Тренд пошуку "Тривога київ"

У Дніпровському районі Києва уламок збитого ворожого БПЛА впав на зелену зону. Про це повідомив міський голова Віталій Кличко. Наразі інформацію перевіряють, а на місце прямують екстрені служби. Мер наголосив, що атака ворожих дронів на столицю триває і закликав мешканців залишатися в укриттях. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Показали страшні наслідки смертельної атаки на Білу Церкву Повітряну тривогу оголосили о 9:20 через загрозу ударів Shahed. Вибухи час від часу лунають у місті, а сили протиповітряної оборони працюють над ураженням ворожих цілей. Тривога також оголошена в Київській, Чернігівській, Сумській, Житомирській та частині Вінницької областей. Більшість цілей наразі кружляють навколо столиці. У ніч проти 2 вересня противник атакував Україну 150-ма ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів. Станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 120 ворожих БпЛА типу Shahed і дронів-імітаторів різних типів на півночі, півдні, сході та в центрі країни. Зафіксовано влучання 30 ударних БпЛА на дев'яти локаціях, а також падіння збитих (уламки) на п'яти локаціях.

Впродовж усієї ночі на Київщині тривала повітряна тривога

Нещодавно в Японії та Південній Кореї знову активізувалися дискусії про можливість розробки власної ядерної зброї. Цього разу це зумовлено позицією Дональда Трампа, який після свого переобрання неодноразово висловлював сумніви щодо готовності США захищати не лише європейських союзників у разі конфлікту з РФ, але й азійських, для яких КНДР та КНР можуть становити загрозу. Такі заяви Трампа, зокрема його критика НАТО та вимоги до союзників платити більше за оборону, змусили Токіо та Сеул задуматися про "план Б". Ця ситуація має паралелі з Україною, де війна з Росією спонукала також до дебатів про необхідність або вступу до НАТО, або відновлення ядерного потенціалу.Детальніше про це розповість Еспресо.Чи думала раніше Японія про свою ядерну зброю?Японський циклотрон у 1943 році, фото: ВікіпедіяДля багатьох це може бути несподіванкою, але Японія не лише думала про свою ядерну зброю, але й була та залишається за крок, щоб її зробити. Ще у 30-ті роки минулого століття, коли світові вчені почали інтенсивно цікавитися і вивчати силу, що приховує атом, японські науковці теж не відставали в цьому питанні. Тим більше, що до імперського уряду було донесено значення такого відкриття, яке б могло створити надпотужні бомби нового типу.Тому у 1941–1945 роках японська армія (проєкт Ni-Go) та флот (F-Go) працювали над збагаченням урану, але брак ресурсів, особливо урану, зупинив прогрес. В останній момент Німеччина намагалася поставити підводним човном 560 кг оксиду урану в 1945 році, але вантаж перехопили США. Вважається, що за достатньої кількості урану Японія могла б створити бомбу за 1-2 роки, але брак фінансування й координації в умовах поразки зробили це неможливим. Після Другої світової гуляли чутки про нібито японське ядерне випробування в корейському Хуннамі перед своєю капітуляцією, але вони не підтвердилися.Загалом кажучи, як і їхні німецькі колеги, японські розробники не отримали для своїх досліджень достатньо ресурсів та матеріалу. Адже, що влада у Берліні, що їхні союзники у Токіо вважали, мовляв, американці і так не встигнуть у час Другої світової війни зробити атомну бомбу, якщо це взагалі можливо, тому нащо нам витрачати на це величезні гроші… Та як виявилося, це не лише  можливо (Мангеттенський проєкт обійшовся, за теперішнім курсом, у близько $35 млрд), але й саме японці першими у світі відчули руйнівну силу нової зброї після американської атаки на Хіросіму та Нагасакі.Після цього японці стали рішучими прихильниками антиядерних настроїв, які були закріплені у їхню повоєнну Конституцію та остаточно сформовані у відомі "Три неядерні принципи" у 1967 році – не виробляти, не володіти та не розміщувати ядерну зброю на своїй території. Хоча, варто відзначити, що саме у 60-х роках в японському політикумі вперше визріла думка про свою ядерну зброю. Адже після першого ядерного випробування Китаю в 1964 році тодішній прем'єр-міністр Японії Ейсаку Сато прямо сказав президенту США Ліндону Джонсону, якщо китайські комуністи мають ядерну зброю, то і японці також повинні нею володіти. Японський уряд хотів отримати тактичну ядерну зброю для оборонних цілей. Але американці були категорично проти цього, тому запевнили у гарантіях безпеки та змусили Токіо підписати Договір про нерозповсюдження ядерної зброї. Цікаво те, що "Три неядерні принципи" хоч і були прийняті японським парламентом, але не є законом. Як більш детально пояснив Ейсаку Сато японським парламентарям, якщо американські гарантії коли-небудь будуть зняті чи