Search trend "Останній день літа"

Еспресо розповість детальніше про нові імена в Кабінеті міністрів, хто залишився, і чому опозиція називає такі зміни "великим ліжкопересуванням". Передісторія відставки уряду ШмигаляРозмови про можливу відставку Дениса Шмигаля – рекордсмена за тривалістю перебування на посаді прем’єр-міністра (понад 5 років з березня 2020 року) – та про реорганізацію уряду точилися вже щонайменше кілька місяців, хоча перші чутки були ще від літа минулого року. Наприклад, у середині червня цього року народний депутат і ексспікер Верховної Ради Дмитро Разумков ініціював збір підписів за відставку Шмигаля, звинувативши його у провальній економічній політиці. Багато інсайдів розповідав нардеп Ярослав Железняк. За його словами, такі масштабні зміни були несподіванкою як для самого уряду, так і для провладної коаліції у ВР. Хоча, як повідомляє УП з посиланням на топчиновника з президентської команди, звільнення і призначення нового Кабміну мало відбутися ще швидше – 7 чи 8 липня. Однак цього не сталося через логістику – багато депутатів та міністрів були зайняті різними масштабними заходами, як Ukrаіnе Rесоvеry Соnfеrеnсе у Римі. Президент Володимир Зеленський до останнього не повідомляв суспільству про наймасштабніші зміни в Кабміні від початку повномасштабної війни. До цього були точкові перестановки, як заміна міністра оборони Резнікова на Умєрова та міністра закордонних справ Сибіги замість Кулеби. Однак у понеділок, 14 липня, Володимир Зеленський запросив на особисту зустріч першу віцепрем’єр-міністерку та міністерку економіки Юлію Свириденко та запропонував їй очолити уряд. У той же день він повідомив, що досвід прем’єра Шмигаля буде корисним на позиції міністра оборони України.Нова коаліція у Верховній Раді? фото: rаdа.gоv.uа У середу, 16 липня, Верховна Рада України 261 голосом підтримала відставку Дениса Шмигаля з посади прем’єр-міністра, що автоматично означало відставку всього Кабінету міністрів відповідно до Конституції України. Голосування відбулося швидко, після кількох годин виступів депутатів і самого Шмигаля, якого проводжали оплесками, хоча саму промову мало хто слухав. Однак опозиція, зокрема фракція "Європейська Солідарність" заявила про порушення закону. Адже стаття 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" забороняє припиняти повноваження Кабміну під час воєнного стану. Крім цього, було змінено процедуру – фактично президент подав кандидатуру, яку затвердив парламент, а мало бути, що коаліція висуває, парламент приймає і президент лише тоді схвалює, як це є у парламентсько-президентських республіках. Хоча спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук стверджував, що, за "словами юристів ВР", чіткої заборони на відставку уряду немає, оскільки подібне порушення вже мало прецедент під час звільнення омбудсмана. Проте опозиція наполягала, що швидке голосування та ігнорування конституційних норм свідчать про політичну мотивацію змін, спрямованих на посилення впливу Офісу президента. Деякі депутати, як-от Ярослав Железняк, назвали ці зміни бутафорними та "великим ліжкопересуванням" вказуючи на те, що Шмигаль не залишив уряд, а лише перейшов на іншу посаду. Те саме стосується великої частини міністрів – без якихось помітних нових облич в уряді. "Сьогодні ти міністр одного, завтра – міністр іншого, потім – посол туди, а далі – посол ще й туди, потім ще на Банкову замом прилаштують … Була б людина хороша, перевірена, "своя" – і посада знайдеться. Бо кругом – спеціалісти широкого профілю… Мабуть, ніщо так добре не показує, що на державні посади у нас призначають не найкращих професіоналів у своїй сфері, а найвірніших товаришів. Замість обіцяних колись соціальних ліфтів – натуральні каруселі і стрибання по посадових пеньках", - критично зауважив журналіст-розслідувач Данило Мокрик. У четвер, 17 липня, перед голосуванням за нову очільницю уряду у Верховній Раді виступив президент України  Володимир Зеленський. Він відзначив, що Україні зараз "потрібно більше власної сили". Відтак оновлений уряд України має провести аудит усіх домовленостей, угод, меморандумів із партнерами у сфері оборони, оборонного виробництва, усіх програм стійкості, щоб виконати домовленості на 100% в інтересах України. "Будуть і нові угоди зі Сполученими Штатами Америки, що посилять позиції України і заради яких нам потрібні зміни в дипломатичній роботі з Америкою. Ми маємо гарантувати нашим воїнам упевненість у забезпеченні Сил оборони і для цього збільшуємо, зокрема, внутрішній економічний потенціал України", - додав Зеленський, який раніше окреслив, що новий Кабмін за пів року має збільшити вітчизняне забезпечення зброї ЗСУ з теперішніх 40% до 50%. Тож у підсумку 262 нардепи, з 226 необхідних для ухвалення рішення, підтримали призначення Юлії Свириденко прем'єр-міністром. Однак склалася цікава картина з парламентською коаліцією. Адже депутати від "Слуги Народу" надали лише 201 голос. Натомість фракція "Європейської Солідарності" дала нуль голосів, "Голос" - 1, депутатська група "Відновлення" - 10, "За майбутнє" - 12, "Довіра" - 15."У нас сьогодні під час призначення премʼєра офіційно фактично зʼявилась коаліція: СН + ПЗЖМ + "Відновлення" + "За майбутнє" + "Довіра". Говорять, що навіть на фракції було менше 200 підписів у протоколі", - написав нардеп Железняк. А нардеп Петро Порошенко з трибуни ВР прямо сказав, що "наразі 231 депутат коаліції монобільшості – це фейк". "Частина з них ховаються від корупційних органів за кордоном. Частина точно не підтримують кандидатуру прем’єр-міністра і не є членами коаліції", - підкреслив експрезидент. Хто є хто: як змінився новий КабмінЮлія Свириденко, фото: gеttyіmаgеs За новий уряд України депутати дали 254 голоси. Показово, що монобільшість від "Слуги Народу", надала лише 194 голоси. Решту голосів новий уряд отримав завдяки депутатській групі "За життя" – 13 голосів, "Голосу" – 1, "Довірі" – 15, "За майбутнє" – 13, "Відновлення" – 10 та позафракційним депутатам – 7 голосів. "Уряд затверджений голосами ОПЗЖ. Прем'єр-міністра затверджено голосами ОПЗЖ. Лише 194 голоси було від "Слуги Народу". Потужна коаліція", - іронізував нардеп Олексій Гончаренко. Міністри, які змінилися: Тож найперша зміна – новий прем’єр України. Вдруге за історію країни це жінка, як і першого разу, в неї те саме ім’я.  39-річна Юлія Свириденко, родом із Чернігова, замінила Дениса Шмигаля, але вона не нове обличчя в Кабміні. Свириденко потрапила до вищих ешелонів влади під протекцією керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, заступницею якого була з грудня 2020-го по листопад 2021 року. Після цього 3 роки і 8 місяців вона працювала першою віцепрем’єр-міністеркою та міністеркою економіки в уряді Шмигаля.Читайте також: Урядова прем’єра. Що відомо про Юлію Свириденко, яка очолила урядСтосовно долі 49-річного уродженця Львова Дениса Шмигаля, як і прогнозувалося, він став новим міністром оборони України (його підтримали 267 депутатів). Денис Шмигаль потрапив до влади завдяки призначенню президентом Зеленським спершу його головою Івано-Франківської ОДА, а у 2020 році – віцепрем'єр-міністром України, міністром розвитку громад і територій. З березня 2021 року почалося найдовше прем’єрство в історії України. Ще одна важлива зміна – Олексій Соболєв, колишній перший заступник міністра економіки України, а відтепер глава об’єднаного міністерства, яке має стати "економічним гігантом". Мова йде про Міністерство економіки, сільського господарства та екології, що має об’єднати економічний потенціал України. Відповідно, посаду втратив колишній міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль. Фото взяте з fасеbооk-сторінки Олесія Соболєва Стосовно біографії Соболєва, він народився у 1983 році в Києві. Вищу освіту здобув у Київському національному економічному університеті, отримав ступінь магістра фінансів. Також має сертифікат фінансового аналітика від СFА Іnstіtutе (США). Як ідеться в офіційній його біографії, він має значний досвід роботи в інвестиційному та фінансовому секторі. Працював керуючим активами у Drаgоn Аssеt Маnаgеmеnt.У політиці вже 10 років, адже у 2015-2016 роках був на посаді радника міністра інфраструктури України, координував проєкти з підвищення прозорості діяльності, відкритих даних та покращення корпоративного управління державними підприємствами.  У 2016-2018 роках керував проєктом Рrоzоrrо.Sаlе в Тrаnsраrеnсy Іntеrnаtіоnаl Ukrаіnе, здійснював координацію розробки ІТ-рішень для прозорого продажу державних активів. З 2018 року очолював ДП "Прозорро.Продажі". Посаду першого заступника міністра економіки отримав у січні 2023 року. Ще одна несподівана зміна пов’язана з міністерством енергетики. Адже колишня міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України 39-річна Світлана Гринчук замінила Германа Галущенка й очолила Міністерство енергетики. Світлана Гринчук, фото: mерr.gоv.uа Стосовно Гринчук, вона родом із Чернівців. У 2008 році закінчила Чернівецький торговельно-економічний інститут, а в 2013 році захистила кандидатську дисертацію з економіки, здобувши ступінь кандидата наук. З 2016 року очолювала департамент з питань зміни клімату в Міністерстві захисту довкілля, працюючи над виконанням Паризької угоди та міжнародних протоколів. У 2019–2020 роках була радницею прем’єр-міністра та міністра фінансів з питань екології. А у 2022 році стала заступницею міністра захисту довкілля, відповідальною за євроінтеграцію, а у 2023 році – заступницею міністра енергетики та керівницею офісу реформ. 5 вересня 2024 року призначена міністеркою захисту довкілля та природних ресурсів України, де вона працювала до теперішнього звільнення.Натомість уже загаданий 52-річний Герман Галущенко з керівника Міністерства енергетики перестрибнув на міністра юстиції, тим самим посунувши Ольгу Стефанішину. Галущенко родом зі Львова. 30 років тому він закінчив Львівський державний університет імені І. Франка за спеціальністю "Правознавство", отримав диплом юриста з відзнакою. Герман Галущенко працював у прокуратурі Львова, МЗС України, представляв Україну в комітеті Ради Європи з боротьби з корупцією. Цікаво, що він встиг попрацювати в Адміністрації як президента Кучми, так і президента Ющенка. Від 2011-го був у Мін'юсті, після чого вперше потрапив до Енергоатому.У 2013–2014 роках був виконавчим директором з правового забезпечення НАЕК "Енергоатом", а з 2020 по 2021 рік – віцепрезидент компанії. Після 2014 року захищав інтереси України в міжнародних судах, зокрема щодо експропріації активів у Криму. Є членом Американської асоціації міжнародного права та арбітром ІСSІD та ІСС. Від квітня 2021 по липень 2025 року працював міністром енергетики України в уряді Шмигаля.А от епопея стосовно долі 39-річної Ольги Стефанішиної, яка родом з Одеси, була до останнього невідома. Тепер уже ексміністерка юстиції, яка останнім часом відзначилася через двояку піар-кампанію з її заставкою на телефонах працівників міністерства, буде уповноваженою з питань розвитку співробітництва зі США. "У цьому статусі Ольга працюватиме, щоб не втрачати темпу у відносинах з Америкою, поки тривають всі належні процедури погодження з Вашингтоном її кандидатури на посаду посла України в Сполучених Штатах", - додав Зеленський. Тобто в останній момент Офіс президента змінив рішення стосовно нового посла України в США, яким мав бути ексміністр оборони Умєров, а тепер це Ольга Стефанішина. Сам же Рустем Умєров може очолити РНБО, як кажуть в УП.Якщо коротко про їхні біографії, то варто сказати, що Стефанішина в уряді була понад п’ять років. Адже працювала віцепрем'єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України з червня 2020 року по вересень 2024 року, а після дотепер – міністеркою юстиції. Натомість 43-річний Рустем Умєров, кримський татарин, родом з Узбекистану, потрапив до влади від партії "Голос", адже був нардепом у 2019-2022 роках, однак з 2022 року перебрався в команду президента і очолив Фонд держмайна України. У 2023 році замінив Олексія Резнікова і став 18-м міністром оборони незалежної України. Тож замість Стефанішиної новим віцепремʼєр-міністром з євроінтеграції став 46-річний Тарас Качка, який до цього був заступником міністра економіки та торговим представником України. Тарас Качка, фото: fасеbооk.соm/tаrаs.kасhkа Він родом із Кіровоградської області. Тарас Качка здобув ступінь бакалавра права в Міжнародному науково-технічному університеті (Київ) та магістра права в КНУ ім. Тараса Шевченка та навчався в Національному інституті державного управління (Варшава). З 2014 року був віцепрезидентом зі стратегічного розвитку, а з листопада 2014 по квітень 2015-го – в.о. президента Американської торговельної палати в Україні. Працював у міжнародних корпораціях, Мінагрополітики та Мін’юсті. З вересня 2019 року – заступник міністра економіки та торговий представник України. Тобто роботу в уряді він розпочав ще в часи прем’єра Гончарука – першого прем’єр-міністра, якого підтримав президент Зеленський.  Ще одна зміна позицій – це 43-річний Денис Улютін, який донедавна був першим заступником міністра фінансів, а тепер став міністром соціальної політики, сім'ї та єдності - це міністерство виникло внаслідок приєднання Міністерства національної єдності, яке створили всього пів року тому, до Міністерства соцполітики. До Дениса Улютіна Мінсоцполітики очолювала львів’янка Оксана Жолнович, яка втратила роботу. Також без роботи залишився скандальний керівник Міннацʼєдності Олексій Чернишов, проти якого триває судовий процес через підозру у зловживанні службовим становищем.Денис Улютін, фото: mоf.gоv Денис Улютін здобув ступінь магістра фінансів у Національній академії державної податкової служби у 2004 році. Має понад 20 років стажу та 3-й ранг держслужбовця. Починав кар’єру головним податковим інспектором. З 2010 по 2016 рік працював в Апараті прем’єр-міністра, з 2016 по 2018 рік – керівником Патронатної служби Мінфіну. З квітня 2019 року був заступником державного секретаря Кабміну, а з квітня 2020 року – першим заступником міністра фінансів.Дещо змінилася робота у міністра цифрової трансформації 34-річного Михайла Федорова, який тепер є першим віцепрем'єр-міністром, а до цього був просто віцепрем'єр-міністром. Посада першого віцепрем'єр-міністра України передбачає, що особа є головним заступником прем’єр-міністра і виконує його обов’язки в разі відсутності чи неможливості виконання прем’єром своїх функцій. Також перший віцепрем'єр-міністр займається координацією роботи з підготовки та виконання програми діяльності Кабінету міністрів, координацією євроінтеграційних процесів тощо. Михайло Федоров народився в Запорізькій області. Здобув ступінь магістра з економіки в Запорізькому національному університеті. З 2013 року займався ІТ-підприємництвом, заснувавши цифрове агентство. У 2019 році став народним депутатом від партії "Слуга Народу" та очолив Міністерство цифрової трансформації України ще за уряду Гончарука, створивши сервіс "Дія", просуваючи цифровізацію держпослуг та останнім часом займаючись розвитком виробництва дронів. Наразі без керівника лише Міністерство культури. 57-річного Миколу Точицького, який займав це крісло з вересня 2024 року, відправили у відставку, але натомість не призначили заміну. Тому тимчасовою виконувачкою обов'язків стала 46-річна Галина Григоренко, яка була першою заступницею міністра культури та стратегічних комунікацій України. Галина Григоренко, фото: susріlnе.mеdіа Вона має економічну освіту. У 2019 році Галина Григоренко почала працювати в Офісі з розробки гуманітарної політики при Мінкульті, а з жовтня 2019 року – позаштатною радницею міністра з питань музичного мистецтва. У 2020 році очолила Держагентство з питань мистецтв, а з червня 2020 до липня 2022 року – Держагентство з питань мистецтв та мистецької освіти. З липня 2022 до серпня 2023-го була заступницею міністра культури, відповідаючи за мистецтво, мистецьку освіту та креативні індустрії.Міністри, які залишилися на посадах:Чергове старе-нове ім’я в уряді – це 41-річний киянин Олексій Кулеба. Віцепрем'єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій. Його робота не змінилася після перестановок. Він в уряді з осені 2024 року. До цього рік був заступником Андрія Єрмака. До вищої влади прийшов від роботи в Київській міськраді, звідки з початку президентства Зеленського перейшов до Київської міської державної адміністрації, а потім очолив Київську військову обласну адміністрацію. Також без змін у міністра фінансів 44-річного Сергія Марченка, якого раніше хотіли відправити у відставку. Марченко з Київщини. У 2002 році закінчив Академію державної податкової служби України, у 2009 році став кандидатом економічних наук. З 2002 року працював у Мінфіні, ДФС, Секретаріаті Кабміну, брав участь у розробці Бюджетного кодексу. У 2016–2018 роках – заступник міністра фінансів, у 2018–2019 – заступник глави Адміністрації президента. З 30 березня 2020 року і по сьогодні – міністр фінансів України за двох прем’єрів.  Ключову посаду за собою зберіг і Андрій Сибіга – він досі міністр закордонних справ, за нього проголосував 271 депутат. Сибіга обіймав цю посаду з вересня 2024 року. До цього 50-річний Сибіга, уродженець Тернопільщини, був першим заступником МЗС, а перед цим три роки працював заступником Офісу президента.Без змін і в Міністерстві охорони здоров’я. 45-річний Віктор Ляшко, який працює на цій посаді з 20 травня 2021 року, зберіг своє крісло після урядових змін. Народився в Рівненській області, закінчив Національний медичний університет ім. Богомольця, працював у Санітарно-епідеміологічній службі та Центрі громадського здоров’я, а також був головним державним санітарним лікарем України в часи епідемії коронавірусу.Міністр освіти і науки 52-річний Оксен Лісовий, хоча раніше його відставка розглядалася, теж зберіг посаду. Він очолює міністерство з березня 2023 року. До цього воював у лавах ЗСУ, був добровольцем у складі ДФТГ 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. А з 2010 року був директором Національного центру "Мала академія наук України". Родом Лісовий з Київщини.Оминули зміни і Міністерство спорту. 45-річний Матвій Бідний з вересня 2024 року очолює це міністерство. До цього він рік був т.в.о. міністра молоді та спорту України. Бідний родом із Києва. На початку 2000-х був членом національної збірної України з бодібілдингу. Закінчив декілька університетів, щоб стати держслужбовцем.У Міністерстві у справах ветеранів теж усе стабільно. 43-річна Наталія Калмикова зберегла посаду. Вона родом з Вінниці. Навчалася в медичному університеті, а нещодавно стала ще й магістром публічного управління та адміністрування. Працювала лікаркою. З червня по грудень 2021 року вона була радником з гендерних питань командування Сухопутних військ ЗСУ, а з лютого 2022 по вересень 2023 року була виконавчим директором Українського ветеранського фонду. Рік вона попрацювала заступником міністра оборони України з питань соціального розвитку, а тоді у вересні 2024 року стала міністеркою у справах ветеранів. Без жодних змін і в Міністерстві внутрішніх справ. Були чутки, що 52-річного Ігоря Клименка хотіли призначити міністром оборони, але він нібито відмовився від цього, зосередившись на своїй роботі в МВС. Він народився в Києві, закінчив Харківський військовий університет, має докторський ступінь з психології. З 2019 року очолював Нацполіцію, а з січня 2023 року – міністр внутрішніх справ після трагічної загибелі Дениса Монастирського.У підсумку, як бачимо, половина уряду Шмигаля зберегла за собою ті ж самі посади, в інших міністерствах відбулися рокірування, об'єднання та підвищення різних заступників до ролі міністрів.Читайте також: Україна поступово занурюється в епоху застою

