Тренд пошуку "день воєнної розвідки україни"

З такою заявою на День воєнної розвідки України, 7 вересня 2025 року, виступив начальник ГУР Кирило Буданов в інтерв'ю "Апострофу"."Зараз готується масштабна програма розвитку озброєнь. Це по суті переозброєння Російської Федерації в період до 2037 року. Ударний темп до 2030 року. Це наймасштабніша програма з часів 1980-х років, навіть не останніх років існування Радянського Союзу. Зараз вона прорахована в суму близько 1,2 трильйона доларів. Суто на переозброєння. Це не бюджет Міністерства оборони, це кошти на програму модернізації переозброєнь. Це серйозні програми і серйозні кошти", - пояснив Буданов.Причому, як він вважає, навіть якщо до того часу, скажімо, не стане Путіна й дану програму буде виконано частково, це все одно величезні витрати й істотна загроза."Давайте так, вони можуть виконати плани, не виконати плани, не довиконати, на 60% виконати. Коли йде мова про 1,2 трильйона, то навіть 50% – це колосальна сума", - зазначив начальник ГУР.Тому зараз країнам Європи російська армія насправді не загрожу, вважає Буданов, тоді як "ближче до 2030 року - це абсолютна реальність".    

Президент України відзначив День воєнної розвідки, згадавши загиблих героївПрезидент України Володимир Зеленський привітав із Днем воєнної розвідки, відзначивши відвагу та відданість розвідників. Він подякував за їхню роботу та вшанував пам'ять тих, хто віддав життя за Україну.

День воєнної розвідки України відзначають сьомого вересня. Успіхи військових додають сили нашій державі. Про це заявив президент Володимир Зеленський. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Обстріл 7 вересня: які наслідки в різних областях України Він нагадав, щодня наші люди роблять більше, ніж здається можливим. "Знаходять слабкі місця ворога та вражають їх. Додають сили нашій державі та значно знижують її для окупантів", - зазначив політик. Зеленський закликав пам'ятати подвиг захисників. "Дякую за відвагу та відданість Україні. За все, що ви робите для держави та наших людей. Завжди пам'ятатимемо й будемо вдячні всім, хто віддав життя, виконуючи бойові завдання. З Днем воєнної розвідки України", - додав він. Генштаб підтвердив нові ураження НПЗ та військових об'єктів на території Росії. Підрозділи Сил спеціальних операцій ЗС України здійснили вогневе ураження потужностей Ільського НПЗ у Краснодарському краї РФ. Цей нафтопереробний завод щороку переробляє 6,42 млн тонн нафти та задіяний у забезпеченні збройних сил Росії.

В Україні 7 вересня відзначають День воєнної розвідки. Глава держави Володимир Зеленський привітав українців зі святом та показав відео роботи військових. Про це повідомляє Рубрика з посиланням на Telegram президента. "Сьогодні День воєнної розвідки України. Щодня наші люди роблять більше, ніж здається можливим. Знаходять слабкі місця ворога та вражають їх. Додають сили нашій державі та значно […] The post Зеленський привітав українців з Днем воєнної розвідки та показав відео роботи воїнів ГУР appeared first on Рубрика.

Священик читає молитву за захисників біля площі Шевченка. Суспільне Вінниця Як повідомляє онлайн-медіа Суспільне. У Вінниці 7 вересня, в День воєнної розвідки України, відбулася молебень та мирна хода на пам’ять загиблих розвідників. Захід розпочався поблизу Свято-Преображенського кафедрального собору, а після молитви учасники рушили до Майдану Небесної Сотні, де зустрілися з активістами та ветеранами. “Розвідка насправді […] The post Молебень і мирна хода у Вінниці в День воєнної розвідки України first appeared on Межа. Новини України..

7 вересня, у День воєнної розвідки України, стартує всеукраїнська благодійна кампанія “Смачно, бо на дрони!”.

В Україні 7 вересня відзначають День воєнної розвідки.

7 вересня в Україні святкують День воєнної розвідки Запис День воєнної розвідки України 2025 – найкращі картинки та привітання зі святом спершу з'явиться на Ми Україна.

Сьогодні, 7 вересня, День воєнної розвідки України та День кіберспорту в Україні. Віряни вшановують пам’ять святого мученика Созонта. До Нового року залишилося 115 днів.

Щороку 7 вересня в Україні відзначають День воєнної розвідки. Це професійне свято для тих, хто щодня стоїть на захисті держави, збираючи важливу інформацію для збереження безпеки та життя наших воїнів. Повний текст новини

Рішенням начальника ГУР Міноборони генерал-лейтенанта Кирила Буданова на вшанування бойових заслуг спецпризначенців та в пам’ять про полеглих воїнів 1 липня встановлено Днем спецпідрозділів воєнної розвідки України.

