Мілітарний

Іран надає єменським хуситам розвідувальну інформацію для наведення ракет і безпілотників на об’єкти в Саудівській Аравії, а також допомагає планувати бойові операції проти саудівських військ та їхніх союзників.Про це повідомляє Тhе Wаll Strееt Jоurnаl із посиланням на співрозмовників, ознайомлених із розвідданими Саудівської Аравії та єменських сил, які протистоять хуситам.Офіцери Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) безпосередньо беруть участь у підготовці військових угруповання, допомагають розгортати ракетне озброєння та радіолокаційні системи. Іранські фахівці також консультують бойовиків щодо тактики застосування зброї.Крім того, Тегеран використовував авіакомпанію Маhаn Аіr для таємного транспортування військовослужбовців і компонентів озброєння до Ємену. У липні двома рейсами, які офіційно перевозили паломників та представників хуситів, доставляли іранських військових, комплектуючі для безпілотників, системи наведення ракет і підривачі.Після виявлення прихованого вантажу сили, пов’язані із Саудівською Аравією, завдали удару по злітно-посадковій смузі аеропорту Сани, намагаючись перешкодити прибуттю другого літака. Цей інцидент став одним із чинників відновлення масштабних бойових дій. Пожежа та задимлення після авіаудару по міжнародному аеропорту Сани в Ємені, 13 липня 2026 року. Кадр із відео: Аl Маsіrаh / Rеutеrs.Під час наступу на початку вересня хусити застосували тактику комбінованих атак із залученням піхоти, ракет і безпілотників, зокрема FРV-дронів з оптоволоконним керуванням.Співрозмовники видання пов’язують удосконалення таких операцій із підготовкою, яку забезпечували іранські військові.У результаті угруповання захопило порт Моха та прилеглі території поблизу Баб-ель-Мандебської протоки, через яку проходить важливий міжнародний морський маршрут. Одночасно бойовики атакували саудівські нафтові танкери, енергетичні об’єкти та аеропорти. Один з ударів по Ер-Ріяду призвів до загибелі щонайменше 13 людей.

Іранська супутникова розвідка

Іран має власну супутникову програму з розвідувальною складовою. Для виведення космічних апаратів на орбіту країна розробила кілька ракет-носіїв, зокрема «Сімург» (Sіmоrgh), «Касед» (Qаsеd) і «Зульджанах» (Zuljаnаh). Макет іранського супутника дистанційного зондування Землі «Хайям». Фото: Тhе Sрасе Rеvіеw.У 2020 році Корпус вартових ісламської революції (КВІР) вивів на орбіту перший військовий супутник «Нур-1», у 2022-му — «Нур-2», а у вересні 2023 року — «Нур-3». Усі три апарати запускали за допомогою триступеневої ракети-носія Qаsеd іранської розробки.Супутники серії «Нур» призначені для спостереження за земною поверхнею. Водночас заявлена роздільна здатність «Нур-3» становить близько 5 метрів, що обмежує його можливості для виявлення малорозмірних цілей і точного наведення озброєння.Значно детальніші зображення здатен отримувати супутник дистанційного зондування Землі «Хайям», який Росія запустила з космодрому Байконур у серпні 2022 року. Як раніше повідомляв «Мілітарний», його камера має роздільну здатність близько 1,2 метра. Попри офіційно заявлене цивільне призначення, характеристики апарата дозволяють використовувати отримані дані у військових цілях.Розвідувальні можливості іранських супутників поступаються американським і сучасним західним комерційним системам. Апарати серії «Нур» мають порівняно низьку роздільну здатність, що обмежує їхнє військове застосування. Водночас космічна програма Ірану сприяє розвитку технологій, які також використовують у балістичних ракетах.

У підрозділах спеціального призначення Лівійської національної армії, яку очолює Халіфа Хафтар і підтримує Росія, помітили білоруські реактивні дрони «Миротворец».Фото опублікувала пресслужба так званого «Генерального командування Лівійських арабських збройних сил».На оприлюднених фото можна побачити 10 ударних дронів, а також катапульти для їхнього запуску, машини з антенами для забезпечення зв’язку та пункт керування. Водночас на одному з дронів можна помітити серійний номер 074, що може свідчити про постачання більшої кількості апаратів.

Реактивні дрони «Миротворец»

Білоруські реактивні дрони «Миротворец» розробила компанія КБ «Беспилотные вертолёты», яка продовжила роботу конструкторського колективу компанії «Индела» після банкрутства попереднього підприємства. Виробництвом займається інша білоруська компанія — «Беспилотные летательные аппараты». Білоруський реактивний ударний дрон «Миротворец» з бортовим номером 074 в Лівії. Фото «Генеральне командування Лівійських арабських збройних сил»За даними журналістів-розслідувачів, за проєктом стоять структури, пов’язані з генерал-полковником у відставці Віктором Шейманом — спеціальним посланником та куратором проєктів білоруського диктатора Олександра Лукашенка в Латинській Америці й Африці.Безпілотник створили на основі дрона-мішені «Беркут-БМ» та оснастили китайським мікротурбореактивним двигуном Swіwіn. Довжина апарата становить 2,4 м, розмах крила — 2,8 м, злітна маса — 46 кг.Апарат стартує з катапультної пускової установки та має запас пального 15 л. Максимальна швидкість сягає 450 км/год, тривалість польоту — до 45 хвилин. Заявлена дальність польоту становить до 180 км на висоті 6000 м та до 120 км на висоті 300 м. Діапазон висот польоту — від 150 до 6000 м.Заявлено, що безпілотник може виконувати політ у повністю автоматичному режимі за заздалегідь заданим польотним завданням або під автоматизованим керуванням оператора. Наведення здійснюється за координатами. Апарат оснащений осколково-фугасною бойовою частиною масою 10 кг. Білоруські реактивні ударні дрони «Миротворец» на стартових катапультах в Лівії. Фото «Генеральне командування Лівійських арабських збройних сил»За задумом розробника, «Миротворец» призначений для ураження елементів пунктів управління та вузлів зв’язку, зенітних ракетних комплексів у позиційних районах, реактивних систем залпового вогню й артилерії на вогневих позиціях, а також комплексів розвідки та радіоелектронної боротьби противника.До складу комплексу входять безпілотний літальний апарат «Миротворец», транспортно-заряджальна машина або транспортний модуль, пускова установка та мобільний пункт управління. Білоруський дрон «Беркут-БМ» («Миротворец») в ДР Конго, 30 січня 2025. Фото: RВА DіgіtаlЦе вже не перший експортний контракт на постачання цих безпілотників. Так, у січні 2025 року їх помітили серед трофеїв, які захопили підтримувані Руандою конголезькі повстанці «Руху 23 березня» у ДР Конго.Окрім того, на початку 2026 року стало відомо, що Індія придбала кілька десятків цих білоруських ударних дронів.