Липень - це час успіху і перемог. Люди "вистрілюватимуть" з ідеями, які довго виношували у собі. Працьовиті та наполегливі відкриють для себе новий напрямок діяльності, що дозволить добре заробити. Про це Gаzеtа.uа розповіла астрологиня Олена Максимова. "Гроші цього місяця йтимуть до вашого гаманця за принципом: чим більше ти створюєш, тим більше отримуєш, - говорить астрологиня. - Все, що пов'язано з емоціями, музикою, словами може почати приносити високі заробітки, якщо проявити це назовні. На початку місяця придбайте речі, які допомагають у мобільності: якісний рюкзак, ноутбук для подорожей, павербанк. Не сидітиметься на місці. Ваша енергія сама притягуватиме дохід. Липень дає можливість масштабуватись. Вас можуть підвищити на роботі. Гарний місяць для купівлі нерухомості. Будь уважним. Через соцмережі отримаєте запрошення до нового джерела доходу. Не опустіть нагоди, але уважно дослідіть усі підводні камені. Гроші липнутимуть до Дів, Овнів, Стрільців і Терезів. Ці чотири знаки відкриють справжній грошовий потік". Овен (21 березня - 20 квітня) У липні у тебе з'явиться шанс довести собі та іншим, що ти можеш заробляти не лише швидко, а й стратегічно. Зірки штовхають тебе у бік фрилансу, стартапів або тих завдань, які інші бояться взяти. Ризик виправдається. Телець (21 квітня - 20 травня) Якщо давно думав оновити ноутбук або камеру роби це на початку місяця. Це покращить твої заробітки. Будь уважним до несподіваних пропозицій від старих знайомих. У них може бути прихована фінансова вигода. Не дивуйся ідеям, які зявлятимуться у твоїй голові. Вони приведуть до багатства та успіху. Близнюки (21 травня - 21 червня) Інтуїція не підведе, а працюватиме як точний навігатор. Завдяки їй ти зможеш знайти найвигіднішу ціну, найкращу якість і саме той шанс, якого давно хотів. У липні тобі особливо щаститиме з покупкою побутової техніки. Пральна машина, пилосос або холодильник працюватимуть довго і обійдуться недорого. Рак (22 червня - 22 липня) Перед тобою відчинятимуться будь-які двері. Мрій сміливо і досягай своєї мети. Не ігноруй запрошення на навчання чи вебінари. Вони стануть поштовхом до нових знань, а згодом і доходів. Лев (23 липня - 23 серпня) Липень готує для тебе особливий вибір: залишитися там, де комфортно, чи піти за новим - вигіднішим, гнучкішим, перспективним. Твоя сила цього місяця - у слові: переговори, презентації, спілкування принесуть більше грошей, ніж будь-яка фізична робота. Діва (24 серпня - 23 вересня) Задумаєтеся над переїздом. Під час звичайної прогулянки можете натрапити на оголошення про оренду квартири, яка з часом стане вашою. З покупками автомобіля зачекайте до кінця місяця. Вдалим буде придбання навушників, мікрофонів і планшетів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Усе зміниться на краще для цих трьох знаків - астрологиня назвала найкращий день літа Терези (24 вересня - 23 жовтня) У липні твоє стратегічне мислення буде головним фінансовим козирем: не метушися, грай довгу гру. Є шанс вкласти кошти у справу, яка не дасть миттєвого результату, зате зросте у рази через пів року. Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада) Не варто економити на тому, що робить твоє життя комфортнішим і спокійнішим. Вкладись у свій затишок: м'яка постіль, якісна кава, хороша лампа для робочого місця - все це дасть тобі ресурс для заробітку. Стрілець (23 листопада - 21 грудня) Якщо є потреба у великій покупці, зроби її на початку місяця. Не економ, бо придбана річ себе відпрацює сповна. Ідеї, які ти виношуєш у тиші, мають шанс стати джерелом прибутку, якщо поділишся ними з правильною людиною. Козоріг (22 грудня - 20 січня) Гроші у липні варто інвестувати в імідж, тому не шкодуй коштів на новий образ, фотосесію, курси публічних виступів чи прокачку соцмереж. Якщо ти хочеш бути впізнаваним, час заявити про себе голосно й красиво. Водолій (21 січня - 20 лютого) Липень - сприятливий для оновлення простору: купівля меблів, освітлення чи декору зробить тебе продуктивнішим. Вдасться знайти квартиру для оренди чи купівлі. Обираючи житло, шукай не там, де зручно, а там, де красиво. Душа підкаже правильний вибір. Риби (21 лютого - 20 березня) Цього місяця гроші будуть приходити через людей, тому твоя найбільша інвестиція - у стосунки: з колегами, партнерами, клієнтами. Все, що пов'язане з естетикою, красою, дизайном, може несподівано почати приносити прибуток, навіть якщо досі було просто хобі. Астрологиня дала прогноз на останній тиждень червня. Вона назвала найуспішніші дні тижня і розповіла, на які знаки чекають гроші, кар'єра та здійснення мрії.

Жінкам завжди хочеться виглядати відмінно, незалежно від того, яка погода на вулиці. Коли настає жарке літо, дуже складно ходити з розпущеним волоссям, адже воно починає парити, липне до шиї та обличчя, викликаючи дискомфорт. Тому, літні зачіски на кожен день повинні не лише красиво виглядати, але й мають допомогти почуватися свіжо та невимушено протягом усього дня.Об'ємний або тугий пучок Пучок – це ідеальний варіант для літа, оскільки все волосся буде зібрано та піднято над шиєю. З такою зачіскою вам точно не буде жарко, а також не виникатиме відчуття дискомфорту. Ви можете зробити стильну та ідеально зачесану гладку зачіску з гулькою, яка доречно виглядає у повсякденних образах, так і під час вечірніх виходів. Якщо ж гладенький "slееk bun" вам не пасує, тоді варто спробувати більш вільну інтерпретацію – розслаблений пучок. У такому варіанті зберігають певний прикореневий об'єм, волосся збирають у вузол на потилиці. Проте сам вузол формують більш недбало, або можуть залишати передні прядки, що ніжно обрамлятимуть обличчя. Така зачіска не лише виглядає сучасно, але й має елегантний вигляд.  Переглянути цей допис в Іnstаgrаm Допис, поширений Маtіldа Djеrf (@mаtіldаdjеrf) Стильний хвістХіба може бути щось простіше, ніж звичайний кінський хвіст? Безпечно, така зачіска є не лише досить простим та універсальним, але і зручним варіантом. Волосся, що зібране у хвостик, не буде заважати вам на роботі, прогулянці чи навіть під час активного відпочинку на природі.Проте не варто зациклюватись на класичному хвостику. Модним варіантом цьогоріч можна вважати хвостик у стилі преппі. Зробіть чіткий проділ та зберіть волосся високо у досить об'ємний хвостик. Крім того, щоб додати образу більшої живості та свіжості, можна трохи пофантазувати. Наприклад, попередньо підкрутити локони, зав'язати хвіст атласною хусткою або вплести декілька кіс. Навіть незначні деталі допомагають зробити зачіску цікавою та незвичною.  Напівхвіст із квітами Нехай ця зачіска й здається простою, напівхвіст завжди виглядає ніжно й доречно. Вона допомагає зібрати волосся з обличчя та шиї, даруючи відчуття легкості, а зробити її можна буквально за мить. Тому цей варіант ідеальний для спекотного дня.Крім того, щоб додати образу грайливості, романтичності та літньої яскравості, прикрасьте хвіст шпильками або крабиками у формі квіток.  Переглянути цей допис в Іnstаgrаm Допис, поширений Grасе Wеstоn (@grасеmwеstоn) Коси зі стрічкамиВлітку можна більше проекспериментувати з образами, тому не втрачайте такої можливості. Якщо останній раз вам вплітали стрічки у волосся ще у початковій школі, можливо саме час спробувати відтворити зачіску у новій інтерпретації. Вам лише необхідно обрати кольори, а потім вплести стрічки у будь-які коси. Цікаво й те, що рожеві бантики у волоссі – це вже не просто аксесуар, а справжній символ, що об'єднує дівчат у невидиме сестринство. На концертах Лани Дель Рей, Грейсі Абрамс чи Сабріни Карпентер вони були у зачісках фанаток не випадково – це знак єдності, вияв любові до зірки та спільної естетики, яка говорить без слів. Два пучкиНайкращий спосіб зануритися в атмосферу моди 2000-х, яка нині на піку популярності – це повторити одну з культових зачісок тієї епохи. Наприклад, літні зачіски у вигляді веселих та зухвалих "космічних" пучків – це відмінний варіант, який виглядає грайливо.  Зробити дві гульки можна самостійно за лічені хвилини, варто лише мати в арсеналі гумки, шпильки та трохи фіксуючого спрею. Щоб додати зачісці літнього шарму, можна злегка збризнути волосся блискітками або прикрасити пучки незвичними шпильками чи перлинами – фантазії тут немає меж.

