Український телекомунікаційний портал

Рекордна хвиля спеки, яка накрила Європу в червні, змусила європейські країни переглянути своє ставлення до адаптації до змін клімату. Попри те, що Європейський Союз уже багато років вважається одним із світових лідерів у боротьбі зі скороченням викидів парникових газів, останні погодні аномалії показали: інфраструктура та економіка багатьох країн виявилися недостатньо готовими до нових кліматичних реалій.



У деяких регіонах температура повітря перевищила 40 градусів Цельсія, що спричинило перебої в енергопостачанні, скасування залізничних рейсів, обмеження роботи просто неба та навіть аварії на транспортній інфраструктурі. У Швеції через перегрів деформувалися залізничні колії, а в Німеччині довелося скасувати низку поїздів.



Однією з найбільш постраждалих країн стала Іспанія, де влада пов’язує понад тисячу додаткових смертей із рекордною спекою.



Європейський Союз ще раніше поставив перед собою амбітну мету — досягти кліматичної нейтральності до 2050 року. Основний акцент політики ЄС зроблено на скороченні викидів вуглецю, розвитку відновлюваної енергетики та підтримці екологічних технологій. Водночас питання адаптації до вже неминучих наслідків глобального потепління довгий час залишалося менш пріоритетним.



За офіційними даними, у період із 2021 по 2025 рік 72% кліматичних витрат ЄС були спрямовані на скорочення викидів, тоді як лише 18% — на заходи з адаптації до змін клімату.



Представники європейських урядів визнають, що такий баланс необхідно змінювати. Заступник міністра клімату Польщі Кшиштоф Болеста зазначив, що бізнес має достатньо стимулів для інвестування у «зелені» технології, але майже не має економічних мотивів вкладати кошти в адаптацію до спеки чи інших кліматичних ризиків.



Експерти наголошують, що наслідки кліматичних змін уже негативно впливають на економіку. За оцінками аналітиків, лише минулого року екстремальні погодні явища, включно зі спекою, посухами та повенями, скоротили економічне зростання Європи приблизно на 0,3 відсоткового пункту.



Особливо відчутними проблеми стали для Німеччини. За оцінками місцевих фахівців, кожен день, коли температура перевищує 30 градусів, обходиться економіці країни приблизно у 430 мільйонів євро через втрату продуктивності праці.



Однією з причин є те, що історично більшість європейських будівель проєктувалися для холодного клімату. Сьогодні лише близько половини офісних приміщень у Німеччині обладнані кондиціонерами, тоді як у країнах Південної Європи цей показник сягає 90–95%.



Втім, не всі рішення потребують великих інвестицій. Наприклад, одна з німецьких компаній через заборону змінювати історичний фасад своєї будівлі просто нанесла на скляний купол спеціальну світловідбивну плівку. Це дозволило знизити температуру всередині приміщення приблизно на 10 градусів без додаткового споживання електроенергії.



Фахівці також пропонують переглядати графіки роботи підприємств, переносити фізично важку працю на ранкові або вечірні години, збільшувати кількість зелених зон у містах та модернізувати громадський транспорт з урахуванням дедалі вищих температур.



Попри нинішні труднощі, певний прогрес уже є. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, сучасні системи раннього попередження, спеціальні плани реагування на спеку, охолоджувальні центри та допомога людям із груп ризику вже дозволяють рятувати тисячі життів. У ВООЗ вважають, що без таких заходів кількість смертей від спеки в Європі сьогодні була б приблизно на 80% більшою.



Європейські посадовці дедалі частіше наголошують: скорочення викидів залишається стратегічною метою, однак тепер не менш важливо навчитися жити в умовах клімату, який уже змінився. Саме тому найближчими роками країни ЄС планують приділяти значно більше уваги розвитку інфраструктури, здатної витримувати екстремальну спеку, посухи та інші наслідки глобального потепління. Джерело