Тренд пошуку "День студента 2024"

Зареєструйтесь, щоб залишати коментарі та вподобайки
Фільтр новин
Новини ТСН онлайн: 14:00 20 лютого. Загострення ситуації на кордоні, наслідки атаки і бананова війна
Новини України та світу станом на 14:00, 20 лютого 2024 року, в огляді ТСН спеціально для глядачів YouTube: - У Сумах шукають під завалами людей, після ранкової російської атаки - Державна зрада: ДБР повідомило про підозру Володимиру Сівковичу, який десять років тому був керував побиттям студентів на Майдані. - Польські фермери розсипають українське зерно - цього разу на залізниці. Репортаж з місця подій. - День Героїв небесної сотні: родичі вимагають справедливості. - Санкції для Росії щонайменше до 2025 року. Євросоюз продовжив обмеження для країни-агресорки за незаконну окупацію українських територій. - Бананова війна: через російський шантаж Еквадор відмовився передавати зброю нашій державі. - Унікальна операція у Львові: українському захиснику відновили щелепу, використавши його власну кістку.
we.ua - Новини ТСН онлайн: 14:00 20 лютого. Загострення ситуації на кордоні, наслідки атаки і бананова війна
Бронювання, ІT Generation 2.0, відкритий код «Дії». Ми зібрали запитання, які турбують айтівців, і поставили їх команді Мінцифри
У листопаді 2023-го ми попросили спільноту DOU написати свої запитання до команди Мінцифри, а сьогодні публікуємо відповіді міністерства у форматі Q&A. Серед тем — проєкти «єБронювання» і «єВідрядження», застосунок «Дія» і відкритий код, лобіювання інтересів ІТ-спільноти, а також обсяги фінансування різних проєктів і програм. — У вересні 2022 року в міністерстві повідомили, що код застосунку «Дія» викладуть у відкритий доступ. Чому цього ще не зробили? Це потребує нормативно-правового врегулювання. Є проєкт постанови Кабміну «Про затвердження Порядку використання програмного забезпечення мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг („Дія“) з відкритим вихідним кодом». Зараз документ на етапі погодження. (Додамо, кілька днів тому Михайло Федоров в ефірі національного телемарафону анонсував, що Мінцифри планує відкрити код застосунку «Дія» для іноземних розробників у лютому 2024 року — ред.). — Скількох айтівців удалося забронювати і скільки з них уже на повторному бронюванні? Чи є в планах на 2024 рік збільшити квоту для бронювання в ІТ-компаніях? Міністерство визнало 280 ІТ-компаній критично важливими для функціонування економіки (дані на 9 січня 2024 року). Станом на 29 січня в Україні заброньовано 3498 ІТ-спеціалістів через Мінцифри, з них близько 1500 фахівців мають повторне бронювання. На фінішній прямій бронювання перебуває 620 айтівців (це оновлені цифри, які нам надали представники проєктного офісу Дія City, — ред.) Питання збільшення квоти на бронювання в ІТ-компаніях наразі не розглядаємо. — Чи є в планах запуск проєкту «єБронювання»? Раніше повідомляли, що за реалізацію технічної частини відповідає Мінцифри. Чи все готово з вашого боку? За впровадження «єБронювання» відповідає Мінекономіки. Якщо буде передбачено реалізацію проєкту через портал «Дія», Мінцифри долучиться в межах своїх повноважень. — На якому етапі проєкт «єВідрядження»? Чи є імовірність, що цей механізм запровадять упродовж 2024 року? Це залежить від нормативно-правового врегулювання. За проєкт «єВідрядження» також відповідає Мінекономіки. І, знов-таки, якщо його вирішать втілювати через «Дію», Мінцифри долучиться відповідно до своєї компетенції. (У Міністерстві економіки на запит DOU відповіли, що обидва анонсовані раніше проєкти — «єБронювання» та «єВідрядження» — все ще на рівні проєктів постанов. Окрім того, доопрацювання цих документів залежатиме від ухвалення законопроєкту про мобілізацію — ред.). — У Міноборони не підтримали пропозицію зробити гіг-спеціалістів і ФОПів доступними для бронювання. Якою є позиція Мінцифри в цьому питанні? Такий пункт спершу був у законопроєкті № 9319 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». Однак згодом зʼявилися сумніви в доцільності такої ініціативи: зауваження і пропозиції передусім висловлювали представники ІТ-індустрії. Тож під час розгляду законопроєкту комітет Верховної Ради запропонував вилучити цю норму. — Що Мінцифри робить або планує робити для боротьби з безробіттям серед айтівців? Якими будуть кроки міністерства у 2024 році, аби мотивувати фахівців залишатися в Україні, а не виїжджати за кордон? Міністерство запустило, розвиває й удосконалює правовий режим Дія City: його резиденти мають змогу користуватися вигідними податковими умовами, інструментами для побудови прозорої корпоративної структури, залучення інвестицій тощо. Також ми працюємо над тим, щоб в Україну заходили технологічні гіганти, відкривали тут офіси та R&D-центри, створювали робочі місця. Ще один напрям роботи — розвиток стартап-екосистеми. Ми хочемо суттєво збільшити кількість стартапів на мільйон населення. Також поставили за мету: — формувати культуру технологічного підприємництва серед школярів і студентів;— створювати акселераційні можливості (запускаємо програми разом із бізнесом та хочемо залучити в Україну такі організації, як Techstars, Plug and