виглядатимуть ненадійними, ось тоді Японія може не мати іншого вибору, окрім як зробити свою ядерну зброю... Тобто Токіо зберіг ядерний варіант як опцію. Щобільше, Японія залишається унікальною країною серед держав, що не володіють ядерною зброєю, адже має повний цикл ядерного палива як частину своєї цивільної ядерної енергетики, а також передові розробки в галузях, необхідних для виробництва ядерної зброї. Тому її часто ставлять у приклад пояснення терміну "ядерної латентності" чи ядерного порогу, коли країна володіє всіма технологіями, інфраструктурою та можливостями для швидкої розробки ядерної зброї, але свідомо цього не робить. Наприклад, у  2012 році повідомлялося, що Японія мала 9 тонн плутонію, якого було б достатньо для виробництва понад 1000 ядерних боєголовок.Атомна електростанція Такахама, фото: ВікіпедіяЩоб стати повноцінним учасником "ядерного клубу", Токіо кілька разів підштовхували події, які збільшували цей "клуб". А саме загострення між Індією та Пакистаном і як наслідок у кінці 90-х обидві країни почали масове виробництво ядерної зброї, тим самим порушивши угоду про нерозповсюдження зброї масового знищення. У Токіо сподівалися, що світ гостро відреагує та накладе значні санкції на порушників, але цього не сталося. Ще більше занепокоєння викликала розробка балістичних ракет КНДР і їхня розробка ядерної зброї. Коли над Японією почали пролітати корейські ракети внаслідок їхніх випробувань, суспільні настрої почали поступово змінюватися. В японському медіапросторі експерти та політики почали все більше виступати за створення своєї ядерної зброї. Що завадило Південній Кореї створити ядерну бомбуКомплекс балістичних ракет середньої дальності КНДР, які становлять небезпеку для Південної Кореї, фото: відкриті джерелаРеспубліка Корея, чи Південна Корея, також є підписантом Договору про нерозповсюдження ядерної зброї і не володіє такою зброєю. Проте у 70-х роках минулого століття був період, коли Суел вів таємну розробрку своєї атомної бомби. Після Корейської війни Північна Корея залишалася ворожою до Південної, а її співпраця з СРСР і Китаєм у ядерній сфері викликала занепокоєння в Сеулі. Північнокорейська ядерна програма, розпочата з будівництва дослідного центру в Йонбені у середині 60-х років, підігрівала страхи Південної Кореї.У 1969 році президент США Річард Ніксон оголосив доктрину, яка закликала союзників брати більше відповідальності за власну оборону. У 1971 році США вивели частину військ із Південної Кореї (близько 20,000 із 60,000), що посилило відчуття вразливості серед політикуму Сеула. Як наслідок під керівництвом президента Пак Чон Хі у 1970 році Південна Корея розпочала секретну програму зі створення ядерної зброї. Уряд створив Агентство з розвитку оборонної зброї, яке займалося дослідженнями зі збагачення урану та переробки плутонію. Пак вважав, що ядерна зброя необхідна для захисту від КНДР і забезпечення стратегічної автономії, особливо якщо США ще більше послаблять підтримку. Програма передбачала закупівлю технологій для переробки плутонію у Франції та Канаді, а також дослідження збагачення урану через цивільні ядерні проєкти. За задумом, до кінця 1970-х в Південної Кореї мала появитися своя ядерна зброя.Та у 1974 році США дізналися про цю програму і чинили сильний тиск на Сеул, погрожуючи економічними санкціями та припиненням військової допомоги. У 1975 році Південна Корея ратифікувала Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, а в 1976 році президент Пак офіційно зупинив ядерні дослідження під тиском Вашингтона, який запропонував посилені гарантії безпеки, включаючи "ядерну парасольку". Програма була згорнута, але залишила Південній Кореї технологічні знання та інфраструктуру.Новий виток проблем настав зі створенням КНДР своєї ядерної зброї на початку 2000-х та розробкою балістичних ракет. У відповідь Південна Корея проводила обмежені дослідження зі збагачення урану, що викликало занепокоєння МАГАТЕ. Сеул визнав порушення договору через експерименти з плутонієм і ураном, але заявив, що це були наукові дослідження, а не збройна програма. Як наслідок США знову посилили гарантії, щоб запобігти ядерним амбіціям Сеула.