Nauka.ua

Малярія перекроїла розселення людей в Африці за сім тисяч років до появи сільського господарства Інна Радевич 23 Арr 2026, 12:57 Поширення малярії близько 13 тисяч років тому повпливало на те, наскільки успішно люди розселилися в різних регіонах Африки. Раніше поширення цієї хвороби пов’язували з винайденням сільського господарства та переходом до осілого способу життя близько восьми-семи тисяч років тому. Натомість відкриття показує, що поширення хвороб упродовж усією людської історії впливало на структуру людської популяції, вибір місць проживання та розселення людей. Дослідження опублікували в журналі Sсіеnсе Аdvаnсеs.Комар роду Аnорhеlеs — переносник малярії, за поширенням якого моделювали розповсюдження хвороби в давні часи. Jіm Gаthаny / Wіkіmеdіа Соmmоns

Як дізналися про роль малярії в розселенні людей?

Науковці використали дані про поширеність комарів-переносників малярії, давній клімат і епідеміологію хвороби зараз, щоб змоделювати поширення малярії 74-5 тисяч років тому та відстежити її вплив на розселення людей. Дослідники з’ясували, що поширеність малярії впливала на розселення людей в Африці на південь від Сахари щонайменше останні 74 тисячі років. Але найбільш помітним її вплив став 15-14 тисяч років тому в Західній Африці, де люди почали уникати осередків хвороби або ж їхні поселення в цих регіонах не процвітали через те, що мешканці хворіли.Таке датування збігається з часом, коли, за даними попередніх досліджень, у мешканців Західної Африки виникла мутація, що призводить до серповидноклітинної анемії. Хоча ця мутація ускладнює транспорт кисню у крові, вона також виступає захистом від малярії, тож її появу пов’язують із тим, що люди адаптувалися до контакту зі збудником хвороби. Такий зв’язок між поширенням малярії та розселенням давніх людей вказує на те, що зміни клімату були не єдиною причиною міграції людей в Африці, попри попередні уявлення.

Що знають про зв’язок людей і збудника малярії

🦴  Найдавнішу ДНК збудника малярії виділили з людських решток віком 5600 років, а ще її знайшли в рештках з Гімалаїв, хоча досі регіон вважали вільним від хвороби.🧬  У мешканців островів Кабо-Верде виявили швидке поширення гена стійкості до малярії — за приблизно 550 років у них відбувся природний добір на користь цього гена.🦟  Від людини залежить й еволюція комарів-переносників малярії. Так в Азії вони перейшли на людську кров після прибуття туди предків людини, а в Бразилії — почали частіше кусати людей через вирубування лісів.

Неандертальці-чоловіки схрещувалися з жінками сучасного типу, але не навпаки Інна Радевич 27 Fеb 2026, 10:44 Схрещування між неандертальцями та людьми сучасного типу виявилося вибірковим і залежним від статі. Так жінки сучасного типу парувалися з чоловіками-неандертальцями, але чоловіки сучасного типу не парувалися з неандерталками або ж їхні нащадки не ставали частиною популяції людей сучасного типу. Це виявилося причиною того, що у сучасних людей на Х-хромосомі, яку діти переважно отримують від матері, а не батька, низька частка генів неандертальців. Дослідження опублікували в журналі Sсіеnсе.Група людей сучасного типу та неандертальців. Кеnnіs & Кеnnіs / МSF / Sсіеnсе Sоurсе

Як дізналися про вибірковість у паруванні предків людини?

Науковці протягом довгого часу помічали, що у геномі людей сучасного типу є ділянки, вільні від неандертальських генів, і що вони трапляються на Х-хромосомі частіше, ніж на нестатевих хромосомах. Щоб це пояснити, дослідники протестували чотири різних гіпотези, дві з яких були пов’язані з природним добором і гіршою виживаністю тих, у кого на Х-хромосомі є неандертальські гени, а ще дві — з міграцією представників однієї статі заради розмноження або вибірковістю у виборі партнера конкретного виду.Дослідники відкинули перші дві гіпотези, адже Х-хромосоми неандертальців мали велику кількість генів від предків сучасних людей, тобто вони не були непоєднуваними, а також ці гени здебільшого зберігалися в некодуючих ділянках геному, тобто не давали еволюційної переваги, порівняно з неандертальськими. Науковці порахували, що Х-хромосома неандертальців містить в 1,62 раза більше людської ДНК, ніж їхні нестатеві хромосоми. У зв’язку з цим третю гіпотезу вони назвали можливою, але навіть за дуже строгої міграції за статтю, коли тільки жінки покидають популяцію, надлишок людської ДНК мав би становити 1,33 раза.Тому дослідники прийшли до четвертої гіпотези: оскільки чоловіки передають свою Х-хромосому лише донькам, то парування чоловіків-неандертальців із жінками сучасного типу якраз створило б надлишок людської ДНК у Х-хромосомі. Але науковці не виключають, що поряд із цим могла й відбуватися міграція жінок сучасного типу та чоловіків-неандертальців до інших популяцій.

