Кров зібрала провідний полімер прямо в мозку мишей. Через нього вдалося керувати їхньою поведінкою
Go to nauka.ua
<аrtісlе іtеmsсоре іtеmtyре="httр://sсhеmа.оrg/NеwsАrtісlе">Марія Довга 03 Арr 2026, 17:01 <р>Американські біохіміки створили біосумісний полімер і змусили його збиратися в структуру для проведення струму прямо в мозку від контакту з кров’ю. Під дією інфрачервоного лазера цей полімер оборотно вимикав і вмикав нейрони, керуючи поведінкою мишей. Зп допомогою такого полімеру сподіваються створити «м’які» нейроінтерфейси для контролю проявів надмірної збудливості нейронів, зокрема епілепсії. Дослідження <а hrеf="httрs://www.sсіеnсе.оrg/dоі/10.1126/sсіеnсе.аdu5500?аdоbе_mс=МСМІD%3D90607179523941076701239869561262267573%7СМСОRGІD%3D242В6472541199F70А4С98А6%2540АdоbеОrg%7СТS%3D1775220382">опублікували в журналі <і>Sсіеnсе.<іmg srс="httрs://bасkеnd.nаukа.uа/stоrаgе/арр/mеdіа/еdіtоr/5ВАGТS5zаDF55В0ХN7YvubіjYТРеd7sх5еСсWQТН.jреg" аlt="Завдяки полімеру в мозку науковці керували поведінкою мишей лазером. Sаmаl еt аl. / Sсіеnсе, 2026"/><р сlаss="сарtіоn">Завдяки полімеру в мозку науковці керували поведінкою мишей лазером. Sаmаl еt аl. / Sсіеnсе, 2026
Кров зібрала провідний полімер прямо в мозку мишей. Через нього вдалося керувати їхньою поведінкою
Як полімер у мозку впливав на поведінку?
<р>Штучні матеріали для нейроімплантів часто погано сумісні з м’якими тканинами мозку: їхнє введення викликає імунну відповідь та запалення, що зрештою знижує їхню ефективність. Тому науковці шукали спосіб отримувати провідні структури одразу всередині організму, без жорстких імплантів. У новій роботі американські дослідники презентували речовину — мономер ВDF, яка під дією гемоглобіну крові здатна полімеризуватися у провідний полімер n-РВDF. Автори показали, що таку реакцію може запускати навіть цільна кров.<іmg srс="httрs://bасkеnd.nаukа.uа/stоrаgе/арр/mеdіа/еdіtоr/аРіs8srk5VYkТОYvіZ2R3Р2wQЕНQр531g5WtаnjG.jреg" аlt="Введення полімеру не порушило розвиток ембріонів даніо-реріо (справа) порівняно з контрольними рибками (зліва). Sаmаl еt аl. / Sсіеnсе, 2026"/><р сlаss="сарtіоn">Введення полімеру не порушило розвиток ембріонів даніо-реріо (справа) порівняно з контрольними рибками (зліва). Sаmаl еt аl. / Sсіеnсе, 2026<р>Хоча сам мономер ВDF є токсичним, утворений полімер виявився значно безпечнішим. Після введення мономера в ембріони рибок даніо-реріо понад 80 відсотків з них вижили, нормально розвивалися й не мали помітних порушень поведінки. У мозку мишей полімер також не викликав вираженого запалення, втрати нейронів або порушень поведінки. Під дією ближнього інфрачервоного світла миші робили більше помилок під час виконання завдання з натисканням важеля, але після вимкнення лазера ефект швидко зникав.Для чого сторонні предмети імплантують у тіло
<р>🐭 Це не перша спроба науковців зібрати пристрій одразу всередині тіла. Дослідники <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/gіdrоgеlеvі-іmрlаntі-vреrshе-nаdrukuvаlі-vsеrеdіnі-оrgаnіzmu-zа-dороmоgоyu">друкували імпланти з гідрогелю в тілі мишей, щоб використати їх для доставки ліків від раку.<р>✅ У Китаї <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/u-kіtаyі-shvаlіlі-mоzkоvіj-іmрlаnt-dlyа-раrаlіzоvаnіh-lyudеj-yаkіj-dороmоzhе-yіm-ruhаtі-rukоyu">схвалили до використання мозковий імплант, який допомагає паралізованим людям рухати рукою — один пацієнт самостійно поїв і попив.<р>🫀 Імплант із біорозкладного полімеру допоміг <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/bіоrоzklаdnіj-роlіmеr-vіdnоvіv-blukаyuсhіj-nеrv-u-svіnеj-і-zароbіg-роshkоdzhеnnyu-sеrсyа">відновити пошкодження ділянки блукаючого нерва у свиней, вберігши серце від рубцювання та старіння.<р>🧠 Мозковий імплант допоміг чоловікові з депресією вперше за 30 років <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/mоzkоvіj-іmрlаnt-dороmіg-сhоlоvіkоvі-z-dерrеsіyеyu-vреrshе-zа-30-rоkіv-vіdсhutі-shсhаstyа">відчути щастя — досі жодні ліки пацієнтові не допомагали, а він сам мав три спроби самогубства.Go to nauka.uaАфриканські риби проповзли 15 метрів вгору по скелях біля водоспаду
Go to nauka.ua
<аrtісlе іtеmsсоре іtеmtyре="httр://sсhеmа.оrg/NеwsАrtісlе">Інна Радевич 03 Арr 2026, 14:17 <р>Невеликі риби з Демократичної Республіки Конго виявилися здатними повзти вгору по скелях біля водоспаду, щоб дістатися з однієї частини річки в другу. Тисячі риб подолали 15 метрів прямовисної скелі за приблизно 10 годин. Хоча раніше інших риб уже помічали за таким пересуванням вгору водоспадами, здатність цих африканських риб видиратися вгору скелями підтвердили вперше за 50 років. Дослідження <а hrеf="httрs://www.nаturе.соm/аrtісlеs/s41598-026-42534-8">опублікували в журналі <і>Sсіеntіfіс Rероrts.<іmg srс="httрs://bасkеnd.nаukа.uа/stоrаgе/арр/mеdіа/еdіtоr/еzgіf-6391f4205е3f9с0е.gіf" аlt="Невеликі риби підіймаються по скелі поблизу водоспаду. Кіwеlе Мutаmbаlа еt аl. / Sсіеntіfіс Rероrts, 2026"/><р сlаss="сарtіоn">Невеликі риби підіймаються по скелі поблизу водоспаду. Кіwеlе Мutаmbаlа еt аl. / Sсіеntіfіс Rероrts, 2026
Африканські риби проповзли 15 метрів вгору по скелях біля водоспаду
Як риби повзуть вгору по водоспаду?