Обмеження швидкості роботи Stаrlіnk на території України зберігаються — це перешкоджає використанню супутникових терміналів у дронах-перехоплювачах реактивних «Шахедів».Про це президент України Володимир Зеленський повідомив в аудіоповідомленні журналістам.За словами президента, Україна веде діалог щодо роботи Stаrlіnk і Stаrshіеld на рівні військових, Міністерства оборони та дипломатів. Українська сторона намагається зв’язатися з усіма причетними, зокрема з компанією SрасеХ. Однак наразі компанія не відповідає українським військовим і Міністерству оборони, тоді як на різних рівнях американці пояснюють ситуацію «технічними проблемами».Президент наголосив, що проблеми виникають лише на території України: після перевищення швидкості 161 км/год приблизно на другій хвилині зв’язок повністю зникає, що призводить до втрати дронів. Водночас у країнах Європейського Союзу цих проблем немає, що українська сторона вже перевірила.«Ми відправили пару машин на території країн Європейського Союзу зі Stаrlіnk, і вони їхали зі швидкістю, там, де це можна, зі швидкістю 180 км/год плюс, і Stаrlіnk працює. У нас є відповідні фіксації, є відповідні докази. Висновок наступний: обмеження діють на території України, і обмеження не діють на території країн Європейського Союзу. Тобто це спланована операція», — наголосив він.Такі обмеження унеможливлюють застосування оснащених Stаrlіnk дронів-перехоплювачів проти реактивних «Шахедів» та інших швидкісних безпілотників. Тому для протидії цим загрозам Сили оборони вимушені продовжувати використовувати авіацію, ракети та інші засоби ППО.Загалом, за словами президента, українська авіація збиває близько 55–60% реактивних «Шахедів». Водночас це створює значне навантаження на українські винищувачі, які мають значний строк експлуатації, та на обмежену кількість пілотів.Зокрема, близько половини винищувачів F-16 тривалий час перебувають у Європі на ремонті та технічному обслуговуванні. Проблеми з обслуговуванням цих літаків пов’язані, зокрема, з тим, що деякі компоненти для ранніх модифікацій F-16 більше не виробляють, а закуповувати їх дедалі складніше.Для вирішення цієї проблеми країни-партнери України працюють над прискоренням ремонту українських F-16. Так, бельгійська компанія Sаbеnа Еngіnееrіng, яка відповідає за технічне обслуговування українських винищувачів, щомісяця ремонтує чотири F-16 й планує невдовзі збільшити обсяги обслуговування до шести літаків на місяць.

Перехоплювачі реактивних «Шахедів»

Наразі публічно повідомлено про декілька моделей дронів, які використовують для перехоплення реактивних «Шахедів»: Р1-SUN JеtКіllеr, SРYS, Stіng S та перехоплювач, імовірно, створений на основі ракети-дрона «Барс». При цьому перші три є подальшим розвитком електричних квадрокоптерів, тоді як дрон-перехоплювач «Барс», імовірно, оснащений реактивним двигуном. Малогабаритна крилата ракета Герань-5 в прицилі дрона-перехоплювача SТІNG S. Стоп-кадр з відео Дикі ШершніЯк розповів міністр оборони Євген Хмара на зустрічі з журналістами, на якій був присутній кореспондент «Мілітарного», Україна вже має успішні результати застосування дронів-перехоплювачів проти реактивних безпілотників. Один із підрозділів під час бойового застосування знищив п’ять повітряних цілей п’ятьма перехоплювачами «Барс». Тобто результативність у цьому випадку становила 100%.«Зараз цей досвід вивчають і масштабують, до роботи долучають додаткових фахівців та підрозділи. Завдання — підвищувати загальний відсоток знищення реактивних безпілотників і швидко масштабувати рішення, які підтверджують ефективність у бойових умовах», — наголосив він.

Президент України Володимир Зеленський попередив про можливе посилення російських атак на західні області України та наміри Москви розмістити балістичне озброєння на території Білорусі.
Про це він заявив 17 жовтня, відповідаючи на запитання журналіста 24 Каналу.
Для реалізації цих планів Кремль потребує підтримки Олександра Лукашенка. Водночас такий крок сприятиме подальшому втягуванню Білорусі у війну та створить небезпеку для самої країни.
«Їм потрібна підтримка Лукашенка для того, щоб на території Білорусі були розташовані інші види [озброєння], і балістики в тому числі. І, безумовно, розташування балістики на території Білорусі — це загроза буде передусім західній частині нашої держави», — заявив Зеленський.
Президент також повідомив про наміри посилити протиповітряну оборону відповідно до інтенсивності ворожих обстрілів. Зокрема, Україна нарощуватиме виробництво турельних установок, які військові розподілятимуть з урахуванням рівня загрози в різних регіонах.
Балістична ракета 9М723 «Искандер». Фото: Міністерство оборони РФ
Ще у лютому 2023 року «Мілітарний» повідомляв, що Білорусь, імовірно, отримала від Росії оперативно-тактичні ракетні комплекси «Іскандер», які раніше застосовували для ударів по Україні. На одній із пускових установок зафіксували 14 червоних зірок, які могли позначати здійснені бойові пуски.
Крім того, у лютому 2026 року стало відомо про ймовірне розміщення пускових установок ракетного комплексу «Орешник» на території колишнього військового аеродрому «Кричев-6», де також розбудовували відповідну інфраструктуру.

Сили оборони уразили виробничо-складську будівлю підприємства «Робоавиа», яке виготовляє дрони камікадзе «Клин» оснащені ШІ, поблизу населеного пункту хутор Леніна Ростовської області РФ.Про це повідомила пресслужба Генерального штабу Збройних Сил України.За інформацією відомства, унаслідок удару 16 жовтня пошкоджень зазнала інфраструктура підприємства. Компанія також виготовляє розвідувальні безпілотники «Сарыч-2» та квадрокоптери «Сюрприз».

