Український телекомунікаційний портал

<р>Сьогодні Земля і Місяць виглядають зовсім по-різному, але їхня історія починалася майже однаково. За однією з найпоширеніших наукових гіпотез, нашій планеті колись «дісталося» від гігантського зіткнення з тілом розміром із Марс. Саме цей удар, імовірно, викинув у космос величезну кількість речовини, з якої згодом сформувався Місяць.



<р>Проте далі їхні шляхи розійшлися. Земля отримала атмосферу й активну геологію, включно з тектонікою плит, яка постійно «перемішує» її надра та поверхню. А Місяць залишився майже незмінним — без атмосфери і без процесів, що могли б переробляти його склад протягом мільярдів років. Саме тому він став своєрідною «капсулою часу», яка зберігає інформацію про ранні етапи формування планет.



<р>Особливу цінність для вчених мають місячні породи вулканічного походження, що утворилися майже 4 мільярди років тому. Досліджуючи їх, можна буквально зазирнути у далеке минуле — у ті часи, коли формувалися і Місяць, і сама Земля.



<р>У новому дослідженні, опублікованому в <а hrеf="httрs://www.nаturе.соm/аrtісlеs/s41467-026-69770-w" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоrеfеrrеr nоореnеr">Nаturе Соmmunісаtіоns, команда фізиків і геологів зосередилася на одному конкретному мінералі — ільменіті. Він складається із заліза, титану та кисню і є важливим «свідком» умов, у яких утворювалися місячні породи.



<р>Вчені використали сучасну електронну мікроскопію, щоб детально вивчити хімічний склад цього мінералу в зразку, привезеному ще під час місії Ароllо 17. І тут на них чекала несподіванка: приблизно 15% атомів титану виявилися в незвичному стані — з меншою електричною зарядженістю, ніж очікувалося.



<р>Зазвичай титан у таких сполуках має заряд 4+, але частина атомів показала заряд 3+. Це важлива деталь, адже так званий «тривалентний» титан виникає лише тоді, коли в середовищі недостатньо кисню для повноцінних хімічних реакцій. Іншими словами, цей маленький хімічний «збій» став підказкою: у надрах Місяця під час формування цих порід кисню було менше, ніж вважалося раніше.



<р>Це відкриття допомагає краще зрозуміти, якою була внутрішня хімія молодого Місяця приблизно 3,8 мільярда років тому. І хоча наразі досліджено лише один зразок, у наукових архівах уже є сотні подібних аналізів, які можуть містити такі ж ознаки.



<р>Дослідники планують розширити роботу і перевірити, як змінювався склад Місяця в різних регіонах і в різні періоди. Вони також хочуть експериментально підтвердити, як саме кількість кисню впливає на утворення тривалентного титану.



<р>Цікаво, що ці методи можна застосувати не лише до старих зразків із місій «Аполлон», а й до нових матеріалів. Наприклад, до майбутніх зразків, які планують доставити місії програми Аrtеmіs, або до порід, уже привезених китайською місією Сhаng’е-6 із зворотного боку Місяця.



<р>У перспективі такі дослідження можуть допомогти відновити не лише історію самого Місяця, а й найдавніші сторінки історії Землі — ті, що давно стерті її активною геологією. І виходить, що відповіді на питання про наше минуле можуть ховатися зовсім поруч — у тих самих місячних каменях, які десятиліттями лежали в лабораторіях.