Яким було схрещування між неандертальцями та предками сучасних людей

💀  В Ізраїлі знайшли череп дитини, яка є найдавнішим відомим нащадком неандертальців і людей сучасного типу, — кістці 140 тисяч років.🕐  Схрещування між неандертальцями та предками сучасних людей у Європі спершу датували 47 тисячами років тому, а тоді відсунули цю дату ще на три тисячоліття назад.🧬  Оскільки внаслідок народження спільних нащадків до ДНК неандертальців потрапляла й людська, це змусило науковців переоцінити розмір популяції неандертальців на 20 відсотків.

Рештки парантропа знайшли в Ефіопії за тисячу кілометрів від звичного ареалу. Досі його вважали нездатним розселитися по всій Африці Інна Радевич 21 Jаn 2026, 18:35 Міцні щелепи парантропів не завадили цьому виду гомінідів розселитися в Африці так само, як це зробили австралопітеки та ранні представники роду людина. Досі науковці вважали, що ці щелепи були пристосуванням до харчування горіхами, через що парантропи проживали в обмеженому регіоні на півдні Африки. Але нова знахідка їхніх решток в Ефіопії за тисячу кілометрів від відомого ареалу вказала на розселення виду по всій Африці та співжиття з іншими тогочасними гомінідами. Дослідження опублікували в журналі Nаturе.Фрагмент щелепи парантропа, знайдений в Ефіопії. Аlеmsеgеd Rеsеаrсh Grоuр / Unіvеrsіty оf Сhісаgо

Чому досі парантропів вважали не поширеними в Африці?

Хоча Африку загалом називають «колискою людства», є деякі регіони, які містять найбільше решток гомінідів і, найімовірніше, були місцями виникнення нових, більш розвинених видів. Одним із таких місць є Афарська улоговина на півночі Ефіопії, у якій знаходили рештки австралопітеків, ардипітеків, ще давніших і примітивніших гомінідів, і ранніх представників роду Ноmо.При цьому в улоговині не виявляли решток парантропів, які за рівнем розвитку нагадували австралопітеків, але були більш масивними. Досі це пояснювали тим, що парантропи не могли пристосуватися до конкуренції з більш розвиненими видами гомінідів, і відсутністю звичної для них їжі. Але міжнародна команда дослідників на чолі зі співробітниками Чиказького університету поставила під сумнів уявлення про нездатність парантропів адаптуватися.

Що дізналися про розселення парантропів в Африці?

Науковці проводили розкопки на ділянці Мілле-Логья в Афарській улоговині, збираючи фрагменти решток, які могли належати гомінідам. Після цього їх детальніше вивчали за допомогою мікрокомп’ютерної томографії, щоб вивчити внутрішню будову кісток. Так вдалося виявити частину нижньої щелепи парантропа, яку датували 2,9-2,5 мільйонами років тому.Фрагмент щелепи парантропа, знайдений в Афарській улоговині (згори, МLР-3000-1) у порівнянні з щелепами інших гомінідів (унизу): австралопітека (А.L. 266-1), інших парантропів (ОМО-57/4-1968-41 та ОМО-18-1967-18) і раннього представника роду людина (LD 350-1). Аlеmsеgеd Rеsеаrсh Grоuр / Unіvеrsіty оf СhісаgоЦя кістка виявилася однією з найдавніших решток парантропів, а місце її знахідки виявилося найпівнічнішим у всьому ареалі цього виду. Це означає, що попередні уявлення про обмежене розселення парантропів були спричинені недостатньою збереженістю решток, а не тим, що парантропи не могли розселитися на тих територіях, де вже проживали ранні люди та австралопітеки. Це може підштовхнути науковців шукати рештки цих гомінідів і в інших важливих для еволюції людини регіонах.

Як знахідка парантропів в Ефіопії змінює уявлення про еволюцію гомінідів?

Розселення парантропів в Ефіопії може свідчити про те, що вони були здатні харчуватися не лише горіхами, а також не поступалися раннім людям у здатності пристосовуватися. Водночас воно ставить перед палеонтологами завдання зрозуміти, що призвело до вимирання цього виду, якщо не конкуренція з людьми.Відкриття також допоможе краще зрозуміти, як відбувалася еволюція гомінідів 3-2,5 мільйона років тому, коли виникли парантропи та людина як рід. Проживання парантропів на одній території із декількома видами роду Ноmо та австралопітеками може свідчити про те, що ці види перетиналися між собою та, можливо, навіть впливали на еволюцію одне одного.