Play, Alchemist Accelerator);— спрощувати доступ до інвестицій і грантових можливостей. Усе це сприяє створенню нових робочих місць, збільшує попит на ІТ-спеціалістів та їхню мотивацію працювати в Україні. — Чи є обовʼязковим для резидентів Дія City критерій «не співпрацювати з громадянами росії»? Як ви це контролюєте і перевіряєте зараз? Вимоги до резидентів Дія City перераховані в законі «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». Мінцифри (у межах своїх повноважень) перевіряє, наскільки компанія-претендент їм відповідає. Наприклад, не може бути резидентом юридична особа, прямим або опосередкованим власником часток якої є держава-агресор. Це положення не діє, якщо акції компанії, яка володіє такою часткою, перебувають в обігу на фондових біржах (їхній перелік визначив уряд України). Також резидентом Дія City не може бути юридична особа, щодо якої застосовано санкції. Недотримання вимог, описаних у законі, призводить до втрати статусу резидента. Додамо, що на розгляд до Верховної Ради подали законопроєкт № 9319, у якому пропонують посилити вимоги до резидентів, що мають зв’язки з росією. Один із пунктів — резидентом Дія City не може бути компанія, власником якої є громадянин росії або людина, яка там проживає. — Чи планує міністерство офіційно заборонити домени в зоні .UA, які транслітерують назви міст російською мовою? Наприклад, .kharkOv, .kIEv тощо. 1 січня 2024 року набув чинності Закон «Про використання доменних імен у спеціальному публічному домені .gov.ua». Він визначає правові та організаційні засади використання доменних імен у спеціальному публічному домені .gov.ua для низки інституцій (органів державної влади й місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій державної форми власності). Згідно з цим законом, реєстрація доменного імені неможлива, якщо воно транслітероване з російської мови. Окрім того, у вересні 2023-го Мінцифри звернулося до ТОВ «Хостмайстер» (адміністратор домену gov.ua) із рекомендацією не реєструвати доменні імена, які містять транслітерації з українських назв російською мовою (наприклад: kiev.ua, kharkov.ua, dnepropetrovsk.ua, odessa.ua, cherkassy.ua, chernigov.ua, chernovtsy.ua, rovno.ua). В організації відповіли, що влаштують реорганізацією публічних доменів другого рівня з російською транслітерацією, для чого створять спеціальну робочу групу. — Які плани Мінцифри щодо співпраці зі SpaceX на 2024 рік? Скільки терміналів Starlink передала компанія в Україну і чи продовжує це робити зараз? Чи впливають на співпрацю (і як саме) неоднозначні заяви Ілона Маска в соцмережах? Зараз в Україні є орієнтовно 47 тисяч старлінків. Ми їх отримували від різних джерел, зокрема від уряду Польщі. Кількість старлінків на 2024 рік залежатиме від потреби в супутниковому зв’язку, оскільки росія постійно намагається пошкодити інфраструктуру в Україні. Компанія SpaceX в лютому 2022 року однією з перших надала допомогу Україні. Ми це цінуємо. — Після заклику уряду Quantum-Systems відкриває R&D в Україні. З якими ще міжнародними компаніями ведете переговори про прихід на наш ринок? Ми комунікуємо з потужними міжнародними гравцями — як аутсорсом, так і продуктовими компаніями, — які ще не працюють в Україні. Наша ціль — щоб вони заходили на український ринок і створювали робочі місця. Завчасно нічого не анонсуватимемо, поки не буде конкретних результатів. Попри те, що війна стримує комунікацію, ми бачимо зацікавленість іноземних гравців. Нещодавно презентували Дія City італійцям. Домовилися про візит представників італійських технологічних компаній у 2024 році. — Україна веде перемовини щодо впровадження «Дії» в інших країнах. Анонсували, що продаватимуть не лише технологічний продукт, а також експертизу й консалтинг. На якому етапі ця співпраця зараз? Наші govtech-проєкти, зокрема «Дія», стали ключовими елементами цифрової дипломатії. Серед держав, з якими ведемо перемовини щодо впровадження «Дії», — кілька країн ЄС, країни Латинської Америки, Африки, а також Канада, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Японія й інші. Зараз активний етап переговорів з Естонією, триває бета-тест mRiik (це інформаційний застосунок для естонців, який побудований на коді та дизайні української «Дії» — ред.). Естонія спирається на українські принципи розробки «Дії», маркетингові інструменти та людиноцентричний підхід. Водночас Україна перейняла і досвід Естонії — наприклад, у використанні й розробці govtech-продуктів. — Чи є в планах проєкт ІT Generation 2.0? Вам вдалося знайти партнерів для фінансування? Як і перед запуском ІT Generation, ми плануємо провести дослідження ринку праці, щоб наші освітні проєкти максимально відповідали потребам індустрії та суспільства. Через повномасштабну війну ринок праці зазнав значних змін. Тому плани щодо наших освітніх проєктів у 2024 році ми будемо формувати саме на основі актуальних даних. — Ми писали також, що Мінцифри шукає фахівця зі штучного інтелекту. Чи вдалося знайти спеціаліста на цю посаду? Які зараз у нього обовʼязки? Так, цей фахівець зараз працює у Фонді розвитку інновацій, у команді defense-tech кластера Brave1. Серед його обовʼязків — пошук найбільш ефективних рішень для Сил безпеки та оборони, розвиток вертикалі, формування середовища інженерів, виробників, які фокусуються на рішеннях AI/ML. Також ця людина відповідає за комунікацію з усіма стейкхолдерами, які втілюють проєкти для військових з використанням штучного інтелекту. — Як ви зараз співпрацюєте з Громадською радою при Мінцифри? Які повноваження в цього органу? Які результати ваших зустрічей за 2023 рік? (Громадська рада при Мінцифри — це консультативно-дорадчий орган, який має на меті допомагати громадянам та IT-спільноті брати участь в управлінні державними справами. У червні 2023-го раду очолив Олександр Медовой, President & CEO AltexSoft — ред.). Упродовж 2023 року разом із Громадською радою провели пʼять круглих столів: 1. «Стратегія розвитку екосистеми інновацій та „єВідновлення“» (презентувала Валерія Іонан, заступниця міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції). 2. «Інфраструктура Дія City та цифрова трансформація регіонів». 3. «Розвиток сфери цифрових послуг: реалізовані проєкти та плани» (запрошена особа — Мстислав Банік, директор департаменту розвитку електронних послуг). 4. «Платформа „Дія.Engine“, особливості використання та приклади реальних кейсів» (запрошені особи — Дмитро Нестеров, керівник напряму розробки реєстрів та державних послуг на платформі «Дія.Engine»; Денис Данилов, техлід команди розробки «Ескейп» на платформі). 5. «Новели законодавства про віртуальні активи, концепція розвитку штучного інтелекту та розвиток Дія City» (презентував Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації). Мінцифри врахувало пропозиції Громадської ради й подало вісім звернень до органів влади різних рівнів, завдяки чому відновили доступ до відкритих даних. Ідеться про реєстр арештованих активів, реєстр декларацій чиновників, а також єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Представника Громадської ради делеговано до Апеляційної комісії Дія City, а ще трьох представників — до Комісії з питань розподілу коштів для забезпечення протидії інформаційним загрозам з боку держави-агресора, кіберзахисту, відновлення та розвитку цифрової інфраструктури України. — У державному бюджеті України на 2024 рік передбачили 2,5 млрд грн на цифрову трансформацію. На що саме витрачатимуть ці кошти? Гроші підуть на реалізацію таких бюджетних програм: «Забезпечення функціонування Фонду розвитку інновацій» — 1,5 млрд грн;«Електронне урядування» — 749,3 млн грн;«Національна програма інформатизації» — 300 млн грн;«Керівництво та управління у сфері цифрової трансформації» — 223,4 млн грн. Фонд розвитку інновацій — пріоритетна програма, адже вона допомагає посилювати обороноздатність країни, створювати інноваційні технічні рішення — зокрема і в умовах, коли ворог має кількісну перевагу у військах чи техніці. Витрати на електронне урядування — це фінансування технічної підтримки й адміністрування систем та реєстрів Мінцифри. Під час повномасштабної війни зросла кількість російських кібератак на українські системи, тому кошти підуть і на посилення кіберзахисту. Національна програма інформатизації передбачає різні програми й проєкти з розвитку інформаційного суспільства та цифрових технологій. Пункт «Керівництво та управління у сфері цифрової трансформації» — про функціонування міністерства, а також інформативно-правове врегулювання його діяльності. Окрім того, упродовж 2023 року Мінцифри активно співпрацювало з іноземними партнерами, які надавали фінансову підтримку й допомагали реалізовувати різні проєкти й програми. Серед таких країн — США, Канада, Німеччина, Швейцарія, Швеція, Велика Британія, Японія, а також Європейський Союз. Моніторити деталі щодо різних програм можна в розділі «Міжнародна діяльність» на сайті міністерства.
we.ua - Бронювання, ІT Generation 2.0, відкритий код «Дії». Ми зібрали запитання, які турбують айтівців, і поставили їх команді Мінцифри
РФ на окупованих територіях готує "спостерігачів" серед студентів на президентських виборах
Про це пише ЦНС. Зазначається, що окупаційна адміністрація поставила університетам план з кількості студентів для "роботи на виборах". Кожен університет має визначити студентів, які будуть "спостерігачами", а потім їх проінструктують щодо майбутніх фальсифікацій. "Зауважимо, "вибори" росіяни проводитимуть протягом кількох днів. Щоб створити видимість високої явки, Кремль допускає "голосування" за місцем проживання без паспорта РФ. Це все дозволить використовувати наперед підготовлені групи "виборців" на кількох суміжних "дільницях", - йдеться у повідомленні. 8 грудня Володимир Путін оголосив про намір балотуватись у президенти РФ у 2024 році. Вибори президента вперше будуть багатоденними, їх проводитимуть з 15 по 17 березня. Пізніше ЦВК Росії призначила так звані вибори президента РФ на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Міністерство закордонних справ України закликало міжнародну спільноту рішуче засудити намір Росії провести президентські вибори на ТОТ і накласти санкції на усіх причетних до їхньої організації та проведення.
we.ua - РФ на окупованих територіях готує
Збір на допомогу ЗСУ

