Тренд пошуку "перетин кордону"

Усі чоловіки віком 18-22 років зможуть безперешкодно перетинати кордон. Кабінет Міністрів оновив порядок перетину державного кордону, дозволивши чоловікам віком від 18 до 22 років безперешкодно перетинати кордон під час воєнного стану. Про це повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Неповнолітні стають учасниками злочинних схем переправлення через кордон - ДПСУ Очільниця уряду наголосила, що йдеться про всіх громадян зазначеного віку. Рішення поширюється також на чоловіків віком від 18 до 22 років, які проживають за кордоном. Зміни запрацюють наступного дня після офіційного опублікування постанови. Кабмін пропонує штрафи і в'язницю для чоловіків, які намагаються виїхати за кордон без відповідного дозволу. Передбачено кримінальну відповідальність за:- незаконний перетин кордону під час воєнного або надзвичайного стану;- навмисне пошкодження або перешкоджання облаштуванню прикордонної інфраструктури;- порушення встановленого строку перебування за межами України для призовників та військовозобов'язаних.

Загострення натиску на польський кордон з боку БілорусіКордон Польщі з Білоруссю, фото: Станіслав ЖаринУвечері 25 серпня на східному кордоні країни отримав поранення польський солдат. Як розповіло оперативне командування збройних сил Польщі, це трапилося тоді, коли він намагався зашкодити групі агресивно налаштованих мігрантів перетнути кордон. Військовий опинився у лікарні, а на місці розпочали розслідування.Того ж дня дещо раніше на проблемі загострення наголосив міністр внутрішніх справ і адміністрації Польщі Марцін Кервінський. За його оцінками та спостереженнями, чим щільнішим є польсько-литовський кордон, тим більше служби Лукашенка посилюють тиск на ділянці польсько-білоруського кордону."Лукашенко і російські служби, побачивши, що ми повільно закриваємо системи переправлення мігрантів до Європейського Союзу завдяки контролю на польсько-литовському та польсько-німецькому кордонах, повертаються до цього первісного маршруту", – відзначив Марцін Кервінський.На тлі цих подій керівництво країни планує ще більше поглибити співпрацю з Литвою й Латвією. Окрім того, у Польщі прогнозують, що найближчими днями та тижнями спостерігатиметься власне посилення міграційного тиску, що вже траплялося попередні роки в осінній період.Разом із тим польські прикордонники звертають увагу на те, що кількість випадків агресії з боку мігрантів також зростає."Ми постійно стикаємося з агресією з боку мігрантів. Звичайно, ця агресія підігрівається білоруськими службами, – розповів начальник Прикордонної служби генерал-майор Роберт Баган та додав, що цього року таких спроб було зафіксовано вже понад 23 тисячі. Для порівняння, за весь минулий рік було 30 475 спроб перетину кордону.Варто відзначити, що інцидент із польським солдатом був не першим цього літа, адже у середині липня отримав поранення також військовий на іншій ділянці кордону Польщі й Білорусі, тоді група мігрантів, яка намагалася незаконно перетнути лінію розмежування між країнами, намагалась закидати прикордонників камінням, дехто з них був затриманий. Щобільше, упродовж останніх днів ситуація на кордоні не обійшлася лише пораненням солдата 25 серпня, напередодні були зафіксовані спроби незаконного перетину у декількох місцях, а також атаки на прикордонників без поранень, але із пошкодженням майна, зокрема службових автівок, оскільки мігранти використовували каміння та колоди з цвяхами.Нові загрози на тлі навчань "Захід-2025" у Білорусіфото: Міноборони Білорусі/telegramУ Польщі очікують на продовження загострень та так звану "гру на нервах" через військові навчання "Захід-2025", які відбудуться у Білорусі вже у вересні. Це може лише посилити як інформаційну війну зокрема, так і її гібридну складову загалом, а отже стати поштовхом до нового неспокою з мігрантами на польсько-білоруському кордоні.