ПОЕТ, ЩО ОБРАВ УКРАЇНСЬКУ

21 вересня минає 80 років з дня народження українського поета-шістдесятника Леоніда Кисельова.

Леонід Кисельов народився у Києві. Батько - дитячий письменник та редактор Володимир Кисельов. Родина була російськомовна та антирадянська.

Кисельови жили у Києві на вулиці Червоноармійській (нині Велика Васильківська). Їх квартира була місцем збору київської інтелігенції. Серед кращих друзів Володимира Кисельова були режисер Гелій Снєгірьов та письменник Віктор Некрасов. Саме в такому оточенні ріс майбутній поет Льоня Кисельов.

Вірші Кисельов почав писати з 13 років. Його поетичний дебют відбувся, коли Кисельову було 16. Добірка віршів з підписом «Леонід Кисельов. Учень 10 класу школи №37, місто Київ» були опубліковані у головному в СРСР літературному журналі - «Новый мир». Головний редактор, поет Олександр Твардовський, отримав ці вірші через посередництво Віктора Некрасова. Отримати дебют у «Новом мире» та ще й для поета-школяра — це була непересічна подія. Однак закінчилася вона скандалом. Серед опублікованих поезій був, зокрема, вірш «Цари», в якому Леонід Кисельов надихався Тарасом Шевченком та критикував російського імператора Петра І. Це обурило московську інтелігенцію, а російський академік Дмитро Благой навіть написав рецензію «Чему учат советских школьников в Киевской школе №37?!». Після цього Кисельова у всесоюзних виданнях не публікували.

Після школи Кисельов вчився на перекладача з англійської мови в Київському університеті імені Тараса Шевченка. Він був людиною широкої ерудиції: читав книги з кібернетики, перекладав англійську класику, розумівся на американському джазі, обожнював грати у футбол та цікавився кінематографом.

Серед друзів поета були українські шістдесятники: Іван Драч, Юрій Щербак, Микола Вінграновський. Василь Стус високо цінував таланти Кисельова: «Серед молодших сучасників найбільше ціную Василя Голобородька. Потім – Вінграновського і, звичайно, Леоніда Кисельова». Водночас поет на відміну від більшості свого оточення був російськомовним автором.

Ще у 1962 році Леоніду Кисельову поставили страшний діагноз - лейкемія. Юного поета, якого вважали «новим Лермонтовим» рятували на найвищому рівні. Однак навіть ліки, привезені з Парижу, не допомогли - Леонід Кисельов помер в 1968 році, йому було 22 роки.

За два роки до смерті, російськомовний поет почав писати та говорити українською мовою. Причому сам собі він пояснити цей перехід не міг, зазначаючи, що просто відчуває в собі потребу говорити та писати українською.

Пам’ять про Леоніда Кисельова збереглася. Вийшли посмертні видання його творів, а в 2013-2014 роках видавництво «Ярославів Вал» опублікувало двотомник «Над київськими зошитами. Над киевскими тетрадями» (вірші, проза, переклади, нотатки, листи, фото), присвячений життю та творчості поета.