Тренд пошуку "день військової розвідки"

7 вересня – неділя. Нині свої іменини святкують Андрій, Василь, Григорій, Євген, Іван, Лев, Лука, Макар, Михайло, Микола, Олександр, Петро, Степан. Триває 1292 доба повномасштабної війни. Інформатор Івано-Франківськ розповідає все про сьогоднішній день. 7 вересня – професійне свято військових розвідників України, яке не є загальнонаціональним, а має відомчий характер. Мета Дня військової розвідки України продемонструвати […]

Священик читає молитву за захисників біля площі Шевченка. Суспільне Вінниця Як повідомляє онлайн-медіа Суспільне. У Вінниці 7 вересня, в День військової розвідки України, відбулася спільна молебень та мирна хода пам’яті загиблих розвідників. Після богослужіння біля Свято-Преображенського кафедрального собору молодь та ветерани рушили до Майдану Небесної Сотні. Учасники зібралися на площі Шевченка. За словами координатора осередку […] The post День військової розвідки у Вінниці: молебень і мирна хода пам’яті first appeared on Межа. Новини України..

Військовий парад у Пекіні мав продемонструвати мінімальне відставання від США і навіть натякнув на випередження у системах спрямованої енергії та військових дронах. Демонстрація відбулася на фоні мілітарного френча лідера Китаю в оточенні лідерів РФ і КНДР. Це натякало на можливість формування власного військового блоку Китаю. Поки що цей блок тренується на фронтах України, але може бути спрямований проти американських альянсів на Далекому Сході, якщо США самі їх не зруйнують.Були продемонстровані ядерна, дронна й антидронна тріади та маса зброї для морської війни. Втім, парад залишився демонстрацією. Реальний військовий потенціал і реальна глибина союзних відносин Китаю у глобальній конкуренції можуть суттєво відрізнятися від медійної презентації. Але він все ж дозволяє глибше зрозуміти, що відбувається і з китайськими альянсами, і з китайською зброєю.Як розуміти китайське попередження про китайський військовий блокУ день параду і під час наступних брифінгів МЗС Китаю не анонсувалися ані спільні оборонні документи, ані оголошення про багатосторонній військовий блок. На регулярному брифінгу 4 вересня речник МЗС акцентував історичний сенс подій, наводив числа щодо міжнародної присутності, однак на питання про іноземні підрозділи на параді і їхнє значення він запропонував звернутися до “компетентних відомств”. Риторики про союзні зобов’язання чи інтегровані військові сили не було.Китайські медіа подавали парад 3 вересня як демонстрацію успішного завершення критичної фази військової модернізації, але не як політичний акт утворення військового союзу на чолі з Китаєм. Були відсутні також заяви, які б вказували на міжнародні оборонні зобов’язання. Розбудова альянсів у китайському дискурсі залишається символічною.SCMP, видання, яке подає менш формалізоване китайське бачення назовні, структурувало подачу параду у такій послідовності: (1) символіка кадру Сі–Путін–Кім; (2) демонстрація ядерного потенціалу; (3) акцент на майбутній війні (дрони, спрямована енергія). Це подається радше як показ спроможностей і технологічних трендів, а не як оголошення блокової архітектури.Сі Цзіньпін, Путін і Кім Чен Ин, фото: Livedoor News Отже, кадр “Сі–Путін–Кім” – це символіка. Вона полягає в тому, що якщо інші країни, включаючи РФ, хочуть військового союзу з Китаєм, вони мають погодитися з провідною роллю Китаю у такому союзі. Якби поруч із Сі Цзіньпіном у сталінсько-маоістському наряді поруч у такому самому вбранні з’явилися Путін і Кім Чен Ин, це означало б, що вони прийняли Китай як центральну країну – як Китай і звучить китайською – і своє єдине майбутнє. Але, виглядає, наразі вони хочуть обмежитися китайським спонсорством, яке має свої обмеження.Іншими словами, Китай зберігає офіційну доктрину неприєднання до військових блоків. У двосторонніх документах із РФ наскрізно фіксується:  “не-альянс”, “не-конфронтація”, “не спрямовано проти третіх сторін”, натомість проголошуються відносини “вищі за союзи часів холодної війни”.Однак (одначе), Китай має оборонний договір з КНДР (1961) – єдиний приклад такого договору. Російсько-північнокорейський пакт військової взаємодопомоги підписано й ратифіковано у 2024 році. І він вже практично використовувався для надання з боку КНДР платної військової допомоги РФ у війні проти України. Але прямого оборонного зобов’язання між Китаєм і РФ не існує.Можливо, просуваючи пакт з КНДР, російське керівництво намагалося отримати “задній вхід” до китайських гарантій. Але, судячи з символіки пекінського параду 3 вересня, РФ спочатку має продемонструвати відданість китайському майбутньому для себе без маневрів у бік США. Якщо так, то м’яч на стороні РФ не тільки у питанні припинення війни проти України, як того від Путіна вимагає Дональд Трамп, але й у беззастережному визнанні Китаю центральною країною, як того від Путіна, вірогідно, вимагає Сі Цзіньпін.Поява «ядерної тріади» як один з найважливіших меседжів парадуОсновний акцент китайської подачі параду як завершення критичної фази військової модернізації – поява “ядерної тріади”. Це означає, що Китай має не просто ракети, літаки та бомби в ядерному оснащенні, а інтегральні стратегічні ядерні сили, які включають наземний, морський і повітряний компоненти. Тріаду у цьому сенсі – інтегровані ядерні сили різних родів військ – зараз мають тільки США і РФ. Колись щось схоже мала Франція, але тепер у неї двокомпонентні сили. Інші ядерні країни мають однокомпонентні сили – або авіація, або флот.Парад уперше вивів в один стрій три компоненти ядерного стримування. Ракета повітряного базування великої дальності JingLei-1 (JL-1), фото: XINHUA Вперше був показаний повітряний компонент Jinglei-1 – балістична ракета повітряного запуску. США, РФ і Франція вирішили, що це глухий кут, і для бомбардувальників розробляють тільки крилаті ракети. Тож єдиний кандидат для запуску такої ракети – бомбардувальник H-6N, глибока китайська модернізація застарілого радянського Ту-16.Морський компонент був представлений ракетою Julang-3. Подібні є у США, Сполученого Королівства, Франції, над ними працює Індія. Ця ракета, вірогідно, призначена для запуску з підводних човнів проєктів 094 і 096.Китай показав нові DF-61 та оновлені DF-31 – мобільні наземні міжконтинентальні балістичні ракети (МБР). Вони вразливі для дронів і снайперів, і зараз подібні є лише в РФ, тоді як США тримають усі свої наземні МБР у шахтах. Також була показана оновлена шахтна міжконтинентальна балістична ракета DF-5C з головною частиною, що розділяється. Такі є й у США, і в РФ, але вони на покоління кращі, ніж у Китаю.Міжконтинентальна балістична ракета DF-61, фото: XINHUAВ авіаційному сегменті були продемонстровані палубні літаки радіоелектронної розвідки KJ-600 (AEW&C) – перша публічна поява такого літака для китайських авіаносців класу Fujian. Такі літаки широко поширені в НАТО, але здебільшого це варіанти та модифікації американського P-8 “Посейдон”. Тут питання не в тому, що це морський літак, а в тому, що в нього всередині – що він бачить і що чує. Цього з парадної демонстрації не видно.Також була продемонстрована палубна версія стелс-винищувача J-35. Зовні та за назвою він нагадує американські винищувачі п’ятого покоління F-22 і F-35. Вірогідно, цей літак є подібним і по суті – схожим, але не кращим за американські, хіба що за ціною.Ракети та дрони: від крилатих ракет до “роботів-вовків”У класі неядерних ударних ракет Китай продемонстрував крилаті ракети повітря/море-земля. Сюди відносяться CJ-20A, CJ-1000, YJ-18C. Це конкуренти американських “Томагавків” і російських “Калібрів” та їхніх продовжень, подібні, але навряд чи кращі. Проте ці ракети роблять Китай третьою країною, яка розгортає такі ракети власного виробництва.Крилата ракета YJ-18C з використанням технології малопомітності, фото: XINHUA Показані новітні потенційно гіперзвукові крилаті протикорабельні ракети YJ-17, YJ-19, YJ-20, а також YJ-21. Це домен, у якому РФ намагається говорити про унікальність “Циркону”, а США розробляють нове покоління універсальних ударних систем у рамках мультидоменних ударних сил, які ротаційно розгортаються, зокрема, на Філіппінах. Можливо, тут Китай обігнав РФ і наблизився до США. Крім того, Китай продемонстрував протикорабельні балістичні ракети берегового базування – DF-17 і DF-26D. Це специфічний китайський напрям, у якому він має пріоритет, але невідомо, наскільки цей напрям перспективний, адже будь-які мобільні установки з балістичними ракетами мають тенденцію бути великими та слабозахищеними.Китай продемонстрував “тріаду дронів” – морських, повітряних і сухопутних. На відміну від “ядерної тріади” ці сили навряд чи інтегровані; під словом “тріада” тут треба розуміти повний спектр доступних на сьогодні можливостей використання дронів.У колоні повітряних безпілотних систем пройшли так звані wingman-дрони — “ведені” апарати, що працюють у парі з пілотованими винищувачами. У світовій практиці саме “wingman” вважають авангардом розробки авіації шостого покоління: малопомітні платформи беруть на себе розвідку, РЕБ і частину ударних завдань, знижуючи ризики для літака-лідера. Китайська подача зберігає анонімність конкретного зразка, але візуально йдеться про винищувач-БпЛА класу “loyal wingman”, придатний до роботи у зв’язці з J-20/J-35. Публічні тактико-технічні деталі не розкриті, ступінь бойової готовності поки невідомий.Безпілотні морські системи показали як єдине угруповання: у строю пройшли екстравеликий безпілотний підводний апарат AJX002 та інші безпілотні підводні апарати, поруч із корабельними безпілотними гелікоптерами та засобами мінування. Їхнє призначення — приховане розгортання на дальніх підходах, автономна розвідка й ідентифікація цілей, створення загрози блокади та робота у “роях”. AJX002 став публічним дебютантом, а відомий раніше HSU001 підтвердив нарощування лінійки; водночас практичні схеми управління, канали зв’язку й носії для повноцінного бойового застосування потребують додаткової верифікації.Наземний блок доповнили чотириногі платформи — “озброєні роботи-вовки” для ближнього тактичного ешелону у складній місцевості та місті. Окрема колона наземного безпілотного бойового підрозділу була розписана на три функціональні класи: розвідка-удар (мультизадачні UGV з автономним/дистанційним керуванням), інженерно-саперні платформи для розмінування та пророблення проходів, а також тилова підтримка відділення — підвезення боєприпасів і медевакуація. Чотириногий “Machine Wolf” (Jiqilang) позиціонують як модульний носій сенсорів, легкої зброї або логістики у зв’язці “людина — машина” на рівні відділення/взводу. Ключова інтрига тут — реальна живучість і керованість у насиченому міському бою та стійкість каналів управління в умовах радіоелектронного протиборства.ППО та ПРО:  “антидронна тріада”, “найпотужніший у світі лазер”У класі систем протиповітряної оборони Китай представив HQ-16C та HQ-10A. Це флотські системи ППО ближньої й середньої дії в рамках багатошарової оборони корабельних угруповань.Була показана наземна система ППО і ПРО HQ-29, про яку мало що відомо і яку за функціями можна порівняти з американською THAAD. Ймовірно, це елемент багатошарової системи оборони.У класі систем боротьби з дронами Китай представив ще одну тріаду – “антидронну тріаду”. До її складу входять лазери, системи спрямованого електромагнітного імпульсу та ракетно-гарматні комплекси. Був презентований “найпотужніший у світі” лазер протиповітряної оборони. Його показали у наборі з іншими засобами ППО тактичного рівня. “Найпотужніший лазер” LY-1 виглядав як військовий контейнер на колісній основі з типовою для лазерів такого типу баштою з оптикою. Китайські медіа повідомляли, що це корабельна система, тобто конкурент британського “Dragonfire”. Такі системи призначені для потенційно дешевого перехоплення великої кількості дронів і повільних ракет на ближніх дистанціях від морського угруповання. Стан розробки та перспективи розгортання не розкриті.Лазер LY-1 (Китай), фото: Reuters Була представлена система спрямованої енергії надвисокої частоти електромагнітного спектра. Такі системи створюють потужний короткий електромагнітний імпульс, який знищує слабозахищену електроніку дронів у певній зоні. Подібні системи розробляються у світі, однак не вийшли за межі “контейнера на полігоні”. Наскільки далі просунувся Китай — невідомо, як і те, наскільки захищеною від такого імпульсу буде китайська зброя з радіоелектронними компонентами, якщо вона опиниться поруч із такою електромагнітною системою.Як оцінити рівень китайської загрозиОтже, на параді Китай представив три «тріади» – ядерну, дронну та антидронну, а також низку засобів для ведення морської війни. У цьому є багато символізму, але здобуття Китаєм нової якості військового потенціалу далеке від підтвердження.Як стверджують китайські медіа, Китай тепер має   “триєдині стратегічні ядерні сили”, які є “стратегічним козирем, що забезпечує суверенітет і гідність”, гарантують “нестримне відродження” та перемогу справи “миру й розвитку”. Цей забутий у Європі радянський тон, можливо, є зворотним боком терміну “ядерна тріада”, який був народжений радянськими намаганнями наздогнати та перегнати США. Радянській імперії вдалося перегнати США за кількістю ядерних боєголовок, але так і не вдалося зрівнятися за кількістю носіїв ядерної зброї. Уже ніколи не вдасться цього і сучасній РФ. Інтрига у тому, чи вдасться це Китаю. Вважається, що протягом наступних 10 років – точно ні.Отже, поява у Китаю “ядерної тріади” – це подія зміни якості ядерних сил, а не їх кількості. До ядерного паритету зі США ще далеко. Але вести переговори щодо ядерних сил, вірогідно, доведеться раніше. Тому оголошення і демонстрація ядерної тріади можуть бути віднесені до демонстрації готовності Китаю розмовляти зі США про ядерні озброєння.Напевно, Китай на багато років випередив у ядерному змаганні Індію, можливо здатний випередити РФ в осяжній перспективі, але лише утримав дистанцію зі США.Дронна тріада, показана Китаєм, свідчить про те, що він готовий до нового покоління війни більше, ніж того вимагає досвід створення “мертвої зони” на фронтах російсько-української війни. Дрони для роїв авіації шостого покоління – це технологічне змагання зі США, яке розгортатиметься ще не один рік. Китай показав, що готовий змагатися. Наземний компонент дронів виглядав би авангардним, якби був продемонстрований у бойових діях. Поки можна лише говорити, що Китай і тут вийшов на старт, але це може бути та фальстарт.Морські дрони в українському, а віднедавна й у російському виконанні продемонстрували ефективність, і Китай показав, що здатний використати цей досвід. Невідомо, чи не є перші використання російських морських дронів у Чорному морі тестуванням китайських технологій.Демонстрація зброї спрямованої енергії проти дронів теж може бути фальстартом. Ці системи активно розробляються у світі, але залишаються технічні проблеми, які не дозволяють говорити про їхнє застосування вже завтра. Китай просто показує, що він на передовій таких розробок і готовий до конкуренції.Тож морська війна – схоже, основний практичний аспект демонстрацій зброї 3 вересня в Пекіні. Ударні та протикорабельні ракети, морські дрони, морські системи ППО і ПРО, нове покоління палубної авіації та морські літаки радіолокаційної розвідки вказують якщо не на плани захоплення Тайваню, то на намір гарантувати китайське судноплавство за межами поясу островів навколо Китаю, які зараз контролюються у військовому відношенні США та їхніми союзниками.