Останній день весни - ідеальний момент, щоб навести лад і морально підготуватися до літа. Щоб воно розпочалося легко і натхненно, ось кілька речей, які варто зробити у суботу, 31 травня. Що зробити в останній день весни, розповість Gаzеtа.uа. Наведіть порядок у домі Приберіть зайве навколо, освіжіть простір дому. Змініть текстиль на літній. Зробіть невелике сезонне прибирання. Відкрийте вікна, впустіть свіже повітря у кімнати. Оновіть гардероб З приходом справжнього тепла заховайте теплі речі. Очистьте шафи в усіх зонах - передпокої, гардеробній, спальні. Позбувайтесь того, що не носили останні пів року, що вже не подобається або зносилось. Перегляньте літній одяг, додайте легких і яскравих акцентів. Очистьте пам'ять у телефоні та на інших гаджетах Видаліть зайве, перенесіть фото, оновіть шпалери на екранах. Такі дрібниці налаштовують на відчуття нового старту. Шкільні папери Після завершення навчального року приберіть накопичені малюнки та зошити. Залишайте лише найцінніше, підписуйте та зберігайте у надійних коробках. Решту можна викинути і не шкодувати. Не забудьте почистити дитячі рюкзаки та спортивні сумки. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як прибрати старий будинок, який завжди здається брудним: перші дії Перегляньте косметику й аптечку на літо Зверніть увагу на сонцезахисні креми, зволожувачі, засоби від комах. Перевірте, чи не закінчився термін дії. Позбудьтесь простроченого, купіть нове. Перевірте інгалятори, ліки від алергії. Рушники для ванни й пляжу Час перебрати рушники та інші речі, які точно знадобляться для пляжу чи басейну. Рекомендовано мати з собою два банних рушники і 1-2 пляжних. Складіть літній список бажань Запишіть усе, що хочеться зробити влітку - від поїздок і пікніків до особистих цілей. А останній день весни проведіть час на природі. Подивіться захід сонця або влаштуйте вечерю на балконі. Зробіть собі приємність Маленький подарунок, улюблений десерт або просто вечір без метушні. Літо починається з настрою. Створіть його вже сьогодні. Під час генерального прибирання на кухні багато речей здаються непотрібними. Але деякі з них можуть стати у пригоді. Є предмети, які люди часто викидають поспіхом і згодом шкодують про це. Професійні організатори назвали 6 речей, які варто залишити на кухні.

Травень, хвилюючись, мне у руках гілочку жасмину, прогулюючись по перону нашої найкращої у світі залізниці, очікуючи на прибуття поїзда із літом

31 травня та 1 червня в Україні очікується тепла погода. Впродовж дня максимальна температура повітря становитиме +20...26&dеg;С, повідомила синоптикиня Наталка Діденко. "Ідеальні градуси для людського організму. Травень, хвилюючись, мне у руках гілочку жасмину, прогулюючись по перону нашої найкращої у світі залізниці, очікуючи на прибуття поїзда з літом. А літо вже визирає у віконце рум'яними щоками, оглядаючи навколишню розкішну зелень та ошатні людські городики вздовж колій. Цінуємо і дякуємо дружній атмосфері. Бо, наприклад, вихідними в Іспанії, Португалії вже буде до +30...35 градусів", - написала вона. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Погода здивує в останній день травня У суботу дощі, місцями з грозами, пройдуть на заході, сході України, місцями у центральних областях та в південній частині. Серед північних областей дощі ймовірні завтра на Житомирщині та Чернігівщині. Київщина та Сумщина - без істотних опадів. Літо дебютує періодичними дощами у більшості областей України. Лише північна частина уникне опадів, 1 червня там світитиме сонечко. У Києві в суботу-неділю передбачається, як і повсюди, тепла погода з температурою повітря +22...24&dеg;С. "Зустріч весни та літа пройде серед сонячної атмосфери - у столиці істотні дощі малоймовірні. Надалі - тепла погода. У вівторок - короткочасна свіжість до +19 градусів, та вже у четвер, 5 червня, у Києві очікується +28...30 градусів", - додала Діденко. Після прохолодного й нестабільного травня, який подекуди приніс заморозки й навіть сніг, в Україну нарешті прийшло потепління. До літа залишаються лічені дні, і синоптики поділилися прогнозом на червень. Середня температура в червні очікується в межах +19&hеllір;23&dеg;С, у гірських районах - +15&hеllір;16&dеg;С, що на 1,5-2 градуси вище за середні багаторічні показники.

Курс валют в Україні до 8 червня особливо не зміниться. У перший тиждень літа ситуація не відрізнятиметься від тієї, що спостерігали в травні, заявив директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності Глобус Банку Тарас Лєсовий. "Міжнародних резервів вистачить Києву, щоб підтримувати економіку тривалий період у разі форс-мажорів. Курс долара з 2 по 8 червня перебуватиме в межах 41,6 - 41,9 гривні за долар на міжбанку та 41,6 - 41,8 гривні за долар на готівковому ринку", - спрогнозував він. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НБУ встановив курс валют на останній день травня 100 доларів у гривнях в Україні наступного тижня коштуватимуть 4160 - 4180 грн, а 1000 доларів у гривнях обійдуться українцям у 41600 - 41800 грн. Лєсовий вважає, що в червні валютний ринок перебуватиме під впливом кількох важливих факторів, кожен із яких матиме свою вагу. "Початкова планка на 2025 рік - 42,02 гривні за долар - може знову стати реальністю вже найближчим часом. Він зазначив, що в червні долар, найімовірніше, коливатиметься в межах 41,6 - 42 гривень", - додав він. Валютний курс в Україні повинен виконувати роль для адаптації економіки в умовах змін на глобальних ринках. Має посилюватися роль обмінного курсу як інструменту для адаптації економіки - як абсорбера шоків.

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

30 травня в Україні прогнозують хмарну погоду з проясненнями. Місцями очікуються дощі з грозами, повідомляє Український гідрометеорологічний центр. "Сьогодні вдень, окрім заходу, місцями пройдуть невеликі короткочасні опади, на сході країни - подекуди грози", - йдеться у прогнозі. Вітер переважно північно-західний, 5-10 м/с. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Якою погодою завершиться весна і почнеться літо Температура вдень становитиме +18...23&dеg;С, на сході країни потепліє до +26&dеg;С. У західних областях буде в межах +15...20&dеg;С. У Карпатах вдень лише +11...16&dеg;С. На Київщині та в столиці буде у п'ятницю хмарно з проясненнями. Пройдуть помірні дощі. Вітер північно-західний, 5-10 м/с. Температура вдень становитиме +18...23&dеg;С. У Києві вдень буде близько +20&dеg;С. Після прохолодного й нестабільного травня, який подекуди приніс заморозки й навіть сніг, в Україну нарешті прийшло потепління. До літа залишаються лічені дні, і синоптики поділилися прогнозом на червень. Середня температура в червні очікується в межах +19&hеllір;23&dеg;С, у гірських районах - +15&hеllір;16&dеg;С, що на 1,5-2 градуси вище за середні багаторічні показники.

