Український телекомунікаційний портал

<р>Під час експедиції в гори Марокко вчені натрапили на дивовижне відкриття: у давніх осадових породах глибокого моря вони виявили «зморшкуваті структури», які, здавалося б, там не повинні існувати. Ці невеликі виступи й западини утворилися в результаті діяльності хемосинтетичних мікробних килимів, що жили в повній темряві, відкриваючи приховану екосистему стародавнього океану.



<р>Доктор Роан Мартіндейл, палеоеколог і геобіолог з Техаського університету в Остіні, під час походу Дадесською долиною в Центральному Високому Атласі звернула увагу на щось незвичайне. Разом із командою дослідників, включно зі Стефаном Бодіном з університету Орхуса, вона вивчала стародавні рифові системи, що колись існували в цьому районі, коли він перебував під океаном. Під час підйому через шари турбідитів – осадових порід, утворених підводними потужними потоками уламків – Мартіндейл помітила дрібні виступи й зморшки поверх звичних хвилястих утворень піщаних осадів.



<р>Ці «зморшкуваті структури» – крихітні гребені й западини розміром від міліметрів до сантиметрів – зазвичай виникають унаслідок росту водоростей і мікробних килимів на дні мілководних морів, де сонячне світло підтримує фотосинтез. Утворення таких структур у глибоких водах є рідкістю, адже тварини активно перемішують донні відклади, знищуючи тонкі текстури.



<р>Особливість знахідки полягала в тому, що ці структури були зафіксовані в породах, що формувалися на глибині понад 180 метрів – там сонячне світло не проникало. Вік порід становив близько 180 мільйонів років, коли морське дно активно зазнавало впливу тваринного життя, що робило збереження мікробних текстур майже неможливим.



<р>Щоб підтвердити походження знахідки, команда дослідників провела хімічний аналіз. Виявилось, що осад під зморшкуватими структурами містив підвищений рівень вуглецю, що свідчить про біологічне походження. Порівняння з сучасними глибоководними екосистемами показало: мікробні килими там формуються хемосинтетичними бактеріями, які отримують енергію не від сонця, а завдяки хімічним реакціям.



<р>Вчені дійшли висновку, що зморшкуваті структури в марокканських турбідитах виникли саме через хемосинтетичні мікробні килими. Потоки підводних уламків забезпечували необхідні поживні речовини та органічний матеріал, одночасно знижуючи рівень кисню в осаді, що створювало сприятливі умови для бактерій. Під час відносно спокійних періодів килими розросталися по дну, формуючи зморшкувату текстуру, яка іноді зберігалася після подальших потоків осаду.



<р>Мартіндейл сподівається провести лабораторні експерименти, щоб краще зрозуміти, як такі структури утворюються в турбідитах. Вона також вважає, що відкриття змусить геологів переглянути давнє припущення: зморшкуваті структури можуть формуватися не лише фотосинтетичними, а й хемосинтетичними мікробними килимами. Це відкриває нові можливості для пошуку давнього життя в раніше ігнорованих середовищах.




<р>«Зморшкуваті структури є важливим свідченням ранньої еволюції життя, – пояснює Мартіндейл. – Ігноруючи їхню можливу присутність у турбідитах, ми можемо втратити ключовий шматочок історії мікробного життя». <а hrеf="httрs://www.sсіеnсеdаіly.соm/rеlеаsеs/2026/03/260307213247.htm" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоrеfеrrеr nоореnеr">Джерело