Мілітарний

Польща та країни Балтії не створили цілісної системи фортифікації на кордонах з РФ і Білоруссю. Лінія укріплень залишається фрагментарною та не має достатньої глибини для захисту від можливого наступу Росії.Такого висновку незалежно дійшли ОSІNТ-аналітик Клеман Молен та автори польського ресурсу Służby і Оbywаtеl, проаналізувавши супутникові знімки й доступні в Gооglе Марs ділянки укріплень.Так, супутникові знімки виявили укріплення на кордоні Польщі з Калінінградською областю Росії лише на чотирьох ділянках, найбільша з яких має протяжність близько 2 км за загальної довжини кордону 210 км. Вони складаються з переривчастого протитанкового рову та одного або двох рядів «зубів дракона», які також не утворюють суцільної лінії.Аналітики зазначають, що ці споруди розміщені безпосередньо біля кордону та не мають ешелонування в глибину. Протитанкові рови перериваються біля лісових масивів, більшість ключових доріг не підготовлена до перекриття, а бункери й траншеї розташовані на відкритій місцевості.Так, поблизу населеного пункту Рутка окопи облаштували лише за 300 метрів від прикордонного паркану. На думку аналітиків, такі позиції постійно перебуватимуть під спостереженням і контролем дронів, а в разі бойових дій противник зможе відразу зосередити по них вогонь.Польські оглядачі порівняли ці укріплення з історичною Млавською позицією, яку спорудили за 5–15 км від кордону, що давало військам час зайняти оборону після початку вторгнення. Вони також зауважили, що прикордонні загородження можна обійти або охопити з флангів, а їхнє розташування не завжди відповідає завданню каналізування руху противника.

Балтійські країни

Аналітики виявили, що Литва, попри найбільшу загрозу через сусідство з Калінінградською областю, Сувальський коридор і протяжний кордон із Білоруссю, найменше просунулася у спорудженні укріплень. Попри наявність офіційної дорожньої карти, на супутникових знімках вони не виявили підготовлених оборонних споруд або інженерного прикриття ключових доріг.Водночас у Литві розбудовують дорожню інфраструктуру, яка має забезпечити доступ до віддалених районів уздовж східного кордону.Рівень інженерної підготовки кордону Естонії аналітики також назвали дуже низьким, попри постійну загрозу, зокрема для району Нарви. За наявними спостереженнями, безпосередні роботи зі спорудження укріплень у країні ще не розпочали.Латвія просунулася в інженерному обладнанні кордону далі за Литву та Естонію. Країна вже почала встановлювати «зуби дракона» й розчищати прикордонну смугу для створення оборонного рубежу. Крім того, значну частину латвійського прикордоння вкривають ліси, а сама країна має більшу стратегічну глибину. Однак наявні укріплення залишаються фрагментарними.

«Східний щит»

Польща розпочала будівництво системи укріплень «Східний щит» на кордонах із Росією та Білоруссю у жовтні 2024 року. Система має охопити ділянку кордону протяжністю майже 700 км, з яких 400–500 км мають бути захищені різними типами фортифікаційних споруд, а решта — прикрита природними бар’єрами. Зведення загороджень «Східного щита» у Польщі. Липень 2026. Кадр з відео Генштабу ПольщіПрограма передбачає будівництво цілісної системи інженерних перешкод і загороджень, а також місць зберігання на визначених земельних ділянках, процедури щодо яких нині тривають.За планом уряд інвестує загалом близько 2,3 млрд євро в реалізацію програми. Завершення будівництва мережі укріплень, загороджень і перешкод заплановане на 2028 рік.Від жовтня 2024 року до середини липня 2026 року Польща збудувала 61 км оборонних рубежів за програмою «Східний щит» на кордоні з Росією та Білоруссю. З них лінійні укріплення становлять лише близько 10 км.