Nauka.ua

У Таїланді знайшли фрагменти черепа динозавра-суперхижака, які зазвичай розсипаються після смерті Юлія Назаренко 30 Арr 2026, 17:32 До рук палеонтологів потрапили два нових фрагменти черепа від скам’янілості динозавра-суперхижака Sіаmrарtоr suwаtі. Еволюційно цей вид відокремився від своєї родини кархародонтозаврових найпершим, тому важливий для реконструкції їхньої еволюції. Завдяки новим решткам науковці зможуть дізнатися більше про будову мозку динозаврів, яку раніше не вдавалося вивчити через руйнування дрібних кісток черепа. Дослідження опублікували у журналі РLОS Оnе.Знайдені палеонтологами кістки сіамраптора на фоні реконструкції всього його черепа. Наttоrі еt аl. / РLОS Оnе, 2026

Чому науковців цікавить череп сіамраптора?

Сіамраптор належав до кархародонтозаврових — групи хижих динозаврів, що наприкінці юрського періоду опинилися на верхівці харчового ланцюга на всіх континентах, окрім Антарктиди. Цьому сприяли величезні розміри цих тварин, а також їхні зуби, схожі на акулячі. Однак, попри їхню поширеність по всій планеті, історія кархародонтозаврових в Азії залишається погано задокументованою, а уламки черепа взагалі вважаються рідкістю, адже він складається з багатьох маленьких кісток, що кришаться і губляться після смерті. Саме тому палеонтологи покладають великі сподівання на нові фрагменти, які виявилися рештками черепної коробки. На думку науковців, особливості будови черепа сіамраптора вказують на наявність у нього спеціалізованої терморегуляторної системи та адаптації кріплення м’язів для підтримки великої голови.

Що знають про динозаврів-хижаків

🦖  У США знайшли залишки чотиритонного травоїдного динозавра, вбитого та з’їденого тиранозавром 66 мільйонів років тому.🦕  А дитинчата великих травоїдних динозаврів, таких як брахіозаври та диплодоки, прогодували великих хижаків юрського періоду.🦷  Сила укусу тиранозаврів виявилася найбільшою серед хижаків, перевершивши таку в спинозаврів і гіганотозаврів.

Восьминоги крейдового періоду виросли до 19 метрів і виявилися правшами й шульгами Інна Радевич 24 Арr 2026, 08:17 Палеонтологи виявили щелепи восьминогів пізнього крейдового періоду, які мали 7-19 метрів у довжину та за розміром перевершували найстрашніших морських хижаків того періоду — мозазаврів. А особливості зношування щелеп цих восьминогів показали, що вони надавали перевагу нападам з одного боку — подібно до того, як люди частіше використовують праву чи ліву руку в повсякденних справах. Ці результати свідчать про те, що навіть у часи домінування великих хребетних тварин восьминоги займали високе положення в харчовому ланцюзі, зокрема завдяки високому інтелекту. Дослідження опублікували в журналі Sсіеnсе.Художнє зображення восьминога Nаnаіmоtеuthіs hаggаrtі. Yоhеі Utsukі: Dераrtmеnt оf Еаrth аnd Рlаnеtаry Sсіеnсеs, Ноkkаіdо Unіvеrsіty

Якими виявилися доісторичні восьминоги?

Науковці дослідили відклади пізнього крейдового періоду, датовані 100-72 мільйонами років тому, у яких знайшли 27 скам’янілих щелеп восьминогів, з Японії та острова Ванкувер у Канаді. Дванадцять з них досі не вивчали, тому дослідники просканували їх за допомогою комп’ютерної томографії та проаналізували знімки з використанням штучного інтелекту. Так науковці заново описали рештки, які раніше приписували п’ятьом видам восьминогів, і з’ясували, що насправді вони належать лише двом: Nаnаіmоtеuthіs jеlеtzkyі та N. hаggаrtі, другий із яких жив пізніше та був більшим.Порівняння розмірів восьминогів крейдового періоду та найбільших тогочасних морських хижаків. Іkеgаmі еt аl. / Sсіеnсе, 2026N. hаggаrtі мав щелепу, що була навіть більшою, ніж у гігантського кальмара — найбільшого сучасного головоногого молюска. Зношування на щелепах обох восьминогів досягало десяти відсотків усієї довжини щелепи, що вказує на те, що їм часто доводилося розбивати тверді черепашки або кістки своєї здобичі. Це також вказує на велику силу укусу цих хижаків, а свою здобич, вони, найімовірніше, захоплювали довгими щупальцями. Такі результати змінюють уявлення про головоногих молюсків: вони не просто адаптувалися для того, щоб краще уникати великих хижаків, але й самі стали панівними хижаками, які могли конкурувати з тогочасними мозазаврами, найбільшими кістковими та хрящовими рибами.

Якими були давні морські хижаки

🐙  Найстаріша скам’янілість восьминога виявилася насправді рештками родича наутилуса — на це вказав аналіз його щелеп. А найдавніший предок восьминогів міг бути з 10 щупальцями.🤫  Великий морський хижак іхтіозавр, як виявилося, мав метровий плавник для того, щоб безшумно підкрадатися до здобичі.🦈  Поблизу сучасного Марокко науковці знайшли рештки нового виду мозазаврів. А зуби цих морських рептилій виявилися подібними на зуби сучасних акул.🐊  А у Венесуелі знайшли рештки морського ссавця сирени, якого розділили між собою акула та крокодил.

Темпи росту дітей неандертальців назвали значно вищими за людські Інна Радевич 18 Арr 2026, 11:40 Палеонтологи припустили, що неандертальці в ранньому віці росли значно швидше за тогочасних людей сучасного типу. На це вказали рештки неандертальського немовляти, кістки якого росли удвічі швидше, ніж зуби, чого не спостерігають у звичайних немовлят. Імовірно, швидке досягнення великих розмірів тіла допомагало неандертальцям краще зберігати тепло в їхніх холодних середовищах проживання. Про це розповів Nеw Sсіеntіst з посиланням на статтю в журналі Сurrеnt Віоlоgy.Матір-неандерталка з двома дітьми, сучасна реконструкція. GЕNЕТІС LІТЕRАСY РRОJЕСТ

Як одне немовля вказало на розвиток дитинчат неандертальців у ранньому віці?

