Тренд пошуку "Яке сьогодні свято в Україні?"

Зареєструйтесь, щоб залишати коментарі та вподобайки

Актуалізуйте Ваші інтереси

Також, Ви можете змінити вподобання в налаштуваннях Стрічки
Gazeta.ua на gazeta.ua
День Незалежності України - теплі листівки та привітання зі святом
24 серпня Україна відзначає найголовніше свято державності - День Незалежності. День Незалежності України має для всіх українців особливе значення, адже в нашій країни триває війна. Російські загарбники скаженіють від своєї безпорадності. Українці ж продовжують гідно протистояти нелюдам й вражати світ своєю незламністю, силою та емпатією до тих, хто поруч. Саме зараз ми переживаємо історичний момент, наша нація гартується у боротьбі. Ми назавжди запам'ятаємо, хто нам друг, а хто ворог. Щиро віримо, що зовсім скоро ми гучно святкуватимемо нашу перемогу 34 річниця незалежності України стане нагадуванням усьому світу, як дорого коштує людська свобода. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що особливого приготувати на День Незалежності: три цікаві рецепти Через війну святкування Дня Незалежності буде обмеженим. Але такі вимушені заходи не завадять українцям привітати один одного зі святом за допомогою красивої листівки. Gazeta.ua зібрала найкращі листівки українською мовою для привітання найдорожчих та близьких із Днем Незалежності. День Незалежності України - привітання у віршах ***З днем народження, країно!Зі святом нас усіх!Ми - нація єдина,А наша зброя гумор й сміх!Ми - веселі, щирі, добрі,Не страшні нам дощ і сніг,Ми - сміливі і хоробрі,Тож зі святом нас усіх! *** З національним святом українського народу -Днем незалежності - ми щиро вас вітаємо!Добробуту, щастя, радості, натхнення,Добра, здоров'я й злагоди бажаємо.Нехай це свято вам наснаги додає,В майбутнє краще доля стежку прокладе *** З Днем Незалежності, друже,Нехай майорить гордо прапор над нами.І нехай країни серця небайдужі,Єднають теплими та щирими словами.Бажаю жити в країні вільній,Де хочеться дихати на повні грудиБажаю стати Україні сильною,Де будуть жити усміхнені люди! *** Хай живе Україна незалежна та сильна,Золотисте колосся нехай шелестить,Для вас привітання із Днем Незалежності,Із вільним козацьким вітром летить! *** На гарний день в Україні чекаємо,З Днем Незалежності країну вітаємо:Щастя й удачі всім нам,Усім українським донькам й синам! З Днем Незалежності України - привітання в прозі та листівках *** 24 серпня - це не просто державне свято. Це право громадян України на життя, яке в різні часи відвойовували багато поколінь українців. Боротьба триває і зараз. Вірю в нашу перемогу, нехай небо над нашою країною завжди буде чистим. З Днем Незалежності України! *** Україна - країна неймовірної краси, але з важкою долею. Вона мужньо переносить випробування, коли гинуть мільйони її синів і дочок. І кожен раз встає з колін, виховуючи нові покоління закоханих у рідний край лицарів правди та свободи. Мабуть, найкращим пам'ятником для всіх, хто загинув за Україну, буде наше бажання будувати суверенну, вільну, незалежну державу. Тож усіх нас з Днем Незалежності! **** Сьогодні, в День Незалежності України, ми вітаємо всіх вас, хто своїми діями додається до нашої спільної справи розбудови нової європейської держави Україна. Сьогодні наше завдання, завдання усіх громадян України - зробити все, щоб наповнити незалежність нашої країни справжнім змістом, докласти максимум наших зусиль і сили, щоб наблизити час розквіту України. **** Не має значення, де ми народилися: у Києві чи Севастополі, Львові чи Донецьку, Полтаві чи Одесі, не має значення, скільки нам років і якою мовою ми говоримо. Лише одне важливо: наша спільна Батьківщина і наше спільне майбутнє. І тільки разом ми можемо його змінити на краще. Зі святом вас! Слава Україні! *** Нехай серця наповнюються гордістю за нашу державу, Прагнення до єдності та порозуміння, а плідна праця буде надійною запорукою щасливого майбутнього! Зі святом Незалежності, Україно! Отримувати привітання зі святами значно приємніше, якщо написані вони не тільки красиво, а й правильно. Перед Днем Незалежності України Gazeta.ua нагадує вимоги нового українського правопису до написання назв цього та інших свят.
День Незалежності України - теплі листівки та привітання зі святом
Главком на glavcom.ua
19 серпня: яке сьогодні свято, традиції та заборони
19 серпня: День пасічника в Україні, День гуманітарної допомоги та інші свята дня
19 серпня: яке сьогодні свято, традиції та заборони
Букви на bukvy.org
12 серпня: яке сьогодні свято, традиції, прикмети
Сьогодні, 12 серпня, в Україні та всьому світі відмічають День молоді. Запис 12 серпня: яке сьогодні свято, традиції, прикмети спершу з'явиться на Букви.