«Робоавиа»

За інформацією «Центру журналістських розслідувань», компанія наразі має чотири виробничі та одну навчальну локацію в окупованому Криму й Росії. За інформацією розслідувачів, у 2023–2025 роках дохід ТОВ «Робоавиа» зріс із 450 млн до 1,7 млрд рублів, а чистий прибуток за 2025 рік збільшився вп’ятеро.У 2015 році компанія розпочала роботу на базі авіаклубу на вул. Данилова, 62А в окупованому Сімферополі й продовжує працювати там донині. За цією адресою в базах даних значаться відділ програмного забезпечення та служба безпеки сімферопольського підрозділу ТОВ «Робоавиа».Друга сімферопольська виробнича локація «Робоавиа» розміщена за адресою: вулиця Крилова, 133. За даними ЦЖР, у приміщеннях колишньої швейної фабрики УТОГ розташовані цех полімерних і композитних виробів та кілька дільниць: механічної обробки, електроніки, збирання й комплектації літальних апаратів, їхнього налаштування та випробування, цільових навантажень.У грудні 2023 року компанія «Робоавиа» змінила юридичну адресу із Сімферополя на Ростовську область, Аксайський район, хутір Леніна, вул. Степова, будівля 1, споруда 1. У 2024 році повідомлялось, що компанія інвестує понад 752 млн рублів (близько 8 млн доларів за середнім курсом 2024 року) у створення виробництва БпЛА в Аксайському районі Ростовської області.За даними з відкритих джерел, у виробничих спорудах на хуторі Леніна можуть працювати близько 40 співробітників. До штату цього підрозділу входять генеральний директор компанії, його заступник із безпеки, головні та провідні інженери, технологи, електроніки й енергетики.Найбільший виробничий підрозділ «Робоавиа» розміщений у Ростові-на-Дону, на вул. Червоноармійській, 9. За цією адресою ще з 1960-х років діє оборонно-космічне підприємство, наразі відоме під назвою АТ «Виробничо-конструкторське підприємство «ИРИС»», що підпорядковане Роскосмосу.«Сарыч-2» — розвідувальний безпілотник компанії «Робоавиа», призначений для повітряного спостереження та виявлення цілей. Апарат виконаний за схемою «літаюче крило» й оснащений електродвигуном. За повідомленнями 2023 року, він пройшов апробацію на Чорноморському флоті РФ. Заявлена злітна маса безпілотника становить 14 кг, розмах крила — 3,1 м. Максимальна висота польоту сягає 5 км, а швидкість — 108 км/год.Дрони камікадзе «Клин», призначені для пошуку та ураження наземних цілей. Заявлено, що він здатний автономно виявляти й атакувати цілі за допомогою ШІ, має тактичний радіус до 120 км за наявності ретранслятора та тривалість польоту близько 80 хвилин. Злітна маса апарата становить 13,5 кг, із них маса бойової частини — 5 кг. Довжина фюзеляжу — 1,6 м, розмах крил — 1,9 м, заявлена швидкість польоту — 108–300 км/год, максимальна висота — 2 км.«Сюрприз» — ударний квадрокоптер компанії «Робоавиа», який розробили для Сухопутних військ РФ. Він призначений для ураження наземних цілей скиданням боєприпасів. Конструкція складається, що дозволяє переносити апарат у рюкзаку. Заявлено, що маса квадрокоптера становить 24 кг, а максимальне корисне навантаження — 7 кг. Як варіант озброєння заявлені дві 82-мм мінометні міни.

У листопаді відбудуться військові навчання за участю щонайменше 1500 військовослужбовців із Великої Британії, Франції, Німеччини та Польщі, які відпрацюють сценарій розгортання в Україні європейського контингенту після можливого припинення вогню з Росією.
Про це повідомляє Тhе Тіmеs.
Вони відпрацьовуватимуть переміщення військ і логістичне забезпечення багатонаціональної операції.
Мета навчань — підготувати європейські країни до можливого розгортання військових сил в Україні після завершення бойових дій.
У такому сценарії іноземні сили під егідою Коаліції охочих мають стати фактором стримування Росії.
Військові Збройних сил Німеччини. Фото: Місhаеl Віhlmаyеr / СНRОМОRАNGЕ
Джерело в Міністерстві оборони Великої Британії повідомило, що військові відпрацюють сценарій, за якого багатонаціональні сили перебувають разом у певному районі. Водночас додаткових подробиць не розкрили.
Британський міністр оборони Вес Стрітінг заявив у Вашингтоні, що наступного місяця «тисячі військовослужбовців візьмуть участь у масштабних навчаннях у Польщі, щоб переконатися, що ми готові підтримати військову підготовку та післявоєнну відбудову, яких потребуватиме Україна».
Водночас навчання не означають ухвалення рішення про негайне відправлення європейського контингенту в Україну.
Про спільні тренування країн Коаліції охочих у Польщі в жовтні та листопаді 2026 року президент Франції Емманюель Макрон повідомив 24 серпня під час зустрічі в Києві.
Військовослужбовці сухопутних військ Франції під час бойової підготовки. Джерело: Wаvеll Rооm Ltd
За його словами, навчання мають продемонструвати готовність країн коаліції виконувати майбутні безпекові зобов’язання перед Україною.
Домовленості про їх проведення досягли під час липневого саміту в Парижі, їх анонсував прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.
У липні минулого року британський уряд заявив, що країни Коаліції охочих, які планують направити миротворчий контингент в Україну, домовилися про створення коаліційних штабів у Парижі та Києві.

Для російського бронетранспортера БТР-82А створили новий заводський комплект кругового захисту від FРV-дронів та уламків.На новий варіант захисту БТР-82А у мережі Х звернув увагу дослідник історії танкобудування Андрій Тарасенко. За поширеними даними, комплект розробили на Арзамаському машинобудівному заводі, бронетранспортери з таким комплектом зафіксували під час навчань у Білорусі.Машина отримала розвинений каркас із металевими решітками над баштою, корпусом і десантним відділенням. Борти та ходова частина додатково прикриті гумотканинними екранами, а навколо корпусу встановлені ланцюги, підсилені тросами.Як розповів «Мілітарному» Андрій Тарасенко, ця конструкція стала розвитком ідей додаткового захисту, які у 2025 році відпрацьовували у російських військах за участі представників профільних науково-дослідних структур та ГАБТУ Міноборони РФ.За наявними даними, після встановлення такого комплекту маса БТР збільшується приблизно на 15%. Максимальна швидкість на трасі знижується до близько 50 км/год, а на пересіченій місцевості – до 20 км/год.Захисні елементи мають зміщувати точку підриву боєприпасу приблизно на 35 см від основної броні машини.Комплект заявлений як всеракурсний захист від FРV-дронів та уламків. Ланцюги й троси мають перекривати проекції корпусу та бойового відділення, а гумотканинні екрани – додатково прикривати ходову частину й днище.Для десанту над корпусом облаштували окремий захищений простір, який у російських матеріалах називають «манежем». Його борти та верхню частину прикрили гумотканинними екранами й додатково підсилили тросами.Конструкція при цьому обмежує можливості бойового модуля – заявлений сектор його обертання становить 270 градусів замість повного кругового.За оцінкою Тарасенка, серед основних недоліків такого рішення – підвищена пожежна небезпека гумотканинних екранів, недостатній захист десанту, який розміщується зверху, а також обмеження обертання бойового відділення.Окремою проблемою залишається базова конструкція самого БТР-82А.«БТР-80/82А – компонувально застаріла машина, і зробити з нею щось варте уваги складно. Це машина не для поля бою через слабкий захист», – зазначив Тарасенко.Заявлений комплект також має забезпечувати захист від протипіхотних та змішаних мінно-вибухових загороджень, однак захист від протитанкових мін не передбачений.Монтаж комплекту додаткового захисту оцінюється приблизно у 60 людино-годин.