Еспресо пояснить, кого за мобілізацією можуть призвати вже у серпні, а також нові законодавчі ініціативи.В Україні триває загальна мобілізація і воєнний стан, за які було проголосовано Верховною Радою та вкотре продовжено строком на 90 днів – із 7 серпня до 5 листопада 2025 року.Під поняттям "загальна мобілізація" розуміють систему швидкого доукомплектування Збройних Сил, яка діє одночасно по всій території України. Цей механізм дає змогу збільшити кількість військових для ведення оборони країни, а також створити резерв громадян, готових служити в армії у разі необхідності.З вересня  Україні стартує базова військова службаЗ 1 вересня в Україні стартує базова загальновійськова підготовка (БЗВС) та базова військова служба (БВС). Це замінники строкової військової служби. Базова загальновійськова підготовка буде обов'язковою для судентів-чоловіків (для жінок - добровільно), окрім тих, що визнані непридатними до військової служби за станом здоров'я. Вона має бути інтегрована у навчальний процес вишів. Базову військову підготовку зобов'язані пройти усі чоловіки віком від 18 до 25 років, які визнані придатними до військової служби. Для проходження БВС чоловіки отримуватимуть повістку. При цьому чоловіки можуть обрати рік проходження БВС, один раз оформивши відстрочку. Важливо, що її треба пройти до досягення мобілізаційного віку. Термін базової військової підготовки - 90 днів. Вона проходитиме на база військових навчальних центрів. При цьому робоче місце і зарплата працівника має зберігатись на час проходження ним БВП. По закінченні чоловік отримає військову спеціальність.Водночас, у парламенті в червні 2025 року було зареєстровано законопроєкт 13347, що пропонує замінити курс БЗВП на дисципліну "Основи національного спротиву". Ці програми фактично не різняться у теоретичній частині, але мають низку відмінностей щодо практичної частини. Польові навчання планують скоротити, а також зосередити більшу увагу на домедичні допомозі, теоретичних аспектах вогневої підготовки тощо. Однак законопроєкт наразі не прийнятий.Нова відстрочка у Резерв+У серпні у застосунку Резерв+  додалася нова відстрочка – для подружжя, в якому чоловік або дружина мають інвалідність І або II групи.Як повідомляє Міноборони, щоб отримати цю відстрочку, інформація про інвалідність має бути в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери або у відповідній інформаційній системі Пенсійного фонду України, а також необхідно мати запис про шлюб в Державному реєстрі актів цивільного стану.Відстрочки в Резерв+ запустилися в листопаді минулого року. За даними міністервва, нині  40% від усіх відстрочок оформлюється саме в застосунку.Обмежено придатних до військової служби більше не маєУ 2024 році набув чинності закон  "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліціянтів на соціальний захист". Цей закон спрямований на гарантування прав військовослужбовців на отримання інформації, медичного забезпечення та відпусток, а також надання поліціянтам права на одноразову грошову допомогу у разі загибелі чи визначення втрати працездатності.Крім того, один із пунктів проєкту виключає з переліку висновків ВЛК "обмежену придатність", натомість залишилось дві категорії: придатні та непридатні. Всі, хто раніше був визнаний обмежено придатним, зобов'язані були повторно пройти медкомісію протягом дев'яти місяців із набуття чинності закону (до 4 лютого 2025 року). Однак, через велике навантаження на ТЦК та медкомісії, терміни "перепроходження" були продовжені ще на чотири місяці, тобто до 5 червня 2025 року.  Також, наприкінці січня з'явилась можливість щодо отримання електронного направлення для проходження медобстеження, замість звичайного паперового. Оновлений список захворювань, що слугують підставою рішення ВЛК щодо непридатності або звільнення від мобілізації затверджено від 27 квітня 2024 року №262 Про затвердження Змін до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.Не підлягають призову військовозобов'язані з інвалідністю всіх груп та люди, які згідно з рішенням ВЛК є тимчасово непридатними для проходження служби на період від 6 до 12 місяців (з наступним переоглядом).Що треба знати військовозобов'язаним, які за кордономОновлення стосуються також військовозобов'язаних, які перебувають за кордоном. Без військово-облікових документів чоловіки тепер не мають змоги оформити паспорт, закордонний паспорт або отримати консульські послуги. Для уникнення неприємностей українці, які перебувають за кордоном, мали також оновити свої персональні дані протягом 60 днів після набуття чинності закону про мобілізацію. Це можна зробити, зв'язавшись з ТЦК за допомогою телефону або через електронну пошту.У вересні 2024 року до Парламенту було подано законопроєкт №12076, який пропонує зміни до Закону "Про військовий обов’язок і військову службу", зокрема щодо військового обліку 17-річних. Нині документ вже набув чинності, тож тепер юнакам не потрібно проходити ВЛК перед постановкою на облік. Також, того року, коли юнаку виповнюється 17 років, він має стати на облік саме у період з 1 січня до 31 липня. Водночас юрист Юрій Танасійчук у повідомленні для телеканалу Київ24 розповів, що в Україні вже запроваджена автоматична система постановки на військовий облік:Мобілізація в Україні на сьогодні: кого можуть призвати вже у вересніІз початку вересня, як і раніше, отримати повістки можуть чоловіки віком від 18 до 60 років, які є військовозобов'язаними, відповідають вимогам за станом здоров’я та не мають інших підстав для відтермінування служби.Загалом, військове керівництво країни зазначає, що насамперед для доукомлектації армії потрібні люди з бойовим досвідом – штурмовики, артилеристи тощо. Другорядно - фахівці з різних сфер: водії, IT-спеціалісти, зв'язківці. Адже мобілізаційні процеси здійснюються не лише для бойових дій на фронті, а також для виконання різноманітних завдань. Один із можливих напрямків служби у таких випадках - це робота в штабі. Це означає, що в армії є потреба в професіоналах різних спеціальностей.Так, мобілізації можуть підлягати такі групи військовозобов'язаних:чоловіки віком від 25 до 60 років, які придатні за станом здоров’я, а також немають права на відстрочку та не входять до числа заброньованих.чоловіки віком від 18 до 25 років (якщо вони є офіцерами запасу або пройшли строкову військову службу). Граничний вік для мобілізації залишився незмінним та не застосовується до чоловіків, які досягли 60-річного віку.Добровільно прийняти рішення щодо вступу на військову службу можуть:жінки віком до 60 років, які придатні за станом здоров’я; чоловіки віком від 18 до 25 років, які раніше не брали участь у виконанні строкової служби – на службу за контрактом;люди з інвалідністю, а також ті, хто отримав право на відтермінування від мобілізації через сімейні обставини.Наприкінці вересня 2023 до Верховної Ради внесли законопроект №10084, метою якого є зняття вікового обмеження на добровільне проходження військової служби. Йдеться про військовослужбовців, які будуть визнані ВЛК придатними до служби, володіють значним рівнем професійної підготовки та практичним досвідом. Нині тим, кому виповнилось 60 років, відмовляють у проходженні військової служби.  На противагу цьому законопроєкту 18 листопада 2024 року було зареєстровано законопроєкт №12222, що передбачає зниження граничного віку проходження військової служби з нинішніх 60 до 55 років. Жоден з документів не пройшов навіть першого читання.У Верховній Раді 16 вересня 2024 року розглянули доопрацьований законопроєкт №11379-д, який передбачає заборону мобілізації юнаків до 25 років. Проєкт було прийнято, він досі чекає на підпис Президента. Через наявну "прогалину" в законодавстві, сьогодні було можливо мобілізувати військовозобов'язаних віком до 25 років, якщо вони визнані непридатними в мирний час або обмежено придатними під час воєнного стану. У Telegram-каналі нардеп Олексій Гончаренко повідомив, що мобілізацію обмежено придатних чоловіків, яким 18-25 років, офіційно зупинили відповідно до директиви Командування Сухопутних Військ. Що таке "Контракт 18-24"Хоча українська влада нині й досі рішуче відкидає ідею мобілізації з 18 років, яку пропонують США, в Офісі президента України вже впровадили зміни до законодавства та указів глави держави, щодо запровадження добровільного контракту для чоловіків віком до 25 років. Ініціатива "Контракт 18-24" спрямована на залучення тих, хто не підлягає обов’язковій мобілізації, та передбачає низку привілеїв, суттєву матеріальну підтримку для добровольців.Так, контракт на суму 1 мільйон гривень має авансовий платіж у розмірі 200 тисяч гривень одразу після підписання, а залишок у 800 тисяч гривень буде виплачено у декілька етапів. Молоді добровольці, залежно завдань, можуть отримувати "зарплату" до 120 тисяч гривень, а також додаткові виплати за участь у бойових операціях. В результаті загальна сума виплат за рік контракту може досягти до 2 мільйонів гривень. Крім того, для військових передбачені вигідні умови: пільгова іпотека, безкоштовне навчання та медичне обслуговування, а також можливість виїжджати за кордон після виконання контакту.Електронний реєстр військовозобов'язанихЩе у вересні 2023 року на сайті Верховної Ради з'явився законопроект, який стосується створення електронного реєстру військовозобов'язаних. Народні депутати запропонували зібрати всю доступну особисту та службову інформацію про військовозобов’язаних і резервістів у електронних реєстрах і базах даних у єдиний е-реєстр.Тобто, передати Міністерству оборони інформацію з державних реєстрів: МВС, Податкової служби, МОЗ, Держміграційної служби та інших відомств. Відповідно до проєкту закону, в автоматичному режимі військове відомство буде отримувати інформацію та особисті дані про українців віком 18-60 років. Включно з номерами телефонів, електронною поштою, відомостями про сімейний стан, роботу військовозобов’язаних та інше.Сьогодні е-реєстр "Оберіг" працює повноцінно, а в особистому кабінеті громадяни зможуть уточнити внесені дані та подати відомості до ТЦК через "Резерв+"."Це закрита система, яка має свій захищений контур. Всі вимоги (захисту - ред.) до неї витримані. Це достатньо захищений продукт, який немає жодних натяків на можливість бути вразливим. І ми бачимо, що за півтора року повномасштабної війни немає витоку сенситивної інформації", - заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у коментарі Еспресо.У свою чергу, Мінцифри проєкт "смарт-мобілізація", про що було анонсовано під час пресконференції в Медіацентрі Україна ще у 2023 році вже працює. З його допомогою військовозобов’язані зможуть самостійно обрати бажану для мобілізації спеціальність та підрозділ. Так, у застосунку "Резерв+" вже є функція пошуку вакансій в Силах оборони. Уникнення або мінімізація корупційних схем є однією з основних завдань, які вирішує ця ініціатива. З іншого боку, новий підхід ґрунтується на максимальній прозорості та доступності інформації для кожного громадянина. Прийнявши рішення мобілізуватися, людина отримує можливість обрати таку спеціальність, яка відображає її унікальні здібності та особисті прагнення. До того ж зникає фактор невідомості, адже подавши заявку, та успішно пройшовши відбір, вона має можливість пройти навчання та здобути посаду, що відповідає саме її вибору. Такий підхід дозволяє кожній особі реалізувати свій потенціал та отримати можливість працювати в сфері, яка найбільше відповідає її уподобанням та навичкам.На початку квітня 2024 року, АрміяInform опублікувала інтерв’ю з Черногоренко, яка відповідає за напрямки цифрового розвитку, трансформацій та цифровізації. "Я вважаю, що людина має мати можливість мобілізуватися або підписати контракт саме до такого командира, якому він чи вона довіряє. Це - цільовий рекрутинг. Цивільна аналогія: коли після випуску з вишу за кращих студентів борються працедавці", - розповіла Черногоренко.Фото: соцмережіХто має право на виїзд за кордон? 26 серпня уряд оновив порядок перетинання державного кордону: чоловікам віком від 18 до 22 років безперешкодно перетинати кордон під час військового стану. Йдеться про всіх громадян відповідного віку. Про це повідомила прем'єрка Юлія Свириденко.На час дії воєнного стану питання перетину кордону громадянами України регулюється постановою Кабінету Міністрів України № 57. Згідно з цим правовим актом виїжджати за територію країни можуть такі військовозобов'язані чоловіки:ті, хто з медичних причин отримали дозвіл на виїзд (за станом здоров’я)за сімейними обставинамиза професієюз метою допомоги ЗСУдержслужбовціТакож, радимо звертати увагу на інформацію, яка є на офіційному веб-порталі Державної прикордонної служби України. Працівники цієї служби діють згідно з наказами та вказівками свого безпосереднього керівництва. Це важливо враховувати, оскільки їхні дії можуть базуватися не лише на загальних правилах, але й на конкретних внутрішніх інструкціях та розпорядженнях.Щодо жінок, відповідно до закону громадянки України можуть вільно виїжджати за кордон. Проте не слід забувати, що існують винятки. Обмеження на виїзд розповсюджуються на жінок, які обіймають посади в уряді та народних депутатів.Водночас у Верховній Раді зареєстрували проєкт закону, який може дозволити перетинати кордон чоловікам, які не досягли мобілізаційного віку - тобто 25 років.Військовий облік медикинь та чи буде мобілізація жінок?З 1 жовтня 2023 року в Україні жінки з медичною та фармацевтичною освітою стали на військовий облік. Однак у пресслужбі МОЗ пояснили, що постановка на облік у ТЦК не обов'язково передбачає їхню мобілізацію. Такий облік дає можливість побачити об’єктивні резерви медичного персоналу та дає змогу визначити наявний медичний потенціал серед жінок та їхню готовність допомагати в умовах воєнного стану. "Тому з 1 жовтня 2023 року на військовий облік мають стати всі жінки-медики та жінки-фармацевти, які з певних причин там не перебували. Постановка на військовий облік не дорівнює мобілізації. Облік необхідний лише для узагальнення даних про наявний резерв медиків у державі", - зазначили у відомстві.До того ж такі норми законодавчо закріплено ще 1992 року ч. 11 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов’язок і військову службу". Жінки медичних професій підлягають військовому обліку, якщо вони відповідають віковим (до 60 років) та медичним (визначається ВЛК) критеріям для проходження служби.Згідно з постановою Кабміну від 30 грудня 2022 р. № 1487, жінки, які мають відповідну медичну та фармацевтичну освіту, але не перебувають на обліку у ТЦК, можуть влаштовуватись на роботу як невійськовозобов’язані ще протягом трьох років, тобто до кінця 2026 року, - як пояснила юристка Галина Токмач.Проте роботодавці зобов’язані повідомити ТЦК СП про те, що співробітниця їх організації/установи має медичну освіту, але не перебуває на військовому обліку. Якщо жінка працює не за фаховою спеціальністю та не надавала роботодавцю документ про наявну медичну освіту, то відповідно ТЦК СП ця інформація не стане доступною ніяким чином.Важливим доповненням є те, що українки, які перебувають на військовому обліку, зможуть перетинати кордон під час воєнного стану. Пресслужба МОН офіційно підтвердила інформацію: "Жінки-медики та жінки-фармацевти можуть безперешкодно виїжджати за кордон. Починаючи з 1 жовтня 2023 року жодних змін в умовах виїзду за кордон для жінок - не буде. Кожна жінка з медичною та фармацевтичною освітою може вільно перетинати державний кордон в незалежності від того, стоїть вона на військовому обліку чи ні. Наразі обмеження діють лише для деяких категорій державних службовців та посадових осіб, які обіймають певні посади". Однак, нова хвиля занепокоєння щодо мобілізації жінок почала ширитись соціальними мережами наприкінці вересня 2024 року. Тоді, на веб-порталі Верховної Ради зареєстрували проєкт №12076, який пропонує внести зміни до ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу". У ньому зокрема йдеться про уточнення норм щодо військового обліку жінок, які мають бажання пройти базову військову підготовку. Згідно із запропонованими змінами, перед початком служби вони, за власною згодою, будуть поставлені на військовий облік призовників. Після базової підготовки таких жінок зараховуватимуть до військового обліку військовозобов'язаних, зазначають в матеріалі ЮРЛІГА. У січні 2025 року документ набув чинності, адже його підписав Президент. Згідно з Конституцією України, всі зобов’язання, які покладені на чоловіків під час дії воєнного стану, автоматично поширюватимуться і на цих жінок. Водночас законодавство про мобілізацію не передбачає обов’язкового проходження служби жінок у ЗСУ. Представниці жіночої статі можуть долучитися до армії виключно на добровільній основі, уклавши відповідний контракт. Що означають поняття "повна мобілізація" та "посилення мобілізації" на практиціБойові дії тривають, і Україна не припиняє наступати для звільнення всіх своїх територій. Незважаючи на такі значні цифри втрат серед окупантів, з української сторони теж існує потреба у поповнені резервів. Якщо ж говорити про "повну мобілізацію", то в правовому полі України таке поняття взагалі відсутнє. Існують лише терміни – часткова і загальна мобілізація. Тож страхітливі історії про повну мобілізацію всіх чоловіків можна сприймати лише як добре продуману ІПСО.Наприкінці березня 2024 року Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив у інтерв'ю Укрінформу, що завдяки оптимізації навантаження між різними частинами та підрозділами Сил оборони, а також проведенню оцінки можливостей українського війська, вдалося "значно знизити" потребу в мобілізації резервістів."За рахунок перегляду наших внутрішніх ресурсів та уточнення бойового складу ЗСУ ця цифра (500 тис. резервістів, — ред.) була суттєво зменшена. Ми очікуємо, що у нас буде достатньо людей, здатних захищати Батьківщину. Йдеться не лише про мобілізованих, а й про добровольців", - розповів Сирський.Однак, 29 жовтня секретар РНБО Олександр Литвиненко, під час промови у Верховній Раді наголосив на потребі додаткової мобілізації в Україні, пише LIGA.net. Відповідно до його слів, для досягнення 85% укомплектованості військових частин необхідно призвати ще 160 тисяч військовозобов'язаних. Він підкреслив, що такі дії є ключовими для зміцнення обороноздатності країни, зважаючи на поточні виклики, які постали через ситуацію на фронті.Нині точні цифри та плани щодо мобілізації не повідомляють. Водночас Сирський підкреслив, що головний шлях доукомплектування армії – це подальше проведення мобілізаційних заходів, пише РБК-Україна. Головнокомандувач також акцентував, що процес має бути прозорим, відповідати закону та не створювати шоку в суспільстві:"Водночас я наполягаю на мобілізації з обов’язковим дотриманням законності та прозорості в роботі ТЦК. Для людей мобілізація не має бути шоком. Всі наші територіальні центри комплектування повинні змінитися. Визначено завдання президентом України - верховним головнокомандувачем".У липні 2025 року на брифінгу член оборонного комітету ВР Федір Веніславський розповів, що нині в Україні призивають на службу до 30 тисяч осів щомісяця, паралельно вдосконалюючи систему рекрутингу. Фото: gettyimagesЯкі бувають види повісток та де їх можуть вручити Сьогодні в Україні передбачено законом чотири види повісток. Однак, відповідно до доповнення статті 18−1 ЗУ про військовий обов’язок і військову службу, в період воєнного стану не відбувається призов на строкову військову службу. Зміни, що стосуються процедури військового обліку призовників, а також процедури вручення повісток вже в дії. Громадяни за бажанням зможуть зареєструвати свій електронний кабінет у системі призовника, військовозобов'язаного або резервіста "Резерв+", але повістки у електронному форматі не будуть розсилати. Крім того, всі військовозобов'язані після введення в дію закону протягом 60 днів (до 16 липня 2024 року) мали оновити дані за допомогою цього кабінету або особисто прийти в ЦНАП чи ТЦК. Сьогодні громадяни все ще можуть це зробити, але тепер лише двома способами: через застосунок Резерв+ або в ТЦК та СП.Наприкінці червня 2024 року у мобільному додатку "Резерв+" з'явилася можливість використовувати QR-код. За словами Лазуткіна, QR-код з юридичної сторони має таку ж силу, як і традиційний паперовий документ. Крім того, сьогодні й досі діють норми визначені Порядком проведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, закони про мобілізацію, військову підготовку та обов'язок. Відповідно до цих правил існують випадки, коли чоловікам необхідно самостійно звертатися до територіального центру комплектації без отримання повістки, зокрема, щоб оновити дані.У 2025 році чоловіки можуть отримати такі види повісток:Для уточнення облікових даних. Видаються з метою оновлення та уточнення інформації про стан здоров'я особи, склад сім'ї, місця роботи та інших важливих даних. На проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Ця повістка підписана начальником Територіального військового комісаріату, вимагає пройти медичний огляд. Разом з повісткою додається спеціальна картка дослідження та медичного обстеження. У цій картці буде внесено висновок ВЛК щодо придатності до військової служби, непридатності або обмеженої придатності.Мобілізаційне розпорядження. Така повістка видається військовозобов'язаному після того, як медкомісія визнала його придатним для військової служби.Повістка щодо призову на військову службу до Збройних Сил України.Тож, в повістці обов'язково повинна бути зазначена мета виклику військовозобов'язаної людини.Нові правила у процедурі вручення повісток Речниця територіального центру комплектування та соціальної підтримки Аліна Кривошея розповіла, хто має право вручати повістки: "Повістку може вручити не лише посадова особа ТЦК та СП, а й органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти".А з місцем вручення даного документу трохи важче. На практиці законодавством не встановлено конкретне місце для вручення повістки, тому фактично це може відбутися в будь-якому місці, як-от у парку, на блокпості чи в іншому громадському місці, або за місцем проживання. Новий закон містить вимогу: під час мобілізації громадяни України у віці 18-60 років повинні мати при собі військово-обліковий документ і пред'являти його за вимогою представника ТЦК, поліцейського чи представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Тепер процес перевірки документів буде проводитись із фото- та відеофіксацією. Крім того, при врученні повістки представники ТЦК зобов'язані за вимогою надавати свої особисті дані, зокрема ПІБ та посаду, а також пред'являти службові посвідчення для підтвердження своєї ідентифікації. У такому випадку повістка буде вважатись врученою після того, як людина особисто її отримала та поставила підпис.Важливо, що з 18 липня 2024 року повістки чоловікам можуть надсилати звичайною поштою після закінчення встановленого законом 60-денного строку на уточнення військово-облікових даних. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів №560 від 16 травня.Відповідно до цього документу, повістку вважатимуть підтвердженою навіть у разі відмови від її отримання або відсутності людини проживання за вказаною адресою. Таке "заочне" оповіщення дозволяє вважати чоловіка повідомленим без підпису на повістці.Якщо людина не оновила дані в ТЦК, ЦНАПі або через Резерв+, тоді під час перевірки військо-облікових документів громадянин отримає повістку для оновлення даних. Цю ситуацію пояснив юрист "Столичної правової групи" Володимир Прядка на YouTube-каналі компанії."Перевірки військо-облікових документів у громадян на вулиці нікуди не зникнуть і будуть проходити після 16 липня. Результати цих перевірок залежатимуть від того, чи будуть у військовозобов'язаного громадянина оновлені військово-облікові дані, чи ні. У випадку, коли у військовозобов'язаних не виявиться відповідних документів, чи їхні документи будуть неактуальними або не оновленими відповідно до вимог закону про мобілізацію, тоді, такій особі, буде вручена повістка до ТЦК СП на оновлення військово-облікових даних", — розповів юрист.Хто може отримати повторну повістку та наслідки її ігнорування Повторно чоловік може отримати повістку, якщо він не з’явився в ТЦК з першого разу (після першої повістки). До того ж, відповідно до законів України, усі військовозобов’язані протягом семи днів після зміни будь-яких облікових даних мають повідомляти ТЦК. Це стосується зміни місця проживання, роботи, сімейного стану тощо. З цього виходить, що повістку можуть видати знову як для повторного проходження ВЛК (якщо минуло більше року з проходження огляду), так і для перевірки персональних даних чи обставин відстрочки.Згідно з новим законом, у разі невиконання військовозобов'язаними та резервістами своїх обов'язків, до ухилянтів може застосовуватись тимчасове обмеження за рішенням суду на право керування особистим транспортом. Тобто, у випадку невиконання військовозобов'язаним своїх обов'язків ТЦК має право звернутися до Нацполіції для адміністративного затримання та приведення військовозобов'язаного. Якщо це неможливо здійснити, ТЦК надсилає громадянину лист з вимогою щодо виконання обов'язків. У разі невиконання цієї вимоги протягом 10 днів, ТЦК може звернутися до суду з проханням про обмеження у праві керування автомобілем. Однак, і це обмеження не може бути застосоване, якщо кермування - це основне джерело заробітку людини або авто є необхідністю, оскільки в родині є людина з інвалідністю."Вимога ТЦК - це не повістка ТЦК. Зверніть увагу, що ТЦК подає щодо вас позов для обмеження в праві керування у разі невиконання вами вимоги, а не повістки. Це два різні юридичні терміни. Якщо раніше з повісткою ТЦК потрібно було якось ще морочитися, щоб вручити її особисто, то вимога вважається доправленою автоматично у разі надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу громадянина. Форма такої вимоги ТЦК ще не існує, принаймні досі її офіційно не опубліковано та не затверджено Міноборони", - розповів юрист Роман Сімутін в матеріалі ТСН.Щодо ігнорування повістки, як зазначає адвокат Ростислав Кравець, передбачена також адміністративна відповідальність – у вигляді штрафу, та кримінальна відповідальність за ігнорування вказівок щодо мобілізації – обмеження волі до трьох років, або позбавлення волі до п’яти років. Але треба мати на увазі, що кожен з таких випадків розглядають індивідуально та з використанням цілого комплексу заходів.У Верховній Раді було зареєстровано ще в грудні 2023 року проєкт закону №10379, що стосується внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України. Він спрямований на посилення відповідальності за порушення військового законодавства. Хоча цей документ зазнав значної критики та юристи наголошують на доцільності впровадження такого документу, його все ж таки було підписано Президентом 17 травня 2024 року.Відповідно до закону, штрафи для людей, які ухиляються від мобілізації, такі: за недотримання правил військового обліку накладається штраф у розмірі від 3 400 до 5 100 гривень. За порушення повторно або в особливий період сума зростає до 17 000-25 500 гривень. Крім того, передбачена відповідальність за порушення законодавства, що стосуються оборони та мобілізації.Однак у березні 2025 року парламент ухвалив законопроєкт, що передбачає знижку на штраф від ТЦК для військовозобов’язаних, які сплатять їх добровільно. Відповідно до документу №12093, якщо військовозобов’язаний, якого оштрафували, впродовж 10 днів звернеться до відповідних органів та внесе платіж, сума штрафу буде зменшена вдвічі, тобто буде надана знижка у розмірі 50%. Це означає, що замість 17 000 гривень, а саме така сума мінімального штрафу, громадянину доведеться сплатити лише 8500 гривень.Крім зниженої суми штрафу, даний законопроєкт також передбачає скасування адміністративних проваджень щодо порушень військового обліку для громадян, які самостійно приймуть рішення щодо вступу до лав Збройних сил. Нині документ вже підписано Володимиром Зеленським. Водночас згідно зі статтею 38 КУпАП, притягнути людину до адміністративної відповідальності можливо лише якщо з дня виявлення порушення минуло не більше трьох місяців або якщо з моменту його вчинення ще не пройшов рік, пише . Тобто, беручи до уваги той факт, що граничний день оновлення даних – це 16 липня 2024 року, то вже 17 липня 2025 року пройшов останній термін для адміністративного стягнення.  Проте у коментарі ТСН речник Сухопутних військ ЗСУ Віталій Саранцев спростував таку інформацію: "Заяви окремих адвокатів про неможливість накласти штраф за неоновлення військово-облікових даних не відповідають дійсності. Штрафи, які передбачені за порушення військового обліку - залишаються. Якщо людина самостійно прибуде до ТЦК, то у неї буде можливість сплатити вдвічі менше — 8500". Хто не підлягає мобілізації через відстрочку Оновлений закон має низку норм, які стосуються відстрочки від призову під час мобілізації. Тому, коли 18 травня документ набув чинності, саме таким категоріям осіб тепер надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації:люди, які заброньовані державними органами, підприємствами, установами тощо;люди з інвалідністю (наприклад, якщо у людини 2 група інвалідності, мобілізація такої особи можлива лише за власним бажанням);люди, які тимчасово непридатні за рішенням ВЛК (на період 6-12 місяців, потім потрібно пройти переогляд);люди, які мають трьох і більше неповнолітніх дітей на утриманні (тобто, мобілізація багатодітних батьків не буде проводитись). Винятком є ті, у кого є заборгованість з оплати елементів, якщо загальний розмір заборгованості перевищує суму платежів за 3 місяці;жінки та чоловіки, які мають на утриманні неповнолітню дитину або дітей, у випадку, якщо другий з батьків цієї дитини помер, був позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або оголошений померлим;люди, які виховують неповнолітню тяжкохвору дитину або дитину з інвалідністю;люди, на утриманні яких повнолітня дитина з інвалідністю I-II групи;усиновлювачі, на утриманні яких перебувають діти до 18 років, які на момент усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, які позбавлені батьківського піклування;ті, хто займаються постійним доглядом за хворою дружиною/чоловіком, дитиною, а також своїми батьками або батьками чоловіка чи дружини (згідно певних умов), які за висновком спеціальних медичних комісій потребують неперервного догляду;опікуни людини, яка визнана судом недієздатною;люди, що мають чоловіка або дружину, яким встановлена інвалідність I-II групи;люди, що мають чоловіка або дружину, яким встановлена інвалідність III групи внаслідок важких захворювань, втрати кінцівок та органів або за наявності у людини, яка має інвалідність III групи важкої хвороби, психічного розладу, паралітичних синдромів та інше;люди, в яких один із своїх батьків або батьків чоловіка (дружини) має інвалідність І-ІІ групи та згідно з законом зобов’язані їх утримувати, за умови, що немає інших людей, які не входять до числа військовозобов’язаних (виключенням є люди, які самі мають інвалідність, потребують постійного догляду або знаходяться у в'язниці). У випадку відсутності невійськовозобов'язаних людей, які могли б здійснювати догляд за людиною з інвалідністю І-ІІ групи, такий догляд може здійснювати лише один військовозобов'язаний, якого має обрати людина з інвалідністю.члени родини з числа другого ступеню споріднення (не більше одного) людини з інвалідністю І-ІІ групи, які займаються постійним доглядом за нею, за умови відсутності людей з числа родини першого ступеня споріднення або, якщо люди першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду згідно з рішенням спеціальної медичної комісії. Якщо відсутні члени родини першого та другого ступеня споріднення, ця норма застосовується до членів родини третього ступеня споріднення людини з інвалідністю.якщо жінка з чоловіком є військовослужбовцями та мають неповнолітню дитину, один з них може отримати відстрочку та право на звільнення від військової служби (чи то чоловік, чи то жінка);керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів та органів державного управління, чиї повноваження охоплюють всю країну;нардепи України, депутати Верховної Ради АР Крим, уповноважений ВРУ з прав людини;голова та члени Рахункової палати;судді, члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України тощо;працівники різноманітних органів військового управління, військових частин та оборонних організацій, такі як Міноборони, ЗСУ, СБУ, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служба зовнішньої розвідки України, Нацгвардія, Державна прикордонна служба України, Управління державної охорони України, апарат МВС та установи експертної служби МВС;службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України та люди, які мають ранг Надзвичайний та Повноважний Посол;держслужбовці, які оцінюють та готують проекти нормативно-правових актів, проводять їх експертизу. Також це стосується спеціалістів з кібербезпеки, кіберзахисту та інформаційних технологій, які відповідають за розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних та інші дії, які забезпечують діяльність президента України, ВРУ та КМУ;інші військовозобов’язані або деякі категорії людей у випадках, що передбачені законом.Відстрочку від призову на особливий період під час мобілізації мають:студенти денної або дуальної форми, які здобувають професійну або професійно-технічну, фахову передвищу та вищу освіту. За умови, що цей рівень освіти є вищим за попередньо здобутий. Це стосується також докторантів та тих, хто проходить інтернатуру.наукові працівники установ вищої або передвищої освіти й наукових організацій, які мають науковий ступінь. Також педагогічні працівники в закладах фахової передвищої, професійної, професійно-технічної та загальної середньої освіти, за умови їхньої роботи у відповідних закладах або організаціях не менше ніж на 0,75 ставки;люди, які втратили (смерть або зникли безвісти) близьких родичів (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний або повнорідний брат чи сестра) під час їхньої участі у Антитерористичній операції, збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, забезпечені оборони та стримуванні збройної агресії проти України під час воєнного стану (військовослужбовці, люди, які мали відношення до забезпечення безпеки та оборони України та інші).члени родини (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний або повнорідний брат чи сестра) людей, яким було присвоєно звання Герой України посмертно, за мужність, яка була виявлена у період Революції Гідності.Крім того, наприкінці серпня 2024 року парламент ухвалив законопроєкт №11391, що надає відстрочку від військової служби тим, чиї неповнорідні родичі, зокрема, брат чи сестра, загинули або зникли безвісти під час участі у бойових діях з РФ. Раніше ця норма стосувалась лише рідних та повнорідних братів/сестер. Наразі документ вже підписав президент.Не можна також призвати військових, які служили під час воєнного стану та були звільнені в запас через звільнення з полону. До того ж призову під час мобілізації не підлягають військовозобов’язані чоловіки, які пройшли базову загальновійськову підготовку, але не досягли 25-річного віку. Ці дві категорії військовозобов'язаних можуть проходити військову службу за власним бажанням.Проте, Міністерство освіти планує внести зміни до законодавства, які можуть скасувати відстрочку від мобілізації для студентів віком від 25 років. Про це розповів заступник міністра освіти Михайло Винницький у коментарі Новини.LIVE. За його словами, зміни можуть торкнутись тих, хто здобуває другу або третю освіту у профтехучилищах."У нас є феномен дуже цікавий. Особа, якій 35-40 років і вона отримувала різні дипломи про вищу освіту, професійну освіту у часи, коли не було загального реєстру дипломів… В нас єдина державна електронна база з'явилася приблизно 10 років тому. Ну і, відповідно, хто вчився раніше, дуже часто може сказати: "А я загубив свій диплом". І раптом він вступає в професійно-технічну освіту без іспитів, бо там не треба НМТ", - зазначив Винницький. Уряд пропонує також дозволити педагогам певних напрямків отримувати відстрочку від мобілізації. Право на це матимуть ті працівники державних і комунальних закладів позашкільної освіти, які станом на 1 січня 2025 року були офіційно працевлаштовані за основним місцем роботи та мали навантаження щонайменше 0,75 ставки. Йдеться про викладачів, що працюють у сферах еколого-натуралістичних, науково-технічних, дослідницько-експериментальних напрямів та військово-патріотичного виховання.Наразі законопроєкт із пропозиціями змін до статті 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" було відкликано. Бронювання працівниківБронювання військовозобов'язаних працівників надає ключовим співробітникам підприємств, компаній, установ та організацій тимчасову відстрочку від мобілізації на термін до шести місяців. Ці працівники є критично важливими для забезпечення стабільної роботи їхніх установ. Про це пише ЛІГА:ЗАКОН.  Наприкінці січня 2023 року Кабмін прийняв порядок №76, що стосується реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Тоді було оновлено попередню процедуру бронювання військовозобов'язаних. Однак, згодом уряд ще вдосконалив процедуру бронювання військовозобов'язаних під час мобілізації та воєнного стану постановою "Про внесення змін до Порядку бронювання військовозобов'язаних під час дії воєнного стану" № 400, яка стала чинною 2 травня.Відповідно до тексту Порядку, бронюванню підлягають керівники, заступники, а також 50 % від кількості військовозобов'язаних працівників (за певними винятками), що працюють:на підприємствах з мобілізаційними завданнями, якщо це необхідно для їх виконання;на підприємствах, що забезпечують виробництво товарів і послуг для Збройних Сил України та інших військових формувань;на критично важливих для економіки та життєдіяльності населення підприємствах.Ця процедура мала б забезпечувати стабільне функціонування ключових установ в особливий період. Однак, впродовж осені 2024 Кабмін знову переглянув правила бронювання працівників і критерії для визначення підприємств критично важливими. Постанова № 1332 затверджує оновлений порядок бронювання військовозобов'язаних, наприклад, щодо розбронювання, але й впроваджує додаткові обов’язкові вимоги для установ та підприємств. Ігнорування цих змін може унеможливити бронювання працівників, зазначають в Економічній правді. Чинності постанова набрала вже з початку грудня.Якщо заробітна плата співробітника не перевищує 20 000 грн на місяць (або 2,5 мінімальних зарплат на сьогодні), таку людину не можна бронювати навіть у разі роботи на критично важливих підприємствах. Це змушує компанії забезпечувати прозорість виплат і переглядати рівень зарплат відповідно до нових норм. Тобто, фактично економічне бронювання, яке викликало значний резонанс у суспільстві та серед військових, було частково інтегровано до звичайного бронювання.Раніше радник голови Офісу президента Михайло Подоляк розповів в інтерв'ю Новини.LIVE, що економічне бронювання сприятиме збільшенню фінансування Збройних Сил України."Ще раз нагадаю, що на одного військового припадає п'ять платників податків. Детінізація української економіки в ідеальному вигляді не відбулася, відтак гроші треба шукати. На сьогодні теж є певне бронювання, виходячи із забезпечення критичної інфраструктури. Те ж саме буде стосуватися економічного бронювання, тільки за прозорими процедурами. Ми додатково бронюємо певну кількість людей і додатково за них платимо. Не розумію, звідки тут про нерівність", - розповів Подоляк. Однак, звісно є чимало противників такого законопроєкту, які вважають, що "економічне бронювання" можна розглядати як спосіб відкупитися від обов'язку захищати країну.Військовий адвокат та юрист Центру підтримки ветеранів Роман Лихачов у матеріалі для NV зазначив, що нові правила бронювання передбачають автоматичне скасування відстрочки за кількох обставин. Серед них: завершення терміну дії відстрочки, припинення підприємством діяльності/виконання робіт, пов’язаних із забезпеченням армії, позбавлення компанії статусу критично важливої чи ліквідація установи, звільнення працівника чи навіть тимчасове припинення трудових відносин.Крім того, як зауважив Лихачов, органи, які присвоюють підприємствам статус критично важливих, мають право здійснювати перевірки у будь-який момент щодо відповідності критеріям "критичності". У разі втрати цього статусу співробітники автоматично позбавляються відстрочки та підлягають мобілізації.

