Тренд пошуку "день підприємця 2025"

Зареєструйтесь, щоб залишати коментарі та вподобайки

Актуалізуйте Ваші інтереси

Також, Ви можете змінити вподобання в налаштуваннях Стрічки
24 Канал на 24tv.ua
З Днем підприємця України 2025: найгарніші привітання у картинках і словах
Щороку в першу неділю вересня в Україні святкують День підприємця. Цьогоріч це професійне свято припадає на 7 вересня. Повний текст новини
З Днем підприємця України 2025: найгарніші привітання у картинках і словахПерейти на #
Ми Україна на weukraine.tv
День підприємця 2025 – красиві привітання та оригінальні листівки
Щороку в першу неділю вересня в Україні відзначають День підприємця Запис День підприємця 2025 – красиві привітання та оригінальні листівки спершу з'явиться на Ми Україна.
https://weukraine.tv/img/forall/u/13/62/день_підприємця.png
Gazeta.ua на gazeta.ua
Календар державних та професійних свят на вересень: що відзначаємо у перший місяць осені
Вересень насичений важливими державними датами та професійними святами. Важливо пам'ятати, що саме в перший місяць осені День пам'яті жертв Бабиного Яру, яке вшановуємо 29 вересня. Це трагічна дата, яка нагадує про масові розстріли мирного населення під час Другої світової війни. Значущою є і 22 вересня - День партизанської слави, коли вшановують подвиги партизанів та підпільників. Окремої уваги заслуговує День усиновлення 17 вересня, який підкреслює важливість родинних цінностей та турботи про дітей, що залишились без батьківського піклування. Gazeta.ua публікує календар державних та професійних свят на вересень. зберігайте, щоб не загубити головні дати цього місяця. Свята у вересні 1 вересня - День знань 2 вересня - День нотаріату 7 вересня - День підприємця 8 вересня - Міжнародний день грамотності, Міжнародний день солідарності журналістів 9 вересня - Міжнародний день краси, День тестувальника, День дизайнера-графіка 10 вересня - Усесвітній день запобігання самогубствам 13 вересня - День програміста, День українського кіно, День фізкультури і спорту 14 вересня - День працівників нафтової, газової тa нафтопереробної промисловості, День танкових військ 15 вересня - Міжнародний день демократії 16 вересня - Міжнaродний день охорони озонового шару 17 вересня - День HR-менеджера, День рятувальника ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Важливі церковні свята у вересні 2025: що відзначаємо 20 вересня - День рекрутера, День винахідника і раціоналізатора, День фармацевтичного працівника 21 вересня - День працівника лісу, День миру, Міжнародний день миру 22 вересня - День партизанської слави 27 вересня - День туризму, День вихователя і всіx дошкільних працівників 28 вересня - День машинобудівника 30 вересня - День всиновлення, Міжнародний день перекладача, Всеукраїнський день бібліотек. Вихідні та робочі дні у вересні Загальна кількість календарних днів складає 30 днів. Робочі дні - 22, а саме: 1, 2, 3, 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30. Вихідних є 8 днів, а саме: 6, 7, 13, 14, 20, 21, 27, 28. В листопаді на українців чекає чимало професійних та державних свят. В останній місяць осені відзначаємо День ракетних військ і артилерії України, День студента, День пам'яті жертв Голодоморів, А ще 9 листопада - Всесвітній день свободи і Всесвітній день усиновлення, а 20 листопада - Всесвітній день дитини.
Календар державних та професійних свят на вересень: що відзначаємо у перший місяць осеніПерейти на weukraine.tv
Еспресо на espreso.tv
"Не знаю, що відбулося цього разу, рішення судів засекречені": підприємець Жеваго прокоментував арешт БЕБ його активів
Про це він розповів в етері Еспресо. "Хочу сказати, що не знаю, що відбулося цього разу, тому що всі ці рішення судів засекречені, вони ж до реєстрів судових не надходять. Ми таку ж інформацію отримали саме із засобів масової інформації. Взагалі невідомо, по якій карній справі, скільки цій карній справі, чи вона тільки розпочата зараз, чи вона вже розслідується протягом останніх шести років. Тому що ми маємо багато справ, які розслідуються протягом шести або семи років і жодна з них не потрапила до суду. Тобто це означає, що, по-перше, перевищені незаконним чином всі терміни розслідування. А по-друге, якщо хтось має якесь питання, нехай передає його до суду, і суд буде вирішувати першої інстанції, другої, третьої інстанції", - сказав він. Костянтин Жеваго зауважив, що є багато справ, які розслідуються протягом шести або семи років, і жодна з них не потрапила до суду. Тож, можна говорити про те, що незаконними чином перевищені усі терміни розслідування: "Якщо хтось має якесь питання, нехай передає його до суду, і суд буде вирішувати"."