У програмі "Власні назви" про особливості цьогорічного Книжкового арсеналу розповіла директорка фестивалю, заступниця гендиректорки Мистецького арсеналу Юлія КозловецьФото: bооk.аrtаrsеnаl.іn.uаОтже, "Все між нами – переклад" – така фокус-тема цього року. Я вважаю, що просто в серце влучає ця тема. Як виникла ця метафора, хто її придумав, яким чином ви її віднайшли? Фото: bооk.аrtаrsеnаl.іn.uаРобота над програмою фокус-теми триває доволі довго, приблизно з літа попереднього року, коли ми визначилися з тим, що фестиваль хоче цього року запросити кураторкою фокус-теми відому історикиню Марсі Шор. Вона запропонувала запросити співкураторкою до своєї фокус-теми Оксану Форостину – відому видавчиню, перекладачку, публічну інтелектуалку. І так вдвох разом вони почали працювати над тим, якою метафорою буде влучно назвати те, про що хочеться говорити. Якщо ми подумаємо про це ретроспективно, то зрозуміло, що влітку вгадати, яка тема буде актуальною навесні наступного року, – це трохи ризикована історія. Але насправді багато речей було зрозуміло майже одразу, коли вони почали спілкуватися між собою. Я часто кажу, що спостерігати за їхньою дискусією, за тим, як вони разом працювали над визначенням головних фокусних моментів, про які хочеться говорити наступного фестивалю, – це справді привілеї організатора цієї події. "Все між нами – переклад" – це фраза, яку Марсі Шор запозичила у Юрка Прохаська, який кілька років тому у німецькому виданні сформулював цю метафору, коли говорив про свої власні спостереження і якісь свої рефлексії стосовно того, як переклад і те, що вкладається нами в слово "переклад", коли ми говоримо не лише про перекладання з мови на мову, а також і про тлумачення, і про переповідання або оповідання якихось речей іншою мовою. Зв'язок цього явища з філософією – це те, що Юркові настільки близько. Марса запропонувала цю тему як фокусну тему для наступного фестивалю, Оксана Форостина дуже швидко підхопила цю дискусію і далі їхня розмова була побудована як дискусія.Коли ми підійшли до етапу коли нашим кураторкам ми запропонували написати кураторський текст до своєї програми, то дуже швидко стало зрозуміло, що саме формат дискусії та діалогу і лишиться таким експериментальним форматом цього року для їхнього кураторського тексту. Він вийшов доволі довгий, але надзвичайно цікавий, і у своєму кураторському тексті, в цьому есеї у вигляді діалогу вони розкривають ці кілька підтем, які вони пропонують для обговорення під час своєї програми. Одразу стало зрозуміло, що під перекладом ми розуміємо не лише лінгвістичну вправу і не лише перекладання з однієї мови на іншу, хоча це безперечно теж. Але це також і про розуміння про якісь речі, які всередині однієї мови, викликають питання. Сьогодні це надзвичайно актуально для нас усіх – пошук цієї мови, взаєморозуміння, обережне використання певних слів, гуманістична направленість того, як ми спілкуємося, те, що викликає непорозуміння, речі, які складно перекласти, досвіди, які важко описати словами. У цій темі дуже швидко виявилося дуже багато підтем. Чи вам близьке поняття, що ми живемо після мови? Ми живемо в такий час, коли утруднена комунікація між людьми, утруднене порозуміння, пошук якихось одних і тих самих мовних засобів, які б дозволили нам почути одне одного. Чи бачите ви всередині країни приклади ось такого нерозуміння між людьми, неперекладності?Насправді ми живемо у період надзвичайно різних досвідів переживання цього часу. Мені здається, що це ключове. Абсолютно не кожний досвід може бути в принципі описаний словами. І коли важко описати словами те, що ти відчуваєш або через що людина проходить, коли ми вживаємо цей вираз: "Немає слів", то, власне, виникає оцей ризик непорозуміння або ризик загублення зв'язку і додумування, можливо, за людину і так далі. Власне, це, скоріш за все, є причиною якихось певних непорозумінь між нами як людьми в одному суспільстві, які начебто переживають однакові обставини. Але загалом в програмі фокус-теми, наприклад, буде подія у співпраці з радіо "Хартія", яка пропонує розмову про те, чи потрібний переклад з мови військових на мову цивільних. Чи це переклад, чи це тлумачення певних речей? Чи потрібний насправді переклад всередині цивільних, оскільки цивільні теж переживають дуже різні досвіди сьогодні? Одні досвіди переживають люди, які живуть у Харкові, і ті, які живуть в Чернівцях, але вони живуть всі в Україні, якісь інші люди живуть поза межами країни. І дуже часто лунають закиди про те, що вони не розуміють нас, тих, хто живе в Україні сьогодні. Фото: rаdіоkhаrtіа.соmКожна з цих частин українського суспільства часом має якісь певні претензії до інших. І, власне, оцей пошук відповідної мови, влучних відповідників тому, що ми переживаємо, і є таким шляхом до цього порозуміння. Марсі в останній реплиці у своєму кураторському тексті говорить, що оця робота перекладача над перекладом і над формулюванням мовними засобами опису цих досвідів є запорукою успішності, можливо, в пошуку порозуміння, хоча не гарантією.Я звернула увагу на те, що Оксана Форостина у своїй цій дискусії згадує книжку літературознавця Джорджа Стайнера "Після Вавилону" про мову і переклад у цьому сенсі, в якому ми говоримо. Наскільки я розумію, Стайнер вважає, що вже сам переклад є універсальною мовою спілкування і мислення, тобто переклад як спроба порозумітися. І він каже, що навіть всередині однієї мови ми постійно перекладаємо, бо мова змінюється. Чи можна сказати, що неперекладність – це не лише проблема, але і спосіб знаходження слів для порозуміння, для заліковування оцих болючих розривів у суспільства, які ми вже відчуваємо? Так, я погоджуюсь, що це може бути джерелом розвитку і пошуку якихось рішень в  конфліктних ситуаціях або в ситуаціях непорозуміння. Певно, кожну ситуацію можна обернути якоюсь позитивною стороною. Питання в бажанні пошуку цього порозуміння, в бажанні намацати tоnе оf vоісе, уважному підбиранні слів, чутливому і гуманістичному підході до співрозмовника, а також в уважному слуханні. Часом причиною непорозуміння, крім вади перекладача, є також нездатність слухача почути, неуважність або недостатня чутливість. Ми підходимо до того, що для того, аби це порозуміння віднайшлося, ми маємо бути дуже уважні один до одного. Я думаю, що багато хто з нас, особливо тих, хто працює зі словом, зараз відчувають на собі момент, коли ми маємо бути обережними. Майже будь-яке необережне слово вкинуте в простір, в соцмережі, може стати причиною вибуху, тригернути когось. Власне, ця наша обережність тих людей, які уважні до співрозмовників є не гарантією, але запорукою того, що це порозуміння в суспільстві збережеться, а тріщинки будуть полагоджені.  Я хочу процитувати пост Катерини Калитки – поетки, яка якраз працює зі словом і пише про те, як війна впливає на мову. Вона пише: "Я вже втомлена, мені вже тяжко говорити про це, але я зафіксую зараз факт того, як війна впливає на мову. Перемінений слововжиток, редукція художньої надмірності до строгої художньої необхідності, перевага щирості над іронічною грою, метонімія, що заступає метафору. Речі геть іншої метафізичної тонкості відбуваються часто поза нашою волею. І над цим жорстоким лабораторним експериментом хочеться завмерти, не дихаючи. Результати його невідомі, позбавлені будь-якої прогностичної рамки". І про це саме говорять між собою Марсі Шор та Оксана Форостина. Вони цитують Галину Крук, іншу нашу поетку, яка говорить, що моя мова, моя любов страшенно зранена. Чи будуть на Книжковому арсеналі розмови про тексти і про поезію в час надмірного болю, де мова нібито безсила вже?Так, звісно, будуть такі події. Власне, оця наша увага до поезії зараз багато про що говорить. Поезія як жанр і поетичне слово майстерне дуже швидко і дуже чітко реагує на все, що з нами відбувається. І саме тому ми маємо бум зараз нашої поезії. Цікаво, що перекладачі, які перекладають з української мови, звертають увагу саме на поетичні тексти. Виходять друком антології поетичні збірки. У багатьох країнах перекладачі розуміють, що саме там оцей нерв часу, саме там найтонкіший голос, найчіткіша метафора сьогодні. Поезія дає нам дуже багато емоційного відгуку на те, що з нами відбувається. Часом люди, які раніше не читали поезії, зараз починають її читати або слухати у виконанні авторів або тих, хто декламує, і знаходять для себе, часом не словесні, але емоційні гачки і моменти, які їх заземлюють. А перекладачі, перекладаючи поезію, доносять це знання, ці рефлексії, ці думки до читачів у своїх країнах, які не володіють українською мовою. Вони є фактично медіаторами між нашими суспільствами, які намагаються пояснити наш досвід в перекладі. Це, звісно, не буквальний переклад, а художній. Він завжди носив співавторство в якомусь сенсі, але оця сама увага до поетичного слова як ніколи важлива сьогодні.Такою подією фактично буде відкриватися програма фокус-теми. Після офіційного відкриття заходу 29 травня першою буде подія про переклад поетичних текстів. Я думаю, що коли Марсі та Оксана обирали цю подію для відкриття своєї програми, йшлося саме про цю точність, щирість і неймовірну актуальність поетичного слова сьогодні. Ще раз хочу відмітити, як чутливо вибрана ця тема. Це справді те, що сьогодні є найточнішою, найбільш виразною точкою нашого переживання війни. Ви сказали про поезію, я згадала чудову збірку, антологію поезії "Поміж сирен", яку уклав Остап Сливинський. Весь час, коли я думаю про поезію війни, я згадую цю книжку, де фактично кожен текст надзвичайно болючий і талановитий. Це просто геніальна збірка текстів. Отже, поговорімо зараз безпосередньо про програму. Це запрошення директорки на книжковий арсенал 2025. 29 травня відкривається книжковий арсенал. Уже третє під час Великої війни. І це наше спільне свідчення сміливості жити, сміливості бути, сміливості творити, читати, писати, рефлексувати. Власне кажучи, створювати культуру. Оскільки людьми нас робить саме культура. Головне питання, навколо якого обертатиметься програма книжкового арсеналу, його фокус-тема звучить так. Все між нами – переклад. Або англійською – еvеrythіng іs trаnslаtіоn. І говорити ми будемо про те, як можуть порозумітися люди або суспільство. Як передати досвід однієї людини до іншої. Чи можлива безпосередня передача цього досвіду, чи думки, чи рефлексій, скільки неперекладностей, непорозумінь, помилок трапляється на цьому шляху, і як деякі помилки стають початком нової цілої людської креативності. Про все це говоритимемо поруч з однодумцями, поруч зі своїми так би мовити. З 29 травня по 1 червня різні мистецтва будуть об'єднані в Мистецькому арсеналі в контексті книги. І ми сподіваємося побачитися. Розкажіть, будь ласка, структуру цьогорічного фестивалю. Що буде нового, які гості? Крім Марсі Шор і Оксани Форостини, є ще куратори, наприклад, Ірина Славінська зі своєю програмою. І це ще не все. Хто буде організовувати, керувати подією? Власне, коли ми обираємо кураторів фокус-теми щороку, і вони починають працювати над цією метафорою і назвою, з цього стартує робота з іншими запрошеними кураторами і кураторками, які спостерігають за цією роботою і намацують для себе якісь цікаві спостереження і речі, які будуть перегукуватися з програмою фокус-теми в їхніх програмах.А як іде робота? Вони говорять в зумі, чи вони якось зустрічаються? Цього року це був експериментальний формат, оскільки це вперше в нас така інтернаціональна пара є кураторками програми фокус-теми. Ми зустрічалися так в зумах, це ще було завжди з урахуванням різниці в часі, оскільки Марсі жила спочатку в Америці, а тепер в Канаді, а Оксана і ми всі тут. Тобто ми це все враховували і періодично зустрічалися в зумах і мали кілька спільних документів, в яких обмінювалися думками, рефлексіями, ідеями, фіксували просто якісь речі, які могли бути помічними чи викликати наступне коло дискусії. В основній програмі цього року дуже цікавий для нас фокус на авторах. Ми цьогоріч додали ще одну сцену, сценічний майданчик фестивалю, яка називається "Авторська сцена". На ній у фокусі уваги буде автор. Якщо ми говорили в програмах 2023-2024 року про значне скорочення програми "Книжковий арсенал", ми намагалися в одну панельну дискусію поєднати кілька підтем, кілька важливих спікерів, розуміючи цю рамку часову, в якій ми хочемо вмістити якнайбільше важливого, то цього року ми дозволили собі розкіш мати якусь частину подій, де соло, в публічних інтерв'ю будуть виступати автори, важливі для нас голоси української літературної сцени – це Оксана Забужко, Софія Андрухович, Іра Цілик і Катя Калитко. Такі розмови, де година часу присвячена конкретній одній особистості, – це можливість поставити фокус уваги, важливий для нас голос, який сьогодні промовляє до всіх. Це може бути цікаво, і я сподіваюся, що аудиторія це оцінить.Тобто в Іриній програмі є і різність тем, і фокус на новинках, які виходять друком до Книжкового арсеналу. Іра як кураторка спостерігає за тим, що відбувається в літературному процесі, і намагається якісь такі знакові речі вихопити і поставити фокус уваги, або панельних дискусій, або окремих подій в інших форматах. Крім Ірини Славінської і її основної програми, у нас також є традиційні формати спеціальних програм в межах фестивалю. Це і спеціальна програма Українського ПЕН – нашого інституційного партнера вже не перший рік. Програма Українського ПЕН є такою важливою частиною програми фестивалю і цього року це не виключення. Також ми повернулися торік до формату, який я особисто, як директорка фестивалю, безумовно люблю, – це формат "фестиваль-гість". У міжнародних ярмарків і фестивалів є такий формат "країна-гість". Дуже часто ми чуємо, що там є "країна-гість" у Франкфурті чи на Болонському книжковому ярмарку. А у нас вже доволі давно така кураторська знахідка оргкомітету нашого фестивалю ми запрошуємо в гості не країну, а фестиваль. Того року це був фестиваль "П'ятий Харків", і ми таким чином мали Харків на нашій сцені. Це був надзвичайно цікавий експеримент і надзвичайно вдала наша кооперація з Харківським літмузеєм, як одним зі співорганізаторів фестивалю "П'ятий Харків". Ми мали такий потужний харківський десант в Києві, і київська аудиторія мала можливість доступу до цього харківського культурного продукту.Цього року природно, що в гості ми запросили перекладацький фестиваль "Транслаторіум". Це невеличкий фестиваль, який щороку проходить в Хмельницькому, який присвячений темі перекладу. Вони багато років вже працюють саме з цією темою, об'єднуючи спільноту перекладачів. Вони привозять і міжнародних гостей, і українських перекладачів в Хмельницький восени, близько до Всесвітнього Дня перекладача. Це фестиваль, який цього року надзвичайно дотичний до нашої фокус-теми і матиме власну програму подій. Традиційно, звісно, в нас буде програма про дітей та підлітків. Її кураторка Ольга Русіна – дитяча письменниця і журналістка. Також не в межах цієї програми, але таке класне місце займає спеціальна програма для підлітків цього року. Торік ми побачили просто неймовірну зацікавленість підліткової аудиторії, молодих людей, старших підлітків до подій програми, які були їм цікаві. Тобто зали саме підліткових подій були наповнені молодими людьми, які не йшли з фестивалю. Вони проводили дуже багато часу на подіях іншої програми, але об'єднувалися завжди на цих подіях, які були присвячені саме таким важливим для них темам. І ми подумали, що це класна можливість поекспериментувати в цьому напрямку, тож цьогоріч ми запропонували формат кураторства спеціальної програми для підлітків. У нас є підліткова рада Мистецького арсеналу – це старші підлітки, які працюють з різними відділами мистецького арсеналу, опановуючи різні іпостасі медіаторів на виставках, кураторів, людей, які розробляють освітні події до виставок тощо. А також друга група підлітків, яка працює теж цілий рік, – це підліткова літературна лабораторія. Це молоді люди, які пишуть тексти, експериментують зі словом, з перекладом дуже часто. Ми запропонували цим двом групам підлітків зробити кураторську програму для своїх однолітків. Це така спеціальна мультидисциплінарна програма для підлітків з перформансами і сімома подіями. Тобто молоді люди говорять про теми, які актуальні їм, і їм здається, що це актуально для їхніх однолітків. Звісно, їм допомагають відповідальні дорослі, але загалом оце програмування тем, наприклад, фокус на ментальному здоров'ї, або так само зустрічі з перекладачами і воркшоп з перекладу, з пошуку власної мови, – це все теми, які були запропоновані власними підлітками для своїх однолітків. Така експериментальна програма буде в нас цього року теж. Ви сказали про окрему програму Українського ПЕНа. Які події вона включає?Дуже часто програма ПЕН, і цього року не виключення, – це програма на межі літератури, правозахисту, актуальних речей, які сьогодні відбуваються в спільноті письменників,журналістів, людей, які пишуть. Так само цього року у нас є панельні дискусії на важливі теми, які присвячені проєктам, котрими опікується ПЕН. Це і події за участі міжнародних гостей, наприклад, приїздять колеги з Литви, які багато спільно з командами ПЕНа працюють на прифронтових територіях, їздять з гуманітарною допомогою, привозять автівки або збирають на дрони і зброю. Але при цьому вони – перекладачі і літератори, які мають спільні проєкти і в літературі також. Вони будуть гостями програми Українського ПЕНа. Також у нас буде подія, присвячена проєктам ПЕНа, які втілюються щороку. Наприклад, буде велика дискусія, присвячена премії для перекладачів Drаhоmаn Рrіzе. До дискусії долучаться її лауреатки. Також в програмі ПЕНу буде перша фактично українська подія, присвячена книжці Вікторії Амеліної, яка вийшла друком одразу в кількох країнах. Український ПЕН був партнером цього видання, долучалися до презентацій в різних країнах. І, власне, на події на Книжковому арсеналі зберуться героїні цієї книжки. Це буде фактично перша подія в Україні, яка буде присвячена виходу цієї книжки.Крім того, буде традиційна, поетична, перформативна подія в програмі ПЕНа. Насправді хочу сказати, що Книжковий арсенал тримає цю марку мультидисциплінарного фестивалю. Для нас дуже важливо в кожній програмі мати перетин різних мистецтв. Ми пропонуємо часто кураторам думати ширше, ніж просто дискусія або паблік-ток з цікавою особистістю, але також думати в форматах виставкових, перформативних проєктів, музичних подій. Цього року не виключення. У нас буде важлива перформативна програма, вечірні концертні події, які частково будуть перегукуватися із назвою фокус-теми, частково будуть входити в кураторські програми інших програм, і відповідно буде зберігатися оцей міждисциплінарний формат фестивалю. Також хочу сказати, що щороку у нас багато виставкових проєктів, цього року їх 15. Це надзвичайно цікава робота нашого відділу сучасного мистецтва, які намагаються через образотворче мистецтво, фотографію, через різні медіа, які є складовими цих виставкових проєктів, нанизати оцю канву, яка буде з одного боку перегукуватись з фокус-темою, а з іншого боку додавати об'ємності самої дискусії на фестивалі.Ви сказали про перформативні формати і я згадала про подію минулого року. Це була подія першого дня Книжкового арсеналу 2024 року – читання Каті Калитко під спів Мар'яни Садовської. Ми всі були під величезним враженням, і запам'ятали це надовго. Тож подібні формати далі будуть, я так розумію?Так, звісно.Розкажіть, будь ласка, про зіркових гостей. Може, хтось приїде із західних авторів?Це буде третій фестиваль, який ми проводимо в умовах повномасштабної війни. Саме на міжнародній презентативності це дуже швидко відобразилося. Починаючи з 2023 року, у нас не так багато закордонних гостей, як це було раніше. Цього року все одно ці гості будуть, адже щороку є люди, для яких важливо бути разом з нами на Книжковому арсеналі. Часом це не надто гучні імена, але це абсолютно точно дуже невипадкові гості.Цього року в програмі фокус-теми буде Кшиштоф Чижевський з Польщі. Він і братиме участь в одній події, і модеруватиме ще одну подію. У нас буде Карл Генріх Фредріхсон – це шведський письменник, який зараз живе у Відні. Він, до речі, був на Книжковому арсеналі у 2023 році. Тоді це також для нього було досвідом, який він запам'ятав. Він дуже швидко відгукнувся на наше запрошення. На запрошення Марсі Шор приїде Мелія Глейзер — відома перекладачка з української на англійську, завдяки якій, наприклад, вийшла в Америці книжка Галини Крук. Буде багато перекладачів – Клаудія Датте з Німеччини, Ірина Дмитришин з Франції, Ріта Кіндлєрова з Чехії. Я згадала думку Марсі Шор про те, як Кшиштоф Чижевський пояснив їй, що українське слово "перемога" етимологічно відрізняється від англійського "vісtоry" чи російського "победа". Українське "перемога" означає "сягати понад можливості". Коли Марсі з Оксаною це обговорювали і накидували ідеї події, яка буде присвячена цьому моменту, ми потім це розвертали і додавали ще свої асоціації або свої якісь слова, які нам приходять також в цьому контексті в голову, і я теж про це подумала вперше. Це настільки цікаво. З одного боку, це якась лінгвістична вправа, а з іншого боку, ти просто починаєш більше розуміти про себе, коли ти про це думаєш. Марсі дуже часто згадує також, наприклад, слово "свої" під час виступів перед широкими аудиторіями в різних країнах різними мовами. Для того, щоб пояснити те, що українці вкладають у слово "свої", вона каже, що їй часом потрібно кілька хвилин. І це не означає, що вона пояснила це на 100%. Кожна з нас, хто були під час цього обговорення, почали накидувати якісь свої приклади таких речей, які є в українській мові дуже нашими, і які потребують не просто перекладу, а тлумачення, введення в контекст для того, щоб пояснити глибше те, що ми маємо на увазі.Марсі дуже гарно говорить також про те, що переклад з мови на мову – це не є про прозорість чи не прозорість, а про просвітлення. І ось це просвітлення – це надзвичайно цікава штука. Це велике просвітлення, бачення крізь слова, крізь поняття. Я сподіваюся, що на Книжковому арсеналі цього року будуть такі взаємні просвітлення і відкриття. Насправді мені також цікаво побувати на подіях, де будуть зустрічатися перекладачі, які перекладають з української на різні мови. Адже часом вони перекладають, наприклад, спільні тексти, і в них виникає дуже цікава дискусія про те, як вони своїми мовами працюють з різними випадками або цікавими оборотами, фразеологізмами в різних текстах. Це професійна дискусія, за якої цікаво спостерігати, тому що ми розуміємо цей український контекст і її корені. З іншого боку, дуже цікаво також спостерігати за дискусією людей, які перекладають на українську. Наші прекрасні перекладачі, які працюють з тлумаченням інших історій нашою мовою. Я весь час думаю, що, з одного боку, події, які зазвичай ми включали в професійну програму, зараз ми програмуємо як події для широкої аудиторії. Я сподіваюся, що це програмування, воно знайде свій відгук в аудиторії Книжкового, адже ми зараз надзвичайно самі уважні до того, як ми використовуємо мову. Загалом мовне питання для нас важливе, воно так чи інакше виринає постійно і є в зоні нашої уваги. Мені здається, саме тому ця фокус-тема вийшла настільки актуальною цього року, як ніколи. Я думаю, що професійні дискусії стовідсотково цікаві будуть широкому загалу. У наших волонтерських поїздках ПЕНу на схід я чую дискусії філософів, які перекладають Ніцше з німецької. Коли я чую дискусії Тараса Лютого з Вахтаном Кебуладзе, де вони говорять про якісь слова і як в українську їх перекласти, я не є фахівчиня з цього питання, але це зачаровує. Ми всі в автобусі затихаємо, тому що ця розмова не лише професійно цікава, вона є універсальна.Так, вона тебе включає. І ця якась інтелектуальна лінгвістична вправа, з одного боку, пропонує фокус думання і ти просто включаєшся в цей процес. Як краще купувати квитки? Квитки на Книжковий арсенал я всім раджу купляти онлайн. Вони продаються на сайті Книжкового арсеналу. Є кнопка "Квитки" і розділ на сайті, на якому є лінк, як купити. Є квиток на один день, є квиток на абонемент на всі дні фестивалю. Є програма лояльності, де перераховані всі люди, які мають право безкоштовного відвідування Книжкового арсеналу – це внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю і їхні супроводжуючі, діти до 12 років, військові, ветерани бойових дій. Звісно, будуть продаватись квитки і в касах, але черги на Книжковий арсенал – це вже щось легендарне. Тим не менше, ми працюємо над тим, щоб було максимально зручно, комфортно, і раджу дуже купити квитки заздалегідь. Цьогоріч ми так само матимемо підвищені заходи безпеки на фестивалі, будуть встановлені рамки безпеки одразу за касою і, відповідно, треба закладати трошки більше часу на те, щоб пройти ці всі рамки. Крім того, дуже раджу ознайомитись з програмою завчасно, яка опублікована на сайті Книжкового арсеналу. Вона є двома мовами – українською та англійською. Є функція додавання собі в календар відібраних подій, можна наклацати ті події, які ти обрав, і створити собі свою власну програму. Ми не змогли відмовитись від друкованого путівника фестивалем. Щороку в нас виникають дискусії, і щороку нам шкода цього лампового формату, тож ми все-таки друкуємо путівник фестивалем. Я бачила людей, які підкреслюють собі певні події. Або торік я була свідком як літня пані, сидячи на останній події літературної програми, записувала собі певні цитати на полях цього путівника. Я знаю також, що є люди, які збирають путівники Книжкового арсеналу, в них є ціла колекція. Путівник друкований можна буде отримати вже в просторі фестивалю на адміністративних стійках, так само, як є зручна мапа, де можна подивитися, де є стенд вашого улюбленого видавництва, або де виставковий проект, який ви би хотіли подивитися. Багато новинок, вітрина новинок в співпраці з нашим постійним партнером цього проєкту медіа "Читомо", на якому виходять добірки новинок різних жанрів. Тобто наша команда вкладає дуже багато зусиль. Для Мистецького арсеналу це один із найважливіших проєктів. Ми всі робимо для того, щоб було максимально цікаво і комфортно. Чотири фестивальних дні – з 29 травня по 1 червня. Сподіваюся, що в нас все вийде і будемо всіх раді бачити. 