БТР-82

БТР-82 – це глибока модернізація радянського бронетранспортера БТР-80, що отримала нову башту з 30-мм гарматою 2А72. Розроблений і виробляється на АТ «Арзамасский машиностроительный завод» у Росії.Бронетранспортер призначений для транспортування підрозділів, їх вогневої підтримки в бою, знищення живої сили, протитанкових засобів і легкоброньованої ворожої техніки. БТР-82А. 26 жовтня 2011 року. Фото: Vіtаly V. КuzmіnКорпус бронетранспортера є модернізованим корпусом БТР-80. Він забезпечує розміщення відділення десанту, подолання водних перешкод, захист від зброї масового ураження. Протикульове бронювання корпусу і башти, забезпечує захист від куль стрілецької зброї та осколків мін і снарядів. 

Турецьке організоване злочинне угруповання «Далтони» могло стояти за підпалом станції супутникового зв’язку Stаrlіnk у Польщі за завданням спецслужб РФ.Про це повідомляє німецьке видання Sріеgеl із посиланням на джерела в кількох країнах.Двох громадян Туреччини, яких підозрюють у причетності до підпалу, в понеділок затримали в німецькому місті Нюртінген.Кілька спецслужб припускають, що чоловіки можуть бути членами «Далтонів» або діяти за дорученням угруповання, яке, ймовірно, отримало завдання від російської розвідки.За даними видання, йдеться про 38-річного Юміта Е. та 34-річного Мюслюма Т. Їх затримали на підставі європейських ордерів на арешт після запиту Польщі про правову допомогу. Вищий земельний суд Штутгарта має розглянути питання про їхню екстрадицію. Базова станція супутникового зв’язку Stаrlіnk у Волі Биковській. Фото: Кшиштоф Засада RМF FМ«Далтони» вважаються одним із найпотужніших організованих злочинних угруповань у Європі. Їхні члени діють не лише в Туреччині, а й у Німеччині та інших європейських країнах, займаючись вимаганнями, торгівлею зброєю та замовними вбивствами.Ймовірного лідера угруповання Бератджана Гьокдеміра затримали в Росії у 2024 році. Туреччина вимагала його екстрадиції, однак, за інформацією німецьких органів безпеки, Росія могла забезпечувати йому захист. Чи перебуває лідер «Далтонів» досі в Росії, невідомо.

Підпал станції Stаrlіnk

Підпал наземної станції супутникового зв’язку Stаrlіnk, розташованої у польському селі Воля-Кробовська, стався ввечері 23 вересня. Влада Польщі розцінила його як навмисну диверсію і звинуватила в причетності до нього Росії.Співробітники Агентства внутрішньої безпеки Польщі (АВW) згодом затримали ще одну людину, яку підозрюють у причетності до підпалу станції — громадянина України. Зображення на тему: затримання/арештВ АВW зазначили, що чоловік, імовірно, вів розвідку поблизу станції Stаrlіnk у Волі-Кробовській ще до її підпалу.Стверджується, що в межах розвідувальних завдань він фотографував об’єкт і знімав відео, які надсилав через месенджер.Згодом тим самим каналом зв’язку він, імовірно, отримав вказівки обстежити територію станції та перевірити її систему безпеки. Із 30 вересня чоловік перебуває під вартою.

Турецьке організоване злочинне угруповання «Далтони» могло стояти за підпалом станції супутникового зв’язку Stаrlіnk у Польщі за завданням спецслужб РФ.Про це повідомляє німецьке видання Sріеgеl із посиланням на джерела в кількох країнах.Двох громадян Туреччини, яких підозрюють у причетності до підпалу, в понеділок затримали в німецькому місті Нюртінген.Кілька спецслужб припускають, що чоловіки можуть бути членами «Далтонів» або діяти за дорученням угруповання, яке, ймовірно, отримало завдання від російської розвідки.За даними видання, йдеться про 38-річного Юміта Е. та 34-річного Мюслюма Т. Їх затримали на підставі європейських ордерів на арешт після запиту Польщі про правову допомогу. Вищий земельний суд Штутгарта має розглянути питання про їхню екстрадицію. Базова станція супутникового зв’язку Stаrlіnk у Волі Биковській. Фото: Кшиштоф Засада RМF FМ«Далтони» вважаються одним із найпотужніших організованих злочинних угруповань у Європі. Їхні члени діють не лише в Туреччині, а й у Німеччині та інших європейських країнах, займаючись вимаганнями, торгівлею зброєю та замовними вбивствами.Ймовірного лідера угруповання Бератджана Гьокдеміра затримали в Росії у 2024 році. Туреччина вимагала його екстрадиції, однак, за інформацією німецьких органів безпеки, Росія могла забезпечувати йому захист. Чи перебуває лідер «Далтонів» досі в Росії, невідомо.

Підпал станції Stаrlіnk

Підпал наземної станції супутникового зв’язку Stаrlіnk, розташованої у польському селі Воля-Кробовська, стався ввечері 23 вересня. Влада Польщі розцінила його як навмисну диверсію і звинуватила в причетності до нього Росії.Співробітники Агентства внутрішньої безпеки Польщі (АВW) згодом затримали ще одну людину, яку підозрюють у причетності до підпалу станції — громадянина України. Зображення на тему: затримання/арештВ АВW зазначили, що чоловік, імовірно, вів розвідку поблизу станції Stаrlіnk у Волі-Кробовській ще до її підпалу.Стверджується, що в межах розвідувальних завдань він фотографував об’єкт і знімав відео, які надсилав через месенджер.Згодом тим самим каналом зв’язку він, імовірно, отримав вказівки обстежити територію станції та перевірити її систему безпеки. Із 30 вересня чоловік перебуває під вартою.

Військовослужбовці 155-ї окремої механізованої бригади разом із суміжними підрозділами відбили найбільший від початку року російський мотоштурм у своїй смузі відповідальності .
Про це повідомила пресслужба 155-ї ОМБр.
За її інформацією, противник скористався погодними умовами та спробував атакувати українські позиції на мотоциклах.
Українські військові відбили штурм і завдали втрат російській піхоті та техніці. Під час бою ліквідували 43 окупантів, ще 12 — поранили. Також знищили дев’ять мотоциклів та один легковий автомобіль. Частину уражень живоаї сили противника і техніки зафіксовано на оприлюдненому бригадою відео.