Чому Японія та Південна Корея знову заговорили про ядеркуПрезидент США Дональд Трамп (праворуч) вітає керівника Росії Володимира Путіна після його прибуття на об'єднану базу Елмендорф-Річардсон 15 серпня 2025 року в Анкориджі, Аляска. Два лідери зустрічаються для мирних переговорів, спрямованих на припинення війни в Україні, фото: Andrew Harnik/Getty ImagesЩе у березні 2016 року, коли Дональд Трамп був кандидатом у президенти, він тоді неочікувано заявив, що США витрачають забагато грошей на безпеку своїх союзників, коли простіше дати їм можливість самим зробити свою ядерну зброю. Він прямо сказав, що Японії та Південній Кореї треба мати "свою ядерну зброю". Однак прийшовши перший раз до влади у Білий Дім, Трамп не здійснив задуманого. Натомість цього разу, з його другим приходом, ставки значно зросли. Адже Путін, який розпочав повномасштабну війну з Україною у 2022 році, чітко дав зрозуміти, що насправді сила є ключовим фактором, а не якісь гарантії. Тому не дивно, що в Україні також заговорили про свою ядерну зброю, як реальний фактор стримування агресії. Тим більше, що Україна сама знищила і роздала свою ядерну зброю у 90-х роках, володіючи третім у світі ядерним потенціалом.Майже одразу після російського вторгнення, колишній прем'єр-міністр Сіндзо Абе запропонував Японії розглянути угоду про спільне використання ядерної зброї зі США, подібну до НАТО. Декілька європейських країн дозволяють США розміщувати американську ядерну зброю на своїй території в рамках стримування НАТО. Хоч Японія на папері є під ядерною парасолькою США, але хотіла б, щоб ці бомби були ближче для швидшого реагування. Тим більше, що інший потенційний агресор, а це Китай, може чи не в будь-який момент розпочати вторгнення в Тайвань, який поруч Японії і яка змушена буде якось реагувати на це. "Вторгнення в Україну стало корисним прикладом того, що може статися з країнами, які не захищаються належним чином від більших, краще озброєних та агресивніших сусідів", - відзначили у BBC. Однак досі японці не наважилися змінити свою традиційну без'ядерну політику. Адже попри заклики політиків, у суспільстві все ж переживає думка, що ядерна зброя принесе більше проблем, через травматичний досвід пов'язаний із Хіросімою та Нагасакі. Все ж у японців зросла тривога пов’язана з тим, чи буде президент Дональд Трамп захищати Японію, якщо це буде потрібним? Не дивно, що опитування у квітні цього року показало важливу зміну – 77% японців сумніваються, що США захистять Японію у разі військової кризи. А 55% не бачать потреби в ядерній парасольці США. 41% респондентів підтримують перегляд трьох неядерних принципів Японії. Ще три роки тому таких було лише 20%.Тобто у японському суспільстві досі сильні пацифістські настрої щодо ядерної зброї, хоч думка поступово і міняєтеся, відповідно, політикум теж пристосується до цього.  "Трамп такий непередбачуваний, можливо, в цьому його сила, але я думаю, що нам завжди потрібно думати про план "Б" – це у підсумку отримати ядерну зброю", – у кінці серпня сказала Reuters членкиня парламенту Японії від правлячої партії Руї ​​Мацукава. Шокова політика Трампа також впливає і на Південну Корею, яка має значно більші безпекові ризики через сусідство з КНДР. Тим більше що суспільство Корейської республіки вже багато років одноголосне – приблизно 70-75% кажуть, що країна має володіти своєю ядерною зброєю. Тому суспільство підганяє своїх політиків, щоб вони дійшли до цієї думки. Ще два роки тому BBC писало, що у Сеулі створили Форум з ядерної стратегії країни, де регулярно громадські активісти, науковці, політики, військові обговорюють варіанти оптимізації безпеки. Оскільки корейці не вірять, що в разі потреби США готове буде атакувати КНДР, якщо Кім Чен Ин, для прикладу, пригрозить знищенням Сан-Франциско."Ірраціонально думати, що інша країна повинна нас захищати. Це наша проблема і наша відповідальність", - сказав Чой Чжи Йон, учасник форуму та член правлячої партії Південної Кореї "Сила народу".Однак, як сказав у 2024 році міністр оборони Південної Кореї Шін Вон Сік під час інтерв’ю виданню Reuters, у разі створення своєї ядерної зброї, тоді країна втратить всі свої особливі союзні відносини із США. Він додав, що це змінить розподіл сил у Північно-Східній Азії і далеко не очевидно, що принесе Сеулу більшу користь, адже фінансові ринки можуть сильно постраждати. Щоб заспокоїти корейців, експрезидент Джо Байден минулого року підвищив альянс США і Південної Кореї до рівня ядерного у разі реагування на загрози від КНДР. Глава Пентагону підтвердив, що США готові захищати Південну Корею будь-якими засобами, включаючи ядерну зброю. Та цього року через зміну адміністрації і появу непередбачуваного Трампа, корейці знову засумнівалися в цих безпекових угодах. Тим більше, що нещодавно північнокорейський диктатор заявив про потребу збільшити свій ядерний потенціал. Тому президент Південної Кореї Лі Чже Мьоном сказав, що прагнення КНДР розробити міжконтинентальні балістичні ракети, оснащені ядерними боєголовками, становить особливу небезпеку. Натомість президент Трамп, у своєму стилі, висловив бажання зустрітися з Кім Чен Ином, "чекаючи з нетерпінням на зустріч цього року", ніяк публічно не запевнивши південнокорейців у їх безпеці. А це точно не додає