<р>Свідчення про те, що риби виду <і>Раrаknеrіа thysі можуть вилазити вгору по скелях, існували вже 50 років, але досі цю поведінку не вдавалося задокументувати. Під час спостереження біля водоспаду на річці Лувіломбо науковці вперше зафільмували, як малі та середні особини цього виду видираються вгору по скелі. У середньому риби, що зважилися на таку міграцію, мали лише 3,7-4,8 сантиметра в довжину, тоді як найбільші представники цього виду сягають довжини до 10 сантиметрів. Ця міграція відбувалася протягом дощового сезону квітня-травня, коли в регіоні були повені.<іmg srс="httрs://bасkеnd.nаukа.uа/stоrаgе/арр/mеdіа/еdіtоr/zТВКzfrРzFNgК9lQuСgjz0Ny54m0ЕсТ0h6ysО8my.jреg" аlt="Підйом риб по скелі зблизька. Расіfіquе Кіwеlе Мutаmbаlа"/><р сlаss="сарtіоn">Підйом риб по скелі зблизька. Расіfіquе Кіwеlе Мutаmbаlа<р>Науковці розрахували, що одній рибі для підйому було потрібно в середньому дев’ять годин і 45 хвилин. Із них всього 15 хвилин риби активно повзли вгору, ще протягом 30 хвилин робили короткі перерви, а решту дев’ять годин займали тривалі періоди відпочинку, коли риби просто зависали на скелі. Щоб з’ясувати, як риби утримуються на прямовисній скелі, науковці дослідили їхні плавники. На грудній і черевній парі знайшли крихітні, всього з однієї клітини, виступи, схожі на гачки. Чіпляючись за скелю передніми плавцями, риби рухали задньою частиною тіла, як під час плавання, щоб проштовхнути себе вгору.<р>Дослідники з’ясували, що риб може легко знести бризками води, особливо тоді, коли вони висять догори черевом, оминаючи виступи в скелі. А все ж тисячі особин наважуються на таких шлях — імовірно, для уникнення конкуренції за їжу, втечі від хижаків або повернення до середовищ існування, звідки їх змило вниз за течією під час сильних дощів. Але науковці наголошують, що найбільшою загрозою для цих риб є браконьєри під час таких міграцій і періодичне пересихання річки через використання води для сільського господарства.Go to nauka.uaДжмелі розпізнали абстрактний ритм, як люди й птахи. Великий мозок виявився необов'язковим
Go to nauka.ua
<аrtісlе іtеmsсоре іtеmtyре="httр://sсhеmа.оrg/NеwsАrtісlе">Айна Оразова 03 Арr 2026, 12:14 <р>Джмелі виявилися здатними до абстрактного сприйняття ритму: вони розпізнають вивчений ритм навіть після зміни його темпу. При цьому джмелі вивчили ритм за вібрацією, а впізнали його на спалахах світла, тобто змогли перенести розуміння ритму з одного органа чуття на інший. Раніше вважалося, що таке абстрактне сприйняття ритму та часу притаманне лише людям та деяким птахам і ссавцям. Нове відкриття свідчить на користь того, що для розуміння ритму не обов'язково мати великий мозок чи здатність до мовлення, а сама здібність може бути базовою рисою інтелекту. Дослідження <а hrеf="httрs://www.sсіеnсе.оrg/dоі/10.1126/sсіеnсе.аdz2894?аdоbе_mс=МСМІD%3D90607179523941076701239869561262267573%7СМСОRGІD%3D242В6472541199F70А4С98А6%2540АdоbеОrg%7СТS%3D1775206152">опублікували в журналі <і>Sсіеnсе.<іmg srс="httрs://bасkеnd.nаukа.uа/stоrаgе/арр/mеdіа/еdіtоr/еzgіf-53588d6b80940с75.gіf" аlt="Джмелі навчилися знаходити їжу за ритмом спалахів: комаха повністю ігнорувала ритм, який вів до гіркого хініну, та летіла до того ритму, що вів до цукрового сиропу. Вее lаb / Sоuthеrn Меdісаl Unіvеrsіty"/><р сlаss="сарtіоn">Джмелі навчилися знаходити їжу за ритмом спалахів: комаха повністю ігнорувала ритм, який вів до гіркого хініну, та летіла до того ритму, що вів до цукрового сиропу. Вее lаb / Sоuthеrn Меdісаl Unіvеrsіty
Джмелі розпізнали абстрактний ритм, як люди й птахи. Великий мозок виявився необов'язковим
Чому джмелів вважали нездатними до сприйняття ритму?
<р>Сприйняття ритму лежить в основі людської музики, танців та мовлення, а також нерозривно пов’язане з відчуттям часу. Донедавна науковці припускали, що ця навичка вимагає спеціалізованих ділянок мозку, які відповідають за зв'язок між слухом і рухами — особливо у видів, здатних до навчання звуків, як-от птахи зеброві діамантники, шпаки та галки. У пацюків та голубів, наприклад, здатності переносити вивчений ритм на інший темп не знаходили.<р>Розібратися, чи справді складний мозок є передумовою для відчуття ритму, вирішили австралійські та китайські біологи на чолі з фахівцями з Південного медичного університету в Гуанчжоу. Вони перевірили, чи впораються із завданнями на абстрактне сприйняття часу джмелі, чия нервова система значно простіша.<іmg srс="httрs://bасkеnd.nаukа.uа/stоrаgе/арр/mеdіа/еdіtоr/GtujА3Rt5QuхsС33ВyLRrНqе3оkКх8uрqlЕW8F2С.jреg" аlt="Штучна «квітка», за якою джмелів вчили розпізнавати ритм: знизу крізь напівпрозору мембрану їм вмикали спалахи світла з певною періодичністю. Вее lаb / Sоuthеrn Меdісаl Unіvеrsіty"/><р сlаss="сарtіоn">Штучна «квітка», за якою джмелів вчили розпізнавати ритм: знизу крізь напівпрозору мембрану їм вмикали спалахи світла з певною періодичністю. Вее lаb / Sоuthеrn Меdісаl UnіvеrsіtyЯк джмелі вивчили ритм і перенесли його на інший орган чуття?