Заступник міністра національної оборони Павел Залевський підкреслив, що вже тривалий час зростає агресія і тиск на ту частину кордону, де отримав поранення солдат. Але додав, що побудована там стіна є ефективною і перетин кордону практично неможливий, саме тому, на його думку, мігранти, навчені білоруським КДБ і російським ФСБ, стають все більш агресивними."Росіяни провокують, випробовують НАТО, межі, до яких вони можуть дійти. Це пов'язано з підтримкою, яку НАТО надає Україні. І це має на меті послабити підтримку в країнах НАТО, зокрема в Польщі, тому що підтримка Польщі є абсолютно ключовою для допомоги Україні", – сказав Залевський у розмові з польським медіа WP.PL.Паралельно посадовець повідомив, що Польща також готується до навчань у вересні, проте вони матимуть мирний та оборонний характер. Мета цих навчать – продемонструвати Росії готовність поляків до будь-яких сценаріїв."У зв'язку з цим ми також очікуємо, що росіяни можуть посилити тиск на Польщу на кордоні", – пояснив заступник міністра, зауваживши поряд із тим, що сам факт проведення російсько-білоруських навчань не становить загрози для Польщі, натомість сценарії, які будуть відпрацьовуватися, є небезпечними для Польщі, тому Міністерство оборони ставиться до них серйозно.Історичний екскурс до витоків кризи польсько-білоруського кордонуфото: reutersКордон між Польщею та Білоруссю є однією з ключових ліній розмежування між Європейським Союзом і простором, який контролює Росією. Після анексії Криму та початку війни на Донбасі у 2014 році він набув особливого значення, підкреслюючи свою важливість як східної границі НАТО.Різке зростання напруги припало на осінь 2021 року, коли підсанкційний режим Лукашенка організував канали перекидання мігрантів з країни через кордон ЄС спершу до Литви, а потім до Польщі. У Білорусі не приховували, що така підтримка контрабанди нелегалів є відповіддю на санкції ЄС. Тоді Білорусь почала організовано завозити тисячі мігрантів із країн Близького Сходу й Африки, створюючи штучний потік людей до польського та литовського кордонів. Ця форма гібридної атаки стала спробою дестабілізувати ЄС, а також тиснути на Варшаву та Брюссель.Тисячі мігрантів збиралися на кордоні та робили жорсткі спроби прорвати його – кидалися камінням, намагалися атакувати польських прикордонників, сліпили їх лазерами і використовували газові балончики. Щобільше, у своїх діях вони мали підтримку білоруської влади.  Тогочасний прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький назвав міграційну кризу на білорусько-польському кордоні "найбільшою спробою дестабілізувати Європу" з часів холодної війни. Події набули ще більшого значення після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Білорусь стала союзником і тилом Росії. Це перетворило польсько-білоруський кордон не лише на "міграційний фронт", а й на потенційний плацдарм військової загрози для всієї східної Європи.У період неспокою через мігрантів і власне напередодні початку великої війни Росії проти України польський уряд прийняв рішення про будівництво стіни уздовж всієї лінії розмежування з Білоруссю. Вже восени 2022 року роботи завершили: країни розділив 187-кілометровий захисний бар’єр зі сталевих панелей висотою 5,5 метра з колючим дротом нагорі.Окрім того, Польща суттєво посилила військову присутність на кордоні, яка зберігається і сьогодні, адже періоди загострень не зникали, а лише продовжились як у 2023-му, так і у 2024 році навіть попри наявність високої стіни. А тяглість кризи зберігається й надалі, зважаючи на натиски упродовж 2025 року.