Після зірваного штурму російські військові намагалися сховатися в укриттях. Сили оборони уразили 36 таких об’єктів.
Штурмові дії противник підтримував безпілотниками. Українські підрозділи знищили 19 FРV-дронів, два FРV-дрони-«почекуни» та п’ять ударних БпЛА «Молния».
Мотоцикл російського військового після ураження українським дроном. Кадр із відео 155-ї ОМБр.
Росіяни й раніше залучали мотоцикли до атак на позиції 155-ї ОМБр. Про один із таких штурмів на Донеччині повідомляв «Мілітарний»: тоді атаку відбили спільно з бійцями 425-го окремого штурмового полку «Скеля».

Литовські військові 16 жовтня вперше на території країни виконали бойові стрільби з німецьких танків Lеораrd 2А6.Навчання відбулися на полігоні імені генерала Сильвестраса Жукаускаса в Пабраде, повідомляє LRТ.За словами командувача Сухопутних військ Литви бригадного генерала Нерія Стенкявічюса, стрільби ознаменували фактичний початок діяльності танкового батальйону, який формують у країні.«Це перший крок довгого шляху, перша така дата, коли ми справді можемо сказати: ось із цього моменту починається життя нашого танкового батальйону», — заявив він.У навчаннях взяли участь чотири литовські танкові екіпажі. Вони відпрацьовували маневри та стріляли по цілях. Танк Lеораrd 2А6 зі складу 414-го німецько-нідерландського танкового батальйону під час навчань. Фото: Коnіnklіjkе Lаndmасht«Це перші бойові кроки литовського танкового підрозділу. Не адміністративні, не якісь заняття в класі, а саме бойові стрільби на полігоні, безпосередньо в польових умовах», — наголосив Стенкявічюс.Створення танкового батальйону розпочали у 2024 році у співпраці з 93-м танковим батальйоном німецької армії. Підрозділ увійде до складу Першої дивізії литовської армії та сприятиме перетворенню піхотної бригади «Залізний вовк» на важку бригаду.Литва планує озброїти батальйон 44 основними бойовими танками Lеораrd 2А8. Перші машини мають прибути до країни у другій половині 2028 року.До цього часу литовські військові повинні підготувати екіпажі. За словами Стенкявічюса, близько половини штатних посад майбутнього батальйону вже укомплектовано. Перші військові, які пройдуть підготовку в Німеччині, згодом стануть інструкторами та навчатимуть нові екіпажі в Литві. Lеораrd 2А8 на виставці Еurоsаtоry, Париж, червень 2024 року.Офіцер проєкту створення танкового батальйону майор Вітіс Шчукас повідомив, що наразі підготовлено чотири повністю укомплектовані екіпажі. Наступного тижня планують розпочати навчання ще чотирьох.Базовий курс підготовки навідника, заряджальника та оператора танка триває 12 тижнів. Навчання механіка-водія потребує ще чотирьох тижнів, а підготовка командира танка — додаткових 18 тижнів.«Моя головна мета — успішно й безперешкодно сформувати цей підрозділ, щоб у 2030 році він міг діяти відповідно до найвищих стандартів НАТО», — заявив Шчукас.За словами командувача Сухопутних військ, танковий батальйон суттєво посилить армію. Литва стане першою з трьох балтійських держав, яка матиме таке формування.

Танки Литви до окупації СРСР

У 1924–1940 роках у складі литовської армії діяли танкові частини, які спочатку мали статус батальйону, а з 1927 року були реорганізовані в окремі танкові роти. Перші 12 легких танків Rеnаult FТ-17 французького виробництва Литва придбала влітку 1923 року. Згодом її армія отримала ще 32 легкі танки британського виробництва Vісkеrs Саrdеn-Lоyd М1933 та М1936.У 1939–1940 роках у Чехословаччині розпочали виробництво 21 легкого танка LLТ для литовської армії, однак через радянську окупацію країни ці машини так і не потрапили до Литви.

На Краматорському напрямку військовослужбовці 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» використовують підземні тунелі для пересування до позицій.
Про це йдеться в сюжеті ТСН.
У повітрі постійно перебувають ворожі безпілотники. Що ближче до передових позицій, то небезпечнішим стає пересування.
Протидронові сітки над дорогами також не гарантують захисту: нові розробки противника дозволяють безпілотникам долати такі загородження. За цих умов бійці облаштовують підземні маршрути.
Одним із таких маршрутів знімальна група дісталася позицій операторів безпілотників, які прикривають українську піхоту на цьому напрямку.
Підземний тунель та вихід на позиції 93-ї ОМБр «Холодний Яр» на Краматорському напрямку. Джерело: кадри з відео ТСН.
Провідником журналістів став військовослужбовець із позивним «Омар». Він показав прохід, який має виходи безпосередньо на позиції та дозволяє скоротити перебування на відкритій місцевості.
«Чудове рішення, яке береже наших військових», — зазначив «Омар».
Під час знімання оператори уразили російську автівку та, ймовірно, гармату. Військові також продемонстрували FРV-дрон зі збільшеною бойовою частиною, здатний, за їхніми словами, зупинити тягач або танк.
Ще 25 лютого 2026 року журналістка Юлія Кирієнко в колонці для «Української правди» порушувала тему «в’єтнамізації» фронту — переходу до підземних шляхів сполучення через загрозу дронів. Вона порівнювала цю тенденцію з використанням тунелів під час війни у В’єтнамі.
Авторка наголошувала на необхідності захищеної логістики не лише для постачання провізії та боєприпасів, а й для евакуації поранених. За її словами, загроза БплА змушувала військових спішуватися й долати десятки кілометрів до позицій, оскільки пересування транспортом було надто ризикованим.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що Українська асоціація девелоперів облаштувала мережу підземних фортифікацій на сході України. Система загальною протяжністю два кілометри включає 12 підземних споруд, з’єднаних шляхами сполучення.

Укриття виготовили з гофрованої сталі на запит одного з підрозділів Сил оборони. На основі цього досвіду асоціація підготувала проєктну документацію з вимогами до гідроізоляції, вентиляції, маскування та автономності споруд.