Відома волонтерка Наталія Юсупова допомагає військовим, які знаходяться на передовій і намагається закривати їх потреби в БПЛА та засобах зв'язку.

Закликаємо підтримати її ініціативи та долучитись до збору коштів для допомоги ЗСУ: https://send.monobank.ua/jar/62bAtM3t8z.

Більше інформації про Наталію: https://www.patreon.com/nyusupova, https://www.facebook.com/nataliya.vetvitskaya.

we.ua - Збір на допомогу ЗСУ
День пам’яті Героїв Крут 2024: Україна вшановує 106-ту річницю бою під Крутами
29 січня в Україні відзначають пам'ять героїв Крут - українських студентів, які ціною власного життя зупинили більшовицький наступ на Київ у 1918 році.
we.ua - День пам’яті Героїв Крут 2024: Україна вшановує 106-ту річницю бою під Крутами
Саморозвиток vs стрес. Що роблять айтівці на бенчі і як переживають цей період
Через початок повномасштабного вторгнення в Україну IT-індустрія переживає не найкращі часи. У 2023-му айтівці зауважували про скорочення компенсацій, підвищення без зміни зарплати, скасування страхування. Скорочення на проєктах і перебування фахівців у резерві нині не рідкість. Серед наших читачів приблизно 3% перебувають на бенчі чи в неоплачуваній відпустці (за результатами опитування в телеграм-каналі, де проголосувало понад 4700 учасників). DOU поспілкувався з айтівцями, які опинилися у резерві під час повномасштабного вторгнення. Ми розпитали спеціалістів про те, які умови бенчу вони мали або ж мають сьогодні і як використовують цей час. «Бенч — це не так весело, як здається, хоча в мене він і був оплачуваний». Павло Шепетуха, Senior UX/UI Designer в EPAM (на момент бенчу) За час роботи в IT, а це близько десяти років, я потрапляв на бенч двічі — обидва рази під час повномасштабного вторгнення. Вперше — на початку літа 2022-го (і до осені). Якби я був малим і недосвідченим, то, мабуть, горював би. А так — це життя, ніколи не знаєш, що може статися завтра. Головне — для себе розуміти, що таке бенч і що він може дати або забрати в тебе. Бенч — це не так весело, як здається, хоча в мене він і був оплачуваний. У той період я допомагав на етапі пресейлів: дивився запити клієнтів та прогнозував розвиток їхнього продукту, враховував клієнтські бюджети й те, скільки дизайнерів їм потрібно. Ще розробляв ролик для однієї з команд EPAM (я навчався на художника й маю певний хист до роботи з олівцем і папером). Щоправда, ціль мені не зовсім була зрозуміла. Але я все одно займався цим, поки не стало відомо, що мене беруть на проєкт. Тому ролик пішов в архів. Також я допомагав з презентаціями [сміється]. Це не зовсім фахова робота, та коли немає прямих завдань для дизайнера, а тобі платять, треба викладатися на повну. Було цікаво бути на боці людей, які дають тобі ТЗ: скоротити 50-сторінкову презентацію до 25–30 сторінок і при цьому зберегти обсяг інформації. Намагався робити все дуже чітко і логічно, щоб не навантажувати людину, яка переглядатиме це. Далі почалася навчальна програма EPAM Design Lab. На ній я все літо працював ментором, і це трошки допомогло, бо багато часу приділяв комунікації зі студентами та перегляду робіт. Ще були зустрічі, сінки щодо організації проєкту та огляд питань, які бентежать менторів та студентів. Але, повертаючись до теми бенчу, скажу: приблизно під закінчення Design Lab, тобто восени, мені знайшли новий проєкт. На ньому я пропрацював рік. Потім відбулися скорочення, і я знову опинився на лаві запасних. А вже за три дні, восени 2023-го, мене звільнили — на цьому завершилася моя історія з EPAM. Зараз я вже розумію, що не завжди бенч — це проблема з твого боку, особливо коли працюєте на максимум і хочете розвивати себе та компанію/проєкт/команду. Багато людей залучені в процесах великих компаній, і ви не можете брати відповідальність за чиїсь дії. Також клієнт може піти. Я став трошки філософом, тому скажу так: це все життя. Якщо щось завершується, то починається щось нове і треба діяти. Особливо в наших реаліях. Через війну й завдяки вільному часу, зокрема у резерві, я вирішив створити пет-проєкт — «Лапки на Захист». Я давно працював з фото, пристрасть до цього не зникла, як і любов до техніки, а гроші за роботу я брати не хотів. Тому вирішив знімати домашніх улюбленців за донат. Концепція проста: я знімаю так, як люблю, так, як відчуваю, у власне задоволення, а люди отримують світлини своїх улюбленців і донатять в банку. Потім я цю банку розбиваю та надсилаю гроші фондам і публікую звіт. Для мене було важливо показати, що можна не просто донатити, а й робити щось приємне для людей і для себе. Пет-проєкту, до речі, спочатку дуже допомогла Даша Астаф’єва. Я писав різним зірками, і вона була єдиною, хто погодився познімати своїх улюбленців. Завдяки цьому був певний "приплив«охочих. Зараз потихеньку починаю шукати роботу. Спочатку вирішив відпочити та видихнути, зайнятися чимось суто для себе. Чимало часу приділяв фотопроєкту та хобі (машина, велосипед; 3D-графіка, футбол, баскетбол). До речі, 3D-графіка дуже допомагає мені з машиною, бо деякі речі проєктую сам (наприклад, у Fusion 360, Cinema 4D), а потім додаю це в машину. Вирішив ще підтянути англійську, бо, як виявилось, не завжди B2 підходить для роботи. Особливо з українськими командами, що мене дуже дивує. Тому, сподіваюсь, рекрутери та команди, які шукають «вправний інструмент», знайдуть мене серед багатьох інших. «Варто менше нервувати та рефлексувати» Карен Демерчян, Automation QA Lead у Ciklum (на момент бенчу) В IT я працюю з 2013-го, тобто вже 11 