Про це розповів військовий експерт, головний редактор Defense Express Олег Катков в етері Еспресо. Росіяни запустили по Україні 728 безпілотників"Коли ворог запускає свої дрони, там не лише "шахеди" і там 700 (у ніч на 9 липня, - ред.) - це не лише "шахедів", це разом із "пародіями", “герберами”, тобто пінопластовими, фанерними дронами-обманками. З хибними цілями, як називає командування Повітряних сил. Тому це не лише "шахеди" були. Певна частина з них, приблизно 50-60% - це якраз "шахеди". Ну і, звісно, ворог, якщо не запускає дрони декілька днів, то може накопичити відповідний запас і їх запустити. Можна одразу згадати про те, що, за даними Головного управління розвідки Міноборони України станом на кінець весни - початок червня, ворог виробляв 90 "шахедів" на добу. Вочевидь, зараз може йти мова про сотню. Таким чином 100 "шахедів" він за добу виробляє. І якщо, наприклад, в один день він не запускає їх або запускає 10, а не всі 100, то так за декілька днів, за пів тижня - тиждень можна накопичити доволі значну масу саме "шахедів", додати до них дрони інших типів, ті самі "Пародії" та "Гербери", ну і запустити 700", - сказав він.Олег Катков зауважив, що важливим аспектом є те, що навіть найкраща протиповітряна оборона не здатна збити 100% ворожих цілей. До прикладу, українська оборона неба є найнасиченішою в Європі. "Візьмемо українську, яка найнасиченіша в Європі. Для розуміння візьмемо ізраїльську - то вони демонструють рівень перехоплення цілей на 90-95%. Це означає те, що якщо ворог запустив, наприклад, умовно, 300 "шахедів", з них найкраща протиповітряна оборона все одно пропустить в районі 30-15. І для розуміння 30 "шахедів" - це вага бойових частин від кожного по 50 кілограмів і до 90, тобто, умовно кажучи, 30 "шахедів" це може бути до 3 тонн вибухових частин загальної маси. Ми маємо бути просто готові до того, що якщо ворог збільшує кількість засобів, і українська протиповітряна оборона працює на максимальних своїх можливостях, тому що жодна ППО у світі ніколи не демонструє 100%, це недосяжний показник просто в принципі. А мова йде у великих цифрах статистики 90-95 у найкращому випадку", - зазначив експерт. Також важливим моментом є те, що “шахеди” потрібно збивати найбільш ефективними і водночас дешевими засобами, адже це дуже витратно, наприклад, якщо ворог запускає понад 700 цілей, як у ніч на 9 липня. "Тобто якщо ми подивимось на статистику, наприклад, "Залізний купол" ізраїльський - 95%, насправді менше, там 90 вже, тому що пропускає часом. Тобто є отакі аспекти, ми повинні бути до них готові. Ну і, звісно, мова повинна йти про те, щоб збивати ті "шахеди" максимально ефективно дешевим засобом, тому що на них не напасешся нічого. Тому що тут така ситуація, що єдине, що проти них зараз економічно ефективно працює безпосередньо із того масового, що є, - це, звісно, мобільні вогневі групи, це зенітна артилерія, кулеметне озброєння. І будемо сподіватися на те, що і зенітні дрони, які Україна може виробляти також у високих тиражах. Тобто якраз чому ми вочевидь зробили ставку на те, щоб використовувати зенітні дрони - тому що Україна може виробляти декілька сотень таких  зенітних дронів на добу", - додав він.Скільки ракет до Patriot виробляють США Також Олег Катков розповів про спроможності Сполучених Штатів Америки до виготовлення ракет для комплексів Patriot. Лише ці комплекси спроможні збивати російські ракети "Кинджал". "Для SAMP/T, яких дві батареї в Україні, за офіційною інформацією, для них можливість збиття "Кинджалів" настане лише після того, як їх модернізують до рівня SAMP/T NG, що станеться не раніше 2026 року. Принаймні зараз Італія та Франція розробляють якраз SAMP/T NG, який зможе збивати "Кинджали". У Patriot з "Кинджалами" проблем нема з самого початку. Відносно кількості, штатна витрата ракет МSЕ на балістичну ціль - рахуємо, що "Кинджал" балістична ракета, - дві. Таким чином необхідно вистрілити 14 ракет МSЕ (щоб збити 7 "кинджалів", - ред.), а загалом США за планом Lockheed Martin, який був публічно оголошений керівництвом цього оборонного гіганта, США виготовляють 50 ракет МSЕ на місяць", - розповів він. Військовий експерт вважає, що зокрема це стало причиною, з якої Сполучені Штати призупинили постачання військової допомоги Україні. "Тобто щоденна витрата, якщо тобі кожен день треба збивати 14 цілей, - вистачить місячного виробництва менше ніж на тиждень. І це саме тому така ситуація відносно того, що у США там почали призупиняти допомогу. Тому що буквально 24 червня в них була ситуація, коли вони мали самі вистрілити доволі велику кількість ракет до Patriot - була атака по авіабазі у Катарі. І вони відстріляли до 56 ракет МSЕ. Тобто більше навіть, ніж місячне виробництво, цілком можливо. Там не сказали точно, скільки саме, але за підрахунками до 56. І це, вочевидь, якраз стало причиною, однією з причин як мінімум того, що Україна стикнулася з призупинкою і передачею озброєння, в тому числі і ракет МSЕ до Patriot. Ну, це  такі реалії, у мене немає кращих новин, ніж те, що Lockheed Martin у цьому році має план виробити 600 ракет МSЕ, у наступному план 650, можливо, 700. Для розуміння - це не про те, що він нічого не робить. У 2023 році було 450 ракет на рік", - розповів Олег Катков. У ніч проти середи, 9 липня, російська армія атакувала Україну рекордною кількістю дронів і запускала ракети. Оборонцям неба вдалося знищити 718 ворожих повітряних цілей.

У річницю трагічного ракетного удару по Національній дитячій спеціалізованій лікарні "Охматдит" у Києві, Головне управління розвідки Міноборони України зробило важливу заяву. Розвідка оприлюднила дані одного з російських військових. За інформацією ГУР, він був безпосередньо причетний до організації цієї атаки. Йдеться про майора Збройних сил РФ Дєніса Шейнова, начальника спеціальної інженерної служби 121-го важкого бомбардувального авіаційного полку 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії. Саме цей підрозділ, за інформацією ГУР, виконав терористичну атаку по лікарні, де на момент удару перебували 627 дітей. Шейнов відповідав за технічну підготовку крилатих ракет повітряного базування типу Х-101 до використання стратегічною авіацією. Ці ракети ймовірно були застосовані під час удару. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Завдяки пожертвам: "Охматдит" почали відновлювати після удару РФ За даними розвідки, Шейнов народився 30 січня 1978 року в місті Саратов. Має паспорт РФ серії 6302 №906672, виданий 15 березня 2002 року. Освіту здобув у Саратовському вищому військовому інженерному командному училищі ракетних військ. У 2018 році брав участь у бойових діях у Сирії. Серед нагород, отриманих Шейновим: медаль "За воинскую доблесть" ІІ ступеня (2000), "За отличие в военной службе" І ступеня (2015) та медаль учасника військової операції в Сирії (2019). Майор Шейнов одружений на Єлені Шабаловій (нар. 30.04.1976), має двох дітей. Сім'я проживає за адресою: м. Саратов, вул. Батавіна, буд. 12, кв. 266. У ГУР наголосили: "За кожен воєнний злочин проти українського народу буде справедлива відплата". 8 липня росіяни вдарили по дитячій лікарні "Охматдит" крилатою ракетою Х-101. Від російського удару загинула працівниця лікарні - дитячий нефролог Світлана Лук'янчук. 10 липня стало відомо про 16 постраждалих та смерть маленького хлопчика, якого госпіталізували після російського удару по "Охматдиту". У день російського удару по лікарні 8 липня фандрейзингова платформа UNITED24 та Monobank запустили збір благодійних коштів на відбудову Охматдиту. Оголошену суму - 100 млн грн - вдалося зібрати менше ніж за три години.

