Виявилося, що найвищого рівня мовне різноманіття людство - це не сучасний період, а час приблизно 1–3 тисячі років тому. Тоді могло існувати не менше 40 тисяч мов.

Міжнародна група дослідників змоделювала зміну кількості мов протягом останніх 12 тисяч років, використавши відомості про чисельність населення, розміри мовних спільнот і спосіб життя 171 спільноти мисливців, збирачів та рибалок. За розрахунками авторів, на початку голоцену (~12 тис. р. тому) у світі існувало близько 4500–6200 мов. Подальше зростання населення, поширення землеробства та утворення нових поселень сприяли об’єднанню людей у спільноти, в яких формувалися окремі мови.

Скорочення мовного різноманіття прискорилося протягом останніх двох тисячоліть. Розширення держав та імперій, переселення населення, поширення релігій, торговельних мереж збільшували розповсюдження окремих мов (таких як англійська, іспанська, португальська, французька, арабська, російська). Мови невеликих спільнот поступово зникали. Сучасні приблизно 7500 усних і жестових мов становлять частину значно ширшого мовного розмаїття, яке існувало в попередні періоди людської історії.