Станом на 15 червня 2025 року Росія має на озброєнні понад 1950 стратегічних ракет різного типу, серед яких балістичні, крилаті ракети та гіперзвукові "Кинжали". Ворог володіє тисячами ударних безпілотників типу Shahed-136 та їхніх імітаторів, повідомляє українська воєнна розвідка (ГУР). Про це вказано у відповіді Головного управління розвідки Міністерства оборони України на запит РБК-Україна. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія заощаджує техніку у бою та нарощує виробництво танків Т-90М - ISW Основні запаси ракет РФ включають: до 500 балістичних ракет 9М723 "Іскандер-М"; до 300 крилатих ракет 9М728/9М729 "Іскандер-К"; до 260 крилатих ракет Х-101, які запускають бомбардувальники Ту-95 та Ту-160; до 280 крилатих ракет Х-22/Х-32 із бомбардувальників Ту-22М3; понад 400 крилатих ракет 3М-14 "Калібр"; до 150 гіперзвукових аеробалістичних ракет Х-47М2 "Кинжал" на винищувачах МіГ-31К; до 60 балістичних ракет KN-23 північнокорейського виробництва. За даними ГУР, Росія виробляє до 195 ракет щомісяця, зокрема: до 60 ракет "Іскандер-М"; до 20 "Іскандер-К"; до 60 "Х-101"; до 10 модернізованих Х-32; до 30 "Калібрів"; до 15 "Кинжалів". За даними воєнної розвідки, станом на 15 червня у Росії було понад 6 тисяч ударних БПЛА типу "Герань-2" (Shahed-136), "Гарпія-А1", а також понад 6 тисяч імітаторів ("Гербера"). За оцінкою ГУР, РФ здатна виробляти до 170 таких дронів на добу - ударних та імітаторів. При цьому до кінця цього року Москва планує наростити виробництво цих БПЛА до 190 одиниць на день. Очільник Кремля Володимир Путін пригрозив, що відмова України від визнання "референдумів" - це шанс на нову війну. Москва наполягає на визнанні Києвом результатів "референдумів", проведених восени 2022 року в так званих "ДНР", "ЛНР", Запорізькій та Херсонській областях, після яких окуповані території України назвали "російськими".

Розвідка Естонії припускає, що кількість дронових атак Росії по Україні може знизитися через загострення ситуації на Близькому Сході. Про це повідомляє ERR. Голова Розвідувального центру Сил оборони Естонії полковник Антс Ківісельг розповів, що Ізраїль мав можливість завдати удару по заводу з виробництва дронів в іранському місті Ісфахан, а українські сили неодноразово атакували подібний завод у Єлабузі (Татарстан), де також виготовляють безпілотники для російської армії. У зв'язку з цим, за словами Ківісельга, найближчим часом можливо очікувати зниження інтенсивності використання дронів у бойових діях. Він також звернув увагу на характер російських атак: протягом 4-5 днів РФ запускала по 60-70 безпілотників, після чого робила масштабний удар із одночасним запуском 350-450 дронів. Таку тактику Кремль застосовував і під час використання ракет - як крилатих, так і балістичних. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Біля руїн: у Києві батьки весь день чекали сина, якого знайшли мертвим Попри можливе зниження інтенсивності дронових атак, глава естонської воєнної розвідки переконаний, що Росія вже планує заходи для підтримки та збільшення виробництва безпілотників. Ківісельг також наголосив, що російські атаки дедалі частіше носять розпорошений характер, спрямовані не лише на військові цілі, а й на цивільну інфраструктуру та житлові райони. "Якщо раніше удари по цивільних об'єктах були поодинокими, то нині вони стали системними. Яскравими прикладами є нічні атаки на Київ 17 червня та удар по Одесі в ніч на четвер", - зазначив він. Полковник Ківісельг повідомив, що літній наступ Росії, який триває вже другий місяць, фактично застопорився на сході України через вперту оборону ЗСУ і перетворився на тактичні бої з великими втратами для росіян. Інтенсивність російських атак зберігається на рівні близько 150-160 щоденних ударів. Основні зусилля РФ зосереджені на Покровському напрямку в Донецькій області, де відбувається половина бойових зіткнень. Коментуючи ситуацію у Сумській області, Ківісельг зауважив, що попри початкові успіхи та постійні спроби, наступ Росії там загалом зупинився. Щодо подальших планів Кремля, він підкреслив, що стратегічні цілі РФ залишаються незмінними, проте Росія не здатна прорвати оборону на жодному напрямку, а Збройні Сили України контролюють ситуацію та утримують тиск супротивника. У ніч проти 17 червня противник атакував Україну 472 засобами повітряного нападу. У столиці лунали вибухи, є руйнування. Унаслідок влучання ракети у дев'ятиповерхівку в Солом'янському районі Києва повністю зруйнований один під'їзд, загинуло 28 людей. Балістична ракета, яка повністю знищила один з під'їздів столичної багатоповерхівки, зайшла настільки глибоко, що провалила бетонні перекриття в підвал.