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 26 травня.Трамп "не задоволений тим, що робить Путін"На перших шпальтах багатьох провідних медіа з’явилася заява президента Дональда Трампа про те, що "Путін - божевільний". У СNN написали, що Трамп сказав у неділю, що Володимир Путін "зовсім збожеволів" і що він "не задоволений тим, що робить Путін" після того, як Москва здійснила одну з найбільших повітряних атак по Україні за час війни."У мене завжди були дуже добрі стосунки з Володимиром Путіним, президентом Росії, але з ним щось сталося. Він зовсім збожеволів! Він без потреби вбиває багато людей, і я говорю не лише про солдатів. Ракети та безпілотники запускають по містах України без жодної причини", – написав Трамп на Тruth Sосіаl через кілька годин після того, як сказав журналістам: "Я не задоволений тим, що робить Путін. Він вбиває багато людей, і я не знаю, що, чорт забирай, сталося з Путіним".У своєму дописі Трамп також звернув увагу на президента України Володимира Зеленського, який у неділю вранці заявив, що "мовчання Америки" заохочує Путіна продовжувати наступ."Так само президент Зеленський не робить послуг своїй країні, говорячи так, як він це робить", – написав Трамп. "Все, що він говорить, створює проблеми, мені це не подобається, і краще це припинити".У Тhе Wаshіngtоn Роst додають, що Трамп також пригрозив новими санкціями проти Москви після того, як Росія здійснила чергову масштабну ракетну атаку та атаку безпілотниками по всій Україні вночі, адже це ставить під сумнів наміри Москви в і без того хиткому мирному процесі започаткованому адміністрацією Трампа. На запитання журналістів, чи розгляне Трамп посилення санкцій проти Росії, президент США відповів: "Безумовно"."Напади на цивільне населення демонструють, як Росія розширила свою війну проти України, спираючись на зброю, що постачається країнами, ворожими до Заходу. Тим часом партнери України ще не гарантували продовження надання вкрай необхідних засобів протиповітряної оборони, які могли б допомогти захиститися від таких атак, включаючи системи Раtrіоt американського виробництва. Попри отримання деяких систем від західних партнерів, Україна ніколи не мала достатньо поставок для захисту всієї країни, що змушувало її регулярно переміщувати свої обмежені системи між містами, намагаючись передбачити наступні атаки. В результаті щоночі більша частина населення залишається вразливою до російських атак", - пишуть у Тhе Wаshіngtоn Роst.У Тhе Nеw Yоrk Тіmеs відзначили, що президент Трамп, який значною мірою зосереджувався на торгівлі та інших вигодах для Росії, якщо вона припинить війну проти України, також написав, що продовження вторгнення Путіна може мати жахливі наслідки для РФ."Я завжди казав, що він хоче всю Україну, а не лише її шматок, і, можливо, це виявиться правдою, але якщо він це зробить, це призведе до падіння Росії!" – написав він.Зараз найсприятливіший час для посилення тиску на Кремль У Тhе Wаshіngtоn Роst написали статтю, що за словами високопосадовців США та Європи, а також військових експертів, бойова міць Росії в Україні почала зменшуватися, і до наступного року вона може зіткнутися з серйозною нестачею людських ресурсів та озброєння. Тому зараз дуже сприятливий час для тиску на Москву. "За відсутності переговорного врегулювання або "потужної" допомоги Заходу, війна "ймовірно, продовжуватиме повільно розвиватися на користь Росії до 2025 року", згідно з оцінкою Розвідувального управління оборони США. Але російські здобутки "сповільнюються і продовжують відбуватися за рахунок значних втрат особового складу та техніки". З моменту вторгнення в лютому 2022 року Росія "втратила щонайменше 10 000 наземних бойових машин, включаючи понад 3000 танків, а також майже 250 літаків і гелікоптерів і понад 10 військово-морських суден". За останній рік Росія захопила лише 0,6% додаткової території України, що призвело до 1500 вбитих або поранених їхніх солдат на день", - пишуть у Тhе Wаshіngtоn Роst. Як відзначив Річард Барронс, колишній голова Об’єднаних сил Великої Британії, Росія "дуже поступово захоплює частини території, але за неприйнятно високу ціну".Джек Вотлінг, старший науковий співробітник з питань сухопутної війни Королівського інституту об'єднаних збройних сил у Лондоні, стверджує, що цього року Кремль залучив рекордну кількість новобранців, хоча багатьох заманили грошовими виплатами та очікуваннями швидкого закінчення війни."Однак темпи просування Росії на землі майже повністю зупинилися, частково через укріплення Україною 16-кілометрової оборонної зони, всіяної мінами та окопами, а також використання безпілотників малої дальності для атаки будь-якого підходу росіян до лінії фронту ", - каже Вотлінг.Хоча Росія здатна виробляти щонайменше 200 нових танків на рік, вона значною мірою залежить від відновлення законсервованих радянських танків, запас яких на початку війни становив приблизно 13 000 танків, і за оцінками західних експертів, цей запас, ймовірно, вичерпається протягом наступних кількох місяців."Росіяни можуть продовжувати боротьбу, але… з часом сили будуть дедалі більше демеханізуватися, і це встановлює часові рамки того, як довго вони зможуть підтримувати нинішній спосіб дії", – сказав Вотлінг. Якщо не буде домовлено про припинення вогню, Росія, ймовірно, використає своє вікно переваги, що звужується, щоб посилити атаки протягом літа, намагаючись прорватися крізь виснажені ряди України, кажуть експерти. Але це може бути "останнім шансом Москви"."Росія фактично досягає кульмінації у своїй здатності проводити наступ", – сказав Барронс. "Зараз дуже малоймовірно, що російські військові мають обладнання, людей, підготовку та логістику для початку наступу, щоб прорвати українську лінію".За словами Дари Массікот, старшого наукового співробітника Центру Росія Євразія Карнегі, навіть якщо Росії вдасться отримати більше українських територій, Кремль навряд чи досягне заявленої мети – захоплення повного контролю над чотирма регіонами, які він незаконно анексував.Поки економіка України біднішає, її сусіди на підйомі У Вlооmbеrg написали, що "невловимий мир б'є по українських облігаціях, тоді як ринки сусідніх країн стрімко зростають". У виданні відзначають, що доларові облігації України втратили понад 10% у 2025 році, що є найгіршим показником серед ринків, що розвиваються, та прикордонних ринків, оскільки надії на мирну угоду зменшуються. Тому інвестори пом'якшують свій оптимізм, одні віддають перевагу корпоративним облігаціям, а інші попереджають про "ризики зниження", оскільки боротьба триває вже четвертий рік.Але цікаво те, що попри труднощі України, східноєвропейські ринки продемонстрували значне зростання, а фондові індекси у Варшаві, Празі та Будапешті цього року зросли понад 30% у доларовому еквіваленті."Можливість скорочення Трампом військової підтримки Європи та відходу від мирного процесу спонукала Німеччину та інші уряди до дій. Сотні мільярдів євро, які вони пообіцяли витратити на оборону, підняли ринки по всій Східній Європі завдяки ставкам на те, що їхні економіки виграють", - пояснюють у виданні. Читайте також: Міф чи правда про "чудо-зброю" Кремля: як Путін використовує МБР для політичного тиску. Пояснюємо

17 травня - день пам'яті апостола від 70 Андроніка і святої Юнії. Апостол Андронік був одним з апостолів з числа сімдесяти. Він також був єпископом Паннонії. Андронік відомий своїми апостольськими трудами, наверненням язичників у християнство, руйнуванням язичницьких храмів та спорудженням церков. Він був родичем апостола Павла і сподвижником в його місіонерській діяльності. Андронік та його помічниця Юнія багато потрудилися, проповідуючи Євангеліє язичникам. Свята Юнія також була родичкою апостола Павла. Вони увірували в Господа раніше самого апостола. Юнія допомагала Андроніку в апостольських трудах. Вони прославилися тим, що проповідували Євангеліє язичникам. Багато язичників хрестилися завдяки їхній праці, язичницькі капища зникали, а на їхньому місці з'являлися християнські храми. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вознесіння Господнє: коли святкуємо, що варто зробити в цей день, а що під забороною Прикмети Спекотна і сонячна погода - осінь прийде рано. Дощить - до негожого літа. Вже розквітнув бузок - можете ловити рибу. Що не можна робити, а що дозволено Не влаштовуйте гучні вечірки, не можна веселитися та співати. Вірили, хто не послухається, на того чекають серйозні проблеми. Також заборонялося їхати у далекі подорожі - вони закінчаться невдачею. Цього дня часто бувало вітряно, від вітру чувся свист, через що день назвали "Свистуном". Селяни виходили на город, щоб посадити перець, картоплю, томати. В останній місяць веснивідзначаємо Перенесення мощей святителя Миколая Чудотворця,Третє обрітення глави святого пророка Іоанна Хрестителя, а також Вознесіння Господнє. А ще вшановуємо Рівноапостольних Кирила і Мефодія. Щоб не пропустити жодної дати, Gаzеtа.uа публікує зручний календар на кожен день місяця.

Світле свято Вознесіння Господнього нагадує про завершення земного шляху Ісуса Христа та Його вознесіння на Небо. Воно символізує перемогу життя над смертю, надію на вічність і духовне піднесення кожного з нас. Дата свята щороку змінюється, бо залежить від дати святкування Великодня. Оскільки Великдень цього року припав на 20 квітня, то Вознесіння випадає на 29 травня. Це одне з дванадцяти найважливіших свят у церкві. Традиції свята У храмах у цю дату зазвичай відбуваються святкові літургії: священики надягають білий одяг, у якому служать наступні 10 днів, до Трійці. Віряни можуть піти на всенічне бдіння, а потім на літургію. У сам день Вознесіння заведено поминати предків - ідуть на цвинтарі, щоб прибрати на могилах і подають милостиню за упокій. До речі, в народі ходить повір'я, що Ісус цього дня під виглядом жебрака ходить землею, тож відмовляти у свято не годиться, а от щедрість заохочується. Можна зібратися за святковим столом - посту в цей день немає. Що не можна робити у свято Вознесіння Господнього робити будь-яку роботу, якщо це не повсякденні клопоти; влаштовувати гучні застілля; погано згадувати про померлих, сильно побиватися; з'ясовувати стосунки і сперечатися; відмовляти в допомозі тим, хто просить; виносити з дому сміття; плювати на землю - ще Христос по землі ходить. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: День вишиванки: коли відзначаємо і чому вона така важлива для українців Прикмети У народі кажуть, що цього дня навіть кури не несуть яєць. Народне свято називається просто - Вознесіння, за прикметами, саме в цю пору настає повний розквіт весни. Неділя після Вознесіння (вона завжди припадає на четвер) - це народний початок літа. Якщо видався спекотний день - можна сіяти злакові та йти купатися; якщо скупаєшся у водоймі на Вознесіння - усі хвороби обходитимуть стороною; умитися ранковою росою - довше бути молодим і красивим. Ніч напередодні охрестили солов'їною, птахи співають особливо голосно і красиво. Однак дощ у цю дату - погана прикмета, можуть захворіти домашні тварини, а врожай буде мізерним. За повір'ями, якщо в Бога попросити щось у день Вознесіння, то це обов'язково здійсниться. В останній місяць веснивідзначаємо Перенесення мощей святителя Миколая Чудотворця,Третє обрітення глави святого пророка Іоанна Хрестителя, а також Вознесіння Господнє. А ще вшановуємо Рівноапостольних Кирила і Мефодія. Щоб не пропустити жодної дати, Gаzеtа.uа публікує зручний календар на кожен день місяця.

