27 червня 1663 року на околиці міста Ніжин розпочалася козацька рада для обрання гетьмана Лівобережної України. У ній брали участь козацька старшина, рядові козаки, запорожці, міщани та селяни, яких тогочасна старшина називала «черню», звідси походить назва «Чорна рада». На гетьманську булаву претендували наказний гетьман Яким Сомко, ніжинський полковник Василь Золотаренко та кошовий отаман Іван Брюховецький. Царський уряд Московії підтримував Брюховецького, який спирався на рядове козацтво та обіцяв зменшити податки і обмежити зловживання старшини. Під наглядом царського представника князя Данила Велико-Гагіна гетьманом обрали Івана Брюховецького.

Після ради Якима Сомка та Василя Золотаренка і звинуватили у зв’язках із польською шляхтою. 28 вересня 1663 р. обох стратили. Ніжинська рада закріпила окреме гетьманське правління на Лівобережжі в період Руїни та посилила вплив Московського царства на політичні рішення Гетьманщини. Ці події стали основою історичного роману-хроніки Пантелеймона Куліша «Чорна рада»