Росія атакувала Україну дронами і ракетами, передусім Київ - нібито як відповідь на знищення частини її стратегічної авіації. Москва розпочала літній нступ. Путін хоче прориву на фронті, і захопити решту Донбасу. Україні у війні бракує людей і стабільних західних військових поставок. Слабка сторона Росії брак бронетехніки та накопичення проблем в економіці. Якщо Київ за допомоги Європи витримає російський наступ, Москва може піти на справжні переговори. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ. "Росія обстрілює Київ після обіцянки помсти", The Guardian, Велика Британія Росія влаштувала смертельний обстріл Києва після обіцянки помститися за атаку України на бомбардувальники. Четверо загиблих і 20 поранених від ракетних обстрілів та атак дронів 6 червня на столицю України. Українські ВПС заявили, що місто атакували дронами та крилатими ракетами "Калібр". Голова Київської військової адміністрації Тимур Ткаченко заявив, що дрони вразили багатоповерхівки та спричинили пожежі. Минулого тижня українці знищили на землі російські стратегічні бомбардувальники за допомогою дронів, захованих у дерев'яні будиночки, під час однієї з найзухваліших атак на Росію. Президент Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним заявив у середу, що Кремль планує відповідь на цю атаку. У четвер Трамп заявив, що, може, краще дозволити Україні та Росії "поборотися деякий час" перш, ніж негайно прагнути миру. Трамп заявив, що сказав Путіну, що дві країни схожі на "двох малих дітей, які сваряться, як божевільні", коли вони розмовляли по телефону в середу. "Путін планує завдати нищівного удару Україні літнім наступом", The Telegraph, Велика Британія Президент Володимир Зеленський каже, що Росія не шукає миру, а готується до ескалації. "Є докази, що росіяни готують нові наступальні операції", заявив він минулого тижня. Деякі аналітики вважають, що наступ вже почався. Влітку у війні в Україні бойові дії зазвичай загострюються, каже науковий співробітник з питань сухопутних воєн лондонського Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) Бен Баррі. Протягом минулого понад року росіяни поступово захопили українську територію, майже 4000 кв км, що еквівалентно 0,7% від площі України. Але ціна в життях була величезною. За українськими оцінками, Росія втратила 434 тис. солдат. Майже 109 солдат за 1 кв км. Але зараз імпульс може змінитися. Минулого місяця росіяни просувалися найшвидшими темпами від листопада 2024-го, захоплюючи в середньому 140 кв км на день у травні - вдвічі більше, ніж у квітні, за даними DeepState. Російські командири сподіваються на прорив. Особливо на Донбасі Російські командири сподіваються на прорив. Особливо на Донбасі. Росіяни контролюють 99% Луганська та 77% Донецької області. Захоплення решти міст Донецької області буде головною метою наступу. Але мало хто вірить, що Росія зможе захопити весь регіон. Час наступу не випадковий. Літнє листя забезпечує кращі укриття для військ, що наступають. Росія провела зиму, нарощуючи людські ресурси, усуваючи технічні недоліки, вдосконалюючи тактику, покращуючи бойовий зв'язок та летальність і маневреність своїх дронів. Тепер вона готова випробувати все це. Прорив малоймовірний, хоча Путін впевнений, що зможе досягти значного прогресу на багатьох фронтах. Бої загострилися у Сумській області. Після того, як у березні ЗСУ витіснили з Курської області, вони тепер стикаються з тиском у сусідній Сумській, де Путін хоче створити буферну зону, щоб запобігти майбутнім вторгненням на територію Росії. За даними української розвідки, 125 тис. російських військ зосереджені вздовж кордонів Сумської і Харківської областей. За останні десять днів, росіяни захопили там чотири села. Малоймовірно, що Суми чи Харків - головні цілі Путіна Малоймовірно, що Суми чи Харків - головні цілі Путіна. Росії бракує сил на цих фронтах для проведення серйозних наступів на великі міста. Ці операції можуть бути спрямовані на те, щоб відтягнути сили ЗСУ від головної мети Донецької області. Вивівши війська з Курської області, українське командування хотіло посилити перевантажені частини в Донецькій. Необхідність оборони Сум завадила цьому. Відтак російські війська прорвали оборону між Покровськом і Торецьком, посилюючи тиск на Костянтинівку - життєво важливий логістичний вузол на перехресті автомобільних та залізничних доріг. Вона є частиною українського "поясу фортець" у Донецькій області. Її втрата ускладнить оборону, постачання та потенційно поставить Краматорськ, найбільше неокуповане місто області, в зону дії російської артилерії. Відтак Костянтинівка - головна початкова ціль літнього наступу Росії. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Убивство російського майора і нова тактика України на фронті: про що пишуть світові ЗМІ Росія зараз має перевагу на полі бою, що дозволяє її командирам вибирати ключові пункти для просування. Ця перевага зумовлена перевагою у людях та нещодавніми технологічними досягненнями в наступальній та оборонній зброї. Після 2022-го Росія почала імпорт з Ірану дронів Shahed, а пізніше уклала угоду на $1,36 млрд на виробництво власної версії цього БПЛА. Росія збільшила їх виробництво з 300 на місяць минулого року до 100 на день цього року, і цю цифру, за словами Зеленського, Москва прагне потроїти. Окрім нарощування виробництва, Росія модернізувала двигун цих дронів, що дозволило політ на більших висотах, ускладнило перехоплення і дозволило нести більше корисного навантаження. З кінця травня Москва не раз била дронами і ракетами по українських містах, зокрема Києву, щоб подолати ППО. Загинули десятки мирних жителів. Масові удари можуть стати частішими, бо Росія прагне підірвати моральний дух українців З огляду на ці покращення, такі масові удари можуть стати частішими, бо Росія прагне підірвати моральний дух українців. Аналітики попереджають, що атаки понад сотні дронів можуть бути неминучими. Зі зменшенням кількості діючих бомбардувальників дальньої дії від операції "Павутинка", атаки крилатими ракетами можуть зменшитися, що збільшить шанси для українських перехоплювачів ловити їх. "Поширене використання FPV-дронів на оптоволокні дозволяє росіянам на фронті ефективніше атакувати та знищувати укріплені позиції на передовій. Вони покращили координацію між FPV-ударами і наземними штурмами. Це одна з головних причин, чому Росія показує зараз кращі результати", - каже польський військовий аналітик Конрад Музика. Українські підрозділи кажуть, що дрони на оптоволокні завдовжки до 40 км, не випромінюють жодного сигналу. Лише зрідка українцям вдавалося їх нейтралізувати, фізично перерізавши кабелі. "Вони змінюють правила гри. Усі намагаються знайти контрзаходи. У нас їх немає, як і в росіян", - сказав один солдат. Іншою перевагою Росії є здатність залучати нових солдатів значно швидше, ніж в України. Цей успіх зводиться до грошей. Зокрема, добровольцям пропонують бонуси за вступ до $22 тис. та потенційний річний заробіток у $65 тис., що значно вище за середню зарплату росіян. "Росія витратила купу грошей на вербування. Вони збільшили зарплату найманців, масово вербують людей з бідних районів і етнічні меншини", - каже Баррі. Чисельність російських військ в Україні зросла з 500 до 620 тис Стратегія окупилася. Чисельність російських військ в Україні зросла з 500 до 620 тис. за рік, попри те, що у 2024-му росіяни втратили понад 400 тис. солдат, каже Микола Бєлєсков з київського Національного інституту стратегічних досліджень. Україна стикається з серйозними викликами цього літа. Опір тиску Заходу щодо мобілізації чоловіків до 25 років стає все важчим. Водночас цей крок був би вкрай непопулярним для Зеленського. Натомість Київ розпочав кампанію "18-24", пропонуючи молоді до 25 років $24 тис. за контракт. Але набір юнаків таким чином залишається значно нижчим за планові показники. Також є занепокоєння щодо майбутніх поставок західної зброї. Трамп навряд чи відновить значну підтримку, навіть якщо його терпець до Путіна увірветься. Малоймовірне повторення щедрості Джо Байдена, коли США надали Києву майже $70 млрд лише військової допомоги. Дві життєво важливі форми допомоги США зараз під сумнівом: системи ППО та обмін розвідданими. Європа не може зрівнятися зі США в цих сферах. Попри