25 жовтня 1920 р. в селищі Алупка Таврійської губернії (Кримський півострів) народився Амет-Хан Султан, льотчик-випробувач кримськотатарського походження, двічі Герой Радянського Союзу.

Сім’я майбутнього льотчика була строкатою за своїм походженням. Батько, Султан Амет-Хан, походив з лакців (одного з дагестанських етносів), а мати, Насібе, була кримською татаркою. Проте юнак ідентифікував себе виключно з місцевим тереном.

Навчаючись у залізничній школі фабрично-заводського учнівства в Сімферополі, Амет-Хан виявив неабияку зацікавленість до льотної справи. Тож зі скромного члена Сімферопольського аероклубу він незабаром стає курсантом елітної Качинської військової школи льотчиків.

Отримавши по випуску звання молодшого лейтенанта, Амет-Хан Султан був відправлений до 4-го винищувального авіаполку Одеського військового округу. В цій частині він зустрів початок німецького вторгнення на територію Радянського Союзу.

В перші місяці війни молодий льотчик здійснив низку розвідувальних польотів над окупованими Тирасполем, Кишиневом та Миколаєвом та неодноразово атакував на своєму біплані живу силу ворога. За що отримав свою першу бойову нагороду – орден Червоної Зірки. В 1942 році, вже будучи пілотом британського «Гоукера Гаррікейна», Амет-Хан шляхом тарану підбив над Ярославлем німецький бомбардувальник «Юнкерс-88».

Станом на кінець 1942 року, Амет-Хан Султан мав понад 17 повітряних перемог над ворогом, котрі здобув за 247 бойових вильотів. За ці успіхи його перевели до 9-го гвардійського винищувального авіаційного Червонопрапорного полку. Цей підрозділ належав до так званих «загонів вільного полювання» — військових частин, що складалися з досвідчених асів та були націлені на індивідуальний стиль бою. В складі цього підрозділу Амет-Хан воював до кінця Другої Світової війни та відзначився у боях під Сталінградом, Таганрогом, Ростовом-на-Дону, рідним Кримом, а також Східною Пруссією та Берліном, був двічі нагородженим найвищою почесною відзнакою держави - званням Героя Радянського Союзу.

За весь період війни Амет-Хан Султан здійснив 602 бойових вильоти та знищив особисто і в групових боях понад 49 ворожих літаків, ставши одним із найрезультативніших асів СРСР.

Повоєнна діяльність Амет-Хана Султана нерозривно пов’язана з авіаційною справою. В 1947 році він став льотчиком-випробувачем льотно-дослідницького інституту у Жуковському. Амет-Хан Султан брав участь у випробуванні найновішої авіаційної техніки того часу. Зокрема, в 1949 році першим в країні здійснив автоматичне дозаправлення бомбардувальника в повітрі, а в 1951-53 роках провів випробування першої радянської авіаційної протикорабельної крилатої ракети КС («Комета»). За вищезгадані заслуги отримав почесне звання заслуженого льотчика-випробувача СРСР.

Маловідомою сторінкою біографії Амет-Хана Султана є його правозахисна діяльність. У травні 1944 року, перебуваючи у відпустці в рідному селищі, він став свідком одного з найбільших злочинів радянської влади — депортації кримських татар. В часи хрущовської “відлиги” Амет-Хан неодноразово брав участь у підписанні колективних листів-звернень до Москви з метою повернення депортованих народів до їх колишніх земель, відвідував кримських татар у спецпоселеннях в центральноазійських республіках СРСР.

Амет-Хан Султан загинув 1 лютого 1971 року під час випробування реактивного двигуна на багатоцільовому літаку Ту-16. Проте, пам’ять про нього збереглася в назвах аеропортів столиці Дагестану, Махачкали, та міста Сімферополь в Автономній Республіці Крим, а також низці вулиць в Казані, Алупці, Ростові-на-Дону, Мелітополі та Черкасах. Амет-Хан Султан став головним персонажем першого кримськотатарського повнометражного фільму незалежної України – «Хайтарма».