Легенда про «короля щурів» існує щонайменше з XVI століття, коли були зафіксовані групи щурів, що злиплися хвостами. Деякі дослідники вважали ці знахідки підробкою, але Андрей Мілютін із Тартуського університету (Естонія) переконаний: це реальний феномен, який він вивчив завдяки музейним екземплярам. Найбільший зареєстрований «король щурів» складався з 32 особин і був знайдений в Німеччині у 1828 р. У 2021 р. в Естонії виявили живого «короля» із 13 молодих щурів — явище надзвичайно рідкісне!

В легендах «короля щурів» вважали лідером групи, або сприймали за єдиний організм-монстр з додатковою «об\'єднаною силою». У німецькій мові словом Rattenkönig обзивали правителів-тиранів. Так, Мартін Лютер називав Папу. Мотив згадано в казці Гофмана «Лускунчик і Мишачий король», де у цього короля сім голів.

Насправді злипання хвостами - болісний і навіть смертельний стан для тварин. А самі щури залишаються важливими для людства, бо саме на них тестуються більшість лікарських препаратів, включно з протираковими.