Мілітарний

НАТО не виконало обіцянку, дану три роки тому на саміті у Вільнюсі, щодо постійного розгортання систем протиповітряної оборони в країнах Балтії на ротаційній основі.
Головною причиною зриву домовленостей став хронічний дефіцит відповідного озброєння в Європі та першочергова потреба передачі цих систем Україні, повідомляє LRТ.
Згідно з початковим планом, комплекси ППО мали перебувати у Литві, Латвії та Естонії безперервно, а країни-союзниці повинні були лише замінювати одна одну. Проте на практиці ротаційна модель звелася до короткострокових навчань.
Зокрема, у 2024 році Нідерланди розгортали комплекси Раtrіоt у Литві лише на десять днів, а у 2025 році аналогічний короткий візит здійснила Італія. Схожа ситуація з відсутністю постійного прикриття зафіксована також у Латвії та Естонії.
У військових колах альянсу визнають, що наразі НАТО володіє лише близько 5% спроможностей, які реально необхідні для забезпечення повноцінного захисту всього східного флангу. Брак техніки залишається головним викликом для регіону.
Система протиповітряної оборони Раtrіоt німецьких збройних сил. Фото: Міністерство оборони Федеративної Республіки Німеччина
На нещодавньому саміті в Анкарі лідери НАТО фактично не згадували про обіцяну ротацію систем ППО.
Натомість союзники ухвалили рішення змінити статус місії у Балтії, перетворивши повітряну поліцію на місію повітряної оборони.
Новий формат юридично розширює повноваження Головнокомандувача об’єднаних сил НАТО в Європі. Це дозволить перекидати наявні сили та змінювати плани реагування максимально швидко, оминаючи тривалі політичні дебати між країнами.
Міністр оборони Литви Роберт Каунас переконує, що зміна статусу місії дозволить у разі реальної загрози розгорнути додаткові комплекси. Проте опозиція наголошує, що для швидкого переміщення засобів ППО їх спочатку потрібно фізично мати в наявності.
Литовські NАSАМS офіційно передані на службу. Пускові установки ЗРК NАSАМS ЗС Литви Фото: МО Литви
При цьому підходи до трактування нової місії у країнах Балтії різняться. Поки у Литві акцентують на отриманні техніки, естонські політики більше говорять про зміну алгоритмів і нові правила залучення пілотів винищувачів.
Через дефіцит допомоги від НАТО країни регіону змушені самостійно інвестувати у власну безпеку. Литва вже оголосила про додаткове виділення близько €800 мільйонів на закупівлі радарів, перехоплювачів та антидронових систем.
За попередніми розрахунками, для створення надійної системи протиповітряної оборони Литві до 2035 року необхідно знайти щонайменше €5 мільярдів.