24 Канал на 24tv.ua
Привітання з Днем молоді 2025: красиві картинки й листівки
Сьогодні, 12 серпня, в Україні святкують День молоді. Це свято вшановує активність і сміливість молодого покоління, яке вчиться, будує кар'єру, захищає країну, волонтерить, створює культурні проєкти та допомагає громадам відновлюватися. Повний текст новини
Привітання з Днем молоді 2025: красиві картинки й листівки
Gazeta.ua на gazeta.ua
Преображення Господнє: яких головних заборон потрібно дотримуватися сьогодні
Яблучний Спас або Преображення Господнє є одним з найбільших свят українців та другим з трьох спасів, яке святкуємо сьогодні, 6 серпня. Це свято відзначали ще наші пращури понад 1000 років тому. Що таке Яблучний Спас: суть свята Свято Яблучний Спас означає кінець літа та скорий прихід осені. Цього дня існує традиція освячувати плоди нового врожаю, символом якого для українців стало яблуко. Саме тому в народі Преображення Господнє називають Яблучним Спасом. Назва "Спас" походить від слова "Спаситель", адже цей день вважається великим святом, що присвячене Ісусу Христу, Спасителю. Другий Спас - це свято, що входить до переліку 12 найбільший християнських свят. Згідно церковних переказів, цього дня Ісус зібрав своїх апостолів Петра, Якова та Іоанна на горі Фавор та постав перед ними в абсолютно новій подобі. Обличчя його сяяло, мов сонце, а одяг став білосніжним. Яблучний спас в Україні є можливістю вшанувати божественну натуру Ісуса Христа, а також є своєрідним поясненням його майбутньої смерті задля спасіння людства. Цей святковий день є й чудовим символом того, що кожна людина може пройти своє власне преображення на шляху до самовдосконалення. Традиції святкування Яблучного Спаса Для українського народу Другий Спас ще вважається й святом врожаю. Саме тому до храмів несуть кошики з яблуками, медом, головками маку та виноградом для освячення цих дарів природи. Кошики рясно прикрашають квітами, травами та колосками. Традиції Яблучного Спаса включають й основний символ свята - яблуко, яке вважається знаком достатку та благополуччя. Цікавим є той факт, що до освячення яблука заборонено їсти, адже вони вважаються ще недозрілими та небезпечними для вживання у їжу. Згідно однієї з легенд, цього дня янголи пригощають яблуками душі померлих дітей. Тому батькам, які втратили дитину забороняється їсти яблука до освячення, а після нього варто залишити декілька штук в якості підношення. Після відвідування храму та освячення яблук та інших символів врожаю та достатку, українці мають звичай пригощати сусідів, гостей, друзів. У цей день існують й вірування загадувати бажання після вживання в їжу освяченого яблука. Наші предки вірили, що в такому разі бажання обов'язково здійсниться. Існували й думки про те, що такий обряд стосується лише незаміжніх молодих дівчат. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яблучний Спас: що покласти в кошик для освячення Свято Яблучний Спас символізує й закінчення літньої пори та швидких прихід осені. Саме тому наш народ має традиції заготовки овочів та фруктів на зиму. З яблук нерідко роблять сухофрукти, варення та готують смачні компоти. Спас належить до тих свят, під час яких вважається, що душі померлих відвідують живих. Звідси в Україні існує ще один звичай - поминати померлих у цей день. Задля цього українці запалюють спасівські свічки з нового воску, виливають мед та кришить хліб. Не можна не згадати й чудову традицію допомагати нужденним. Часто, напередодні 6 серпня прийнято готувати частування та пригощати ними бідних. У день святкування існує звичай роздавати дрібні гроші незаможним сім'ям та людям. Що не можна робити на Яблучний Спас Вважається, що на це свято не можна: поратися на городі; займатися рукоділлям - в'язання, шиття та вишивку варто відкласти на інший день; вбивати будь-яких комах; прибирати в будинку - краще зробити це до Спаса; проводити гучні гуляння та святкування; грати весілля - у цей день не вінчають; вживати алкогольні напої. Варто пам'ятати й про те, що Другий Спас припадає на половину Успенського посту, тож на додачу до всіх заборон, українці ніяк не можуть порушити харчову аскезу. На це свято дозволяється скуштувати трохи риби та святкової яблучної випічки, однак важливо пам'ятати, що всі страви мають бути пісними. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яблучний Спас: три десерти, які вразять смаком будь-кого Прикмети та повір'я на Яблучний Спас Які погодні умови на Спас - такі будуть і на свято Покрови; жовте листя на деревах - до швидкого приходу осені; велика кількість шпаків на деревах - січень буде морозним; дощ на Спас - зима буде мокрою; сонячний святковий день - зимовий період буде морозним та сухим; якщо фрукти на Спас виявилися гнилими - рік буде важким; багато бджіл рояться - слід очікувати рясні дощі. 6 серпня за новим церковним календарем відзначають Яблучний Спас в день Преображення Господнього. Яблучний Спас припадає на період Успенського посту, а це означає, що у вівторок, на який випадає урочистий день, можна скуштувати трохи риби. На другий Спас (Яблучний) здавна заведено ходити на богослужіння з яблуками та іншими фруктами й овочами, освячувати їх, а тільки потім їсти. Обов'язково такими ласощами потрібно пригостити родичів, сусідів і жебраків.
