днів облоги – з середини серпня до початку вересня 1920 року – гарнізон Замостя утримував місто, не даючи кінноті Будьонного вийти на оперативний простір і з'єднатися з рештою більшовицьких сил. Саме в ці дні під Варшавою розгорнувся успішний польський контрнаступ – армія Тухачевського зазнала поразки, а трохи згодом, на початку вересня, під Комаровом уже сама кіннота Будьонного була розбита польськими кавалерійськими та піхотними частинами. Штурм Замостя, під яким Будьонний поніс важкі втрати, фактично зламав ударну силу його армії й позбавив більшовиків шансів дотягнутися до польської столиці з півдня. За цю операцію Безручко та його заступник Всеволод Змієнко 5 жовтня 1920 року отримали звання генерал-хорунжих.Простіше кажучи: поки поляки перегруповувалися й били Тухачевського під Варшавою, українські воїни цих кілька вирішальних днів тримали фронт у Замості й не пускали до польської столиці другий кулак більшовицького наступу. Без цього "диво" на Віслі цілком могло не відбутися. Принаймні, так трактують українські історики героїчну постать Безручка.Подяка по-варшавськомуФінал цієї спільної кампанії виявився менш зворушливим, ніж її середина. Восени 1920-го Польща сіла за стіл перемовин із більшовицькою Росією – і в жовтні уклала перемир'я, а в березні 1921-го підписала Ризький мирний договір, за яким територію Правобережної України фактично поділили між Польщею та більшовицькою Росією, а про союзника УНР – просто "забули". 35-тисячне українське військо, яке ще вчора билося пліч-о-пліч із поляками, було роззброєне й інтерноване в польських таборах.Варшавський договір 1920 року, який мав стати основою польсько-української державності, на практиці виявився разовим використанням українських армій проти спільного і значно сильнішого ворога – з подальшим списанням союзника з рахунків, щойно він виконав свою функцію. Формулювання жорстке, але саме так це сьогодні у більшості описують українські історики, коли говорять про долю армії УНР після 1920 року.Свято, яке заснував брат митрополитаГенерал, граф Станіслав Шептицький, фото: radiosvobodaА тепер – деталь, яка цього серпня набуває особливої іронії. Дату 15 серпня як офіційний День Війська Польського запровадив зовсім не Пілсудський. Це зробив генерал Станіслав Шептицький – рідний брат глави Української греко-католицької церкви митрополита Андрея Шептицького. У 1923 році, обіймаючи посаду міністра військових справ Польщі, Станіслав Шептицький своїм наказом №126 від 4 серпня 1923 року встановив 15 серпня як "День Вояка"– на честь річниці "пам'ятної поразки більшовицької навали під Варшавою". Саме цей наказ і започаткував традицію, яку сьогодні продовжує сучасне польське Свято Війська Польського.Виходить доволі цікава картина. Адже свято, яке цього року відбулося без українців, започаткував чоловік, чий рідний брат очолював Українську греко-католицьку церкву і чиє прізвище в Україні асоціюється насамперед із митрополитом Андреєм та УГКЦ – чи не найбільш проукраїнською церквою. Як святкували разом – і як забули заразУ міжвоєнній Польщі про українську складову перемоги 1920 року, м'яко кажучи, воліли не наголошувати. Політика щодо українських земель у складі II Речі Посполитої в ті роки була далекою від союзницької риторики часів походу на Київ. Після Другої світової війни саме свято на кілька десятиліть узагалі зникло з календаря – у соціалістичній Польщі "буржуазну" перемогу над Червоною армією не відзначали.Повернулося воно вже після 1989 року, а тема спільної польсько-української боротьби проти більшовиків почала повертатися в публічний простір ще пізніше – переважно після падіння СРСР, коли з'явилася змога говорити не лише про болючі сторінки взаємних міжетнічних трагедій, а й про сторінки, які поляків та українців об'єднують, а не роз'єднують.