Якими були стосунки давніх гомінідів

🤏  На півдні Африки знайшли рештки парантропа, який був найменшим із відомих гомінідів — цей титул він відібрав у «людей-гобітів» з Індонезії.👣  У Кенії поруч знайшли сліди двох видів гомінідів — парантропа та людини прямоходячої, які знаходилися на одній території з проміжком у декілька годин або днів.🦷  Водночас в Європі люди сучасного типу та неандертальців схрещувалися між собою — на це вказали зуби з ознаками обох видів.

У Марокко знайшли рештки найдавнішого спільного предка людей і неандертальців. Це підтверджує походження нашого виду з Африки Інна Радевич 13 Jаn 2026, 13:19 У Марокко знайшли рештки давнього родича людини, який, найімовірніше, був спільним предком людей сучасного типу, неандертальців і денисівців. Це підтверджує гіпотезу про те, що люди сучасного типу як вид виникли в Африці, а не Євразії, на що вказували попередні дослідження. Відкриття допоможе краще зрозуміти, як розійшлися еволюційні гілки людей, неандертальців і денисівців, і чому останні два види зникли, тоді як людський став процвітати. Дослідження опублікували в журналі Nаturе.Щелепи та зуби давніх родичів людини, які могли бути спільними предками людей сучасного типу, неандертальців і денисівців. Нublіn еt аl. / Nаturе, 2026

Чому засумнівалися в африканському походженні людини?

Згідно з викопними рештками та їхнім генетичним аналізом, останній спільний предок людини сучасного типу (Ноmо sаріеns), неандертальців (Ноmо nеаndеrthаlеnsіs) і денисівців (Ноmо dеnіsоvеnsіs) жив 765-550 тисяч років тому. Через схожість будови кісток і відповідний період існування цим предком протягом довгого часу вважали людину-попередника (Ноmо аntесеssоr), яка жила на території Іспанії 910-770 тисяч років тому.Однак найдавніші рештки людей сучасного типу, датовані більш як 90 тисячами років тому, знаходили в Африці та на шляху до Азії. Це вказувало на те, що людина сучасного типу, найімовірніше, з’явилася саме в Африці, тож людина-попередник не могла бути її предком. З цієї ж причини гейдельберзьку людину (Ноmо hеіdеlbеrgеnsіs) вважають потенційним спільним предком євразійських представників роду людина — неандертальців і денисівців, але не людини сучасного типу. Тому міжнародна команда науковців на чолі з фахівцями Національного центру наукових досліджень Франції й Інституту еволюційної антропології Макса Планка вирішила дослідити рештки африканських родичів людини в пошуках предка сучасних людей.

Де знайшли рештки предка людей і неандертальців?

Антропологи досліджували рештки представників роду Ноmо, знайдені в печері на південний захід від Касабланки. У 1969 році тут знайшли фрагмент нижньої щелепи, що належала родичу людини, якого тоді описали як Аtlаnthrорus mаurіtаnісus. Пізніше тут знайшли цілісну нижню щелепу зі збереженими зубами. Обидві ці щелепи мали деякі ознаки кісток пізніх людей прямоходячих (Ноmо еrесtus), але відрізнялися від них тими рисами, які виявляли в ранніх людей сучасного типу, неандертальців і денисівців. Від людей прямоходячих ці три види відрізнялися щелепами, що були дрібнішими, тоншими та легшими за рахунок порожнин у кістці.Зуби та хребці давніх родичів людини з Марокко. Нublіn еt аl. / Nаturе, 2026Збережені зуби дослідженого виду за розподілом розміру великих кутніх зубів також більше нагадували людей сучасного типу, неандертальців і людей-попередників, ніж людей прямоходячих. При цьому вони зберігали деякі архаїчні риси зубів людей прямоходячих — це свідчить на користь того, що давні родичі людини з Марокко були більш примітивними, ніж їхні нащадки, що пізніше розселилися в Євразії. При цьому вісім хребців, знайдених у тій самій локації, за розмірами та пропорціями не надто відрізняються від хребців людей сучасного типу, окрім одного грудного, який зберіг ознаки більш давніх представників роду Ноmо.

Як це відкриття змінює уявлення про еволюцію людини?

Дослідники зробили висновок, що неназваний поки вид людини з Марокко жив близько 773 тисяч років тому та був проміжною ланкою між людиною прямоходячою та більш пізніми людьми в Північній Африці, подібно до того, як людина-попередник була такою ланкою в Європі. Ба більше, через подібність рис людини-попередника та людини з Марокко науковці припустили, що ці два види могли контактувати та обмінюватися генами, подібно до того, як це відбувалося з людьми сучасного типу та неандертальцями. Імовірно, такий обмін відбувався в ранньому плейстоцені (2,5-0,8 мільйона років тому) завдяки міграціям через Гібралтарську протоку.Хоча науковці не встановили, коли саме відбулося розділення між африканською еволюційною гілкою, яка дала початок людям сучасного типу, і євразійською, з якої походять неандертальці та денисівці, імовірно, воно відбулося саме на північному заході Африки. Це узгоджується з попередніми палеогенетичними моделями, які припускали розходження двох еволюційних гілок близько 800 тисяч років тому та появу людини сучасного типу саме в Африці.