Я знаю одне, я таким самим чином із преси дивлюся, що, скажімо, Служба безпеки України, її представники приходять на день народження до злочинців у законі і людей, які підсанкційні. І саме ці службовці Служби безпеки України, які саме і накладають санкції, які саме подають документи для Ради національної безпеки і оборони, як і на мене, для того, щоб накладали санкції. У цій ситуації я бачу і розумію, що якщо Служба безпеки України товаришує з, вибачте мені, злочинцями в законі, це ж саме така ж ситуація, ці ж самі службовці Служби безпеки України подають санкційні списки, для того, щоб проти людей приймали санкції. Ну, для мене, повірте, що немає ніякої різниці, чи це злочинці в законі, чи це якесь злочинне угрупування під назвою Служба безпеки України", - зазначив підприємець.Що відомо про арешт БЕБ активів підприємця Жеваго8 травня 2025 року на сайті Бюро економічної безпеки з’явилось повідомлення про те, що детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Києві наклали арешт на комплекс площею понад 6,7 тис. кв. м у центрі столиці, а також на 291 млн грн, що знаходились на рахунках товариства, яке контролює підсанкційний олігарх.Як зазначили в "Економічній правді", за даними джерел, йдеться про Костянтина Жеваго. Зокрема у повідомленні БЕБ зазначається, що: "Підприємець та колишній народний депутат наразі переховується за кордоном, оскільки раніше його було оголошено в міжнародний розшук. Крім того, до нього застосовано санкції відповідно до рішення РНБО України. Попри це, олігарх продовжив господарську діяльність в країні. Детективи встановили, що задля обходу санкцій та легалізації майна він організував перереєстрацію майнових прав на підконтрольні товариства". У Бюро економічної безпеки стверджують, що задля збереження контролю над майновим комплексом та уникнення конфіскації, фігурант начебто залучив "колишніх топ-менеджерів його збанкрутілого банку". "Переоформивши у такий спосіб майно він намагався залишити його у своєму фактичному володінні", - йдеться у повідомленні. Аби зберегти майно для подальшої передачі в державну власність детективи Територіального управління БЕБ у Києві наклали на нього арешт.12 лютого президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони про  санкції проти кількох людей. Згідно з реєстром санкційних дій під обмеження потрапили: пʼятий президент Петро Порошенко, бізнесмен Костянтин Жеваго, співзасновники й колишні акціонери Приватбанку Геннадій Боголюбов та Ігор Коломойський, колишній нардеп, позбавлений українського громадянства та звинувачений у колабораціонізмі Віктор Медведчук. Згодом Офіс генерального прокурора повідомив, що здійснює процесуальне керівництво у низці кримінальних проваджень щодо бізнесменів і високопосадовців, щодо яких були застосовані персональні санкції за рішенням РНБО .Костянтин Жеваго у своєму відеозверненні назвав запроваджені проти нього санкції "абсолютно незаконними", наголосив, що вони не мають жодної правової основи та зауважив, що це "ще один епізод політичного переслідування з боку президента Зеленського".Майно бізнесмена Констянтина Жеваго суд заарештував і передав в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА). Про це повідомило Державне бюро розслідувань 4 березня.7 березня Костянтин Жеваго зауважив, що він не має акцій на території України, тому не розуміє, яке його майно могли забрати.
Не знаю, що відбулося цього разу, рішення судів засекречені: підприємець Жеваго прокоментував арешт БЕБ його активівПерейти на gazeta.ua
Gazeta.ua на gazeta.ua
14 млн доларів на Amazon: як навчитися успішно продавати те, що потрібно людям - методологія Олександра Троценка
Левова частка нашого життя так чи інакше пов'язана з продажами - ідей, бажань, товарів, проєктів, часу. Це відбувається під час співбесіди, на перемовинах з клієнтами, у вихованні дітей. Продаж - це не стільки про комерцію та прибуток, скільки про комунікацію та вплив. Вміння "продавати" - це здатність чути, розуміти потреби іншої сторони й знаходити рішення, яке задовольнить обох. Саме тому розвиток навичок продажу є важливою складовою особистісного та професійного успіху. Про те, як застосування аналітики впливає на продажі та зростання бізнесу, розповів програміст за освітою Олександр Троценко. Його підприємницький шлях починався на ринку Барабашова у Харкові, пізніше була реалізація парфумерії на Prom.ua. Проте найглобальнішою віхою його карʼєри став Amazon. Сьогодні магазини підприємця пропонують широкий асортимент продуктів та мають найвищий рейтинг на маркетплейсі. Мовою цифр - це: 10 років продажів, топ-500 селерів на платформі, майже 3 млн клієнтів у США, понад 3 млн одиниць реалізованих товарів і 14 млн доларів обороту на рік. Щобільше, підприємець створив власну ефективну методологію продажів, яка дозволяє компаніям суттєво скоротити витрати на рекламу, та заснував сервіс Asinstat, що надає продавцям потужні аналітичні інструменти для успішного запуску продукту. Він є спікером