Плюс нечувана щедрість для підкупу агентів та  інформаторів.  І зауважте, ізраїльські оперативники ці гроші не розікрали на шляху до пункту призначення. В результаті у перші ж дні атаки Ізраїля по Ірану було вбито усе військове керівництво – як армійське, так і КВІРівське. Фізично знищені були усі ключові фігури іранської ядерної програми. Усі керівники усіх розвідок. Усе керівництво військово-повітряних сил.Начальника Генштабу Ірану також вбили у перший же день. На заміну одразу призначили нового – але і нового ліквідували вже за три дні. Це перший та поки єдиний у світовій історії прецедент: ліквідація керівника Генштабу під час війни. А потім ще одного. А ще найкоротша в історії кар’єра начальника Генштабу.Всього ж за 12 днів війни було вбито 30 генералів. І це ще один світовий рекорд.Тобто завдяки корупції ізраїльською агентурою була просякнута кожна серветка, кожен гаджет і кожен ґудзик на кожному піджаку в Ірані. Що з корупцією у сучасній Україні – усім нам відомо. Особливо у найвищих ешелонах влади. Вже добираються до віцепрем'єр-міністрів. Федоров, спиш? Складається враження, що НАБУ не арештовують Прем’єр-міністра та Президента лише тому, щоб не паралізувати управління країною під час війни.Читайте також: Іран-Ізраїль: підсумки дивної війниАрмія та технологіїГроші на армію Ірану розкрадалися роками й нещадно. А коли армія таки знадобилася – виявилося, що по суті її нема, лише її пуста оболонка. Крихітний Ізраїль за кілька днів виніс іранську армію "в одні ворота", як то кажуть. Американські GBU-57 з Томагавками лише добили іранську ядерну програму.Як з 2019 року руйнувалася українська армія – ми теж усі пам’ятаємо. Пам’ятаємо ж? "Армія дронів", потім "Стіна дронів", "Мобілізація 500 тисяч – не бачу підстав", "3 тисячі українських ракет" - де все це?Абсолютна перевага Ізраїлю у небі, за півтори тисячі кілометрів від кордону країни – це вражає. У перший день була винищена уся іранська ППО й усі військово-повітряні сили. У небі над ісламською республікою вільно літали не тільки винищувачі, але і товсті повільні транспортники. Звісно, всілякі дрони. Усе це негайно знищувало будь-які залишки спротиву на землі.Нагадаю, в Україні з 2019 року почалося згортання усіх технологічних розробок для Збройних Сил. Замість цього проводилося розмінування, відвід військ, побудова доріг та інше "велике крадівництво". Та навіть на поточних екстрених розробках крадуть так, "наче завтра не настане".Одночасно трирівнева система ППО Ізраїлю – "Залізний купол", Arrow-3, TAAD – дозволила дуже добре витримати супермасовані атаки Ірану по густонаселених районах великих міст Ізраїлю. Понад 400 балістичних ракет було випущено Іраном, з них долетіло кілька, які вбили 28 цивільних осіб, жодної військової цілі не уражено. Тобто захист спрацював на відмінно.Україна у 2019 році, вже після 5 років війни проти Росії – не була підготовлена до відбиття масованих повітряних атак — навіть точно знаючи про сили та засоби противника. А ще менше була не готова у 2022-му.Читайте також: Путін не Трамп, а Україна не Іран. Чому не можна виправдовувати дії Росії діями США в ІраніЗамість того найвищі посадовці країни запевняли громадян, що іноземні ЗМІ та розвідки союзників "залякують інвесторів", що вони "хуже скабєєвой" і загалом рекомендували готуватися до травневих шашликів.КомунікаціїІзраїльська комунікація – це взагалі щось фантастичне для сучасної України. Мільйони переглядів речника ЦАХАЛ в Інстаграмі – причому на фарсі, рідною мовою іранців.  Завчасні попередження мешканців Тегерану з рекомендацією завчасно залишити місто. "Стук по даху" – це взагалі давня вигадка ізраїльтян. Служба тилу – беззаперечний авторитет в Ізраїлі, усі виконують її вказівки. Мабуть, тому, що у війську служать усі, і діти міністрів – також. Оце і є "єдність суспільства". А не те, що у вашому "єдиному марафоні"Ну і головне: виявляється, вибити зуби кривавому режиму людожерів дуже кльово виходить саме силою. Не дипломатією, не санкціями, не глибоким занепокоєнням – лише давши покидькам у всього розмаху по пиці, по с*аці, по яйцях і добивши боковим у щелепу. Так щоб криваві бризки, щоб мізки на стіні. Отаке вони розуміють. Отак вони одразу поводяться чемно та погоджуються з розумними пропозиціями.Усі довгі роки поки США та усі інші боялися "великого та страшного Ірану", який був "віссю зла" для Близького Сходу та всього Світу з їхніми балістичними ракетами – насправді боялися розмальованого опудала. Яке дуже лячно розмахувало своїм лахміттям та торохтіло консервними банками. Навіть кіно та серіали знімали про катастрофічну близькість війни США з Іраном. А виявилося, що боятися не було особливо чого.Ізраїль переміг не тільки через багаторічну багатомільярдну підтримку США – а також тому, що має суспільну алергію на корупцію. І є демократією.На відміну від Зла.А зі Злом неможливо — та і немає сенсу — домовлятися.Тільки знищувати.ДжерелоПро автора. Костянтин Корсун, експерт з кібербезпекиРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів. 

Політичний оглядач, екс-посол Ізраїлю в Росії Аркадій Міл-Ман веде діалог з Іланом Берманом, американским експертом, віце-президентом Американскої ради з міжнародної політики: про стратегічні мотиви Трампа в контексті американського удару по ядерних об'єктах Ірану, про те, чому Трамп пішов на ескалацію, незважаючи на протидію з боку руху MAGA. І нарешті про те, що найбільше хвилює нас – чи Дональд Трамп змінить свої підходи до війни в Україні. Еспресо з люб’язної згоди Аркадія Міл-Мана та в рамках партнерства Youtube-каналів "Еспресо" та "Міл-Ман" подає виклад цієї розмови. Підписуйтесь на обидва канали, діліться думками.Чотири проблеми з Іраном з точки зору ТрампаА.М. Зі мною сьогодні Ілан Бермен, віце-президент американської ради із зовнішньої політики. Ви очікували, що президент Трамп ухвалить рішення підтримати Ізраїль по знищенню іранської ядерної військової програми?І. Берман. Відверто кажучи, не очікував. Президент Буш, президент Обама, президент Трамп і президент Байден, усі підходили до проблеми Ірану як ядерної держави або як потенційної ядерної держави, і я цього не очікував. Дуже швидко це перейшло не тільки до того, що ми підтримуємо Ізраїль, а що ми повинні діяти.А.М. Ідеолог руху МАGA Стівен Беннон дав інтерв'ю Такеру Карлсону, теж прихильнику МАGA, і обидва говорили про те, що це не війна Америки, це війна Ізраїлю...І.Б. Я думаю, що президент абсолютно правильно сказав, що це він найголовніший голос для МАGA. Є Стів Беннон, є Такер Карлсон, є інші. Звичайно, у них гучні голоси, але він відверто сказав: “Я вирішую, що таке МАGA”. І поки що це абсолютно правильно. Він посилався на опитування, які показували, що республіканці на 70-80% підтримують атаку на Іран, щоб знищити іранську ядерну державу. У нього нема проблем із тим, що він ухвалює рішення і має якось це продати. Трамп уже 15 років каже, що Іран не може отримати ядерну зброю. Це він говорив у 2012 році, тринадцятому, п'ятнадцятому, коли минулого разу він був президентом. Тож по-справжньому це не поворот. Але те, що він це зробив, мені здається, це ключовий момент. Різні президенти те саме говорили, але він єдиний, який щось по-справжньому зробив.А.М. Трамп з самого початку сказав: "Я peacemaker, я хочу досягти миру". Він говорив увесь час про мирні переговори. Більше того, були мирні переговори. Стів Віткофф зустрічався з іранським міністром закордонних справ, вони вели переговори. І незважаючи на те, що він хотів переговори і весь час говорив про переговори, він приєднався до Ізраїлю та вдарив по Ірану. Просто в якийсь момент він зрозумів, що вони тягнуть час, виходу немає, і треба бити по Ірану? Або це була така дезінформаційна компанія: він повністю відвернув увагу, дав якийсь час іранцям, побачив, що нічого не роблять, і прийняв рішення вдарити?президент США Дональд Трамп, фото: gettyimagesІ. Б. Це найважливіше питання. Коли Трамп у травні 2018 року вийшов зі Спільного всеосяжного плану дій (СВПД) або Joint Comprehensive Plan of Action (JCPOA), він говорив тоді, що там є три проблеми. По-перше, термін надто короткий – договір закінчується після 10 років його дії. По-друге, надто дорогий. І те, що договір є недостатньо широким: не покриває балістичні ракети. Але ми зараз дивимося на це та розуміємо, що була четверта проблема. Четверта проблема – те, що сталося до підписання договору. Обама та його дипломати вирішили, що Ірану дозволяється всередині країни проводити збагачення урану. І це найбільша проблема нинішніх договорів з Іраном до бомбардування.Але це проблема не тільки іранська, а й близькосхідна, тому що є інші країни, скажімо, Саудівська Аравія. Вони теж хочуть ядерної програми, дивляться на JCPOA, дивляться на цей договір і кажуть: “Чому з нами ви менш щедрі, ніж з іранцями? Чому не дозволяєте нам те, що дозволяєте Ірану?" Те, що Трамп зараз зробив, це важливо в контексті Ірану, але це важливо і в контексті нерозповсюдження ядерної зброї. Він показав не тільки Ірану, але показав іншим країнам, що ось цей золотий стандарт, стандарт де можна збагачувати уран, але всередині країни не можна тримати збагачений уран, діє. Це важливо для Саудівської Аравії, для Туреччини, для інших країн теж.Під час візиту президента Трампа до Саудівської Аравії, в принципі, ядерна тема не порушувалася. Хоча це дуже хвилює Саудівську Аравію. І загроза від Ірану, незважаючи на поновлення відносин між Саудівською Аравією та Іраном, з погляду Саудівської Аравії залишалася.Де сьогодні збагачений уран і чи впаде іранський режимА.М. На момент запису нашої програми ми точно не знаємо, де знаходиться кілька сотень кілограмів, які Іран вже збагатив. Ось тепер давайте подивимося вперед. Відновлено стандарт. Але ми ще не до кінця знаємо, наскільки далеко все це зайшло. Чи вижила ця програма на 20% від неї чи на 40%? Збитки серйозні, але ми не знаємо, чи зможуть вони все відновити. У цій ситуації, якщо ми робимо крок уперед, американська адміністрація дасть зелене світло, наприклад Саудівській Аравії і почне з ними розробляти якусь їхню ядерну мирну програму? Скажімо, атомні електростанції. Щось схоже до станції Бушер, яку будують росіяни в Ірані.переробка урану в Ірані, фото: gettyimagesІ.Б. Можливо. Ми, американці, обговорювали це із Саудівською Аравією за часів президента Байдена, його адміністрації. Але мені здається, що сьогодні один факт все змінює. Важливо не те, що ми допомагаємо чи не допомагаємо розробити мирну ядерну програму. Важливо те, що ми показуємо і показуватимемо, що відбувається, якщо ця програма стає не мирною. Попередній президент не демонстрував цього. Тому і в Ізраїлі, і у Вашингтоні дуже хвилювалися, що саме ця мирна програма в Саудівській Аравії, якщо почнеться, дуже швидко стане програмою ядерної зброї, тому що в цій країні теж дивляться на Іран, на те, що Іран робить. І їм потрібно захистити себе.А.М. Добре, давайте продовжимо іранську тему. Багато хто сьогодні почав говорити, що іранський режим слабшає, ось він впаде, і Хомейні незрозуміло куди зникне. У мене ж складається враження з моїх розмов з експертами з Ірану, що режим, можливо, і слабшає, і справді йому завдано шкоди, але не те, щоб він завтра завтра впав. Ми вже мали приклад з Іраком: ми не розуміємо до кінця, що там відбувається. Сирія - теж ще той, скажімо так, нарив на Близькому Сході, все, що пов'язане з новою владою і з опозиційними групами, і з перестрілками, і турецьким впливом. В Ірані теж може бути такий хаос? Адже це 90 мільйонів людей. Їх складно приструнити.І.Б. Абсолютно правильно. І через це я продовжую думати, що стратегія президента Трампа - це не зміна режиму, він не хоче цього. Він почав про це говорити, тому що він намагається вселити страх до аятол. Мені здається, він не має апетиту взагалі це робити. Саме через можливий хаос, через те, що Америка повинна буде перейти до масштабної військової операції, до того,  що називається boots on the ground. Як ми це зробили в Іраку. Але він не має на це апетиту взагалі.Те, чого він намагається досягти, це швидко укласти договір, який по-справжньому змусить іранців розбити свою ядерну програму, щоб ось ці 40% або 20% перетворились на  10% або 5%, щоб було набагато легше й Ізраїлю, і Америці стежити за тим, що вони роблять.Тепер тут дуже відповідальний момент. Якщо я Аятолла Хаменаї, мені 86 років, я хворий, всіх моїх радників ізраїльтяни вбили, і я не бачу, хто після мене прийде. Якщо за цих обставин я вдарю по Америці, вдамся до терору, скажімо, у Сполучених Штатах, це гарантує, що Америка піде на переворот мого режиму.Але якщо я нічого не робитиму, вони не прагнутимуть цього. Зараз у них у іранців, у режиму дуже мало опцій, і ніяких хороших опцій немає.Як російське ГРУ допомогло Ірану бити по ІзраїлюА.М. Аракчі зустрічався із Путіним. Ми не знаємо, що було за зачиненими дверима. Ми вважаємо, що він просив якусь допомогу. Важливий момент – це те, що на зустрічі був голова ГРУ, головного розвідуправління російської армії. Він був на цій зустрічі, Лавров, міністр закордонних справ, та Ушаков, помічник Путіна із закордонних справ.Присутність цієї людини за зачиненими дверима на такому рівні відразу говорить про те, чи постійно йдуть контакти, постійно передається інформація від російської військової розвідки іранській.І те, що вони бомблять Ізраїль, я не сумніваюся, що це справа рук російського ГРУ, тому що, наприклад, було завдано серйозної шкоди стратегічному об'єкту, який пов'язаний з енергетикою, і зараз у нас проблеми з електроенергією в південній частині. Я не маю сумніву, що вони допомагають, і сама його присутність, для мене, це дуже сильний сигнал.Що ми можемо очікувати від Путіна, від Росії, крім того, що вони, скажемо так, засуджують дії Ізраїлю, Америки? Що очікувати від Росії з погляду допомоги Ірану, крім цих символічних речей і передачі розвідданих?зустріч Путіна з Арагчі, 23 червня 2025 р, фото: gettyimagesІ.Б. Є дипломатичні, контакти розвідки, є передача розвідданих. Але, щоб Росія дала війська, цього не буде. Путін не посилає С-300, перепрошую, йому самому потрібні ці С-300. Для мене найцікавіше, що Іран робитиме на тлі України, бо за останній рік Іран дуже допомагав Росії, з дронами та з обороною для російських військ. І прикметно, що не лише Росія не допомагає Ірану, Китай теж не дуже допомагає. А.М. Ось ця армада, яка пролетіла до Ірану 37 годин тому зі Сполучених Штатів Америки. Це зайвий доказ, що Америка це, як і раніше, той хороший поліцейський, який наводить лад у світі? Після цієї операції я почуваю себе якось комфортніше… Він сказав: "Я дав вам 60 днів". Іранці не захотіли 60 днів? Ось вам на шістдесят перший день ви отримали від Ізраїлю, отримали від мене таку дуже серйозну добавку. Далі, ви сідаєте за стіл переговорів чи ні? Скажіть, теоретично це можливо з Путіним теж чи ні?І.Б. Я думаю, потенційно так. Є англійською фраза escalate to deescalate. Ескалювати, щоб робити деескалацію. Деескалацію. Я думаю, саме це стратегія Трампа. Він не хоче війну на Близькому Сході, він не хоче масштабнішу війну у Європі. Але він хоче показати, що якщо Америка каже: "Ось у вас є 60 днів", то на шістдесят перший день будуть наслідки.Я сподіваюся, що з Іраном все скінчиться незабаром, він розгорнеться і зможе те ж саме сказати Путіну: "Добре, я намагався дуже мило з тобою розмовляти і укласти якийсь договір, укласти cease-fire, а ви вирішили цього не робити. Ви бачили те, що я робив з іранцями?" І щодо України це також може статись.Чи буде Трамп таким же жорстким з Росією, як з ІраномА.М. Чи буде він таким жорстким? З Іраном все зрозуміло, тут величезна американська міць, але Росія – це також ядерна держава. Путін – це зовсім інша історія. І якщо Путін таки проявить впертість, не захоче нічого робити? Він говорив: "Так, ми підтримуємо ініціативу президента Трампа, але є нюанси". І почав тягти час. Фактично з 20 січня, початку президентства другого терміну Трампа,  тягне час.Ви думаєте, це натяк на те, що, в принципі, адміністрація починає ставати на жорсткіші позиції?І.Б. Ви абсолютно праві. Росія – це не Іран. Росія – ядерна держава. Медведєв та інші говорять екстремістські речі. Ці інші говорять ще більш екстремістські речі, щоб показати, що Путін якраз досить поміркований. Це все стратегія, я це все розумію, але думаю, що Білий дім це теж розуміє.Якщо Путін тягне час, як іранці, чи Америка битиме по Росії? Не думаю, що вона це буде робити. Але, на мою думку, Путін розуміє дуже добре, що вперше, коли президент Трамп був президентом, він дуже потужно допомагав Україні, давав Джавеліни та інші системи, важливі системи, які Обама не давав ніколи. І коли НАТО вирішило підняти defence spending до 5%, Америка може відновити постачання зброї України. Це досить важливий момент. Чим більше змінюється американська стратегія  на тлі Росії, на тлі України, тим гірше для Путіна.Трамп і Путін, фото: gettyimagesА.М. І мені здається, що те, що зараз відбувається в Ірані та з Іраном, це може бути початок іншого тонусу. У нас в Ізраїлі люди не до кінця розуміють, на мій погляд, те, що війна на Близькому Сході і війна в Україні, це, в принципі, судини, що з'єднуються. Тому що триває дуже серйозна боротьба за новий світовий порядок.Є ізоляційні настрої в Сполучених Штатах Америки, МАGA, наприклад, віце-президент Венс, він скоріше ізоляціоніст. У президента Трампа трохи інше. Він не зовсім ізоляціоніст. І доказ цього – рішення бомбити Іран.Тому що якби він був хотів повністю бути ізоляціоністом, він би далі продовжував вести переговори і говорив би: Ізраїль, ви почали війну, продовжуйте воювати, ми вам будемо постачати допомогу. Воюйте далі. Тут же було прийнято дуже жорстке рішення. "Ми Америка, ми велика держава, і ми не дозволимо нікому робити те, що фактично підриває мир, безпеку у всьому світі, є загрозою”. Я найбільше боюся такого сценарію: ні війни, ні миру з Іраном, ні війни, ні миру з Україною. І ось це триватиме роками. В Ізраїлі неможливо буде жити, в Україні неможливо буде жити.З одного боку ціна на нафту то підійматиметься, то опускатиметься, не буде стійкості на фінансових ринках. Зрештою, є лише одна людина у світі, яка може це все зупинити, це президент Трамп. Ви вірите, що зрештою Трамп усвідомлює цю історичну його місію, і зрештою змусить усіх припинити ці війни? І.Б. Я думаю, що Трамп вже зробив дуже важливий крок, щоб відновити ідею Америки як поліцейського, держави, яка гарантує безпеку миру. Але Трамп не хоче війни, не хоче цю довгу війну ні на Близькому Сході, ні в Європі. Мені здається, це і є його сигнал: якщо цей режим, нинішній режим Ірану не укладе угоди зі мною, буде інший режим, який піде на цей договір. Це сигнал, що він не готовий чекати. Мені здається, це якраз ключовий момент: він уже вирішив, що він робитиме.А.М. А з Путіним? Теж зміна режиму?І.Б. Тут складно. Хоча мені здається, нові висновки хоч трохи змінять американську політику щодо Росії.