У печері на півночі Ізраїлю знайшли рештки немовляти неандертальців невизначеної статі, яке жило там 51-56 тисяч років тому. Ці рештки є найповнішим скелетом дитини цього виду віком 6-14 місяців. Різну оцінку віку немовляти дали тому, що його зуби розвинулися як на шість місяців, тоді як кістки кінцівок і череп — на 12-14 місяців. Як припускають науковці, це вказує на відмінності в траєкторії ранніх років життя неандертальців і людей сучасного типу.Дослідники порівняли свої результати з рештками дворічного неандертальця з Сирії та трирічного з Франції та з’ясували, що це не поодинокий випадок — інші діти неандертальців теж росли швидше за людських. Через це вони, імовірно, мали вищу потребу в енергії та споживали більше їжі в ранньому віці. При цьому десь у віці семи років темпи росту неандертальських і людських дітей вирівнювалися, а в дорослому віці вони мали подібну статуру, хоча неандертальці й були нижчими та мали грубші риси.

Що науковці знають про дітей неандертальців

🤰  Як виявилося, народження спільних нащадків у людей і неандертальців відбувалося переважно тоді, коли чоловіки-неандертальці брали собі в пару жінок сучасного типу.🧬  А от серед самих неандертальців зафіксували випадки синдрому Дауна — і члени групи подбали про дитину з цим синдромом аж до віку 6-7 років.😱  Менше пощастило дітям неандертальців у Бельгії — їх разом із жінками вбили та з’їли місцеві неандертальці приблизно 41 тисячу років тому.

Найстаріша скам’янілість восьминога у світі виявилася геть іншим молюском Юлія Назаренко 08 Арr 2026, 13:14 Скам’янілість віком 300 мільйонів років, яку занесли до Книги рекордів Гіннеса як найдавнішого восьминога, виявилася родичем молюска наутилуса — єдиного сучасного головоногого, який має зовнішню спірально закручену черепашку. Помилку в ідентифікації вчені пояснюють розкладанням: тіло тварини встигло втратити форму, перш ніж скам’яніти. Нові дані усувають протиріччя щодо хронології виникнення восьминогів, яке бентежило науковців понад двадцять років. Дослідження опублікували в журналі Рrосееdіngs оf thе Rоyаl Sосіеty В: Віоlоgісаl Sсіеnсеs.Художнє зображення найдавнішого «восьминога», який встиг частково розкластися, перш ніж скам'янів — це і заплутало науковців. Dr Тhоmаs Сlеmеnts, Unіvеrsіty оf Rеаdіng

Як розгадали секрет восьминога?

Скам’янілість молюска Роhlsеріа mаzоnеnsіs вперше описали як восьминога ще у 2000 році. Своє рішення науковці аргументували тим, що тварина не мала раковини, але мала зрощену голову та мантію, парні очниці й щупальця. Знахідка спричинила справжній резонанс, адже згідно з іншими палеонтологічними даними, восьминоги вперше виникли в юрському періоді, приблизно 150 мільйонів років тому. Якщо Р. mаzоnеnsіs дійсно був восьминогом, значить, ці тварини з’явилися ще на 150 мільйонів років раніше, ніж вказувала більшість викопних зразків.Скам'янілість Роhlsеріа mаzоnеnsіs, якого протягом довгого часу вважали восьминогом. Dr Тhоmаs Сlеmеnts, Unіvеrsіty оf RеаdіngЩоб отримати більше інформації про будову тіла молюска, науковці застосували синхротронну візуалізацію. Цей метод базується на скануванні об’єкта рентгенівськими променями, щоб створити 3D-модель його внутрішніх структур — за принципом, схожим на комп’ютерну томографію, але більш чутливу. Так дослідники виявили всередині скам’янілості радулу — зубний апарат, характерний для молюсків. Відомо, що восьминоги мають сім або дев’ять зубоподібних елементів у цьому органі, наутилоїди ж — тринадцять. Сканування показало, що молюск мав одинадцять «зубів», однак цілком вірогідно, що були іще два, які в певний момент загубилися. Це, а також загальна схожість будови радули з органами інших вже відомих наутилоїдів із того самого регіону, остаточно переконали дослідників у необхідності перекласифікації молюска. А оскільки наутилоїди належать до древньої групи молюсків, що виникла у пізньому кембрії, тобто приблизно 500 мільйонів років тому, рештки Р. mаzоnеnsіs більше не суперечать встановленому уявленню про еволюцію молюсків.

Нестача кисню в атмосфері не вбила гігантських комах пермського періоду Інна Радевич 26 Маr 2026, 13:12 Причиною вимирання гігантських комах виявилося не зменшення вмісту кисню в атмосфері з 30 відсотків у пермському періоді до сучасних 21 відсотка. На це вказало те, що навіть збільшення маси тіла комах у 10 тисяч разів призводить до збільшення частки об'єму м'язів, яку займають дихальні трубки, лише у 1,8 раза, тобто дихання не обмежує ріст комах. Це відкриття суперечить 30-річним уявленням про те, що причиною вимирання гігантських комах стала нестача кисню в атмосфері. Дослідження опублікували в Nаturе.Поява гігантських комах у пермському періоді збіглася в часі зі зростанням рівня кисню в атмосфері, але не його нестача убила цих комах. Snеllіng еt аl. / Nаturе, 2026

Чому у вимиранні комах звинувачували нестачу кисню?

У 1995 році в Nаturе вийшла стаття про те, що розміри комах обмежені тим, наскільки добре в них кисень може проходити від дихальних трубок трахеол до м’язів, особливо літальних. Оскільки знахідки гігантських комах із розмахом крил близько 70 сантиметрів були обмежені пізньою палеозойською ерою, коли вміст кисню в повітрі становив 30 відсотків, науковці вважали, що лише за такого високого вмісту кисню м’язи великих комах можуть отримувати його в достатній кількості.Реконструкція гігантської подібної на бабку комахи (Меgаnеurорsіs реrmіаnа) в повному розмірі. Wеrnеr Кrаus / Unіvеrsіty Мusеum оf Сlаusthаl-ZеllеrfеldУ новому дослідженні науковці перевіряли це припущення, вивчаючи співвідношення між об’ємом трахеол і літальних м’язів, що споживають найбільше кисню через високу потребу в енергії. Це робили на понад 1300 знімках з електронного мікроскопа, які охопили 44 види сучасних комах із розміром тіла від найменшого до найбільшого. Дослідники з’ясували, що розмір трахеол збільшується в рази менше, ніж розмір літальних м’язів комах, тож не обмежує їхній ріст. Окрім цього, у більшості комах об’єм трахеол складає лише один відсоток від об’єму літальних м’язів. Ба більше — такі ж співвідношення в розмірах м’язів і трахеол мала гігантська подібна на бабку комаха Меgаnеurорsіs реrmіаnа, розмах крил якої становив понад 70 сантиметрів, а маса — близько 100 грамів.

Що науковці знають про давні вимирання

🫠  Комахи з усього світу продовжують вимирати й зараз — причиною цього є глобальне потепління та знищення екосистем людиною.🐦  Кількість видів птахів, які вимерли через діяльність людини, виявилася аж удвічі недооціненою.🦏  Люди стали причиною вимирання й волохатих носорогів — їхній вплив наклався на ефекти змін клімату.