найбільших конференцій у США Amazon Accelerate, а також Grand Business Event та Seller Conf. Які виклики були на початку Вашого шляху як бізнесмена? Після закінчення школи у моєму житті розпочалася епоха торгівлі - овочі та фрукти, солона риба, пітарди. У певний момент я дійшов до того, що володів мережею магазинів на ринку Барабашова, прибуток яких складав до 30 000 доларів на місяць. Доволі непогано, як для 26-річного хлопця. Але 2008 року сталася криза, і усе це впало в один день. Ці точки почали приносити не прибуток, а збитки. Я вклав майже мільйон доларів, а продав бізнес за 68 000 доларів. Це був відчутний удар для мене. Особливо зважаючи на те, що я не мав ані квартири, ані машини. Все вкладалося в бізнес. А потім сталася захоплива подорож під назвою Amazon? Спочатку були інтернет-магазини, а 2015 року Amazon став логічним продовженням. Ми зробили ставку на ножі, але це був дуже складний товар подвійного призначення, який часто блокувався через політику безпеки користувачів. Спершу торгівля була вдала, бо нам вдалося знайти рішення для обходу алгоритмів й виведення товару в топ за ключовими словами. У момент, коли ми залучили 1 000 000 доларів інвестицій на масштабування, Amazon обмежив розміщення реклами на товар. Ситуація була патова: партії на складах, а продавати їх - неможливо. Відповідальність перед інвесторами й партнерами спонукала до активного пошуку рішення. Ми зверталися до фахівців, відвідували конференції, але чарівної пігулки не знайшли. Паралельно я вивчав платформу і зробив висновок: мій рівень знань відповідає тим, які є на ринку. Але цього замало. У нас було понад 300 позицій, безперервна аналітика, мільйон експериментів Утім "чарівну пігулку" Ви таки знайшли? Точніше розробили її - власну методологію продажів. Спрацювало глибинне дослідження питання, що допомогло дійти до самої суті. Я постійно аналізував Brand Analytics - це один з тулів, який Amazon надає своїм продавцям. Завдяки отриманим результатам, моєму бекграунду та досвіду у ритейлі я розробив підхід "Принципи ранжування та методика просування товарів у пошуковій видачі на основних світових маркетплейсах". Нині він захищений авторським правом. Суть мого методу полягає у розумінні взаємозв'язку між продавцем, маркетплейсом та покупцем. Це дозволяє зробити так, аби товар органічно стояв у пошуковій видачі. Так, витрати на рекламу у більшості компаній складають 20-25%, а з моєю методологією - 5%. У цифрах: бізнес з оборотом 1 млн закладатиме на рекламний бюджет 50 тисяч доларів замість 250 000 доларів. Amazon усе вибудовує так, аби давати людині те, чого вона потребує. На кожному етапі. Якщо на екрані пошукової видачі 10 позицій, то, безумовно, на якусь користувачі клікають більше, на іншу - менше. Статистика завжди буде такою: хтось постійно буде лідером, хтось - аутсайдером. І треба зрозуміти, через що так відбувається. На це впливають 4 ключові параметри: картинка, ціна, термін доставки та короткий опис товару. Кожен із них треба постаратися розібрати До прикладу, що таке "хороша картинка"? Вона має вимірюватися цифрами, тому що Amazon не сприймає емоційне забарвлення - це машина. Словосполучення "хороша картинка" йому треба перевести у якийсь цифровий показник, порівняти з іншими та зробити висновок - когось поставити вище, когось нижче. Лідерів визначає сам покупець за допомогою своїх голосів у вигляді натискань на товар. Ця клікабельність визначається терміном CTR - кількість переходів відносно показів. Виявляється, що "хороше фото" - не про фон, якість і відображення того, що є в товарі. По суті, найкращою картинкою буде та, яка є найбільш клікабельною і демонструє те, що хоче бачити покупець. Це змушує його натиснути. А далі спрацьовує психологія, яка свідчить про те, що вийти з лістингу набагато складніше, ніж в нього зайти. Там значно більше інформації про конкретний товар, ніж на сторінці видачі, де їх багато. Всередині лістингу покупець більше грунтовно та глибоко з ним взаємодіє. Яку визначальну річ має розуміти кожен, хто хоче вийти на Amazon і заробляти на майданчику? Нерідко говорять про те, що на Amazon визначальною є конверсія. Мовляв, якщо у вас погана конверсія, ви не можете бути у топі видачі. Насправді це не має жодного значення. Ми не можемо бути найбільш клікабельними на всьому Amazon. Якщо ми продаємо ножі, нам достатньо бути найбільш клікабельними категорії ножів, а не на всій платформі. Значення має лише те, скільки грошей заробив Amazon із продажу тієї чи іншої продукції. Навіщо йому існувати, якщо він показуватиме продукти, на яких він не заробляє? Amazon - одна з найбагатших компаній у світі, у якій працюють найкращі розуми. Щодня на головну сторінку заходить 100 мільйонів людей. Там не може бути нічого випадкового, адже все це - величезні гроші, які вимірюються