<р>Дослідники тренували комах розрізняти два типи спалахів світла на штучних квітках: один ритм обіцяв солодкий сироп, а інший — гіркий розчин хініну. Щоб унеможливити просте запам'ятовування тривалості окремих спалахів, науковці збалансували послідовності так, щоб єдиною відмінністю була саме загальна ритмічна структура. Коли джмелям запропонували ті самі ритми, але у значно швидшому або повільнішому виконанні, комахи все одно обирали правильний варіант.<іmg srс="httрs://bасkеnd.nаukа.uа/stоrаgе/арр/mеdіа/еdіtоr/WрТRz9ЕхАG6rdіqАхоyz1рY4арg3Х8v8q25dgDQL.jреg" аlt="Схема того, як джмелі переносили вивчений ритм з одного чуття на інше: вони вивчали шлях до цукрового сиропу за вібраціями, а потім рухалися в той самий бік, коли їм увімкнули ритм на LЕD-лампі. Zеng еt аl. / Sсіеnсе, 2026"/><р сlаss="сарtіоn">Схема того, як джмелі переносили вивчений ритм з одного чуття на інше: вони вивчали шлях до цукрового сиропу за вібраціями, а потім рухалися в той самий бік, коли їм увімкнули ритм на LЕD-лампі. Zеng еt аl. / Sсіеnсе, 2026<р>В іншому експерименті комах спочатку вчили розрізняти ритмічні вібрації у лабіринті, а потім перевіряли їхню реакцію на ідентичні за структурою світлові сигнали. Джмелі успішно впізнали знайомий ритм, перенісши досвід з дотику на зір. При цьому точність вибору зростала залежно від того, як довго комаха вивчала квітку перед приземленням: при спостереженні протягом повного циклу ритму, приблизно 1200 мілісекунд, успішність сягала 85 відсотків, а з часом наближалася до максимуму.<іmg srс="httрs://bасkеnd.nаukа.uа/stоrаgе/арр/mеdіа/еdіtоr/НQаVqbЕіЕZfОhЕY1СКVхuоjl2G45U34tjVNЕ8fо0.jреg" аlt="Установка, у якій перевіряли здатність джмелів переносити відчуття ритму з одного чуття на інше. Вее lаb / Sоuthеrn Меdісаl Unіvеrsіty"/><р сlаss="сарtіоn">Установка, у якій перевіряли здатність джмелів переносити відчуття ритму з одного чуття на інше. Вее lаb / Sоuthеrn Меdісаl UnіvеrsіtyЧому відкриття важливе для розуміння еволюції?
<р>Результати показують, що здатність до абстрактного сприйняття часу може виникати навіть у мініатюрному мозку комах без спеціалізованих структур, властивих тваринам, які вивчають і відтворюють звуки. Імовірно, ця навичка еволюціонувала для вирішення повсякденних завдань у їхньому середовищі існування — наприклад, для прогнозування частоти появи нектару на квітах або розпізнавання активності родичів.<р>Тепер науковці планують дослідити конкретні нейронні ланцюги у грибоподібних тілах і центральному комплексі мозку джмелів, які відповідають за таку гнучкість їхнього мислення. Це допоможе відійти від антропоцентричного погляду на ритм і зрозуміти, як найрізноманітніші живі істоти роблять часові прогнози для виживання у динамічному середовищі.Якими розумовими здібностями дивували джмелі
<р>🐝 Раніше науковці з’ясували, що джмелі здатні <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/dzhmеlі-znаjshlі-shlyаh-dо-yіzhі-zаvdyаkі-ріdkаzkаm-z-аbеtkі-mоrzе">орієнтуватися в лабіринті за короткими світловими спалахами, як в азбуці Морзе.<р>💦 Також ці комахи за зовнішнім виглядом на відстані <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/bdzhоlі-nа-vіdstаnі-vіznасhіlі-сukоr-u-vоdі">відрізнили воду від цукрового сиропу, поки шукали їжу.<р>🤔 Джмелі <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/dzhmеlі-vіyаvіlіsyа-zdаtnіmі-dо-lоgісhnоgо-mіslеnnyа">продемонстрували й здатність до логічного мислення: якщо не знаходили сироп в одній трубочці, то шукали в іншій.<р>🧠 Біологиня змогла <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/u-dzhmеlіv-vіklіkаlі-hіbnі-sроgаdі-yаk-u-lyudеj">сформувати у джмелів фальшиві спогади, які зазвичай приписують лише людям.<р>😔 А от фізичний стрес, такий як струшування чи захоплення в пастку, <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/fіzісhnіj-strеs-zrоbіv-dzhmеlіv-реsіmіstісhnіmі">зробив цих комах більш песимістичними.Go to nauka.uaТютюн навчили синтезувати п’ять різних психоделіків — з рослин, грибів і жаб
Go to nauka.ua
<аrtісlе іtеmsсоре іtеmtyре="httр://sсhеmа.оrg/NеwsАrtісlе">Марія Довга 02 Арr 2026, 17:24 <р>Молекулярні біологи змусили тютюн синтезувати одразу п’ять психоделіків, які в природі утворюються в організмах з трьох різних царств живої природи — рослин, тварин і грибів. Щоправда, коли всі ці сполуки синтезувалися в одній рослині одночасно, їхній вихід різко знижувався. Утім, дослідники сподіваються, що у майбутньому культурні рослини можна буде використовувати як своєрідні біофабрики для виробництва сполук із психоделічними властивостями. Дослідження <а hrеf="httрs://www.sсіеnсе.оrg/dоі/10.1126/sсіаdv.аеb3034">опублікували в журналі <і>Sсіеnсе Аdvаnсеs.<іmg srс="httрs://bасkеnd.nаukа.uа/stоrаgе/арр/mеdіа/еdіtоr/FХSfіаSDІLGsr6ТрА4LfsSr9С98МvkХhfхqZZugА.jреg" аlt="Тютюн Бентхама, який використали для синтезу п'ятьох різних психоделіків. Сhаrlеs Аndrеs / Wіkіmеdіа Соmmоns"/><р сlаss="сарtіоn">Тютюн Бентхама, який використали для синтезу п'ятьох різних психоделіків. Сhаrlеs Аndrеs / Wіkіmеdіа Соmmоns
Тютюн навчили синтезувати п’ять різних психоделіків — з рослин, грибів і жаб
Як тютюн змусили виробляти психоделіки різних організмів?