це, в Києві вважають, що збитки можуть бути обмежені, якщо Трамп дозволить Європі купувати зброю США та реекспортувати її в Україну. Європа починає заповнювати прогалину, принаймні в масштабах, якщо не в досконалості зброї. Німеччина, яка вже поставила ППО Patriot, допомагає Києву поповнювати запаси ракет-перехоплювачів, що вичерпуються. Ріст європейських інвестицій в оборонний сектор України може виявитися ще важливішим. Київ сам закриває до 40% своїх потреб в ударних силах. Ця цифра може значно зрости за умови додаткової підтримки. Найбільше надбання України - її так звана "стіна дронів" Найбільше надбання України - її так звана "стіна дронів". Це величезний парк FPV-дронів, який дозволив підрозділам бити по російських військах на відстані в понад 15 км за лінією фронту. Дрони порушили логістику Росії, притупили її артилерійську перевагу та уповільнили просування військ, створюючи оборонні коридори вздовж більшої частини фронту. Хоча Москва швидко впроваджує інновації у відповідь, Україна планує цього року більш ніж удвічі наростити виробництво - до 5 млн FPV-дронів, що допоможе їй зберегти перевагу. "Якби не дрони, українці опинилися б у дуже скрутній ситуації. Збільшуючи виробництво, Україна намагається пом'якшити проблеми, спричинені нестачею людей, і вони роблять це з хорошим результатом", - каже Музика. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Україні вдається протистояти "потрійній удавці" від РФ: світові ЗМІ написали Але деякі українські солдати хвилюються, що їхня перевага за допомогою дронів зменшується. "Нашу перевагу в дронах, яку мали з 2023-го, перевершили росіяни. Ми першими почали використовувати дрони як зброю, але не змогли масштабувати виробництво достатньо швидко, щоб це мало значний стратегічний ефект. Росія та Україна зараз мають якісний паритет, а росіяни мають кількісну перевагу", каже офіцер 3-ї штурмової бригади. Навіть зі "стіною дронів", Україна залишається переважно в обороні. Контрнаступ малоймовірний, що змушує Київ вести кампанію на виснаження російських сил та уповільнити їхнє просування. Якщо Україна зможе пережити літо, і за умови, що не буде дипломатичних проривів, Росія зіткнеться з двома довгостроковими обмеженнями щодо змоги підтримувати війну на такому рівні інтенсивності. Росія відчуває брак бронетехніки, і близька до виснаження танкових резервів часів СРСР Росія відчуває брак бронетехніки, і близька до виснаження танкових резервів часів СРСР. За даними консалтингової компанії Rochan Consulting, Москва збудувала близько 300 танків у 2024-му та відремонтувала 1300 старих. За даними IISS, вона втратила 1400 танків минулого року. Такі темпи втрат є неприйнятними. Хоча Росія може мати на складі до 3500 танків, багато з них в такому стані, що не підлягають ремонту. Танки самі по собі не застаріли. Вони більше не можуть діяти ізольовано на полі бою, де домінують дрони, але залишаються критично важливими для війни, за умови, що оснащені належним радіоелектронним захистом. Однак їх дефіцит може суттєво перешкодити росіянам. Ще більша загроза для зусиль Путіна може критися в економіці. Витрати на оборону становлять 40% держвитрат. Використання коштів Фонду національного добробуту країни поки що допомогло стимулювати ріст. Але перехід до воєнної економіки разом з санкціями спотворює економічний баланс. Дефіцит людей призвів до зростання зарплат на 18% минулого року. Інфляція кусається. "Ця модель росту не є сталою в середньостроковій перспективі", писав у звіті Світовий банк у квітні. Аналітики очікують, що ліквідна частина Фонду національного добробуту вичерпається протягом кількох місяців. Російська економіка ще не на межі колапсу. Але росіяни вже відчувають тиск. Жорсткіші санкції, якщо їх схвалить Трамп, і посилення ударів українських дронів і ракет по російській енергетичній інфраструктурі можуть посилити тиск. Наразі Росія має перевагу на полі бою. Але її військова машина виснажується економічно, промислово, демографічно. Якщо Україна витримає наступні місяці, тиск може змусити Росію сісти за стіл переговорів не з позиції сили, а на умовах, більш прийнятних для Києва.