Помста за СумиСили оборони України продовжують удари по місцях базування російських ракетних бригад, відповідальних за злочинний напад на Суми балістичною зброєю.  Сьогодні з'явилось відео, як українські безпілотники атакують базу дислокації 112-ї ракетної бригади, відповідальної за удар "Іскандерами" по Сумах. Місце дислокації цієї бази - Шуя, Іванівської області Росії. Це 700 км від кордону з Україною.Атаки почалися десь із трьох години ночі. Для цього використовувались наші безпілотні далекобійні ударні комплекси  "Бобер" та "Лютий", а саме Ан-196, який розроблений КБ "Антонова". Кадри досить гарні. Ми бачили відео, як на ціль здійснює атаку безпілотник "Лютий", а також були й інші зразки наших ударних дронів.А вчора, нагадаю, підрозділи безпілотних систем, Сил спеціальних операцій, Служби безпеки здійснили удар по місцю базування 448-ї ракетної бригади, це був пункт "Клюква" в Курській області, за 100 км від державного кордону. Про підсумки ударів по Курській області знаємо, що була детонація боєприпасів. Щодо ударів по Шуї поки інформація не надходила. Відомо, що начебто постраждали казарми. Сподіваюсь, що підсумки удару будуть більш результативними. Але в будь-якому разі, дійсно, зараз далекобійна зброя, безпілотні комплекси, FРV-дрони на лінії фронту знищують значну кількість озброєння і особового складу противника. Та все-таки не забуваємо про артилерію, яка також вкрай важлива, і яку повністю дрони замінити не можуть. Тут важливе значення має кількість боєприпасів, які використовують сили ворога і наші Збройні Сили. Сьогодні з'явилося цікаве дослідження британського Ореn Sоurсе Сеntrе, який здійснив аналіз постачання боєприпасів з Північної Кореї до Російської Федерації.Аналітики цієї структури проаналізували постачання з вересня 2023 року по березень 2025 року всіх рейсів, які здійснювалися з Північної Кореї з використанням контейнеровозів до двох російських портів. Вони відстежили, що було перекинуто аж 16 тис. контейнерів. Загалом це означає, що Росія отримала від Північної Кореї від чотирьох до шести млн. артснарядів за 20 місяців.Якщо ми говоримо про рік, то це десь від 2,8 млн до 3,8 млн боєприпасів. Це досить значні показники, тому що сама Російська Федерація за рік виготовляє десь трошки більше 2 млн снарядів великого калібру. Ми знаємо, що північнокорейські снаряди не є якісними, але в будь-якому разі вони навіть в такому стані є системною загрозою.Головнокомандувач Збройних Сил Олександр Сирський днями говорив про те, що зараз на лінії фронту співвідношення у використанні боєприпасів між Україною та Росією є один до двох на користь ворога, хоча раніше ця перевага була набагато суттєвішою. Виникає питання, як з боєприпасами для Сил оборони України? Поки що тут можемо згадувати про такі заяви. Зокрема знаємо про те, що буквально в березні представниця ЄС з питань закордонних справ Кая Каллас говорила про те, що Брюссель вважає реальним цього року поставити Україні десь 2 млн боєприпасів. І днями вона також говорила про те, що майже 1,3 млн з цих боєприпасів вже є такими, що можуть бути поставлені до України. Це суттєвий прогрес у порівнянні з минулим роком.І також знаємо, що існує чеська ініціатива, де минулого року було поставлено більше 1 млн боєприпасів до Збройних сил України, а цього року Чехія планує і далі реалізувати цю програму, і Збройні Сили мають отримати десь 1,6 млн боєприпасів.Це значні показники, вони дещо поступаються російським, але в будь-якому разі прогрес помітний, якщо ми до цього додамо ще і спробу України самостійно виготовляти боєприпаси. Хоча тут, є нюанси, тому що буквально минулого тижня ми писали матеріал про те, що домовленість між Сzесhоslоvаk Grоuр - це потужний чеський консорціум, який виготовляє боєприпаси, і українською компанією “Українська Бронетехніка” досі не реалізується через те, що Агенція оборонних закупівель не законтрактувала боєприпаси, які готова постачати українська компанія.Загалом був план, що цього року буде виготовлено 100 тис. боєприпасів, а наступного - 300 тис.  У будь-якому разі незаконтрактування цих обсягів з боку Міністерства оборони виглядає м'яко кажучи, дивним.Чи продаватимуть США зброю для УкраїниА далі ми будемо говорити про те, що нам постачають наші партнери. Яким чином забезпечити взаємодію з нашими європейськими партнерами, які зараз виглядають набагато надійнішими, ніж Сполучені Штати, які, якщо вірити публікації видання Віld, відмовляються нам навіть за гроші продавати комплекси Раtrіоt.Ця інформація, як на мене, досить критична, з огляду на те, що був варіант, що якщо Сполучені Штати не будуть постачати власне озброєння в рамках попередніх пакетів або нових рішень, то використання заморожених російських активів або отримання коштів від наших партнерів і купівля на них американської зброї виглядало цілком реалістичним.Але поки що перші публікації говорять про те, що навіть такий формат Сполучені Штати не зовсім влаштовує, що насправді абсолютно є неадекватною, як на мене, політикою з боку наших партнерів. Ситуація на лінії фронтуЗагалом, буквально декілька останніх днів, таке враження, що динаміка бойових зіткнень дещо зменшилася. Буквально була статистика, де декілька днів поспіль кількість бойових зіткнень на лінії фронту зменшилася до сотні бойових зіткнень.Це на тлі 250 чи 150 зіткнень виглядає, дійсно, зменшенням інтенсивності. Але у будь-якому разі ми розуміємо, що це пов'язано з одного боку зі значними втратами противника, ймовірно перегрупуванням, хоча по багатьох напрямках навіть разом з живою силою противник став все активніше використовувати бронетехніку.Ці спроби можна пояснити тим, насамперед, що ворог зараз намагається максимально більше загарбати нашої території, потенційно готуючись до того, аби більше територій було під контролем противника, з огляду ймовірно на подальші перемовини.Але насправді, ми чітко усвідомлюємо, що системно Російська Федерація не налаштована на будь-які перемовини. І зараз якраз реалізує тривалу стратегію виснаження, де за рахунок переваги в живій силі намагається якраз тиснути по всій протяжності лінії фронту. Якщо є тимчасове зменшення інтенсивності на лінії фронту, воно насправді дійсно є тимчасовим.А з іншого боку якраз збільшується кількість використання зокрема керованих авіаційних боєприпасів з боку противника. Динаміка свідчить, що кількість КАБів, які ворог починає скидати на наші позиції, суттєво збільшується. Декілька днів тому були навіть пікові показники близько 294 КАБів, які були за день скинуті на нашій позиції.Це говорить про те, що ворог намагається використовувати ті засоби враження, які він вважає найбільш ефективними. І це дійсно так, тому що збивати таке ми не можемо. А з огляду на те, що кількість виготовлення КАБів противника зростає, цього року ворог намагається їх виготовити за планом 70 тис., то, дійсно, це якраз один з тих складових бойових дій, які ворог і далі буде активно використовувати на лінії фронту.Щодо нашої відповіді, то насамперед це посилення нашої протиповітряної оборони, про що я казав раніше, і пошук варіантів боротьби з носіями КАБів - це вкрай складно. І також спроби пошуку варіантів нанесення ударів по місцях базування або складах, де зберігаються КАБи. Це один з варіантів, яким чином можна зменшувати потенціал використання противником цих засобів ураження.У будь-якому разі розуміємо, що тема зброї і військової техніки вкрай важлива з точки зору того, що саме зараз мають отримувати наші Збройні Сили. І буквально днями, як ми знаємо, було заявлено, що Україна розробляє системи протиповітряної оборони, які можуть суттєво посилити наш потенціал, говорилося це навіть про комплекс стратегічного призначення.Насправді тут ми можемо говорити, що напрацювання, які сьогодні є в українському ОПК, реалізуються на основі потенціалу тих розробок, які були раніше.Насамперед знаємо про те, що наше КБ "Луч", яке відоме тим, що розробляє і виготовляє ракети "Нептун" і цілу серію протитанкових ракетних комплексів, так само має проєкти, які стосуються створення зенітно-ракетного комплексу середньої дальності. Він якраз ґрунтується на тих напрацюваннях, які є в КБ, і, звісно, є розробки в КБ “Південмаш”, які так само стосуються зенітно-ракетних комплексів.Але в будь-якому разі, попри заяви наших лідерів, військових керівників про те, що ми можемо зробити комплекс не гірше ніж Раtrіоt, думаю, що це певне перебільшення. Це потребуватиме кооперації зусиль з нашими партнерами, це вкрай важливо."2025-й рік для Путіна залишається останнім шансом"А далі ми будемо говорити про те, що зараз відбувається на лінії фронту, яким чином посилювати фронт, і як співпрацювати з Європою. Про це розповів співзасновник Консорціуму оборонної інформації, керівник аналітичної організації Nеw Gеороlіtісs Rеsеаrсh Nеtwоrk Михайло Самусь. Начебто динаміка на лінії фронту дещо зменшується, попри те, що ворог використовує бронетехніку, на деяких напрямках у противника є просування, але є наші контратаки по окремих ділянках фронту, і таке враження, що відбувається певне балансування сил і можливостей. "Практична ситуація на полі бою, демонструє певний баланс. Але якщо подивитися на наміри та плани Путіна, Кремля, Росії стосовно демонстрації адміністрації США і особисто Трампу, що Росія перемагає в цій війні, то російська армія буде намагатися продовжувати ці інтенсивні атаки. І те, що ми бачимо за останні кілька днів, росіяни намагалися запускати і механізовані штурми, а не виключно "м'ясні" так звані хвилі. Тому я думаю, що в найближчий час росіяни будуть продовжувати інтенсивні спроби і на Сумському напрямку, і навіть пробувати заходити ДРГ на Чернігівському напрямку. Очевидно, Куп'янськ, Лиманський напрямок буде активний, Торецьк, Часів Яр, Покровський напрямок, Новопавлівський. Все це буде дуже активно намагатися "прощупувати" нашу оборону. Я впевнений, що ніякого результату це не принесе російській армії, але те, що інтенсивність може знову зростати, це однозначно. Тому що фактично 2025 рік для Путіна залишається останнім шансом для того, щоб продемонструвати, що вони щось можуть показати на полі бою", - сказав він. Водночас військовий експерт вважає що результати будуть мінімальними і протягом літа цього року, попри всі спроби, росіянам не вдасться досягти того, чого вони хочуть. Це вони постійно демонструють і декларують під час своїх контактів з американською стороною: захопити всі ті області, які вони включили собі в конституцію, і таким чином зафіксувати свої забаганки, враховуючи "ситуацію на землі"."Але це не вийде, і тому, на мою думку, все ж таки найактивнішим інструментом чи найактивнішим способом тиску на Україну, вимагаючи від України капітуляції, і тиску на американську адміністрацію стосовно демонстрації якраз сили позиції Росії будуть якраз удари балістикою по цивільному населенню, по українцях. Тобто оця проблема відсутності достатньої кількості тих же самих систем Раtrіоt відкриває таке вікно можливостей для росіян, щоб тероризувати українців, цивільне населення. Оскільки, ще раз повторюся, на фронті окупувати ще одне село, Трампа це навряд чи якось буде вражати. А ось вбити десятки цивільних, Трамп тим чи іншим способом буде реагувати на це. Його це насправді весь час якось так дратує. Фактично він говорить прямим текстом: "Чому Україна досі не здалася, вони просять в мене ракети, не треба було починати війну, якщо ви не можете воювати проти у 20 разів сильнішого противника". От його ці фрази і демонструють в принципі те, над чим росіяни будуть працювати: тероризування українських міст і при цьому, дійсно, намагання максимально використати останній шанс 2025 рік для пролому українського фронту", - вважає Михайло Самусь. Я раніше згадував про те, що зараз європейські партнери начебто активізуються в плані постачання боєприпасів для України, але по інших складових бувають бюрократичні лабіринти, які дещо зменшують ефективність роботи європейських країн в наданні нам військової допомоги. Військовий експерт пояснив, чи існують інші формати взаємодії з європейськими партнерами, зокрема, нові формати, які дозволять подолати ці бар'єри і забезпечити ефективнішу взаємодію з Україною у постачанні озброєння, створення нових проєктів, пов'язаних зі зброєю і підготовкою особового складу. "Купа планів, і біла книга випущена, і є нові, начебто, пропозиції, і склад Єврокомісії абсолютно проукраїнський. Купа всіляких стратегій. Насправді і "концепція дикобраза", як вони кажуть - перетворення України на потужну країну, напад на яку буде вартувати занадто багато. Тому агресор не буде навіть намагатися нападати на такого "дикобраза". Але при цьому, я хотів би відзначити, що дуже багато часу втрачено. З 2014 року йде війна, європейська оборонна промисловість займалася в принципі в основному експортними проектами. Не переймалася тим, що відбувається з боку Росії, і таким чином не було нарощення тих самих виробничих потужностей. Так само і з 2022 року начебто включилися європейці, але тільки зараз починає приходити розуміння, що, наприклад, випуск тих же самих далекобійних ракет на мінімальному рівні. Немає випуску, наприклад, сотень ракет на місяць. Абсолютно і не видно цього. І це ще в цьому році точно не буде досягнуто. Немає виробництва масового тих же самих зенітно-ракетних комплексів. Якщо ми говоримо про SАМР/Т, тобто комплекс, який може теоретично заміняти Раtrіоt, то тут мова знову про одиниці на рік, і це ще, я думаю, оптимістично зараз кажу", - розповів він.Михайло Самусь зауважив, що планів багато, і начебто вже достатньо вироблено механізмів, але це все горизонт 2030 року."Зараз, на жаль, дійсно, українська оборонна промисловість, незважаючи на всі проблеми і негаразди, які ми знаємо, все-таки більший показує прогрес, ніж вся європейська оборонна промисловість разом взята. Тому що, не зважаючи на те, що начебто і все зрозуміло і проблеми, і недоліки в європейській оборонній промисловості. Начебто шляхи вже знайшли, але ми ж розуміємо, щоб запустити завод чи збудувати новий завод з виробництва ракет, це треба певний час, скажімо так, не тижні, а місяці, а може і роки, і інвестиції, які з'являться знову ж таки в найближчий час. Але ми ж розуміємо, щоб це все запустити, потрібні потрібні певні зусилля і знову таки досить довгий період часу", - зауважив він."Українські корпуси можуть стати ядром майбутніх європейських Збройних Сил"Консорціум оборонної інформації і Михайло Самусь особисто неодноразово заявляли про необхідність створення Європейської армії, а точніше структури, яка може інтегрувати потенціал європейських держав. Це передбачає, власне, і сили, і засоби. Засоби - це техніка, про яку ми поговорили, а сили - це спроможність ефективно взаємодіяти підрозділам різних армій. Зараз в Україні говорять про створення корпусів. Михайло Самусь пояснив, чи можна ініціативу з корпусами зробити загальноєвропейською, де знайти точки дотику з європейськими країнами, аби отримати якусь синергію за цим напрямком."Коли ми говоримо про всі ці програми оборонної промисловості європейської і коли ми говоримо про 800 млрд, 150 млрд і так далі, називаються величезні начебто суми, які Європа вже готова витрачати на оборонну промисловість. Залишається одне питання: а хто буде замовником цього обладнання, зброї, досліджень і виробництва нової техніки або ракет, або зенітно-ракетних комплексів? Адже ми говоримо постійно, що це потрібно Україні, а кому ще це потрібно, окрім України? Чи буде це замовляти Міністерство оборони Франції, чи це буде замовляти Міністерство оборони Італії? Очевидно, що якщо не буде створено, грубо кажучи, Генеральний штаб Збройних сил Європи і Міністерство оборони Європи. Навіть не Європейського Союзу, а Європи, бо Україна, Норвегія, Велика Британія - це не члени Європейського Союзу, але дуже активні учасники всіх оборонних військових процесів. І тому насправді тут дійсно стає питання, хто ж замовник, хто буде визначати ті обсяги, хто буде контролювати, власне, виробництво і надходження цих всіх озброєнь. Можливо, навіть і в національні компоненти країн-учасниць нового формату, але все ж таки має бути інтегратор. Абсолютно вірно", - сказав він.Військовий експерт вважає, що своєю синергетичною спроможністю корпуси врятують Україну влітку, не дозволивши росіянам проломити фронт. "Це один посил, дійсно, я думаю, що українські корпуси, як самостійні одиниці, бойові, можуть стати ядром майбутніх Європейських Збройних сил. Тобто на основі вже українських корпусів, які будуть мати відпрацьовані в сучасних умовах, на сучасному полі бою можливостях. В тому числі, доктрину застосування і дронів, і доктрину застосування нових систем РЕБ, взагалі нового підходу до ведення бойових дій в умовах й інтеграції інформаційних потоків, і управління, і нових засобів ураження і так далі, якраз і стануть, можливо, тим ядром, на якому будуть будуватися майбутні європейські Збройні сили. Хоча, звісно, тут має бути ще наявна і політична воля з боку самих європейських країн. Я думаю, що, можливо, ці процеси, наприклад, якщо буде активізовано процес створення так званих сил стримування, які начебто матимуть певну роль при гіпотетичному припинені вогню, і ці сили стримування країн Європи можуть розташовуватися в Україні. Вони можуть стати разом з українськими Збройними силами, нашими корпусами, отим прообразом нових Збройних сил Європи. Але знову ж таки тут потрібен і політичний компонент, політична воля країн Європи", - вважає Михайло Самусь. Також він прокоментував інформацію про те, що начебто Сполучені Штати не занадто оптимістично відреагували на нашу пропозицію можливості закупівлі у них Раtrіоt або іншої зброї. "Чесно кажучи, я би виходив базовим сценарієм, що Сполучені Штати не будуть нам більше поставляти озброєння і військову техніку. У всякому разі під час перебування при владі Трампа. Це базовий сценарій. Можуть бути зміна в позитивному напрямку. Наприклад, якщо ми говоримо про ситуацію, коли Росія, дійсно, буде вже дратувати Трампа. Він провалиться в своїх зусиллях, Віткофф зазнає фіаско, і тоді певні партії всередині вже трампістів і республіканців, які будуть говорити, що: “Якщо ми продовжимо в такому напрямку рухатися, ми взагалі зазнаємо катастрофи на виборах у Конгрес у 26-му році, треба щось робити. І тому давайте вже все ж таки допоможемо Україні хоча би Раtrіоt, тому що це не наступальна зброя, тут взагалі жодних проблем”. А може бути ще й гірше, коли Трамп може припинити ту допомогу, яка йде ще з часів адміністрації Байдена. Тому наразі я би базовий сценарій все ж таки бачив продовження реалізації оцих пакетів допомоги Байдена, а нових пакетів допомоги, швидше за все, не буде. Хоча, знову ж таки, йдуть начебто позитивні сигнали стосовно підписання чи укладання оцієї угоди про рідкоземельні метали. Можливо, через це нам вдасться знайти шлях до більш позитивного розвитку відносин з Трампом", - зауважив Михайло Самусь, керівник аналітичної організації Nеw Gеороlіtісs Rеsеаrсh Nеtwоrk, а також співзасновник Консорціум оборонної інформації.