У 2007 році у Польщі відбувся перший великий сучасний парад, тоді Україна участі не брала. Однак вже у 2008 році українські військові вперше взяли участь у параді до Дня Війська Польського. Тим самим польська влада визнала вагомий внесок українців у цій перемозі. У 2010-х ця тенденція стала помітнішою на офіційному рівні, особливо після анексії Росією Криму та початку АТО. Зокрема, була інформація, що у 2016 році український підрозділ брав участь. А у 2017 році не лише українські воїни були присутні, а також тодішнього міністра оборони України Степана Полторака прийняли у Варшаві з неабиякою теплотою: він провів переговори з польським колегою Антонієм Мацеревичем, а разом вони поклали вінки до могил вояків Армії УНР на варшавському православному кладовищі "Воля". У 2023 році, вже під час повномасштабної війни, президент Анджей Дуда під час святкових заходів вшанував пам'ять воїнів УНР, які загинули в боях проти більшовиків, і в промові прямо казав про те, що незалежні Україна й Білорусь життєво важливі для безпеки самої Польщі, тим самим засвідчуючи живучість доктрини Ґедройця.Тобто ще кілька років тому пам'ять про 1920-й працювала як місток, що поєднував два народи. Але останні два роки з приходом до влади Карла Навроцького, цей місток чомусь виявився не потрібен.2026-й: наймасштабніший парад і найпомітніша відсутністьДень Війська Польського 15 серпня 2026 року, фото: Kancelaria Prezydenta RPФормально в польському Міноборони наполягають, що відсутність українського підрозділу – не жест неповаги. Речник відомства Януш Сеймей пояснював, що Україну на святкуванні представляли дипломати й військові аташе, а самих військових не запрошують, бо в країні триває війна. Аналітик Польського інституту міжнародних справ (PISM) Даніель Шеліговський додав до цього ширший контекст: окремі підрозділи ЗСУ не брали участі у варшавському параді жодного разу з 2022 року, а на сам захід традиційно запрошують лише кілька іноземних контингентів – більшість союзників Польщі в параді взагалі не бере участі.Пояснення логічне саме доти, доки не згадати, з якої саме нагоди цей парад проводиться. Частина польських публіцистів і громадських діячів це й підкреслила. Громадський діяч із Komitet Obrony Demokracji Пшемислав Вішнєвський публічно закликав польську владу включити до параду почесний підрозділ ЗСУ як символ польсько-українського союзу – і як відповідь на російську пропаганду. Цей допис зібрав 10 тисяч коментарів. Журналіст Єжи Вуйцік у коментарі порталу "Наш вибір" сформулював цю думку ще показовіш. За його словами, Україна з початку повномасштабного вторгнення фактично захищає й територію Польщі, а сама відсутність українського підрозділу на параді – це ще одна межа, яку перейшла польська сторона на тлі загального погіршення двосторонніх відносин. Він також нагадав, що лише за місяць до цього, 14 липня, українські військові пройшли парадом на Єлисейських Полях у Парижі – з нагоди Дня взяття Бастилії, як почесні гості поряд із президентом Макроном і за особистої присутності Володимира Зеленського, а українські пілоти пілотували французькі Mirage 2000.Український історик Олександр Зінченко відреагував на ситуацію ще коротше й точніше –написав, що цього року Польща "вдруге зрадила солдатів генерала Марка Безручка, посмертно".Володимир Зеленський тим часом, попри відсутність запрошення, публічно привітав Польщу зі 106-ю річницею Варшавської битви й нагадав про спільну боротьбу проти більшовицького наступу. Тим самим нагадуючи і показуючи польській стороні, з ким насправді велася тоді і зараз боротьба поляків. День Війська Польського 15 серпня 2026 року, фото: Kancelaria Prezydenta RPДо речі, варто згадати, що у соцмережах миттєво з’явилися "сенсації" про те, що на військовій машині президента Карла Навроцького, якою він їхав під час параду, були "українські" номери UA. Ці букви то були, але в них інше розшифрування. Це фейк старий, бо польські військові номери починаються з літери U, а UA – один із кодів для певних типів техніки. Те саме писали ще про Дуду у 2023-му. Російський сегмент любить такі збіги. Показово, що і цю дрібницю встигли перетворити на привід посперечатися про Україну – притому що йдеться про звичайну службову абревіатуру.