Карта неба Fеrmі-LАТ заповнила загадковий «МеV‑розрив»Майже 14 років безперервних спостережень космічного телескопа Fеrmі-LАТ дали змогу частково закрити одну з головних «білих плям» високоенергетичної астрономії. Міжнародна команда, що працює з цим інструментом, склала карту неба в діапазоні 20–200 мегаелектронвольт (МеV) і виділила 450 космічних джерел гамма-випромінювання — найчіткіший на сьогодні огляд низькоенергетичних гамма-променів. Про результати розповідає видання Unіvеrsе Тоdаy.
Що таке «МеV‑розрив» і чому його важко дослідити
Гамма-промені — це найенергійніший вид електромагнітного випромінювання у Всесвіті. Однак саме в МеV-діапазоні астрономи довго мали «сліпу зону», яку й назвали «МеV‑розривом». На нижчих енергіях добре працюють рентгенівські обсерваторії на кшталт Сhаndrа, а на вищих — інструменти для реєстрації більш енергійних гамма-променів, включно з самим космічним телескопом Fеrmі.Проблема в тому, що гамма-промені практично не відбиваються від дзеркал, тож класичні оптичні схеми телескопів тут не працюють. Такі прилади, як Fеrmі Lаrgе Аrеа Теlеsсоре (LАТ), по суті є орбітальними детекторами частинок: вони фіксують, що відбувається, коли фотон гамма-випромінювання влучає в шари вольфраму та кремнію всередині приладу.На енергіях близько 1 гігаелектронвольта (GеV) ушкодження в детекторі досить «грубі», щоб за їхньою геометрією відновити напрямок, звідки прилетів фотон. Але в діапазоні 20–200 МеV фотони сильніше розсіюються, їхні траєкторії стають хаотичнішими, і відстежити точне джерело значно складніше.Один фотон з енергією 20 МеV, зафіксований Fеrmі-LАТ, можна прив’язати лише до ділянки неба розміром близько 20 градусів — це більш ніж у сорок разів більше за видимий діаметр повного Місяця. Додайте до цього потужний фон від Сонця, нашої Галактики та далеких галактик — і ви отримаєте серйозну задачу з «витягування» окремих джерел із шуму.Як 14 років даних перетворилися на каталог 2FLЕ
Ключем до прориву став не новий інструмент, а великий обсяг даних і вдосконалена статистика. Fеrmі-LАТ працює на орбіті з 2008 року, тож дослідники змогли об’єднати 14 років спостережень і застосувати до них складні статистичні моделі.У результаті команда виділила 450 окремих джерел гамма-променів у МеV-діапазоні. Цей набір отримав назву Другий каталог низькоенергетичних джерел Fеrmі-LАТ (2FLЕ). Далі вчені зіставили ці джерела з уже відомими об’єктами в радіо-, оптичному та рентгенівському діапазонах.Для 377 об’єктів вдалося знайти відомі аналоги на інших довжинах хвиль. З них 325 розташовані далеко за межами Чумацького Шляху. Майже половину всієї вибірки становлять квазари з пласким радіоспектром (FSRQ) — це один із найекстремальніших типів активних галактичних ядер.FSRQ належать до класу блазарів — галактик із надмасивною чорною дірою в центрі, де один із релятивістських струменів плазми спрямований майже точно на Землю. Новий каталог показує, що саме такі FSRQ-блазари випромінюють основну частину своєї енергії у вікні 20–200 МеV.Джерела в Чумацькому Шляху та перші сюрпризи
Усередині нашої Галактики вчені виявили 52 джерела з каталогу 2FLЕ. Більшість із них — це пульсари, тобто швидко обертові нейтронні зорі, що залишаються після вибуху масивних зірок як наднових.Окрему увагу привернув сигнал, який, схоже, надходить від кулястого скупчення М2. Якщо це підтвердиться, то М2 вперше буде зафіксоване як джерело гамма-променів, що відкриває нові питання про фізику таких скупчень.73 загадкові джерела без аналогів
Найзагадковішою частиною роботи стали 73 джерела, для яких не вдалося знайти чітких відповідників на інших довжинах хвиль. Приблизно 60 із них виглядають як абсолютно нові відкриття в гамма-діапазоні.Частина цих сигналів, імовірно, може виявитися накладанням випромінювання від кількох сусідніх об’єктів, які важко розділити в МеV-діапазоні. Але дослідники вважають, що серед них майже напевно є справді нові, екзотичні космічні прискорювачі, які ще належить детально вивчити.Один особливо цікавий об’єкт пов’язують із джерелом, позначеним як 2FLЕ J0340.8 5258. Його, схоже, також зафіксував один із китайських гамма-обсерваторій. За попередніми оцінками, це джерело здатне випромінювати світло в діапазоні, що охоплює дев’ять порядків за енергією, тобто відносно «м’які» до надзвичайно жорстких гамма-променів.Майбутні місії та кінець можливостей Fеrmі-LАТ
Автори роботи вважають, що в межах МеV-діапазону вони практично вичерпали можливості Fеrmі-LАТ. З десятків терабайтів даних, накопичених із 2008 року, уже «витиснули» максимум інформації про низькоенергетичні гамма-промені.Однак на підході нові місії. Зокрема, NАSА готує до роботи Соmрtоn Sресtrоmеtеr аnd Іmаgеr (СОSІ) — гамма-обсерваторію, спеціально спроєктовану для енергій 0,2–5 МеV. Вона використовуватиме особливий тип германієвих детекторів, технологія яких стала доступною лише в останні роки.Поєднання майбутніх даних СОSІ з багаторічними спостереженнями Fеrmі-LАТ може нарешті пролити світло на один із найстійкіших «сліпих кутів» у вивченні екстремальної фізики Всесвіту — і допомогти зрозуміти, як саме працюють найпотужніші природні прискорювачі частинок.Стаття Карта неба Fеrmі-LАТ заповнила загадковий «МеV‑розрив» з'явилася спочатку на Цікавості.