Український телекомунікаційний портал

Якщо ви коли-небудь бачили місто після пропущеного вивозу сміття — пакети на тротуарах, запахи, що проникають у двори, сміливі щури — ви вже розумієте: відходи — це не просто «комунальна справа». Це питання громадського здоров’я. Забиті стоки викликають повені, дим від спалювання сміття забруднює повітря, а метан із несанкціонованих звалищ пришвидшує зміну клімату.Згідно з останнім звітом Світового банку Whаt а Wаstе 3.0, світова проблема сміття зростає швидше, ніж очікувалося, а найбільше страждають регіони, які найменше готові до цього виклику.

Ми вже перевищили прогнозовані обсяги 2030 року

У 2022 році планета виробила близько 2,56 мільярда тонн твердих муніципальних відходів. Це майже стільки, скільки попередній звіт очікував лише до 2030 року — 2,59 мільярда тонн. Якщо зберігати нинішні темпи, до 2050 року світ вироблятиме 3,86 мільярда тонн сміття, тобто майже на 50% більше, ніж сьогодні.Найбільше зростання прогнозується у країнах із низьким рівнем доходу, зокрема у Південній Азії та Африці на південь від Сахари — саме там системи збору та утилізації відходів часто перевантажені.

Хто виробляє найбільше сміття

Високорозвинені країни складають 16% населення світу, але генерують 29% усіх відходів. Країни з середнім рівнем доходу виробляють найбільшу частку — 42%, адже тут великі населення поєднуються зі зростанням споживання. Нижчий середній клас виробляє 25%, а найменш розвинені країни — лише 4%.За регіонами, найбільшими виробниками відходів є Східна Азія та Тихоокеанський регіон (33% світового сміття), а найменше — Близький Схід та Північна Африка (6%).

Проблема не в переробці, а у зборі

Перед тим як говорити про «зменшення, повторне використання, переробку», потрібно поставити просте питання: чи збирається сміття взагалі?У високорозвинених країнах збирають 99% відходів, у країнах із низьким доходом — лише 28%. Це означає, що мільйони людей живуть поруч із накопиченим сміттям у відкритих ямах, на водоймах або у спалених купах, що загрожує здоров’ю та довкіллю.

Що відбувається після збору сміття

Навіть якщо сміття збирають, світ досі покладається на полігони та несанкціоновані звалища. Лише 21% сміття проходить через переробку, компостування або анаеробне бродіння, 20% спалюють із відновленням енергії, а близько 30% відкрито викидають або не збирають зовсім.Високорозвинені країни майже повністю контролюють відходи, а у країнах із низьким доходом лише 3% сміття потрапляє на безпечні об’єкти.

Їжа — головний винуватець

Найбільша складова муніципальних відходів — їжа, яка складає 38%. Органічні відходи швидко гниють, неприємно пахнуть, приваблюють шкідників і виділяють метан. Компостування та анаеробне бродіння охоплюють лише 6% відходів, що означає, що найбільша частина обробляється найгіршим способом.

Сміття та зміна клімату

Сектор відходів уже є серйозним джерелом парникових газів — у 2022 році його викиди становили близько 1,28 мільярда тонн СО₂-еквіваленту на рік, з яких більшість припадає на метан. Якщо нічого не змінити, до 2050 року ці викиди зростуть на 43%.

Майбутнє можна змінити

Науковці пропонують три сценарії: у бізнес-звичайному сценарії до 2050 року сміття зросте до 3,86 мільярда тонн; при «низьких амбіціях» — 3,12 мільярда; при «високих амбіціях» обсяги залишаться приблизно на сьогоднішньому рівні.Ключове: поки не розширювати системи збору, уникати відкритих звалищ та не обробляти органіку належним чином — проблема залишиться. Перехід до циркулярної економіки та ефективного управління відходами є нагальною вимогою часу,Світова криза сміття — це не лише проблема майбутнього, а реальна загроза вже сьогодні. Рішення існують, і вони починаються з базових речей: збір сміття там, де його немає, правильна обробка органічних відходів і поступовий перехід до системи, де матеріали залишаються в обігу, а не просто викидаються.