сотнями мільйонів доларів. Якщо ви не розумієте, для чого певні фільтри чи вкладки, це не означає, що вони позбавлені сенсу. Ви просто неуважні до деталей і не можете осягнути базу. Кожна кнопка виконує якусь функцію - максимально важливу. Це аксіома. Для торгівлі на Amazon недостатньо налаштувати рекламу і почати продавати. Важливо зрозуміти, що хоче бачити покупець, і спрогнозувати, якими будуть його дії. Маркетплейс це чудово розуміє і зароблятиме більше на товарах, які максимально цьому відповідають. Неефективно витрачати купу грошей, щоб ваш товар показували у топі. Треба зробити пропозицію такою, щоб покупці більше на неї відгукувалися. Тоді Amazon, який на цьому заробляє, безкоштовно просуватиме вас у топ. І ніхто вас з цього місце не посуне Практика показує, що майже немає продавців, які глибоко намагаються зануритися у суть інструментів, що представлені на Amazon. Дарма, бо вони можуть приносити великі гроші або ж відповідати за просування. Сьогодні Ви перебуваєте у топ-500 селерів на Amazon. Які фактори, на Вашу думку, сприяли успіху? Так, наші магазини встигли заслужити довіру покупців. Вони пропонують широкий асортимент товарів для дому, відпочинку та бізнесу. Це бестеселери, які посідають впевнену позицію на сторінці пошукової видачі Amazon. Вихід на такий результат став можливим завдяки комплексному підходу: Максимальна залученість до процесу. Я 100% часу думав про Amazon та потенційні дії, які не роблять інші, щоб стати кращим серед продавців. Здатність знаходити причинно-наслідкові зв'язки, аналізуючи процес. Вміння прораховувати ситуацію на кілька кроків вперед - дво-трирівневе мислення. Розвиваючи власний бізнес, нам з командою також вдалося створити Asinstat - сервіс, який надає потужні аналітичні інструменти для оптимізації продажів. Він допомагає продавцям: ● знаходити органічні ключові слова для покращення видимості товарів у пошуку; ● виявити товари, які продаються без значної реклами, що відкриває можливості для запуску власних продуктів у менш конкурентних нішах; ● покращувати описи товарів, які впливають на конверсію та продажі; ● аналізувати поведінку покупців тощо. Завдяки цим функціям Asinstat є корисним помічником для продавців на Amazon, які прагнуть покращити свої продажі та ефективність бізнесу. Ви активно займаєтеся спортом, зокрема пройшли Ironman 2024. Чи проводили Ви якісь паралелі між спортом та бізнесом? Азарт, дисципліна, системність. У спорті, як і в бізнесі, ви завжди хочете стати кращим. Ironman - одне з найскладніших змагань у світі на витривалість. Воно складається з трьох етапів, у межах яких треба: проплисти 4 км, проїхати на велосипеді 180 км та пробігти марафон 42 км. Фініш цього випробування не можна купити, і ви фізично не зможете дістатися його, якщо не тренувалися. А підготовка завжди потребує часу. Лише тривалі тренування можуть довести вас до фінішу, а тривалі та якісні - до фінішу з гарним результатом. Щоб досягти великих результатів у спорті, треба свідомо, регулярно та довго тренуватися. Такий підхід я використовую не лише у бізнесі та спорті, а й в принципі по життю Зараз Ви перебуваєте на доволі серйозному рівні як підприємець. Чи є страх, що все може зруйнуватися і Вам доведеться знову починати з нуля? - Коли сталася криза 2008 року і втрата бізнесу, я розмірковував над тим, що мої однокурсники вже працювали в Apple, великих банках тощо, і заробляли значно більше, ніж на той момент я. У випадку втрати роботи знайти нову для них не становило проблеми, натомість у мене не було таких специфічних знань. Була гостра потреба реалізуватися в цьому - мати якісь ексклюзивні знання, які я зможу завжди та всюди застосувати. Сьогодні я на 100% виконав це завдання. Великі організації та підприємці звертаються за консультацією до мене, і це коштує грошей. Фахівців мого рівня на цей момент дуже мало. 30 квітня 2025 року я виступав на SellerConf - це провідна українська онлайн-конференція з Amazon, у межах якої експертні доповіді готують винятково амазон-підприємці для амазон-підприємців. Ціль організаторів полягає у тому, щоб створити якісний івент без води і сумнівного пафосу у ніші торгівлі, надавши учасникам максимум користі та експертності. Фідбек, який ми отримали після двохденної зустрічі, говорить сам за себе - завдання виконане на відмінно. Визнання у ніші для мене - це реакція людей, коли моя розробка змінює їхній бізнес, а подекуди й стиль життя. Я розповідаю, здавалося б, прості й логічні речі. Жодних чудес немає, лише погляд у суть, постійна аналітика та цілеспрямована робота на результат
14 млн доларів на Amazon: як навчитися успішно продавати те, що потрібно людям - методологія Олександра ТроценкаПерейти на espreso.tv
Еспресо на espreso.tv
Осучаснена церква, демобілізовані вдома, міста самоти – 5 книг про те, що нас чекає після війни
