Український телекомунікаційний портал

<р>Історія знає чимало моментів, коли люди намагалися кинути виклик природі. Але один із найсміливіших експериментів відбувся у 1935 році на Гаваях — тоді вчені та військові вирішили буквально бомбити вулкан, щоб змінити хід лави й урятувати ціле місто.

Коли вулкан став загрозою

<р>Усе почалося з виверження Мауна-Лоа — одного з найактивніших вулканів на планеті. Він розташований на Великому острові Гаваїв і регулярно викидає потоки лави, які зазвичай не становлять серйозної небезпеки.



<р>Проте в листопаді 1935 року ситуація різко змінилася. Лава несподівано почала рухатися в бік джерел річки Вайлуку — ключового джерела прісної води для міста Хіло, де на той час мешкало близько 20 тисяч людей. Якщо б лавовий потік перекрив воду, наслідки могли бути катастрофічними.

Незвичайна ідея

<р>Перед обличчям небезпеки геолог Томас Джаггер, засновник Гавайської вулканологічної обсерваторії, запропонував радикальне рішення: спробувати змінити напрямок лави за допомогою бомбардування.



<р>Ідея була ризикованою та фактично не перевіреною. Ніхто не очікував, що вибухи зможуть зупинити лаву повністю. Але була надія, що вони зруйнують канали, якими вона рухається, і змінять її напрямок.

Операція проти стихії

<р>Місію доручили авіації США. Плануванням операції займався майбутній генерал Джордж С. Паттон. 27 грудня 1935 року десять бомбардувальників вилетіли з Оаху та скинули десятки бомб на лавові потоки.



<р>Половина боєприпасів була фугасною, інша — димовою, щоб позначити точки влучання. Частина бомб влучила прямо в лавові тунелі, через які розпечена маса рухалася до річки.

Чи спрацювало?

<р>Після бомбардування швидкість лави помітно зменшилася. Якщо раніше вона просувалася на кілька кілометрів за день, то згодом цей темп значно впав. Уже на початку січня 1936 року потік узагалі зупинився.



<р>Джаггер вважав це прямим доказом успіху операції. На його думку, вибухи дійсно порушили внутрішню структуру лавового потоку та змінили його поведінку.



<р>Втім, не всі погодилися з таким висновком. Деякі фахівці, зокрема геологи, припускали, що зупинка лави могла бути природною — без жодного впливу бомбардування. Сучасні дослідження також схиляються до думки, що цей збіг міг бути випадковим.

Уроки ризикованого експерименту

<р>Попри суперечки, ця історія стала одним із найяскравіших прикладів того, як далеко можуть зайти люди, намагаючись контролювати природні сили. І хоча ефективність операції досі обговорюється, сам факт її проведення показує: у критичних ситуаціях людство готове експериментувати навіть із найнебезпечнішими ідеями.



<р>Сьогодні вулкани ретельно моніторять за допомогою сучасних технологій, і подібні радикальні методи вже не застосовують. Але події 1935 року нагадують — інколи між відчаєм і наукою лежить дуже тонка межа. Джерело