Еспресо розповість, як дрони стали чи не найважливішим елементом сучасної війни, які проблеми для масштабування виробництва і можливі варіанти вирішення. Чому війна дронів важлива для УкраїниДрони змінили сучасну війну, ставши не лише інструментом розвідки, але й тепер основною ударною силою. Російську-українську війну часто називають "першою війною дронів", а за словами начальника штабу сухопутних військ Франції, генерала П'єра Шилля, дрони зараз відповідальні приблизно за 80% руйнувань у війні. Вони дозволяють вести високоточні атаки з мінімальними витратами, знищуючи дорогі цілі, такі як танки чи системи ППО. Наприклад, FPV-дрон вартістю кілька сотень доларів може знищити танк вартістю кілька мільйонів. Та ще важливіше в умовах війни на виснаження – дрони здатні ефективно протистояти ворожій піхоті. Хоч російських окупантів в рази більше, однак завдяки великій кількості дронів українські сили мають можливість їх стримувати та систематично ліквідовувати. Тим самим зберігаючи життя наших військових на передовій. Особливо показова в цьому питанні є статистика. Якщо у 2023 році до 20% втрат противника у живій силі було внаслідок застосування дронів, що скидають боєприпаси, то у 2024 році – 65%. Ще більша цифра стосується техніки – від 65 до 75% ворожої техніки знищують дронами. Половина з цих всіх уражень припадає на FPV-дрони, які стали найефективнішим типом безпілотників у ЗСУ, повідомляв головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. Важливо відзначити, що для України, яка періодично стикається з дефіцитом артилерійських боєприпасів, дрони стали способом компенсувати "снарядний голод". Вони забезпечують точність, економію ресурсів і можливість атакувати ворога на великій відстані.Перевага у війні дронів означає не лише тактичну перевагу на полі бою, але й стратегічний вплив на економіку ворога. Адже українські дрони, атакуючи російські НПЗ та військові заводи, знижують експортні доходи РФ, а також їхні виробничі потужності. У підсумку це прямо пропорційно відображається на фронті.Скільки дронів робить Україна та РосіяУ 2022–2023 роках Україна мала стратегічну перевагу завдяки креативному застосуванню дронів та інноваційному підходу. Наприклад, українські БПЛА встановлювали рекорди дальності польотів, проникаючи на сотні кілометрів у тил ворога та атакуючи стратегічні об’єкти, як-от нафтопереробні заводи чи військові склади. Також українські морські-дрони змогли прогнати російський флот з західної частини Чорного моря. Крім цього сотні тисяч FPV-дронів допомагали стримувати просування ворога. Те, що почалося як кустарне виробництво швидко набуло значних масштабів. Міністерство цифрової трансформації України повідомляло, що за два роки (з 2022 по 2024 рік) виробництво дронів в Україні зросло у 100 разів. У 2022 році обсяги виробництва становили всього кілька тисяч одиниць на рік (решту закуповували чи отримували від союзників), тоді як у 2023 році цей показник досяг приблизно 300 тис. одиниць, а у 2024 році виробництво досягло й випередило позначку у понад мільйон. Як повідомив президент Володимир Зеленський, минулого року Україна виготовила 2,2 мільйона FPV-дронів та 100 тисяч далекобійних БПЛА. Та ще важливіше, що Україна змогла розробити цілу палітру різноманітних дронів: морські-дрони, дрони-ракети, дрони-камікадзе, FPV-дрони, далекобійні-дрони, розвідувальні-дрони і кожна з позицій має кільканадцять найменувань, які активно застосовуються. А стосовно виробників дронів, якщо спершу їх можна було порахувати на пальцях, то тепер мова йде про понад 200 різних підприємств. Однак Росія не стояла на місці. Росіяни теж усвідомили потенціал безпілотників і почали активно розвивати власну індустрію. Спершу вони закуповували іранські дрони "Shahed", а потім налагодила їхнє ліцензійне виробництво та значно наростила випуск FPV-дронів. Якщо у січні 2024 року російські війська застосовували близько 4500 FPV-дронів на місяць, то до жовтня ця цифра зросла до 13 тисяч, а загалом за 2024 рік було використано близько 100 тисяч таких дронів у зоні бойових дій. Крім того, Росія почала масово закуповувати компоненти з Китаю (до 80% компонентів) та навіть використовувати їхні заводи для розробки й виробництва нових ударних безпілотників, як кажуть у Reuters, що дозволило здешевити та прискорити виробництво. Дійшло до того, що влітку росіяни почали хвалитися, мовляв, виробляють 4 тис. FPV-дронів за день, але експерти спростували ці дані. Зокрема, військово-політичний оглядач Олександр Коваленко пояснив, що реальне щоденне використання FPV-дронів російськими військами становило тоді кілька сотень одиниць, а не тисяч. На кінець минулого року російське виробництво FPV-дронів включало 54 виробників у 22 регіонах РФ, серед яких як великі оборонні підприємства, так і малі приватні компанії.