Nauka.ua

Нобелівську премію з фізики присудили за відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження Марія Довга 06 Осt 2026, 12:51 Шведська королівська академія наук присудила Нобелівську премію з фізики у 2026 році Френсісу Галзену (Frаnсіs Наlzеn) за вирішальний внесок у створення нейтринної обсерваторії ІсеСubе та відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження. Це досягнення започаткувало нову еру нейтринної астрономі та дозволило вченим досліджувати найекстремальніші явища Всесвіту через частинки, які проходять крізь космічний простір без перешкод. Лауреата оголосили під час онлайн-трансляції на сайті Нобелівської премії.

Чим відзначився лауреат?

Відомо, що десь у космосі є прискорювачі частинок, які можуть надавати їм енергію, що у мільйони разів перевищує ту, яку можна отримати у лабораторіях на Землі. Але що це за прискорювачі, яка їхня природа, де вони знаходяться та які процеси та відбуваються - вчені не знають.Одними з частинок, що походять з таких прискорювачів - є нейтрино. Це фундаментальні частинки, які не мають маси та заряду, рухаються по прямій, досягають Землі без зміни напрямку та енергії і практично не взаємодіють з оточуючими об'єктами. Коли нейтрино час від часу стикаються з ядрами атомів, утворюється нова частинка, яка летить у тому ж напрямку і світиться. Це світіння можна зареєструвати, за допомогою спеціальних приладів, а за напрямком руху утвореної частинки можна з'ясувати, звідки прилетіло нейтрино та, відповідно, де розташований космічний прискорювач.Водночас, ловити нейтрино складно. Френсіс Хальсен у 1988 році запропонував використати для цього лід на Південному Полюсі. Цей лід достатньо прозорий, щоб у ньому можна було розмістити датчики, не містить структур, що можуть створювати похибки та розташований у геологічно стабільній зоні, де немає землетрусів.Оскільки космічні нейтрино з високою енергією дуже рідкісні, для їх ловлі потрібно дуже багато льоду. Тому для цього створили обсерваторію ІсеСubе – по суті, льодовий куб з датчиками, де кожне ребро мало довжину у один кілометр. Куб завершили у 2011 році і невдовзі фізикам вдалося зловити з його допомогою перші нейтрино, які походили з простору поза Сонячною системою.За що присуджували попередні премії в цій галузі🥇 Цьогорічна премія є вже 120-ю Нобелівською премією з фізики. Минулого року її присудили за дослідження квантового тунелювання Джону Кларку, Мішелю Деворе та Джону Мартінісу.🥈  У 2024 році премію отримали Джон Гопфілд і Джеффрі Гінтон за відкриття у сфері машинного навчання, які стали основою сучасних нейромереж.🥉  У 2023 році премію присудили П'єру Агостіні, Ференцу Краузу та Анн Л'Юйє за експериментальні методи зі створення надзвичайно коротких імпульсів світла для відстеження руху електронів.💻  А у 2022 році премією відзначили Алена Аспе, Джона Клаузера та Антона Цайлінґера за вивчення квантової заплутаності, яке сприятиме створенню комп’ютерів на основі квантових ефектів.