Преображення Господнє: яких головних заборон потрібно дотримуватися сьогодні
24 Канал на 24tv.ua
З Днем медика 2025: найгарніші картинки-привітання зі святом
Сьогодні, 27 липня, в Україні відзначають День медичних працівників. Це професійне свято, яке вшановує роботу лікарів, медсестер, фельдшерів, фармацевтів, санітарів та всіх, хто щодня стоїть на варті життя і здоров'я українців. Повний текст новини
З Днем медика 2025: найгарніші картинки-привітання зі святом
Еспресо на espreso.tv
Чому в справі польсько-української історії весь Сейм голосував на догоду Росії
Еспресо наводить переклад статті Wyborcza.6 червня урядова Комісія в справах вивчення російського і білоруського впливу на внутрішню безпеку і справи Республіки Польщі в 2004-2024 рр. підвела підсумки річної діяльності. Тихо – оголошення на сайті Міністерства юстиції, яке відповідало за її організацію і діяльність, з’явилося через 4 дні і без феєрверків.Відповідно до оголошення Комісія, яка складається з 11 експертів під керівництвом генерала Ярослава Стружика, керівника Служби Військової Контррозвідки, обговорила тайний рапорт, який 7 квітня передала прем’єру Дональду Туску. Тематика аналізу – це питання безпеки, зовнішньої політики, дезінформації та економіки. Як висновок представлено 50 рекомендацій, які "повинні слугувати укріпленню супротиву країни російським впливам".Дональд Туск, фото: з відкритих джерел Генерал Стружик нагадав, що Комісія направила в прокуратуру клопотання про порушення розслідування проти Антоні Мачеревіча (звинувачення в дипломатичній зраді) і полковника Пьотра Погоновського, колишнього керівника Агентства внутрішньої безпеки (ліквідація 10 з 15 делегувань).Міністр юстиції Адам Боднар підсумував: "В умовах сучасних геополітичних викликів, які в даний час є причиною найсерйозніших загроз безпеці Польщі, висновки та рекомендовані заходи, представлені Комісією, а також висновки, подані до прокуратури, є важливим внеском у покращення безпеки Польщі".Це лише декларації. Міністри, присутні на засіданні, - крім Боднара, це міністр внутрішніх справ та координатор спеціальних служб Томаш Шемоняк та міністр культури Ганна Врублевська - та члени Комісії повністю пропустили те, що двома днями раніше було викинуто до кошику аналіз впливу Росії на польсько-українські відносини.За ініціативою ПСЛ уряд (один депутат утримався) та опозиція проголосували за Закон про створення нового державного свята: 11 липня поляки відзначатимуть Національний день пам’яті для поляків - жертв геноциду ОУН та УПА на східних територіях Другої Польської Республіки.Направленого - визначає акт - у 1939-1946 роках "на польське населення" "українськими націоналістами з організації українських націоналістів (ОУН), української повстанської армії (УПА) та іншими українськими націоналістичними утвореннями, що діяли на східних землях Другої Польської Республіки (воєводства Волинське, Тарнопольське, Станіславівське, Львівське, Поліське), а також сучасних воєводств Люблінського і Підкарпатського".Чому немає свята 17 вересня 1939 року, ані дня Катині, але є свято волинської бійніЦе відкрито антиукраїнські дії, оскільки немає державного дня пам'яті ані 17 вересня (вторгнення СРСР до Другої Польської Республіки в 1939 р.), ані 5 квітня (рішення радянського політбюро 1940 р. про вбивство польських офіцерів у Катині), ані також 11 серпня (наказ 00485 від 1937 р. керівника НКВС Миколи Єжова в справі так званої польської операції в СРСР, в результаті якої розстріляно 111 000 осіб).Натомість вже в 2016 році Сейм і Сенат проголосували за рішення про створення 11 липня Національного дня пам’яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами щодо громадян Республіки Польщі.А оскільки закон мовчить про скасування резолюції, то 11 липня поляки відзначатимуть з того ж приводу і Національне свято і Національний день пам’яті. Абсурд? Не єдиний.В законі також немає згадки про те, що в 2018 році до Закону про Інститут національної пам’яті - на додаток до "єврейських" поправок, які передбачають покарання за приписування польському народу чи польській державі відповідальності за злочини, вчинені нацистською Німеччиною – введено також "українські" поправки. Згідно з ними злочини українських націоналістів були прирівняні до комуністичних та нацистських злочинів, визначено, що вони тривали в період 1925-1950 років, також встановлено штрафи за заперечення їх.Президент Анджей Дуда та Адам Боднар, тогочасний речник Громадянських Прав, засудили використання фрази "українські націоналісти" та "Східна Малопольща".Трибунал погодився з їхніми застереженнями та видалив обидва терміни з закону.фото: з відкритих джерел Виконання судових рішень Конституційного трибуналу - це зобов'язання законодавчих та виконавчих органів влади, але протягом 6 років ані влада ПіС, ані нинішня не зробили нічого. Тобто закон зобов’язує, але без визначення того, хто вчинив злочин проти поляків у 1925-1950 роках та на якій території.У грудні парламентський клуб ПіС приніс проєкт, в якому було зазначено, що злочин було вчинено 2 членами та співробітниками ОУН - Бандера (OUN -B) і УПА та іншими українськими формуваннями, що співпрацюють з Третім Німецьким Рейхом". І що мова йде про вчинки 1921-1950 років. Перше читання проєкту відбулося в Сеймі 6 лютого, після чого він опинився в комітеті.Також проводиться підрахунок кількості польських жертв. У законі, прийнятому 4 червня, мова йде про 100 тисяч осіб, Інститут національної пам’яті стверджує, що їх було 120 тисяч, а Пшемислав Чарнек, який представляв проєкт ПіСу, - 200 тисяч.