Український телекомунікаційний портал

На віддаленому узбережжі поблизу містечка Есперанс у Західній Австралії зафіксовано перші випадки високопатогенного пташиного грипу Н5N1 — подія, яка фактично завершує глобальне поширення вірусу на всі континенти Землі. До цього Австралія залишалася останнім регіоном, вільним від цієї небезпечної інфекції.Першими індикаторами стали два хворі морські птахи — бурий поморник і гігантський буревісник. Лабораторні аналізи підтвердили наявність штаму Н5N1, який останні роки спричинив масову загибель диких тварин і домашньої птиці по всьому світу.

Що саме виявили в Австралії

Йдеться про штам Н5N1 аvіаn іnfluеnzа клайду 2.3.4.4b — один із найагресивніших варіантів вірусу, що швидко поширюється між видами і континентами.Це перші офіційно підтверджені випадки цього штаму на території Австралії. Водночас експерти наголошують: поки що невідомо, чи це поодинокі заноси, чи початок ширшого спалаху.За останні п’ять років цей варіант Н5N1 знищив мільйони диких птахів і свійської птиці, а також почав активно переходити на ссавців — зокрема тюленів, морських левів і навіть великої рогатої худоби.

Чому цей штам особливо небезпечний

На відміну від попередніх варіантів пташиного грипу, нинішній Н5N1 здатен:

інфікувати значно ширше коло видів,швидко поширюватися на великі відстані,передаватися між ссавцями,виживати у природних середовищах тривалий час.

Передача вірусу відбувається через контакт із зараженими тваринами або забрудненим середовищем — наприклад, через падаль або спільні місця харчування. Саме тому найбільш уразливими є колоніальні морські птахи та падальники.

Як вірус міг потрапити до Австралії

Виявлені види птахів дають важливу підказку. Бурі поморники та гігантські буревісники мешкають у Південному океані та здатні долати тисячі кілометрів, іноді живлячись падаллю.Науковці припускають, що вірус міг потрапити до Австралії не через північні міграційні маршрути, а саме через екосистеми Південного океану, включно з регіонами Антарктики та Південної Америки, де Н5N1 активно циркулює з 2023 року.Подальше генетичне секвенування має показати, наскільки близьким є австралійський вірус до штамів із інших регіонів світу.

Потенційні ризики для дикої природи та сільського господарства

Наразі в Австралії не зафіксовано випадків зараження на птахофермах чи молочних господарствах. Однак фахівці попереджають: ризики для агросектору залишаються високими, особливо без суворих заходів біобезпеки.Найбільш уразливими є:

колоніальні морські птахи (альбатроси, крячки, олуші),австралійські морські котики,водоплавні птахи, зокрема качки,рідкісні та зникаючі види, для яких навіть невеликі втрати можуть бути критичними.

У США подібний штам уже призвів до масового знищення птахівництва та значних економічних втрат, включно з вимушеним знищенням мільйонів птахів для стримування вірусу.

Чи готова Австралія до спалаху

Оскільки Австралія довгий час залишалася єдиним континентом без Н5N1, країна мала додатковий час для підготовки. З 2024 року працює національна міжвідомча група реагування на епідемію, яка проводила навчання та посилювала моніторинг.Тепер ці плани мають перейти у фазу активних дій:

розширення системи спостереження за дикою природою,регулярне тестування зразків,швидке генетичне секвенування вірусу,підготовка планів реагування для вразливих видів.

Окремо розглядається навіть вакцинація окремих популяцій диких тварин — подібні експерименти вже проводять у США для захисту морських ссавців.

Роль людей у стримуванні вірусу

Експерти наголошують: громадськість також відіграє важливу роль у контролі поширення інфекції. Важливо:

повідомляти про загиблих або хворих тварин,не торкатися потенційно заражених птахів чи трупів,тримати домашніх тварин подалі від таких об’єктів,передавати інформацію до відповідних служб.

Для повідомлень в Австралії працює гаряча лінія надзвичайних хвороб тварин.

Нова фаза глобальної епідемії

Поява Н5N1 в Австралії означає, що вірус фактично досяг глобального масштабу. Тепер питання полягає не в тому, де він ще з’явиться, а в тому, чи зможе людство контролювати його поширення. І хоча ризик для людей наразі залишається низьким, подальший розвиток ситуації залежатиме від швидкості реагування, міжнародної координації та здатності захистити найуразливіші екосистеми планети.