років. І в лютому 2023-го я вперше опинився в резерві — тоді ще працював у Ciklum на позиції Automation QA Lead. Бенч був оплачуваний, для мене намагалися знайти новий проєкт, але, на жаль, це було складно. Хоча я й досі вдячний команді, яка робила все зі свого боку, щоб втримати спеціалістів. Звичайно, було важко почуватися «поза бортом» проєкту. Не було, де застосувати досвід і навички. Але іншого боку — я був морально готовий, бо всі ми бачили, що коїться на IT-ринку (в Україні та поза її межами) з осені 2022 року. А попереджений означає озброєний та підготовлений. Мені здається, є мало людей, які хочуть опинитися «поза проєктом». Людям бракує передбачуваності щодо їхнього майбутнього. Це нині IT-галузь більш-менш вийшла на плато, а кінець 2022-го і майже весь 2023-й був грою в рулетку: чий проєкт скасують наступним і кого з друзів/колег скоротять. Я зрозумів, що усім нам краще бути готовими до такого сценарію і, мабуть, варто менше нервувати та рефлексувати. Якщо можете щось змінити — змінюйте. Якщо ж від вас нічого не залежить (маю на увазі, проєкт і те, чи залишиться клієнт, чи піде), краще зайнятися собою. Як в інтелектуальному, так і фізичному плані. І ще усвідомив: якщо ви на бенчі, не варто боятися виходити на ринок і шукати нову роботу. Тож, опинившись у такій ситуації в лютому, я ходив у спортзал, читав художню літературу, грав в ігри, допомагав зі зборами колегам і донатив. Брав участь у внутрішніх активностях компанії, зокрема в івентах, готував матеріали та презентації для колег з тестування тощо. А у серпні я почав підшукувати нову роботу, коли побачив тенденцію і зрозумів, що довше чекати не можна — треба рухатися далі. Офіційно у резерві я пробув до вересня 2023-го, а потім перейшов у GlobalLogic, де працюю і нині на позиції Lead Test Engineer. «Період на бенчі — чудова можливість займатися тим, на що завжди бракувало часу» Микита Курочка, Front-end розробник у DataArt Я працюю в IT понад шість років: розпочинав з позиції QA, а згодом перекваліфікувався на Front-end розробника. До повномасштабної війни я ніколи не був на бенчі. Вперше на «лаві запасних» опинився, коли проєкт, на якому я працював, закрився. Тоді я відчув певний страх, оскільки не знав, що робити далі, які є шанси знайти новий проєкт, побоювався, що мене звільнять. Бенч у компанії оплачуваний, проте ми повинні проходити курси для підвищення кваліфікації. Загалом у резерві я провів близько трьох місяців — з липня до жовтня 2022-го. Протягом цього періоду я пройшов понад п’ять курсів з розробки, кілька мінікурсів для розвитку софт-скілів, отримав дозвіл проводити технічні співбесіди для Middle та Junior розробників, взяв на навчання стажера в компанії, щоб підтягнути його до джуна, а також почав розробляти власний проєкт. На першому бенчі я затримався трохи довше, ніж міг би, через недостатнє знання англійської. Тому в робочі години, з понеділка по п’ятницю, я відвідував курси на навчальній платформі компанії, а також вдосконалював мовні навички. Раніше я зосереджувався на роботі з React.js, але під час бенчу вирішив розширити знання та пройти курси з Node.js, Vue.js і React Native. На це знадобилося трохи більше як місяць, але результатом стали нові знання та сертифікати Middle та Junior рівнів, що допомогли мені згодом знайти новий проєкт. Після цих курсів я зацікавився новою технологією — Flutter. Попередній досвід з React Native спонукав мене спробувати сили в мобільній розробці. Тож я придбав і успішно пройшов курс від Dr. Angela Yu і вивчив основи технології. На третьому місяці перебування в резерві мені доручили курувати стажера. Щоденно я приділяв одну-дві години плануванню його розвитку, перевіряв домашні завдання і проводив навчальні сесії. А ще у вільний час почав розробляти власний проєкт — Navcolo — це застосунок для пошуку подій. Річ у тім, що ми з дівчиною в період мого бенчу часто відвідували заходи. Нам було їх не складно знайти, використовували для цього Telegram або Instagram. Але у розмовах з іншими людьми, серед яких було багато переселенців, збагнули, що людям складно знайти щось, якщо вони не знають місцевих тус. Тоді й самі згадали, як це — приїхати в інше місто, мати бажання щось відвідати, але не розуміти, де шукати інформацію. Тож я подумав, що було б непогано створити для цього застосунок. За два тижні я розробив базову версію MVP, включно з адміністративною частиною на React, сервером на Node.js з MongoDB і мобільним застосунком на Flutter. Також налаштував CI/CD для автоматичного розгортання, тестування, перевірки якості коду та деплою на різні середовища. Але вже під час другого тижня розробки Navcolo мені запропонували приєднатися до нового проєкту у компанії. Я долучився досить швидко: у четвер зателефонували, у п’ятницю пройшов співбесіду, а вже в понеділок почав працювати. Тож я був змушений відкласти роботу над застосунком. Та й навчати стажера паралельно з повноцінною роботою на основному проєкті виявилося складним завданням. Ще й блекаути почалися. Тож, хоч я і навчав новачка два місяці, зрозумів, що не зможу продовжувати це робити повноцінно і якісно надалі. Тому передав його колезі. Врешті ця людина успішно пройшла стажування, а я завдяки цьому досвіду зрозумів, що наставництво — це складний і відповідальний процес. А ось до свого застосунку я повернувся за три місяці після початку роботи на новому проєкті у компанії, він став популярний і перетворився для мене з хобі на стартап. У листопаді 2023-го я потрапив