У випадку польсько-українських історичних відносин немає ані норм, ані здорового глузду, оскільки все можна сказати і прийняти.Партія "Право і справедливість", фото: gettyimages Зовсім не Інститут національної пам’яті. Де розташований "центр Путіна" в ПольщіЩо стосується проєкту Народної партії, уряд не зайняв позиції, оскільки, як заявив заступник міністра культури Мачей Врубел під час парламентської дискусії, "наразі вже нічого не стоїть на шляху урочистого святкування 11 липня, але Міністерство культури та національної спадщини, звичайно, не вносить поправок до цього парламентського законопроекту". Чому, можна запитати, очевидно, що влада вмила руки? Зрештою, у випадку обговорених історичних законів ми маємо справу з показовою присутністю московських фахівців."Українські" поправки до Закону про Інститут національної пам’яті були написані в інтересах Росії та її спеціальних служб. Не інакше є щодо закону, внесеного ПСЛ (Польською Селянською Партією). Войцех Чухновский заявив у "Газеті Виборчій", що в лютому комісія генерала Стружика надіслала список з 25 імен людей, що розповсюджують пропаганду Кремля в Агентстві Внутрішньої Безпеки.Зі слів його співрозмовника та члена Комісії, найважливішим джерелом пропаганди Кремля в Польщі є середовище, зосереджене навколо Видавничого Дому "Польська Думка" - "головний центр" для проросійських ініціатив у Польщі."Польська думка", перерахував співрозмовник Чухновського, має власне інтернет-телебачення, просуває там Гжегожа Брауна, закликає українців, які живуть у Польщі, щоб "поверталися додому", і розповсюджує фальшиві новини про прихильність до українців у черзі до лікаря, їх злочин і гроші, які вони отримують від держави і за які вони "не виражають вдячності".У своєму підході Європейський Союз є "тоталітарним творінням", Україна це "бандерівсько - фашистська держава", а "спеціальна операція в Україні" була спровокована американцями.Крім телеканалу "Польської думки", комісія в листі до Агентства внутрішньої безпеки назвала інші портали: Nationalists.net, National.info, kresy.info. Анонімний член Комісії заявив, що загальними цілями публікації цих ЗМІ є:• зменшення довіри до польського уряду (як попереднього, так і теперішнього);• розпад Європейського Союзу;• послаблення Заходу в цілому;• посварити Польщу з Україною.І він зробив висновок: "Цими порталами як джерелами користуються сторінки в соціальних мережах, які заражають польський публічний простір. Вони значною мірою обслуговуються спеціальними підрозділами російської армії, призначеними для підтримки фейкових сторінок".Після таких висновків експертів з російської дезінформації повинні включитися всі контрольні лампи в структурах, які дбають про безпеку держави.Вони не включилися. Навпаки, лампи, що застерігають від "центрів Путіна", згасли, натомість включилися лампи, що попереджають про "небезпеку" від України.Ексгумації йдуть добре, і ПСЛ обирає дипломата з ПНР та кореспондента з МосквиПредставником для звітності по Закону від 4 червня обрали депутата Тадеуша Самборського. У 1977 році він захистив докторську дисертацію в університеті імені Ломоносова в Москві, в 1970 -х та 1980 -х роках він був першим секретарем посольства Польської Народної Республіки у В’єтнамі та Лаосі, а потім був московським кореспондентом "Зеленого Прапора", органу Об’єднаної народної партії – партії-сателіта Польської об’єднаної робітничої партії на початку існування Польської Народної Республіки.Він двічі засідав у Сеймі від імені ПСЛ (1993-1997, 2001-2005), у 2023 році він отримав мандат від списків партії "Третій Шлях", був президентом фонду "Допомога полякам на Сході", до 2017 року він належав до керівництва Товариства "Польща - Схід" - до 1990 року Товариства польсько-радянської дружби.Самборський є постійним автором "Польських думок", він часто пише про злочини ОУН-УПА, у 2023 році він опублікував збірку своїх текстів у її видавничому будинку. "Польська Думка" - це медіа-покровитель його фестивалю.Майкл Олшевський, керівник закордонного департаменту "Виборчої", - один із небагатьох журналістів, який критично писав про закон, заявив, що "заявники з ПСЛ і "Третього Шляху" побачили шанс в антиукраїнських настроях і - як практично весь наш політичний клас - стали заручниками антиукраїнської риторики".Послідовність подій показує, що мова йде не лише про перегони, хто першим досягне союзу з Конфедерацією та Брауном. Наприкінці листопада міністри закордонних справ Польщі та України, Радослав Сікорський та Андрій Сибіга підписали декларацію, яка розблокувала питання про ексгумацію польських жертв в Україні та українських жертв у Польщі.Робоча група почала працювати під егідою міністерства культури. 24 квітня, завдяки особистому залученню прем’єр -міністра Дональда Туcка та президента Володимира Зеленського, ексгумаційні роботи розпочалися в Пужниках на Тернопольщинні, завершилися в травні виявленням останків 42 поляків, убитих УПА. Прем'єр-міністр назвав цю подію "проривом".У відповідь Чарнек сказав, що прориву немає. Він стверджував, що після її прийняття "неможливо буде в Польщі під загрозою покарання прославляти УПА, бандеревців, всіх тих українських націоналістів, які вбивали наших співвітчизників 80 років тому"."Закон також покладе край цим ганебним переговорам Міністерства культури та національної спадщини з українською державою щодо можливих подальших пам’ятників УПА в Польщі", - додав він, представляючи поправку від ПіС до Закону про Інститут національної пам’яті.