Контекст, у якому все це відбуваєтьсяПарад без українців стався не у вакуумі. Усього за кілька тижнів до нього, у червні 2026-го, президент Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі – ордена Білого Орла, який той отримав ще від Анджея Дуди. Формальним приводом став український указ про присвоєння одному з військових підрозділів імені Героїв УПА, хоча й сам Зеленський, і незалежні спостерігачі вказували на реальну причину – наближення парламентських виборів у Польщі та бажання Навроцького заробити електоральні бали на тлі непростих стосунків між президентом і урядом Дональда Туска. У відповідь низка українських політиків – від Кирила Буданова до Леоніда Кучми, Віктора Ющенка й Петра Порошенка – оголосили про відмову від власних польських нагород. У липні Навроцький під час заходів пам'яті Волинської трагедії закликав парламент заборонити в Польщі використання червоно-чорного прапора, а Варшава дедалі наполегливіше буквально кричить про визнання Волинської трагедії геноцидом, а всю тему ОУН-УПА ставить таким боком, що або забудьте їх , або ми Україну не пустимо до ЄС.Тобто на всьому цьому антиукраїнському тлі відсутність українського підрозділу на параді виглядає не випадковістю, а ще одним, цілком системним епізодом у ряду жестів, у яких актуальна польська національна політика воліє наголошувати на болючих сторінках спільної історії – і воліє не помічати сторінок, де поляки й українці билися за одну справу й перемагали разом.Але іронія цієї історії в тому, що якби не українська зброя під Замостям у ті дванадцять серпневих днів 1920 року, міжвоєнна Польща цілком могла не відбутися в тому вигляді, у якому ми її знаємо, а разом з нею, можливо, і сама традиція Дня Війська Польського. Сто шість років по тому Польща провела найбільший парад в історії своєї сучасної армії – на тлі війни, у якій Україна знову, як і тоді, стримує спільного ворога, тільки цього разу сама з фронтом завдовжки в тисячу кілометрів. І знову, як і тоді, подяка виявилася вибірковою.Читайте також: Від Катині до Волині: російський слід в еволюції польської історичної травми
Перейти на espreso.tvДжерело: Букви
14 серпня в Україні та світі відзначають Всесвітній день ящірки та Всесвітній день каліграфії. За церковним календарем сьогодні вшановують день перенесення мощей святого преподобного Теодосія Печерського.
Всесвітній день ящірки: це свято започаткувала група ентузіастів-герпетологів та любителів дикої природи.Його мета – змінити негативне ставлення до ящірок та підвищити обізнаність про їхню важливу роль у природних екосистемах. Ці тварини є одними з найчисельніших наземних хребетних і відіграють важливу роль у різних екосистемах, виступаючи як хижаки та індикатори стану довкілля.
Всесвітній день каліграфії: день присвячений мистецтву красивого письма та його історії, яка налічує тисячоліття. Каліграфія, що походить від грецьких слів “kalоs” (красиво) та “grafі” (писати), поєднує в собі письмо та образотворче мистецтво. Вона має різні стилі та традиції, які розвивалися в різних культурах, таких як західноєвропейська, азійська, китайська, японська та ісламська каліграфія.
У різних країнах світу сьогодні відзначають:
- Пакистан – День Незалежності
Цього дня у світі:
- 1385 – португальці розбили кастильців у битві при Алжубарроті.
- 1385 – укладено Кревську унію – угоду між Королівством Польським і Великим князівством Литовським, яка передбачала об’єднання цих країн в єдину державу.
- 1457 – надруковано першу книгу, дата виходу у світ якої точно відома (близько 3 років після Йогана Ґутенберґа).
- 1687 – козацькі полки і московське військо повернулися з невдалого Кримського походу.
- 1775 – (за іншими даними 3 серпня) Катерина ІІ видала імператорський маніфест, який офіційно ліквідував запорізьке козацтво.
- 1880 – закінчено спорудження знаменитого собору в Кельні (будову розпочато 1248 року).