Росія атакувала Україну дронами і ракетами, передусім Київ - нібито як відповідь на знищення частини її стратегічної авіації. Москва розпочала літній нступ. Путін хоче прориву на фронті, і захопити решту Донбасу. Україні у війні бракує людей і стабільних західних військових поставок. Слабка сторона Росії брак бронетехніки та накопичення проблем в економіці. Якщо Київ за допомоги Європи витримає російський наступ, Москва може піти на справжні переговори. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ. "Росія обстрілює Київ після обіцянки помсти", The Guardian, Велика Британія Росія влаштувала смертельний обстріл Києва після обіцянки помститися за атаку України на бомбардувальники. Четверо загиблих і 20 поранених від ракетних обстрілів та атак дронів 6 червня на столицю України. Українські ВПС заявили, що місто атакували дронами та крилатими ракетами "Калібр". Голова Київської військової адміністрації Тимур Ткаченко заявив, що дрони вразили багатоповерхівки та спричинили пожежі. Минулого тижня українці знищили на землі російські стратегічні бомбардувальники за допомогою дронів, захованих у дерев'яні будиночки, під час однієї з найзухваліших атак на Росію. Президент Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним заявив у середу, що Кремль планує відповідь на цю атаку. У четвер Трамп заявив, що, може, краще дозволити Україні та Росії "поборотися деякий час" перш, ніж негайно прагнути миру. Трамп заявив, що сказав Путіну, що дві країни схожі на "двох малих дітей, які сваряться, як божевільні", коли вони розмовляли по телефону в середу. "Путін планує завдати нищівного удару Україні літнім наступом", The Telegraph, Велика Британія Президент Володимир Зеленський каже, що Росія не шукає миру, а готується до ескалації. "Є докази, що росіяни готують нові наступальні операції", заявив він минулого тижня. Деякі аналітики вважають, що наступ вже почався. Влітку у війні в Україні бойові дії зазвичай загострюються, каже науковий співробітник з питань сухопутних воєн лондонського Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) Бен Баррі. Протягом минулого понад року росіяни поступово захопили українську територію, майже 4000 кв км, що еквівалентно 0,7% від площі України. Але ціна в життях була величезною. За українськими оцінками, Росія втратила 434 тис. солдат. Майже 109 солдат за 1 кв км. Але зараз імпульс може змінитися. Минулого місяця росіяни просувалися найшвидшими темпами від листопада 2024-го, захоплюючи в середньому 140 кв км на день у травні - вдвічі більше, ніж у квітні, за даними DeepState. Російські командири сподіваються на прорив. Особливо на Донбасі Російські командири сподіваються на прорив. Особливо на Донбасі. Росіяни контролюють 99% Луганська та 77% Донецької області. Захоплення решти міст Донецької області буде головною метою наступу. Але мало хто вірить, що Росія зможе захопити весь регіон. Час наступу не випадковий. Літнє листя забезпечує кращі укриття для військ, що наступають. Росія провела зиму, нарощуючи людські ресурси, усуваючи технічні недоліки, вдосконалюючи тактику, покращуючи бойовий зв'язок та летальність і маневреність своїх дронів. Тепер вона готова випробувати все це. Прорив малоймовірний, хоча Путін впевнений, що зможе досягти значного прогресу на багатьох фронтах. Бої загострилися у Сумській області. Після того, як у березні ЗСУ витіснили з Курської області, вони тепер стикаються з тиском у сусідній Сумській, де Путін хоче створити буферну зону, щоб запобігти майбутнім вторгненням на територію Росії. За даними української розвідки, 125 тис. російських військ зосереджені вздовж кордонів Сумської і Харківської областей. За останні десять днів, росіяни захопили там чотири села. Малоймовірно, що Суми чи Харків - головні цілі Путіна Малоймовірно, що Суми чи Харків - головні цілі Путіна. Росії бракує сил на цих фронтах для проведення серйозних наступів на великі міста. Ці операції можуть бути спрямовані на те, щоб відтягнути сили ЗСУ від головної мети Донецької області. Вивівши війська з Курської області, українське командування хотіло посилити перевантажені частини в Донецькій. Необхідність оборони Сум завадила цьому. Відтак російські війська прорвали оборону між Покровськом і Торецьком, посилюючи тиск на Костянтинівку - життєво важливий логістичний вузол на перехресті автомобільних та залізничних доріг. Вона є частиною українського "поясу фортець" у Донецькій області. Її втрата ускладнить оборону, постачання та потенційно поставить Краматорськ, найбільше неокуповане місто області, в зону дії російської артилерії. Відтак Костянтинівка - головна початкова ціль літнього наступу Росії. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Убивство російського майора і нова тактика України на фронті: про що пишуть світові ЗМІ Росія зараз має перевагу на полі бою, що дозволяє її командирам вибирати ключові пункти для просування. Ця перевага зумовлена перевагою у людях та нещодавніми технологічними досягненнями в наступальній та оборонній зброї. Після 2022-го Росія почала імпорт з Ірану дронів Shahed, а пізніше уклала угоду на $1,36 млрд на виробництво власної версії цього БПЛА. Росія збільшила їх виробництво з 300 на місяць минулого року до 100 на день цього року, і цю цифру, за словами Зеленського, Москва прагне потроїти. Окрім нарощування виробництва, Росія модернізувала двигун цих дронів, що дозволило політ на більших висотах, ускладнило перехоплення і дозволило нести більше корисного навантаження. З кінця травня Москва не раз била дронами і ракетами по українських містах, зокрема Києву, щоб подолати ППО. Загинули десятки мирних жителів. Масові удари можуть стати частішими, бо Росія прагне підірвати моральний дух українців З огляду на ці покращення, такі масові удари можуть стати частішими, бо Росія прагне підірвати моральний дух українців. Аналітики попереджають, що атаки понад сотні дронів можуть бути неминучими. Зі зменшенням кількості діючих бомбардувальників дальньої дії від операції "Павутинка", атаки крилатими ракетами можуть зменшитися, що збільшить шанси для українських перехоплювачів ловити їх. "Поширене використання FPV-дронів на оптоволокні дозволяє росіянам на фронті ефективніше атакувати та знищувати укріплені позиції на передовій. Вони покращили координацію між FPV-ударами і наземними штурмами. Це одна з головних причин, чому Росія показує зараз кращі результати", - каже польський військовий аналітик Конрад Музика. Українські підрозділи кажуть, що дрони на оптоволокні завдовжки до 40 км, не випромінюють жодного сигналу. Лише зрідка українцям вдавалося їх нейтралізувати, фізично перерізавши кабелі. "Вони змінюють правила гри. Усі намагаються знайти контрзаходи. У нас їх немає, як і в росіян", - сказав один солдат. Іншою перевагою Росії є здатність залучати нових солдатів значно швидше, ніж в України. Цей успіх зводиться до грошей. Зокрема, добровольцям пропонують бонуси за вступ до $22 тис. та потенційний річний заробіток у $65 тис., що значно вище за середню зарплату росіян. "Росія витратила купу грошей на вербування. Вони збільшили зарплату найманців, масово вербують людей з бідних районів і етнічні меншини", - каже Баррі. Чисельність російських військ в Україні зросла з 500 до 620 тис Стратегія окупилася. Чисельність російських військ в Україні зросла з 500 до 620 тис. за рік, попри те, що у 2024-му росіяни втратили понад 400 тис. солдат, каже Микола Бєлєсков з київського Національного інституту стратегічних досліджень. Україна стикається з серйозними викликами цього літа. Опір тиску Заходу щодо мобілізації чоловіків до 25 років стає все важчим. Водночас цей крок був би вкрай непопулярним для Зеленського. Натомість Київ розпочав кампанію "18-24", пропонуючи молоді до 25 років $24 тис. за контракт. Але набір юнаків таким чином залишається значно нижчим за планові показники. Також є занепокоєння щодо майбутніх поставок західної зброї. Трамп навряд чи відновить значну підтримку, навіть якщо його терпець до Путіна увірветься. Малоймовірне повторення щедрості Джо Байдена, коли США надали Києву майже $70 млрд лише військової допомоги. Дві життєво важливі форми допомоги США зараз під сумнівом: системи ППО та обмін розвідданими. Європа не може зрівнятися зі США в цих сферах. Попри це, в Києві вважають, що збитки можуть бути обмежені, якщо Трамп дозволить Європі купувати зброю США та реекспортувати її в Україну. Європа починає заповнювати прогалину, принаймні в масштабах, якщо не в досконалості зброї. Німеччина, яка вже поставила ППО Patriot, допомагає Києву поповнювати запаси ракет-перехоплювачів, що вичерпуються. Ріст європейських інвестицій в оборонний сектор України може виявитися ще важливішим. Київ сам закриває до 40% своїх потреб в ударних силах. Ця цифра може значно зрости за умови додаткової підтримки. Найбільше надбання України - її так звана "стіна дронів" Найбільше надбання України - її так звана "стіна дронів". Це величезний парк FPV-дронів, який дозволив підрозділам бити по російських військах на відстані в понад 15 км за лінією фронту. Дрони порушили логістику Росії, притупили її артилерійську перевагу та уповільнили просування військ, створюючи оборонні коридори вздовж більшої частини фронту. Хоча Москва швидко впроваджує інновації у відповідь, Україна планує цього року більш ніж удвічі наростити виробництво - до 5 млн FPV-дронів, що допоможе їй зберегти перевагу. "Якби не дрони, українці опинилися б у дуже скрутній ситуації. Збільшуючи виробництво, Україна намагається пом'якшити проблеми, спричинені нестачею людей, і вони роблять це з хорошим результатом", - каже Музика. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Україні вдається протистояти "потрійній удавці" від РФ: світові ЗМІ написали Але деякі українські солдати хвилюються, що їхня перевага за допомогою дронів зменшується. "Нашу перевагу в дронах, яку мали з 2023-го, перевершили росіяни. Ми першими почали використовувати дрони як зброю, але не змогли масштабувати виробництво достатньо швидко, щоб це мало значний стратегічний ефект. Росія та Україна зараз мають якісний паритет, а росіяни мають кількісну перевагу", каже офіцер 3-ї штурмової бригади. Навіть зі "стіною дронів", Україна залишається переважно в обороні. Контрнаступ малоймовірний, що змушує Київ вести кампанію на виснаження російських сил та уповільнити їхнє просування. Якщо Україна зможе пережити літо, і за умови, що не буде дипломатичних проривів, Росія зіткнеться з двома довгостроковими обмеженнями щодо змоги підтримувати війну на такому рівні інтенсивності. Росія відчуває брак бронетехніки, і близька до виснаження танкових резервів часів СРСР Росія відчуває брак бронетехніки, і близька до виснаження танкових резервів часів СРСР. За даними консалтингової компанії Rochan Consulting, Москва збудувала близько 300 танків у 2024-му та відремонтувала 1300 старих. За даними IISS, вона втратила 1400 танків минулого року. Такі темпи втрат є неприйнятними. Хоча Росія може мати на складі до 3500 танків, багато з них в такому стані, що не підлягають ремонту. Танки самі по собі не застаріли. Вони більше не можуть діяти ізольовано на полі бою, де домінують дрони, але залишаються критично важливими для війни, за умови, що оснащені належним радіоелектронним захистом. Однак їх дефіцит може суттєво перешкодити росіянам. Ще більша загроза для зусиль Путіна може критися в економіці. Витрати на оборону становлять 40% держвитрат. Використання коштів Фонду національного добробуту країни поки що допомогло стимулювати ріст. Але перехід до воєнної економіки разом з санкціями спотворює економічний баланс. Дефіцит людей призвів до зростання зарплат на 18% минулого року. Інфляція кусається. "Ця модель росту не є сталою в середньостроковій перспективі", писав у звіті Світовий банк у квітні. Аналітики очікують, що ліквідна частина Фонду національного добробуту вичерпається протягом кількох місяців. Російська економіка ще не на межі колапсу. Але росіяни вже відчувають тиск. Жорсткіші санкції, якщо їх схвалить Трамп, і посилення ударів українських дронів і ракет по російській енергетичній інфраструктурі можуть посилити тиск. Наразі Росія має перевагу на полі бою. Але її військова машина виснажується економічно, промислово, демографічно. Якщо Україна витримає наступні місяці, тиск може змусити Росію сісти за стіл переговорів не з позиції сили, а на умовах, більш прийнятних для Києва.

У Росії вбили російського майора, який командував бомбардуванням Маріуполя. Це може бути відплата Києва за масові вбивства цивільних російським офіцером. РФ намагається наступати на фронті, тероризуючи цивільне населення ударами ракет і дронів, проте її успіхи невеликі та дорогою ціною. Водночас Україна створює "стіну дронів" по фронту, не даючи росіянам просуватись. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ минулого тижня. "Російського командира, який керував бомбардуванням Маріуполя, вбив "терорист-смертник", The Telegraph, Велика Британія Російський командир, який очолював бомбардування Маріуполя, загинув в результаті вибуху смертника. 34-річного Заура Гурцієва, колишнього майора, підірвали у російському Ставрополі. Гурцієв отримав кілька медалей і відзнак за командування бомбардуванням Маріуполя Росією під час жорстокої облоги міста в перші місяці вторгнення, в результаті чого загинуло до 8000 мирних жителів. Російська влада не повідомила, що стало причиною вибуху, але місцеві пишуть, що цей теракт здійснив смертник, можливо, використовуючи гранати чи тротилові шашки. 29-річний чоловік, який підійшов до Гурцієва перед вибухом, загинув разом з ним. На записі вибуху з камер відеоспостереження, видно чоловіка, який розмовляє по телефону та чекає на Гурцієва. Коли вони зблизилися, пролунав вибух, який миттєво забрав їх життя. Слідчий комітет Росії заявив, що тіла двох чоловіків з численними травмами виявили біля багатоповерхівки. Російська влада не повідомила, що стало причиною вибуху Протягом трьох років війни вбили ряд високих російських військових, часто за участю української військової розвідки та саморобних бомб. Відповіді з Києва, який зазвичай не коментує таємні операції в Росії, наразі немає. Гурцієв був заступником мера Ставрополя. В Україні він також командував військами у жорстокій битві за Авдіївку, яку Росія захопила дорогою ціною на початку 2024-го. Київ у деяких випадках брав відповідальність чи насолоджувався вбивствами на російській землі, називаючи їх "законними цілями", часто через роль цих осіб у вбивствах українських мирних жителів. Російські Telegram-канали з посиланнями на служби безпеки припустили, що вибух могли здійснити гранатою чи саморобним вибуховим пристроєм, захованим у сумці. Дехто стверджує, що вбивцю найняли невідомі для збору інформації про Гурцієва і дали обладнання, яке приховувало вибухівку. Напад стався на тлі заяв Москви, що Київ ще не відповів на її пропозицію провести другий раунд прямих переговорів у Стамбулі 2 червня, де вона хоче представити "меморандум", у якому викладено її умови для довгострокового мирного врегулювання. Київ заявив, що зустріч не дасть результатів Київ заявив, що зустріч не дасть результатів, якщо Україна заздалегідь не отримає копію пропозицій цю вимогу Росія відхилила, назвавши "неконструктивною". У відповідь МЗС України заявило, що "меморандум", ймовірно, сповнений "нереалістичних ультиматумів", звинувативши Москву в "страху" розкрити інформацію про те, що вона гальмує мирний процес. Кремль відмовляється погоджуватися на запропоноване США 30-денне безумовне припинення вогню та не виявляє жодних ознак скорочення своїх максималістських вимог. "Україна намагається створити "стіну дронів", готуючись до літнього наступу Росії", CNN, США Росія цього місяця різко посилила атаки ракетами і дронами по Україні, намагаючись підірвати моральний дух українців, але вона також посилює наземні атаки в багатьох районах вздовж лінії фронту. Деякі з атак були успішними. Українські підрозділи в Донецькій області та на півночі відступили з деяких позицій, деякі села були втрачені. Але посилене використання Україною дронів, розгорнутих кількома шарами на полі бою, допомогло Києву завдати важких втрат росіянам з мінімальними втратами для власних військ. Ці втрати можуть стати ще більш критичними в найближчі місяці. Українці намагаються розширити власну індустрію дронів, щоб створити оборонні коридори вздовж ключових ділянок фронту, які називають "стіною дронів". Тим часом, ігноруючи зусилля президента США Дональда Трампа щодо припинення вогню, Кремль застосовує двосторонню стратегію, спрямовану на те, щоб змусити Україну визнати поразку - знищує міста з неба та оборонні лінії на землі. Росія різко розширила виробництво дронів та ракет за останній рік, що дозволило здійснювати масовані атаки з використанням кількох сотень снарядів одночасно. Російська стратегія спрямована на перевантаження ППО України десятками дешевих дронів, щоб одночасні ракетні удари могли бути успішними. Росія різко розширила виробництво дронів та ракет На місцях російські війська одночасно випробовують українські оборонні позиції вздовж багатьох ділянок фронту, просуваючись невеликими групами в покинуті села та через відкриту сільську місцевість. Росіяни не прориваються крізь українську оборону, а розгризають її, використовуючи автомобілі, мотоцикли та розрізнені піхотні взводи. За даними Інституту вивчення війни (ISW), російські війська просувалися в середньому на 14 кв км на день з початку року. Ці темпи означають, що їм знадобиться ще майже чотири роки, щоб завершити окупацію чотирьох незаконно анексованих областей. Це заявлені цілі Кремля, але Росія також намагається вселити союзникам Києва відчуття своєї переваги над українськими силами. Значна частина бойових дій відбувається в Донецькій області, де росіяни все ще налаштовані захопити її всю, якщо не отримають в результаті мирних переговорів, що є неприйнятним для президента Володимира Зеленського. ISW оцінює, що російські війська не здатні активізувати наступальні операції водночас на кількох напрямках. "Основні зусилля Росії влітку знову будуть спрямовані проти ключових міст Костянтинівка і Покровськ", - каже старший науковий співробітник Королівського об'єднаного інституту військових сил (RUSI) у Лондоні Джек Вотлінг. Росіяни просунулися на кілька кілометрів углиб Сумської області За сотні кілометрів на північ росіяни просунулися на кілька кілометрів углиб Сумської області. Зеленський заявив, що росіяни "накопичують війська на Сумському напрямку, понад 50 000, ми це розуміємо". Що вони хотіли б "побудувати буферну зону, як вони її називають, на 10 км вглиб України", але не мають для цього можливості. Росія підтримує свої операції ударами ракет і КАБів. Захоплення Сум не під силу росіянам місцевість тут вкрита густим лісом. Але своїми атаками російські війська можуть перешкодити ЗСУ перекинути сили до Донецької області. Далі на схід також є загострення бойових дій навколо Вовчанська в Харківській області. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Україні вдається протистояти "потрійній удавці" від РФ: світові ЗМІ написали За словами аналітиків, уздовж 1000-кілометрової лінії фронту ЗСУ мають вирішити, які райони під найбільшою загрозою, куди перекидати війська, попри те, що багато бригад серйозно недоукомплектовані. Баланс людських ресурсів все ще значно більший на користь Росії, попри значні втрати. Путін недавно заявив, що щомісяця наймає 60 000 добровольців. Спостерігачі вважають це перебільшенням, але виплати за контракти, які значно перевищують зарплати цивільних у Росії, роблять військову службу привабливою. Київ зіткнувся з "угрупованням ворога чисельністю до 640 000 осіб" Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив на початку місяця, що Київ зіткнувся з "угрупованням ворога чисельністю до 640 000 осіб", що перевищує чисельність на початку вторгнення. Зеленський заявив у січні, що в Україні воює 880 000 російських солдатів. За словами Вотлінга, набір російських військових "перевищив цілі Кремля за кожен місяць 2025 року". "Перетасувавши командирів і накопичивши резерви озброєння, Росія готова збільшити темпи та масштаби атак", - каже він. За оцінками Заходу, на кожен 1 кв км української землі, Москва втрачає 100 чоловіків. Розгортання дронів на передовій та в кампанії терору проти цивільних, яку веде Москва, будуть далі мати вирішальне значення. Недавній наступ росіян у Донецькій області, хоча й повільний, був можливий завдяки тактиці ізоляції поля бою - відрізання українських сил від постачання через удари дронів по транспортних засобах на відстань до 30 км від фронту. Українська оборона значною мірою залежить від шарів дронів. Українці розробляють концепцію, яку називають "стіною дронів", призначену для "безперервного оборонного коридору безпілотників вздовж найвразливіших ділянок фронту, щоб завдати значних втрат росіянам", каже Мік Раян, автор блогу Futura Doctrina. Конрад Музика, аналітик з Rochan Consulting, каже, що "ЗСУ стають дедалі смертоноснішими завдяки координації дронів та артилерії. Російські штурмові сили на мотоциклах та бронетехніці були розгромлені на кількох фронтах з мінімальними втратами з боку України" у квітні. Українські дрони керуються невеликими радарами Раян каже, що ефективна "стіна дронів" вимагатиме інтеграції і рішень та аналізу за допомогою штучного інтелекту, та інтеграції з радіоелектронною боротьбою. Це вулиця з двостороннім рухом. Українські дрони керуються невеликими радарами, і Росія систематично працює над визначенням їх місцезнаходження та знищенням", пише Вотлінг. Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний каже, що Україна має вести "високотехнологічну війну на виживання", в якій дрони грають вирішальну роль, щоб "зробити економічний тягар війни нестерпним для Росії". Він додає, що Україна не змогла використати інновації, "де вчора ми випереджали ворога, а нині ворог випередив нас". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Троянська фура" і "Малюк-далекобійник": мережі вибухнули мемами на спецоперацію СБУ Аналітики наводять як приклад технологічної гонки зростання використання Росією дронів на оптоволокні, які неможливо глушити. Україні ще слід розширити використання таких. Зеленський каже, що питання не у виробництві, а у фінансах. Оскільки Україна прагне виробляти більше власної зброї, часто разом з західними виробниками, Зеленський додав: "Я хотів би, щоб ми отримали $30 млрд для запуску українського виробництва на повну потужність". Але це довгострокова мета. Вотлінг передбачає кілька складних місяців для України Вотлінг передбачає кілька складних місяців для України, які "зроблять ставку на ефективність операцій українських дронів і артилерії, здатність українських командирів зберігати війська і безперервність поставок від партнерів України". Продовження поставок зі США залишається невизначеним. За даними ISW, Путін "відчайдушно прагне завадити майбутнім поставкам західної військової допомоги Україні, бо добре оснащені українські сили постійно демонструють здатність завдавати непосильних втрат росіянам". Інновації та тактична спритність будуть такими ж впливовими, як і груба сила, коли війна вступить у своє четверте літо.