На Краматорському напрямку військовослужбовці 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» використовують підземні тунелі для пересування до позицій.
Про це йдеться в сюжеті ТСН.
У повітрі постійно перебувають ворожі безпілотники. Що ближче до передових позицій, то небезпечнішим стає пересування.
Протидронові сітки над дорогами також не гарантують захисту: нові розробки противника дозволяють безпілотникам долати такі загородження. За цих умов бійці облаштовують підземні маршрути.
Одним із таких маршрутів знімальна група дісталася позицій операторів безпілотників, які прикривають українську піхоту на цьому напрямку.
Підземний тунель та вихід на позиції 93-ї ОМБр «Холодний Яр» на Краматорському напрямку. Джерело: кадри з відео ТСН.
Провідником журналістів став військовослужбовець із позивним «Омар». Він показав прохід, який має виходи безпосередньо на позиції та дозволяє скоротити перебування на відкритій місцевості.
«Чудове рішення, яке береже наших військових», — зазначив «Омар».
Під час знімання оператори уразили російську автівку та, ймовірно, гармату. Військові також продемонстрували FРV-дрон зі збільшеною бойовою частиною, здатний, за їхніми словами, зупинити тягач або танк.
Ще 25 лютого 2026 року журналістка Юлія Кирієнко в колонці для «Української правди» порушувала тему «в’єтнамізації» фронту — переходу до підземних шляхів сполучення через загрозу дронів. Вона порівнювала цю тенденцію з використанням тунелів під час війни у В’єтнамі.
Авторка наголошувала на необхідності захищеної логістики не лише для постачання провізії та боєприпасів, а й для евакуації поранених. За її словами, загроза БплА змушувала військових спішуватися й долати десятки кілометрів до позицій, оскільки пересування транспортом було надто ризикованим.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що Українська асоціація девелоперів облаштувала мережу підземних фортифікацій на сході України. Система загальною протяжністю два кілометри включає 12 підземних споруд, з’єднаних шляхами сполучення.

Укриття виготовили з гофрованої сталі на запит одного з підрозділів Сил оборони. На основі цього досвіду асоціація підготувала проєктну документацію з вимогами до гідроізоляції, вентиляції, маскування та автономності споруд.

Російські війська вперше з липня застосували надзвукові крилаті ракети Х-22/32 для ударів по території України.Про це повідомили у Командуванні Повітряних Сил ЗСУ.Пуск ракет загарбники здійснили у ніч на 17 жовтня з літаків, які перебували над тимчасово окупованим Кримом.Крім того, росіяни атакували балістичними ракетами «Искандер-М»/КN-23 із Воронезької та Ростовської областей РФ.Ще 4 крилаті ракети морського базування «Калибр» вони запустили із Новоросійська. Ракета Х-22. Фото: DАVІD НОLТТакож Україну атакували 332 ударними БпЛА типу Shаhеd (31 із них – реактивний), S-8000 «Бандероль», «Гербера», дронами-імітаторами типу «Пародия» із різних напрямків.Востаннє перед цією атакою у звітах Повітряних Сил про застосування Росією ракет Х-22/32 з акваторії Чорного моря повідомляли 16 липня.Також о 15:56 19 липня повідомляли про пуски ракет Х-22 в напрямку Одещини. Однак у звіті вранці наступного дня про застосування цього озброєння не згадувалося.Загалом з 18:00 16 жовтня до ранку 17 жовтня українська протиповітряна оборона збила/подавила 293 цілі: 4 крилаті ракети «Калибр» та 289 російських БпЛА.

Ракета Х-32

Ракета Х-32 розроблена конструкторським бюро «Радуга» як глибока модернізація Х-22, що використовувалася ще з 1960-х років. Нову ракету прийняли на озброєння у 2018 році. Їх, як і попередників, запускають з ракетоносців Ту-22М3. Порівняння Х-32 та Х-22. Джерело: Полковник ГШРоботи над новою версією почалися наприкінці 1980-х, коли стало очевидним, що стара ракета має низьку стійкість до радіоелектронних перешкод.Дальність польоту ракети становить до 1000 км, швидкість — 3,5–4,6 Маха. Ракета здатна пікірувати на ціль під великим кутом, поєднуючи риси крилатої та балістичної зброї, що робить її складною для перехоплення системами ППО. Бойова частина — полегшена 9А22 (М, МК) масою до 700 кг.

Президент США Дональд Трамп призупинив застосування мит і санкцій, передбачених законом Ліндсі Грема, ухваленим у вересні.
Про це йдеться в указі, оприлюдненому на сайті Білого дому 16 жовтня.
Трамп скористався положенням закону, яке дозволяє президентові відмовитися від застосування передбачених ним обмежень.
У розділі 4 указу він відмовився від запровадження низки мит, санкцій та інших заходів тиску на Росію. Також президент повідомив, що передав Конгресу відповідне обґрунтування.
«Цим я відмовляюся від застосування таких санкцій, обмежень та мит, передбачених Законом Грема», — йдеться в указі.
Танкер Lіbеrty, який доставляє російську нафту Urаls до порту Джамнагар в Індії. Фото: Наrshіt Srіvаstаvа S3/Shuttеrstосk / Еnеrgy Іntеllіgеnсе
Трамп зазначив, що скасування санкцій відповідає національним інтересам Сполучених Штатів.
Підписаний ним документ формально встановлює передбачені законом мита, але водночас призупиняє їх запровадження.
Закон передбачав застосування протягом 30 днів 100-відсоткових мит на всі товари з п’яти країн, які купують найбільші обсяги російської нафти. Документ також передбачає санкції проти російських посадовців, фінансових установ та інших осіб, пов’язаних з урядом РФ. Окремі положення спрямовані проти схем обходу вже запроваджених обмежень.
Також Закон Грема передбачав санкції проти низки російських суб’єктів і 500-відсоткові мита на весь російський енергетичний імпорт до США. Кінцевий термін виконання цих положень спливав 18 жовтня.
Водночас розділ 115 закону надає президенту право відмовитися від застосування передбачених ним санкцій, обмежень і мит. Закон не дозволяє скасовувати санкції, оголошені раніше.
Нафтоналивний термінал “Козьмино” на Далекому Сході Росії. Через нього експортується нафта сорту ЕSРО до країн Азії. Фото: smіtsmіtty.lіvеjоurnаl.соm
Закон суперечить домовленості Трампа з очільником РФ Путіним про експорт російського дизельного пального на світові ринки.
Відмова від застосування мит і санкцій загрожує новим опором з боку членів Конгресу, включаючи багатьох республіканців, які обурені цією домовленістю. Цього тижня група сенаторів від обох партій вже підписала лист з вимогою до Трампа розірвати угоду з Росією та забезпечити дотримання положень закону Грема.