Здавалося б, усі розуміють, що "в нас є довоєнні часи", як зазначає Туск, і що якщо Україна потрапить під удари росіян і зраду американців, ми будемо сусідами з Росією Путіна не на ділянці 628 кілометрів (Кролівець, у російській номенклатурі Калінінград плюс Білорусь), а 1163. Можливість ведення Москвою гібридної війни від дезінформації та радіоелектронної боротьби до регулярного саботажу радикально зросте.Здоровий глузд вимагає мінімізувати все, що розділяє поляків та українців. Москва навіть не приховує, що однією з її цілей є конфлікт наших націй. Але це не так - Україна також є ворогом для численних польських політиків.Чи полегшує PSL завдання БраунуСвій проєкт Польська селянська партія (PSL) подала до маршалківської палати 25 квітня, тобто на другий день після початку ексгумації у Пужниках.Тими ж днями невідомі особи на поруйнованій могилі 62 вояків УПА на горі Монастир – також відомій як Монастир – у ґміні Горинець-Здруй встановили табличку з написом: "Спільна могила українців, членів УПА, відповідальних за терор і геноцид беззахисного польського, українського та єврейського населення. Господи Боже, змилуйся над ними і не зараховуй їм тих страшних вчинків, яких вони допустилися супроти своїх братів. "Прощення не означає забуття, але – зцілення болю"".Міністерства культури Польщі та України у спільній заяві назвали цей інцидент "свідомою провокацією, що слугує інтересам держави-агресора Росії  і має на меті зірвати конструктивний діалог, який останніми місяцями розвивається між нашими країнами".Табличку демонтували, тож Браун не зміг урочисто "відкрити" її 2 травня, як це собі планував.І можна було б відзначити невеликий поступ у розплутуванні польсько-українського вузла, якби не PSL і той спосіб, у який народники домоглися ухвалення свого проєкту.Генерал Стружик передав прем’єрові закритий звіт комісії 7 квітня, у якому містилася оцінка видання "Myśl Polska" ("Польська думка") як "осередку Путіна" в Польщі, а також 50 рекомендацій щодо обмеження російського та білоруського впливу.фото: jagiellonia.org Чи передав глава уряду звіт Владиславу Косіняку-Камишу? Ми не знаємо, хоча це було фактично непотрібно, адже віцепрем’єр і міністр оборони делегував до комісії професора Ґжеґожа Мотику – керівника Військового історичного бюро та відомого дослідника польсько-українських відносин. Генерал Стружик кілька разів доповідав про результати роботи комісії на засіданнях уряду.Спочатку доповідачем проєкту, який підписав Косіняк-Камиш, мав стати віцеспікер Сейму Пьотр Зґожельський, який змагається у радикалізмі з Брауном щодо стигматизації українських націоналістів. Однак народний політик виявився недостатньо принциповим, і 30 травня його замінили на Самборського.Це трапилося перед другим туром президентських виборів, коли PSL сподівався на перемогу Рафала Тшасковського.Метою внесення на розгляд і проштовхування законопроєкту була не лише боротьба з антиукраїнським радикалізмом і зрив ексгумації. Йшлося також про те, щоб показати, що з "хабом Путіна" не може статися нічого поганого, незалежно від висновків комісії генерала Стружика та поточної політичної констеляції. До речі, представник "хабу" був делегований для того, щоб переконатися, що в антиукраїнському котлі під коаліцією, яка називає себе демократичною, не бракує політичних дров.Символічно, що закон про антиукраїнське національне свято був прийнятий 4 червня, в День свободи і прав людини, який відзначається в пам'ять про вибори 1989 року,  які призвели до краху комунізму в нашій країні (єдиний, хто помітив цей збіг, був Владислав Фрасинюк на шпальтах Newsweek) та ініціювали зміни в усьому регіоні, що незабаром привели до розпаду СРСР і становлення 15 його республік, зокрема й України, як незалежних держав.Донедавна польська влада представляла безперервність повстань за свободу і демократію в нашому регіоні як підставу для польської слави і політичної величі. Від польського Жовтня 1956 року та Угорського національного повстання, через Празьку весну, Солідарність 4 червня та Осінь народів 1989-го року до українських Майданів 2004-го та 2013-2014 років і нинішньої боротьби українців проти російських окупантів.А коли День волонтерів, які допомагають біженцям з УкраїниРозуміння цієї традиції могло б підштовхнути до заснування Дня польського волонтера в пам'ять про неймовірну солідарність, виявлену мільйонам українців після 24 лютого 2022 року. Тоді величезна частина польського населення показала здивованій Європі, що таке людська щедрість і серце і в чому проявляється дух старого континенту та його цінності.Натомість політики надірвали польську солідарність щодо України, додавши ще один ком у могилу знаменитої "лінії Ґедройця" у польській східній політиці.Інституції, такі як комісія генерала Стружика, мають пройти два випробування, щоб оцінити їхню реальну користь для безпеки держави.Першим є виявлення ворожих впливів серед попередньої влади. З цим, як видається, комісія справляється.Друге – виявлення російських та білоруських впливів серед своїх. А цим керівники держави знехтували. І менш важливо – чому: чи через підтримку коаліції заради голосів народників, чи змагання у антиукраїнстві з правими, чи відверті докори "невдячним українцям", які "не хочуть знати правду про Волинь".Значення має результат – те, що в польсько-українських відносинах ми зайшли в глухий кут.Українці вчинили мудро, коли надали кілька нових дозволів на ексгумацію, попри ворожий крок Польщі.А оскільки мости не спалено, варто шукати шляхи виходу з нинішньої ситуації.