впевненості Сеулу у своєму майбутньому. "Зміна настроїв у Японії та Південній Кореї, які є ключовими опорами десятиліть домінування Америки в Тихому океані, була спричинена зростаючою втратою віри союзників США у відданість Вашингтона їхній безпеці, зокрема сумнівами щодо того, чи прийде Америка їм на допомогу в конфлікті. Обрання Трампа з його лозунгами "Америка понад усе" та його відкидання традиційних союзників Америки лише посилили ці побоювання. Посіяні президентом сумніви щодо подальшої підтримки США НАТО, запровадження тарифів на Японію, Південну Корею та Австралію, а також розмови про поглинання Канади США налякали багатьох давніх союзників Америки", - констатують у Reuters. А тим часом світ вступає в нову еру, бо ядерні держави нарощують арсенали, стверджує аналітичний центр SIPRI. Для Японії та Південної Кореї особливо небезпечними є зростання ядерного арсеналу Китаю та КНДР. Що Токіо, що Сеул шукають оптимальні шляхи для своєї безпеки і все більше задумуються про ядерну зброю.Читайте також: Майбутнє режиму нерозповсюдження ядерної зброї - все більше під питанням, - аналітик БєлєсковУкраїна теж думає про відновлення ядерного статусу, але є багато "але"фото: gettyimagesВ Україні вималювалася схожа тенденція, особливо після початку повноважної війни.  Оитування проведене в кінці минулого року показало, що 73% українців підтримують відновлення ядерного статусу України. Це опитування провели на хвилі слів президента України Володимира Зеленського, який сказав, тоді ще кандидату у президенти, Дональду Трампу: або в України буде ядерна зброя, або ми будемо у НАТО. Ці слова спричинили хвилю обговорення як в Україні, так і у світі. BILD навіть писав, що за словами українського чиновника, якщо буде команда, Україна "за кілька тижнів" може побудувати першу бомбу, бо має для цього необхідні речі. Хоча дуже скоро Зеленський і відмовився від своїх слів, кажучи, що українці не планують створювати таку зброю. Тим більше, що росіяни неодноразово звинувачували Київ у "створенні брудної ядерної бомби", відповідно, окупанти лише посилили свою пропаганду на цю тему. Тому заява президента була поспішною, вірогідно, щоб привернути увагу, але не дала результату. Україна - ні в НАТО, ні ядерної бомби немає. Натомість хоче якісь інші гарантії безпеки, бо не може отримати ні першого, ні другого. Та й як показала скандальна особиста зустріч між Зеленським і Трампом в Овальному кабінеті наприкінці лютого – новий важливий гравець на сцені не хоче чути ніякої воєнної риторики. Тому Україна та Європа змушені грати за правилами Трампа, сподіваючись, що це принесе мир і безпеку. Однак українці надто добре навчені гірким досвідом, коли відмова від реальних гарантій (у вигляді своєї ядерної зброї) на ефемерні у вигляді Будапештського меморандуму, нічого хорошого не дають. Бо якщо твій сусід має найбільший ядерний арсенал і ніхто не хоче з ним військового зіткнення, тоді у випадку агресії, саме ти платиш найбільшу ціну і ніякі європейські чи американські гроші не здатні виправити смертей і руйнувань. Тому у Токіо та Сеулі і роздумують про свою ядерну зброю, бо "ядерна парасолька" США залишається чимось теоретичним, а не практичним, а за Трампа - чимось таким, що є "зламаним". Попри всі гарантії у сухому підсумку ми бачимо грубу силу, яка й визначає чи ти у безпеці, чи у небезпеці.Але тут є й інша сторона. Бо як пояснив Олександр Боллфрасс, відомий дослідник ядерної зброї з лондонського Міжнародного інституту стратегічних досліджень, самочинна розробка Україною ядерної зброї призведе як до можливих міжнародних санкцій, так і втрати частини західної допомоги та у підсумку послаблення боєздатності армії."Хоча ядерна зброя може поверхово здаватися надійним захистом, важко уявити, що дорогі інвестиції дозволять створити арсенал, здатний стримувати Росію в межах її кордонів. Розповсюдження ядерної зброї Україною після припинення вогню скоріше призведе до повторного розпалювання конфлікту, ніж до його запобігання", – вважає експерт.Тому аналітик каже, що для України зараз оптимальнішою є "ізраїльська модель" безпеки, яка передбачає добре озброєну державу під захистом Сполучених Штатів. Здається, саме цього і намагається добитися українська влада, яка наполягає на приєднанні американців до майбутніх гарантій безпеки України. Однак для цього треба, щоб припинилася війна. А цього не хоче (а можливо і ніколи не зробить) головний антагоніст конфлікту."Путін повністю ототожнив себе з війною. Це його війна. Як наслідок, його політичне – і, можливо, фізичне – виживання залежить від результату війни", – наголошують у The Hill.Читайте також: Європейська "ядерна парасолька": якими є межі франко-британського потенціалу без США. Пояснюємо