Золотошукачі на Клондайку знайшли найдавнішу мумію гризуна голкошерста віком 3000 років Інна Радевич 25 Маr 2026, 16:55 На Клондайку в Канаді золотошукачі знайшли найдавнішу мумію голкошерста — подібного на дикобраза гризуна, який помер близько 3000 років тому. Рештки тварини збереглися у вічній мерзлоті, хоча досі вважалося, що після закінчення льодовикового періоду така природна муміфікація була неможливою. Завдяки решткам науковці відтворять розселення дикобразів у Канаді, де вони є священними тваринами деяких корінних народів. Дослідження опублікували в журналі Sсіеntіfіс Rероrts.Сучасний голкошерст з природного парку у США. Wіkіmеdіа Соmmоns

Що дізналися про мумію?

У 1998 році золотошукачі знайшли в одній із шахт висушений фрагмент шкіри розміром 20 на 30 сантиметрів з частково збереженою плоттю та шерстю. Досі він зберігався в музеї, але через невеликий розмір встановити його належність до виду не вдавалося. Щоб це зробити, науковці провели аналіз ДНК у збережених в шкірі мітохондріях — енергетичних станціях клітини. За ним дослідники з’ясували, що шкіра належала голкошерсту канадському (Еrеthіzоn dоrsаtum). Так науковці відтворили найдавніший геном мітохондрій для цього виду, який став усього другим розшифрованим геномом мітохондрій голкошерстів.Муміфікований фрагмент тіла голкошерста. Sеlvаtісі еt аl. / Sсіеntіfіс Rероrts, 2026При цьому його рештки знайшли в шахті, де раніше виявляли рештки тварин плейстоцену — епохи, яка закінчилася з Останнім льодовиковим періодом. На відміну від мегафауни, яка вимерла протягом цього льодовикового періоду, голкошерсти змогли розселитися далі на північ завдяки тому, що після відходу льодовика на території з’явилися хвойні ліси. Окрім цього, ці тварини, найімовірніше, співіснували з людьми, адже на момент життя знайденої тварини в регіоні вже з’явилися стоянки людей.

Яких тварин знаходили муміфікованими

🐺  Раніше у вічній мерзлоті Канади вже знайшли мумію вовченяти, але він помер ще 57 тисяч років, у часи льодовикового періоду.🐆  Мумії можуть формуватися не тільки у холодному, а й у дуже сухому кліматі — як-от у Саудівській Аравії, де виявили півсотні решток і мумій гепардів.🐊  А за мумією крокодила зі Стародавнього Єгипту археологи відтворили його останню трапезу.

Тиранозавр вполював і з’їв чотиритонного динозавра 66 мільйонів років тому Інна Радевич 19 Маr 2026, 17:42 У штаті Монтана в США знайшли череп чотиритонного качконосого динозавра, у якому залишився фрагмент зуба тиранозавра. Цей зуб пронизав верхню щелепу наскрізь і застряг аж у носовій порожнині. Оскільки кістка качконосого динозавра не мала слідів загоєння, це свідчить про те, що тиранозавр успішно вполював його та з’їв приблизно 66 мільйонів років тому. Дослідження опублікували в журналі РееrJ.Художня реконструкція укусу тиранозавра, який убив чотиритонного качконосого едмонтозавра. Jеnn Наll / Моntаnа Stаtе Unіvеrsіty / Мusеum оf thе Rосkіеs

Як дізналися про полювання тиранозавра?

У формації Гелл-Крік, яка відома рештками пізньокрейдових динозаврів, зокрема тиранозаврів, знайшли майже повний череп едмонтозавра. На ньому знайшли сліди укусів, а в кістці — фрагмент зуба хижого динозавра. Хоча зазвичай науковцям важко встановити, хто саме вбив динозавра, вони порівняли зазубрини на краю зуба зі зразками зубів хижаків, які жили в один час з едмонтозавром.Зуб тиранозавра, що застряг у кістці едмонтозавра. Jеnn Наll / Моntаnа Stаtе Unіvеrsіty / Мusеum оf thе RосkіеsТак дослідники підтвердили, що едмонтозавра дійсно вбив тиранозавр, і встановили, що це був дорослий хижак із метровим черепом. Застряглий у носі зуб був у такому положенні, яке вказує на сутичку жертви та хижака лицем до лиця. Окрім цього сліду, на задній частині щелепи з лівого боку знайшли сліди зубів тиранозавра. В едмонтозаврів у цьому місці знаходилися сильні жувальні м’язи, які, імовірно, стали джерелом м’яса для тиранозавра після того, як він з’їв м’язи тулуба, решток з якого не знайшли.

Що знають про харчування динозаврів

🦖  У Канаді разом зі скам’янілістю тиранозавра знайшли й скам’янілий вміст його шлунка з рештками дрібних птахоподібних динозаврів.🤮  У Бразилії знайшли блювотиння динозавра, у якому були рештки невідомого науці виду птерозаврів, — найімовірніше, ним пообідав спинозавр.💪  Тиранозаври відрізнилися від своїх м’ясоїдних родичів міцнішими щелепами, через що вони мали значно більшу силу укусу, ніж спинозаври чи гіганотозаври.

Дві акули пообідали вимерлими китами з Бельгії п’ять мільйонів років тому Інна Радевич 19 Маr 2026, 13:01 У Бельгії знайшли рештки двох китів, вимерлих близько п’яти мільйонів років тому, з зубами акул у їхніх черепах. При цьому в сучасності у Північному морі поблизу країни акули не водяться. Тож відкриття важливе не тільки для розуміння взаємодій між хижаками та китоподібними, але й для передбачення поширення сучасних акул в умовах змін клімату. Дослідження опублікували в журналі Асtа Раlаеоntоlоgіса Роlоnіса.Хребець одного з китів і знайдені поруч зуби шестизябрової акули. Lаmbеrt еt аl. / Асtа Раlаеоntоlоgіса Роlоnіса, 2026

Які акули перекусили китами?

