Український телекомунікаційний портал

Потужний тропічний циклон Jаngmі став одним із найяскравіших атмосферних явищ початку літа 2026 року, привернувши увагу не лише метеорологів, а й супутників на орбіті. Його масштабна спіральна структура з чітко вираженим «оком» була настільки добре сформованою, що її можна було роздивитися навіть із космосу.Шторм повільно рухався на північний захід над Філіппінським морем, поступово наближаючись до південних районів Японії. Попри відносно невисоку швидкість переміщення, він охопив величезну територію густими дощовими фронтами, створюючи ризики масштабних повеней.

Космічний погляд на гігантський шторм

Найвражаюче зображення тайфуну було отримано за допомогою приладу VІІRS (Vіsіblе Іnfrаrеd Іmаgіng Rаdіоmеtеr Suіtе), встановленого на супутнику Suоmі NРР, який працює в інфрачервоному та видимому діапазонах.Нічні супутникові знімки зафіксували гігантське око тайфуну Чанмі та закручені хмарні смуги, коли шторм наближався до Японії.На нічному знімку, зробленому 30 травня, чітко видно ідеально окреслене «око» шторму — центральну зону відносного затишшя, навколо якої обертаються потужні хмарні маси. Саме ця структура надає тайфунам їх характерної спіральної форми.За даними Об’єднаного центру попередження тайфунів Jоіnt Тyрhооn Wаrnіng Сеntеr, швидкість постійних вітрів у той момент досягала приблизно 120 км/год, що відповідає рівню урагану першої категорії за шкалою Саффіра–Сімпсона.

Велике «око» шторму

Фахівці відзначають, що структура Jаngmі була нетиповою за розміром. За словами метеоролога Дослідницького центру космічних польотів імені Ґоддарда NАSА Gоddаrd Sрасе Flіght Сеntеr Скотта Брауна, «око» тайфуну було більшим за середнє для подібних тропічних циклонів.Крім того, спостерігалися обертові структури в нижніх шарах хмарності на східній частині шторму — так звані мезовихори. Вони є частиною внутрішньої динаміки циклону і виникають у процесі інтенсивної конвекції, хоча для стороннього спостерігача виглядають як додаткові спіралі всередині вже складної системи.

Посилення над Японським регіоном

Вже наступного дня супутникові дані з NОАА-20 показали, що тайфун продовжив посилюватися. Швидкість вітру зросла до приблизно 130 км/год, роблячи систему ще більш небезпечною.Попри те, що центр шторму залишався на південь від Окінави, його зовнішні хмарні смуги вже накрили значну частину Японського архіпелагу. Це означало, що вплив циклону відчувався на сотні кілометрів від його епіцентру.

Потенційні ризики для регіону

Прогнози метеорологів вказували, що Jаngmі продовжить рух у бік Окінави, а згодом змінить траєкторію на північний схід у напрямку регіону Амамі. Очікувалося, що це відбудеться на початку червня, з 1 по 2 число.Головною загрозою залишалися не лише сильні вітри, а й тривалі інтенсивні опади. Саме вони становлять найбільший ризик для регіону, де рельєф і насиченість населеними пунктами роблять навіть помірні дощі потенційно небезпечними.

Шторм, який видно з орбіти

Jаngmі став черговим нагадуванням про те, наскільки масштабними можуть бути тропічні системи. З космосу він виглядав як ідеально закручена гігантська спіраль із чітким центром — майже художній образ, який водночас приховує потужну руйнівну силу.Такі спостереження допомагають науковцям краще розуміти динаміку тайфунів і вдосконалювати прогнози, що в підсумку дозволяє завчасно попереджати населення про небезпечні погодні явища.