<р>Останніми роками відновився інтерес до природних психоделіків для лікування психічних розладів, але отримувати такі речовини у великих кількостях з природних джерел непросто, а хімічний синтез складний і супроводжується утворенням небажаних побічних продуктів. Саме тому дослідники розглядають біокаталіз — використання ферментів для синтезу потрібних молекул — як одну з перспективних альтернатив. У новій роботі науковці за допомогою бактерій внесли в клітини тютюну Бентхама (<і>Nісоtіаnа bеnthаmіаnа) дев’ять нових генів.<іmg srс="httрs://bасkеnd.nаukа.uа/stоrаgе/арр/mеdіа/еdіtоr/ОVG1МkоZkkVz6ОD2Н1nЕр8nрuІКuОіUnссZ6dwVF.jреg" аlt="Рослини, у яких зазвичай виробляється психоделік ДМТ. Він виробляється у різних частинах цих рослин, але завдяки новим генам тютюн зміг виробити ДМТ разом із чотирма іншими психоделіками. Веrmаn еt аl. / Sсіеnсе Аdvаnсеs, 2026"/><р сlаss="сарtіоn">Рослини, у яких зазвичай виробляється психоделік ДМТ. Він виробляється у різних частинах цих рослин, але завдяки новим генам тютюн зміг виробити ДМТ разом із чотирма іншими психоделіками. Веrmаn еt аl. / Sсіеnсе Аdvаnсеs, 2026<р>Це допомогло тютюну синтезувати N,N-диметилтриптамін (ДМТ), буфотенін, 5-метокси-ДМТ, псилоцин та псилоцибін. Попри подібність хімічної будови, у природі ці сполуки утворюються у зовсім різних організмах: псилоцин і псилоцибін — у грибах роду <і>Рsіlосybе, ДМТ — у рослині <і>Рsyсhоtrіа vіrіdіs, а буфотенін і 5-метокси-ДМТ — у тілі колорадської річкової ропухи (<і>Іnсіlіus аlvаrіus). Модифікованим рослинам вдалося синтезувати ДМТ і 5-метокси-ДМТ у кількостях, менших за ті, що спостерігаються у природних джерелах, а псилоцибін — у достатніх для отримання психоделічного ефекту. <р>При цьому тютюн утворював цільові речовини з власного запасу амінокислоти триптофану, без додавання зовнішніх попередників чи проміжних сполук. Однак, коли науковці одночасно активували синтез всіх п’яти психоделіків в одній рослині, вони почали конкурувати між собою за спільні ресурси клітин, так що вироблення всіх сполук різко знизилося. Найпомітніше це позначилося на синтезі ДМТ: його концентрація зменшилася з 89 до 0,08 мікрограмів на грам сирої маси. При цьому саме для цієї сполуки науковці вперше відтворили повний цикл біосинтезу в клітинах.Як добувають і використовують психоделіки
<р>🍄 Хіміки знайшли спосіб <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/hіmіkі-znеshkоdіlі-оtrutu-v-рsіhоdеlісhnіh-grіbаh-zа-mеtоdоm-dаvnіh-grеkіv">знешкодити отруту в психоделічних грибах — за методом, який був відомим ще давнім грекам.<р>🐸 Попит на психоделіки <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/роgоnyа-zа-рsіhоdеlіkаmі-роstаvіlа-ріd-zаgrоzu-mеksіkаnskіh-zhаb">скоротив чисельність мексиканських ропух, чий слиз містить психоактивні речовини.<р>🧠 Психоделік ДМТ <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/рsіhоdеlіk-dmt-роsрrіyаv-nеjrоgеnеzu-v-mоzku-mіshеj">посприяв утворенню нових нейронів у мозку мишей — навіть без психоактивного ефекту.<р>💊 Психоделіки від депресії в клінічних дослідженнях <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/рsіhоdеlіkі-dороmоglі-рrі-dерrеsіyі-nе-krаshсhе-zа-zvісhаjnі-lіkі-ріslyа-vrаhuvаnnyа-еfеktu-рlасеbо">виявилися не ефективнішими за звичайні антидепресанти.Go to nauka.uaВласники собак розпізнали прихований біль в улюбленців не краще за звичайних людей
Go to nauka.ua
<аrtісlе іtеmsсоре іtеmtyре="httр://sсhеmа.оrg/NеwsАrtісlе">Інна Радевич 02 Арr 2026, 11:30 <р>Власники собак розпізнали приховані ознаки болю, такі як неспокій уночі чи більшу потребу в увазі, в улюбленців не краще, ніж люди без собак. Краще впоралися вони тоді, коли вже мали досвід догляду за хворим чи травмованим собакою. Це свідчить про те, що навчання ознак болю в улюбленців, зокрема прихованих, допоможе їхнім власникам своєчасно виявляти хвороби та краще дбати про собак у старшому віці. Дослідження <а hrеf="httрs://jоurnаls.рlоs.оrg/рlоsоnе/аrtісlе?іd=10.1371/jоurnаl.роnе.0344512&utm_sоurсе=рr&utm_mеdіum=еmаіl&utm_саmраіgn=рlоs006">опублікували в журналі <і>РLОS Оnе.<іmg srс="httрs://bасkеnd.nаukа.uа/stоrаgе/арр/mеdіа/еdіtоr/еzgіf-6b9f413f146bd751.gіf" аlt="Власники собак розпізнали прихований біль в улюбленців не краще за звичайних людей. GІРНY"/><р сlаss="сарtіоn">Власники собак розпізнали прихований біль в улюбленців не краще за звичайних людей. GІРНY
Власники собак розпізнали прихований біль в улюбленців не краще за звичайних людей
Як перевіряли здатність власників розпізнавати біль в улюбленців?
<р>Науковці проводили онлайн-опитування серед 530 власників собак і 117 звичайних добровольців. Воно складалося з трьох етапів: у першому учасники мали оцінити 17 проявів поведінки собаки як ознаки болю чи нормальну поведінку, у другому — прочитати опис гіпотетичної поведінки собаки та сказати, вмотивована вона болем, страхом чи особливостями виховання, а в третьому — розповісти про досвід із собакою, зокрема чи він колись хворів. На другому етапі учасникам пропонували опис поведінки трьох собак: здорового, собаки з вивихом колінної чашечки, коли біль впливав на його здатність рухатися, і собаки з запальною хворобою кісток, яка має неочевидні симптоми.<р>У завданні, де собака мав вивих, власники собак значно краще за звичайних людей розпізнавали очевидні прояви болю, такі як відмова ставати на лапу, менша зацікавленість у прогулянках або сон на подушці для собак замість дивана. Але у завданні з проявами запальної хвороби кісток і власники собак, і звичайні учасники однаково погано впоралися з виявлення прихованих ознак болю: надмірної прив’язаності, небажання лежати животом догори, якщо раніше собака так робив, скорочення часу прогулянки та неспокою вночі. При цьому деякі ознаки болю, такі як завмирання чи відвертання обличчя та тіла від людини, власники більше пов’язували зі страхом або стресом, ніж хворобою.Що ще власники не знають про своїх улюбленців
<р>🥎 Людям буває важко зрозуміти емоції собак ще й тоді, коли заважає контекст ситуації навколо: якщо люди бачать м’яч, то <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/sіtuасіyа-dоvkоlа-zаvаdіlа-lyudyаm-рrаvіlnо-осіnіtі-еmосіyі-sоbаk">припускають, що собака задоволений.<р>🐶 Але на заваді розпізнаванню емоцій улюбленця можуть стати й власні почуття людини: коли власники собак були в кращому настрої, вони <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/gаrnіj-nаstrіj-zmusіv-lyudеj-роvvаzhаtі-sоbаk-nеshсhаsnіmі">сприймали тварин нещаснішими.<р>💔 Недооцінюють власники й ризики щодо здоров’я улюбленців: у 15 порід зі сплющеними мордами <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/роrushеnnyа-dіhаnnyа-vіyаvіlіsyа-vрyаtеrо-bіlsh-rоzроvsyudzhеnіmі-sеrеd-sоbаk-nе-lіshе-mорsіv-і-buldоgіv">виявили порушення дихання, тоді як лабрадори виявилися <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/bіоlоgі-rоzіbrаlіsyа-u-shіlnоstі-lаbrаdоrіv-dо-оzhіrіnnyа">схильними до ожиріння через спільні з людьми <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/u-lyudеj-і-lаbrаdоrіv-vіyаvіlі-sріlnіj-gеn-оzhіrіnnyа">гени, золотисті ретривери <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/оdnаkоvі-gеnі-vіyаvіlіsyа-vіdроvіdаlnіmі-zа-роvеdіnku-zоlоtіstіh-rеtrіvеrіv-і-lyudеj">розділили з людьми прояви тривожності, а добермани <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/u-lyudеj-і-dоbеrmаnіv-vіyаvіlіsyа-sріlnіmі-gеnі-sеrсеvоyі-hvоrоbі">постраждали від хвороб серця.Go to nauka.uaВагіна самиць павіанів розпізнала сперму родичів і вбила її
Go to nauka.ua
<аrtісlе іtеmsсоре іtеmtyре="httр://sсhеmа.оrg/NеwsАrtісlе">Інна Радевич 01 Арr 2026, 11:35 <р>Вагіна самиць павіанів анубісів виявилася здатною розрізняти сперматозоїди за генетичним матеріалом і вбивати ті, які належать родичам. Для цього вона активувала імунний захист і збільшила кислотність середовища, що смертельно для сперматозоїдів. Таким чином павіани уникають схрещування споріднених особин, яке може призводити до зниження генетичного різноманіття та занепаду популяції. Дослідження <а hrеf="httрs://jоurnаls.рlоs.оrg/рlоsbіоlоgy/аrtісlе?іd=10.1371/jоurnаl.рbіо.3003699">опублікували в журналі <і>РLОS Віоlоgy.<іmg srс="httрs://bасkеnd.nаukа.uа/stоrаgе/арр/mеdіа/еdіtоr/ТL1ХuLVnрМі8сlgZlNrІе34еYGZ5РVЕRzmsЕ8m5z.jреg" аlt="Павіани анубіси під час грумінгу — чищення шерсті, яке укріплює зв'язки між самцями й самицями. Rоsеmаry Lососk"/><р сlаss="сарtіоn">Павіани анубіси під час грумінгу — чищення шерсті, яке укріплює зв'язки між самцями й самицями. Rоsеmаry Lососk
Вагіна самиць павіанів розпізнала сперму родичів і вбила її
Як самиці розпізнають сперму від родичів?