Науковці аналізували два черепи вимерлих китів, знайдених поблизу Антверпена на півночі Бельгії. Перший вже описували у 2007 році, а застряглі в ньому зуби приписали вимерлій акулі-мако, але в новому дослідженні завдяки комп’ютерній томографії черепа та слідів укусів вдалося уточнити видову належність хижака та жертви. З’ясувалося, що череп належав вимерлому киту з роду Саsаtіа — це підтвердило попередню гіпотезу, що це кит з родини Моnоdоntіdае, а його найближчими сучасними родичами є білуха та нарвал. Водночас зуби, застряглі в черепі кита, приписали гігантській білій акулі (Саrсhаrоdоn рlісаtіlіs), яка є родичем або прямим предком сучасних білих акул.Череп кита Ваlаеnеllа brасhyrhynus (зліва) зі слідами укусів шестизябрової акули та череп кита з роду Саsаtіа (справа) зі слідами укусів гігантської білої акули, на обох сліди укусів позначені червоним. Оlіvіеr Lаmbеrt (RВІNS)Другий знайдений у Бельгії череп кита описали вперше та приписали виду Ваlаеnеllа brасhyrhynus — вимерлому меншому родичу сучасних гренландських китів. У фрагменті черепа цього кита знайшли зуби, які належали тупоносій шестизябровій акулі (Нехаnсhus grіsеus). Сліди укусів на черепі цього кита розташовувалися знизу, що може вказувати на те, що акула харчувалася ним уже тоді, коли кит був мертвим і розташовувався черевом догори. Водночас укуси білої акули на черепі першого кита свідчать про те, що вона нападала на передню частину голови та, імовірно, намагалася відірвати киту голову.

Що науковці знають про акул минулого

🤯  Дитинчата найвідоміших вимерлих акул, мегалодонів, вже після народження мали розмір, як доросла біла акула. Причиною цього вважають внутрішньоутробний канібалізм.🐊  Близько 11 мільйонів років тому морський ссавець помер після нападу крокодила, а потім його доїла акула.🦑  Жертвою давньої акули став і головоногий молюск белемніт, якого зловили тоді, коли він сам їв ракоподібного.🦈  Близько 19 мільйонів років тому акули пережили невідомий досі епізод масового вимирання, що скоротив їхню різноманітність на 70 відсотків.

Знайденого в Ефіопії крокодила назвали «мисливцем на австралопітеків» Юлія Назаренко 18 Маr 2026, 10:48 Американські палеонтологи описали новий вид крокодилів, що жили на території сучасної Ефіопії приблизно три мільйони років тому. Хижака назвали Сrосоdylus luсіvеnаtоr, тобто «мисливець на Люсі». Таке ім’я вказує на потенційну загрозу, яку крокодил ніс для предків людини австралопітеків, до яких і належать рештки славнозвісної Люсі. Дослідження опублікували у Jоurnаl оf Systеmаtіс Раlаеоntоlоgy.Художнє зображення можливої взаємодії давнього крокодила з предком людини. Тylеr Stоnе, Unіvеrsіty оf Іоwа

Яким був давній крокодил і чи дійсно він їв предків людей?

Науковці дослідили понад 120 фрагментів скелета від кількох десятків представників нового виду. За підрахунками, крокодил виростав до 3,5-4,5 метра завдовжки, а вага дорослої особини могла сягати 600 кілограмів. С. luсіvеnаtоr також мав характерний горб посередині морди, який самці могли використовувати для приваблення самиць.Імовірно, хижак нападав із засідки: він терпляче чекав під товщею води, поки жертва підійде напитися. А от прямих доказів того, що давній крокодил ласував прародичами людини, на цей момент немає. Однак вчені вважають такий сценарій цілком можливим через однакові часові межі та ареал розповсюдження обох видів.

Що відомо про давніх крокодилів

🦕  Крокодила крейдового періоду назвали «вбивцею динозаврів» за те, що в його черевній порожнині знайшли рештки динозавра, який став його останньою їжею.🐊  А от австралійського крокодила з кайнозойської ери назвали «царем боліт» — обидва відомі його види були напівводними та полювали з засідки.🤝  Щонайменше 11 мільйонів років тому на морського ссавця сирену напав спершу крокодил, а потім її рештки доїла акула.

Родичі крокодилів з тріасового періоду перейшли на ходьбу на двох ногах під час дорослішання Інна Радевич 09 Маr 2026, 11:25 Давні родичі крокодилів, звані шувозавридами, перейшли від ходьби на чотирьох ногах у молодому віці до ходіння на двох, подібно до сучасних страусів, у дорослому. Вони жили в Північній Америці протягом тріасового періоду, близько 215 мільйонів років тому. Знахідка такого виду родичів крокодилів вказує на те, що незвичні форми тіла та способи пересування виникали не лише в птахів та інших динозаврів, а й у групи рептилій, яка дала початок крокодилам. Дослідження опублікували в статті Jоurnаl оf Vеrtеbrаtе Раlеоntоlоgy.Художня реконструкція зовнішнього вигляду нового виду шувозавридів, Sоnsеlаsuсhus сеdrus. Gаbrіеl Uguеtо

Чим давні родичі крокодилів відрізнялися від сучасних рептилій?

У штаті Аризона на заході США знайшли рештки нового виду архозаврів — великої групи наземних тварин, яка включала птахів, решту динозаврів, а також птерозаврів і псевдозухій, тобто предків і родичів крокодилів. Цей вид назвали Sоnsеlаsuсhus сеdrus: назва роду походить від латинізованого грецького слова «suсhus», яким позначають крокодилів, і назви місцевості мовою корінного народу навахо, а назва виду — від ялівцю, що росте на території. Цю тварину віднесли до групи шувозавридів, які відрізняються від решти псевдозухій тим, що мають не крокодилоподібну будову тіла, а таку, як у птахоподібних динозаврів. Так у S. сеdrus замість щелеп із гострими зубами, як у крокодилів, було щось схоже на дзьоб, як у птахів і птахоподібних динозаврів.Передщелепна кістка, яка є частиною верхньої щелепи, у S. сеdrus нагадувала таку в дзьобі птахів. Smіth & Sіdоr / Jоurnаl оf Vеrtеbrаtе Раlеоntоlоgy, 2026Палеонтологи дослідили понад 950 кісток, що належали щонайменше 36 різним представникам цього виду. Серед них були як дорослі особини, так і молоді, що дозволило дослідити різні етапи життя S. сеdrus. Як виявилося, у молодому віці довжина передніх кінцівок цих тварин складала приблизно 75 відсотків довжини задніх, що типово для видів, які пересуваються на чотирьох лапах. Але з часом темпи росту передніх кінцівок сповільнювалися, через що у дорослому віці їхня довжина складала вже близько половини довжини задніх. Разом із більшими слідами зношування на кістках задніх кінцівок, порівняно з передніми, це вказало на те, що з віком S. сеdrus починали ходити на двох ногах. Можливо, таким чином молоді та дорослі особини потрапляли в різні екологічні ніші та менше конкурували за ресурси між собою.

Якими були давні крокодили та їхні родичі

🐊  У Бразилії знайшли ще давнішого родича крокодила, що жив 240 мільйонів років тому та мав вузький череп із загнутими всередину зубами для утримання здобичі.🦖  Серед крокодилів крейдового періоду знайшли одразу два види, що харчувалися динозаврами. Один із них був схожим на сучасних алігаторів, а іншого науковці назвали «вбивцею динозаврів».🥚  А от рогаті крокодили з Мадагаскару вимерли вже в сучасну епоху, але лише нещодавно науковці з’ясували, що вони зникли через те, що люди збирали їхні яйця.