на свій другий бенч. Однак цей період був менш насичений за перший і тривав лише два тижні. Це був час, коли я знав, що скоро знову вийду на проєкт. До цього моменту я вже підтягнув англійську і мав заплановані співбесіди. Аби підготуватися до однієї з них, треба було розв’язати десять задач середнього рівня складності на LeetCode. Це виявилося не просто, але я доклав чимало зусиль, щоб впоратися з ним. Попри це, на жаль, не зміг успішно пройти навіть внутрішню тестову співбесіду на цю позицію. Втім я готувався і до інших співбесід, загалом за ці два тижні пройшов їх п’ять. Також у ці два тижні я брав участь у внутрішньому тимчасовому проєкті компанії — допомагав у розробці вебплатформи. Тож бенч минув дуже швидко. Що можу сказати загалом? Період у резерві виявився для мене не просто паузою у роботі, а цінним часом для особистого зростання та розвитку. Цей досвід підтверджує, що це може бути чудова можливість займатися тим, на що завжди бракувало часу, навчитися нового або навіть розпочати власний проєкт. «Часом мене вже нудило від цього self-improvement» QA Engineer, SoftServe (на момент бенчу) До того як опинитися на бенчі, я пропрацювала в IT два роки. На моєму проєкті з лютого по березень 2023-го відбулися скорочення. Спочатку скоротили 60 людей, потім — ще 30, серед яких опинилася і я. У клієнта був notice period один місяць, тому в резерв я потрапила у квітні 2023-го. Бенч був неоплачуваний, покривали лише податки. Компанія казала, що в резерві дуже багато людей моєї спеціалізації, тобто QA, тому вже немає бюджету. І загалом: якщо щось не влаштовує — двері відчинені. Хоча я знаю, що деяким розробникам оплачували 50% їхньої зарплати. З одного боку, мене втішило, що мені запропонували бенч, бо деяким колегам з аналогічним досвідом не запропонували навіть цього. З іншого боку, я була дуже зла на компанію: вони не мали коштів виплачувати мені зарплату один місяць, водночас завжди вихвалялися наявністю бенчу. Знаю випадки, коли у 2022 році у резерві тримали майже всіх людей і платили їм винагороду. Я не боялася не знайти роботу, бо була впевнена у власних силах і мала хорошу фінансову подушку, що дало б можливість не кидатися на перший-ліпший варіант. Тому я нормально сприйняла факт скорочення і виходу на бенч. Але й сидіти та чекати, поки компанія мені щось запропонує, теж не стала. Бо, відверто кажучи, мій Talent Success Lead постійно казав, що проєктів немає, вакансій немає, кандидатів багато, конкуренція шалена і шанси отримати роботу малі. Тому я одразу почала витрачати вільний час на self-improvement, закривати прогалини у знаннях, розсилати резюме і готуватися до співбесід. Я не хотіла опинитися в ситуації, коли мене вже звільнили, а я ще не знайшла нової роботи. Це дуже вдарило б по моїй самооцінці. У мене не було надто багато досвіду з API-тестуванням, тож я стала надолужувати це, майже в кожній вакансії є така вимога. Також з часом забувається теорія тестування, тож повторювала і її. Почала вчити Automation Testing, цим досі займаюся, коли видається вільна хвилинка. Я витрачала 5–7 годин на день на те, щоб вчитися, редагувати CV, покращувати LinkedIn і читати різні статті про пошук роботи, те, як себе «продавати» і на що звертати увагу при виборі. Насправді це було значно важче, ніж просто працювати на проєкті і виконувати рутинні завдання — часом мене вже нудило від цього self-improvement. Але скорочення і бенч дали неймовірний поштовх моєму розвитку як спеціалістки. У SoftServe мені пропонували резерв максимум на місяць, але я не пробула там до кінця. Вже за перший тиждень отримала кілька оферів і вирішила пристати на один з них. За час, поки я була на бенчі, жодних запрошень на співбесіди в межах інших внутрішніх проєктів я не отримала. Мені справді було сумно це робити, але я вирішила покинути компанію. «Втретє я виходила на бенч майже без стресу» QA Engineer, SoftServe (на момент бенчу) Загалом я в IT вже понад сім років. Раніше була на посаді Customer/Technical support, а останні два з половиною роки — QA Engineer. До повномасштабного вторгнення я ніколи не потрапляла на бенч. Але після його початку була там тричі. Вперше — у вересні 2022-го, коли багато клієнтів відмовлялися продовжувати договори з компанією через нестабільну ситуацію і повномасштабне вторгнення. Тоді умови були такі: бенч оплачували один місяць, давали звичайну зарплату, але лише тим, хто був офіційно працевлаштований (для ФОПів були інші умови). Однак перед тим, як вийти на бенч, потрібно було використати всі оплачувані дні відпустки (це стосувалося як ФОПів, так і офіційно працевлаштованих). Або можна було отримати місячну зарплату і звільнитися протягом двох тижнів без перебування в резерві. Компанія казала, що оплата одного місяця — це максимальний бюджет, який вони могли виділити, оскільки клієнти не хотіли працювати з Україною, а нові проєкти не заходили. Я обрала перший варіант: спочатку пішла у відпустку, а потім вже перейшла в резерв. Наша Resource Manager казала, що краще не марнувати час і проходити курси. Тому перший тиждень я проходила курс на Udemy. Оскільки у компанії є доступ до Udemy Business, можна було спокійно отримати бажаний: я обрала з SQL на базі даних Postgre/MySQL. Взяла його, бо на проєкті не було доступу до баз даних, а коли не використовуєте SQL, він забувається. Емоційно тоді було складно. Я — ВПО і ризикувала залишитися без роботи, тобто без джерела доходу. А це неабияк стресово. До того ж я забрала близьких