14 серпня 1880 року в Кельні поставили останній камінь собору, який будували 632 роки.

А почали в 1248-му, бо місту потрібна була гідна оправа для мощей трьох царів, які кельнський архієпископ вивіз із розграбованого Мілана. Реліквія притягувала паломників з усієї Європи, а паломники притягували гроші.

Далі сталося те, що буває з великими проєктами:
• близько 1473 року роботи просто зупинили, адже гроші скінчилися;
• недобудована південна вежа простояла з дерев\'яним краном на верхівці майже 300 років;
• кран став символом Кельна, його малювали на гравюрах як частину міського пейзажу;
• у XIX столітті випадково знайшли оригінальні середньовічні креслення фасаду;
• будівництво відновили в 1842 році і довели до кінця за оригінальним планом
157 метрів.

На чотири роки собор став найвищою спорудою світу. У 1945 році Кельн лежав у руїнах, а собор стояв. У нього влучили чотирнадцять авіабомб, але він зберігся.