Про це в ефірі Еспресо сказала народна депутатка України, членкиня Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз."Після початку широкомасштабного вторгнення було запроваджено досить жорстке правило щодо перетину кордону для громадян України, яке, на мою думку, перевищує допустимі обмеження навіть з огляду на воєнний стан.Ми неодноразово наголошували на тому, що призовники, а це категорія молодих громадян віком до 25 років, мали б отримати право на перетин кордону: або з метою навчання, або в разі, якщо вони виїхали за кордон до початку повномасштабного вторгнення, - щоб зберігався зв'язок із державою", - зазначила Фріз.За словами членкині Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки, влада продовжує займати хибну, "страусячу" позицію як щодо встановлення чітких термінів служби, так і щодо зняття певних обмежень. Наразі ми маємо ситуацію, коли президент доручає Кабміну розглянути питання про дозвіл на перетин кордону молодим громадянам віком до 25 років, але Кабмін не вживає жодних заходів."Згодом з'являється відповідна законодавча ініціатива, яка, у разі її ухвалення, може бути застосована саме до призовників віком до 24 років. Адже після досягнення 24 років настає момент, коли молодий громадянин має визначитися, в який саме період з 24 до 25 років він проходитиме загальну військову підготовку. Саме тому в цей час він уже має перебувати на території України.Однак дуже часто законопроєкти реєструються, але, на жаль, так і вмирають після реєстрації, оскільки блокуються монобільшістю. Якщо у влади є політична воля ухвалити відповідну норму на рівні закону - вважаю, що це буде правильно. Адже, на жаль, виконавча гілка влади під час воєнного стану неодноразово демонструвала перевищення своїх повноважень, ухвалюючи та впроваджуючи нормативні акти, які виходять за межі її компетенції", - резюмувала Фріз.На розгляд комітету направлено законопроєкт № 13685, який має усунути обмеження на виїзд з України чоловіків, які не підлягають призову у зв’язку з недосягненням призовного віку. 

Адвокатка детально пояснила, яка відповідальність за незаконний перетин кордону передбачена сьогодні та що хочуть змінити.

Досі за незаконний перетин державного кордону передбачався лише штраф. Тепер законотворці пропонують підвищити його розмір, а в окремих випадках порушники можуть опинитися за ґратами. Повний текст новини +Відео

Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, який значно посилює відповідальність за незаконний перетин державного кордону під час воєнного стану.

Через Тису до Румунії за 8000$: киянин обіцяв переправити ухилянтів до Європи річкою Поліція Києва затримала 42-річного чоловіка, який за $8000 обіцяв військовозобов'язаним незаконний перетин кордону до Європи річкою. Його затримали під час отримання авансу в $5000.