Місія Церкви в післявоєнній перспективі України. – К.: Дух і Літера, 2025"Російська агресія в черговий раз поставила українців на межу виживання, - нагадують у цій книжці. - Загроза зникнення української держави та Церкви постає як величезний історичний виклик. Але тепер виживання України означає не повернення до минулого чи збереження дійсного стану речей, а вимагає активних змін заради майбутнього". Тож мова  у колективній монографії "Місія Церкви в післявоєнній перспективі України" саме про те, чому в цей час нам необхідна відкрита та осучаснена Церква. Адже незмінна місія Церкви Христової завжди полягала у тому, щоб являти світу істину Божественної любові, освячувати усі сфери життя і служіння людини, бути з нею і відповідати на її потреби. Так само у післявоєнній перспективі України одним із першочергових завдань для Церкви є підтримка та допомога людям пережити ті втрати й страждання, які війна принесла в їхні родини, лікувати рани душі й тіла. Таким чином, у книжці У пропонованій до уваги читачів колективній монографії розглядаються шляхи подолання внутрішніх та зовнішніх розколів, питання літургійної ідентичності, а також ролі Церкви у духовному і соціальному розвитку країни. Також увага приділяється критичному осмисленню ідеологічних викривлень, таких як "русскій мір", та їх загрозі християнському світогляду. "Разом з необхідністю оновлення політики, економіки, культури, для виживання і подальшого росту Україні потрібні зміни в релігійній сфері, - нагадують нам на самому початку. - Зміни мають торкнутися не лише суспільства, але й Церкви. Ми маємо змінюватися разом, коли зміни в Церкві є результатами змін суспільства, а зміни в суспільстві передбачають зміни в Церкві. Церква може стати частиною і провідником суспільних змін, вона має обґрунтувати їх з богословської точки зору та продемонструвати власним прикладом. Без змін у православ'ї не можна зберегти здоровою Церкву, яка є фундаментом суспільного і духовного життя українського народу. Оскільки в України немає майбутнього без реформування, так в української Церкви немає майбутнього без переосмислення минулого і відкритості до сучасного".Олег Клименко. "Вирівнювання" Збруча. Quo vadis, Вадісе? – Тернопіль: Навчальна книга "Богдан", 2025У глухому галицькому селі, куди доля у 1940-х роках занесла родину автора цих рядків, люди чекали гудіння "червоних" моторів не як манни, а як кари небесної. Так звані "наші" скидали бомби на мирні поселення так само, як сьогоднішні їхні російські правонаступники. "Цей день війни за насиченістю нічим не відрізнявся від попередніх. – згадують  у цій книжці. - хіба що радянські літаки, які з'явилися зненацька. Вони, ховаючись за хмарами, скидали бомби. "ФАБ-50", вирвавшись з бомболюків, зі жахливим виттям поринули вниз із наміром розірвати Тернопіль на шматки". Тож Історичний роман-хроніка "Que vadis, Вадісе?" Олега Клименка, який є другою книгою трилогії "Вирівнювання" Збруча розповідає про ці самі часи, точніше, про масові репресії радянських органів НКВС-НКДБ у Західній Україні в 1939-1941 роках. Як попереджає анотація, з іронічних, а подекуди із саркастичних позицій, витворена колекція історичних подій, явищ і постатей, розкриті деякі таємниці того часу, хитросплетіння політики та війни. Якщо ж згадати саме життя того періоду, то виявиться, що той самий сарказм з історією та політикою переплівся з долею багатьох тамтешніх родин. Так, коли батько був малий, по Дністру (як і по Збручу) проходив радянський кордон, і з того берега румунські прикордонники горлали до сусідів, глузуючи з їхнього "щасливого" життя за Сталіна: "Нема хліба, нема кики! Лише кіна і музики!" Кики, тобто каші, справді було негусто. Гірше, що замість кіно теж була лише крижана ковзанка за вікном, де каталися діти. Але вийти було зась, бо взувачки в батька з його молодшим братом не було: репресована родина, закинута долею в глухе галицьке село, жила в злиднях. Але не такий був наш Євген, який, залишивши малого брата в хаті, вискочив таки надвір всупереч усім мамалижним прикордонникам зі Сталіним вкупі. І з гейканням скотився босоніж з веселої дитячої гірки! Він мчав назустріч новому щасливому життю, в якому не треба ковтати слинку, дивлячись, як мама годує похмурого батька, українського підпільника, і не треба щулитись, коли летить літак, гадаючи, чи це "наші", що будуть їх бомбити, а також замість вечері грати з братиком у настільну гру, де так само летиш сторчголов, але вниз, у болото чи в хату до Баби Яги, якщо випав невдалий хід…Алан Олпорт. Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни. – К.: Локальна історія, 2025У цій книжці нам вкотре нагадують, що війни закінчуються не на полі бою, а тоді, коли військові повертаються додому. Так, у роки Другої світової війни, про завершення якої якраз мова, мільйони британців були в окопах і, опинившись на батьківщині, не завжди впізнавали країну, за яку воювали, а побачене їм не завжди подобалось. Та й хіба лише вони, і хіба лише після Другої світової? Читаючи чергову "локальну історію" про повернення з війни, так само згадуєш і про Ремарка, і про Гемінгвея. "Одного зимового вечора 1917 року на Східному вокзалі з потяга висипалась група людей, що їхали у відпустку, - починається, як правило, така пригода. - Серед цивільних було багато фронтовиків, солдатів та офіцерів, яких можна було впізнати за обпаленими сонцем обличчями і притомленими шинелями". Тож так само у цій книжці нам нагадують, як після Другої світової війни демобілізованим доводилось знову вчитися жити в родині, шукати нову роботу та долати посттравматичний синдром. Не всі змогли пройти цей шлях. Цивільні почасти з острахом ставилися до них, побоюючись, що вони принесуть насильство. У своєму дослідженні "Демобілізовані" Алан Олпорт на основі особистих щоденників, листів, тогочасної преси, літератури та кіно описав і як демобілізовані адаптовувались до мирного життя, і політику держави, і зміни, які переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни. Таким чином, ця книжка розповідає про важку дорогу від війни до миру, демонструє універсальний досвід і водночас нагадує, що демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти.Анна Завертайло. Солодкий несолодкий бізнес. Від кавових автоматів до ресторанної мережі. – К.: Stretovych, 2025"Хоча я поділюся своїми методами досягнення результатів у різних сферах, ця книга не буде про успішний успіх", - попереджає авторка цієї книжки. Видання, додамо, яке поєднує особисту історію розвитку сімейного бізнесу та прикладний посібник для підприємців, які цікавляться ресторанною галуззю. Водночас ця книжка показує, наскільки інакше можна ставитися до їжі, бачити в ній не задоволення базових потреб, а культурний код. Тож "Солодкий несолодкий бізнес" Анни Завертайло трішечки про інше. "На цих сторінках я відверто й щиро розповім про власний шлях і життєву стратегію, - зауважує авторка, - про принципи ведення проєктів, пошуки українських смаків й України в собі. Моя сім'я, бізнеси, красиве й здорове тіло – це все мої проєкти, які є для мене пріоритетними, на які я виділяю внутрішні й зовнішні ресурси". Якщо точніше, то в книжці розповідається про шлях авторки та її бізнесу від кавових автоматів до мереж кондитерських "Honey" і пекарень "Завертайло" – із усіма можливими викликами та перешкодами, з якими стикаються підприємці. Відсутність стартових інвестицій, розподіл ролей в бізнес-партнерстві, пошук своєї унікальності. А ще - складники величезної системи: продукт, концепції закладів, пошуки крутої локації, комунікація, обладнання та формування команди – і в легкій формі розказано як це працює. "Пізніше це сформувалося для нас у гасло "Іди й роби", - згадує авторка. - В ідею про суперсилу, яку потрібно в собі побачити, знайти або навіть вдатися до блефу. Просто уявити, що вона в тебе є, навіть не знаючи напевне, чи це правда. Краще помилитися, але здобути новий досвід і вивчити урок, ніж не пробувати взагалі. Уміння ризикувати - це риса хорошого підприємця. Не всі вміють це робити, та й не всім це потрібно вміти. Але якщо ви бачите у собі цю рису, то ви неодмінно зможете стати підприємцем, що бере на себе відповідальність і стає лідером свого напрямку".Олівія Ленґ. Місто Самоти. – К.: Крапки, 2025Досліджуючи життя і творчість багатьох митців - "хроністів міста самоти" - серед яких були Едвард Гоппер, Енді Воргол, Генрі Дарджер, Девід Войнарович та інші, авторка цієї книжки шукає і знаходить відповіді щодо того, як самотність позначилася на їхній творчості та який вплив вона чинить на формування людського досвіду загалом. Загалом "Місто самоти" Олівії Ленґ – цікавий текст, в якому майстерно поєднано жанри мемуарів, біографії, мистецької і культурної критики. Адже на певному етапі свого життя авторка опиняється у неосяжному Нью-Йорку, де попри мільйони людей і постійний рух, її так само не полишає відчуття самотності. Тож ця книжка - подорож крізь простір особистої ізоляції та її несподівані аспекти, що відкриваються через взаємодію з мистецтвом. "Самотніми можна бути будь-де, - нагадує авторка, -  та самота посеред міста, в оточенні мільйонів людей, має особливий присмак. На позір може видатися, що стан самоти не сумісний із життям у місті, натовпами довкола, та фізичної присутності недостатньо, щоб розсіяти відчуття внутрішньої ізольованості. Цілком можливо, навіть дуже легко відчувати спустошення та відчуженість, коли живеш пліч-о-пліч з іншими людьми. У містах буває самотньо: визнавши це, ми розуміємо, що самотність не обов'язково передбачає фізичне усамітнення, а радше відсутність чи брак близькості, спорідненості".
