Мілітарний

Аналітичний центр ІВRіS виклав соціальне дослідження, що порівнює соціальні настрої поляків щодо війни з 2023 по 2026 рік.
Про це повідомляє ІnfоSесurіty24.
У документі вказується на систематичне «охолодження» патріотичних настроїв на особистому рівні та демонструється різке зниження готовності до найвищої жертви. Відсоток людей, готових віддати своє життя за свою країну, знизився з 27% у 2023 році до лише 15% сьогодні.
Перед обличчям потенційної загрози війни польське суспільство майже навпіл розділене щодо питання прямої участі у збройній боротьбі: 47% респондентів відмовилися захищати країну, водночас 44% заявляють про готовність до цього.
Зміни також помітні в заявлених реакціях на потенційний збройний напад. Автори звіту зазначають, що з моменту вторгнення Росії в Україну відбувся чіткий перехід від заявленої бойової готовності до дій, спрямованих на захист сім’ї, майна та евакуацію. Бойова готовність за цей час знизилася з 30% до 15%.
Польські солдати на кордоні з Білоруссю. Фото РАР / Артур Решко
Водночас варто відзначити чітку межу між поколіннями. Наймолодші люди віком від 18 до 29 років демонструють найнижчу готовність до боротьби, досягнувши результату лише 18%. Найвища готовність припадає на вікові групи 40–49 та 50–59 років, де рівень становить близько 56%.
Готовність нести фінансові витрати, пов’язані з державною безпекою, також зменшилася. Прийняття матеріальних жертв знизилося з 46 до 36%. Водночас кількість респондентів, які заявляють, що не готові йти на жодні жертви, більш ніж подвоїлася — з 14 до 30%.
Звіт ІВRіS також демонструє низький рівень практичної підготовки польських громадян до дій у кризових ситуаціях: 81,8% респондентів не знають, де знаходиться найближчий притулок.
Автори звіту зазначають, що це найбільша вразливість системи, виявлена в дослідженні, а також доказ критичної нестачі обізнаності про локальну інфраструктуру безпеки.
Звіт також демонструє розбіжність серед поляків між заявленою готовністю допомагати та готовністю набувати компетенції. До 67% респондентів заявляють про готовність підтримувати цивільну оборону під час війни. З іншого боку, лише 36% респондентів мають намір проходити спеціалізоване навчання у сфері цивільного захисту та цивільної оборони.
Автори дослідження оцінюють, що високий моральний дух і заявлена готовність діяти не пов’язані з активною підготовкою до виконання конкретних завдань. Це означає, що суспільство готове допомогти, але значно менше — здобувати знання та навички, необхідні для ефективної роботи під час кризи.
Варто враховувати також динаміку формування резерву Збройних сил Польщі, адже, за словами заступника міністра оборони Цезарія Томчика, у 2026 році планується підготувати близько 40 тисяч резервістів.
Водночас з урахуванням освітніх програм для молоді загальна кількість осіб, охоплених оборонною підготовкою, може перевищити 300 тисяч.
До 2039 року кількість професійних солдатів у Збройних силах Польщі зросте до 300 тисяч, а разом із резервістами — до півмільйона, такі припущення висловив заступник міністра національної оборони Станіслав Взєнтек під час засідання Сеймського комітету з національної оборони 9 червня 2026 року.