- 1916 – в ході Першої світової війни почалися бої Українських січових стрільців (УСС) за гору Лисоню в складі австро-угорської армії проти російських військ.
- 1919 – частини 2-го корпусу Української Галицької Армії, женучи перед собою Таращанську бригаду червоних Василя Боженка, здобули Старокостянтинів.
- 1936 – на Олімпійських іграх в Берліні вперше відбулись змагання з баскетболу. У фіналі збірна США перемогла команду Канади.
- 1947 – Пакистан та Індія здобувають незалежність від Великої Британії опівночі. Пакистан святкує цю подію 14 серпня, Індія – 15 серпня.
- 1971 – проголошено незалежність Бахрейну.
- 1980 – на Ленінській корабельні у Гданську (Польська Народна Республіка) під проводом Леха Валенси 17000 робітників починають страйк, що став початком демократизації Польщі і повалення комуністичного уряду Ярузельського.
- 1992 – розпочався грузино-абхазький конфлікт.
- 2010 – відкрилися I Літні Юнацькі Олімпійські ігри в Сінгапурі.
- 2013 – сотні вбитих і тисячі поранених в Каїрі після розгону силовиками таборів протестувальників проти військового перевороту.
Яке сьогодні церковне свято:
14 серпня в церковному календарі – день перенесення мощей святого преподобного Теодосія Печерського. Перенесення мощей святого преподобного Теодосія Печерського відбулося 27 серпня 1091 року, через 17 років після його смерті. Теодосій Печерський був одним із засновників Києво-Печерського монастиря і вважається батьком чернецтва Київської Русі.
Теодосій народився близько 1008 року в місті Василькові, неподалік від Києва. Від молодих років він прагнув духовного життя, а близько 1032 року вступив до Києво-Печерського монастиря, який на той час був під керівництвом святого Антонія Печерського. Теодосій відомий своїм аскетизмом, благочестям та стараннями в розбудові монастиря, а також впровадженням спільножитного уставу.
Теодосій помер 3 травня 1074 року. Його поховали у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври. Відомо, що мощі святого мали чудотворну силу, і багато людей зцілювалися завдяки їхньому поклонінню.
Прикмети:
- Світанок яскраво-червоного кольору – буде дощ і вітряна погода
- Погожий день без вітру – осінь буде сухою
- Журавлі відлітають – зима і морози будуть рано
- Сильна гроза цього дня – вересень буде з дощами
Традиції:
- У народі день вважається сприятливим для сватання, а незаміжнім дівчатам радять 14 серпня вдягнути нову річ – щоб не засиджуватися в дівках.
Іменини сьогодні святкують:
Олександр, Олексій, Аркадій, Василь, Володимир, Матвій, Микола, Семен, Федір, Єва, Євдокія.
- Букви повідомляли про свята, іменини, традиції, прикмети 13 серпня.
Запис 14 серпня: яке сьогодні свято, іменини, традиції, прикмети спершу з'явиться на Букви.
Джерело: Букви
2 серпня відзначають Міжнародний день голокосту ромів. За церковним календарем сьогодні день перенесення мощей святого першомученика Стефана.
Міжнародний день голокосту ромів: день засновано на згадку про події 2-3 серпня 1944 року, коли в нацистському таборі смерті Аушвіц-Біркенау в газових камерах було вбито 2897 ромів. Загалом під час геноциду від репресій постраждали від 600 тисяч до 1,5 мільйона ромів.
У різних країнах світу сьогодні відзначають:
- Північна Македонія – День республіки
- Гаяна — День свободи
- ДР Конго – вшанування пам’яті жертв Другої конголезької війни
- Азербайджан – День національного кіно
Цього дня у світі:
- 216 до н. е. — у битві під Каннами карфагенський полководець Ганнібал розгромив 80-тисячне римське військо і завдав найважчої поразки Риму за всю історію його існування.
- 47 до н. е. — біля м. Зели Гай Юлій Цезар “прийшов, побачив, переміг” (“лат. Veni, vidi, vici”) царя Боспорського царства Фарнака ІІ.
- 1377 — через масове сп’яніння московське військо було розбите татарським царевичем Арапшою.