Фактично 99% "обмежено придатних" після повторного проходження ВЛК є придатними до служби. Станом на сьогодні повторну військово-лікарську комісію пройшли понад половина "обмежено придатних". Про це сказав на брифінгу в четвер нардеп "Слуги народу", член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський, пише Gazeta.ua. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Раді назвали кількість чоловіків-втікачів з початку повномасштабного вторгнення РФ За словами Веніславського, практично 99% тих, то пройшов повторну ВЛК, визнаються придатними до військової служби, з них 50% визнані придатними до служби без будь-яких зауважень, а інша половина - придатними з певними застереженнями. "Це свідчить про те, що свого часу можливість бути визнаним "обмежено придатним" була такою лазівкою для зловживань", - вважає нардеп. З його слів, мобілізація могла б бути кращою, але потреби в "людському ресурсі" вдається закривати. "На сьогоднішній день ті громадяни України, які були до набрання чинності закону, яким ми скасували поняття "обмежено придатний" у військовий час, і запровадили "придатний" або "непридатний", пройшли повторне ВЛК, щоб бути визнаними "придатним" або "непридатним", більше половини тих, хто свого часу був визнаний "обмежено придатним", - зазначив парламентар. Верховна Рада України розглядає можливість законодавчого підвищення вікового порогу для виїзду чоловіків за кордон з нинішніх 18 до 23-24 років. Веніславський пояснив, що тема чутлива, оскільки важко визначити справедливу вікову межу, однак найближчим часом у парламенті можуть з'явитися відповідні законодавчі ініціативи.

Фактично 99% "обмежено придатних" після повторного проходження ВЛК є придатними до служби. Станом на сьогодні повторну військово-лікарську комісію пройшли понад половина "обмежено придатних". Про це сказав на брифінгу в четвер нардеп "Слуги народу", член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський, пише Gazeta.ua. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Раді назвали кількість чоловіків-втікачів з початку повномасштабного вторгнення РФ За словами Веніславського, практично 99% тих, то пройшов повторну ВЛК, визнаються придатними до військової служби, з них 50% визнані придатними до служби без будь-яких зауважень, а інша половина - придатними з певними застереженнями. "Це свідчить про те, що свого часу можливість бути визнаним "обмежено придатним" була такою лазівкою для зловживань", - вважає нардеп. З його слів, мобілізація могла б бути кращою, але потреби в "людському ресурсі" вдається закривати. "На сьогоднішній день ті громадяни України, які були до набрання чинності закону, яким ми скасували поняття "обмежено придатний" у військовий час, і запровадили "придатний" або "непридатний", пройшли повторне ВЛК, щоб бути визнаними "придатним" або "непридатним", більше половини тих, хто свого часу був визнаний "обмежено придатним", - зазначив парламентар. Верховна Рада України розглядає можливість законодавчого підвищення вікового порогу для виїзду чоловіків за кордон з нинішніх 18 до 23-24 років. Веніславський пояснив, що тема чутлива, оскільки важко визначити справедливу вікову межу, однак найближчим часом у парламенті можуть з'явитися відповідні законодавчі ініціативи.

У огляді Еспресо читайте, що відомо про славетного захисника і командира армійського корпусуДитинство і юні роки Дениса Прокопенка з позивним РедісНародився Прокопенко за два місяці до проголошення Україною незалежності – 27 червня 1991 року. У 2008 році закінчив київську гімназію. З дитинства займався спортом –  футболом та єдиноборствами. До початку російсько-української війни був активним вболівальником та ультрас київського футбольного клубу "Динамо". Саме на секторі стадіону отримав прізвисько Редіс, що стало його бойовим позивним.Денис Прокопенко є нащадком етнічних карелів. Його прадід брав участь у радянсько-фінській Зимовій війні (1939-1940). Після бою з більшовиками він був визнаний зниклим безвісти. До слова, на знак пам’яті про свого прадіда Редіс носить шеврон із зображенням етнічного прапора Карельської республіки."У мого діда була така жахлива ненависть до комунізму, до більшовизму, до Совка... і, уявляєш, втратити свою родину? Тобто всі його брати загинули, рідня. Я не знаю, чи їх убили або кудись забрали в полон.Вийшло так, що я ріс у діда. Він мене виховував, і до 7 років я зростав там, потім переїхав до батьків, почав ходити до школи. Але дід завжди для мене був авторитетом, і я підтримував його ідеї. Я не можу сказати, що він мені їх нав'язав, він просто багато розповідав, і я свідомо розділяв його погляди. Для мене це кровна помста. У мене була мрія воювати проти росіян, і я не міг цим шансом не скористатись", — розповідав в інтерв'ю для полкової газети Денис Прокопенко.Коли Денису було 8 років, його батько загинув. Тоді дідусь виховував його та багато розповідав про їхню сімейну історію і боротьбу прадіда. Вищу освіту здобув у Київському національному лінгвістичному університеті за спеціальністю "Викладач англійської мови". За здобутим фахом не працював, бо одразу по закінченню університету у віці 23 років (а це був 2014 рік) пішов добровольцем до лав батальйону "Азов".У 2020 вступив до Національного університету оборони України (командно-штабний інститут застосування військ) за спеціалізацією "Бойове застосування та управління діями військових частин механізованих і танкових військ".Особисте життя і знайомство з дружиноюУ 2015 році у соцмережах познайомився зі своєю майбутньою дружиною Катериною, яка тоді волонтерила на потреби АТО. У 2019 році вони одружилися. Вона  – ілюстраторка та громадська активістка. Навесні 2022 року під час оборони Маріуполя, разом з іншими рідними військовослужбовців ОЗСП "Азов", Катерина доклала зусиль для збереження життів особового складу маріупольського гарнізону та свого чоловіка зокрема. Після виходу захисників у полон Катерина Прокопенко заснувала та керує громадською організацією "Асоціація родин захисників Азовсталі", займається правозахисною діяльністю, очолює кампанію для визволення оборонців Маріуполя з полону.Бойові дії 11 липня 2014 року Денис Прокопенко розпочав службу в батальйоні "Азов" і брав участь у всіх бойових операціях літньої кампанії підрозділу: бої за Мар’їнку, Іловайськ, Широкине. Був гранатометником.Під час Павлопіль-Широкинської у 2015 році операції Редіс командував 1-ю ротою. В 2017 році Денис Прокопенко став командиром ОЗСП "Азов". Він вважається наймолодшим командиром в історії Національної гвардії та Збройних сил України. На той момент йому було всього 26 років.Денис Прокопенко завжди акцентував увагу на навчанні особового складу підрозділу, а будь-яке навчання розпочиналося з опанування та повторення сучасних протоколів надання домедичної допомоги. Під час оборони Маріуполя ці знання врятували багато життів. Що найбільше виокремлюють з його  заслуг – перетворенні "Азову" з добровольчого підрозділу в професійне бойове з’єднання за лекалами сучасних військових стандартів."Кожен боєць готовий покласти життя за "Редіса", адже той своєю чергою готовий зробити те саме за кожного "азовця", – казав про нього Богдан Тавр Кротевич."Жодну людину в житті я не поважаю так сильно як нашого командира "Редіса". Це історична постать. Він пройшов шлях від звичайного гранатометника до військового командира і Героя України. Він розбирається у багатьох сферах, це суперталановитий менеджер і авторитет", – розповів бойовий медик бригади "Азов" Сергій "Джедай"."Якщо ви хочете уявити, що за людина Денис Прокопенко, уявіть собі педанта, внутрішньо добре організованого, дисциплінованого, який ніколи не дає собі поблажок і не відпочиває навіть у вихідні", – казав Андрій Білецький про Редіса.Символ спротиву – Денис Прокопенко"Підлеглі звертаються до нього просто "Друже Редіс" (з наголосом на перший склад). Ще бувши на посаді ротного, Денис виклав своє ставлення до війни з путінським рашизмом так: "Я вважаю, що ми досить міцні, щоб кров’ю і потом відвойовувати нашу землю, а не йти на якісь подачки від Росії. Нам не потрібна як подарунок земля, що і так належить нам. Це неправильно. Ми повинні відстоювати свою землю і не маємо права віддавати Донбас в жодному разі…", – писали на сайті Армія. inform.У серпні 2019 року на столичному Хрещатику капітан Прокопенко отримав із рук новообраного президента України Володимира Зеленського орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.Це нагородження мало не перетворилося на скандал. На урочистому параді Прокопенко не виконав військове привітання. Цей жест був сприйнятий як демарш перед Зеленським. Водночас у ОЗСП НГУ "Азов" прокоментували, що віддавати військове вітання, за Статутом Збройних сил України, належить лише військовому керівництву. "Стройовий статут зобов’язує віддавати честь іншому військовослужбовцю, але не цивільним особам. Тому військовослужбовці "Азову" не віддавали честь президентові Петру Порошенку  під час його візиту на позиції "Азову" на фронті, і немає законних підстав віддавати честь іншим цивільним керівникам".Оборона МаріуполяНапередодні Російського вторгнення в Україну – в грудні 2021 року Денис Прокопенко застерігав про можливий напад на столицю України для примушення до капітуляції та прийняття російських умов.Згодом вище військове керівництво ставило перед командуванням гарнізону Маріуполь завдання протриматися 2 тижні для того, щоб виграти час, відтягнувши на себе сили противника, отримати зброю від союзників і мобілізувати резерв. "Азов" у надскладних умовах протримав оборону міста 86 днів.24 лютого 2022 року під командуванням Дениса Прокопенка "Азов" зайняв оборону Маріуполя і прилеглих сіл. Силами розвідки та снайперської групи полку були здійснені диверсійні спецоперації в тилу противника для уповільнення оточення Маріуполя. Також під прикриттям азовців у місто був доставлений останній боєкомплект для ведення артилерійського вогню.За умов управлінського хаосу в місті Денис Прокопенко з першого дня взяв на себе відповідальність і командування обороною півмільйонного Маріуполя. Брав участь у плануванні та здійсненні повітряно-десантних спецоперацій ГУР, під час яких в оточений ворогом Маріуполь вертольотами доправляли людей та боєприпаси, а також евакуйовували поранених бійців.19 березня 2022 року президент України Володимир Зеленський надав Денису Прокопенку звання Героя України як командиру підрозділу.16 травня Денис Прокопенко повідомив про наказ вищого військового керівництва про збереження життя та здоров’я Маріупольського гарнізону та припинення оборони міста на 86 день від початку оборони Маріуполя й 82 день повного оточення міста. Усі бійці здали зброю своїм офіцерам. Перед виходом віддавали зброю командиру, він тиснув їм руку, дякував за службу, перепрошував за те, що не перемогли, і тоді тільки бійці йшли до росіян у полон.20 травня командування Маріупольського гарнізону на чолі з Денисом Прокопенко покинули "Азовсталь" в одній з останніх груп."Оборона Маріуполя врятувала Україну. Ціною цього порятунку стали життя наших бійців, котрі загинули у міських боях та в результаті теракту в Оленівці, і свобода сотень наших побратимів, які знаходяться у російському полоні", – заявив згодом "Редіс". Полон та поверненняРедіс разом з іншими азовцями потрапив у полон, де провів 123 дні. За спогадами пресофіцера "Азову" Валерії "Нави" Суботіної, яка теж потрапила тоді у полон, вона лише один раз перетнулась із Прокопенком у російській в'язниці і навіть там він привітався з азовцями "Слава Україні".Був звільнений з полону 21 вересня разом з іншими 214 військовими.  Після повернення в Україну практично одразу заявив, що знову стане до виконання військового обов'язку.Денис Прокопенко зустрівся з особовим складом бригади "Азов" і заявив: "Перебуваючи у полоні я сказав, що для мене ця війна не закінчиться, доки ми не повернемо з полону нашого останнього бійця та не відновимо кордони України на стан 1991 року. Я – солдат. Мене не цікавлять ніякі інші напрямки діяльності, крім військової справи. Моє серце, моя душа, моє тіло належать Азову".Денис Прокопенко зустрівся з особовим складом бригади "Азов" і заявив: "Перебуваючи у полоні я сказав, що для мене ця війна не закінчиться, доки ми не повернемо з полону нашого останнього бійця та не відновимо кордони України на стан 1991 року. Я – солдат. Мене не цікавлять ніякі інші напрямки діяльності, крім військової справи. Моє серце, моя душа, моє тіло належать Азову".Прокопенко проходив реабілітацію, а вже в серпні 2023 року взяв участь у тактичних навчаннях, під час яких особовий склад відпрацьовував управління підрозділами в бою та організацію наступальних і оборонних дій.23 серпня того року Редіс вже був на передовій. З серпня бригада "Азов" під його керівництвом розпочала виконання бойових завдань на Лиманському напрямку.Впродовж 2024 року 12-та бригада "Азов" під командуванням Прокопенка вела активні бойові дії зокрема в районі Серебрянського лісництва. Згодом підрозділ був терміново передислокований до Торецька, де виконував завдання на ділянці прориву.Напередодні нового 2025 року Редіс застеріг українців від надмірного оптимізму щодо швидкого завершення війни в 2025 році, наголосивши, що такі очікування можуть послабити обороноздатність країни, – писала Новинарня.Також на своїй сторінці у соцмережі він писав, що війна потребує великих змін і закликав змінювати систему управління військами."Коротко про плюси у створенні дивізій/армійських корпусів у веденні повномасштабної війни проти сильного противника, який має значну перевагу у кількості особового складу, техніки, озброєння та боєприпасів, та про подальший перехід до стратегічної оборони з мізерною претензією на проведення контрнаступальних дій (операцій) на оперативно-тактичному рівні: єдність командування. Командир дивізії/армійського корпусу, які варто створювати на фундаментах боєздатних бригад за рахунок скорочення мертвонароджених організмів, які втратили свою боєздатність.Ініціатива. Більш впевнено, не втрачаючи ініціативи та ситуативної обізнаності, керувати штатними підрозділами на лінії бойового зіткнення, без приданих сил, маючи все своє, крім авіації.Простота. Покращення процесу управління військами та стійкості оборони.Економія зусиль. Стійке управління військами дасть змогу збільшувати операційні зони та смуги оборони на лінії бойового зіткнення (навіть на ділянках прориву)І найголовніше — зменшення ручного управління на тактичному рівні, в свою чергу дасть змогу генералітету займатися питаннями стратегічного планування, (бо це їх обовʼязки) та більш пріоритетними задачами, такими як стратегічна оборона, до якої входить комплекс досі не розпочатих заходів", – пояснював Денис Прокопенко.Очолив 1-й корпус НГУ "Азов", створений у 2025 році. Раніше виступав за перехід до нової структури війська – з дивізіями та корпусами.  "Пропоную розглянути одну з переваг, яку противник якісно використовує з самого початку повномасштабного вторгнення дотепер. Одна з них полягає далеко не у плануванні та застосуванні військ, оскільки не вважаю тактику РФ яскравою з погляду оперативного мистецтва (з таким людським ресурсом та ВПК можна воювати набагато ефективніше), вона має виключно організаційний характер, а саме у концепції формування, забезпечення, підготовки та управління підрозділами оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів, що дозволяє командуванню ворожих дивізій та армій готувати та надалі керувати своїми штатними підрозділами в бою більш ефективно та впевнено, ніж нашим командирам ОТУ, ТГР та бригад. Бо сьогодні важко знайти на фронті бригаду, яка не воює приданими підрозділами у вигляді рот та батальйонів".ВизнанняУ жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від українського друкованого щотижневого суспільно-політичного журналу НВ.У листопаді 2023 увійшов до списку лідерів України УП-100.Отримав звання "Герой України" з врученням ордена "Золота Зірка", за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.Орден Богдана Хмельницького III ступеня  – за особистий вагомий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, виявлену під час бойових дій, зразкове виконання службових обов'язків та високий професіоналізм.Медаль "За військову службу Україні"  – за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Еспресо розповість, як дрони стали чи не найважливішим елементом сучасної війни, які проблеми для масштабування виробництва і можливі варіанти вирішення. Чому війна дронів важлива для УкраїниДрони змінили сучасну війну, ставши не лише інструментом розвідки, але й тепер основною ударною силою. Російську-українську війну часто називають "першою війною дронів", а за словами начальника штабу сухопутних військ Франції, генерала П'єра Шилля, дрони зараз відповідальні приблизно за 80% руйнувань у війні. Вони дозволяють вести високоточні атаки з мінімальними витратами, знищуючи дорогі цілі, такі як танки чи системи ППО. Наприклад, FPV-дрон вартістю кілька сотень доларів може знищити танк вартістю кілька мільйонів. Та ще важливіше в умовах війни на виснаження – дрони здатні ефективно протистояти ворожій піхоті. Хоч російських окупантів в рази більше, однак завдяки великій кількості дронів українські сили мають можливість їх стримувати та систематично ліквідовувати. Тим самим зберігаючи життя наших військових на передовій. Особливо показова в цьому питанні є статистика. Якщо у 2023 році до 20% втрат противника у живій силі було внаслідок застосування дронів, що скидають боєприпаси, то у 2024 році – 65%. Ще більша цифра стосується техніки – від 65 до 75% ворожої техніки знищують дронами. Половина з цих всіх уражень припадає на FPV-дрони, які стали найефективнішим типом безпілотників у ЗСУ, повідомляв головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. Важливо відзначити, що для України, яка періодично стикається з дефіцитом артилерійських боєприпасів, дрони стали способом компенсувати "снарядний голод". Вони забезпечують точність, економію ресурсів і можливість атакувати ворога на великій відстані.Перевага у війні дронів означає не лише тактичну перевагу на полі бою, але й стратегічний вплив на економіку ворога. Адже українські дрони, атакуючи російські НПЗ та військові заводи, знижують експортні доходи РФ, а також їхні виробничі потужності. У підсумку це прямо пропорційно відображається на фронті.Скільки дронів робить Україна та РосіяУ 2022–2023 роках Україна мала стратегічну перевагу завдяки креативному застосуванню дронів та інноваційному підходу. Наприклад, українські БПЛА встановлювали рекорди дальності польотів, проникаючи на сотні кілометрів у тил ворога та атакуючи стратегічні об’єкти, як-от нафтопереробні заводи чи військові склади. Також українські морські-дрони змогли прогнати російський флот з західної частини Чорного моря. Крім цього сотні тисяч FPV-дронів допомагали стримувати просування ворога. Те, що почалося як кустарне виробництво швидко набуло значних масштабів. Міністерство цифрової трансформації України повідомляло, що за два роки (з 2022 по 2024 рік) виробництво дронів в Україні зросло у 100 разів. У 2022 році обсяги виробництва становили всього кілька тисяч одиниць на рік (решту закуповували чи отримували від союзників), тоді як у 2023 році цей показник досяг приблизно 300 тис. одиниць, а у 2024 році виробництво досягло й випередило позначку у понад мільйон. Як повідомив президент Володимир Зеленський, минулого року Україна виготовила 2,2 мільйона FPV-дронів та 100 тисяч далекобійних БПЛА. Та ще важливіше, що Україна змогла розробити цілу палітру різноманітних дронів: морські-дрони, дрони-ракети, дрони-камікадзе, FPV-дрони, далекобійні-дрони, розвідувальні-дрони і кожна з позицій має кільканадцять найменувань, які активно застосовуються. А стосовно виробників дронів, якщо спершу їх можна було порахувати на пальцях, то тепер мова йде про понад 200 різних підприємств. Однак Росія не стояла на місці. Росіяни теж усвідомили потенціал безпілотників і почали активно розвивати власну індустрію. Спершу вони закуповували іранські дрони "Shahed", а потім налагодила їхнє ліцензійне виробництво та значно наростила випуск FPV-дронів. Якщо у січні 2024 року російські війська застосовували близько 4500 FPV-дронів на місяць, то до жовтня ця цифра зросла до 13 тисяч, а загалом за 2024 рік було використано близько 100 тисяч таких дронів у зоні бойових дій. Крім того, Росія почала масово закуповувати компоненти з Китаю (до 80% компонентів) та навіть використовувати їхні заводи для розробки й виробництва нових ударних безпілотників, як кажуть у Reuters, що дозволило здешевити та прискорити виробництво. Дійшло до того, що влітку росіяни почали хвалитися, мовляв, виробляють 4 тис. FPV-дронів за день, але експерти спростували ці дані. Зокрема, військово-політичний оглядач Олександр Коваленко пояснив, що реальне щоденне використання FPV-дронів російськими військами становило тоді кілька сотень одиниць, а не тисяч. На кінець минулого року російське виробництво FPV-дронів включало 54 виробників у 22 регіонах РФ, серед яких як великі оборонні підприємства, так і малі приватні компанії.Як зауважив ще минулого року військовий експерт Defense Express Іван Киричевський в етері Еспресо, росіяни зосереджені не на технологічних вдосконаленнях своїх дронів, а на їхньому масштабуванні. "Росіяни зараз зосереджуються на масштабах виробництва дронів. А масовість виготовлення передбачає технологічну простоту. Приписувати російським дронам якісь неймовірні характеристики не потрібно, це в них не передбачається. Дрон, який вартує кілька сотень доларів не зробиш супер технологічним. Проблема в тому, що цих "шахедів" та "гербер" занадто багато", – каже він.Особливо відчутним це стало останніми місяцями, коли чи не щоночі сотні російських шахедів перевантажують українську ППО, щоб згодом вдаряти ракетами та балістикою. З іншого боку, українські сили у відповідь також активізували свої удари по російських цілях. Як каже президент Зеленський: "Ми маємо дзеркально відповідати на всі загрози і виклики від Росії".Останніми днями багато інформаційного шуму наробила стаття The Economist, де пишуть, що минулого року Кремль виробляв близько 300 безпілотників типу "шахед" на місяць, однак зараз, за словами української військової розвідки, Росія планує збільшити виробництво безпілотників до 500 на день. А це означає, що "масові нічні атаки дронів в 1000 одиниць можуть стати реальністю", наголошують у виданні. Хоча водночас, як застерігає Костянтин Криволап, український авіаційний експерт, такі цифри можуть бути перебільшенням, бо російська збройова промисловість працює "на хвалькуватості та неправдивих повідомленнях". "Але очевидно, що ця кількість значно зросте. Навіть якщо Україні вдасться стабілізувати лінію фронту на сході, труднощі із захистом неба лише зростатимуть", - пишуть в The Economist.Натомість військовий експерт, співголова ГІ "Права Справа" Дмитро Снєгирьов в етері Еспресо висловив думку, що цифра у 1000 дронів за ніч "викликає сумніви і є нереальною". Він вважає це інформаційною маніпуляцією, котра відірвана від реальних фактів. Та варто відзначити, що ще у 2023 році уряд РФ затвердив "Стратегію розвитку безпілотної авіації до 2030 року і на перспективу до 2035 року". У цьому документів мовиться, що за 10 років росіяни будуть щороку робити 1 млн дронів. З яких сотні тисяч можуть бути саме ударні дрони типу "шахедів".Думки експертів: чому ми почали програвати війну дронів  Як би там не було, але різні експерти галузі почали все більше роздумувати над питанням – як росіянам вдалося нас наздогнати, а в чомусь перегнати, та як зберегти лідерство у цій війні дронів.  Наприклад, керівниця Центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська у своїй колонці написала, що "росіяни обганяють в технологіях". Вона каже, що ми поступово доходимо до моменту, коли РФ зможе запускати понад 1000 ударних БПЛА за добу."Загалом на кінець травня 2025 року ми починаємо все сильніше відставати в технологічній гонці. На низці напрямків ще зберігається паритет, але в основному росіяни дедалі більше попереду. Вони створили державну політику, залучили десятки тисяч провідних інженерів в архітектуру воєнної промисловості, доєднали сотні інженерних команд від партнерів з того ж Китаю, Північної Кореї, Білорусі тощо, вкинули сотні мільярдів доларів у RnD та компонентну базу. Ми намагаємося дотягувати на low tech, але дешеві, прості технології це тільки частина рішення. Потрібен стрибок на якісно новий рівень", - говорить Берлінська.Військовослужбовець, співзасновник Центру підтримки аеророзвідки та екснардеп Ігор Луценко також відзначив, що можливості Москви в різних сегментах галузі БПЛА зростають дуже швидко, водночас "у нас такого росту немає"."І це – тільки квіточки. Як відомо, росіяни збираються воювати з нами ще десятки років. Саме рішення з руйнації енергетичної, транспортної інфраструктур, великих і навіть середніх підприємств зараз розгортає проти нас РФ. Тисяча "шахедів" на добу, котру нам пророчать – це не тільки про фронт, це радше про тил. Економіка в тилу все більше під прицілом, фронт тримати буде все тяжче", - каже Луценко. Натомість директор зі стратегічних комунікацій одного з топових українських виробників дронів, що створює квадрокоптери "Генерал Черешня" Рудольф Акопян в ефірі Української правди сказав, що насправді українська сторона на технологічному рівні все ж таки "трішки попереду"."Росія перехопила ініціативу у швидкому масштабуванні окремих технологій дронів, діючи системно та ефективно. Наприклад, оптоволоконні дрони, які Україна тестувала півтора року тому, але вони одразу не прижилися. Натомість Росія масово розвинула цю технологію, викупивши більшість китайських потужностей і широко застосовуючи її на фронті. Те саме з "шахедами": Росія зосередилася на одній технології, швидко нарощуючи її виробництво, не розпорошуючи ресурси", - відзначив Акопян.Експерти сходяться на тому, що час – критичний фактор. Тому, щоб остаточно не втратити перевагу, Україні варто кардинально змінити підхід до сфери. Перш за все, необхідна державна стратегія розвитку MilTech (військові технології), яка об’єднає Міноборони, Мінцифру, бізнес і науковців. "Відповідь дуже проста й очевидна. Технологічну війну виграють великі виробництва й великі команди розробників. А великі виробництва й великі розробки – це компетенція великого бізнесу. У РФ держава і наближений до влади великий бізнес об’єдналися і створили масштабні виробничі потужності й численні команди інженерів. Великий бізнес — він і тільки він справиться з завданням перемоги в гонці озброєнь", - каже Луценко. Марія Берлінська також погоджується з цим, зауважуючи, що на "рішеннях з хобійного радіоринку ми і так зробили диво, бо тримались більше ніж три роки". "Але ці рішення все більше долаються системними, монументально-науковими проєктами об'єднаних російсько-ірансько-китайських інженерних команд. І якщо ми думаємо на рішеннях, зліплених з лайна і палок, протягнути ще кілька років війни, то це дуже погано закінчиться. Бо спершу ці рішення перестануть працювати, потім росіяни дадуть ще кілька "game changers", а потім деморалізується армія і закінчимось ми", - говорить Берлінська. Вона наголошує, що єдине правильне рішення – це створення стратегії державної політики з розвитку військових технологій. "Це має бути питання номер один", - додає вона."Зараз весь фронт технологічно тримається буквально на кількох тисячах інженерах і виробниках. Вся багатомільйонна країна. І буквально кілька тисяч людей. Їм необхідно максимально допомагати і паралельно навчати нових спеціалістів", - пояснює Берлінська.Рудольф Акопян з ТОВ "Центр дослідження безпілотних систем" відзначив, що для бізнесу досі є проблеми з прогнозованістю контрактів, а це створює значні проблеми для підприємців."Виробники дронів в Україні стикаються з проблемою непередбачуваності замовлень. Контракти з’являються хаотично: то немає фінансування, то раптово вимагають 100–200 тисяч дронів за 15 днів. Виробничий цикл, включно з постачанням комплектуючих із Китаю триває до 3 місяців, що унеможливлює швидке виконання таких замовлень. Компанії змушені закуповувати деталі за власні кошти, щоб уникнути простоїв. Для стабільного постачання дронів на фронт потрібні довгострокові контракти з чіткими графіками, які дозволять планувати виробництво та уникнути перебоїв", - каже Акопян.Що може зробити Україна ракета-дрон "Пекло", фото: gettyimagesЯкщо підсумувати всі ці експертні думки, щоб зберегти та посилити свою позицію у війні дронів, Україні необхідно впровадити певні системні зміни:Довгострокові контракти та державна підтримка: Уряду варто забезпечувати стабільне фінансування та довгострокові контракти для виробників дронів. Це дозволить планувати виробництво, інвестувати в нові технології та масштабувати потужності.Уніфікація виробництва: Можливо, слід зменшити різноманіття моделей дронів, зосередившись на кількох ефективних типах, як це роблять росіяни, щоб максимально наростити виробництво. Співпраця бізнесу, освіти та влади: Напрацювати стратегію розвитку MilTech, щоб об’єднати державні можливості і технологічні центри з приватним сектором для збільшення кількості фахівців та виробництва своїх комплектуючих, щоб не чекати китайських поставок. Протидія РЕБ та дронам: Розробка дронів із захистом від РЕБ, таких як оптоволоконні БПЛА, є пріоритетом. Україна вже почала виробляти такі дрони, але необхідно прискорити їхнє впровадження. Новим напрямком може стати штучний інтелект, впровадження ШІ для напівавтономних дронів може звести нанівець перевагу російських РЕБ. Крім цього розвиток дронів, що можуть збивати ворожі безпілотники теж має давати перевагу для посилення ППО.Міжнародна співпраця: Тісніша співпраця з західними партнерами допоможе Україні вдосконалити власні розробки, а їхні кошти дозволять масштабувати виробництво, наприклад, за данською моделлю. Нещодавно Нідерланди виділили 500 млн євро на великий проєкт зі створення ударних дронів для України.Експорт та економічна вигода: Дозвіл на контрольований експорт дронів (з урахуванням ризиків копіювання ворогом) може забезпечити додаткові кошти для розвитку галузі. З війною у нас закрили такий експорт і виробники озброєння неодноразово просили переглянути це рішення, щоб отримати додаткові кошти. Читайте також: "Лінія дронів": що це і як Україна будує невидиму стіну проти ворога. Пояснюємо