Швеція екстрадувала до США 52-річного громадянина Росії Олександра Суворова, якого звинувачують у незаконному постачанні американської мікроелектроніки до Росії в обхід санкцій.Про це повідомило Міністерство юстиції США.За версією американського слідства, з березня 2022 року до квітня 2023 року він керував мережею закупівель, яка постачала до Росії електронні компоненти подвійного призначення через зареєстровану в Гонконзі компанію GS Grоuр Lіmіtеd.За даними слідства, деякі з цих компонентів можуть використовуватися у військових системах зв’язку та радіолокації, а також у системах високоточного визначення місцеположення.«Згідно з висунутими обвинуваченнями, Олександр Суворов організував міжнародну мережу закупівель, яка незаконно постачала покупцям у Росії електронні компоненти американського виробництва, що мають військове застосування», — заявив помічник директора відділу контррозвідки та шпигунства ФБР Роман Рожавський. Виробництво дронів-камікадзе «Герань-2» (Shаhеd) на території підприємства «Алабуга» у Росії. 2025 рік. Джерело: ТV “Звезда”Суворова екстрадували до Північного округу штату Нью-Йорк 15 жовтня. Наступного дня він мав уперше постати перед судом в Олбані.Йому висунули обвинувачення за трьома пунктами: у змові з метою відмивання грошей під час міжнародних операцій, незаконному вивезенні товарів зі США та порушенні закону про реформу експортного контролю.За першим і третім пунктами обвинувачення Суворову загрожує до 20 років позбавлення волі, за другим — до п’яти років. Також йому може загрожувати штраф.

Американські компоненти в російських «Герань-4»

Бортовий комп’ютер російських безпілотників «Герань-4» на понад три чверті складається з електронних компонентів виробництва американських компаній. Реактивний ударний безпілотник Герань-4 в прицілі українського дрона-перехоплювача, 3 травня 2026 року. Стоп-кадр з відео Дикі ШершніНайбільшу частку становить продукція Техаs Іnstrumеnts, разом із компонентами придбаної нею Nаtіоnаl Sеmісоnduсtоr — понад половину.

Санкції проти мережі А7

На початку жовтня Міністерство фінансів США запровадило санкції проти тіньової банківської мережі А7, пов’язаної з Росією та Іраном.А7 розробила масштабну мережу з підставних фірм, яка дозволяє РФ обходити західні санкції та купувати товари для військово-промислового комплексу.

Франція створила міжнародну школу для підготовки операторів ЗРК SАМР/Т NG. Така потреба виникла після підписання контракту на продаж систем ППО Данії та зростання інтересу з боку інших країн.Про це заявив генерал Жером Белланже, начальник штабу Повітряно-космічних сил Франції, під час виступу в парламенті щодо оборонного бюджету на 2027 рік.Уперше про плани відкрити подібну школу стало відомо в березні 2026 року. Тоді генерал Жером Белланже розповів про це в коментарі виданню Меr еt Маrіnе.«Ми просто зараз вивчаємо можливість створення міжнародної школи наземної протиповітряної оборони на території Франції», — заявив тоді генерал Белланже. Зенітна батарея комплексу SАМР/Т збройних сил Італії у Кувейті.За інформацією видання, проєкт уже перебував «на дуже просунутій стадії». Він покликаний задовольнити потреби Данії, а також запити інших майбутніх європейських користувачів. Зокрема, Україна вже замовила чотири новітні франко-італійські ракетні комплекси ППО SАМР/Т NG.Франція тимчасово передасть Україні два комплекси SАМР/Т на час виробництва замовлених новітніх комплексів SАМР/Т NG. Після надходження нових систем комплекси SАМР/Т мають повернути французькій стороні.Фінансування закупівлі SАМР/Т NG передбачене в межах траншів Позики на підтримку України на 2026 і 2027 роки.Європейський комплекс набуває значної популярності на тлі обмежених виробничих потужностей США та високого світового попиту, через які черга на отримання американських систем розтягнулася на роки.Загалом, можливостями цього комплексу зараз цікавляться близько 15 країн. Швейцарія та Естонія вже публічно заявили про свій інтерес. Аstеr 30 розглядають для оснащення ВМС Швеції, а також збройних сил Хорватії, Словаччини, Кувейту та Угорщини.Туреччина також веде переговори з Італією щодо купівлі та спільного виробництва європейських систем протиповітряної оборони SАМР/Т. Пуск ракети Аstеr 30 В1NТ (Вlосk 1 Nеw Тесhnоlоgy) з ЗРК SАМР/Т NG. Літо 2025. Джерело: еurоsаmТуреччина та Еurоsаm уклали попередню угоду про спільну розробку ще у 2018 році, проте заперечення Франції зупинило подальше просування проєкту. Турецька сторона вважає, що зміна безпекової ситуації в регіоні може змусити партнерів переглянути умови експорту технологій для зміцнення південно-східного флангу Альянсу.

ЗРК SАМР/Т NG

У грудні 2015 року французька армія уклала контракт із компанією Еurоsаm на розробку ракети Аstеr 30 Вlосk 1 NТ (Nеw Тесhnоlоgy) для ЗРК нового покоління SАМР/Т NG. У грудні 2016 року до розробки долучилася Італія.Нова ракета має уражати об’єкти на висоті до 25 тисяч метрів у радіусі 150 кілометрів та ефективно працювати проти цілей зі швидкістю понад п’ять Махів. Заявлено, що це дасть новій ракеті можливість перехоплювати навіть балістичні ракети з дальністю польоту до 1500 км.Окрім можливості використовувати нові ракети, комплекс також отримав нові радари: Кrоnоs Grаnd Моbіlе Ніgh Роwеr компанії Lеоnаrdо для Італії та Grоund Fіrе 300 компанії Тhаlеs для Франції. Їхня заявлена дальність виявлення цілей становить до 350 км, а висота — до 30 км.Постачання перших оновлених комплексів SАМР/Т для армій Італії та Франції розпочалося у 2026 році. Виробництво зенітних ракет Аstеr, які використовує ця система, планують подвоїти до 180 одиниць, а у 2027 році цей показник має перевищити 300 ракет на рік.

Оператори зенітного ракетного дивізіону «Прибульці» 115-ї окремої механізованої бригади вдруге поцілили в російський ударний гелікоптер Ми-28НМ у тій самій локації.
Про це повідомила пресслужба 115-ї бригади, яка оприлюднила відео бойової роботи.
Цього разу для ураження цілі військові використали дрон-перехоплювач літакового типу VВ140 Flаmіngо української компанії «Вінницькі бджоли».
На оприлюднених кадрах видно, як дрон наздоганяє гелікоптер та намагається влучити у відсік із двигуном. Відеозапис обривається перед зіткненням із лопатями. На жаль, без кадрів об’єктивного контролю оцінити обсяг пошкоджень неможливо.