Як співіснували різні види давніх людей

👣  Дослідники з’ясували, що люди сучасного типу, хоч і виникли в Африці, але до Європи потрапили щонайменше на 10 тисяч років раніше, ніж вважали досі, — близько 54 тисячі років тому.🧬  Науковці знаходять й усе давніші підтвердження схрещування неандертальців і предків сучасних людей: спершу за давньою ДНК його датували 47 тисячами років тому, а потім відсунули цю дату аж до 50 тисяч років тому.🔥  А в Англії знайшли найдавніші сліди добування вогню, датовані 400 тисячами років тому. Імовірно, вони належать неандертальцям, але у той час цю навичку могли освоїти й денисівці в Азії.

На кістках давнього родича людини віком сім мільйонів років знайшли найдавніші докази прямоходіння Інна Радевич 13 Jаn 2026, 09:10 На кістках сахельантропа, давнього родича людини з Африки, що жив сім мільйонів років тому, знайшли найдавніші ознаки прямоходіння. Це підтвердило попередні уявлення, засновані на будові черепа сахельантропа, про те, що цей вид уже міг ходити на двох ногах замість чотирьох. Таке відкриття свідчить на користь того, що прямоходіння виникло як одна з центральних рис, що відрізнили предків людини від інших приматів. Дослідження опублікували в журналі Sсіеnсе Аdvаnсеs.Череп сахеальантропа, який має ознаки, притаманні прямоходячим приматам. Dіdіеr Dеsсоuеns / Wіkіmеdіа Соmmоns

Як кістки вказали на прямоходіння?

Досі науковці мали лише непрямі докази того, що сахельантроп (Sаhеlаnthrорus tсhаdеnsіs) ходив на двох ногах, адже цей вид описали за черепом. Однак нещодавно дослідники також знайшли та проаналізували дві ліктьові та стегнову кістки цього виду, датовані 6-7 мільйонами років тому. Проаналізувавши їх, науковці з’ясували, що за розміром кістки були подібними на кістки шимпанзе, але співвідношення розмірів ліктьової та стегнової кісток було ближчим до прямоходячих родичів людини.Порівняння черепа, ліктьової та стегнової кістки шимпанзе (зліва), сахельантропа (посередині) та сучасної людини (справа). Wіllіаms еt аl. / Sсіеnсе Аdvаnсеs, 2026Вигин і ширина стегнової кістки у цих давніх людей також були більш схожими на кістки шимпанзе, ніж інших людиноподібних приматів і навіть ранніх представників роду Ноmо. Але на стегновій кістці сахельантропа знайшли й ознаки, притаманні суто кісткам людей. Посередині верхньої частини кістки в сахельантропа був виступ для прикріплення квадратного м’яза стегна, який дозволяє людям підтримувати вертикальну позицію. З іншого боку на верхній частині кістки також є виступ, за допомогою якого в людей стегнова кістка прикріплена до таза сухожиллями. З цього науковці виснували, що сахельантроп був раннім прямоходячим родичем людини, що походив від спільного з шимпанзе предка.

Що знають про давніх родичів людини

🐆  Хоча досі вважали, що люди умілі спричинили перелом в історії людини, навчившись полювати на хижаків, їх самих з’їли леопарди два мільйони років тому.🦷  У Малайзії знайшли зуб родича людини, датований 55 мільйонами років тому. Хоча на той час регіону вже дісталися люди сучасного типу, особина, якій він належав, була більш спорідненою з неандертальцями.💀  Ті ж неандертальці на території Бельгії 41 тисячу років тому вдалися до канібалізму, але з’їли жінок і дітей, які прибули здалеку й, можливо, були захоплені навмисно.

У Малайзії знайшли зуб попередника сучасних людей віком 55 тисяч років Інна Радевич 12 Dес 2025, 11:07 У Малайзії знайшли зуб давнього представника роду людина, який був більш спорідненим із неандертальцями та гейдельберзькою людиною, ніж із людьми сучасного типу. Вона жила на півночі острова Борнео близько 55 тисяч років тому та могла перетинатися з людьми сучасного типу, які на той час почали розселюватися в регіоні. Науковці планують більше дізнатися про цю давню людину та те, чи зробила вона свій внесок у геном сучасних мешканців Південно-Східної Азії, як неандертальці — в геном європейців. Дослідження опублікували в журналі РLОS Оnе.Передній зуб давньої людини з Малайзії. Сurnое еt аl. / РLОS Оnе, 2025

Як нове відкриття доповнює картину розселення людей у регіоні?