28 серпня Росія ударила ракетами і "шахедами" по Києву. У Дарницькому районі балістика ворога зруйнувала п'ятиповерхівку. Загинули 25 людей. На наступний день після трагедії, врятовані мешканці зруйнованої будівлі продовжують приходити до місця "прильоту". Хтось намагається серед завалів відшукати щось із своїх речей, хтось просто стоїть, мовчки вдивляючись у розтрощені залишки дому. Люди із сусідніх будинків, де повилітали вікна та двері - виносять із пошкоджених квартир речі з якими переїжджатимуть на інші місця проживання. Кореспондентка Gazeta.ua побувала на місці одного з найстрашніших російських "прильотів" з початку війни. СИЛЬНИЙ ВИБУХ Територія навколо розбитого дому - огороджена червоно-білою стрічкою. Попід дорогою, яка веде до будівлі, досі стоять десятки машин ДСНС, поліції та швидкої допомоги. Хоча рятувальні роботи і завершені - надзвичайники і медики не спішать покидати локацію. Від цегляної п'ятиповерхівки залишилося мало. З-під важких нахилених стін, які ще не впали, "визирають" залишки квартир. Можна розрізнити контури кімнат, кухні. У купі завалів на землі, яскраво на сонці мерехтять уламки скла. А у радіусі кількох десятків метрів - досі лежать якісь речі, потрощені шматки цегли і бетону. Уздовж однієї з уцілілих стін, люди облаштували меморіал. В пам'ять про загиблих сюди несуть квіти і дитячі іграшки. - Я більше підніматися не буду, не маю сил! Що забрала, те і забрала, - каже жінка з великими чорними пакетами, повними речей. Їх змогла винести з однієї з уцілілих квартир крайнього під'їзду. У тимчасових наметах постраждалі заповнюють акти про відшкодування збитків. Деякі люди виносять коробки, пакети, меблі та одяг - усе, що вдалося врятувати. Частину майна вантажать у машини, інше складають біля під'їздів. Поряд мешканцям волонтери безкоштовно роздають воду, гарячі напої та їжу. Одна з організацій видає індивідуальні та сімейні гігієнічні набори. Біля палатки комісії з питань надзвичайних ситуацій стоїть середнього віку жінка. Представляється Павліною. Під час вибуху разом з чоловіком та дочкою були вдома, каже. - Ми жили у під'їзді, що знаходиться по центру будинку - якраз там, де вхід. Увечері прочитала, що увімкнулась тривога. Але було тихо. Ми подивилися, що "шахеди" летять, але наче не до нас. Заснули. А потім десь бахнуло рядом і ми вскочили, одяглися, - згадує жінка тримаючи в руках документи. - Винесли рюкзака, сумки, а потім - знову тиша. Повернулися в дім. Чоловік каже: "Мені рано вставати, я піду приляжу". Я ж почала читати, що ракети вже вилетіли. І кажу: "Треба вставати". І ми з донькою почали виходити. Бахнуло в момент, коли взувалися - один сильний вибух. Чоловіка Павліни скинуло з ліжка. Весь у подряпинах він з родиною попрямував до виходу на вулицю, де вже почали збиратися сусіди. - І в цей момент бахнули ще раз. Це був прямий приліт. Все посипалося, - каже Павліна. - Ми навіть себе не бачили - навколо була темрява, пил. Не видно було навіть рук. Включили ліхтарики, мочили рушники, щоб прикрити обличчя. Так і виходили. Шукали сходи. Слава Богу, сходи дивом лишилися. Квартира родини більш менш вціліла. Стіни і стеля на місці. - Вікна у нас були навстіж відкриті. Можливо, це нас і врятувало. Якби були зачинені, посікло б усіх склом. А так - вікна і двері вирвало, але нас не зачепило, - каже жінка. - Деяких сусідів знали. Не всіх. Це колишній гуртожиток, але житло вже викуплене і приватизоване. Ми переробили його під смарт-квартиру. В колишньому гуртожитку два під'їзди розташовані з обох сторін