Про це повідомляє The Economist.Зазначається, що торік Кремль виготовляв близько 300 дронів-камікадзе типу Shahed на місяць. Зараз таку кількість Росія здатна випускати менш ніж за три дні.За даними української військової розвідки, РФ планує збільшити виробництво дронів до 500 одиниць на день, що може дозволити їй формувати ударні рої чисельністю до 1000 безпілотників.Український авіаційний експерт Костянтин Криволап застерігає, що така цифра може бути перебільшенням, адже російська оборонна промисловість часто працює на "хвастощах і неправдивій звітності"."Але очевидно, що цифри значно зростуть", - заявив він.Експерт наголосив: навіть якщо Україні вдасться стабілізувати фронт на сході, загроза з неба тільки посилюватиметься.Удосконалення в "шахедах": фахівець спростував інформацію The EconomistВидання навело інформацію інженерів, які начебто зазначили, що новітні моделі "шахедів" не піддаються впливу української радіоелектронної боротьби. Це пояснюється тим, що вони більше не покладаються на систему GPS, яку можна заглушити. Вони керуються штучним інтелектом і використовують власний інтернет і мобільний інтернет-зв'язок. Також The Economist додав, начебто в корпусі одного з БПЛА, який розбирали військові, знайшли записку, ймовірно залишену співчутливим російським інженером. У ній містилися натяки на новий алгоритм управління: дронами керують через боти у месенджері telegram, які надсилають дані польоту та відео з камер у режимі реального часу операторам у РФ.На цю інформацію відреагував український фахівець і консультант у галузі військових радіотехнологій, технічний блогер Сергій Флеш (Бескрестнов). Він спростував повідомлення про вдосконалення в "шахедах".Зокрема, фахівець наголосив, що російські "шахеди" не управляються я в польоті через Телеграм і не посилають нікуди відео трансляції через українські мережі мобільного зв'язку. Також він додав, що "шахеди" не мають всередині штучного інтелекту, а, як і раніше, літають на основі сигналів супутникової навігації, тому РЕБ на них впливає."Жодної записки з Алабуги від "друзів інженерів з РФ" ніхто ніколи не знаходив", - додав Сергій Флеш."На шахедах встановлений трекер, який надсилає інформацію про місце перебування "шахеда" і польотні дані (швидкість, висота). Показання надсилаються через телеграм-бот. Для надсилання використовуються мережі мобільного зв'язку та сімкарти. Сім-карти можуть бути російські, українські та інших країн.  Цих модемів і сім-карт в уламках ми знаходимо сотні, якщо не тисячі вже. Розуміючи все це, ми не даємо "шахедам" працювати через наші мережі мобільного зв'язку. Ще раз: "шахеди" не керуються віддалено, у них немає такого функціоналу, вони просто намагаються передавати своє місце розташування", - пояснив фахівець.Увечері неділі, 25 травня, російська окупаційна армія запустила ударні безпілотники по території України.

Відповідаючи на запитання репортера державного телебачення про українські удари по Росії, Путін сказав: "Не було потреби застосовувати цю (ядерну) зброю… і я сподіваюся, що вона не знадобиться. У нас достатньо сил і засобів, щоб довести те, що було розпочато у 2022 році, до логічного завершення з результатом, якого вимагає Росія".Цікаво дізнатися, що мав на увазі російський диктатор, коли говорив про логічне завершення своєї кривавої війни в Україні "з результатом, якого вимагає Росія". Адже на капітуляцію під виглядом "миру" Україна ніколи не погодиться, а чергове залякування українців та західного світу ядерною зброєю може більше і не спрацювати.Тепер слово за адміністрацією президента Сполучених Штатів Дональда Трампа. Адже весь світ зараз дивиться, якою може бути реакція офіційного Вашингтона на подібні ядерні заяву. Можливо, що зараз НАТО та Захід, без участі США, мали б передати Україні звичайні ракети, здатні вразити Москву? Щоразу, коли Росія завдає ударів по Києву, мусять бути удари у відповідь.Варто зауважити, що під час російсько-української війни москвичі є найвпливовішими громадянами Росії. І коли саме вони відчують на собі всі "принади" її наслідків, тільки тоді населення Москви відмовиться від своєї позиції стороннього спостерігача. Читайте також: "Москва горить – який чудовий дивний сон..."Адже поки що ця війна сприймається ними не більше, як телевізійна картинка подій, що  відбуваються десь дуже далеко. Тому потрібно зробити усе можливе, аби вони відчули всі наслідки цієї так званої "спецоперації" на своїй шкурі.Періодичні ядерні залякування здатні повернутися до Москви своїми негативними наслідками. Путін може досягти того, що його вже не будуть сприймати серйозно. І це велика  помилка. Ще ніколи не було такого, щоб хтось так часто кричав "вовки". До речі, у 2025 році він вже третій чи четвертий раз погрожує ядерною зброєю. Це залякування свідчить про те, що кремлівський старожил знаходиться у відчаї. Тому він намагається налякати світ так, щоб допомога Україні була припинена і вона залишилася сам на сам з Російською Федерацією.Однак ціна такого ядерного безумства для Кремля може виявитися дуже великою. Бо після цього повернути "ядерного джина" назад до пляшки стане вже неможливо. І кожна з тих країн, які мають ядерний потенціал, можуть піддатися на спокусу випробувати його конкретно в дії.Путін всесвітнє зло, яке ніяк не може змиритися з існуванням незалежної Української держави. І тут ми підходимо до питання, яке могло б вирішити долю російсько-української війни. Скільки на сьогодні Російська Федерація має функціональних ядерних боєголовок?Адже вже не раз серйозні західні військові аналітики висловлювали припущення, що коли російська військова техніка після розвалу Радянського Союзу так погано зберігалася та обслуговувалася, то чому тоді ядерні боєголовки мусять стати винятком із цього правила.Читайте також: Захід постійно відсуває червоні лінії. Але це лише заохочує Путіна до нової агресіїОчевидно, що західні розвідки володіють інформацією – скільки, після завершення холодної війни, СРСР мав боєголовок, які знаходилися в робочому стані. А оскільки відомо, що їх обслуговували за залишковим принципом, як і все в Росії, то зовсім не можна виключати того, що нині більшість з них – це просто купа радіоактивного сміття.Таким чином можливо вийти на реальну цифру робочих російських ядерних боєголовок, чисельність яких зовсім не тисячі, чи навіть сотні в найкращому для Кремля випадку, а мізерні десятки.І якщо це дійсно так, то путінський ядерний блеф не мав би більше спрацьовувати. А саме на нього всі роки російського вторгнення в Україну озиралися в Сполучених Штатах та Європі. Добре знаючи, що надання українцям дозованої військової допомоги не дозволить вигнати московських зайд з усіх окупованих ними наших міжнародно визнаних територій.     Водночас Росія не може окупувати всі українські території, інакше росіяни зробили б це вже давно. Адже реальність зараз є такою, що Російська Федерація втрачає за декілька тижнів стільки своїх солдатів, скільки СРСР за увесь час свого злочинного вторгнення до Афганістану.Необхідно, знаючи психологію Путіна, який в душі так і  залишився дворовим пітерським шпанюком, зрозуміти, що він не наважиться використати ядерну зброю. Адже після цього Москва також зазнає удару у відповідь. А піти достроково з цього життя російський кегебістський "цар" аж ніяк не збирається. Тому йому залишається тільки ядерно блефувати, вишуковуючи для себе на Заході ще більш боязких політиків, ніж він сам.Підтвердженням цьому є те, що Путін просто боягуз. Обслуга постійно куштує його їжу, аби переконатися, що вона не отруєна. Сили безпеки Російської Федерації захищають його, як нікого у світі, а двійники часто беруть участь в різноманітних публічних заходах, щоб унеможливити навіть ймовірність замаху на такого "цінного" для росіян вічного правителя.Деспот жодного разу не відвідував передову, зустрічається з лідерами інших держав, як правило, на великій відстані, а його найближче оточення мусить пройти чималий карантин, перед тим, як йому заманеться зустрітися з кимось особисто.Читайте також: Про першопричини війниПутін вже відкрито став ототожнювати можливість своєї міфічної перемоги над Україною з уникненням світом ядерної Третьої світової війни. Це надсилання Заходу розшифровується так – віддайте нарешті мені Україну на роздертя. Інакше людство на планеті Земля просто перестане існувати. Шантажистський правитель шантажистської держави весь час апелює до досвіду Японії, яка після того, як Сполучені Штати завдали ядерних ударів по її території, змушена була здатися. При чому тиран поводиться так, немов тільки Росія єдина у світі країна, яка має ядерну зброю. Але на дворі не 1945, а 2025 рік, і Російська Федерація далеко не одна володіє цим смертоносним інструментом.Звісно, що ядерну зиму ніхто не зможе пережити, і ніхто не виживе. Але навіть обмежене використання Росією тактичної ядерної зброї проти України здатне призвести до кількох руйнівних еквівалентів Чорнобильської катастрофи. І тоді зовсім не факт, що хмари з радіоактивним пилом після можливого удару, попадуть на територію України або Європи, а не на саму Московію.Читайте також: Військове рішення цього конфлікту існує. Тільки ви боїтесь його побачитиІмперського реваншиста Путіна потрібно поставити на місце в Україні. Адже у нього небезпечна ілюзія, що він керує Радянським Союзом у часи його найвищого підйому, а не Російською Федерацією, економіка якої давно дише на ладан. Тому ні йому, ні його оточенню не вдасться відсидітися в бункерах. І, в такому разі, для Москви наступний день просто ніколи не настане.Лідери Заходу на подібні путінські  погрози мусили б чітко відповісти – хоча Україна не є членом НАТО, проте використання ядерної зброї, навіть в її тактичному урізаному варіанті, буде прирівнюватись до нападу на одну з держав Північноатлантичного альянсу. З усіма руйнівними наслідками для Росії, які з цього випливатимуть.ДжерелоПро автора. Віктор Каспрук, журналістРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Головні новини п'ятниці, 9 травня, – Євросоюз надасть Україні 1,9 млрд євро на зброю, а СБУ викрила агентурну мережу військової розвідки Угорщини.