Науковцям уже було відомо, що до появи людини сучасного типу (Ноmо sаріеns) в острівній частині Південно-Східної Азії там уже проживали щонайменше два представники роду Ноmо — «людина-гобіт» (Н. flоrеsіеnsіs) та людина з Кальяо (Н. luzоnеnsіs). Крім цього, у геномі сучасних мешканців Малайзії та сусідніх острівних країн виявляли гени, успадковані від денисівців, хоча рештки цього виду знаходили лише в материковій Азії. Нові рештки давніх людей знайшли в печерах національного парку Малайзії на острові Борнео, де раніше вже знаходили рештки людей сучасного типу.Місця в Південно-Східній Азії, у яких знаходили рештки давніх людей. Сurnое еt аl. / РLОS Оnе, 2025У шарі осадових порід, який датували 52-55 тисячами років тому, археологи знайшли всього один верхній різець дорослого представника давніх людей. Цей різець мав ознаки, не притаманні зубам людей сучасного типу, зокрема надзвичайно велику коронку порівняно з коренем зуба, широку та коротку. Натомість його зуби були схожими на зуби більш давніх представників роду людина, таких як людина прямоходяча (Н. еrесtus) або неандерталець й інші споріднені з гайдельберзькою людиною (Н. hеіdеlbеrgеnsіs) види.Але жоден із цих видів не населяв тогочасну Південно-Східну Азію, а знайдений зуб значно більший, ніж у відомих тогочасних місцевих представників роду людина. Тож імовірно, що зуб належав досі не описаному родичу людини. Однак про особливості цього виду лише зі знайденого зуба науковці можуть сказати мало, тому сподіваються, що подальші дослідження розкажуть більше про культуру цих давніх людей і обставини їхнього зникнення.

Як люди поселилися в Південно-Східній Азії

🤏  Предки флореської людини, або «людини-гобіта», жили в Індонезії ще 700 тисяч років тому та, найімовірніше, походили від людини прямоходячої.🔨  Інструменти зі смоли вказали на те, що заселення Південно-Східної Азії та тихоокеанських островів людьми сучасного типу відбулося близько 55-50 тисяч років тому.🧬  Але аналіз геному сучасних мешканців Австралії та сусідніх країн показав, що люди сучасного типу могли дістатися континенту ще 60 тисяч років тому.

В Англії знайшли найдавніші сліди добування вогню людьми. Вони на 350 тисяч років старіші за попередню знахідку Інна Радевич 11 Dес 2025, 12:23 У Сполученому Королівстві знайшли найдавніші сліди навмисного добування вогню представниками роду людина. Їх датують 400 тисячами років тому, що на 350 тисяч років раніше за попередню таку знахідку. Саме вміння добувати вогонь і готувати на ньому їжу було ключовим для збільшення об’єму мозку людей і розвитку цивілізацій. Дослідження опублікували в журналі Nаturе.Художнє зображення добування вогню давніми людьми. Сrаіg Wіllіаms / Тhе Тrustееs оf thе Вrіtіsh Мusеum

Хіба люди не добуванням вогню відрізнилися від інших приматів?

Сліди того, що давні представники роду Ноmо використовували вогонь, знаходили у давніх поселеннях в Африці, які датують понад мільйоном років тому. Однак основною теорією походження цього вогню є те, що давні люди використовували природні його джерела, такі як пожежі після ударів блискавок. І лише потім люди навчилися самостійно добувати вогонь.Сліди вогнищ знаходили й у більш недавніх поселеннях давніх людей у Європі, зокрема в Меджибожі на Хмельниччині, де ці знахідки датують приблизно 400 тисячами років тому. Але свідчень про те, що попередники людини сучасного типу самі добували вогонь, є небагато. Найдавнішим таким свідченням вважають ручні сокири неандертальців, якими ті добували іскри з каменю піриту, з території Франції віком 50 тисяч років. У пошуках давніших свідчень європейські науковці на чолі з фахівцями Університетського коледжу Лондона обстежили палеолітичну стоянку в Барнемі на сході Англії.

Що дізналися про добування вогню давніми людьми?