Починати варто із найголовнішого, тобто з громадської думки. Під час ексгумаційних робіт у Пужниках Кароліна Левицька в ефірі TOK FM розмовляла з професором Мотикою. Вона зазначила, що причиною запровадження Україною у 2017 році ембарго на ексгумаційні роботи було те, що їх проведення виявило б "ще більше полів, братських могил, наповнених кістками жертв з-поміж цивільного населення. І Києву рано чи пізно довелося б зіткнутися з цією дуже складною і темною сторінкою своєї історії".Вона додала, що, зрештою, зруйновані у 2015-2017 роках "невідомими зловмисниками" українські могили та меморіали, були незаконними.Брак знань не повинен звільняти від журналістської етики. Насправді частину руйнувань здійснили місцеві органи влади, тоді як російська агентура діяла відкрито, розміщуючи відео зі своїх дій на порталах так званої Донецької Народної Республіки. Могила на горі Монастир була впорядкована на підставі угоди Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва зі Спілкою українців у Польщі.Після кількарічних складних переговорів було домовлено, що на табличці з іменами з’явиться напис "загинули за вільну Україну". Головою Ради тоді був Станіслав Бронєвський, керівником "Сірих шеренг", у переговорах брав участь Світовий союз солдатів АК, зокрема середовище 27-ї Волинської дивізії.Ці люди знали події Другої світової війни з власного досвіду, їхні близькі загинули від рук українців, вони самі брали участь у польсько-українських боях. І все ж вони підтримали угоду Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва (ROPWiM) зі Спілкою українців у Польщі (ЗUwP), вбачаючи в ній елемент ширшого порозуміння між поляками та українцями.Ось чому Росія та її агентура, а також проросійські та ендеківські сили роблять усе можливе, щоб могили на горі Монастир не відновили у погодженому вигляді. Кремль зацікавлений, щоб поляки і українці показали, що не здатні осмислити драматичне минуле і думати про спільне майбутнє.Дослідження професора Галагіди та неприємні факти для польських істориківКілька зауваг щодо істориків. У польській правовій системі відбувається жонглювання датами, назвами українських формувань і такими термінами, як "українські націоналісти", а також кількістю жертв. Це означає, що роль дослідників зведена до нуля, бо польська держава не зважає на їхні дискусії та висновки, проголошуючи "правду" залежно від політичних потреб.І це в контексті ситуації, коли під час підготовки до ексгумаційних робіт з'ясувалося кілька не дуже приємних для польської держави фактів.Підтвердилося, що єдині комплексні дослідження щодо ідентифікації жертв польсько-українського конфлікту 1940-х років проводить команда професора Ігоря Галагіди в Українському католицькому університеті у Львові. За 7 років роботи дослідники встановили імена понад 22 тисяч українських жертв і визначили їхню загальну кількість - понад 30 тисяч. Наразі вони працюють над ідентифікацією польських жертв.Завдяки цьому українська сторона змогла представити список із 200 населених пунктів у Польщі, у яких загинуло щонайменше 5 цивільних осіб української національності.Такого комплексного переліку для населених пунктів на території України не змогли представити ні Інститут національної пам’яті (IPN), ні жодна з численних установ, що займаються історичною політикою.Те саме стосується кількості польських жертв і встановлення якомога більшої кількості імен.Також з'ясувалося, що, всупереч твердженням деяких істориків, політиків і журналістів, ексгумація не є способом встановлення кількості жертв та їхньої ідентифікації. Стосовно конкретних населених пунктів – це ефективний і необхідний метод, але не для всієї території, на якій у 1940-х роках розгорталася польсько-українська драма.А тому історики повинні виконати свою роботу, і село за селом, місто за містом намагатися встановити імена жертв, щоб порахувати їх з відносною точністю. Це єдиний і найнадійніший спосіб дізнатися реальну картину минулого і віддати данину пам'яті тим, хто був убитий.     В ефірі TOK FM професор Мотика назвав дослідників, які ставлять під сумнів польську цифру 100 тисяч, "науковими антивакцинаторами". Тому що ніхто не ставив під сумнів польські дослідження, які називають таку цифру. Слова професора мають державну вагу, адже він є найважливішою посадовою особою в історичній політиці нинішньої влади. Окрім того, що він очолює ВБГ і є членом комісії генерала Стружика, він також входить до Колегії ІНП.   Але польська історіографія досі оперує оцінками, за якими кількість розстріляних обчислюється десятками тисяч людей, хоча минуло достатньо часу для ретельного дослідження цього питання.Маючи певні знання про літературу на цю тему, польські, українські, радянські та німецькі документи, а також про часткові результати ідентифікації польських жертв, я можу дати дружню пораду. Історики зроблять суспільству послугу, коли почнуть готувати громадян до сприйняття інформації про те, що польських жертв було незрівнянно менше, ніж загальноприйняті 100 тисяч.Що не применшує значення того факту, що жертв було десятки тисяч, і що кожна з них заслуговує на поховання, відновлення імені й прізвища і пам'ять.І на завершення кілька слів до службовців із ліквідації загроз для безпеки Польщі. У гучному інтерв'ю Донати Субботко "Росія вже тут" генерал Пьотр Питель, голова Служби військової контррозвідки у 2014-2015 роках, заявив, що "все, що сталося в Польщі після 2015 року, відповідає російським інтересам". І що польські служби залишили державу "голою і незахищеною" перед обличчям російської загрози.Через півтора року після того, як колеги генерала повернулися до виконання службових обов'язків, доводиться констатувати, що у сфері впливу Росії на польсько-українські відносини такий стан справ зберігається і сьогодні.