будівлі. На поверсі Павліни мешкало приблизно 30 родин, точної цифри ніхто назвати не може. - Нам не пропонували тимчасове житло офіційно, але я чула, що на Харківському шосе є гуртожиток, куди селять тимчасово. Поки нас пустили пожити знайомі - у них квартира вільна, бо самі поїхали на дачу. Але це на місяць-два, - каже Павліна. ВИРВАНІ ДВЕРІ Люди продовжують виносити речі зі зруйнованих квартир, всіх супроводжують рятувальники і роздають каски для захисту. Дехто з мешканців плаче. Фасад обсипаний до цегли, шматки штукатурки й панелей висять на арматурі, яка стирчить з тріщин. Сходові клітки розкриті й напівзруйновані. Поряд з палаткою Національної поліції стоїть подружжя. Юлія та Віталій також проживали в цьому будинку. - Ми з чоловіком були вдома. Слава Богу, дитина в цей час була з бабусею на дачі, - говорить Юлія. - Спочатку був один вибух, потім ще один. Я прочитала, що знову летить. Почала відкривати двері, щоб замки не заклинило. І в цей момент мене вибуховою хвилею "вирвало" разом з дверима. Піднявся густий пил, ми навіть не одразу зрозуміли, що це був "прильот". Сусіди бігли з того боку й кричали, що в будинок влучило. Ми намочили рушники, закрили ними обличчя й почали вибиратися. Юлія каже, що якось одразу зорієнтувалася - час втрачати не можна. - Шок відчувається, але розуміла - треба не зволікати. Страх трансформувався в ціль - вижити, - каже жінка. - Я отримала декілька синців, але все могло бути набагато гірше. Слава Богу квартира не сильно постраждала. Лише двері вирвало. Коли сьогодні зайшли в кімнату, то побачили, що шпалери наче надрізані уламком. - У нас в будинку є укриття з ремонтом. Також є укриття в будинку культури, тут поряд, - каже Віталій. - Але ж це балістика. Тільки про неї написали, пройшло менше хвилин - і вибух! Подружжя чекає дозволу забрати деякі речі з будинку. Після цього поїдуть жити до рідні. - У Національній поліції склали протокол, у Дарницькій райадміністрації теж оформили акт. Будемо чекати, - каже Юлія. - Нам сказали, що має приїхати комісія, щоб вирішити: будинок піде під знесення, чи реконструкцію. ЧОЛОВІК, ЯКИЙ ВТРАТИВ РОДИНУ Неподалік від пари мовчки вдивляється на зруйнований дім мешканець Юрій. Його квартира знаходилася на п'ятому поверсі. Чоловіка врятувало те, що під час атаки він знаходився у підвалі дому, який переробили під укриття. - Перший вибух почув, одразу почав дзвонити дітям (донька чоловіка із родиною жила в цьому домі на третьому поверсі. Ще у Юрія були два сини. - Gazeta.ua). Була сильна ударна хвиля, - каже Юрій. - У підвалі впали плити, стіна з'їхала повністю, одного чоловіка придавило. Лишився маленький отвір, і тільки завдяки йому ми змогли вибратися. Якби не те місце, де не було гіпсу (гіпсокартону. - Gazeta.ua), всі б задихнулися. Юрій втратив дружину та старшого сина. Вони вирішили не спускатися з ним в укриття і загинули одразу. Молодший 17-річний син отримав струс мозку, його нещодавно привезли з Охматдиту. Юрій мешкав у цьому будинку понад 30 років. Від роботи йому надали тимчасову квартиру. - Ми ще не оформлювали ніякі папери. Донька зараз виносить з квартири вцілілі речі, а потім підемо оформлюватися, - каже Юрій стримуючи сльози. - Нам сказали: якщо оформимо документи, то допоможуть і з житлом, і з меблями. Всі йдуть на зустріч. З пошкодженого будинку вдалося врятувати 15 осіб, які не могли вибратися самостійно. У тому числі - чотирьох дітей. З території руйнувань вже вивезено понад 3150 тонн будівельних уламків і сміття, а також евакуйовано 26 пошкоджених машин.