Військовослужбовці та громадські діячі оголосили про створення ГО "Громадсько-військовий рух". У зборах ініціативної групи, що відбулися 8 травня, взяли участь понад 100 військових, ветеранів, волонтерів та громадських діячів з усієї України. Нова організація має об'єднати різні групи суспільства, зокрема військових і цивільних громадян. У заході взяла участь низка відомих людей, зокрема представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов, підприємець та блогер Сергій Дідковський, громадські діячі Юрій Гончаренко (м. Київ) та Андрій Кужель (м. Чернігів), ветеран російсько-української війни Олександр Гінгізов (м. Житомир), представник Ради родин загиблих при Міністерстві ветеранів Віталій Лабуткін (м. Тернопіль). Про поточну ситуацію на фронті у своєму виступі розповів молодший сержант Нацгвардії Юрій Павлишин, командир відділення ударних БпЛА у складі 4-ї бригади оперативного призначення "Рубіж". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Було дуже мало обмінів полоненими, які відбулися у той день - Юсов Основні завдання організації окреслив один з ініціаторів створення Громадсько-військового руху ветеран російсько-української війни Олексій Івашин. Йдеться про активне сприяння протидії агресії проти України, досягнення справедливої оцінки та покарання учасникам агресії, а також посилення єдності між військовими, ветеранами і цивільними громадянами. Крім цього ГО протидіятиме підривним зусиллям ворога в українському суспільстві, надаватиме підтримку Силам оборони України, а також працюватиме над забезпеченням поваги до захисників держави та престижу військової служби. "Україна приречена будувати потужну систему безпеки, зробити оборону і захист країни головним пріоритетом не лише держави, а й усього суспільства. На мій погляд, у цьому й полягає головне завдання таких організацій та рухів, як той, що зараз започатковується тут", - підкреслив Юсов. У своєму виступі він представив концепцію оборонної демократії, що передбачає: збереження демократичних процедур та стандартів в умовах війни, повне відновлення суверенітету України в міжнародно визнаних кордонах, протидію агресії та притягнення винних до відповідальності, зміцнення єдності між різними верствами суспільства, підтримку Сил оборони та виховання молоді в дусі національно-патріотичних цінностей. Підсумком зборів стало ухвалення Декларації про формування ініціативної групи, у якій визначені цілі, принципи та напрямки діяльності нової громадської організації. Україна не готова до реального обсягу роботи з ветеранами після війни, вважає заступник командира 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ підполковник Максим Жорін. Він визнав, що на рівні держави та місцевої влади є спроби виправити ситуацію. Проте серйозною проблемою, за його словами, лишається кадровий підхід.

У зв’язку з відновленням питання того, на чиєму ж боці Китай продовжує "зберігати нейтралітет", Еспресо розповість, які дії вчиняла КНР з початком російсько-української війни, декларуючи бажання досягнути миру в усьому світі. Китайський нейтралітетШлях китайської дипломатії в російсько-українській війні чудово характеризує голосування в Раді безпеки Організації Об’єднаних Націй. На наступний день після початку повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року, КНР утрималась від голосування щодо засудження збройної агресії РФ. І вже тоді більшість європейських політиків називали такий хід подій перемогою для Росії.фото: gettyimagesЩо цікаво, на наступний день після голосування, кілька китайських істориків підписали відкритого листа, у якому засуджували вторгнення в Україну. "Великі катастрофи в історії часто починалися з локальних конфліктів... Ми рішуче виступили проти війни Росії проти України. Силове вторгнення РФ на територію суверенної держави є порушенням норм міжнародних відносин, заснованих на Статуті ООН, і порушенням існуючої системи міжнародної безпеки", – цитує лист видання The Guardian. Однак через три години після публікації висловлювання істориків потрапили під притаманну компартії Китаю цензуру. Нехай останні дії і ілюструють позицію КНР як таку, але для повноти картини краще повернутись у час до початку повномасштабного вторгнення, коли російська агресія почала вперше про себе заявляти, тоді ще у більш латентному форматі. Ще у березні 2014 року речник міністерства закордонних справ Китаю Цинь Ґан повідомив про повагу до суверенітету та незалежності України, коментуючи ситуацію з російськими військами в Україні. Однак тоді ж заявив: "Ми засуджуємо нещодавні екстремальні та насильницькі дії в Україні і закликаємо відповідні сторони в Україні вирішити свої внутрішні суперечки мирним шляхом в рамках правового поля, щоб захистити законні права та інтереси всіх етнічних спільнот в Україні і якнайшвидше відновити нормальний соціальний порядок", – йшлось у заяві посадовця, яку сьогодні можна переглянути лише в архіві, адже оригінал промови вже видалений із сайту МЗС Китаю. Вже за два дні президент КНР Сі Цзіньпін у телефонній розмові з диктатором Володимиром Путіним висловив упевненість у здатності Путіна досягти політичного рішення шляхом переговорів з усіма залученими сторонами. До слова, останні слова також можна відшукати лише у вебархіві, адже матеріал з сайту китайської інформаційної агенції Сіньхуа також стерли. Неоднозначні заяви Китаю у 2014 році продовжували з’являтися в інфополі. Адже у листопаді МЗС Китаю зазначило у коментарі російському інформагенству ТАСС, що вони проти того, аби будь-яка національність здобула незалежність шляхом референдумів". Однак і тут додали, що "Китай з повним розумінням реагує на виклики та загрози, з якими зіткнулася Росія у зв’язку з українським питанням, і підтримує підхід Москви до його врегулювання". Однак повернемось до сьогодення та вже повномасштабного вторгнення Росії в Україну й проаналізуємо, як китайський нейтралітет проявляється сьогодні. Обхід санкцій через Шовковий шляхНі для кого не секрет, що з початком повномасштабного вторгнення Росія стала країною, проти якої ввели найбільше санкцій. Однак економіка РФ все ще тримається. І справа тут не лише в професіоналах Центробанку, а й у тому, хто їй ці обмеження допомагає обходити. Про стратегічне партнерство Пекіна та Москви було відомо і до повноцінного вторгнення РФ. Однак з часів початку створення ізоляції для російської економіки ця співпраця лише почала посилюватися. Як зазначав ще у вересні 2022 року аналітик Трансперенсі Інтернешнл Україна Ярослав Пилипенко для видання Ліга.Бізнес, за перші п’ять місяців 2022 року постачання мікросхем із Китаю до Росії сягнуло $50 млн, що майже вдвічі більше порівняно з  минулим роком. Також ідеться й про зростання обсягів постачання спецпластин для електроніки й оксиду алюмінію. Усі ці матеріали є важливим складником російського ракетобудування. Однак незабаром за продаж електроніки, яка може знадобитися у війні, США вже почали запроваджувати санкції до китайських компаній.Проте ані розширення санкцій цивілізованого світу для Росії, ані погрози для тих, хто з нею торгує, не спинили КНР. Уже в грудні 2023 року головний економіст Інституту міжнародних фінансів (IFF) Робін Брукс повідомив, що обсяг експорту транспорту з Китаю до РФ, а це і літаки, і потяги, і авто, зріс на понад 800% з часу вторгнення до України.  фото: gettyimagesІ це не все – 2023 року Росія поставила до Китаю рекордні 107,02 мільйона тонн сирої нафти, що еквівалентно 2,14 мільйона барелів на добу. Такі рекордні показники зафіксували попри санкції Заходу, які не завадили РФ стати найбільшим постачальником цього продукту до Китаю, обігнавши Саудівську Аравію та Ірак.Як заявили джерела Reuters, для торгівлі з Росією Китай використовує трейдер-посередників, аби страхувати та транспортувати підсанкційний продукт. Повертаючись до напівпровідників та інших необхідних для збройної агресії матеріалів, спеціальний адміністративний регіон Китаю Гонконг став головним посередником у продажі цих технологій до Росії. Як пише "Економічна правда" з посиланням на опозиційний Китаю фонд The Committee for Freedom in Hong Kong, вже у 2023 році майже 40% експорту з цієї області в Росію ($750 млн з $2 млрд протягом серпня - грудня 2023 року) становили комплектуючі, які утримують техніку російської армії здатною до військової агресії. Такі процеси стали можливими завдяки регуляторному середовищу Гонконгу, яке дозволяє легко приховувати власність компаній і швидко створювати й розпускати юридичні особи."Ще недавно Гонконг вважався провідним фінансовим центром, вплив якого можна було порівняти лише з Нью-Йорком і Лондоном. Але все змінилося. Простіше кажучи, Гонконг став ізгоєм, обслуговуючи найжорстокіші режими у світі та завдаючи шкоди інтересам міжнародної безпеки шляхом контрабанди військових технологій, грошей і заборонених товарів", – йдеться у звіті The Committee for Freedom in Hong Kong.Постачання зброї у котел війни та військова підтримкаПерш за все зазначимо, що у квітні 2023 року міністр закордонних справ КНР Цінь Ґан заявив, що Китай не продаватиме зброю жодній зі сторін війни в Україні та посилить контроль за експортом товарів подвійного - цивільного і військового призначення. Однак за кілька місяців до цього журналістам Wall Street Journal стало відомо, що постачання інтегральних мікросхем, які використовують у створенні військової техніки, у 2022 році зросло на $105 млн у порівнянні з попереднім роком. Окрім того, помічник держсекретаря США у справах Східної Азії та Тихоокеанського регіону Деніел Крітенбрінк у лютому 2023 року повідомив, що китайська супутникова компанія Spacety надає ПВК "Вагнер" аерознімки. Попри заяви підприємства, що вони дотримуються санкцій, їх таки внесли у "чорний список" США.Проте і після заяв МЗС Китаю знаходили підтвердження тому, що зброя з Піднебесної таки потрапляє у Росію. Зокрема у листопаді 2023 року видання Bulgarian Military повідомляло про те, що міноборони РФ закупило китайські всюдиходи Desertcross 1000-3 для потреб російської армії. Йдеться про 537 одиниць базової моделі та ще 1590 одиниць, укомплектованих додатковим обладнанням. Розробником цієї техніки є китайська компанія Shandong Odes Industry, а використовують її для патрулювання, рейдів та порятунку поранених і вивезення вбитих у важкодоступній місцевості. Китайський всюдихід Desertcross 1000-3. Фото: defence-ua Про військову допомогу від Китаю Росії доповідав у щорічному звіті і Пентагон – держпідприємства КНР продавали продукцію подвійного призначення, стрілецьку зброю, дрони, навігаційне обладнання та захисне спорядження.А вже у 2024 році про цю проблему повідомляв і міністр оборони Великої Британії заявивши, що в його розвідки є інформація про постачання летальної зброї до РФ. Судячи з заяв, поставки та забезпечення зброєю не припинилось і до сьогодні. Адже у квітні 2025 року президент України Володимир Зеленський повідомив, що Китай не лише постачає зброю російській армії, а й безпосередньо виробляє її на території РФ. "Ми отримали нарешті інформацію, що Китай постачає зброю РФ. Ми будемо готові говорити про це детально. На сьогодні ми маємо інформацію від СБУ і розвідок про порох і артилерію", – заявив президент. Однак у китайському МЗС учергове звинувачення відкинули, назвавши їх безпідставними. "Китай ніколи не постачав летальну зброю будь-якій зі сторін конфлікту і суворо контролює товари подвійного призначення. Китай рішуче виступає проти голослівних звинувачень та політичних маніпуляцій", – повідомив представник МЗС Китаю Лінь Цзянь.То на чиєму боці Сі? На фоні нещодавно виявлених громадян Китаю у складі російської армії президент України Володимир Зеленський заявив, що українським спецслужбам відомо про щонайменше 155 громадян КНР, які воюють проти України. І спершу МЗС Китаю заявило, що їм нічого невідомо про цих громадян. Однак уже за кілька днів речник міністерства закордонних справ КНР Лінь Цзянь повідомив про намір уряду Китаю перевірити та оцінити дії своїх громадян, які опинилися в полоні в Україні, відповідно до національного законодавства. "Позиція китайського уряду дуже чітка. Ми видали численні попередження і попросили громадян Китаю триматися якомога далі від зон збройних конфліктів, уникати участі у збройних конфліктах у будь-якій формі та уникати участі у військових операціях будь-якої сторони", – зазначив Лінь.І справді, політика Китаю щодо вторгнення російських військ в Україну послідовна - у бажанні витягнути максимум із цього конфлікту. Ба більше, притому КНР декларативно відмовляється ставати на якийсь бік, хоча й прикрито підтримує економічно та політично свого сусіда. Як пише оглядач Радіо.Свобода Рід Стандіш, "війна стала благом для Китаю як лідера Глобального Півдня, що позиціонує себе миротворцем у конфлікті і при цьому звинувачує Сполучені Штати у розпалюванні війни через військову підтримку України". Реальна ж проблема полягає у тому, що, поки КНР намагається відігрувати миротворця, який поза спинами підтримує російську військову машину, помирають українці. І водночас США, які ведуть доволі жорстку боротьбу з КНР за панування на геополітичній карті, все більше віддаляються від України, на чолі з адміністрацією Трампа намагаються укласти "рівноцінний" мир, постійно роблячи поступки диктатору Путіну. Сі Цзіньпінь, Володимир Путін. Фото: Getty ImagesТаким чином, бачимо картину, на якій, з одного боку, Пекін не хоче відкрито псувати стосунки з Заходом, зокрема з Євросоюзом і США, які є ключовими економічними партнерами. І саме відкрита підтримка Росії могла б призвести до санкцій проти КНР чи ускладнення торгівлі. З іншого ж боку, Китай зацікавлений у тому, щоб Росія залишалася сильним союзником у його протистоянні з так званим колективним Заходом. У зв’язку з цим Пекіну доводиться діяти обережно, приховуючи свої торгові зв’язки з Москвою за товарами подвійного призначення та лавіруючи у політичних заявах.Читайте також: Виробництво всього спектру зброї і поставки до Росії: як КНДР перетворюється на потужну воєнну силу. Аналітика Консорціуму оборонної інформації

Якщо так оцінювати, то Китаю торба. Без варіантів. Обсяг накопичених проблем у Китаї набагато більший за США. Ну, принаймні зараз. Як там далі глобалізація буде вигрібати — це ще питання. І як там вигрібати США буде — також питання. Може, і вигребе. Варіанти є. А от у Китаю варіантів, ну, суто економічних, не дуже багато. Потрібні ринки збуту, а їх небагато. А далі нарощувати внутрішній не дуже і можливо. В смислі будуть, але не врятує. Або капітуляція з втратою обличчя, або упиратися рогом до талого.Є ще геополітичні варіанти. Наприклад, союз країн в регіоні. І Китай відповідно каже всім, що поки Сі живий, Китай згодний бути найбільшим, але не першим. А майже рівним. Експансія у морі закінчується. На Тайвань закривають очі. Кімів на підсос, у Китаю є можливості, і Росія не сильно врятує. Ну, і далі йти до Філіппін (ну, це можливо), Японії (дуже складно), Південної Кореї (якщо Кімів налякати, то легко), Вʼєтнаму (дуже образливо для Китаю) та інших і казати: хлопці, я всьо поняв, простітє, давайте якось вигрібати тут в Азії самостійно. Кроки в цьому напрямі є, але чот вірю слабо.Інший геополітичний варіант — йти до Європи. І бонусом у кошику мати арабів, Середню Азію та Латинську Америку. Європі треба казати: давайте ми прикинемося нормальними й будемо поводитися якось інакше. Якось. Словом, ми у ваш бізнес входимо, як люди, а не як завжди. А ви у наш, як бажаєте, входьте, все одно не дуже вийде. Міняємо ваш ринок на щось. Бонусом: чули, у вас проблеми з Путіним? Будемо проводити маневри та навчання на російському кордоні кожен рік, а у випадку чого біля країн Балтії, висунемо на російський кордон тисяч 500 війська. З натяком, що дійдемо до Якутська за три дні. Точніше, за три місяці, бо доріг там нема, але то таке. Ну, і з Україною якось допоможемо. Якось. Можемо відновлення розполовинити, але підрядники наші. А на Тайвань вам доведеться закрити очі, але з нас гарантія, що чіпи у вас будуть. І тільки у вас. І у нас, але то вже вторинне, бо все у нас буде спільне на той момент. Віриться також не дуже, хоча простіше, ніж варіант із союзом у регіоні. Повірте мені, це дійсно простіше. Китай там у регіоні всіх задовбав.Читайте також: Трамп і геополітична іроніяНу і, здається, що варіантів у Китаю нема? Ну, якщо упертися рогом?Ну, не так щоб.Проблема в тому, що США все ще демократія, а Китай нею ніколи не був. А це впливає. Подивіться на Росію хоча б. Ронін нормально написав, що за часів Єльцина прорив з вокзалу Майкопської бригади - це менше трупів, ніж зараз за день війни. І нічого. Всім пофіг. А тоді був скандал. Величезний. А зараз ні гу-гу.І про це всі якось забувають. Не будемо про соціальний кредит та тотальне стеження. Не дуже воно поки ще працює. Давайте про те, що працює.У Великому Китайському Фаєрволі, який контролює китайській чєбурнєт, працює 50 000 людей. І там весь інтернет навколо цього фаєрволу вибудований. Тобто вони не самі все роблять, там і ШІ, і контролі, і все. Контроль такий, що евфемізми вже на третю ступінь абстракції поїхали, якщо хочеш компартію лаяти. Анонімні акаунти? Не смішить. Їх нема. Ви просто не напишете пост зі словом, яке заборонене у китайській соцмережі. Воно просто не запоститься. І в переписуванні не відправиться. І проти цього є методи, звісно, мунспік китайців - ще той геморой. Для некитайців. Але ці 50 000 біороботів там недарма свою пайку мають. Вони за півдня тренди хавають - і все. Бан. Виїзд перевірки по адресу. Допит. Результат.До них додайте ще трете управління військової розвідки НВАК. Там по кіберу ще пару десятків тисяч працює. Вони, звісно, по світу працюють, але їх завжди можна перемкнути на внутрішні проблеми. Пам’ятаю одного китайського письменника, який книгу дописував у Канаді (здається), фізично відключившись від інтернету. Бо ламали та стирали все.Читайте також: Тарифна політика Трампа здатна поставити Росію на колінаБонусом МГБ та МДБ. Це громадська безпека та державна відповідно. Спецполіція та чекісти. До них партія. Вона також величезна і досить організована. Чогось створити не може, а от контролювати та забаганки керівництва виконувати може. Китай без проблем, під час ковіду, тримав десятки мільйонів своїх громадян по домівках. Проблеми тільки через пару років почалися. І то, ну, як проблеми - бунтів не було. Жодного. Ну, в смислі повстань не було. Через пару років почали виходити на акції з білими аркушами. І, О БОЖЕ, хтось із протестантів навіть насмілився критикувати компартію. Ви уявіть собі. Страшне за мірками Китаю.І такій традиції багато років. Китай примусово стерилізував сотні мільйонів жінок. Тепер хекають від того звісно, але тоді змогли. І стерилізували аж до 2015-го. Не те щоб сива давнина. Вже в сучасності.Буде Китаю важко? Без сумнівів. Може він завалитися? Та може, ніхто там насправді не знає, яка міцність системи.Але от мене як скептика Китаю спитати, хто протримається пару років, рейтинг Трампа (а ми ж про рейтинги в США ще говоримо) чи режим Сі? Ну, так я поставлю на Сі. Економіка в Китаї полетить у прірву. Так відбалансує, що нарід ще в села побіжить. А от про режим я такого сказати не можу. Якби Китай перший почав, тоді ще можливо. А так, як зараз, ну, завжди можна буде пояснити. Навіть, як Путіну, придумувати нічого не треба буде. Послідовно воювали з підступним ворогом, ну, він підступно і завдав удару. Що ми не вміємо тримати удар (не вмієте, але хто ж то визнає)?Так що в оцінці параметрів торговельної війни треба розуміти, що карти зараз викладає не Китай. Вони лише відповідають.Читайте також: Венса знову понесло...Яка там міцність компартійної системи, не знає і компартія. Але, здається, на пару років їх вистачить. Якщо піти на перемовини, то обличчя втрачає не тільки Сі, а і всі китайці. І вони це дуже добре розуміють. А Сі дуже добре розуміє, як контролювати китайців. Вміє відчувати. Ковід це довів. Перспективам Китаю стати першою країною світу — торба. Цю війну вони, здається, програють. А от битву з Трампом можуть і виграти. Десь Китаю доведеться піти на поступки. Або у союзах, або всередині країни. Якщо піде, то я б на Трампа не ставив.А якщо не піде, то також би не ставив. Там 50 на 50, але в американців я вірю. А у китайців ні. Саме у народ. Знаєте чому? Бо для вас фото з Тяньаньменю типу перед танком — це символ. А китайська молодь навіть не знає, що це за фото і чому воно символ. Просто не знає і все.ДжерелоПро автора. Антон Швець, український блогер, телеведучий, публіцист і політичний діячРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.