Чому в справі польсько-української історії весь Сейм голосував на догоду Росії
Госпітальєри на we.ua
Збір на нову базу Госпітальєрів

24 Квітня 2025 року була повністю зруйнована головна база медичного батальйону «Госпітальєри» в Павлограді. Російські війська здійснили чергове навмисне прицільне влучання шахедами у невійськовий обʼєкт. Черговий злочин проти людяності забрав у наших медиків-титанів їх осередок, їх дах над головою і прихисток.

Яна Зінкевич - засновниця і лідер «Госпітальєрів», оголосила про великий збір коштів для створення нової бази.

Просимо всіх українців підтримати даний збір та в подальшому долучатись до постійної допомоги «Госпітальєрам»!

we.ua - Збір на нову базу Госпітальєрів
КоментаріUA на society.comments.ua
30 червня: яке сьогодні церковне свято в Україні за новим календарем
Сьогодні православні християни моляться до святих мучеників Мануїла, Савела та Ісмаїла
30 червня: яке сьогодні церковне свято в Україні за новим календарем
Еспресо на espreso.tv
День Конституції України: історія та запровадження свята
Це свято символізує прийняття Основного Закону держави, який визначає базові права та обов'язки громадян, структуру влади та правову систему країни.Ухвалення КонституціїДень Конституції України був офіційно встановлений 28 червня 1996 року, коли Верховна Рада України прийняла нову Конституцію незалежної України. Цей документ став правовою основою для розбудови демократичної, правової держави та гарантом суверенітету і територіальної цілісності України. Процес розробки та прийняття Конституції був непростим і тривалим, включав численні дискусії та компроміси, проте результатом стала Конституція, яка відповідала демократичним стандартам, забезпечувала права і свободи кожного громадянина.Цікавим є той факт, що міжнародне співтовариство не просто схвалило Конституцію України, а визнало її однією з найбільш демократичних у світі.Конституція України складається з 15 розділів та 161 статті. Вона визначає основні принципи державного устрою. Документ гарантує громадянам України рівні права та свободи, включно з правом на життя, свободою, особистою недоторканністю, свободою слова та зібрань, правом на працю та освіту.Україна визначається як суверенна, незалежна, демократична, соціальна та правова держава. Саме ці слова зазначені у першій статті, адже дані принципи забезпечують стабільність, справедливість та добробут у країні.В Основному Законі закріплене лише одне державне свято - День Конституції України.Історичні корені та значення КонституціїКонституція України є основою правової системи та гарантом стабільності й порядку в державі. Вона закріплює принципи демократії, верховенства права, поділу влади та дотримання прав людини. Конституція також визначає основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики України, забезпечуючи курс на європейську інтеграцію та розвиток демократичних інститутів.Важливо зазначити, що у 1710 році з'явилась Конституція Пилипа Орлика, також відома як "Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького". Цей документ є надзвичайно важливим в історії українського державотворення.Вона вважається однією із перших конституцій у світі, яка передбачала розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову гілки. Крім того, обмежувала владу гетьмана та відстоювала інтереси запорізьких козаків.Фото: president.gov.uaДруга Конституція України була ухвалена у 1918 році Центральною Радою УНР, є важливим історичним документом, який заклав основи державності в Україні. Цей документ, який розроблявся під керівництвом Михайла Грушевського, проголошував незалежність Української Народної Республіки (УНР) і містив багато прогресивних положень для свого часу. Попри те, що ця Конституція була затверджена Центральною Радою, вона не встигла набути чинності через події німецької окупації України та зміни політичної ситуації. Цей документ залишається важливим свідченням прагнення українського народу до незалежності і демократичного розвитку, а також є значущим етапом в історії українського конституціоналізму. Також існувала Тимчасова конституція ЗУНР та Тимчасова Конституція Карпатської України.За часів, коли Україна входила до складу Радянського Союзу, була прийнята Конституція Української РСР, яка зазнавала змін. Однак, остаточний варіант Основного Закону був прийнятий лише тоді, коли наша держава здобула незалежність. Лише 28 червня 1996 року о 9:18 ранку, після майже безперервної добової сесії, Верховна Рада ввела в дію чинну сьогодні Конституцію.День Конституції – це державне свято, яке цьогоріч припадає на суботу. У мирний час українці мали б додатковий вихідний з нагоди свята у понеділок. Однак наразі в Україні діє воєнний стан, під час якого додаткові вихідні не надаються. 
День Конституції України: історія та запровадження свята
КоментаріUA на society.comments.ua
27 червня: який сьогодні день та чому треба утриматися від важкої їжі
Яке сьогодні церковне свято в Україні – заборони та традиції
27 червня: який сьогодні день та чому треба утриматися від важкої їжі
КоментаріUA на society.comments.ua
25 червня в Україні: яке сьогодні релігійне свято, заборони та традиції
Релігійне свято в Україні 25 червня: традиції та заборони цього дня
25 червня в Україні: яке сьогодні релігійне свято, заборони та традиції
ТСН на tsn.ua
Яке сьогодні, 19 червня, свято — все про цей день, яке церковне свято, що не можна робити
Сьогодні, 19 червня, День фермера в Україні. Віряни вшановують пам’ять святого апостола Юди, брата Господнього. До Нового року залишилося 195 днів.