- 1519 — 40-тисячне кримсько-татарське військо Багатур-Салтана розбило у битві під Сокалем 20-тисячне військо литовського гетьмана Костянтина Острозького
- 1727 — російський імператор Петро II видав указ про відновлення виборної посади гетьмана Малоросії.
- 1763 — російська імператриця Катерина II підписала Маніфест рос. “О дозволении всем иностранцам, в Россию въезжающим, поселяться в которых губерниях они пожелают и о дарованных им правах”
- 1776 — відбулась церемонія підписання Декларації незалежності 13 північноамериканських колоній, яка була прийнята 4 липня Континентальним конгресом
- 1791 — у Відні Жан-П’єр Бланшар провів перші успішні випробування парашута: з повітряної кулі він скинув домашніх тварин.
- 1802 (14 термідора Х року) — Наполеон Бонапарт був проголошений довічним Першим консулом.
- 1865 — у видавництві Макміллана вийшло перше видання книги Льюїса Керрола “Пригоди Аліси в країні Чудес”.
- 1887 — Ровелл Ходж запатентував колючий дріт.
- 1909 — на озброєння армії США прийнятий перший військовий літак, побудований братами Райт
- 1914 — Перша світова війна: Королівство Італія оголосило про свій нейтралітет в європейському конфлікті.
- 1914 — Імперська армія Німеччини вдерлась до Люксембурґа
- 1914 — у Львові українські політичні партії об’єдналися в Головну українську раду.
- 1914 — створено Бойову управу українських січових стрільців — організаційно-координаційний центр легіону УСС.
- 1917 — вперше була здійснена посадка літака “Сопвіч” на палубу корабля британських військово-морських сил “Furious”.
- 1918 — Гетьман України Павло Скоропадський затвердив закон про створення фонду Національної бібліотеки Української держави.
- 1918 — британський експедиційний корпус висадився в Архангельську.
- 1919 — повертаючись в Україну, загинув в авіакатастрофі під Ратибором (Сілезія) Дмитро Вітовський.
- 1930 — на навчаннях Московського військового округу вперше висаджений повітряний десант. Згодом цей день став відзначатися в СРСР, а тепер у Росії як День повітрянодесантних військ.
- 1933 — став до ладу Біломорсько-Балтійський канал (першопочаткова назва — “Біломорсько-Балтійський канал імені Сталіна”, відоміший за скороченням “Біломорканал”). Збудований у рекордно короткий термін, за 1 рік і 9 місяців, руками в’язнів ГУЛАГу. За різними даними, під час будівництва померло до 200 тисяч робітників.
- 1939 — Альберт Ейнштейн надіслав президенту США Франкліну Рузвельту листа, в якому поінформував про роботу нацистських фізиків зі створення атомної зброї та закликав розпочати в США дослідну програму.
- 1940 — Верховна Рада СРСР ухвалила закон про перетворення Молдавської АРСР у складі УРСР на окрему Молдавську РСР (до її складу увійшла більша частина щойно приєднаної до СРСР Бессарабії)
- 1940 — Верховна Рада СРСР ухвалила закон про включення Північної Буковини, а також Хотинського, Аккерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії, які від Румунського королівства перейшли до СРСР, до складу УРСР.
- 1940 — бригадний генерал Шарль де Голль, який після капітуляції Французької республіки залишив країну, із Лондона закликав усіх патріотів продовжувати збройну боротьбу з нацистською Німеччиною.
- 1941 — на територію СРСР увійшли перші італійські війська.
- 1943 — відбулося повстання і втеча ув’язнених у концентраційному таборі “Треблінка”. Знищено крематорій. Понад двісті утікачів були убиті або повернуті до табору.
- 1945 — завершилася Потсдамська конференція.
- 1949 — академік В. Філатов у клініці Українського експериментального інституту очних хвороб в Одесі зробив тисячну операцію з пересадки рогівки.
- 1953 — у Києві відкрито дитячу залізницю.
- 1964 — Тонкінський інцидент, що спричинив ескалацію війни у В’єтнамі
- 1970 — у Белфасті британська армія вперше застосувала гумові кулі проти північних ірландців.
