УКРАЇНІЗАЦІЯ ЗА ГЕТЬМАНА ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО

29 квітня 1918 року в Києві, в будівлі кінного цирку Петра Крутикова «Hippo Palace» (з 1964 до 2018 року на тому місці на вулиці архітектора Городецького був кінотеатр «Україна»), за участі понад 6 тисяч делегатів відбувся Хліборобський конгрес, який проголосив Павла Скоропадського гетьманом усієї України. Того ж дня гетьман розпустив Українську Центральну Раду та проголосив Українську Державу, яка проіснувала до 14 грудня 1918 року і була одним із етапів Української революції 1917–1921 років.

Законом про тимчасовий державний устрій України гетьман отримав виняткові повноваження: затверджував закони, призначав і звільняв вищих урядовців, генеральних суддів, був верховним командувачем армії та флоту, здійснював керівництво зовнішньою політикою. Також йому належало право оголошувати надзвичайний стан, амністію, надавати громадянство тощо.

Здобувши владу, гетьман скористався мирним періодом для зміцнення української державності в економічній, юридичній, військовій справах, на міжнародній арені.

У культурній царині гетьман інтенсифікував політику українізації, започатковану Центральною Радою. У школах запровадили обов’язкове вивчення української мови, літератури, історії та географії України. В усіх державних установах і військових частинах створили курси українознавства.

У листопаді 1918 року в Україні діяло 150 українських гімназій, для яких було надруковано кілька мільйонів підручників.

Також відкривалися університети: 6 жовтня – Український державний (на основі Українського народного) у Києві, а 22 жовтня – Кам’янець-Подільський державний.

Крім того, у російськомовних університетах Києва, Харкова, Одеси, Ніжина відкривали кафедри української мови, літератури, культури, історії та права. Колишні російські університети оголосили українськими державними. Науковцям надали право захищати дисертації українською мовою. У Полтаві від жовтня 1918 року запрацював історико-філологічний факультет з усіма правами університету.

Кульмінацією розвитку тогочасного наукового життя стало відкриття Української академії наук (УАН). 14 листопада 1918 року гетьман затвердив Закон про її заснування в Києві, а 24 листопада вже відбулося її перше засідання. УАН мала три відділи: історико-філологічний (очолив Дмитро Багалій), фізико-математичний (на чолі з Миколою Кащенком) і соціальних наук (головував Орест Левицький). Також при УАН діяли постійні та тимчасові комісії за різними напрямами, наприклад, із вивчення природних багатств України, археографічна, «для складання словника живої української мови», «для складання біографічного словника діячів України», соціальних і правничих питань.

2 серпня засновано Національну бібліотеку Української Держави (нині – Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського). Розпочалося академічне видання творів Тараса Шевченка й Івана Франка.

Деякі інституції, створені в Українській Державі гетьмана Павла Скоропадського, продовжили роботу і досі є частиною культурного простору України.