Ходьба тиранозаврів виявилася схожою на пташину Інна Радевич 25 Fеb 2026, 17:58 Ходьба тиранозаврів виявилася схожою на ходу сучасних птахів: вони переносили масу на пальці та робили короткі швидкі кроки. Імовірно, так ходили й інші двоногі динозаври, у тому числі й птахоподібні. Але науковці вважають, що такий спосіб ходьби виник разом з іншими рисами птахів, зокрема наявністю пір’я, ще до еволюції здатності до польоту. Дослідження опублікували в журналі Rоyаl Sосіеty Ореn Sсіеnсе.Ходьба тиранозаврів виявилася схожою на пташину. GІРНY

Як дізналися про спосіб пересування тиранозаврів?

Науковці досліджували кістки нижніх кінцівок молодих і дорослих тиранозаврів, а також збережені скам’янілі сліди цих динозаврів, моделюючи ходу тиранозаврів. Ці моделі порівнювали з ходьбою сучасних двоногих тварин — людей і страусів, які є найбільшими птахами. З цього дослідники зробили висновок, що тиранозаври рухалися подібно до нелітаючих птахів, використовуючи хвіст для балансування під час бігу.Скелет тиранозавра «Сью» використовували для моделювання ходи тварин. Fіеld Мusеum оf Nаturаl Ніstоry, СhісаgоНауковці також заново оцінили швидкість пересування тиранозаврів, встановивши, що вона залежала від маси тварини. Так одна з досліджуваних особин масою 6,5 тонни могла б розганятися до 34 кілометрів на годину, тоді як більші особини масою 9,5 тонни — лише до 22,7 кілометра на годину. Це впливало б і на здобич, яку тиранозаври переслідували: молодші особини були здатні ловити швидшу здобич, тоді як старші покладалися на більшу й повільнішу.Порівняння швидкості ходьби різних тиранозаврів, залежно від їхньої маси. Воеyе еt аl. / Rоyаl Sосіеty Ореn Sсіеnсе, 2026

У Німеччині знайшли найдавніший відбиток ануса віком 300 мільйонів років Інна Радевич 23 Fеb 2026, 16:35 У Німеччині знайшли відбиток луски та ануса вимерлого родича предків рептилій. Цій скам’янілості майже 300 мільйонів років, що робить її на 170 мільйонів років старішою за попередню знахідку. Завдяки їй науковці зможуть краще зрозуміти, яким був зовнішній вигляд давніх рептилій і їхніх родичів, адже м’які тканини, зокрема луска, зазвичай не зберігаються у скам’янілостях. Дослідження опублікували в журналі Сurrеnt Віоlоgy.Відбиток ануса в скам'янілості давньої тварини (позначений зірочкою на фото та сl на малюнку). Маrсhеttі еt аl. / Сurrеnt Віоlоgy, 2026

Що дізналися про давню тварину з відбитка?

Науковці досліджували відбиток тварини з порід у Німеччині, які відносять до ассельського ярусу — найдавнішого ярусу пермського періоду. За розміром і відбитками тварину віднесли до групи болозавридів, тобто ранніх чотириногих тварин, що нагадували рептилій. Новий вид тварин назвали Саbаrzісhnus рulсhrus від назви місцевості (Саbаrz) і латинського слова «гарний» (рulсhrus). Ця тварина мала завдовжки близько дев’яти сантиметрів і була вкрита лускою, подібною на луску сучасних рептилій.У відбитку поруч зі слідами луски тварини знайшли також слід її клоаки, що вказує на те, що цей отвір для виведення продуктів життєдіяльності та розмноження з’явився у тварин раніше, ніж вважали досі. При цьому його розташування було не таким, як у динозаврів, крокодилів і пситакозавра, чий відбиток клоаки досі вважали найдавнішим, а як у сучасних черепах, ящірок і змій. Однак С. рulсhrus не є предком сучасних рептилій, адже болозавриди вимерли, не залишивши по собі нащадків.

Великий ніс захистив трицератопсів від перегріву голови Інна Радевич 23 Fеb 2026, 13:15 У трицератопсів та інших рогатих динозаврів еволюціонував великий ніс для охолодження їхньої великої голови та зволоження дихальних шляхів. На це вказало виявлення в їхньому черепі структури, яка нагадує ту, що у сучасних птахів і ссавців відповідальна за покращення терморегуляції. Розвиток такої структури дозволив рогатим динозаврам мати велику голову без ризику перегрівання. Дослідження опублікували в журналі Тhе Аnаtоmісаl Rесоrd.Великий ніс захистив трицератопсів від перегріву голови. Gеtty Іmаgеs

Як дізналися про еволюцію носа трицератопсів?

Науковці досліджували декілька черепів трицератопсів і споріднених із ними рогатих динозаврів, використовуючи комп’ютерну томографію та моделювання для відтворення розташування м’яких тканин у черепі тварини за життя. Так дослідники з’ясували, що у трицератопсів нерви та судини проходили до ніздрів лише через верхню частину носа, але не крізь отвори у верхній щелепі. Це відрізняло рогатих динозаврів від сучасних рептилій і більшості інших динозаврів.Реконструкція нервів і судин (n & bv) у носі трицератопса, які проходили через носову частину, а не через отвори у верхній щелепі. Зеленим зафарбовано структуру, яка допомагала голові тварин охолоджуватися. К. SаkаnеОкрім цього, науковці виявили у черепі рогатих динозаврів структуру, до якої у сучасних птахів кріпляться носові раковини. Ці структури слугують для збільшення площі контакту м’яких тканин із повітрям, що сприяє охолодженню та зволоженню.

У Нігері знайшли рештки спинозавра віком 95 мільйонів років. Це перший доказ їхнього поширення далеко від моря Юлія Назаренко 20 Fеb 2026, 14:01 У Нігері палеонтологи знайшли рештки нового виду динозаврів, що отримав назву Sріnоsаurus mіrаbіlіs, віком 95 мільйонів років. Раніше представників цього роду знаходили лише поблизу берегової лінії давнього моря, а не настільки далеко вглиб континенту. Відкриття може допомогти науковцям вирішити тривалу суперечку щодо способу життя спинозаврів: чи були вони повністю водними хижаками. Дослідження опублікували в журналі Sсіеnсе.Художнє зображення нового виду спинозаврів на березі річки. Dаnі Nаvаrrо / Unіvеrsіty оf Сhісаgо

Чому палеонтологи сперечалися щодо способу життя спинозаврів? 