- 1989 — трагедія на Київському головпоштамті, внаслідок якої загинуло 11 людей.
- 1990 — о 14:00 за місцевим часом іракські війська напали на Кувейт.
- 1990 — У Дніпропетровську розпочалися Дні козацької слави, присвячені 500 річчю українського козацтва.
- 1991 — Сполучені Штати Америки визнали незалежність Латвії, Литви та Естонії.
- 1999 — збройні загони на чолі з Шамілем Басаєвим і Хаттабом перейшли на територію Дагестану; початок другої чеченської війни.
- 2001 — генерал Радіслав Крстіч, командувач дринського корпусу армії боснійських сербів, засуджений Гаазьким трибуналом до ув’язнення на строк 46 років за геноцид мусульман у Сребрениці (Боснія і Герцеговина) в липні 1995 року
- 2005 — катастрофа літака Airbus A340 французьких авіаліній в аеропорту Торонто. Без жертв.
- 2006 — в Йоганнесбургу (ПАР) уперше за останні 25 років випав сніг
- 2009 — 15 осіб загинуло у авіакатастрофі Merpati Nusantara Airlines Flight 9760 в індонезійській провінції Папуа
- 2014 — суд Тбілісі заочно арештував експрезидент Михаїла Саакашвілі у справі перевищення службових повноважень.
- 2017 — у США набрав чинності ухвалений обома палатами Конгресу Закон № 3364 про протидію агресії Росії, КНДР та Ірану
- 2020 — від МКС повернулася капсула Crew Dragon із двома американськими астронавтами на борту, які брали участь у місії SpaceX DM-2 (перший політ людей на приватному космічному кораблі)
- 2022 — Ненсі Пелосі відвідала Тайвань.
Яке сьогодні церковне свято:
2 серпня в церковному календарі – день перенесення мощей святого першомученика Стефана. Перенесення мощей святого первомученика і архідиякона Стефана відбулося близько 428 року. Після мученицької смерті святого Стефана, його тіло було залишене без поховання, але згодом його поховали в селі Кафаргамала. Пізніше мощі святого Стефана були перенесені до Єрусалиму, а потім до Константинополя.
Прикмети:
- Домашня худоба спить вдень — піде дощ.
- Жаби замовчали — чекайте на вранішні заморозки.
- Павук плете маленьку павутину — до вітру.
- День сонячний видався – вересень буде теплим.
Традиції:
- Святого Стефана вважали покровителем тварин, особливо коней, тому цього дня наші предки обов’язково мили їх, добре годували і вплітали квіти у гриву.
- За народним звичаєм цього дня потрібно збирати лікарські трави – м’яту, ромашку, пижмо, конюшину, божі сльози. З них потім плетуть так званий “Степанів вінок”, який потрібно зберігати в домі протягом року. На травах із цього вінка готують цілющий чай – вважається, що він допомагає одужати тому, хто захворіє.
Іменини сьогодні святкують:
Василь, Іван, Кирило, Платон, Роман, Степан, Тарас, Федір.
- Букви повідомляли про свята, іменини, традиції, прикмети 1 серпня.
Запис 2 серпня: яке сьогодні свято, іменини, традиції, прикмети спершу з'явиться на Букви.
Приєднуйтесь до Платформи
Бабель8.6 тис новин
Еспресо21.7 тис новин
Українська правда27 тис новин
Громадське радіо8.4 тис новин
Суспільне87.3 тис новин
Слово і Діло4.5 тис новин
Texty.org.ua2 тис новин
Український тиждень1.3 тис новин
Радіо Свобода16.3 тис новин
Дзеркало Тижня22.4 тис новин
New Voice76.7 тис новин
Останні коментарі
Польські посадовці обурилися комунікацією Володимира Зеленського щодо ракет для Patriot
Болгарія погрожує заблокувати 21-й пакет санкцій ЄС проти РФ, якщо з нього не приберуть главу РПЦ Кирила та співзасновника "Лукойла"
Vitalii3 Лип. 20:02В політиці шлюхи не переведуться ніколи.