Як зауважив ще минулого року військовий експерт Defense Express Іван Киричевський в етері Еспресо, росіяни зосереджені не на технологічних вдосконаленнях своїх дронів, а на їхньому масштабуванні. "Росіяни зараз зосереджуються на масштабах виробництва дронів. А масовість виготовлення передбачає технологічну простоту. Приписувати російським дронам якісь неймовірні характеристики не потрібно, це в них не передбачається. Дрон, який вартує кілька сотень доларів не зробиш супер технологічним. Проблема в тому, що цих "шахедів" та "гербер" занадто багато", – каже він.Особливо відчутним це стало останніми місяцями, коли чи не щоночі сотні російських шахедів перевантажують українську ППО, щоб згодом вдаряти ракетами та балістикою. З іншого боку, українські сили у відповідь також активізували свої удари по російських цілях. Як каже президент Зеленський: "Ми маємо дзеркально відповідати на всі загрози і виклики від Росії".Останніми днями багато інформаційного шуму наробила стаття The Economist, де пишуть, що минулого року Кремль виробляв близько 300 безпілотників типу "шахед" на місяць, однак зараз, за словами української військової розвідки, Росія планує збільшити виробництво безпілотників до 500 на день. А це означає, що "масові нічні атаки дронів в 1000 одиниць можуть стати реальністю", наголошують у виданні. Хоча водночас, як застерігає Костянтин Криволап, український авіаційний експерт, такі цифри можуть бути перебільшенням, бо російська збройова промисловість працює "на хвалькуватості та неправдивих повідомленнях". "Але очевидно, що ця кількість значно зросте. Навіть якщо Україні вдасться стабілізувати лінію фронту на сході, труднощі із захистом неба лише зростатимуть", - пишуть в The Economist.Натомість військовий експерт, співголова ГІ "Права Справа" Дмитро Снєгирьов в етері Еспресо висловив думку, що цифра у 1000 дронів за ніч "викликає сумніви і є нереальною". Він вважає це інформаційною маніпуляцією, котра відірвана від реальних фактів. Та варто відзначити, що ще у 2023 році уряд РФ затвердив "Стратегію розвитку безпілотної авіації до 2030 року і на перспективу до 2035 року". У цьому документів мовиться, що за 10 років росіяни будуть щороку робити 1 млн дронів. З яких сотні тисяч можуть бути саме ударні дрони типу "шахедів".Думки експертів: чому ми почали програвати війну дронів  Як би там не було, але різні експерти галузі почали все більше роздумувати над питанням – як росіянам вдалося нас наздогнати, а в чомусь перегнати, та як зберегти лідерство у цій війні дронів.  Наприклад, керівниця Центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська у своїй колонці написала, що "росіяни обганяють в технологіях". Вона каже, що ми поступово доходимо до моменту, коли РФ зможе запускати понад 1000 ударних БПЛА за добу."Загалом на кінець травня 2025 року ми починаємо все сильніше відставати в технологічній гонці. На низці напрямків ще зберігається паритет, але в основному росіяни дедалі більше попереду. Вони створили державну політику, залучили десятки тисяч провідних інженерів в архітектуру воєнної промисловості, доєднали сотні інженерних команд від партнерів з того ж Китаю, Північної Кореї, Білорусі тощо, вкинули сотні мільярдів доларів у RnD та компонентну базу. Ми намагаємося дотягувати на low tech, але дешеві, прості технології це тільки частина рішення. Потрібен стрибок на якісно новий рівень", - говорить Берлінська.Військовослужбовець, співзасновник Центру підтримки аеророзвідки та екснардеп Ігор Луценко також відзначив, що можливості Москви в різних сегментах галузі БПЛА зростають дуже швидко, водночас "у нас такого росту немає"."І це – тільки квіточки. Як відомо, росіяни збираються воювати з нами ще десятки років. Саме рішення з руйнації енергетичної, транспортної інфраструктур, великих і навіть середніх підприємств зараз розгортає проти нас РФ. Тисяча "шахедів" на добу, котру нам пророчать – це не тільки про фронт, це радше про тил. Економіка в тилу все більше під прицілом, фронт тримати буде все тяжче", - каже Луценко. Натомість директор зі стратегічних комунікацій одного з топових українських виробників дронів, що створює квадрокоптери "Генерал Черешня" Рудольф Акопян в ефірі Української правди сказав, що насправді українська сторона на технологічному рівні все ж таки "трішки попереду"."Росія перехопила ініціативу у швидкому масштабуванні окремих технологій дронів, діючи системно та ефективно. Наприклад, оптоволоконні дрони, які Україна тестувала півтора року тому, але вони одразу не прижилися. Натомість Росія масово розвинула цю технологію, викупивши більшість китайських потужностей і широко застосовуючи її на фронті. Те саме з "шахедами": Росія зосередилася на одній технології, швидко нарощуючи її виробництво, не розпорошуючи ресурси", - відзначив Акопян.