У Київській області триває повітряна тривога, працюють сили ППО. Влада закликає мешканців залишатися в укриттях і не знімати роботу оборонців на фото чи відео.

У Києві та області оголошена повітряна тривога через загрозу застосування ударних дронів. Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ. «Київ — загроза застосування ворогом ударних БпЛА», — йдеться у повідомленні. О 10:10 у Повітряних силах повідомили: «Північні райони Київщини — загроза застосування ворогом ударних БпЛА!». Також повідомляється про пуски керованих авіаційних бомб ворожою тактичною авіацією на... Запис Загроза ударних дронів: у Києві та області — повітряна тривога спершу з'явиться на Громадське радіо.

Загроза застосування балістичного озброєння з півдня!

Громадяни можуть виходити з укриття

Загроза застосування окупантами ударних дронів по Києву зберігається. На підступах до столиці фіксуються цілі. Про це повідомили у КМВА і закликали киян залишатися в укриттях. Повітряна тривога триває. Унаслідок комбінованої масованої атаки «шахедами» та ракетами на Київ у ніч на 28 серпня відомо вже про щонайменше 8 загиблих, серед яких дитина та десятки постраждалих. Пошуково-рятувальна... Запис Киян закликали бути в укриттях, загроза застосування «шахедів» залишається спершу з'явиться на Громадське радіо.