Двоетапна перевірка у месенджерах: як налаштувати WhatsApp, Telegram, Signal, Viber і Messenger
Росія завдала ракетно-дронового удару по Україні, ППО збило 82 безпілотники
Білорусь втратила частину можливостей допомагати рф атакувати Україну - ЛещенкоVitalii27 Чер. 21:22Хтось ще слухає що каще СерЛещ?!
Механіки застерігають від купівлі цих дорогих автомобілів
samohodbox.com.ua22 Чер. 16:26Найбільша проблема дорогих автомобілів починається не з купівлі, а з першого серйозного ремонту.На практиці власники часто стикаються не лише з високою вартістю робіт, а й з пошуком правильних запчастин. Особливо коли мова йде про Range Rover, Mercedes-Benz, BMW або Porsche.Саме тому перед покупкою будь-якого преміального авто варто заздалегідь перевірити доступність та вартість основних вузлів і запчастин. Багато корисної інформації про OEM-номери та підбір деталей можна знайти на SamohodBox.Надійність автомобіля — це не лише бренд на капоті, а й вартість його утримання.
Голова Пентагону вперше за тривалий час прибув на міністерський саміт НАТО: не стримувався у критиці союзників та зробив заяви щодо України – подробиці (Відео)Vitalii18 Чер. 17:19When morons are in charge of the USA. :(- Центр протидії дезінформації викрив російську кінопропаганду як системну загрозу
Українців попередили про штрафи за камуфляж: коли «піксель» може стати проблемою
Нейт9 Тра. 14:09Військова і вважаю що носіння форми цивілами це аморально, для мене це на рівні як начепити чужі ордени (ну тобто тіпа приписуєш собі заслуги і досягнення яких ніколи не мав). Виняток - тактичний одяг у волонтерів, вони хоч і не воюють але роблять для перемоги не менше. Ну тобто або працюй на перемогу або не допускай щоб про тебе думали що ти працюєш на перемогу коли це не так- Втрати військ рф перевищують їхнє поповнення - Жмайло
- СБУ розслідує вербування «злодієм в законі» мешканців Львівщини для роботи на спецслужби РФ
Музей збройних сил у німецькому Кобленці заборонив українцям відвідувати експозицію
Ihor Chaban14 Кві. 16:13Бояться що би що???😅
Угорці обрали свободу, це добра новина для України і Європи - Мерц- На Закарпатті озброєний чоловік викрав жінку з дитиною, при спробі затримання стріляв у поліцейськогоIhor Chaban14 Кві. 15:59Ужас, народ божеволіє!
«Сяйво» обходить конкурентів: Українці обрали назву національної LLM
Alexander30 Бер. 21:47Це просто крінж- Для важкої роботи. Renault планує запустити 350 людиноподібних роботів на своїх заводахIhor Chaban25 Бер. 13:25350 людей залишуться без роботи! жесть!
- Передача МіГ-29 Україні була хибним рішенням – президент Словаччини
SR-Team8 Лют. 10:58цитата-Жодна інша країна не вчинила так, щоб після передачі власного озброєння стала покладатися виключно на допомогу своїх сусідів", хочу нагадати ,а Україна за Будапештом як позбулася своєї зброї ,ядерної,літаків ТУ-160 ,теж надіялась на так звані "гарантії" !Щось слабонькі у нас дипломати ,не вміють 'дипломатично"по морді врізати!!! 