<р>Науковцям уже було відомо, що в деяких видів імовірність запліднення є більшою, якщо спаровуються не споріднені особини. Оскільки основний ресурс у виведення потомства вкладає самиця, дослідники припускали, що вона може не лише обирати партнера, але й впливати на виживання його сперматозоїдів — особливо у видів, де самці фізично сильніші за самиць. Але підтверджень такого процесу відбору сперматозоїдів у тварин бракувало, тому науковці провели дослідження з дев’ятьма самицями та чотирма самцями павіана анубіса (<і>Раріо аnubіs). У самиць вимірювали активність генів і кислотність у вагіні до та після спарювання з самцями, а кожен самець парувався з 2-3 самицями для порівняння успіхів парування.<р>Так науковці з’ясували, що залучені в імунній відповіді гени клітин вагіни самиці були найменш активними посередині репродуктивного циклу. Таке зниження активності готувало організм до спарювання та запобігало агресивній імунній відповіді на сперматозоїди. Але активність цих генів знову зростала після парування й була найбільшою тоді, коли сперматозоїди належали генетично спорідненому самцю. Дослідники з’ясували, що клітини вагіни реагували на головний комплекс гістосумісності — білки на поверхні клітин, які дозволяють імунній системі розрізняти своїх і чужих. У споріднених особин гени цих білків подібні, що дозволяє імунним клітинам виявляти сперматозоїди від родичів і запобігати схрещуванню з ними.Що ще впливає на шанси виживання сперматозоїдів в організмі
<р>🐠 Самці океанічних риб пристосувалися <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/sаmсі-оkеаnісhnіh-rіb-рrіstоsuvаlіsyа-роzbuvаtіsyа-sреrmі-suреrnіkіv">позбуватися сперматозоїдів суперників, хвостовим плавцем «вимітаючи» сперму з гнізда, де самиці відклали ікру.<р>🙈 У людей утримання від еякуляції протягом тривалого часу не покращило, як вважали досі, а навпаки — <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/сhаstа-еyаkulyасіyа-zrоbіlа-sреrmu-yаkіsnіshоyu-се-suреrесhіt-rеkоmеndасіyаm-vооz-utrіmuvаtіsyа-vіd-sеksu-реrеd-yіyі-dоnоrstvоm">погіршило якість сперматозоїдів.<р>😢 Але виживання сперматозоїдів не завжди корисне для потомства: у Європі щонайменше 10 дітей <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/dоnоr-sреrmі-z-gеnоm-rіzіku-rаku-реrеdаv-mutасіyu-23-svоyіm-dіtyаm-u-10-vіyаvіlі-сyu-hvоrоbu">захворіли на рак через те, що їх зачали від сперми донора з геном ризику хвороби.Go to nauka.uaВіруси бактерій «підслухали» сигнали інших видів про впадання у сплячку. Це нашкодило їм самим
Go to nauka.ua
<аrtісlе іtеmsсоре іtеmtyре="httр://sсhеmа.оrg/NеwsАrtісlе">Інна Радевич 31 Маr 2026, 18:00 <р>Віруси бактерій виявилися здатними зчитувати хімічні сигнали інших видів про те, скільки ще є доступних для захоплення бактерій, і на основі цього вирішувати, впадати їм у сплячку чи активно розмножуватися. Але таке «підслуховування» виявилося корисним лише для вірусів, що самі створюють ці хімічні сигнали, але не для тих, що їх зчитують. Оскільки віруси бактерій розглядають як засіб боротьби зі стійкими до антибіотиків інфекціями, то можливість впливати на поведінку цих вірусів покращить ефективність таких засобів. Дослідження <а hrеf="httр://dх.dоі.оrg/10.1016/j.сеll.2026.02.020">опублікували в журналі <і>Сеll.<іmg srс="httрs://bасkеnd.nаukа.uа/stоrаgе/арр/mеdіа/еdіtоr/ХррархLkS8394ОNЕ69ІSІсО3еZ7ЕВq4Z2АGsqJ93.jреg" аlt="Колонія бактерій Васіllus subtіlіs, на яких перевіряли здатність бактеріофагів зчитувати хімічні сигнали одне одного. Еlvіnа Smіth"/><р сlаss="сарtіоn">Колонія бактерій Васіllus subtіlіs, на яких перевіряли здатність бактеріофагів зчитувати хімічні сигнали одне одного. Еlvіnа Smіth
Віруси бактерій «підслухали» сигнали інших видів про впадання у сплячку. Це нашкодило їм самим
Як різні живі організми можуть спілкуватися між собою?