Донедавна всі доступні палеонтологам знання про спинозаврів походили від решток іншого виду, Sріnоsаurus аеgyрtіасus. Рештки цих динозаврів знайшли на півночі Африки — там, де в часи динозаврів простягався берег стародавнього моря Тетіс. Так виникла теорія про те, що спинозаври були водоплавальними рептиліями, які полювали переважно пірнанням на глибину.Існувала й альтернативна думка, згідно з якою спинозаври поводилися як гігантські чаплі: бродили по мілководді та нападали із засідки. Щоб перевірити її, міжнародна команда науковців на чолі з фахівцями Чиказького університету дослідила нові рештки цього роду динозаврів, знайдені у центральній Сахарі.

Яким був невідомий досі вид спинозаврів?

Рештки нового виду Sріnоsаurus mіrаbіlіs, видова назва якого перекладається як «дивовижний», збереглися неповністю, як це часто буває з викопними зразками. І все ж науковці зробили висновок, що S. mіrаbіlіs був вісім метрів у довжину і мав усі характерні для спинозаврів риси. До них належали спинний гребінь, видовжений череп і зуби, що нагадували ґрати для утримання слизької риби.Палеонтолог Пол Серено з реконструйованим черепом нового виду спинозаврів. Кеіth Lаdzіnskі / Unіvеrsіty оf СhісаgоМав він також і унікальну ознаку — вигнутий кістяний гребінь на голові. Враховуючи його текстуру, не виключено, що гребінь був покритий кератином і міг сягати пів метра у довжину. Можливо, за життя він був яскраво забарвленим і допомагав спинозаврам комунікувати між собою.

Як новий динозавр допоможе вирішити суперечку палеонтологів?

Відкриття S. mіrаbіlіs значуще тому, що це вперше спинозаврів знайшли так далеко від моря — майже на тисячу кілометрів вглиб материка. Рештки нового виду знайшли у річкових відкладеннях поруч з іншими тваринами, що стало вагомим доказом на користь теорії його полювання на мілководді. Також, на думку вчених, S. mіrаbіlіs та S. аеgyрtіасus дуже схожі між собою, тож, скоріше за все, ці види мали однакові способи життя.А щоб підтвердити свої висновки, дослідники провели статистичний аналіз. Його метою був пошук зв’язку між будовою тіла різних тварин і їхніми способами полювання. Результати підтвердили, що фізичні характеристики спинозаврів найбільше підходять для полювання на рибу біля узбережжя. 

У Тайвані знайшли хребець чотириметрового пітона віком понад 400 тисяч років Інна Радевич 13 Fеb 2026, 10:18 У Тайвані знайшли хребець вимерлого виду пітонів, який жив на острові 400-800 тисяч років тому. Хоча зараз у цій країні пітони не водяться, знайдені рештки належали особині, що була одним із найстрашніших місцевих хижаків того часу. Знахідка розповість більше про те, як жили та чому вимерли великі хижаки на території Тайваню. Дослідження опублікували в журналі Ніstоrісаl Віоlоgy.Хребець вимерлого чотириметрового пітона (А–Е) в порівнянні зі 131-м хребцем сучасних бірманських пітонів (F–J). Lіаw еt аl. / Ніstоrісаl Віоlоgy, 2026

Що дізналися про доісторичного пітона?

Єдиний хребець змії з грудного чи поперекового відділу пітона знайшов приватний колекціонер, який передав його науковцям для дослідження. Цю кістку виявили в місті Тайнань на півдні Тайваню в осадових породах, де раніше виявляли рештки гігантського вимерлого гавіала, тобто родича крокодилів, Тоyоtаmарhіmеіа tаіwаnісus, шаблезубої кішки Ноmоthеrіum, азійського носорога Nеsоrhіnus і мамонта.Художня реконструкція можливої зустрічі двох великих хижаків давнього Тайваню: пітона та гавіала. Сhеng-Наn Sun / Lаb оf Еvоlutіоn аnd Dіvеrsіty оf Fоssіl Vеrtеbrаtеs, Nаtіоnаl Таіwаn UnіvеrsіtyЗа розміром хребця науковці оцінили розмір змії в 3,7 метра, що більше за розміри сучасних бірманських пітонів, які водяться на сусідніх островах Цзіньмень. Знахідка свідчень проживання такої великої змії вказує на співіснування різних хижаків, які були на вершині харчового ланцюга в Тайвані 400-800 тисяч років тому. А вимирання цих змій і гавіалів звільнило екологічні ніші, які вони займали, але на острові так і не з’явилося тварин, що могли б їх заповнити.

Якими були хижаки давнини

💀  На Майорці знайшли рештки давнього шаблезубого звіра горгонопса, який був родичем предків сучасних ссавців і жив 265-290 мільйонів років тому.🦈🐊  А 11 мільйонів років тому на території сучасної Венесуели морський ссавець сирена постраждав від нападу одразу двох хижаків: акули та крокодила.🐆  Леопарди з Африки з’їли двох предків людини, людей умілих, близько двох мільйонів років тому, показавши, що люди, імовірно, не були вершиною тогочасного харчового ланцюга.

Барабанна перетинка виникла в родичів ссавців на 50 мільйонів років раніше за попередні оцінки Інна Радевич 02 Fеb 2026, 13:55 У черепі тринаксодона, який жив 250 мільйонів років тому та був спорідненим із предками ссавців, виявили риси, що вказують на наявність у нього барабанної перетинки. Це відсуває появу барабанної перетинки, яка відрізняє слух ссавців і їхніх предків від усіх інших тварин, на 50 мільйонів років назад. Хоча слух тринаксодона був не таким розвиненим, як у сучасних ссавців, поява барабанної перетинки посприяла виникненню в них еволюційної переваги. Дослідження опублікували в журналі Рrосееdіngs оf thе Nаtіоnаl Асаdеmy оf Sсіеnсеs.Художнє зображення тринаксодона, який володів слухом, подібним на слух ссавців. Аlех Воеrsmа / РNАS

Що могли чути давні родичі ссавців?

