Геологи виявили 405-тисячолітній ритм давніх штормів ЗемліУ товщах давніх порід на території сучасного Китаю виявили сліди штормів, інтенсивність яких змінювалася за ритмом близько 405 тисяч років. За інтерпретацією авторів роботи, цей дивний цикл може бути пов’язаний з повільними змінами орбіти Землі навколо Сонця. Про це повідомляє видання SсіеnсеАlеrt.
Як шторм залишає слід у камені
Потужні шторми зливами та сильними вітрами здіймають хвилі й течії, які зривають із дна океану пісок, мул і намул. Цей матеріал переноситься й відкладається новими шарами, що з часом ущільнюються та перетворюються на камінь.Такі характерні шари називають темпеститами – вони зберігають «підпис» шторму навіть через сотні мільйонів років. Їх відносно легко впізнати в розрізі порід, але значно складніше вибудувати з окремих знахідок безперервну часову послідовність штормової активності.Сичуанська западина як архів тропічного моря
Геолог Шуюань Ши (Shuyuаn Shі) з Китайського інституту розвідки та розробки нафтових родовищ і його колеги зосередилися на породах Сичуанської западини. Тут збереглися відкладення давнього тропічного моря віком близько пів мільярда років.Команда застосувала метод цикло стратиграфії – пошуку повторюваних візерунків у товщі осадових порід, які можна зіставити з відомими циклами зміни орбіти Землі. Додатково вчені використали хімічні «підказки» в породі, щоб уточнити вік шарів.У результаті їм вдалося відтворити приблизно 24 мільйони років геологічної історії. У цьому записі вони виділили 59 циклів тривалістю близько 405 тисяч років кожен.Де в цих циклах з’являлися шторми
Коли дослідники подивилися, як у цих циклах розподілені темпестити, виявився чіткий візерунок. Сліди штормів частіше траплялися в зростаючій та піковій фазах кожного 405-тисячолітнього циклу.У ці інтервали відкладення були товстішими, грубозернистими й часто щільно нашарованими одне на одне, що вказує на більш інтенсивну штормову активність. У протилежні фази циклу шари були тоншими, дрібнішими й розділеними, тобто шторми, ймовірно, були слабшими або рідкіснішими.Зв’язок із Міланковичевими циклами
Пояснення вчені шукають в орбітальній механіці. Відомо, що орбіта Землі не є ідеальним колом, а трохи витягнута – еліптична. Ступінь цієї витягнутості, тобто ексцентриситет, змінюється під дією гравітації інших планет.Такі зміни відбуваються в кількох накладених циклах, один із яких триває приблизно 405 тисяч років. Це один із так званих Міланковичевих циклів, і попередні дослідження вже пов’язували його з появою темпеститів.Загальна кількість сонячної енергії, яку Земля отримує за рік, при цьому майже не змінюється. Натомість змінюється її розподіл по сезонах, особливо через взаємодію з іншим орбітальним циклом – прецесією, що повільно змінює орієнтацію земної осі.Ши та колеги припускають, що в теплому кліматі кембрію такі орбітальні варіації періодично посилювали прогрів тропічних океанів. Це могло збільшувати обмін енергією між морем і атмосферою та створювати умови для потужніших штормів.Невизначеності та значення результатів
Автори наголошують, що виявлений зв’язок поки що не можна вважати остаточно доведеним. На спостережуваний візерунок могли впливати й інші чинники: зміни рівня моря, кількість осадового матеріалу, умови збереження темпеститів.Також незрозуміло, чи діє подібний 405-тисячолітній ритм штормів у наш час. Сучасний клімат суттєво відрізняється від кембрійського і може не створювати таких самих умов для розвитку штормів.Попри це, результати вказують, що темпестити можуть стати ще одним інструментом для відновлення клімату далекого минулого – зокрема змін штормової активності та рівня моря, які важко простежити іншими методами.Дослідження опубліковане в журналі Раlаеоgеоgrарhy, Раlаеосlіmаtоlоgy, Раlаеоесоlоgy.Стаття Геологи виявили 405-тисячолітній ритм давніх штормів Землі з'явилася спочатку на Цікавості.