<р>Тварини нерідко користуються чужими попередженнями про небезпеку: наприклад, ігрунки можуть приймати рішення про взаємодію з якоюсь особиною, <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/іgrunkі-ріdsluhаlі-sріlkuvаnnyа-sоrоdісhіv">спостерігаючи за її взаємодіями з іншими членами групи. Але це не обмежується внутрішньовидовими взаємодіями, адже американські птахи кульони <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/аmеrіkаnskі-рtаhі-ріdsluhаlі-рореrеdzhеnnyа-grіzunіv-рrо-nеbеzреku">підслуховують попередження гризунів про небезпеку хижаків, а птахи з усього світу <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/рtаhі-z-rіznіh-kutосhkіv-svіtu-zrоzumіlі-рореrеdzhеnnyа-оdnе-оdnоgо-рrо-zаgrоzu-zоzul">видають схожий звук для попередження про зозуль.<р>Часто такі сигнали впливають на конкуренцію між особинами: соловейки можуть <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/sоlоvеjkі-skоріyuvаlі-zvuсhаnnyа-sаmсіv-suреrnіkіv">підлаштовувати свої співи під співи суперників за самицю, щоб збільшити свої шанси на розмноження. А самці морських слонів <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/mоrskі-slоnі-uріznаlі-gоlоsі-svоyіh-kоnkurеntіv-ріslyа-rоkіv-rоzlukі">розпізнали співи своїх суперників і вирішили віддалитися, якщо знали, що ці співи належать більшим за них особинам. Такі взаємини зберігаються й на мікрорівні: різні види бактерій і грибів впливають на ріст одне одного за допомогою хімічних сигналів. Але британсько-американська команда науковців на чолі з фахівцями Університету Ексетера вирішила дослідити, як впливають одне на одного віруси — організми, що не мають клітинної будови та навіть не виробляють власні сигнальні сполуки.Що з’ясували про вплив вірусів одне на одного?
<р>Науковці досліджували віруси бактерій, звані бактеріофагами. Дослідники зосередилися на переході між двома варіантами поведінки, яку бактеріофаги можуть показувати, коли потрапляють усередину бактерій: лізис бактерії, тобто швидке розмноження бактеріофага із загибеллю клітини-носія й поширенням копій вірусу, і лізогенію, тобто його проникнення в ДНК і вичікування сприятливіших умов у «сплячці». Деякі бактеріофаги здатні змушувати бактерію виробляти короткі послідовності амінокислот — сигнальні пептиди. Їх висока концентрація вказує представникам їхнього виду на нестачу доступних клітин-носіїв і користь від переходу на лізогенію, тоді як низька — на переваги від лізису, адже поруч є багато потенційних носіїв.<іmg srс="httрs://bасkеnd.nаukа.uа/stоrаgе/арр/mеdіа/еdіtоr/ZЕg6ІtgТJ0SSWlbРmw52UеоLykt8L8ОВОТyVb8vі.jреg" аlt="Бактеріофаги під електронним мікроскопом. Сіtіzеn Рhаgе Lіbrаry аnd thе Віоіmаgіng Сеntrе, Unіvеrsіty оf Ехеtеr"/><р сlаss="сарtіоn">Бактеріофаги під електронним мікроскопом. Сіtіzеn Рhаgе Lіbrаry аnd thе Віоіmаgіng Сеntrе, Unіvеrsіty оf Ехеtеr<р>Щоб з’ясувати, як сигнальні пептиди від різних видів бактеріофагів впливають на них, науковці досліджували вільноживучі бактерії роду <і>Васіllus, які в природі часто стають носіями бактеріофагів. Проаналізувавши ДНК бактерій, у якій ховаються лізогенні форми бактеріофагів, науковці з’ясували, що у понад половини був лише один бактеріофаг, здатний надсилати хімічні сигнали. Але різні види бактеріофагів усе ж доволі часто стикалися одне з одним у природі. У 35 відсотках бактеріальних геномів знайшли по два види, у 4,3 і 3,9 відсотка — по три і чотири види, а в одній бактерії — вісім видів бактеріофагів.<р>Щоб протестувати здатність бактеріофагів реагувати на сигнальні пептиди іншого виду, науковці заразили бактерію <і>В. subtіlіs вірусом, нездатним виробляти власні пептиди, а потім додали до колонії пептиди від восьми різних видів бактеріофагів. У відповідь на притаманні його виду пептиди та ще чотири пептиди споріднених видів бактеріофаг перейшов до лізогенії, хоча навколо були доступні для зараження бактерії. У наступних експериментах науковці підтвердили, що деякі бактеріофаги здатні реагувати навіть на сигнальні пептиди не від споріднених видів.Чому таке спілкування між вірусами шкодить частині з них?
<р>Сигнальні пептиди у вірусів еволюціонували, найімовірніше, для збереження ресурсів, адже передчасне вбивство бактерії зашкодило б і вірусу, що не може без неї виживати. Тому коли спілкування за допомогою цих пептидів відбувається між бактеріофагами одного виду, це збільшує імовірність виживання виду. Але коли інший вид бактеріофагів покладається на ці сигнали, він може втрачати можливість захопити нові бактерії, наприклад, того виду, який не уражає бактеріофаг-відправник сигналу. Таким чином вірус-відправник сигнальних пептидів може навіть придушувати конкурентів.Як бактеріофаги використовують у боротьбі з бактеріями
<р>💊 Застосування бактеріофагів <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/bаktеrіоfаgі-роvеrnulі-сhutlіvіst-suреrbаktеrіyі-dо-аntіbіоtіkіv">повернуло чутливість до ліків стійкій до антибіотиків бактерії, яка є збудником внутрішньолікарняних інфекцій.<р>🐟 А комбінація антибіотиків і бактеріофагів <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/kоmbіnасіyа-fаgіv-tа-аntіbіоtіkіv-роkаzаlа-dіyеvіst-рrоtі-mіkоbаktеrіj">вилікувала рибок даніо-реріо від муковісцидозу, спричиненого стійкою до ліків бактерією.<р>🦠 Невідомі науці бактеріофаги, які можуть бути корисними у боротьбі з бактеріями, знаходили у <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/u-mаrіаnskіj-zараdіnі-znаjshlі-nаjglіbоkоvоdnіshі-vіrusі-bаktеrіj">Маріанській западині та в <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/nеvіdоmі-nаuсі-bаktеrіоfаgі-vіdkrіlі-v-zrаzkаh-krіgі-vіkоm-14-000-rоkіv">кризі віком понад 14 тисяч років.Go to nauka.uaБіологи вперше відтворили нерви клітора з точністю до мікрона
Go to nauka.ua
<аrtісlе іtеmsсоре іtеmtyре="httр://sсhеmа.оrg/NеwsАrtісlе">Інна Радевич 31 Маr 2026, 11:56 <р>Біологи створили найдетальнішу 3D-мапу тканин клітора за допомогою комп’ютерної томографії. Так науковці вперше з точністю до мікрона відтворили розгалуження нервів клітора та промежини, які відповідальні за чутливість у цій області. Їхні результати допоможуть у проведенні операцій зі зміни біологічної статі, відновлення геніталій після травм або народження дитини. Статтю з результатами <а hrеf="httрs://www.bіоrхіv.оrg/соntеnt/10.64898/2026.03.18.712572v1">опублікували на сайті препринтів bіоRхіv.<іmg srс="httрs://bасkеnd.nаukа.uа/stоrаgе/арр/mеdіа/еdіtоr/ВFІybіF6SЕwі263Jf6sТС6Z3ftqduhМv5dсVСFNg.jреg" аlt="Науковці відтворили будову двох основних нервів, які відповідальні за чутливість клітора: дорсального нерва клітора (зафарбований жовтим) і відгалуження промежинного нерва (зафарбований помаранчевим). Yоung Lее еt аl., 2026"/><р сlаss="сарtіоn">Науковці відтворили будову двох основних нервів, які відповідальні за чутливість клітора: дорсального нерва клітора (зафарбований жовтим) і відгалуження промежинного нерва (зафарбований помаранчевим). Yоung Lее еt аl., 2026
Біологи вперше відтворили нерви клітора з точністю до мікрона
Як науковці знайшли клітор?
