Пам’яті Героя України, підполковника Олександра Орлова

У лютому 2022 року, коли російські війська підійшли до Харкова, він уже точно знав: «Ми переможемо»

Олександр народився у 1986 році в Донецьку. Після навчання в гірничому технікуму, пішов працювати на шахту.

У 2007 році призваний на строкову службу у внутрішні війська МВС України. Згодом залишився служити на контракт. У 2013 році отримав вищу інженерно-технічну освіту в Академії внутрішніх військ МВС України.

Після випускного, молодий офіцер повернувся служити до рідного Донецька. За рік місто почнуть захоплювати проросійські сепаратисти. Олександр перейшов служити в Нацгвардію та брав активну участь в Антитерористичній операцій, як командир бойової групи. Був відзначений орденом \"За мужність\" ІІІ ступеня та медаллю \"За військову службу Україні\".

Продовжував службу в спецпідрозділі НГУ \"Омега\". Повномасштабне вторгнення уже підполковник Орлов зустрів командиро харківської \"Омеги\". З перших днів виконував зі своїм загоном спеціальні місії в зоні бойових дій на Харківщині. Його бійці захопили перший російський \"Сонцепьок\", брали в полон ворожих офіцерів, забирали тіла загиблих побратимів з контрольованих росіянами територій.

Загинув 7 березня 2022 року в бою з російською розвідувально-диверсійною групою, яка намагалася проникнути до Харкова. Посмертно нагороджений орденом \"За мужність\" ІІ ступеня та званням Героя України.

Слава Герою України!

Христина Микитин

Фото: НГУ та Платформа пам’яті \"Меморіал\"

За матеріалами: Національна Гвардія України, Платформа пам’яті \"Меморіал\" та Вікіпедія

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%BB%D0%BE%D0%B2_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%28%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%29