11 січня 1922 року в Торонто вперше в історії було застосовано інсулін для лікування цукрового діабету: 14-річному канадцю Леонарду Томпсону ввели препарат, що зупинив смертельний перебіг хвороби. Ін’єкцію провели в лікарні Торонто в межах експериментального лікування, яке стало результатом спільної роботи Фредеріка Бантинга, Чарльза Беста та Джона Маклеода з Університету Торонто. Перша спроба використання сирого екстракту була малоефективною, але після очищення препарату повторне введення дало чіткий клінічний ефект.

Відкриття інсуліну стало можливим після того, як Бантинг висунув ідею ізолювати гормон підшлункової залози, що регулює рівень глюкози в крові. Влітку 1921 року Бантинг і Бест отримали панкреатичний екстракт із тварин. Згодом до роботи долучився хімік Джеймс Колліп, який розробив метод очищення інсуліну. Успішне лікування Леонарда Томпсона стало першим підтвердженням ефективності інсуліну в клінічній практиці.

Томпсон дожив до 26 років, можливо, що його смерть не пов\'язана з діабетом.