Український телекомунікаційний портал

Компанія SрасеХ за трохи більше ніж два десятиліття існування стала одним із головних рушіїв сучасної космонавтики. Вона здійснила те, що ще недавно здавалося фантастикою: створила багаторазові ракети, стала лідером за кількістю запусків і суттєво знизила вартість доставки вантажів на орбіту. Проте далеко не всі фахівці впевнені, що наступні грандіозні цілі Ілона Маска — колонізація Марса, орбітальні дата-центри для штучного інтелекту та повністю багаторазові надважкі ракети — будуть реалізовані в озвучені терміни.

Від неможливого до реальності

У SрасеХ не приховують своїх амбіцій. Фінансовий директор компанії Брет Джонсен нещодавно заявив, що SрасеХ регулярно досягає того, що інші вважають неможливим.І справді, багаторазові ракети свого часу сприймалися як малоймовірна технологія. Сьогодні ж саме вони дозволили компанії проводити більше запусків, ніж усі інші космічні оператори світу разом узяті.Втім, навіть прихильники SрасеХ визнають, що між технологічними досягненнями та прогнозами Маска існує певна різниця. Президент Марсіанського товариства та інженер Роберт Зубрін зазначає, що компанія досягла значних успіхів, але сам Маск нерідко оголошує надто оптимістичні терміни, які згодом доводиться переносити.

Колонія на Марсі: мрія чи реальний план?

Однією з головних цілей SрасеХ залишається створення людської колонії на Марсі. Більшість експертів не виключають, що перші люди справді можуть висадитися на Червоній планеті вже за життя нинішнього покоління. Однак перспектива появи великого постійного поселення викликає набагато більше сумнівів.Керівник підрозділу космічних транспортних систем Технічного університету Дрездена Крістіан Бах вважає, що навіть розміщення невеликої групи людей на Марсі протягом цього століття виглядає малоймовірним. Причиною є численні невирішені технічні, медичні та біологічні проблеми.Основна ставка SрасеХ зроблена на ракету Stаrshір, яка все ще проходить етап випробувань. Саме вона має забезпечити польоти на Марс і назад. Але, як зазначають експерти, навіть успішне завершення розробки ракети не вирішить усіх труднощів.

Ракета — лише частина завдання

Колишній високопосадовець NАSА Скотт Габбард наголошує, що для трирічної подорожі до Марса знадобляться принципово нові системи життєзабезпечення. Майбутні астронавти повинні будуть мати надійні системи переробки води, виробництва кисню та підтримання життєдіяльності в умовах тривалого перебування далеко від Землі.На його думку, реалізувати такий проєкт самостійно SрасеХ навряд чи зможе. Для цього знадобиться тісна співпраця з NАSА та іншими космічними агентствами.Ще одним серйозним викликом залишається дозаправлення кораблів безпосередньо на орбіті. План передбачає запуск кількох Stаrshір: один перевозить екіпаж або вантаж, а інші доставляють запаси рідкого метану та кисню для подальшої передачі в космосі.Така технологія є критично важливою для марсіанських місій, але досі ніколи не застосовувалася в реальних умовах.

Орбітальні дата-центри викликають ще більше запитань

Окрім польотів на Марс, SрасеХ розглядає можливість створення космічних центрів обробки даних для систем штучного інтелекту. Ідея полягає в тому, щоб перенести енергоємні обчислення за межі Землі.Однак більшість експертів ставиться до цієї концепції скептично. Аналітик Джорджтаунського університету Кетлін Керлі вважає, що навіть якщо всі технічні труднощі буде подолано, економічна доцільність такого проєкту поки що виглядає сумнівною.Роберт Зубрін висловлюється ще категоричніше. На його думку, орбітальні дата-центри наразі більше нагадують наукову фантастику, ніж реальний бізнес-проєкт.

Гроші є, але гарантій немає

Попри сумніви експертів, SрасеХ має одну суттєву перевагу — величезні фінансові ресурси. Завдяки успіхам компанії та зростанню її вартості вона отримує дедалі більше можливостей для фінансування масштабних проєктів і ризикованих технологічних експериментів.Втім, космічна галузь залишається надзвичайно складною та непередбачуваною. Навіть найуспішніші компанії можуть зіткнутися з серйозними невдачами, що нещодавно продемонстрував конкурент SрасеХ — Вluе Оrіgіn, який пережив масштабний інцидент на стартовому майданчику.На думку Зубріна, найбільша небезпека для Ілона Маска полягає не в технічних проблемах, а в надмірній впевненості у власній непомильності. Він порівнює ситуацію з історією Наполеона Бонапарта, якому численні перемоги зрештою завадили вчасно побачити ризики майбутньої поразки.Сьогодні SрасеХ залишається беззаперечним лідером приватної космонавтики. Але чи вдасться компанії перетворити амбітні мрії про Марс і космічну інфраструктуру майбутнього на реальність, покаже лише час.