Це рішення викликало значний резонанс як у Польщі, так і в Україні, оскільки воно стосується сотень тисяч українців, які знайшли прихисток у Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Що відомо про ветоКароль Навроцький, фото: Getty Images У польському виданні Rzeczpospolita пишуть, що президент не підписав нову редакцію закону про допомогу громадянам України, яка серед іншого подовжувала і легальність перебування до березня 2026 року та підтверджувала доступ до пакета соцпідтримки. Натомість анонсовано президентський законопроєкт, де ключові виплати (зокрема "800+") пропонується обмежити для тих, хто не працює. Це різко змінює курс гуманітарної політики Польщі, яка з 2022 року забезпечувала українцям захист і інтеграційні інструменти."Підтримка 800+ має бути доступною лише для українців, які докладають зусиль, щоб працювати в Польщі. Те саме стосується медичного страхування. Польща спочатку, поляки спочатку. Ми повинні досягти соціальної справедливості, тому я не підписав законопроєкт про допомогу громадянам України в тому вигляді, в якому мені його представили", – сказав Кароль Навроцький.Також президент заявив, що його законопроєкт подовжує термін отримання громадянства для іноземців, крім українців, посилює покарання за незаконний перетин кордону та має заборонити "пропаганду символіки УПА""Щоб виключити російську пропаганду та направити польсько-українські відносини на правильне русло, засноване на справжньому партнерстві та повазі, ми також повинні чітко сказати "стоп бандерівство" та прирівняти бандерівську символіку в кримінальному кодексі до символіки, яка відповідає німецькому націонал-соціалізму, який зазвичай називають нацизмом, та радянському комунізму", –  наголосив президент. На офіційній сторінці фейсбук Навроцького мовиться, що президент "не погоджується на привілейоване ставлення до громадян інших країн". "Тому вирішив накласти вето на Закон про допомогу громадянам України в нинішньому вигляді та представить власні законодавчі пропозиції. Ми тримаємо своє слово!", - йдеться в дописі 1,5 хвилинного відео ролика, де нагадують про внесок Польщі у допомозі України та не забувають згадати і про "бандерівську пропаганду".Як реагують поляки фото: Reuters Пересічні виборці президента в основному підтримали такі дії Навроцького. У фейсбук під постом лідера Польщі сотні поляків схвалили рішення президента. Фактично, вето відображає зміну суспільних настроїв у Польщі, де зростає більше психологічна втома від значної кількості біженців, ніж насправді економічна. Адже польські експерти вказують, що урізання виплат для українців може бути помилкою як для економіки країни, так і інтеграції українців.На цьому наголошує польське видання Money. По-перше, рівень зайнятості серед повнолітніх українців із тимчасовим захистом у Польщі вже дуже високий: за даними Оśrodka Badań nad Migracjami (Університет Варшави), понад 70% працюють, ще близько 18% активно шукають роботу; значна частина "неактивних" – це батьки з малими дітьми чи люди зі станом здоров’я, що обмежує працевлаштування. "Ці дані підтверджують унікальну ситуацію Польщі: рівень зайнятості біженців з України перевищує 50% лише в кількох країнах. У Німеччині він становить 25%, у Чеській Республіці – 48%, а в Польщі – понад 70%", - наголошують у виданні. По-друге, урізання універсальних інструментів, як-от "800+", може змусити частину українських сімей почати працювати без офіційного оформлення, аби уникнути податків чи мати більший "чистий" заробіток. Також хтось може не реєструвати дітей у школах чи віддавати їх у неформальні навчальні гуртки, якщо офіційна система перестане гарантувати повноцінну підтримку. А деякі українці взагалі можуть випасти з поля зору державних інституцій, зменшуючи інтеграцію в суспільство.Польські ділові видання додають: дискримінаційні критерії за громадянством чи статусом можуть суперечити європейським нормам рівного доступу до базових сервісів, а також створюють адміністративну плутанину.Реакція українців фото: gettyimages В українському медіапросторі це вето в основному трактують як політичний сигнал від нового політичного президента, що відображає дрейф частини польського істеблішменту до "допомоги з умовами" та загального польського популізму пов’язаного на темі спільної спірної історії насамперед Волинської трагедії.Наприклад, народна депутатка України Софія Федина написала, що це "перші закручування гайок від новообраного президента Польщі".А Віктор Таран, український політтехнолог, публіцист, громадський діяч, офіцер ЗСУ, відзначив, що Польща продовжує антиукраїнські дії."Таке враження, що для поляків українці з кожним днем стають все більшим ворогом. Це якийсь сюр", - написав експерт.Натомість політолог, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Олег Саакян написав, що бажання Навроцьким внести до парламенту альтернативний варіант законопроєкту щодо підтримки біженців говорить про розуміння важливості українських робітників."Бо популізм-популізмом, але ж можуть поїхати і в інші країни. А тоді хто працюватиме? Мігранти з Азії, Африки - от його виборці будуть раді", - каже експерт. Керівник у Центр громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок вважає, що дії Навроцького у підсумку можуть призвести до "масового повернення українців додому".Історик, публіцист та сценарист фільму "Колапс: як українці зруйнували Імперію Зла" Олександр Зінченко зауважив, що це вето і згадка про заборону Бандери – це "подарунок" від нового президента українцям з нагоди Дня Незалежності. "Вчора дехто з моїх друзів-громадян Польщі дивувався, чому свіжеінаугурований президент Польщі Кароль Навроцький не привітав українців із Днем Незалежності. ... Аж до того поки не зʼясувалося ввечері, що Навроцький відправив Зеленському листа. Власне, від Зеленського і стало відомо, що усе-таки - привітав. Але справжні привітання Навроцький приберіг на сьогодні. Зокрема пообіцяв "заборону бандерізму". Хочу нагадати, що в історії не було жодного "бандерізму" - була ідеологія ОУН, яка формулюється одним реченням: "Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї". Тобто президент Польщі оголосив, що збирається заборонити ідею Незалежності України на наступний день після Дня Незалежності України?", - пояснив Зінченко Нардеп та відомий історик Володимир В’ятрович взагалі порівняв слова президента Польщі з риторикою Путіна. "Бандерівська ідеологія це три ключові тези: 1. Здобудеш українську державу, або загинеш у боротьбі за неї. 2.  Свобода народам! Свобода людині! 3. Опора на власні сили. Навроцький вбачає в цьому схожість із нацизмом. А я в його баченні бачу схожість із баченням Путіна, який знищення всього українського називає денацифікацією", - наголосив В’ятрович.Читайте також: Неможливо будувати майбутнє на трагедії, - історик Алфьоров про україно-польські відносини