https://static.espreso.tv/uploads/photobank/395000_396000/395928_1_misia_new_960x1140_0.webp
Gazeta.ua на gazeta.ua
Не тільки голоси. Як приховані дрібниці можуть суттєво вплинути на результати виборів у США
Прізвище і долю нового президента США визначать не лише голоси виборців, але й деталі, на які мало хто звертає увагу. Gazeta.ua розповідає про них. День голосування 5 листопада на президентських виборах у США не є аж таким визначальним, як у країнах, де для волевиявлення визначено конкретну дату. Для громадян США це навіть не останній день, коли можна проголосувати, бо у деяких штатах можна відправити бюлетень поштою й після 5 листопада. Тому перші аналітичні висновки робляться за кілька днів до дати кінцевого голосування, а остаточні - набагато пізніше. Наразі, за даними CNN, у 47 штатах та в окрузі Колумбія проголосували вже понад 78 мільйонів американців. Який це відсоток від загальної кількості виборців - невідомо, адже і цей показник підбивається після завершення голосувань. Загальна кількість населення США сягає 337 мільйонів осіб, з них від 150 до 244 мільйонів, як очікується, візьмуть участь у голосуванні. Пошта вирішує не все, але багато 70% відсотків з тих громадян, котрі на цих виборах проголосували дочасно, зробили це поштою. Рекорд був на виборах 2020 року. Тоді понад 110 мільйонів американців проголосували раніше встановленої дати голосування. У різних штатах свої правила голосування, зокрема й через пошту. У 2020 році пачка бюлетенів, відправлених поштою, прийшли із запізненням через технічні помилки, - і саме ці голоси вплинули на перемогу Джо Байдена. "Синя стіна" і "Сонячний пояс" Так називають продемократичні та прореспубліканські штати. До перших належать Пенсильванія, Мічиган та Вісконсін. За республіканців традиційно віддають голоси у Аризоні, Північній Кароліні, Джорджиї. Однак на виборах 2020 року "Сонячний пояс" дав тріщину, коли "республіканські" штати Аризона і Джорджия, а також Невада обрали демократа Джо Байдена, тому у 2024 році Дональд Трамп зосередився на "поверненні" цих штатів до "Сонячного поясу". З іншого боку, у 2016 році штати "Синьої стіни" Пенсильванія, Мічиган і Вісконсин обрали республіканця Дональда Трампа. У 2024 році головна інтрига - кому з конкурентів вдасться погойдати "Синю стіну" чи "Сонячний пояс". Полем битви під час агітації стали "хиткі" штати, котрі нестабільні у своїх смаках. Голоси цих штатів можуть визначити переможця. Нині аналітики радять стежити за виборами у Північній Кароліні (у 2016 році там переміг Трампу), Пенсильванії, Арізоні, Мічигані, Неваді, Вісконсині. Хоча можуть бути і сюрпризи. Не кількість, а - що? На відміну від президентських виборів в Україні, де переможець визначається більшістю голосів, американська система набагато складніша, у ній плутаються навіть американці. Натомість - щедра на сюрпризи. Так, кандидати від демократів Альберт Гор (2000 рік) і Хілларі Клінтон (2016 рік) перемагали за кількістю зібраних голосів, однак до Білого дому потрапили Джордж Буш-молодший і Дональд Трамп. Гор випереджав Буша-молодшого на понад пів мільйона голосів, однак Верховний суд США скасував рішення суду Флориди про перерахунок голосів. Хілларі Клінтон колись зібрала майже на 3 мільйони більше голосів, ніж Трамп. "Темною конячкою" тут виступає Колегія виборників: коли американці обирають президента, вони також голосують і за них - людей, котрі представлятимуть позицію штату (список виборників прив'язується до кандидата). Загальна кількість виборників - 538, від кожного штату пропорційне представництво, з огляду на площу й кількість населення. Щоб стати президентом, кандидат чи кандидатка мають зібрати не менш як 270 голосів виборників. Це означатиме, що більшість штатів підтримуватиме того чи іншого політика на високій посаді. За традицією, виборники конкретного штату віддають свої голоси переможцю або переможниці, але це не є обов'язковим. Наприклад, штати Мен і Небраска можуть не дотримуватися цього неписаного правила. У 2016 році Дональд Трамп, як і чотири президенти до нього, переміг завдяки Колегії виборників. Цьогоріч Колегія виборників голосуватиме 17 грудня, а 6 січня 2025 року Конгрес затвердить остаточні результати. Якщо Колегія виборників розділиться навпіл, президента обирає Конгрес, віце-президента - Сенат. Так було у 1800 році. "Червоний міраж" і "Блакитне сяйво" Не менш складний у США і підрахунок голосів: кожен штат має свої методики, тому перші результати часто вводять в оману. Тимчасове лідерство республіканців називають "червоним міражем", котрий швидко вивітрюється "блакитним сяйвом" - тріумфом