Відомо щонайменше про чотирьох загиблих у столиці. На одній із локацій 28 серпня працює новостворений спеціальний мобільний загін ДСНС "Дельта", повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко. "Титанічних зусиль зараз докладають рятувальники ДСНС на місцях влучань у Києві. Дістали фрагменти тіл - попереду ще складна ідентифікація. Близько 30 людей поранено. З-під завалів вдалося дістати живими трьох людей. Є висока ймовірність, що під руїнами ще залишаються люди", - написав він. Залучені верхолази, кінологи, психологи, інженерна, пожежно-рятувальна техніка. Активно використовується роботизована техніка для розчищення території, щоб могли швидше працювати рятувальники. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росіяни вдарили по парку Інтерсіті+, низка потягів затримується через обстріл Всього по Києву одночасно працюють близько 500 рятувальників та 1000 поліцейських. "Поліція Києва працює з постраждалими. Понад 60 слідчо-оперативних груп уже на місцях - приймають заяви громадян, фіксують наслідки обстрілу. Кожна хвилина роботи наших екстрених служб - це врятовані життя й підтримка людей, які найбільше постраждали від російського терору", - сказано в повідомленні. За словами міністра МВС, під завалами може знаходитись мінімум три людини. Росіяни влучили по будинку ракетою. "Ракета зайшла приблизно в районі третього-четвертого поверху, п'ятиповерхівки, яку ви можете бачити. І, звичайно, ви бачите наслідки вибухової хвилі во всі сторони цього мікрорайону, - розповів Клименко. У ніч проти 28 серпня російська окупаційна армія атакувала Україну безпілотниками та ракетами. Під ударом балістики опинився Київ. Повітряна тривога там тривала понад девʼять годин. На цей час відомо про чотирьох загиблих та понад 20 поранених.

Цієї ночі російські війська здійснили цілеспрямований удар по цивільному пасажирському рухомому складу. Під ударом був, зокрема, парк швидкісних поїздів Інтерсіті+, повідомила Укрзалізниця 28 серпня. "Завдяки злагодженим діям залізничників - працівників депо - загорання на об'єкті вдалося ліквідувати. Один поїзд суттєво ушкоджено. Працівники завчасно перебували в укриттях, цілі. Ми робимо все можливе, аби максимальна кількість поїздів вийшла у рейси. Жоден рейс не буде скасований: для цього виводимо підмінний рухомий склад. Про затримки інформуватимемо, адже також триває відновлення ушкодженої інфраструктури", - ідеться у повідомленні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Повідомили подробиці потужного обстрілу Київщини Разом із тим, у зв'язку з пошкодженнями інфраструктури залізничного вузла у Козятині, низка поїздів ще прямує зміненим маршрутом. Через масовану ворожу атаку та знеструмлення залізничної інфраструктури у Вінницькій області низка поїздів курсуватиме із затримками. Це стосуватиметься рейсів: №87 Запоріжжя - Ковель; №139 Київ - Камʼянець-Подільський; №77 Одеса - Ковель; №3 Запоріжжя - Ужгород; №47 Запоріжжя - Мукачево; №32 Перемишль - Запоріжжя; №92 Львів - Київ; №52 Львів - Київ. "Деякі з цих рейсів прямуватимуть в обʼїзд пошкодженої ділянки, ті з поїздів, що вже знаходяться на ній - будуть прямувати під резервними тепловозами. Залізничники намагатимуться скоротити затримки рейсів", - звітує компанія-перевізник. У ніч проти 28 серпня російська окупаційна армія атакувала Україну безпілотниками та ракетами. Під ударом балістики опинився Київ. Повітряна тривога там тривала понад девʼять годин. На цей час відомо про чотирьох загиблих та понад 20 поранених.

У ніч проти 28 серпня 2025 року росіяни атакували Київ балістичними ракетами та дронами. У столиці пролунала серія вибухів, є наслідки в кількох районах. Повітряна тривога триває, мешканців закликають перебувати в укриттях.

Тривога була оголошена через загрозу застосування балістичного озброєння

Повітряні сили попередили про загрозу безпілотників.

Повітряні сили попередили про загрозу безпілотників.

Повітряні сили попередили про загрозу безпілотників.

Загроза застосування балістичного озброєння з Курська.