Закон про кримінальну відповідальність за перетин кордону України блогер Владислав Смирнов називає "законом про страх". На його думку, цей проєкт не сприяє мобілізації, не наближає перемогу, а, навпаки, руйнує країну, завдає удару по гідності українцiв і є батогом замість діалогу між владою і суспільством.

В Україні пропонують дозволити виїзд молодим чоловікам та запровадити кримінальну відповідальність за незаконний перетин кордону під час війни. Законопроєкти з'явились приблизно в один час, але шанси на прийняття цих змін голова Верховної ради Руслан Стефанчук оцінює по-різному.

Стефанчук прокоментував законопроєкти про виїзд чоловіків 18-22 років за кордон та посилення відповідальності для ухилянтів-втікачів.

Відповідний законопроєкт зареєстрували на сайті Верховної Ради.У Верховній Раді зареєстрували і відправили на розгляд комітету проєкт закону про внесення змін до закону України "Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України" щодо тимчасового обмеження права на виїзд з України для призовників і військовозобов’язаних на період дії воєнного чи надзвичайного стану.Так, з початку повномасштабного вторгнення було встановлено обмеження на виїзд за кордон для чоловіків віком від 18 до 60 років. При цьому, відповідно до закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" призову на війську службу під час мобілізації не підлягають військовозобов’язані віком до 25 років.Таким чином, громадяни України, які належать до цієї категорії, хоча і не можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, виїхати за межі України також не можуть. Як виняток, право на виїзд з України мають дві категорії: військовослужбовці-контрактники віком до 25 років і студенти вітчизняних вишів віком 18-22 років, які за денною формою здобувають ступінь вищої освіти бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування) в закладах вищої освіти України державної або комунальної форми власності та які є учасниками програм освітньої академічної мобільності і прямують на навчання в іноземні заклади освіти."Велика кількість громадян України чоловічої статі віком від 18 до 25 років, які працюють чи навчаються за кордоном, уже більше 3-х років не можуть повернутися до своїх родин в Україну, оскільки через встановлені обмеження не зможуть знову виїхати з України. Ба більше, частина родин свідомо відправляють своїх 17-річних дітей з України за кордон, розуміючи, що після досягнення ними 18 річного віку виїзд стане неможливим. Також спостерігається зростання кількості старшокласників, які виїжджають за кордон для продовження навчання в середніх навчальних закладах. Таким чином, наявність заборони на вільне пересування через державний кордон України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 25 років створює серйозні перешкоди для повернення в Україну молодих людей, створює труднощі для збереження зв’язку з рідними та батьківщиною", - йдеться у пояснювальній записці.Народні депутати наголосили, що вважають доцільним зберегти обмеження на виїзд з України чоловікам, яким 25 років виповнюється в поточному чи наступному роках.Законопроєкт № 13685 має на меті внести зміни, які усунуть наявні обмеження права на виїзд з України призовників та військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації у зв’язку з недосягненням ними віку призову на військову службу під час мобілізації."Прийняття цього закону упорядкує застосування тимчасового обмеження права на виїзд з України громадян віком до 25 років, забезпечить вільний перетин державного кордону призовниками та військовозобов’язаними, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації у поточному та наступному роках у зв’язку з недосягненням ними віку призову на військову службу під час мобілізації, а також вирішить проблему з оформленням паспортів та військовим обліком, сприятиме збереженню довіри молоді до держави та створенню умов для повернення тих, хто виїхав", - додали автори законопроєкту. 