4 квітня вшановують преподобного Іосифа Піснописця, преподобного Іосифа Багатохворобливого Києво-Печерського, ікони Божої Матері "Геронтиса", однієї з найбільш шанованих ікон Богородиці на Афоні. Преподобний Іосиф Багатохворобний жив у ХІV столітті, в Києві. Він був звичайним мирянином, але одного разу тяжко захворів. Тоді він став молитися Богу і пообіцяв, що, якщо одужає, то піде служити в Києво-Печерський монастир до кінця свого життя. Його молитва була почута - Йосип одужав. Після цього він вступив до Києво-Печерського монастиря, де прийняв чернечий постриг. У монастирі Йосип старанно працював, постив і молився. Але його головним подвигом був послух братії та любов до ближніх. Похований святий у Дальніх печерах Лаври. Ікона "Стариця" або "Геронтиса" знаходиться на Афоні в Греції і вважається чудотворною святинею.Згідно з давнім переказом, перше чудо від ікони сталося під час будівництва монастиря на Афоні: кілька ночей поспіль на тому місці, де тривало будівництво, зникали робочі існтрументи і сам образ Богородиці. Знаходили їх неподалік від будівництва, поки не здогадалися, що Пресвята Владичиця хоче, щоб монастир збудували там, де Вона підказує. Так і вчинили. Друге диво сталося вже в самому монастирі: старець-ігумен перед смертю попросив священика про причастя, але той не поспішав причастити вмираючого. Тоді від чудотворної ікони у вівтарі почувся владний голос, який велів священику негайно виконати прохання ігумена. Після цього випадку ікону вважають покровителькою людей похилого віку, а назвали її "Геронтиса". Від образу відбувалося і багато інших чудес: святиня зцілювала від різних важких хвороб, безпліддя і допомагала під час пологів. Прикмети День сонячний і ясний - літо таким же буде; дощ із ранку - до дощового літа; на деревах кора потріскалася - очікується гарна погода; птахи повернулися з теплих країн, але не співають - ще будуть морози. У народі цього дня дивилися на вільху: якщо на ній розпустилися листочки раніше, ніж у берези - то влітку буде багато дощів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Які свята у квітні: зберігайте календар державних та професійних Що не можна робити Не слід лаятися, пліткувати, ображатися. Заборонено ображати кого-небудь, особливо літніх людей, відмовляти їм у допомозі. Триває Великий піст: тим, хто поститься сьогодні, слід дотримуватися сухоїдіння. Важливо не забувати, що обмеження в їжі - не головне, потрібно стежити за своїми думками, словами і вчинками. Сьогодні не можна кричати на журавлів і проганяти їх - це до нещасть. Що можна робити У православне свято сьогодні звертаються з молитвами до Богородиці перед її чудотворною іконою "Геронтисою" - вважається, що святиня допомагає позбутися хвороб, зокрема й невиліковних, допомагає людям у скорботних життєвих обставинах, виявляє милість людям похилого віку, допомагає під час пологів, позбавляє від безпліддя, а також у навчанні. За народними звичаями цього дня заведено заготовляти кору вільхи - вона містить дубильні речовини, які допомагають зупинити кровотечу і лікувати запалення. Великдень об'єднує мільйони християн по всьому світу. Уперше за вісім років римо-католики й православні святкуватимуть Воскресіння Христове в один день - 20 квітня. Останній раз ця подія відбулася 2017 року. Такі збіги є рідкісними через різні календарі, за якими ведуть підрахунок дати Пасхи в західній і східній традиціях.

1 квітня церква вшановує пам'ять Марії Єгипетської. Народилася вона в Єгипті в середині V століття. У віці 12 років Марія вирішила залишити батьківську домівку і вирушити до Олександрії. Вела там блудливе життя, але покаялася і прийшла до Бога. Якось на вході до храму дівчина зрозуміла, що її спосіб життя неправильний. Відтоді провела 50 років в пустелі на самоті, де молилася за відпущення гріхів. Що не можна робити Не варто плакати і думати про погане, інакше цього року часто будете сумувати. Цей день здавна вважається нещасливим для подорожей і поїздок. Не можна цілий день байдикувати, відкладати справи, лінуватися. Убити павука сьогодні - великий гріх. У День сміху не варто влаштовувати розіграші та жарти, які можуть образити людину. Не ходіть у брудному, зношеному, рваному одязі, інакше будуть проблеми зі здоров'ям. Не можна веселитися, розважатися, співати і танцювати. Заборонено їсти продукти тваринного походження. Не варто пити алкогольні напої. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чистий четвер- 2025: що потрібно зробити в особливий день Страсного тижня Прикмети Вночі ясне небо до хорошого урожаю; злива вказує на засушливе літо; сира погода - чекайте на великий урожай грибів; почути грім - до теплого і ясного літа; сині хмари - наближається тепла погода; багато води розлилося - на хороший сінокіс. У наших предків саме ця дата вважалася справжнім приходом весни. Її зустрічали великим багаттям, яке розводили в центрі поселення. Цей період також вважався голодним, адже запасів їжі ставало все менше, а нового урожаю ще не було. Великдень об'єднує мільйони християн по всьому світу. Уперше за вісім років римо-католики й православні святкуватимуть Воскресіння Христове в один день - 20 квітня. Останній раз ця подія відбулася 2017 року. Такі збіги є рідкісними через різні календарі, за якими ведуть підрахунок дати Пасхи в західній і східній традиціях.

29 березня церква вшановує пам'ять преподобного Марка. Він був єпископом в Сирії у ІV столітті. В ті часи імператором був Костянтин Великий, який підтримував християнство. З дозволу імператора Марк зруйнував кілька язичницьких храмів, розбивши ідолів. Іновірці розлютилися на святого. А тому, коли на престол зійшов імператор Юліан Відступник, почали вимагати, щоб Марк за свої кошти відбудував їхні капища. Преподобний відмовився. Тоді його схопили, довго катували, різавши тіло ножами. Стійко виніс святий всі муки і помер кількома роками пізніше. Що не можна робити Заборонено займатися важкою фізичною працею. Не можна гучно розважатися і веселитися. Не варто переїдати і напиватися. Здавна існувало повір'я, що цього дня не можна готувати багато страв, інакше господиня залишиться без здоров'я. Також не бажано сидіти і відпочивати біля верби, адже наші предки вірили, що душі покійників приходять на землю, щоб зустріти весну, і вони збираються саме біля цих дерев. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли постувати в 2025 році: збережіть нові дати за церковним календарем Прикмети на березі багато соку - до дощового літа; сильно дощить - чекайте на великий урожай вівса; сороки в'ють свої гнізда низько - до частих гроз влітку; хмари швидко рухаються в одну сторону - чекайте на справжню спеку. Великдень об'єднує мільйони християн по всьому світу. Уперше за вісім років римо-католики й православні святкуватимуть Воскресіння Христове в один день - 20 квітня. Останній раз ця подія відбулася 2017 року. Такі збіги є рідкісними через різні календарі, за якими ведуть підрахунок дати Пасхи в західній і східній традиціях.

28 березня віряни вшановують преподобного Іларіона Нового. Він був відомим християнським святим, який жив у VІІІ столітті. Він народився в Кападокії і змалку був навчений Святому Письму. У двадцятирічному віці Іларіон покинув свою родину та майно, щоб стати монахом у монастирі біля Візантії. Пізніше він став учнем святого Григорія Декаполита. Іларіон намагався наслідувати преподобного Іларіона Великого, через що й отримав прізвисько "Новий". Він був відомий своїми подвигами у пості, молитвах та інших чернечих практиках. Згодом Іларіон став ігуменом монастиря Пелекита, де він здійснював чудеса, зцілював хворих і виганяв злих духів. У час правління імператора Лева V Вірменина, Іларіона переслідували через вшанування святих образів. Його ув'язнили і піддали мукам за відмову прийняти іконоборну єресь. Після смерті Лева новий імператор Михайло ІІ звільнив Іларіона і він оселився у відокремленій келії. Прикмети Ластівки почали вити гнізда біля будинків - до прохолодного літа. Кішка спить, ховаючи ніс, - чекайте на морози. Вдень дощить - до багатого урожаю. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли постувати в 2025 році: збережіть нові дати за церковним календарем Що не можна робити, а що дозволено Дівчатам не дозволяється піднімати з землі монети. Можна залишитися самотньою назавжди. Заборонено пити алкогольні напої, інакше все життя людину переслідуватиме біда. Не можна грюкати дверима, до будинку прийдуть нещастя і хвороби. Забудьте про великі фінансові витрати - інакше втратите все, що маєте. Цей день сприятливий для прибирання. Очищаючи оселю від бруду, ви також очистите її від негативної енергії. Не забудьте сходити до лазні, щоб відмитися від всіх негараздів. Великдень об'єднує мільйони християн по всьому світу. Уперше за вісім років римо-католики й православні святкуватимуть Воскресіння Христове в один день - 20 квітня. Останній раз ця подія відбулася 2017 року. Такі збіги є рідкісними через різні календарі, за якими ведуть підрахунок дати Пасхи в західній і східній традиціях.