з окупації і мала фінансово їм допомагати. Ще й була джуном, навіть без року досвіду. Ставлення Resource Manager, яка відповідала за людей на бенчі, було зверхнім. Вона поводилася так, ніби ми для неї баласт і маємо дякувати, що нас тут лишають. На щастя, вже буквально за тиждень я пройшла внутрішню співбесіду й пішла на новий проєкт. Але у грудні 2022-го опинилася на бенчі вдруге. Виявилося, що проєкт, на який я потрапила, не мав затвердженого бюджету, почалися скорочення як у Штатах (а там був клієнт), так і в Україні. Тоді збіглися три несприятливі фактори: рецесія у Штатах, війна в Україні і блекаути. Грудень 2022-го був останнім місяцем, коли бенч оплачували, принаймні для офіційно працевлаштованих QA. Компанія пояснювала ситуацію тим, що багато клієнтів пішли з ринку України і в них немає бюджету тримати таку велику кількість людей у резерві. Однак першого ж дня я пройшла внутрішню співбесіду і отримала офер. Тобто я побула на бенчі день — і мене взяли на проєкт. Але... У березні 2023-го я опинилася в резерві втретє. Знов-таки через масштабні скорочення і кризу у Штатах. Тоді з великого проєкту, де я була, звільнили половину фахівців з боку Америки і третину з нашого боку. За умовами компанії, якщо за місяць спеціалісту не знаходять проєкт, його звільняють. Втретє я виходила на бенч майже без стресу. Просто звикла і змирилася з тим, що ситуація на ринку максимально нестабільна. Я сподівалася, що проєкт швидко знайдеться, як було раніше. Спочатку я використала дні оплачуваної відпустки. Далі пройшла кілька курсів — з API Testing у Postman і основ Performance testing. Ще сходила на одну співбесіду в межах компанії (на яку, як потім виявилося, пішла помилково, бо кандидата вже взяли). Врешті я стала паралельно співбесідуватися в інших компаніях, бо розмова з Resource manager ні до чого не вела. Вакансій не було, і ситуація на ринку справді була складна. 5 травня 2023-го мене остаточно звільнили. Я здала техніку, відпочила кілька тижнів, стала ще більше зголошуватися на співбесіди і в червні вже мала офер від компанії, де працюю зараз. Завдяки досвіду в резерві я зрозуміла, можливо, банальні, але важливі речі. «Для компанії працівники — це ресурс і цифри у звітах» Компанія не буде піклуватися про спеціалістів у кризових моментах — потрібно завжди покладатися на власні сили. Мій другий висновок походить від першого: не вестися на казочки про good company policy. Треба самому шукати стабільне, наскільки це можливо, місце роботи або стабільний проєкт. Моя лояльність до компанії зрештою нічого не дала, хоча мені казали не переживати і не шукати роботу деінде. Компанія готова витратити кошти, щоб відкрити нові офіси в обласних центрах, щоб провести внутрішні івенти, але коли йдеться про підтримку працівників, у резерві грошей немає. «Виділяю по 3–4 години на день для самоосвіти» Senior Software Developer в ELEKS Я працюю в ІТ з 2007 року. На бенчі опинився з 1 листопада 2023 року, коли клієнт скоротив команду. Це був мій перший схожий досвід. Я сприйняв ситуацію спокійно. Ще за кілька місяців до цього розумів, що клієнт скорочує команду, тому був морально готовий. У перші два місяці на бенчі в ELEKS запропонували долучитися до волонтерського проєкту зі 100% компенсацією. Це була розробка AidSupply — платформи, на якій можна знайти гуманітарну допомогу. Там можна замовити потрібні речі чи навіть оголосити збір на них, донатити на збори інших. На проєкті я писав Back-end. Окрім мене, над платформою працювала ще одна Python-розробниця. З початку 2024 року я зайнявся самоосвітою: вивчаю нові технології, зокрема JS. Маю кілька книжок, за якими вчу нове для себе. Виділяю по 3–4 години на день для самоосвіти. Уже давно думав, що варто засісти за цю справу, але бракувало часу. Ми поговорили з Competency Manager і вирішили, що найкраще буде використати час у резерві для руху до фулстек-розробки. Так я матиму змогу працювати над більшою кількістю завдань на майбутньому проєкті. Ще на запит менеджера інколи досліджую можливість співпраці з потенційними клієнтами.
we.ua - Саморозвиток vs стрес. Що роблять айтівці на бенчі і як переживають цей період
Не Сальвадор, але митець: історія одного кулеметника. Пам’яті Максима Кривцова “Далі”
автор: Олена Максименко фото автора та Максима Кривцова Востаннє ми з Максом бачитись у “фотолавці”, взимку 2023-го. Він, як і я, любив плівкове фото, а в Києві не так багато місць, де плівку можна придбати і здати в проявку. На той час у столиці панували “блекаути”, Макс приїхав до Києва на кілька днів із […] The post Не Сальвадор, але митець: історія одного кулеметника. Пам’яті Максима Кривцова “Далі” first appeared on Новинарня.
we.ua - Не Сальвадор, але митець: історія одного кулеметника. Пам’яті Максима Кривцова “Далі”
Англійська для IT: проблеми у вивченні мов та як їх здолати – поради викладачів
Володіння англійською сьогодні відкриває перед українцями нові можливості – не тільки освітні, а й кар’єрні. До того ж саме її в нашій державі визначили мовою міжнародного спілкування. Особливо важливо знати англійську для айтівців. Втім, вона геть не буде зайвою і для представників інших професій. The post Англійська для IT: проблеми у вивченні мов та як їх здолати – поради викладачів first appeared on MC.today.
we.ua - Англійська для IT: проблеми у вивченні мов та як їх здолати – поради викладачів
У Ворзелі відкрили оновлене відділення в центрі ментального здоров’я, який розграбували росіяни: для чого це рішення

