20 вересня 1946 року — 80 років тому — відкрився перший Каннський кінофестиваль. Його задумали ще наприкінці 1930-х років як французьку альтернативу Венеційському кінофестивалю, на який все більше впливали фашистська Італія та нацистська Німеччина. Перший фестиваль у Каннах планували провести у вересні 1939 року, а його президентом мав стати один із винахідників кінематографа Луї Люм’єр. Початок Другої світової війни зірвав ці плани, і фестиваль відбувся лише через сім років. У конкурсі 1946 року брали участь 19 країн.

Фестиваль супроводжували феєрверки, паради, авіашоу, покази мод, квіткові бої на набережній Круазетт і вибори першої «міс фестивалю». У конкурсній програмі показували «Рим, відкрите місто» Роберто Росселліні, «Коротку зустріч» Девіда Ліна, «Втрачений вікенд» Біллі Вайлдера та інші стрічки.

Покази проводили в Муніципальному казино Канн, поспіх із підготовкою спричинив численні технічні негаразди: завіса погано закривалася й пропускала світло на екран, окремі сеанси переривалися, виникали помилки з проєкцією плівки. Незважаючи на це, преса і гості високо оцінили фестиваль. Згодом Канни перетворилися на один із головних світових майданчиків авторського кіно, міжнародних прем’єр і кіноринку.