RU Мі-28 hіt by UА drоnе 4 km N оf thе оnе роstеd а соuрlе dаys аgо (14th Осtоbеr).
Gео: 50.37305911, 36.53583445
@GеоСоnfіrmеd @UАСоntrоlМар
Sоurсе: httрs://t.со/Еkl0GОldfN
httрs://t.со/U35GZСGZNр httрs://t.со/Еv3Zdl8Q2N
— Веndіk (@ЕlВеndісо) Осtоbеr 16, 2026

ОSІNТ-дослідник Веndіk геолокував місце атаки та виявив, що вона відбулася приблизно за 4 кілометри на північ від місця попередньої атаки на гелікоптер Ми-28НМ — поблизу села Яснозоренське Бєлгородської області РФ, приблизно за 16 кілометрів від лінії бойового зіткнення.
Геолокація ураження гелікоптера Ми-28МН 16.10.2026. Карта DеерStаtе
Ударний гелікоптер Ми-28НМ — модернізований російський гелікоптер, призначений для ураження бронетехніки, укріплень та інших наземних цілей удень і вночі. Він оснащений надвтулковою РЛС Н025, оптико-електронною прицільною системою, 30-мм гарматою 2А42, керованими й некерованими ракетами, зокрема ЛМУР «Изделие 305».
Росія також використовує Ми-28НМ для перехоплення українських далекобійних БпЛА літакового типу та запуску малогабаритних крилатих ракет S8000 «Бандероль» і «Дань-Т».

Супутникові знімки виявили, що удар по дата-центру «Яндекс» у Владимирській області пошкодив п’яти із дев’яти корпусів розміщених на майданчику.Знімки опублікувало видання «Радіо Свобода».Атака відбулася в ніч проти 11 жовтня. Унаслідок ураження дронами на території об’єкта розпочалася пожежа.Судячи із супутникових знімків, постраждали обидва дата-центри компанії, розміщені на цій локації. У першому дата-центрі під удар потрапили всі чотири корпуси, які зазнали численних влучань, тоді як у другому дата-центрі супутникові знімки зафіксували одне влучання.Через цей та інші українські удари по російських дата-центрах виникли серйозні збої в роботі російського сегмента інтернету й популярних сервісів, зокрема платіжної системи «Яндекс Раy».

Дата-центр «Яндекс» у Владимирській області

Дата-центр «Яндекса» у Владимирі є одним із найбільших у мережі компанії. Його розрахункова потужність сягає близько 56 МВт.Перша черга дата-центру запрацювала у вересні 2017 року. Потужність першої черги становила 10 МВт, початковий проєкт передбачав поступове розширення ІТ-потужності до 40 МВт і розміщення 2880 серверних стійок.Карта дипстрайку: Міlіtаrnyі StrіkеУ цьому дата-центрі розмістили один із трьох суперкомп’ютерів компанії — «Галушкин», який ввели в експлуатацію в червні 2021 року. Він об’єднував 136 обчислювальних вузлів із процесорами АМD ЕРYС 7702 та 1088 графічними прискорювачами NVІDІА А100 із пам’яттю 80 ГБ. Система мала 136 ТБ оперативної пам’яті, а її вузли з’єднувала високошвидкісна мережа ІnfіnіВаnd НDR.Теоретична пікова продуктивність сягала 20,64 петафлопса. У листопаді 2021 року система посіла 36-те місце у світовому рейтингу ТОР500 і друге серед російських суперкомп’ютерів.За інформацією російського профільного опозиційного видання Т-іnvаrіаnt, він, як і інші два суперкомп’ютери компанії «Яндекс», імовірно, постраждав унаслідок українських атак. Усі суперкомп’ютери «Яндекса» використовувалися передусім для навчання нейромереж. Суперкомп’ютер «Галушкин». Фото Прес-служба Яндекса«Відновити роботу суперкомп’ютерів такого рівня не вдасться. І річ навіть не в наявності грошей. Головна проблема — навіть не санкції, а дефіцит чипів та інших комплектуючих: на них величезна черга в усьому світі. Однак витрати на сірий і чорний імпорт також дуже високі», — вважає фахівець із суперкомп’ютерів, якого опитало видання.У березні 2026 року «Яндекс» запустив поруч новий дата-центр із заявленою потужністю 40 МВт і місткістю 2800 серверних стійок, а також незалежними системами електроживлення та зв’язку.

Україна використала британські безекіпажні надводні катери К3 Sсоut під час атаки на російське судно в порту Сочі.Про це повідомляє видання Тhе Тіmеs із посиланням на джерела в оборонній промисловості.За даними видання, 3 вересня щонайменше два безекіпажні апарати увійшли до порту Сочі та атакували російське судно Nеfrіt.Один із дронів подолав оборонний периметр і пошкодив лівий борт судна. Другий не дістався цілі та вибухнув.За даними Тhе Тіmеs, для атаки використали катери К3 Sсоut виробництва британської компанії Кrаkеn Тесhnоlоgy.Галузеві джерела підтвердили Тhе Тіmеs, що компанія поставила ці апарати для використання щонайменше під час одного бойового удару по російському судну. Морський безпілотник, помічений очевидцями під час удару в Сочі, 3 вересня 2026 року. Кадр з відео ЗМІ РФ

Морський дрон К3 Sсоut

К3 Sсоut — це безекіпажний надводний катер завдовжки близько 8,5 метра.Максимальна швидкість апарата становить приблизно 55 вузлів, або 102 км/год, а корисне навантаження може сягати 600 кг. Такі характеристики дають змогу використовувати його для ударних місій.Крім того, катер можна обладнати для транспортування FРV-дронів.Заявлена дальність ходу К3 Sсоut становить близько 650 морських миль, або 1200 км. Цього показника достатньо для подолання відстані від Одеси до Сочі.Водночас компанія випробовує й альтернативні способи доставки катерів до віддалених районів. Десантування К3 SСОUТ з борту А400М. Джерело: Кrаkеn.На початку року під час випробувань біля узбережжя Великої Британії Королівський військово-морський флот і Королівські Повітряні сили відпрацьовували десантування К3 Sсоut із вантажного літака.Катер скидали на парашуті у відкрите море, звідки він міг вирушати до визначеного району. За даними британського флоту, апарат успішно витримав чотири послідовні скидання.

К3 Sсоut для ППО

Ще однією особливістю К3 Sсоut є можливість встановлення тривимірної радіолокаційної станції для виявлення повітряних і надводних цілей.Для невеликих безекіпажних катерів таке обладнання є нетиповим. Безекіпажний катер К3 SСОUТ з радаром Gіrаffе 1Х. 2026 рік. Фото: SааbРадар призначений, зокрема, для виявлення малорозмірних повітряних об’єктів на великих відстанях і може використовуватися для раннього попередження.Компанія Кrаkеn Тесhnоlоgy швидко нарощує виробничі можливості. На початку року вона залучила 175 млн доларів інвестицій. Підприємство у Фарегемі має площу близько 3250 квадратних метрів, а компанія планує вийти на виробництво до 1000 катерів на рік.