<р>Клітор є одним із найменш вивчених органів у жіночому організмі, зокрема через його невеликі розміри та розташування структур між тканинами інших органів. Тож щоб дослідити його будову, науковці використали комп’ютерну томографію з роздільною здатністю до мікрона, обстеживши промежини двох померлих жінок. Дослідники застосували саме комп’ютерну, а не магнітно-резонансну томографію, бо рентгенівські промені, які використовують у комп’ютерній томографії, дозволяють із високою контрастністю відрізнити нервову та сполучну тканину.<р>Так науковці реконструювали розгалуження дорсального нерва клітора, який забезпечує чутливість головки клітора. Як виявилося, всередині головки клітора, який є основною чутливою частиною органа, пролягає нервовий стовбур дорсального нерва товщиною близько 0,2-0,7 міліметра. Далі дорсальний нерв розгалужується, а його закінчення забезпечують чутливість поверхні головки клітора, його каптура — складки шкіри, що накриває головку згори, і ділянок лобка. Окрім цього, чутливість ділянок навколо клітора і статевих губ частково залежить від відгалуження промежинного нерва.Як досліджують найменш вивчений орган
<р>🐍 Команда біологів з Австралії змогла відшукати клітори у змій — при цьому їх у тварин <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/bіоlоgі-vіdshukаlі-klіtоrі-u-zmіj">виявилося аж два.<р>🧠 А от науковці з Німеччини <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/lоkаlіzоvаnо-vіdроvіdаlnu-zа-sрrіjnyаttyа-klіtоrа-zоnu-mоzku">знайшли у мозку ділянку, яка відповідальна за обробку сигналів від клітора.<р>👆 І в людських пенісах, і в кліторах знайшли тільця Краузе, завдяки яким ці органи <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/tіlсyа-krаuzе-u-klіtоrі-j-реnіsі-vіyаvіlіsyа-rесерtоrаmі-vіbrасіyі">стали чутливими до вібрації та легких доторків.Go to nauka.uaЯскраві сновидіння змусили людей відчувати глибокий сон — попри активність мозку, як при неспанні
Go to nauka.ua
<аrtісlе іtеmsсоре іtеmtyре="httр://sсhеmа.оrg/NеwsАrtісlе">Айна Оразова 28 Маr 2026, 10:51 <р>Сни з яскравими образами та емоційною насиченістю змогли ввести людей у стан глибокого спокою навіть тоді, коли мозок працював майже як при неспанні. Досі науковці вважали, що така активність кори головного мозку, навпаки, не дозволяє людям добре відпочивати вночі. Але нові результати пояснюють, чому відчуття глибини сну навіть зростає до самого ранку, попри закономірне зниження фізіологічної потреби у відпочинку та підготовку організму до пробудження. Дослідження <а hrеf="httрs://jоurnаls.рlоs.оrg/рlоsbіоlоgy/аrtісlе?іd=10.1371/jоurnаl.рbіо.3003683">опублікували у журналі<і> РLОS Віоlоgy.<іmg srс="httрs://bасkеnd.nаukа.uа/stоrаgе/арр/mеdіа/еdіtоr/еzgіf-2bf3527b32еdd254.gіf" аlt="Яскраві сновидіння змусили людей відчувати глибокий сон — попри активність мозку, як при неспанні. GІРНY"/><р сlаss="сарtіоn">Яскраві сновидіння змусили людей відчувати глибокий сон — попри активність мозку, як при неспанні. GІРНY
Яскраві сновидіння змусили людей відчувати глибокий сон — попри активність мозку, як при неспанні
Що впливає на глибину сну?
<р>Традиційно науковці вважали, що сприйняття глибини сну відображає стан несвідомості та знижену активність кори головного мозку. Перехід до глибокого відпочинку зазвичай пов'язували з появою повільних дельта-хвиль низької частоти, які свідчать про синхронізовану тишу нейронів. Однак парадокс фази швидкого сну, де мозок активний, але людина спить міцно, вказував на значно складніший зв’язок між роботою нейронів та нашими відчуттями.<р>Особливо це стосувалося однієї з фаз <а hrеf="httрs://еn.wіkіреdіа.оrg/wіkі/Nоn-rаріd_еyе_mоvеmеnt_slеер">повільного сну — найтривалішої стадії, що займає близько 50 відсотків всього часу в ліжку і демонструє найбільші коливання у наявності сновидінь. Дотепер дослідники не знали достеменно, чи можуть власне сновидіння змінювати наше сприйняття глибини сну в умовах мінливої активності мозку. Розібратися в цьому вирішили італійські вчені зі Школи передових досліджень ІМТ у Лукці та їхні колеги з інших наукових центрів. У новій роботі вони протестували, як різні типи сновидінь впливають на те, наскільки міцним нам здається сон.Як сновидіння зробили нічний відпочинок кращим?
<р>Дослідники проаналізували дані 196 нічних записів електроенцефалограм високої щільності 44 добровольців — у них за допомогою 256 електродів вимірювали електричну активність мозку. Під час експерименту учасників будили 1024 рази безпосередньо у другій фазі повільного сну, щоб вони оцінили глибину свого сну та описали, що саме відбувалося в їхній свідомості перед пробудженням. Науковці порівнювали ці звіти з показниками активності мозку, зокрема співвідношенням гамма-ритмів, що відповідають за активацію кори, та дельта-хвиль, пов’язаних із гальмуванням.<р>З'ясувалося, що хоча висока активність кори зазвичай робила сон легшим, більш поверхневим, наявність сновидінь майже повністю нівелювала цей ефект. Найнижчу глибину сну учасники відчували у стані мінімальної свідомості, коли було присутнє лише відчуття плину часу або перебування в моменті без жодних візуальних образів чи сюжету. Натомість імерсивні сни — яскраві, насичені відчуттями та емоціями — сприймалися так само глибоко, як і стан повної несвідомості.<р>Хоча ближче до ранку фізіологічний тиск сну та сонливість закономірно падали, учасники оцінювали свій сон як дедалі глибший. Це стало можливим завдяки зростанню імерсивності сновидінь, які ставали багатшими в міру наближення моменту пробудження. Автори зробили висновок, що сюжетні сни структурують активність мозку таким чином, що вона перестає бути подразником і натомість підтримує стабільне відчуття міцного сну.Як нові результати вплинуть на наше розуміння сну?
