16 лютого 1959 року Фідель Кастро Рус став прем’єр-міністром Куби, змінивши на цій посаді Мануеля Уррутію Кардону після повалення в січні 1959 року режиму генерала Фульхенсіо Батісти. Кастро, якому тоді було 32 роки, був одним із керівників повстанського «Руху 26 липня» та командував загонами, що увійшли до Гавани після перемоги революції. Спочатку уряд Куби був визнаний Сполученими Штатами, які ще в 1958 році припинили військову підтримку Батісти.

У 1960–1961 роках відносини між Кубою та США різко погіршилися після проведення аграрної реформи, націоналізації іноземної власності, зокрема американських компаній, і зближення уряду Кастро з СРСР. У грудні 1961 року Кастро публічно заявив, що є марксистом-ленінцем. ЦРУ пробувало повалити кубинський режим, але безрезультатно. Кастро залишався при владі протягом десятиліть, пережив кількох президентів США та період тривалого економічного ембарго з боку Сполучених Штатів, яке було запроваджене на початку 1960-х років і зберігалося надалі.