Український телекомунікаційний портал

Світовий океан переживає одну з найскладніших криз за всю історію спостережень. Температура води та рівень моря зростають рекордними темпами, арктичний лід стрімко скорочується, а коралові рифи наближаються до точки неповернення. Саме таких висновків дійшли автори третьої Всесвітньої оцінки стану океану, підготовленої під егідою ООН.



Над масштабною доповіддю протягом п’яти років працювали близько 600 науковців із різних країн світу. Документ обсягом понад 1300 сторінок охоплює період з 2018 по 2023 рік — час, який фахівці називають одним із найважливіших і водночас найтривожніших в сучасній історії океану.



За словами дослідників, саме океани взяли на себе основний удар глобального потепління. Вони поглинули понад 90% надлишкового тепла, що утворилося через спалювання викопного палива, а також близько 30% викидів вуглекислого газу. Завдяки цьому атмосфера нагрівалася повільніше, однак тепер наслідки стають дедалі помітнішими.



Лише за останні п’ять років океан накопичив приблизно 16% усього надлишкового тепла, що потрапило в нього з 1955 року. Через нагрівання вода розширюється, а разом із таненням льодовиків це призводить до швидкого підвищення рівня моря. Якщо до 2015 року він зростав менш ніж на два міліметри на рік, то у 2023 році цей показник досяг уже 4,3 міліметра.



Особливе занепокоєння викликає ситуація в Арктиці. Згідно з прогнозами, навіть за найоптимістичнішого сценарію скорочення викидів Північний Льодовитий океан може втрачати крижаний покрив у вересні вже до середини століття. Деякі моделі свідчать, що перші повністю безльодові сезони можуть настати вже у 2030-х роках.



Такі зміни матимуть не лише екологічні, а й геополітичні наслідки. Відкриття нових морських шляхів може загострити конкуренцію між провідними світовими державами за контроль над Арктикою та її ресурсами.



Не менш драматична ситуація склалася з кораловими рифами. Науковці попереджають, що якщо середня температура планети перевищить позначку у 1,5 градуса Цельсія порівняно з доіндустріальною епохою, людство може втратити до 90% коралових екосистем. Часті морські хвилі спеки та потужні шторми не залишають рифам достатньо часу для відновлення, а багато видів риб змушені мігрувати в холодніші води або опиняються без шансів на виживання.



Окремою загрозою залишається пластикове забруднення. Щороку до Світового океану потрапляє понад 52 мільйони тонн пластикових відходів. Вони розпадаються на трильйони мікропластикових частинок, які вже поширилися практично в усіх морських екосистемах. За оцінками дослідників, від цього страждають понад чотири тисячі видів живих організмів.



Автори доповіді також закликають світову спільноту уважніше поставитися до планів із промислового видобутку корисних копалин на дні океану. На їхню думку, важка техніка може завдати серйозної шкоди маловивченим глибоководним екосистемам ще до того, як людство повністю зрозуміє їхню цінність.



Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш наголосив, що людство більше не може ставитися до океану як до безмежного ресурсу. На його переконання, майбутнє морських екосистем залежить від міжнародної співпраці, наукового підходу та спільної відповідальності.



Нова доповідь ООН вкотре демонструє: океан десятиліттями пом’якшував наслідки діяльності людини, але його можливості не безмежні. Якщо не змінити нинішній курс, багато процесів можуть стати незворотними вже найближчими десятиліттями.



Повний звіт можна знайти тут.