Український інститут національної пам'яті

АД’ЮТАНТ ПЕТЛЮРИ ТА АСИСТЕНТ ДОВЖЕНКА

8 лютого минає 130 років з дня народження Василя Бутенка (Хмурого) – військового діяча УНР, журналіста, мистецтвознавця, театрального оглядача, одного із перших дослідників авангардного мистецтва в Україні.
Народився у селі Рашівка на Полтавщині, у селянській родині. Здобув освіту у вчительській семінарії селища Великі Сорочинці.

У 1915 року мобілізований на до війська, брав участь у Першій світовій війні. Навесні 1917 року відряджений до 2-го українського полку, який стояв у селі Меджибожі на Вінниччині
У лютому 1918 року брав участь у боях з більшовиками у Києві. Служив в штабі Симона Петлюри, який тоді командував Гайдамацьким кошем Слобідської України. Пізніше обіймав посади коменданта ставки, командира куреня, начальника канцелярії Головного Отамана військ УНР Симона Петлюри.

Після поразки українських військ потрапив у табір для інтернованих вояків Армії УНР у Калиші (Польща), де читав там лекції з історії української літератури і брав участь у виданні таборового журналу.

У 1922 році повернувся в Україну. Спершу мешкав в Ромнах, а згодом у Харкові. Друкувався у журналах «Культура і побут», «Сільський театр». Був секретарем журналу «Нове мистецтво», який висвітлював театральне, музичне, образотворче й кіномистецтво.

У 1929 році працював асистентом режисера Олександра Довженка на зйомках фільму «Земля». Із титрів стрічки прізвище Бутенка вилучено через те, що був репресований.
Займався перекладами технічної літератури, з літа 1932 року працював у харківському видавництві «Рух». Автор низки книг з мистецтвознавства: «Нотатки про театр, кіно та просторове мистецтво» й дослідження «Мар’ян Крушельницький», «Театральні строї Анатоля Петрицького», «Олекса Новаківський», «Театральні строї», «Йосип Гірняк», «Іван Труш».

Заарештований органами НКВД у 1937 році. Засуджений судовою трійкою до 10 років ув'язнення. Помер 27 січня 1940 року в Самартаборі у віці 44 років.

Ім'я Хмурого (Бутенка) закарбовано на Меморіалі жертвам репресій (художникам), встановленому в Києві, поряд з такими іменами, як Михайло Бойчук та Олександр Мурашко.

🎨 Сьогодні минає 110 років від дня народження Василя Непийпива — живописця, графіка й одного із провідних українських майстрів пейзажу другої половини ХХ століття.

Народився 10 січня 1916 року на Полтавщині. Художню освіту здобував у Полтаві та Харкові, працював у театрі, а згодом став одним із помітних митців повоєнного Києва. Був учасником Другої світової війни.

З 1950-х років активно брав участь у всеукраїнських та міжнародних виставках. Його пейзажі й натюрморти передають красу української природи й архітектури, вирізняються насиченим кольором і ліричним настроєм.

У 1982 році митцю присвоєно звання Народного художника УРСР.
За життя він створив понад 1000 робіт в жанрі пейзажів та натюрмортів. Картини художника популярні серед колекціонерів та зберігаються в музеях світу та рідної для нього – України, зокрема в Національному художньому музеї України в Києві, а також у художніх та краєзнавчих музеях Волині, Житомира, Запоріжжя, Івано-Франківська, Умані, Дніпропетровська, Харкова та інших містах.

✨ Творчість Василя Непийпива — це уважний і теплий погляд на український пейзаж, у якому поєдналися пам’ять, відчуття часу й любов до рідної землі. Його роботи й сьогодні залишаються важливою частиною національної мистецької спадщини.

Цього дня в 1876 році народився художник, іконописець, педагог, хімік і міністр народної освіти УНР – Петро Холодний.

Попри природознавчий фах, ще з юності майбутній художник зацікавився мистецтвом, а починаючи з 1906 року успішно занурився і в педагогіку. Тож у 1917 році його запросили до уряду УНР на посаду товариша (заступника) Міністра освіти. Пізніше Петро Холодний і сам очолив міністерство.

Після поразки Української революції він емігрує на Галичину та оселяється у Львові. 1920-ті роки стали для Петра Холодного як митця найбільш плідними – постійні виставки, участь в мистецьких об’єднаннях, створення багатьох картин і розписи церков.

У своїх художніх роботах він поєднував елементи традиційного іконопису, зокрема візантійського, із сучасними йому віяннями модернізму. Особливо це помітно в церковних роботах Петра Холодного – іконах, вітражах і настінних розписах.

Сьогодні ми зібрали для вас у каруселі кілька робіт цієї непересічної людини.

УЧЕНЬ КУЇНДЖІ Й СПІВЕЦЬ УКРАЇНИ

Сьогодні відзначаємо 150-річчя з дня народження видатного українського художника й педагога В’ячеслава Розвадовського.

Розповідаємо у каруселі про те, як він зумів поєднати академічне мистецтво з освітянською кар’єрою та масштабними просвітницькими проєктами.