Військові показали, як нині виглядає Куп'янськ
Підтримка (Support)30 Гру. 2025 15:48Сумно ((- Зеленський обговорив з Мерцом підготовку до зустрічі з Трампом
Леонід Биков26 Гру. 2025 19:45Балакай не балакай, а путлєр на своїй хвилі... - Російські спецслужби вербують агентів через TelegramНейт1 Гру. 2025 06:35особисто стикалась ще з іншими методами, військова але думаю цивіли теж можуть зіткнутись з чимось схожим. коли десь в публічних чатах пишеш про свої проблеми (думаю особливо коли це невдоволення своїм командуванням, невдоволення владою або невдоволення роботою правоохоронних органів) то в особисті пишуть люди які тіпа тебе підтримують, більшість наші і пишуть щиро але серед них є і русня. так от з тих хто мені писав один одразу почав з того що він кацап і пропонує перейти до них, звісно одразу послала і заблокувала. а другий довго прикидався нашим (можливо навіть з окупації) і його видавало тільки те що якось надміру цікавили такі речі як де я, де мій підрозділ, скільки нас тут і так далі.. звісно я йому ніхєра не казала і теж залокувала але по факту він тупо намагався маніпулювати і цілком можливо що є лохи які через брак досвіду через отаких от нахаляву нададуть кацапам інфу самі того не розуміючи. самим цим ситуаціям мабуть більше року але можливо кацапи продовжать отак вишукувати людей у яких є певні проблеми які в теорії можуть зробити їх вразливими до маніпуляцій, при тому деякі все ж вміють прикидатися своїми тому все шо нам залишається це звертати увагу на підозрілі моменти типу надмірної цікавості і не довіряти нікому
Ранкова звичка, яка підсилює мозок і допомагає отримати підвищення — що показало дослідження
Village UA23 Лис. 2025 23:52пити каву?- Небезпечна рослина сусіда почала "захоплювати" чужий двір: відео вразило МережуVillage UA22 Лис. 2025 11:19кропива?
- Топ-7 собак, які ніколи не втомлюються: породи для по-справжньому активних сімейVillage UA22 Лис. 2025 11:14там 100% є хаскі)
- Трамп зробив гучну заяву про втрату Україною територійVillage UA22 Лис. 2025 11:12голодний дєдок, вже мікрофон жере)
- Яка зброя реально змінить ситуацію на фронті: експерт відповівVillage UA21 Лис. 2025 18:55якісна)
- Трамп оголосив дедлайн для погодження Україною мирного плануVillage UA21 Лис. 2025 18:54трамп гнилий дєд, який постійно забуває випити таблетки)
- Анджеліна Джолі в ТЦК: Мережа вибухнула мемамиVillage UA5 Лис. 2025 22:22такі новини мені подобаються!
- Орбан розкритикував "невдячність" Києва за підтримку від УгорщиниVillage UA4 Лис. 2025 23:02коли його вже викинуть у вікно?
- Квіти, що захищають оселю від зла й негативуVillage UA4 Лис. 2025 19:00валерянка?
Фіналісти конкурсу кумедних фото природи 2025 — коли переможець неважливий
Miro Baida3 Лис. 2025 19:22Дійсно хороша новина- Чому не можна віджимати пакетик чаю: багато хто не знаєVillage UA2 Лис. 2025 13:56в кого?
- Новорічний зворотний відлік: скільки днів до зустрічі 2026 рокуVillage UA1 Лис. 2025 12:10а хто зустрічатись має?
- Розвідка США розкрила несподівані постачання для війни РФ: що приховують Китай і МоскваVillage UA30 Жов. 2025 11:57моцква пишеться з маленької)
- Туск розніс Орбана: лідер найбіднішої країни в ЄС "зачарований Москвою"Village UA28 Жов. 2025 21:44фото супер!🤣
- Навіщо досвідчені господарі залишають кореневища від капусти після збору врожаю на городіVillage UA24 Жов. 2025 14:14щоб поламати об них ноги.
- Зеленський прибув з візитом до Лондона: з ким зустрінеться президент УкраїниVillage UA24 Жов. 2025 14:13з кимось)
- Росія створила фейковий Telegram, який стежить за користувачами — ЦПДПідтримка (Support)21 Жов. 2025 23:33А оригінальний тоді що робив? ))
- Рада продовжила воєнний стан і мобілізацію, а Бережну призначили міністеркою культури. Головне за день
Лютий Махновець21 Жов. 2025 22:12"міністерка"?... а якби чоловік, то - "мініструк"?... - "Підробка. Штучний інтелект у світі людей": фальшивий розум, або про що мовчать ШІ-винахідники. Рецензія ІТС.uaMiro Baida12 Вер. 2025 16:18Хоч якийсь голос тверезості в цій ШІ-ейфорії