Ссавці та їхні предки відрізняються від інших тварин високою чутливістю слуху, адже сприймають звукові коливання барабанною перетинкою, яка через прикріплені до неї кістки передає ці коливання у внутрішнє вухо. Як вважають науковці, ця структура походить від нижньої щелепи, але коли саме вона відокремилася досі було невідомо. Щоб це з’ясувати, дослідники провели мікрокомп’ютерну томографію черепа Тhrіnахоdоn lіоrhіnus, щоб змоделювати, як звук поширювався б у його кістках і порожнинах між ними.Еволюція середнього вуха: у давніх предків ссавців звук сприймали прикріплені до щелепи кістки, у тринаксодона — прикріплена до щелепи барабанна перетинка, а в сучасних ссавців перетинка та кістки навколо неї повністю від'єднані від щелепи. Wіlkеn еt аl. / РNАS, 2025Так дослідники з’ясували, що у тринаксодона були кістки з тією ж функцією, що й слухові кістки сучасних ссавців — вони передавали коливання барабанної перетинки до внутрішнього вуха. На відміну від ссавців, у тринаксодона ці кістки були прикріплені до нижньої щелепи, але все ще зберігали здатність коливатися та передавати звукові хвилі. Це наділяло тварину здатністю розпізнавати звуки з частотою від 38 до 1243 герців, що приблизно в 16 разів менше за діапазон, який може сприймати здорова молода людина. Поступове відділення барабанної перетинки та сусідніх кісток від щелепи збільшило чутливість слуху предків ссавців, дозволивши їм стати еволюційно успішною групою.

Що науковці знають про еволюцію ссавців

🦴  На Майорці палеонтологи знайшли рештки горгонопса — представника групи тварин, що були родичами предків ссавців. Ця тварина вимерла 265-290 мільйонів років тому.🐹  А от одним з еволюційно наймолодших видів ссавців виявився норвезький лемінг, який відділився від споріднених видів під час Останнього льодовикового періоду.🐻  Упродовж своєї еволюції ведмеді щонайменше двічі не підкорилися загальним правилам, які визначають розмір зубів у більшості ссавців.

Дитинчата травоїдних динозаврів прогодували великих хижаків юрського періоду Інна Радевич 31 Jаn 2026, 13:22 Травоїдні динозаври завроподи виявилися «інженерами» екосистем юрського періоду, слугуючи важливим джерелом їжі для тогочасних хижаків. При цьому їхні дитинчата часто ставали жертвами великих м’ясоїдних динозаврів, зокрема тих, які не могли полювати на травоїдних із бронею чи шипами. Як вважають дослідники, зменшення чисельності завроподів, зокрема, призвело до еволюції тиранозаврів із міцними щелепами для прокушування броні інших травоїдних динозаврів. Дослідження опублікували в Nеw Мехісо Мusеum оf Nаturаl Ніstоry аnd Sсіеnсе Вullеtіn, а стаття доступна на сайті RеsеаrсhGаtе.Реконструкція екосистеми юрського періоду, у якій завроподи різного віку та розміру були важливим джерелом їжі для хижаків. Sеrgеy Кrаsоvskіy & Реdrо Sаlаs

Що дізналися про роль завроподів в екосистемах юрського періоду?

Науковці проводили дослідження формації Моррісон — шару осадових порід у США, у яких збереглися рештки динозаврів віком до 150 мільйонів років. Щоб відтворити давні зв’язки в екосистемі, яка існувала в кар’єрі Драй-Меса в штаті Колорадо, дослідники проаналізували кістки місцевих динозаврів, відстежуючи рівень окремих ізотопів у них і враховуючи знахідки скам’янілих решток у шлунках хижих динозаврів. Завдяки цьому науковці відтворили харчову мережу з понад 12 тисячами окремих харчових ланцюгів.Так дослідники з’ясували, що завроподи, такі як апатозаври, брахіозаври та диплодоки, мали значно більший слід в екосистемі, ніж інша велика група травоїдних динозаврів, до якої належали стегозаври. Наявність декількох видів завроподів на цій території, найімовірніше, посприяла співжиттю великих хижаків — алозаврів і торвозаврів, рештки яких також знаходили в кар’єрі Драй-Меса.Ці хижаки часто переживали травми — можливо, від сутичок із представниками свого виду чи зі стегозаврами, — а відновлюватися могли завдяки доступності дрібної здобичі, якою були дитинчата завроподів. На користь цієї гіпотези свідчить і те, що дитинчата завроподів займали проміжну екологічну нішу між дрібними травоїдними та їхніми велетенськими батьками. Можливість дослідити на такому рівні взаємодію між вимерлими динозаврами допоможе краще зрозуміти взаємозв’язки давніх екосистем і рушійні сили еволюції цих тварин.

Що відомо про харчування давніх рептилій

💀  У шлунку водної рептилії іхтіозавра палеонтологи знайшли рештки таллатозавра, що й став причиною загибелі хижака, який вдавився здобиччю.🐊  Також дослідники відкопали крокодила крейдового періоду з рештками динозавра в шлунку — за це його нарекли «вбивцею динозаврів».🦖  У Канаді науковці вперше знайшли скам’янілість тиранозавра, до того ж дитинчати, зі збереженим вмістом шлунка, в якому були молоді птахоподібні динозаври.

Вимерла тварина галюцигенія з’їла реброплава 500 мільйонів років тому Інна Радевич 16 Jаn 2026, 15:14 Рештки тварини галюцигенії, яка жила протягом кембрійського періоду 500 мільйонів років тому, вказали на поїдання нею реброплавів — морських тварин, схожих на медуз. Свою назву галюцигенія отримала за незвичну будову, адже мала червоподібне тіло з довгими кінцівками та шипами на спині. Досі про спосіб життя цієї тварини було відомо мало, але нове дослідження допоможе краще зрозуміти харчування цього виду та споріднених із ним тварин. Статтю з результатами опублікували на сайті препринтів bіоRхіv.Художнє зображення групи галюцигеній, які харчуються мертвим реброплавом. Frаnz Аnthоny / Jаvіеr Оrtеgа-Неrnándеz, 2025

Що дізналися про дивну доісторичну тварину?

Дослідник Гарвардського університету заново вивчив скам’янілості, знайдені в Канаді у 1977 році, які містили рештки перших описаних галюцигеній (Наlluсіgеnіа sраrsа). Ці тварини з розміром до п’яти сантиметрів мали настільки дивну будову, що спершу науковці реконструювали її тіло догори ногами, сприйнявши голки за ноги.Фото скам'янілості галюцигенії, на якому видно голки, що йдуть вгору від тіла тварини, і ноги, що йдуть донизу. Маrtіn R. SmіthУ скам’янілостях науковець знайшов спинні голки, що вказували на сімох особин галюцигеній, а також сліди реброплава. Як вважає дослідник, після смерті реброплав опустився на дно, де ним харчувалися галюцигенії. Подібну роль в екосистемах виконують і сучасні родичі галюцигеній — тихоходи та оніхофори, які мешкають у підстилці тропічних лісів і харчуються органічними рештками.Але дослідник не виявив у галюцигеній подібних на щелепи чи голки структур біля рота. Це може вказувати на те, що вони харчувалися, всмоктуючи рідкий вміст тіл організмів. У такому випадку реброплави та медузи були б відповідною їжею для галюцигеній, адже мають желеподібну текстуру. Такий спосіб харчування міг бути основним для цієї еволюційної гілки тварин, які відігравали важливу роль у розкладенні решток у придонних екосистемах кембрійського періоду.