демократів. Технічно ефекти пояснюються швидшим підрахунком голосів у невеликих округах у сільській місцевості, де симпатизують республіканцям. Щось схоже було на другому турі президентських виборів у Молдові 3 листопада 2024 року. До опівночі лідирував Олександр Стояногло, а на ранок, коли підрахували голоси на закордонних дільницях, - Майя Санду. Остаточні результати голосування у США, включно з перерахунками, якщо виникне потреба, мають бути представлені до 11 грудня 2024 року. Ніс до носа До ХХІ століття для президентських кампаній у США не був характерним маленький розрив між першим і другим кандидатами. Але кампанії 2000, 2016 і 2020 років показали, що конкуренти приходять до фінішу з різницею у кілька десятків тисяч голосів. Кампанія 2024 року не є винятком: судячи з численних опитувань, Трамп і Гарріс розходяться на 1-3% у різних штатах. Маленький розрив між кандидатами може мати наслідком перерахунок голосів, адже як перемога, так і поразка неочевидні. Вже відомо про більш ніж 100 позовів і звернень про порушення під час голосувань, подані до 5 листопада. Цікаво, що у 1876 році долю виборів вирішив - один голос! Перегони виграв Резерфорд Хейз у Семюеля Тілдена. Цунамі бюлетенів Американцям у листопаді 2024 року доведеться ще не раз заповнювати бюлетені, бо паралельно із президентськими перегонами відбудуться вибори 435 конгресменів до Палати представників, 34 зі 100 сенаторів і губернаторів 11 штатів. Кількість виборів до законодавчих зборів штатів, муніципалітетів, на муніципальні посади точно не називають й самі американці, - таких виборів тисячі. Найбільш напруженим є змагання за Конгрес і Сенат. У Палаті представників, за попередніми оцінками перегонів, республіканці й демократи конкурують за 4 голоси, котрі вирішать, чия буде більшість. Показовим є суперництво в окрузі №7 штату Вірджинія між республіканцем Деріком Андерсоном і демократом Юджином Віндманом: обидва юристи і ветерани. Якщо республіканці переможуть у Конгресі, демократи планують відігратися у Сенаті за рахунок голосів за своїх кандидатів у штатах Техас і Небраска, а також намагатимуться перемогти у Західній Вірджинії, Огайо і Флориді. Справжнім полем битви стане Пенсильванія, котру, разом з Мічиганом і Вісконсином, хочуть "відтягти" на своїх кандидатів до Сенату республіканці. Що ж до губернаторських перегонів, за витратами вони, як і вибори до Сенату і Конгресу, наближаються до президентських. Цьогоріч уперше з 2017 року не будуть повторного балотуватися усі чинні губернатори-демократи. Станом на листопад 2024 року демократи мають 23 губернаторів (плюс 3 території та Федеральний округ Колумбія), республіканці - 27 губернаторів. Активіст, лікарка, готельна працівниця Хоча основна увага 5 листопада зосереджена на Дональді Трампі й Камалі Гарріс, насправді у перегонах змагається ще чимало кандидатів. 1. Від Лібертаріанської партії Чейз Олівер і Майк тер Маат. Олівер має досвід балотування у Сенат (2022 рік), він є прибічником розширення прав ЛГБТ. Маат - економіст. 2. Від Партії зелених - Джилл Стайн, лікарка, котра балотувалася у президенти у 2012 і у 2016 роках. Кандидатом у віце-президенти у неї Бутч Вер, академік із Каліфорнії. 3. Від Американської партії солідарності - директор музею лицарів Колумба Пітер Сонскі. 4. Від Конституційної партії - активіст Рендал Террі, "вічний кандидат" і скандальний противник абортів. Конституційна партія Невади і Юти висунула у президенти активіста Джоела Скоузена, Партія заборони - підприємця Майкла Вуда. Відразу кілька кандидатів від лівих партій: політична активістка Клаудіа де ла Крус від Партії за соціалізм і звільнення, від Соціалістичної партії рівності США письменник Джозеф Кішор, від Соцпартії США - керівник некомерційної організації Білл Стодден, Соціалістична робітнича партія США висунула у президенти працівницю готелю Рашель Фрут. І, нарешті, Партія схвального голосування запропонувала у президенти політика Блейка Х'юбера. Ще двоє кандидатів є незалежними: інженер Шива Айядурай і науковець Корнел Вест. Вони внесені у бюлетені, але не у всіх штатах. А ще серед них міг бути шкільний учитель і ветеран "Буквально Хто Завгодно" (Literally Anybody Else), котрий так змінив ім'я і прізвище заради участі у перегонах але не набрав достатньої кількості підписів на свою підтримку.
Не тільки голоси. Як приховані дрібниці можуть суттєво вплинути на результати виборів у СШАПерейти на espreso.tv

Приєднуйтесь до Платформи

Захисний код

Натискаючи на кнопку "Зареєструватись", Ви погоджуєтесь з Публічною офертою та нашим Баченням правил


Останні коментарі

Що не так з цим дописом?