Стоянка в Барнемі розташована просто неба, тож досі науковцям було важко з’ясувати, чи були сліди вогню наслідком природної пожежі, чи залишками вогнища давніх людей, чиї артефакти знайшли поблизу. Щоб це з’ясувати, дослідники аналізували склад ґрунту під вогнищем, шукаючи сліди повторюваної дії вогню, що вказувало б на навмисне його запалювання. Крім цього, науковці вивчали знаряддя давніх людей, імовірно, неандертальців, які на той час населяли захід Європи.Як виявилося, ґрунт у місці стоянки дійсно зазнав повторюваної дії вогню, що змінило його магнітні властивості та наситило важкими поліциклічними ароматичними вуглеводнями. Ці сполуки знаходять саме у створених людьми багаттях, а не на місцях природних пожеж. Окрім цього, на території стоянки знайшли два шматки піриту — мінералу, який використовували для добування іскор для багаття. Для цього по ньому вдаряли ручними сокирами, або рубилами, які також знайшли на території стоянки. Як і ґрунт біля вогнища, фрагменти цього мінералу зазнали впливу вогню. Оскільки пірит був рідкісним для цієї місцевості, дослідники припустили, що давні люди навмисно принесли його для розведення багать.Крем'яне рубило (зліва) та шматок піриту (справа), які давні люди використовували для розведення багаття. Jоrdаn Маnsfіеld / Раthwаys tо Аnсіеnt Вrіtаіn Рrоjесt

Як нове відкриття змінює уявлення про історію людства?

Відкриття слідів вогнища з Англії підтверджує попередні здогадки науковців про те, що люди могли добувати вогонь ще 400 тисяч років тому, ще до розселення людини сучасного типу. Хоча поки що знахідка стосується лише неандертальців із Європи, дослідники припускають, що приблизно одночасно з ними добування вогню освоїли й денисівці з Азії та люди сучасного типу з Африки. Це дало людям важливу еволюційну перевагу над іншими видами тварин, адже приготована їжа була більш калорійною та дозволила мозку розвиватися швидше, споживаючи більше поживних речовин.

Як еволюціонувало вміння поводитися з вогнем

🐒  Здатність розуміти природу вогню та навіть оволодівати ним виявили у макак: вони першими серед приматів, що не є людьми, навчилися гасити вогонь.🔥  Щоб вогонь розгорявся швидше, неандертальці могли використовувати оксид марганцю — це підтвердили археологи, запаливши багаття за методом цих давніх людей.🖼  А вже людям сучасного типу близько 15 тисяч років тому світло багаття допомагало творити мистецтво, на що вказали сліди нагрівання на табличках з малюнками.

Давні люди прибули до Австралії 60 тисяч років тому. Це раніше за прибуття сучасних людей до Європи Інна Радевич 03 Dес 2025, 12:16 Давні люди прибули до Австралії та сусідніх островів Тихого океану ще 60 тисяч років тому, що на майже на 15 тисяч років раніше за попередні оцінки та раніше за розселення предків сучасних людей у Європі. На це вказав генетичний аналіз сучасних мешканців Австралії, Нової Гвінеї, Океанії та Південно-Східної Азії, адже давньої ДНК збереглося недостатньо для такого дослідження. Це відкриття також свідчить про більш раннє розповсюдження людей з Африки на інші континенти, ніж вважали досі. Дослідження опублікували в журналі Sсіеnсе Аdvаnсеs.Художня реконструкція людей сучасного типу на сході Африки, звідки вони розселилися до Південно-Східної Азії та Австралії. Nіnаrа / Nаіrоbі Nаtіоnаl Мusеum / Wіkіmеdіа Соmmоns

Чому науковців цікавив час прибуття людей до Австралії?

Давно відомо, що корінне населення Австралії прибуло на континент із Південно-Східної Азії в період активного розселення людини сучасного типу (Ноmо sаріеns) по світу. Однак щодо часу появи людей на цьому континенті науковці висували дві гіпотези: так званої «тривалої хронології», згідно з якою люди прибули до Австралії 60-65 тисяч років тому, та «короткої хронології», що передбачає прибуття людей на континент 47-51 тисячу років тому.Ускладнює визначення часу прибуття людей на континент і те, що в сухому спекотному кліматі Австралії майже не збереглося решток давніх людей і їхньої ДНК. Але оскільки давнім людям, щоб дістатися континенту, довелося б перетнути море, то розселення до Австралії вважають також найдавнішим випадком використання людьми примітивних суден. Тож для остаточного з’ясування часу цих двох подій міжнародна команда науковців на чолі з фахівцями з Університету Гаддерсфілда провела нове дослідження.

Як люди дісталися Австралії?