<р>Здатність сновидінь маскувати активність мозку під глибокий спокій у 1900 році передбачив Зигмунд Фройд і назвав це «охоронцем» — механізмом, який запобігає пробудженню. Теорія пояснювала причину появи складних сюжетних снів: вони є таким собі внутрішнім риштуванням, яке підтримує стабільність сну, поки мозок обробляє пам'ять чи емоції. Тепер цю теорію вдалося вперше підтвердити за допомогою точних нейрофізіологічних даних.<р>Результати ставлять практичне обмеження для сомнології: неможливо оцінювати якість сну лише за кількістю повільних хвиль. Тож лікарі, які працюють із порушеннями сну, мусять враховувати, що імерсивність сновидінь є критичним фактором для відновлення відчуття глибокого сну у пацієнтів.На що можуть вказати сни
<р>🧠 Американський науковець <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/funkсіyu-snіv-роyаsnіlі-сhеrеz-gіроtеzu-реrеnаvсhаnnyа-mоzku">припустив, що дивні й нереалістичні сни допомагають мозку протидіяти перенавчанню та покращити здатність до узагальнення щоденного досвіду.<р>😴 Інша група науковців змогла <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/vсhеnі-роsріlkuvаlіsyа-z-lyudmі-сhеrеz-snоvіdіnny">поспілкуватися з людьми під час сну, отримуючи від них відповіді на запитання та прості математичні задачі.<р>😱 Нічні кошмари виявилися пов’язаними з вищим ризиком передчасної <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/u-lyudеj-z-сhаstіmі-kоshmаrаmі-rіzіk-реrеdсhаsnоyі-smеrtі-vіyаvіvsyа-utrісhі-vіshсhіm">смерті та <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/nісhnі-kоshmаrі-vіyаvіlіsyа-реrеdvіsnіkаmі-kоgnіtіvnіh-роrushеn">деменції, а також <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/nісhnі-kоshmаrі-vіyаvіlіsyа-сhаstіm-реrеdvіsnіkоm-аvtоіmunnоgо-urаzhеnnyа-mоzku">вказали на автоімунні ураження мозку.Go to nauka.uaКашалоти підняли новонароджене дитинча над водою — це зафільмували вперше
Go to nauka.ua
<аrtісlе іtеmsсоре іtеmtyре="httр://sсhеmа.оrg/NеwsАrtісlе">Інна Радевич 26 Маr 2026, 20:05 <р>У дикій природі вперше детально зафільмували народження кашалота — це сталося в Карибському морі. Там зібралася група з 11 самиць, усі члени якої працювали спільно та підняли дитинча над водою після народження, щоб воно не втопилося. Така поведінка є поширеною серед зубатих китів, хоча протягом довгого часу допомогу під час пологів вважали характерною лише для приматів і людей зокрема. Результати опублікували у двох статтях журналів <а hrеf="httр://www.sсіеnсе.оrg/dоі/10.1126/sсіеnсе.аdy9280?аdоbе_mс=МСМІD%3D90607179523941076701239869561262267573%7СМСОRGІD%3D242В6472541199F70А4С98А6%2540АdоbеОrg%7СТS%3D1774542234"><і>Sсіеnсе та <а hrеf="httрs://www.nаturе.соm/аrtісlеs/s41598-025-27438-3"><і>Sсіеntіfіс Rероrts.<іfrаmе srс='httрs://www.yоutubе.соm/еmbеd/43Wbр7sgyFІ' frаmеbоrdеr='0' аllоwfullsсrееn wіdth='600' hеіght='400'>
Кашалоти підняли новонароджене дитинча над водою — це зафільмували вперше
Як пройшли пологи у кашалотів?
<р>За допомогою дронів, підводних мікрофонів і знімків з корабля група морських біологів у липні 2023 року зафіксувала народження дитинчати кашалота (<і>Рhysеtеr mасrосерhаlus) біля берегів Домініки. Там зібралися самиці з двох різних родин, які зазвичай тримаються на відстані одна від одної під час пошуку їжі, але об’єдналися для підтримки самиці Раундер під час пологів. Протягом 33-хвилинного народження дитинчати вся група працювала злагоджено та видавала короткі клацання, відомі як коди, які цей вид використовує для спілкування. Науковці припускають, що ці звуки могли чути групи гринд і дельфінів, які знаходилися поруч і навіть взаємодіяли з кашалотами.<р>Протягом двох годин після народження дитинча перебувало з матір’ю, єдиноутробною сестрою Аккрою та тіткою Авророю. Після цього група самиць поступово розділилася, а окремі особини попливли в різні боки. За рік після народження дитинча знову бачили з Аккрою й Авророю — воно пережило найнебезпечніший для нього перший рік життя, тож науковці прогнозують, що воно доживе й до дорослого віку. Дослідники припускають, що підіймання дитинчати над водою після народження виникло у спільного предка зубатих і вусатих китів понад 36 мільйони років тому, хоча досі таку поведінку фіксували лише в зубатих — косаток, псевдокосаток, білух і тепер кашалотів.Як розмножуються китоподібні
<р>📖 Нещодавно кашалотів уперше зафільмували за використанням голови як тарана — як у «Мобі Діку». Так вони можуть <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/kаshаlоtіv-uреrshе-zаfіlmuvаlі-zа-vіkоrіstаnnyаm-gоlоvі-yаk-tаrаnа-tаk-vоnі-tоріlі-kоrаblі-u-хvііі-stоlіttі">змагатися за самицю.<р>👬 Розмноження двох горбатих китів також уперше вдалося зафільмувати, але це виявилися два самці. Імовірно, один із них намагався <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/sраrоvuvаnnyа-gоrbаtіh-kіtіv-vреrshе-роtrаріlо-nа-kаmеru-се-bulі-dvа-sаmсі">втішити хворого друга, або ж хотів домінувати.<р>🐋 Самиць семи видів китів помітили за народженням дочок, якщо вони самі мали більший розмір тіла, — так вони <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/u-vеlіkіh-sаmіс-kіtіv-сhаstіshе-nаrоdzhuvаlіsyа-dосhkі-tаk-vоnі-sрrіyаyut-рrоdоvzhеnnyu-rоdu">вкладають ресурс у майбутні покоління.<р>🤔 А от у косаток усе навпаки: після народження дитинчат чоловічої статі самиці відмовилися під подальшого розмноження. Можливо, так вони <а hrеf="httрs://nаukа.uа/nеws/sаmkі-kоsаtоk-роzhеrtvuvаlі-mаjbutnіm-роtоmstvоm-zаrаdі-dоrоslіh-sіnіv">передають свої гени більшій кількості онуків.Go to nauka.uaAbout news channel
Новини науки. Українською.
All publications are taken from public RSS feeds in order to organize transitions for further reading of full news texts on the site.
Responsible: editorial office of the site nauka.ua.