У Ворзелі Київської області в обласному центрі ментального здоров'я, приміщення якого було значно пошкоджене під час тимчасового захоплення російською армією та бойових дій, відкрили нове відділення медико-психологічної реабілітації.

Про це розповідає Рубрика, посилаючись на Незламні.City.

У чому проблема?

З перших днів війни Київський обласний центр ментального здоров'я у Ворзелі був пошкоджений обстрілами, а майно – розграбували росіяни, які жили в закладі й нищили все навколо.

Під час окупації директорка Київського обласного центру ментального здоров'я Тетяна Пономаренко разом з персоналом евакуйовували хворих та вже думала про те, як відновити розтрощену лікарню і на місці розбитого відділення створити унікальне нове реабілітаційне формування. Персонал центру не одну добу днював й ночував, щоб перші 17 пацієнтів заселилися в новенькі палати й мали все найкраще.

Фото: Ярослав Добрянський

Яке рішення?

Нове відділення медико-психологічної реабілітації відкрили у приміщенні, яке найбільше постраждало від окупантів. Протягом 2023 року його інтенсивно відбудовували коштом міжнародних та громадських організацій. Паралельно відновлювали медичну базу, щоб надавати психологічні та реабілітаційні послуги.

«Сьогодні люди, які прагнуть жити на Київщині, хочуть повертатися не лише у своє відновлене житло. А й мати якісні медичні послуги, зокрема психологічні та реабілітаційні. Через постійний стрес дедалі більше людей мають проблеми з ментальним здоров'ям. Тому одним із завдань є розширення переліку медичних установ та збільшення кількості фахівців, які здатні допомогти людям долати проблеми. І над цим ми працюємо вже сьогодні в рамках реалізації Всеукраїнської програми ментального здоровʼя «Ти як?», започаткованої Оленою Зеленською», – зазначив очільник Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко.

Фото: Ярослав Добрянський

Як це працює?

Відділення відремонтоване та наповнене без залучення бюджетних коштів і розраховане на 25 ліжок. Є три реабілітаційні кімнати, де надають понад 20 різних послуг. Тут прийматимуть як військових, так і цивільних. Лікування для кожного пацієнта підбирають індивідуально.

Фото: Ярослав Добрянський

Відділення оснащене інвентарем для групових занять, а також технічними комплексами для поліпшення функцій головного мозку — пам'яті, уваги, мислення. Крім того, для пацієнтів є фізична терапія, масаж. Серед новацій у роботі закладу — біосугестивна терапія для корекції і лікування психосоматичних розладів.

Для ефективної та швидкої реабілітації застосують сучасні технології:

  • VR-шоломи, які ефективні в роботі, якщо пацієнт має гіперпильність, тривожність,
  • програмно-технічний комплекс RehaCom, який використовують при лікуванні тих, хто має проблеми через тривале виснаження.

«Тут прийматимуть як військових, так і цивільних. Лікування для кожного пацієнта підбирають індивідуально. Регулярно проводять групові тренінги» , – зауважив очільник ОВА.

Фото: Ярослав Добрянський

У відділенні працює 6 клінічних та практичних психологів, постійно практикують студенти.

Активно до реабілітації пацієнтів залучають волонтерів.

↓Читайте також
Підтримка ментального здоров'я військових та медитації: як працює це рішення
Новітні підходи до ментального здоров'я в Україні в фокусі наукової спільноти: як працює рішення
Запустили кампанію про важливість піклування про ментальне здоров'я: як працює це рішення

The post У Ворзелі відкрили оновлене відділення в центрі ментального здоров’я, який розграбували росіяни: для чого це рішення appeared first on Рубрика.

we.ua - У Ворзелі відкрили оновлене відділення в центрі ментального здоров’я, який розграбували росіяни: для чого це рішення
П'ятниця 23 Лютого

8

°

Хмарно

7° - 8°

81 %

1003 мм

7.1 м/с

  • 20:00

    8°
  • 23:00

    8°
  • 02:00

    8°
  • 05:00

    7°
  • 08:00

    8°

Що не так з цим дописом?

Захисний код

Натискаючи на кнопку "Зареєструватись", Ви погоджуєтесь з Публічною офертою та нашим Баченням правил