Яке сьогодні, 19 червня, свято — все про цей день, яке церковне свято, що не можна робити
ТСН на tsn.ua
19 червня — яке церковне свято, для чого цей день вважається успішним
Що сьогодні за церковне свято святкують в Україні за новим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.ua.
19 червня — яке церковне свято, для чого цей день вважається успішним
Gazeta.ua на gazeta.ua
День батька-2025: коли вітаємо і що доречно подарувати
15 червня українці відзначають День батька. Це чергове сімейне свято, яке чекають з нетерпінням. В цей день вшановуємо найрідніших чоловіків: татусів, дідусів, хрещених. Це чудова нагода подякувати за підтримку, турботу й силу - словами, обіймами чи символічним подарунком. Історія свята День Батька має багату історію, яка починається на початку XX століття. Уперше це свято було запропоновано в Сполучених Штатах Америки. Ідея належала Сонорі Додд, яка хотіла висловити свою подяку своєму батькові, ветерану Громадянської війни, що виховував її та п'ятьох братів самотужки. Перше святкування відбулося 1910 року. Відтоді традиція поширилася по всьому світу. В Україні День Батька почали відзначати порівняно недавно, але він швидко став популярним серед населення. Це свято нагадує нам про важливість сімейних цінностей і роль батька в житті кожної людини. З початком повномасштабної війни значення цього свята стало ще більш значущим, оскільки тисячі татусів сьогодні стоять на захисті своїх родин. Gazeta.ua ділиться ідеями, що подарувати на День батька. Ці презенти точно сподобаються кожному. Ідей подарунків до Дня батька Фотокнига з сімейними моментами. Перегляньте фото з дитинства разом, де любили разом проводити час. Спогади про найтепліші миті життя неодмінно зворушать до сліз. Іменна кружка або футболка з оригінальним написом чи фото, які стосується саме його. Це досить простий, ніби й банальний подарунок, але з глибоким сенсом. Він цінуватиме саме цю кружку чи футболку. Відеопривітання, яке нині так легко створити самому завдяки мобільним додаткам. Живі емоції, щирі слова й усмішки завжди сильніше за будь-який матеріальний презент. Гравірування на годиннику чи брелоку з особистим посланням. Пам'ятний напис перетворить звичайну річ на особливий дарунок від найрідніших. Зробіть подарунок власноруч. Наприклад, листівку, малюнок від дитини. Це найщиріший та найчуттєвіший дарунок тату, бо створений з душею. Аксесуари в авто. З настанням теплих днів, купіть автопарасольку, яка захистить салон від спеки. Або інші, не менш потрібні речі для авто. Влаштуйте спільну прогулянку чи пікнік. Час разом - це найцінніше, особливо для тих, хто рідко бачиться через роботу чи відстань. Особливо, якщо тато захищає Україну на війні і приїхав у відпустку. Аксесуари до гаджетів. Наприклад, купіть бездротову зарядку, щоб батько завжди був на зв'язку. Це зручний та сучасний аксесуар, який стане в пригоді в різних ситуаціях. Вона ідеально підійде для використання вдома, в офісі або під час подорожей. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: День батька: топ-5 особливих подарунків Домашні речі. Подумайте про ідею купити якісний халат, в якому комфортно та затишно. Або подаруйте плед чи капці. Смаколики. Знаючи вподобання найріднішої людини, оберіть чай чи каву або інший напій. Додайте до подарунку різних солодощів або купіть улюблений торт. У перший місяць літа на українців чекає чимало важливих державних та професійних свят. У червні ми вшановуємо медиків, держслужбовців, журналістів. 1 червня - День захисту дітей, а 15 червня - день батька. Також у червні святкуємо Міжнародний День друзів
День батька-2025: коли вітаємо і що доречно подарувати
УНІАН на unian.ua
7 червня: церковне свято сьогодні, кого поминають, що не можна робити після полудня
Розповідаємо, яке свято сьогодні церковне в Україні відзначають православні, що несуть до церкви та заборони дня.
7 червня: церковне свято сьогодні, кого поминають, що не можна робити після полудня
ТСН на tsn.ua
7 червня — яке церковне свято, чому краще не підходити близько до відкритих водойм
Що сьогодні за церковне свято святкують в Україні за новим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.ua.
7 червня — яке церковне свято, чому краще не підходити близько до відкритих водойм
ТСН на tsn.ua
4 червня — яке церковне свято, чому не можна купатися у річках чи озерах
Що сьогодні за церковне свято святкують в Україні за новим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.ua.
4 червня — яке церковне свято, чому не можна купатися у річках чи озерах
ТСН на tsn.ua
3 червня — яке церковне свято, незаміжні дівчата повинні обов’язково зробити одну річ
Що сьогодні за церковне свято святкують в Україні за новим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.ua.
3 червня — яке церковне свято, незаміжні дівчата повинні обов’язково зробити одну річ
Главком на glavcom.ua
3 червня: яке сьогодні свято, традиції та заборони
Сьогодні заборонено укладати угоди, особливо важливі
3 червня: яке сьогодні свято, традиції та заборони
ТСН на tsn.ua
31 травня — яке церковне свято, чому цього дня забороняється переїжджати
Що сьогодні за церковне свято святкують в Україні за новим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.ua.
31 травня — яке церковне свято, чому цього дня забороняється переїжджати

Приєднуйтесь до Платформи

Захисний код

Натискаючи на кнопку "Зареєструватись", Ви погоджуєтесь з Публічною офертою та нашим Баченням правил


Останні коментарі

Що не так з цим дописом?