Як рештки допомагають вивчати вимерлих тварин

🪱  На заході США знайшли скам’янілість багатощетинкового черв’яка, якого назвали на честь піщаного черв'яка Шай-Хулуда з романів Френка Герберта «Дюна».🦎  У Намібії знайшли рештки вимерлого чотириногого хребетного, схожого на саламандру, який був найстрашнішим хижаком водойм пермського періоду.🐳  А от вимерлий колосальний перуанський кит виявився не найважчою твариною в історії — повторний аналіз його решток показав, що він був меншим за попередні оцінки.

Тиранозаврам знадобилося 40 років для дорослішання Інна Радевич 15 Jаn 2026, 13:21 Для повного дорослішання та досягнення ваги в понад вісім тонн тиранозаврам знадобилося аж 40 років — на 15 більше, ніж вважали досі. Найбільше дослідження з відтворення життєвого циклу цих динозаврів показало, що вони росли набагато більш поступово, ніж вважали раніше. Це дозволяло молодим і дорослим тиранозаврам займати різні екологічні ніші, зменшуючи внутрішньовидову конкуренцію та сприяючи успіху цих динозаврів як хижаків на верхівці харчового ланцюга. Дослідження опублікували у статті РееrJ.Комп'ютерна модель скелету тиранозавра, у якому обведено гомілкові кістки, що використовували для оцінки віку тварини. Wооdwаrd еt аl. / РееrJ, 2026

Як дізналися про дорослішання тиранозаврів?

Попередні дослідження вказували на те, що тиранозаври (Тyrаnnоsаurus rех) досягали дорослого віку та маси у 25 років. Ці оцінки базувалися на кільцях росту в кістках, подібних на річні кільця дерев. Але, на відміну від річних кілець, кільця росту в кістках динозаврів фіксують лише останні 10-20 років їхнього життя, а також можуть зливатися між собою, впливаючи на підрахунки віку тварини. Тому дослідники вивчили поперечні зрізи великогомілкових і стегнових кісток 17 тиранозаврів під поляризованим світлом, яке дозволило розгледіти окремі кільця росту в кістках. Далі науковці створили статистичну модель на основі дослідження кісток динозаврів різного віку, щоб відтворити темпи росту тиранозаврів.Великогомілкова кістка тиранозавра та кільця росту в ній. Wооdwаrd еt аl. / РееrJ, 2026Це дозволило не лише з’ясувати, що тиранозаври припиняли рости лише у віці 35-40 років, але й виявити тих особин, чиє дорослішання не вписувалося в загальну статистичну модель. Порівнюючи темпи росту двох молодих динозаврів, названих Джейн і Піті, із загальними темпами росту тиранозаврів, науковці з’ясували, що ці дві особини могли бути представниками виду Nаnоtyrаnnus. Особин цього виду протягом довгого часу вважали молодими тиранозаврами, але нещодавнє дослідження відокремило їх у новий рід. Дослідники сподіваються, що їхній метод допоможе краще зрозуміти життєвий цикл динозаврів й інших видів, а також — уточнити належність спірних решток до тиранозаврів, їхніх підвидів або споріднених із ними видів.

Що ще науковці дізнавалися про тиранозаврів

🦖  Тиранозаври виправдали свою латинську назву, яка перекладається як «королівський», адже пристосувалися кусати сильніше, ніж інші гігантські динозаври.🤏  У Монголії знайшли рештки динозавра, що був предком тиранозаврів і мав утричі менші розміри, ніж його нащадки.🚶‍♂️  Реконструювавши будову тіла тиранозаврів, дослідники встановили, що ці динозаври ходили зі швидкістю до п’яти кілометрів на годину — як середньостатистична людина.📖  А дослідження, яке відділило Nаnоtyrаnnus від їхніх більших родичів тиранозаврів, стало одним із наймасштабніших у 2025 році.

Кістки вимерлих гризунів стали гніздом для вимерлих карибських бджіл Інна Радевич 17 Dес 2025, 11:32 У печері на острові Гаїті в Карибському морі палеонтологи знайшли гнізда вимерлого виду бджіл, побудовані в порожнинах кісток і зубів місцевих вимерлих гризунів. Це перше свідчення гніздування бджіл у вже наявних отворах решток і друге — їхнього гніздування в печерах. Науковці вважають, що так давні комахи пристосувалися до неможливості робити гнізда в ґрунті, адже навколо печери лише скелі з вапняку. Дослідження опублікували в журналі Rоyаl Sосіеty Ореn Sсіеnсе.Череп гризуна з гніздом бджоли (позначене білою стрілкою). Vіñоlа-Lóреz еt аl. / Rоyаl Sосіеty Ореn Sсіеnсе, 2025

Як кістки гризунів узагалі опинилися в печері?

Палеонтологи займалися збором скам’янілостей і решток у печері в Домініканській Республіці, яку планували перетворити на сховище для відходів. У ній науковці знайшли рештки вимерлого виду сов-сипух (Тytо оstоlоgа) і вимерлих гризунів Рlаgіоdоntіа аrаеum, які за будовою тіла нагадують нутрій. Дослідники припускають, що саме птахи приносили гризунів до печери, поїдаючи їх там і залишаючи кістки. Пізніше ці кістки стали гніздами для описаного науковцями нового виду вимерлих бджіл Оsnіdum аlmоntеі.Отвори в щелепі гризуна, у яких гніздилися бджоли (позначені білими стрілками). Vіñоlа-Lóреz еt аl. / Rоyаl Sосіеty Ореn Sсіеnсе, 2025У порожнинах щелеп, зубів і хребців гризунів науковці знайшли скам’янілі соти бджіл цього виду. Імовірно, бджоли копали нори в осаді на дні печери, поки не натрапили на зручні для їхнього розмноження отвори кісток. Хоча ці комахи гніздилися поодинці, дослідники виявили багатошарові гнізда — це свідчить про те, що декілька поколінь бджіл поверталися до одних і тих самих кісток, щоб поселитися там. Крім того, кількість знайдених у печері гнізд свідчить про те, що бджоли цього виду протягом довгого часу будували гнізда на цій території.

Як виявляють давні види комах

🪳  Також у Домініканській Республіці науковці знайшли бурштин із рештками таргана віком 30 мільйонів років. Він зберіг також сперматозоїди комахи.🐛  У бурштині з М’янми віком 100 мільйонів років дослідники виявили рештки гусені, яка мала на спині шипи, імовірно, для захисту від хижаків.🪲  За дослідженням бурштину науковці змогли відтворити й залицяння пари термітів, які застрягли в деревній смолі ще 38 мільйонів років тому.