Експерти сходяться на тому, що час – критичний фактор. Тому, щоб остаточно не втратити перевагу, Україні варто кардинально змінити підхід до сфери. Перш за все, необхідна державна стратегія розвитку MilTech (військові технології), яка об’єднає Міноборони, Мінцифру, бізнес і науковців. "Відповідь дуже проста й очевидна. Технологічну війну виграють великі виробництва й великі команди розробників. А великі виробництва й великі розробки – це компетенція великого бізнесу. У РФ держава і наближений до влади великий бізнес об’єдналися і створили масштабні виробничі потужності й численні команди інженерів. Великий бізнес — він і тільки він справиться з завданням перемоги в гонці озброєнь", - каже Луценко. Марія Берлінська також погоджується з цим, зауважуючи, що на "рішеннях з хобійного радіоринку ми і так зробили диво, бо тримались більше ніж три роки". "Але ці рішення все більше долаються системними, монументально-науковими проєктами об'єднаних російсько-ірансько-китайських інженерних команд. І якщо ми думаємо на рішеннях, зліплених з лайна і палок, протягнути ще кілька років війни, то це дуже погано закінчиться. Бо спершу ці рішення перестануть працювати, потім росіяни дадуть ще кілька "game changers", а потім деморалізується армія і закінчимось ми", - говорить Берлінська. Вона наголошує, що єдине правильне рішення – це створення стратегії державної політики з розвитку військових технологій. "Це має бути питання номер один", - додає вона."Зараз весь фронт технологічно тримається буквально на кількох тисячах інженерах і виробниках. Вся багатомільйонна країна. І буквально кілька тисяч людей. Їм необхідно максимально допомагати і паралельно навчати нових спеціалістів", - пояснює Берлінська.Рудольф Акопян з ТОВ "Центр дослідження безпілотних систем" відзначив, що для бізнесу досі є проблеми з прогнозованістю контрактів, а це створює значні проблеми для підприємців."Виробники дронів в Україні стикаються з проблемою непередбачуваності замовлень. Контракти з’являються хаотично: то немає фінансування, то раптово вимагають 100–200 тисяч дронів за 15 днів. Виробничий цикл, включно з постачанням комплектуючих із Китаю триває до 3 місяців, що унеможливлює швидке виконання таких замовлень. Компанії змушені закуповувати деталі за власні кошти, щоб уникнути простоїв. Для стабільного постачання дронів на фронт потрібні довгострокові контракти з чіткими графіками, які дозволять планувати виробництво та уникнути перебоїв", - каже Акопян.Що може зробити Україна ракета-дрон "Пекло", фото: gettyimagesЯкщо підсумувати всі ці експертні думки, щоб зберегти та посилити свою позицію у війні дронів, Україні необхідно впровадити певні системні зміни:Довгострокові контракти та державна підтримка: Уряду варто забезпечувати стабільне фінансування та довгострокові контракти для виробників дронів. Це дозволить планувати виробництво, інвестувати в нові технології та масштабувати потужності.Уніфікація виробництва: Можливо, слід зменшити різноманіття моделей дронів, зосередившись на кількох ефективних типах, як це роблять росіяни, щоб максимально наростити виробництво. Співпраця бізнесу, освіти та влади: Напрацювати стратегію розвитку MilTech, щоб об’єднати державні можливості і технологічні центри з приватним сектором для збільшення кількості фахівців та виробництва своїх комплектуючих, щоб не чекати китайських поставок. Протидія РЕБ та дронам: Розробка дронів із захистом від РЕБ, таких як оптоволоконні БПЛА, є пріоритетом. Україна вже почала виробляти такі дрони, але необхідно прискорити їхнє впровадження. Новим напрямком може стати штучний інтелект, впровадження ШІ для напівавтономних дронів може звести нанівець перевагу російських РЕБ. Крім цього розвиток дронів, що можуть збивати ворожі безпілотники теж має давати перевагу для посилення ППО.Міжнародна співпраця: Тісніша співпраця з західними партнерами допоможе Україні вдосконалити власні розробки, а їхні кошти дозволять масштабувати виробництво, наприклад, за данською моделлю. Нещодавно Нідерланди виділили 500 млн євро на великий проєкт зі створення ударних дронів для України.Експорт та економічна вигода: Дозвіл на контрольований експорт дронів (з урахуванням ризиків копіювання ворогом) може забезпечити додаткові кошти для розвитку галузі. З війною у нас закрили такий експорт і виробники озброєння неодноразово просили переглянути це рішення, щоб отримати додаткові кошти. Читайте також: "Лінія дронів": що це і як Україна будує невидиму стіну проти ворога. Пояснюємо