Як повідомляє Верховна Рада України Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що в парламенті очікуються предметні дискусії щодо двох законопроєктів: про можливість виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 22 років та про посилення відповідальності за незаконний перетин кордону. Таке висловлювання він озвучив в інтерв’ю, де розповів про перспективи обговорення цих норм у майбутніх […] The post Верховна Рада розглядає законопроєкти про виїзд чоловіків 18-22 років за кордон first appeared on Межа. Новини України..

Адміністративні покарання, передбачені за порушення державного кордону України, не стримують громадян від таких дій.

Чоловікам деяких категорій можуть дозволити залишати межі країни. У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який має змінити порядок виїзду з України для призовників і військовозобов'язаних віком до 25 років. Про це йдеться у проєкті закону №13685. Документ ініціював народний депутат з фракції "Слуга народу" Федір Веніславський та група парламентарів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Неповнолітні стають учасниками злочинних схем переправлення через кордон - ДПСУ Як зазначається в пояснювальній записці, чоловіки віком від 18 до 25 років фактично не можуть бути призвані під час мобілізації. Водночас виїхати за кордон вони також не мають права. "Така заборона створює серйозні перешкоди для повернення в Україну молодих людей, які навчаються чи працюють за кордоном, ускладнює підтримку зв'язку з рідними та провокує пошук шляхів обходу закону", - йдеться в документі. Кабмін пропонує штрафи і в'язницю для чоловіків, які намагаються виїхати за кордон без відповідного дозволу. Передбачено кримінальну відповідальність за:- незаконний перетин кордону під час воєнного або надзвичайного стану;- навмисне пошкодження або перешкоджання облаштуванню прикордонної інфраструктури;- порушення встановленого строку перебування за межами України для призовників та військовозобов'язаних.

Прикордонники цьогоріч зафіксували численні спроби незаконного виїзду з України. Подробиці оприлюднено у щорічній статистиці, заявив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в ефірі телемарафону, передає Gazeta.ua. "Незаконний перетин кордону залишається серйозною проблемою для ДПСУ. Лише від початку 2025 року прикордонники затримали понад 13 тисяч осіб, які намагалися виїхати з України незаконно", - ідеться в повідомленні. У Державній прикордонній службі України заявляють про зростання кількості спроб незаконного перетину державного кордону, а адміністративні штрафи не завжди виконують стримуючу функцію. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: США розпочали депортацію українців: імміграційна служба підвезла до кордону двох людей "Навіть адміністративні санкції не завжди стають стримуючим фактором: деяких громадян затримували по кілька разів - від трьох до 10 і більше", - зазначив Демченко. Кожен із порушників отримує адміністративне покарання - суд визначить розмір штрафу після складання протоколу. Водночас організатори та співучасники незаконних схем вже несуть кримінальну відповідальність. На Закарпатті прикордонники зупинили двох порушників, які намагалися перетнути державний кордон на електросамокатах. Як повідомляє ДПСУ, чоловіки рухалися в бік кордону, намагаючись оминути пункти пропуску. Згодом вони зізналися, що хотіли незаконно виїхати до однієї з країн ЄС, щоб уникнути кримінальної відповідальності, а також знайти можливість для проживання і працевлаштування за кордоном.

Кабінет Міністрів вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт №13673 про внесення змін до КУпАП, ККУ, КПКУ та інших законів України щодо відповідальності за правопорушення, пов’язані з перетином державного кордону України, яким, серед іншого, пропонується передати розгляд адмінсправ про незаконний перетин кордону Держприкордонслужбі.

Близько трьох десятків військовослужбовців Корейської народної армії (КНДР) перетнули демаркаційну лінію, що розділяє Північну та Південну Корею.

Через те що відповідальність за перетин кордону є тільки адміністративною відповідальність, багато осіб пробує його перетнути не один раз. Зараз рекорд по нелегальному перетину кордону належить 21 річному чоловіку, який мав аж 13 спроб. Тому у Верховній Раді зареєстрували законопроект, який значно посилить відповідальність за незаконний перетин кордону. Отже, згідно з документом, спроба втечі з […] Сообщение Від 51 до 170 тисяч гривень буде штраф за незаконний перетин кордону: подробиці появились сначала на ТехноФан.

Північна Корея назвала це навмисною провокацією