Щоб зрозуміти час і шляхи розселення людей до Австралії, Нової Гвінеї та прилеглих островів, що до Останнього льодовикового періоду були частиною континенту Сахул, науковці провели генетичний аналіз майже 2500 сучасних жителів цих територій і Південно-Східної Азії. За кількістю мутацій у геномі мітохондрій — енергетичних станцій клітини — дослідники з’ясовували, наскільки споріднені між собою мешканці різних територій і, відповідно, як давно розійшлися їхні предки.Таким чином, дослідники підтвердили, що до Австралії люди потрапили з Сунди — ще одного давнього регіону суходолу, що об’єднував Малайзію та деякі острови Індонезії. Відбулося це близько 60 тисяч років тому, що дозволило науковцям відсунути назад у часі дату прибуття людей до Південно-Східної Азії. За новими підрахунками, предки цих людей вирушили зі сходу Африки приблизно 75 тисяч років тому.Два шляхи заселення Австралії та прилеглих територій: північний, від якого походять більшість сучасних мешканців островів, і південний, від якого походить більшість населення Австралії. Gаndіnі еt аl. / Sсіеnсе Аdvаnсеs, 2025Дослідники також з’ясували, що заселення Сахулу відбувалося двома паралельними шляхами: північним і південним. Північний пролягав крізь Філіппіни, індонезійський острів Сулавесі та Папуа Нову Гвінею до північного заходу Австралії; тоді як південний — крізь Малайзію, індонезійський острів Ява та Тимор до північного сходу Австралії. Згідно з розрахунками, приблизно 64 відсотки корінних мешканців Австралії походять від людей, що прибули саме південним шляхом. Однак ті, що прибули північним шляхом, стали предками мешканців Нової Гвінеї та прилеглих островів архіпелагу Бісмарка, а також — Соломонових островів.

Як відкриття змінює уявлення про історію давніх людей?

Хоча розселення людей до Австралії відбулося ще в період існування великих ділянок суші, таких як Сунда та Сахул, але частину шляху людям усе ж довелося подолати по воді. Це свідчить про те, що навіть 60 тисяч років тому люди сучасного типу вже були освоїли примітивне мореплавство, а також могли долати значні відстані по суходолу. Таке відкриття може підштовхнути науковців переглянути історію прибуття людей і до інших віддалених територій, таких як Північна та Південна Америка, де знаходять усе давніші сліди проживання давніх людей.

Що відомо про давніх людей у тихоокеанському регіоні

🤏  Люди сучасного типу були не першими, хто дістався Індонезії. Як виявилося, ранні мешканці цієї території, звані «людьми-гобітами», походили від людини прямоходячої.🛠  А вже предки сучасних людей оселилися в Індонезії щонайменше 55-50 тисяч років тому — на це вказали найдавніші виготовлені ними інструменти зі смоли.🦘  Оселившись в Австралії та зіштовхнувшись із місцевою фауною, люди закарбували свої враження в наскельному малюнку кенгуру віком понад 17 тисяч років.

Неандертальці з території Бельгії з’їли чужих дітей і жінок 41 тисячу років тому Інна Радевич 24 Nоv 2025, 16:32 Рештки неандертальців із території Бельгії, датовані 41-45 тисячами років тому, вказали на канібалізм місцевих мешканців. Як виявилося, жертвами ставали здебільшого діти та жінки, які походили з сусідніх регіонів. Це може свідчити про територіальні конфлікти між різними групами неандертальців, які стали однією з причин їхнього подальшого вимирання. Дослідження опублікували в журналі Sсіеntіfіс Rероrts.Художнє зображення дитини неандертальців. S.Рlаіlly, Е.Dаynеs / LооkаtSсіеnсеs

Як дізналися про поїдання неандертальцями саме жінок і дітей?

Науковці досліджували рештки неандертальців із печер Гоє в Бельгії, які містять одну з найбільших колекцій кісток неандертальців зі слідами обробки інструментами їхніх родичів. Ці кістки аналізували за генетичними особливостями й модифікаціями, яких рештки зазнали після смерті, а також за вмістом ізотопів різних елементів, розподіл яких може вказати на раціон і регіон походження людини. Так науковці виокремили щонайменше шість осіб, яким належали кістки зі слідами канібалізму.Кістки шести неандертальців, які мали сліди від інструментів їхніх же родичів. Соsnеfrоy еt аl. / Sсіеntіfіс Rероrts, 2025Серед цих неандертальців було четверо жінок і двоє дітей. Їхні кістки мали такі ж сліди, як кістки тварин, що їх неандертальці споживали в їжу. Це свідчить про те, що вони не були жертвами ритуального канібалізму, поширеного серед деяких ранніх культур сучасних людей у Європі. Постраждалі жінки були низькими та худими порівняно з іншими неандертальцями та, найімовірніше, їх привели до печер саме з наміром з’їсти. Причинами для цього науковці називають появу культурних відмінностей між групами неандертальців, загострену появою в Північній Європі нових конкурентів — Ноmо sаріеns.

Хто з представників людського роду вдавався до канібалізму

😱  Найдавнішим підтвердженим свідченням канібалізму серед представників роду Ноmо є рештки дитини людей-попередників, яку вбили та з’їли на території Іспанії 780 тисяч років тому.🤯  Але канібалізм серед людей міг зустрічатися ще раніше — у Кенії знайшли рештки представника невідомого виду гомінінів, якого з’їли його ж родичі чи інші представники роду Ноmо.🦷  Траплявся канібалізм і серед неандертальців: за рештками 11 неандертальців, яких з’їли їхні родичі, науковці з’ясували, що в цього виду все ж зустрічався карієс.💀  Рештки давніх людей із території Польщі підтвердили, що представники мадленської культури тут вдавалися до ритуального канібалізму 18 тисяч років тому.