11 березня вшановують святих Софроніїв, патріарха Єрусалимського і затворника Печерського. Святитель Софроній, патріарх Єрусалимський, жив у VІІ столітті. Сам він був родом із Дамаска, здобув філософську освіту, а потім вирушив до Єрусалима. Там багато спілкувався з відлюдниками, і разом зі своїм духівником, ієромонахом Іоанном Мосхом, здійснив паломництво монастирями. Коли вони опинилися в Єгипті, Софроній тяжко захворів, тому вирішив прийняти чернечий постриг - і незабаром одужав. Софроній був знайомий із патріархами Єрусалимськими Захарією та Модестом. У 634 році його самого обрали патріархом Єрусалимським - 10 років він був предстоятелем Єрусалимської Церкви. Наприкінці життя Софронію довелося зіткнутися з облогою Єрусалима магометанами. Городяни, зовсім виснажені голодом, погодилися відкрити ворота з умовою, що противник пощадить їхні святині. На жаль, магометани не дотримали слова. Тож патріарх Софроній помер у глибокій скорботі. Про життя Софронія Печерського відомо небагато. Він був затворником і жив у Дальніх (Феодосієвих) печерах Києво-Печерського монастиря в ХІІІ столітті. Щодня преподобний прочитував Псалтир, завжди носив на собі волосяницю і важкий залізний пояс. Мощі преподобного Софронія поховані в Дальніх печерах Києво-Печерського монастиря. Прикмети день теплий видався - літо теж буде теплим; зграї ворон на землі сидять - буде холодно, на верхівках дерев - до тепла; побачити жайворонка сьогодні - до потепління; птахи в'ють гнізда на сонячній стороні - до холодного літа, а якщо в тіні - літо буде теплим. В цей день шанували птахів, які поверталися додому з теплих країв, особливу увагу приділяли зозулям. Що можна робити У святих цього дня просять зміцнити у вірі, дати сил винести негаразди і труднощі, дякують Богові за все, що є. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Цим знакам Зодіаку сняться віщі сни: перевірте, чи ви серед них Народні прикмети радять цього дня слухати зозулю: почувши перший спів, потрібно загадати бажання - воно обов'язково збудеться. Також вірять, що якщо в цей момент побрязкати дріб'язком у кишені, то це принесе удачу і допоможе стати багатим. Що не можна робити Лаятися, особливо з близькими, лихословити, бажати зла, заздрити, ображати тварин. Цього дня не слід питати зозулю, скільки залишилося жити, а також готувати і їсти птицю - не до добра. Також не варто викидати старі речі - це до злиднів. Великдень об'єднує мільйони християн по всьому світу. Уперше за вісім років римо-католики й православні святкуватимуть Воскресіння Христове в один день - 20 квітня. Останній раз ця подія відбулася 2017 року. Такі збіги є рідкісними через різні календарі, за якими ведуть підрахунок дати Пасхи в західній і східній традиціях.

Представника України на Євробаченні-2025 визначили 8 лютого. У фіналі Національного відбору за результатами голосування журі та глядачів переміг рок-гурт Zіfеrblаt із піснею Віrd оf Рrаy. Музиканти отримали 19 балів: 9 від журі та 10 від глядачів. У застосунку "Дія" українці віддали за них 90&thіnsр;390 голосів. Zіfеrblаt заснували 2015 року в Києві. До складу входять соліст Даниїл Лещинський, гітарист Валентин Лещинський і барабанщик Федір Ходаков. У доробку колективу мініальбом "Кіносеанс" 2017-го, альбом "Перетворення" 2023-го та сингли. Два роки тому отримали премію Мuzvаr Аwаrds у номінації "Найкращі нові імена альтернативної музики". Торік провели перший всеукраїнський тур. Цьогоріч Zіfеrblаt утретє став учасником Нацвідбору. 2022-го потрапили до лонгліста, але не вийшли у фінал. 2024-го посіли друге місце у фіналі. Перший півфінал 69-го Євробачення відбудеться у швейцарському Базелі 13 травня, а фінал 17 травня. У нинішньому пісенному конкурсі візьмуть участь 37 країн. Про свою участь у Євробаченні розповідають учасники гурту Zіfеrblаt Валентин і Даниїл Лещинські Що відчуваєте прямо зараз, після перемоги в Нацвідборі та перед підготовкою до поїздки в Базель? Валентин: Поїхати на Євробачення це дитяча мрія. А враховуючи війну, це ще й шанс учергове нагадати європейцям про те, що в нас відбувається у країні. Тепер ми сфокусовані на підготовці. Для нас це все нове, тому кожен день відрізняється від попереднього. Даниїл: Будемо чесні, Євробачення може дати певний ресурс для продовження творчої діяльності. Але особисто для мене це подія, яку я дивився з дитинства по телевізору. Які відгуки найчастіше зустрічаєте після Нацвідбору та як реагуєте на критику? Валентин: Багато всього пишуть. І хороше, і погане. Ми готові були до будь-якого сценарію, адже неодноразово це вже проходили. Критику сприймаємо гідно, бо вона є породженням свідомого вибору. Це досить звичний процес для кожного представника нашої країни. І такі емоційні гірки в суспільстві відбуваються щороку, доки Україна не посідає місце в п'ятірці найкращих. Що нам залишається? Ми перемогли. Українці нас вибрали. Тому старанно готуємося, аби якомога краще представити країну в Базелі. Це головне. Даниїл: На конструктив реагую адекватно, бо намагаюся виокремити з цього корисне, що допомогло б нам якісніше підготуватися до Швейцарії. Як з'явилася пісня Віrd оf Рrаy і про що вона? Валентин: Я створив її ще на початку літа 2024 року. Хотілося зробити щось, що потенційно відрізнятиметься від того, що зазвичай представляють країни на Євробаченні. Наша композиція рефлексія на останні три роки. Це меседж для всіх українців, зокрема для тих, яких розкидало по світу. Це пісня-надія, головним символом якої є пташка. Які меседжі плануєте доносити за кордоном та як гадаєте, наскільки зможете зацікавити європейців своєю музикою? Валентин: Основні меседжі залишаються незмінними третій рік: нам потрібні підтримка, допомога та розуміння. Європейський світ втомився від війни в Україні, і наша головна мета донести правду до мільйонної аудиторії. Люди мають знати, що ситуація тільки загострюється. Україна завжди непередбачувана у своєму виборі пісні на Євробачення, і цього разу ми представили нетипову композицію. Я назвав би її темною конячкою вона або захоплює слухача, або ні. Багато хто розсмаковує трек тільки з третього прослуховування. Також робимо ставку на цей фактор. Що можете сказати про номер, який готуєте для виступу? Валентин: Наразі говорити зарано. Якщо хочете почути, чи буде новий номер для Базеля, так, це буде нове шоу. Україна завжди славилася своїм стейджингом. Ми не можемо переривати цю традицію дивувати європейців ефектними постановками. Пісня, яка теж іще зазнає змін, максимально цьому сприяє. Багато хто розсмаковує трек тільки з третього прослуховування Чи плануєте найближчим часом іще якісь активності, як-от нові релізи, чи поки що фокус виключно на шляху до Євробачення? Валентин: Щодня наша команда проводить стратегічні сесії, готуючи кілька англомовних пісень, щоб європейська аудиторія змогла познайомитися з нашим творчим доробком не лише через конкурсну композицію. Адже участь у Євробаченні для нас це не самоціль, а лише початок, який, сподіваюся, стане стартом великої історії. 2025-го вашому гурту виповнюється 10 років. Як оцінюєте шлях, який пройшли за цей час, і як бачите себе наступного десятиліття? Валентин: Це довгий і непростий шлях. В Україні нас спри­ймали не надто тепло, і навіть тепер стикаємося з викликами. Наші пісні поки що не радіофрендлі, а індустрія, можливо, не надто захоплена від формату нашої музики. Але це нормально. Ми альтернативні артисти і звикли існувати в такому середовищі. Та найголовніше наша наполеглива праця нарешті дає результати. Безмежно цінуємо наших слухачів, адже саме вони мотивують рухатися вперед. Що буде за 10 років? Я про це не думаю. Нині кожен день як останній. Думаю, ви розумієте. 19 разів Україна брала участь у Євробаченні протягом 20032024 років. Представники нашої країни завжди проходили у фінал конкурсу та тричі перемагали: Руслана з піснею Wіld Dаnсеs 2004-го, Джамала з піснею "1944" 2016-го та гурт Каlush Оrсhеstrа з піснею Stеfаnіа 2022-го. На думку музичного оглядача Ігоря Панасова, п'ять найкращих виступів України це три переможні, а також номери Вєрки Сердючки 2007 року та гурту Gо-А 2021-го Нам потрібно доводити, що маємо таланти &еnsр;Уперше я познайомився з піснями Даниїла та Валентина Лещинських 2013 року, коли вони ще називалися Runnіn' Вluе. Це була музика, в якій відчувався вплив психоделії 1960-х. А вокал, як і назва гурту, що збігалася з назвою пісні американських рокерів Тhе Dооrs, видавав велику любов до творчості Джима Моррісона. Але головне, що я помітив, ці молоді люди в музиці не випадково, вони шукають себе, каже музичний оглядач Ігор Панасов. На сьогодні Zіfеrblаt є стабільною фігурою на молодій українській сцені. Мені імпонує, що вони не женуться за кількістю матеріалу й роблять ставку на якість. За 10 років у них є лише один великий альбом та один ЕР. Усе, що виходить у гурту, наповнено сенсами і творчими ідеями. Це виділяє їх на тлі сцени як такої, де більшість артистів вважає за головне якомога частіше нагадувати про себе. Завдяки двом нацвідборам на Євробачення можна говорити про те, що Zіfеrblаt досяг того рівня популярності, що ним може похвалитися музикант, який не працює за штампами мейнстриму. Участь у конкурсі в Базелі ще додасть їм медійності. Чи втримають вони цю планку і чи піднімуть її вище, залежить від того, чи готові будуть системно працювати над тим, щоб набувати успішності, а не лише вирішувати творчі завдання. Як на мене, Zіfеrblаt стратегічно працює у стилістиці пісенного артроку 19701980-х, піонерами якого на Заході були англійські гурти Gеnеsіs і Yеs, та адаптує його на українському ґрунті. Це особлива музика, яка одночасно має елементи й попкультури, й вишуканого мистецтва. У Європі вона давно отримала визнання, а в нас завжди була в андеґраунді. Те, що Zіfеrblаt вперто робить ставку на такий шлях, заслуговує на велику повагу. Якби знайомив когось із цим гуртом, поставив би пісні "Для чого ти прийшла?" 2022 року та "Диско-Фанко терапія" 2023-го. А потім обов'язково увімкнув би кліп на композицію "Земля" 2022-го. Бо це витвір мистецтва високого ґатунку, натхнений повістю Ольги Кобилянської. Віrd оf Рrаy прекрасна пісня. Складна, різноманітна, надихальна. Професійно придумана суто по-композиторському та чудово виконана по-музикантському, якщо можна так висловитися. Мій прогноз Zіfеrblаt точно пройде у фінал Євробачення і посяде там 810 місце. Якщо відчутно посилять свій номер візуально, мають шанси на п'яте-шосте місце. Якщо проведуть ще й геніальну піар-кампанію в Базелі напередодні Євробачення, можуть розраховувати на третє-четверте місце. У перемогу не вірю сама пісня занадто мистецька для попконкурсу, щоб бути серед фаворитів. Для українського суспільства Євробачення важливе тому, що ми ще шукаємо своє місце у світі та завойовуємо авторитет серед інших країн. Ми молоді як нація. Через це нам, як підліткам, потрібно доводити, що маємо таланти й узагалі варті уваги. Тому в Україні так шалено й масово радіють перемогам своїх співгромадян у будь-яких міжнародних змаганнях від Олімпійських ігор до конкурсів рекламних агенцій. Усюди, де учасник виступає під прапором своєї країни, присутня політика це неминуче. Євробачення в цьому не виняток. Якщо там почнуть виступати артисти, які презентують лише себе, свій талант і нічого більше, тоді в ньому зникне політичний контекст. Мистецтва на цьому конкурсі, на мою думку, мало. Сказати, що він задає тренди, теж не можу. Але Євробачення останніх 10 років непогано відображає наявні тренди як суспільні, так і музичні. Воно є концентрованим ярмарком актуальних стереотипів і показує трошки креативу. Цим і цікаве особливо мені, бо такий яскравий прояв маскульту допомагає розуміти, в якому світі я живу.

1 березня віряни вшановують преподобну мученицю Євдокію Іліопольську. Вона також відома як свята Євдокія, була ранньохристиянською святою, мученицею та преподобною. Її життєпис датується періодом раннього християнства, і він передається через християнські легенди та священні тексти. Євдокія жила в Іліополі, давньому місті на території сучасного Туреччини. Вона народилася в римській сім'ї, але вирішила присвятити своє життя християнству. Вона жила відокремлено від світу, ведучи аскетичний спосіб життя, молитву та віддаленість від матеріальних речей. Євдокія була закатована та замучена за свою віру, а потім кинута до в'язниці. Протягом цього часу вона продовжувала молитися і служити іншим ув'язненим, демонструючи велику силу волі та віру. Врешті-решт, вона померла мученицькою смертю через катування. Прикмети Якщо на Євдокію скрізь вода, то 23 квітня буде всюди трава. Південний вітер - до дощового літа. Сніжить - восени буде великий урожай грибів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прощена неділя-2025: чому сказати "пробач мені" в цей день недостатньо Що не можна робити Краще на Євдокію нічого не планувати - задумане не здійсниться. Не варто здійснювати важливі покупки - річ швидко зіпсується і не принесе задоволення. Жінкам на Євдокію Веснівку заборонялося стригтися. Вірили, що це призведе до втрати чоловічої уваги. Цього дня часто бував дуже сильний вітер. А ще в лісі прокидалися тварини від зимової сплячки, кричали, розповідаючи про себе світу. Селяни вже починають готуватися до польових робіт, чоловіки ж займалися ремонтом інструментів, які вже зовсім скоро можуть знадобитися. Великдень об'єднує мільйони християн по всьому світу. Уперше за вісім років римо-католики й православні святкуватимуть Воскресіння Христове в один день - 20 квітня. Останній раз ця подія відбулася 2017 року. Такі збіги є рідкісними через різні календарі, за якими ведуть підрахунок дати Пасхи в західній і східній традиціях.