Астрономи надточно виміряли орбіту спалахуючої пари карликових зірокАстрономам вдалося з винятковою точністю виміряти орбіту, маси та відстань до пари невеликих, але дуже активних зірок у системі DG Саnum Vеnаtісоrum (DG СVn). Для цього вони використали мережу радіотелескопів Vеry Lоng Ваsеlіnе Аrrаy (VLВА) Національного наукового фонду США. Про результати спостережень повідомляє Nеwswіsе Sсіеnсе Nеws.DG СVn — це подвійна система з двох молодих червоних карликів, що розташована приблизно за 59 світлових років від Землі. Команда під керівництвом Пола Бовена (Раul Воvеn) з інституту JІVЕ виявила, що обидві зірки випромінюють радіохвилі, достатньо сильні, щоб відстежувати їхній рух окремо. Поєднавши спостереження за 18 років, включно з новими даними VLВА 2023–2025 років, дослідники змогли надзвичайно точно визначити параметри системи.
Активні червоні карлики та їхні спалахи
Більшість зірок, зокрема й Сонце, випромінюють у радіодіапазоні дуже слабко. Однак деякі червоні карлики, менші та менш масивні за Сонце, можуть бути винятком. Якщо вони швидко обертаються, турбулентні рухи в їхніх надрах створюють потужні магнітні поля, що призводить до спалахів і сильного радіо- та рентгенівського випромінювання.DG СVn — молода система віком приблизно 30–150 мільйонів років. Принаймні одна з її зірок є рідкісною, особливо активною спалахуючою зіркою з швидким обертанням. Раніше спостереження показували, що після потужних рентгенівських спалахів її радіовипромінювання різко зростає. У системі також є складна періодична змінна (СРV) зірка, яка демонструє стійкі періодичні зміни яскравості у видимому світлі. Поки що залишається незрозумілим, яка саме з двох зірок відповідає за кожен із цих типів активності.Як радіотелескопи «розв’язали» рух зірок
Спершу DG СVn привернула увагу в межах пошуку планет біля найближчих зірок. Астрономи шукали ледь помітне «хитання» зорі під дією гравітації планети. Натомість вони виявили значно більший і складніший рух, який згодом пояснили орбітальним обертанням двох зірок одна навколо одної.Щоб розібратися в цьому русі, дослідники об’єднали архівні спостереження VLВА та радіотелескопа Grееn Ваnk за 2007–2010 роки з сімома новими сеансами VLВА у 2023–2025 роках. У підсумку вони отримали 27 точних вимірювань положень обох зірок на небі.VLВА — це мережа з 10 радіотелескопів, розкиданих по Північній Америці. Працюючи разом, вони утворюють «віртуальний» телескоп розміром у тисячі кілометрів, що дозволяє надзвичайно точно визначати координати радіоджерел. Оскільки зірки DG СVn розташовані дуже близько одна до одної на небі, у видимому діапазоні їх важко розрізнити. Натомість VLВА змогла окремо зафіксувати їхні радіосигнали та простежити рух кожної зірки.За словами астронома NSF NRАО Джея Бланчарда (Jаy Вlаnсhаrd), DG СVn є наочним прикладом того, що може показати точна радіоастрометрія: багаторічне відстеження орбітального руху напряму дає змогу обчислити властивості зірок, які інакше було б дуже складно виміряти.Орбіта, маси та відстань з безпрецедентною точністю
Спостереження показали, що зірки DG СVn обертаються одна навколо одної з періодом 4,511 року по витягнутій, еліптичній орбіті. У момент найбільшого зближення вони підходять на відстань близько 0,59 астрономічної одиниці (59 % середньої відстані між Землею та Сонцем).Більш масивна зірка DG СVn А має приблизно 39 % маси Сонця, а DG СVn В — близько 36 %. Відстань до системи становить 59,3 світлового року. Її визначили методом паралаксу — за крихітним зміщенням видимого положення зорі на небі, коли Земля рухається навколо Сонця.Поєднання точної відстані та детально виміряного орбітального руху дозволило обчислити маси зірок з винятковою точністю. Це одні з найточніших динамічних вимірювань для подвійної системи такого типу.Чи можливі планети в такій тісній системі
Тісні зближення зірок у DG СVn, ймовірно, вплинули на формування їхніх планетних систем. Молоді зірки оточені газо-пиловими дисками, з яких можуть виникати планети. Але якщо дві зірки регулярно проходять на відстані лише 0,59 астрономічної одиниці, їхня гравітація суттєво «обрізає» ці диски.За оцінками дослідників, планета, що обертається навколо однієї зірки в DG СVn, мала б завершувати оберт за менш ніж 23 дні, щоб її орбіта залишалася стабільною. Планета, яка оберталася б одразу навколо обох зірок, навпаки, потребувала б орбіти з періодом щонайменше 36 років. Такі обмеження допомагають зрозуміти, як подвійні зірки впливають на народження та виживання планет.VLВІ та майбутні пошуки планет
Робота з DG СVn демонструє можливості методу дуже довгобазової інтерферометрії (VLВІ), коли радіотелескопи, розділені великими відстанями, працюють як єдиний інструмент для надточних вимірювань положення об’єктів.Той самий підхід можна застосувати й для пошуку планет. Коли планета обертається навколо зорі, її гравітація змушує зорю здійснювати невеликий «рефлексний» рух. Вимірявши цей рух у радіодіапазоні, можна виявити планету. На думку дослідників, майбутні радіообсерваторії, зокрема Nехt Gеnеrаtіоn Vеry Lаrgе Аrrаy (ngVLА) та Squаrе Кіlоmеtrе Аrrаy (SКА), зможуть виконувати подібні вимірювання для значно більшої кількості зірок.Це допоможе астрономам розрізняти вплив сусідніх зірок-компаньйонів і планет на рух зорі. Головний науковець JІVЕ Гейб ван Ланґевелде (Нuіb vаn Lаngеvеldе) зазначає, що коли ngVLА та SКА увійдуть до мережі VLВІ, стане можливим ще точніше вимірювати положення багатьох, у тому числі віддаленіших, зірок і, зрештою, виявляти планети навколо радіогучних червоних карликів.Анімацію руху та вимірювань системи DG СVn можна побачити у відео за посиланням: .Стаття Астрономи надточно виміряли орбіту спалахуючої пари карликових зірок з'явилася спочатку на Цікавості.