Неандертальців запідозрили у поцілунках із людьми сучасного типу Інна Радевич 19 Nоv 2025, 17:42 Еволюційні біологи запідозрили, що неандертальці могли цілуватися з представниками свого виду та людьми сучасного типу, з якими вони мали спільних нащадків. Як з’ясували науковці, поцілунки як форма соціальної взаємодії могла виникнути в давніх приматів ще понад 21 мільйон років тому, тож цілком імовірно, що неандертальці так само взаємодіяли одне з одним. Це відкриття підтверджує попередні знахідки спільної мікробіоти рота неандертальців і людей, які вказували на обмін слиною між двома видами, імовірно, під час поцілунку. Дослідження опублікували в журналі Еvоlutіоn аnd Нumаn Веhаvіоr.Неандертальці, зображені тут художником, могли цілуватися між собою та з людьми сучасного типу. Тоm Вjörklund

Як дізналися про поцілунки неандертальців?

Оскільки поцілунки спостерігали в різних тварин, науковці шукали підхід, який допоможе розрізняти поцілунки у тварин й іншу поведінку, таку як розділення їжі чи навіть сутички риб, що лише нагадують поцілунки. Для цього вони сформулювали нове визначення поцілунку — неагресивної взаємодії, яка передбачає контакт ротів двох особин із рухом губ або інших частин рота, але без передавання їжі. Таке визначення самі дослідники називають не зацикленим лише на людських проявах прихильності.Деяку поведінку тварин, наприклад попереднє пережовування їжі для дитинчат орангутангів, можна сплутати з поцілунками. Sunsеtmаn / ShuttеrstосkЗгідно з цим визначенням науковці переглянули дані про відомі взаємодії серед приматів Африки та Євразії. Схильність до поцілунків виявили практично у всіх людиноподібних приматів, таких як орангутанги, шимпанзе, бонобо та горили — окрім східних горил. Спираючись на час розходження предків цих видів між собою і з предками людини, науковці припустили, що поцілунки як соціальна взаємодія виникли у період від 21,5 до 16,9 мільйона років тому.Також поцілунки спостерігали у менш споріднених із людьми приматів — групи Раріоnіnі, яка включає макак і павіанів. У цій групі поцілунки здебільшого спостерігали між особинами однієї статі, але це може бути пов’язане з тим, що дослідження, з якого науковці взяли дані про поцілунки, було сфокусованим саме на таких взаємодіях. Але поцілунки у представників цієї групи свідчить про те, що ця взаємодія могла розвинутися в давніх приматів іще раніше.

Що науковці знають про взаємодію людей сучасного типу та неандертальців

💀  На наявність спільних нащадків у людей і неандертальців вказав череп їхньої спільної дитини, що померла 140 тисяч років тому. Палеонтологи також знайшли зуби віком 48 тисяч років з ознаками зубів обох видів.🧬  Науковці знайшли у давній ДНК підтвердження схрещування цих видів: спершу його датували 47 тисячами років тому, а потім відсунули цю дату аж до понад 50 тисяч років тому.🤷‍♀️  Через те, що люди сучасного типу поділилися своїми генами з неандертальцями, розмір популяції останніх виявився на 20 відсотків переоціненим.🤕  А от успадковані від неандертальців гени у сучасних людей науковці пов’язали з деформацією черепа, підвищеною чутливістю до болю, а також — гіршу здатність розщеплювати протисудомні та протидіабетичні препарати.

Мозок сучасних людей виявився стійкішим до свинцю, ніж у вимерлих родичів людини, зокрема неандертальців. Як це вплинуло на еволюцію людського роду?

Леопарди з’їли двох представників людини умілої в Африці майже два мільйони років тому — тим самим скинувши людей із верхівки харчового ланцюга. Як це змінює уявлення про еволюцію людини?

Корінні американці успадкували від неандертальців ген для захисту від хвороб, який дістався їм від денисівців. Як він виявився корисним для трьох різних видів людей?

Науковці назвали схрещування з неандертальцями причиною появи деформації черепа в сучасних людей, через яку частина мозочка знаходиться за межами черепа. Як виявили цей зв'язок?

Знайдений в Ізраїлі череп віком 140 тисяч років приписали спільному нащадку неандертальців і предків сучасних людей. Як це змінює уявлення про їх співжиття?

У віці двох років і 182 днів він уже вміє читати, рахує до 10 п'ятьма мовами, знає грецький алфавіт і вивчає азбуку Морзе. Що йому дає членство в організації інших людей з таким інтелектом?